Основні складові частини DOS

 

Ñó÷àñíà ÎÑ - öå ñêëàäíèé ïðîãðàìíèé êîìïëåêñ, ïðèçíà÷åíèй äëÿ êåðóâàííÿ õîäîì îá÷èñëþâàëüíîãî ïðîöåñó â ñèñòåì³, à також äëÿ îðãàí³çàö³¿ âçàºìî䳿 ö³º¿ ñèñòåìè ç êîðèñòóâà÷åì.

Îïåðàö³éíà ñèñòåìà ìàøèíè çáåð³ãàºòüñÿ íà ìàãí³òíèõ äèñêàõ ó âèãëÿä³ ñèñòåìíèõ ôàéë³â. ϳñëÿ âìèêàííÿ êîìï’þòåðà âîíà àâòîìàòè÷íî çàâàíòàæóºòüñÿ (÷àñòêîâî) â îïåðàòèâíó ïàì'ÿòü, äå é çíàõîäèòüñÿ âåñü ÷àñ ôóíêö³îíóâàííÿ êîìï'þòåðà (º, ÿê êàæóòü, ðåçèäåíòíîþ ó ïàì'ÿò³). Ïðè öüîìó ÷àñòèíà ïðîãðàì ÎÑ çàëèøàºòüñÿ íà äèñêàõ ³ çàâàíòàæóºòüñÿ äî îïåðàòèâíî¿ ïàì'ÿò³, ïðè íåîáõ³äíîñò³, òà âèëó÷àºòüñÿ ç íå¿ ï³ñëÿ â³äïðàöþâàííÿ.

Äî ñêëàäó îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè MS DOS âõîäÿòü (Рис.4.1.):

- áàçîâà ñèñòåìà ââîäó-âèâîäó (BIOS) - ïðîãðàìà, ÿêà çíàõîäèòüñÿ â ïîñò³éí³é ïàì'ÿò³ ìàøèíè (ó ì³êðîñõåì³, ðîçì³ùåí³é íà ñèñòåìí³é ïëàò³). Öå ºäèíà ÷àñòèíà îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè, ÿêà "âáóäîâàíà" â êîìï'þòåð. Âîíà ñëóæèòü äëÿ:

à) âèêîíàííÿ íàéïðîñò³øèõ óí³âåðñàëüíèõ ïîñëóã îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè, ïîâ'ÿçàíèõ ç âèêîíàííÿì ââîäó-âèâîäó ³íôîðìàö³¿;

á) òåñòóâàííÿ ïàì'ÿò³ òà ³íøèõ ïðèñòðî¿â ìàøèíè ï³ä ÷àñ ¿¿ âìèêàííÿ;

â) çáåð³ãàííÿ ïðîãðàìè "ïî÷àòêîâîãî çàâàíòàæóâà÷à ÎÑ", ÿêà ñòàðòóº ï³ä ÷àñ âìèêàííÿ ìàøèíè, ï³ñëÿ ¿¿ òåñòóâàíÿ, é ñëóæèòü äëÿ çàïóñêó ïðîãðàìè ïî÷àòêîâîãî çàâàíòàæåííÿ ÎÑ;

- ïðîãðàìà ïî÷àòêîâîãî çàâàíòàæåííÿ ÎÑ, ÿêà çàáåçïå÷óº çàâàíòàæåííÿ â îïåðàòèâíó ïàì'ÿòü ìàøèíè ñèñòåìíèõ ôàéë³â ï³ä ÷àñ âìèêàííÿ ìàøèíè. Âîíà ðîçì³ùåíà ó BOOT-RECORD ìàãí³òíîãî äèñêà;

- ñèñòåìí³ ôàéëè:

à) ôàéë IO.SYS - ì³ñòèòü ïðîãðàìè, ÿê³ êåðóþòü ïðèñòðîÿìè ââîäó-âèâîäó ³íôîðìàö³¿;

á) ôàéë MSDOS.SYS - ì³ñòèòü áàçîâó DOS, òîáòî ïðîãðàìè êåðóâàííÿ ôàéëàìè, ïàì'ÿòòþ, çàïóñêîì ïðîãðàì òîùî;

â) ôàéë COMMAND.COM - ïðîöåñîð êîíñîëüíèõ êîìàíä (êîìàíäíèé ïðîöåñîð) ïðèçíà÷åíèé äëÿ îðãàí³çàö³¿ çâ'ÿçêó êîðèñòóâà÷à é êîìï'þòåðà. ³í àíàë³çóº êîìàíäè, ÿê³ ââîäÿòüñÿ ç êëàâ³àòóðè, ïåðåâ³ðÿº ¿õí³é ñèíòàêñèñ, âèâîäèòü íà äèñïëåé ä³àãíîñòè÷í³ é àâàð³éí³ ïîâ³äîìëåííÿ òà çâåðòàºòüñÿ äî áàçîâî¿ ÄÎÑ. Éîãî ãîëîâíà ôóíêö³ÿ - âèêîíàííÿ âíóòð³øí³õ êîìàíä, à òàêîæ çàâàíòàæåííÿ òà çàïóñê çîâí³øí³õ êîìàíä ³ ïðîãðàì êîðèñòóâà÷à:

- äðàéâåðè çîâí³øí³õ ïðèñòðî¿â - ðåçèäåíòí³ ïðîãðàìè, ùî íàñòðîþþòü ñèñòåìó íà ðîáîòó ç êîíêðåòíèìè çîâí³øí³ìè ïðèñòðîÿìè;

- ñòàðòîâ³ ôàéëè (Config.Sys òà Autoexec.Bat), ùî ì³ñòÿòü êîìàíäè íàñòðîþâàííÿ îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè ³ òîãî îïåðàö³éíîãî ñðåäîâèùà, â ÿêîìó ïðàöþº êîðèñòóâà÷. Ö³ ôàéëè àâòîìàòè÷íî îáðîáëÿþòüñÿ ñèñòåìîþ ï³ä ÷àñ ¿¿ çàâàíòàæåííÿ äî îïåðàòèâíî¿ ïàì’ÿò³ êîìï’þòåðà;

- зовнішні програми DOS – це програми у вигляді окремих файлів, які виконують дії обслуговуючого характеру, наприклад, форматування дискет, перевірку дисків, тощо.

 

Рис.4.1. Ñêëàä îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè MS DOS

Файли і каталоги на дисках

 

5.1. Ïîíÿòòÿ ïðî ôàéë

 

Вся інформація на магнітних дисках зберігається в файлах.

 

Файл – це оêðåìий áëîê ³íôîðìàö³¿ íà äèñêó, ùî має ñâîє ³ì'ÿ.

 

У файлах можуть зберігати тексти програм, документи, малюнки, звукову інформацію, креслення, готові до виконання програми тощо.

Кожний файл на диску має своє позначення, яке складається з двох частин: імені і розширення (часто ім’я і розширення разом також називають іменем). В імені файла може бути від 1 до 8 символів. Розширення починається з крапки і може містити від 1 до 3 символів, воно вказує на тип файла.

Розширення імені файла є необов’язковим. Воно, як правило, описує вміст файла, тому його зручно використовувати. Більшість програм встановлюють розширення автоматично і по ньому можна легко визначити, яка програма створила даний файл. Рîçøèðåííÿ ³ìåí³ ôàéëа ÷àñòî íàçèâàþòü òèïîì ôàéëа. Ôàéëè ìîæóòü áóòè òàêèõ òèï³â:

· êîìàíäí³;

· âèêîíàâ÷³;

· ïðîãðàìí³ (íàïðèêëàä, Áåéñèê-ïðîãðàìè);

· ³íôîðìàö³éí³ (íàïðèêëàä, òåêñòîâ³).

 

Äåÿê³ ïðîãðàìè àâòîìàòè÷íî ïðèñâîþþòü ôàéëàì, ÿê³ íèìè ñòâîðþþòüñÿ, ñòàíäàðòí³ ðîçøèðåííÿ.

 

Äî ñòàíäàðòíèõ íàëåæàòü òàê³ ðîçøèðåííÿ:

.BAT	¾êîìàíäíèé (ïàêåòíèé) ôàéë, ì³ñòèòü ïåðåë³ê êîìàíä ÎÑ, ÿê³ ïîâèíí³ àâòîìàòè÷íî âèêîíóâàòèñü ïðè çàïóñêó öüîãî ôàéëа;
.COM,.EXE	¾âèêîíàâ÷à ïðîãðàìà (ö³ ôàéëè ìîæíà çàïóñêàòè íà âèêîíàííÿ);
.TXT	¾òåêñòîâèé ôàéë (ì³ñòèòü òåêñòîâó ³íôîðìàö³þ, ÿêó ìîæå ÷èòàòè ëþäèíà);
.BAS	¾ïðîãðàìíèé ôàéë, ùî ì³ñòèòü ïðîãðàìó íà ìîâ³ Áåéñèê;
.PAS	¾ïðîãðàìíèé ôàéë, ùî ì³ñòèòü ïðîãðàìó íà ìîâ³ Ïàñêàëü;
.Ñ	¾ïðîãðàìíèé ôàéë, ùî ì³ñòèòü ïðîãðàìó íà ìîâ³ Ñ;
.BAK	¾ôàéë, ÿêèé º ðåçåðâíîþ êîﳺþ ³íøîãî ôàéëа;
.$$$	¾òèì÷àñîâèé ôàéë, ñòâîðåíèé ïðîãðàìàìè äëÿ òèì÷àñîâîãî çáåðåæåííÿ ïðîì³æíèõ äàíèõ.

 

Ñïåöèô³êàö³ÿ ôàéëа ÿâëÿº ñîáîþ ³ì'ÿ ôàéëа ³ ðîçøèðåííÿ ³ìåí³, â³äîêðåìëåí³ êðàïêîþ: "²ì'ÿ.ðîçøèðåííÿ" (Рис.5.1.).

 

 

Рис.5.1. Ñòðóêòóðà ñïåöèô³êàö³¿ (³ìåí³) ôàéëа

 

 

5.2. Âèêîðèñòàííÿ øàáëîíà

 

Ïðè âèêîíàíí³ äåÿêèõ ä³é íàä ôàéëàìè (êîï³þâàííÿ, âèëó÷åííÿ ç äèñêà òîùî) ÷àñòî ç'ÿâëÿºòüñÿ íåîáõ³äí³ñòü çâåðíóòèñü äî ãðóïè ôàéë³â, à íå äî îäíîãî ç íèõ. Ó öüîìó âèïàäêó ìîæíà ñêîðèñòàòèñÿ øàáëîíîì (ìàñêîþ), ïðè çàäàíí³ ÿêîãî âèêîðèñòîâóþòü ñèìâîëè "*" ³ "?".

* – це будь-яка кількість будь-яких символів;

? –це один будь-який символ.

ßêùî â áóäü-ÿê³é êîìàíä³ ó çàïèñó ñïåöèô³êàö³¿ ôàéëа çóñòð³÷àºòüñÿ ñèìâîë "?", òî öå îçíà÷àº, ùî öÿ êîìàíäà áóäå âèêîíóâàòèñü äëÿ âñ³õ ôàéë³â, ÿê³ ìàþòü ñïåöèô³êàö³¿, ùî ñï³âïàäàþòü іç çàïèñàíîþ, àëå â³äð³çíÿþòüñÿ ñèìâîëîì, ùî ñòî¿òü â ïîçèö³¿, äå â øàáëîí³ ì³ñòèòüñÿ ñèìâîë "?". Íàïðèêëàä, øàáëîí DATEI?1.ÑÎÌ àêòèâ³çóº âñ³ ôàéëè òèïó ".ÑÎÌ", ÿê³ ìàþòü çàäàíå ³ì'ÿ ôàéëа ç áóäü-ÿêèìè ñèìâîëàìè â ïîçèö³¿ çíàêà ïèòàííÿ.

ßêùî "?" ñòî¿òü ó ê³íö³ ³ìåí³ àáî ðîçøèðåííÿ, òî ñèìâîë íà éîãî ì³ñö³ ìîæå áóòè â³äñóòí³ì. Òàêèì ÷èíîì, íàçâàíèé øàáëîí àêòèâ³çóº òàêîæ ôàéëè, ³ìåíà ³ ðîçøèðåííÿ ÿêèõ ñêëàäàþòüñÿ ç äâîõ ñèìâîë³â.

 

Ñèìâîë "*" âèêîðèñòîâóють у òîìó âèïàäêó, коли ïîòð³áíî ïîêàçàòè, ùî ö³ëêîì ³ì'ÿ àáî ö³ëêîì òèï ôàéëа ìîæå áóòè áóäü-ÿêèì. Íàïðèêëàä, øàáëîí "*.PAS" àêòèâ³çóº ôàéëè ç áóäü-ÿêèì ³ì'ÿì òà ç òèïîì ".ÐÀS".

À øàáëîí "*.*" àêòèâ³çóº âñ³ ôàéëè, ùî ì³ñòÿòüñÿ íà äèñêó (òîáòî ôàéëè ç áóäü-ÿêèì ³ì’ÿì òà áóäü-ÿêèì ðîçøèðåííÿì).

Логічні й електронні диски

 

В операційній системі DOS можна розділити жорсткий диск на декілька частин і працювати з ними як з окремими дисками. Ці частини називаються логічними дисками або розділами жорсткого диску. Кожний логічний диск має ім’я (букву), за яким до нього можна звертатися. Наприклад, жорсткий диск об’ємом 20 Гбайт може бути розділений на два логічні диски: диск С, об’ємом 8 Гбайт, і диск Д, об’ємом 12 Гбайт. Користувач може навіть не знати, що ці два диски не є незалежними фізичними пристроями, а розміщені на одному жорсткому диску.

 

Якщо в комп’ютері є достатня кількість оперативної пам’яті, то можна відвести частину цієї пам’яті під “електронний диск” (REM–диск). З цією частиною пам’яті можна працювати так як із диском. Введення/виведення інформації на “електронний диск” здійснюється значно швидше, ніж на звичайний диск, оскільки це не пов’язано з фізичним переміщенням диску і зчитуючих головок. Але при вимкненні комп’ютера, або його пере завантаженні, інформація, записана на “електронний диск”, зникає.

Для роботи з “електронним диском” треба запустити спеціальну програму або включити в файл конфігурації системи config.sys програми драйвера “електронного диску”.

 

5.4. Ïðåô³êñ

 

Óñ³ ôàéëè íà îäíîìó äèñêó ïîâèíí³ ìàòè ð³çí³ ³ìåíà, àëå íà ð³çíèõ äèñêàõ ìîæóòü ðîçì³ùóâàòèñü ôàéëè ç îäíàêîâèìè ³ìåíàìè. Ùîá ë³êâ³äóâàòè íåâèçíà÷åí³ñòü, ïåðåä ³ì'ÿì ôàéëа ñòàâëÿòü ïðåô³êñ, ÿêèé âêàçóº íà êîíêðåòíèé äèñêîâ³ä, äî ÿêîãî âñòàâëåíî äèñê ç ïîòð³áíèì ôàéëîì.

 

Ïåðøèé ñèìâîë ïðåô³êñà — öå ³ì'ÿ äèñêîâîäà (À, Â, Ñ ³ ò.ä. äî Z), à äðóãèé — äâîêðàïêà (:).

 

²ìåíà æîðñòêèõ äèñê³â ïî÷èíàþòüñÿ ç ë³òåðè "C". ßê ïðàâèëî, æîðñòêèé äèñê ïîä³ëÿþòü íà ÷àñòèíè — ëîã³÷í³ äèñêè ç ³ìåíàìè "D", "E" ³ ò.ä., õî÷à â ìàøèí³, ôàêòè÷íî, áóäå âñòàíîâëåíî îäèí æîðñòêèé äèñê.

 

ϳñëÿ ââ³ìêíåííÿ êîìï’þòåðà àêòèâíèì º äèñêîâîä, ç ÿêîãî çàâàíòàæóºòüñÿ ÎÑ. Öå â³äîáðàæàºòüñÿ â çàïðîøåíí³, ÿêå âèäຠîïåðàö³éíà ñèñòåìà:

A:\>

(àáî Ñ:\>, àáî D:\>)

 

5.5. Ïîíÿòòÿ ïðî каталог

 

Імена файлів реєструються на магнітних дисках у каталогах (директоріях, папках).

Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір файлів, час їх останнього оновлення, атрибути (властивості) файлів. Якщо в каталозі зберігається ім’я файла, то говорять, що цей файл знаходиться в даному каталозі. На кожному магнітному диску може бути декілька каталогів. У кожному каталозі може бути багато файлів, але кожен файл завжди реєструється тільки в одному каталозі.

Всі каталоги (крім корінного) насправді є файлами спеціального типу. Кожний каталог має своє ім’я, і тому може бути зареєстрованим в іншому каталозі. Якщо каталог Х зареєстрований в каталозі У, то говорять, що Х – підкаталог У, а У – надкаталог для Х.

Вимоги до імен каталогів такі ж як і до імен файлів. Як правило, розширення імені для каталога не використовують.

На кожному магнітному диску є один головний або корінний каталог. У ньому реєструються файли і підкаталоги (каталоги 1-го рівня). У каталогах першого рівня реєструються каталоги і файли другого рівня і т.д. У результаті утворюється ієрархічна деревоподібна структура каталогів на магнітному диску.

Ïðè öüîìó êîæíèé ôàéë àáî ï³äêàòàëîã ðåºñòðóºòüñÿ ò³ëüêè â îäíîìó ï³äêàòàëîç³.

Óñ³ ï³äêàòàëîãè, êð³ì ãîëîâíîãî, íàñïðàâä³ º ôàéëàìè ñïåö³àëüíîãî òèïó, òîìó âîíè ìîæóòü ìàòè ³ìåíà ³ ðîçøèðåííÿ, àëå ðîçøèðåííÿ äëÿ ï³äêàòàëîã³â çàïèñóâàòè íå ïðèéíÿòî.

ϳäêàòàëîã, â ÿêèé âêëàäåí³ ³íø³ ï³äêàòàëîãè, º äëÿ íèõ áàòüê³âñüêèì.

 

Уявімо, ùî íà äèñêó Ñ ï³äêàòàëîãè (¿õ íà ìàëþíêó îêðåñëåíî ïîäâ³éíîþ ë³í³ºþ) òà ôàéëè (îêðåñëåí³ îäèíàðíîþ ë³í³ºþ) ðîçì³ùåí³ òàêèì ÷èíîì (Рис.5.2.):

ü у ãîëîâíîìó êàòàëîç³ ì³ñòÿòüñÿ ôàéëè: “Autoexec.Bat”, “Park.Com”, “Example.Txt” ³ “Scheme.Txt” òà ï³äêàòàëîãè: “Sc4” ³ “Foxbase”;

ü у ï³äêàòàëîç³ “Sc4”, ó ñâîþ ÷åðãó, ì³ñòÿòüñÿ ôàéëè: “Sc4.Com”, “Sc4.Ovl” ³ “Scx.Ovl” òà ï³äêàòàëîãè: “Cal” ³ “Prg”;

ü ï³äêàòàëîã “Cal” ì³ñòèòü ôàéëè “Zarp.Cal” ³ “Avans.Cal”;

ü ï³äêàòàëîã “Prg” ì³ñòèòü ôàéëè “Print.Prg” ³ “Save.Prg”;

ü ï³äêàòàëîã “Foxbase”, ÿêèé ðîçì³ùåíий у ãîëîâíîìó êàòàëîç³, ì³ñòèòü ò³ëüêè ï³äêàòàëîã “Grup”, де çíàõîäÿòüñÿ ôàéëè “Gruppa.Frm” ³ “Grup.Dbf”.

 

 

Рис.5.2. Ñõåìà ðîçì³ùåííÿ ï³äêàòàëîã³â òà ôàéë³â
íà ìàãí³òíîìó äèñêó

 

 

5.6. Шлях до файла

 

Ùîá іç ãîëîâíîãî êàòàëîãó âêàçàòè ôàéë, ðîçì³ùåíèé у ï³äêàòàëîç³ íàéãëèáøîãî ð³âíÿ, òðåáà âêàçàòè âåñü øëÿõ, òîáòî ëàíöþæîê ï³äêàòàëîã³â â³ä ãîëîâíîãî êàòàëîãó äî ï³äêàòàëîãó, â ÿêèé âêëþ÷åíî öåé ôàéë. Ó ïîçíà÷åíí³ øëÿõó ³ìåíà ï³äêàòàëîã³â â³äîêðåìëþþòüñÿ îäíå â³ä îäíîãî íàõèëåíîþ âë³âî ðèñêîþ (“çâîðîòíèì ñëåøåì”). Íàïðèêëàä, øëÿõ äî ôàéëа “Grup.Dbf” áóäå çàïèñàíî òàê:

 

\Foxbase\Grup\Grup.Dbf

ßêùî ôàéë ðîçì³ùåíî íå íà àêòèâíîìó äèñêó, òî ïåðåä çàïèñîì øëÿõó ñë³ä óêàçóâàòè ïðåô³êñ.

 

Êð³ì äèñêà, àêòèâíèì ìîæå áóòè ³ ï³äêàòàëîã. Ó òàêîìó âèïàäêó âñ³ ôàéëè òà ï³äêàòàëîãè, ðîçì³ùåí³ â íüîìó, äîñÿæí³ áåç âêàç³âêè øëÿõó. Òîáòî, ùîá óêàçàòè ôàéë àáî ï³äêàòàëîã, ðîçì³ùåíèé â àêòèâíîìó ï³äêàòàëîç³, íå потрібно âêàçóâàòè øëÿõ äî íüîãî, ïî÷èíàþ÷è â³ä ãîëîâíîãî êàòàëîãó, à лише âêàçàòè éîãî ³ì’ÿ. ßêùî æ ïîòð³áíî çâåðíóòèñü äî ôàéëа àáî ï³äêàòàëîãó, ðîçì³ùåíîãî â ï³äêàòàëîç³, ùî çíàõîäèòüñÿ â àêòèâíîìó ï³äêàòàëîç³, òî øëÿõ äî íüîãî òðåáà âêàçóâàòè, ïî÷èíàþ÷è â³ä ï³äêàòàëîãó, âêëàäåíîãî â àêòèâíèé ï³äêàòàëîã (Рис.5.3.).

 

 

Рис.5.3. Øëÿõ äî ôàéëу, ùî ì³ñòèòüñÿ â ï³äêàòàëîç³, ÿêèé çíàõîäèòüñÿ â àêòèâíîìó ï³äêàòàëîç³

 

Øëÿõ äî àêòèâíîãî ï³äêàòàëîãó, ÿê ïðàâèëî, ïîêàçàíî â çàïðîøåíí³ äî ðîáîòè, ÿêå ôîðìóºòüñÿ îïåðàö³éíîþ ñèñòåìîþ àâòîìàòè÷íî òà âèäàºòüñÿ íà ïî÷àòêó êîìàíäíîãî ðÿäêà â òàêîìó âèãëÿä³:

 

C:\FOXBASE>

 

Ùîá ó öüîìó âèïàäêó çàïèñàòè øëÿõ äî ôàéëа “Gruppa.Frm”, òðåáà äî çàïðîøåííÿ ïðèïèñàòè ïðîäîâæåííÿ øëÿõó:

 

C:\FOXBASE>GRUP\Gruppa.Frm