Будова персонального комп'ютера



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Будова персонального комп'ютера



 

2.1. Îñíîâí³ áëîêè ÏÅÎÌ

 

Персональні комп’ютери IBM PC складаються з трьох частин (блоків):

1. системний блок;

Хоча зі всіх частин комп’ютера системний блок виглядає найменш ефектно, але саме він є в комп’ютері “головним”. Він містить всі основні вузли комп’ютера:

а) електронні схеми, які керують роботою комп’ютера (мікропроцесор, оперативна пам’ять, контролери пристроїв тощо);

б) блок живлення, що перетворює електроживлення мережі (220В) в постійний струм низької напруги, який передається на електронні схеми комп’ютера;

в) накопичувачі (або дисководи) для гнучких магнітних дисків, які використовують для читання і запису інформації на гнучкі магнітні диски (дискети);

г) накопичувач на жорсткому магнітному диску, призначений для читання і запису на нез’ємний жорсткий диск (вінчестер).


Рис.2.1. Блок-схема будови комп'ютера

 

2. клавіатура, що дозволяє вводити символи в комп’ютер;

3. монітор (або дисплей) – для зображення текстової і графічної інформації.

ÏÅÎÌ ñêëàäàºòüñÿ ç ê³ëüêîõ ïðèñòðî¿â (Рис.2.2.).

 

 

 

Рис.2.2. Îñíîâí³ ïðèñòðî¿ ÏÅÎÌ

 

Ñèñòåìíèé ïðèñòð³é º îñíîâíèì ìîäóëåì ÏÅÎÌ, де ðîçì³ùåíå îñíîâíå óñòàòêóâàííÿ êîìï'þòåðà. Ñèñòåìí³ ïðèñòðî¿ ïîä³ëÿþòüñÿ íà òàê³ òèïè (Рис.2.3.):

 

 

Рис.2.3. Òèïè ñèñòåìíèõ ïðèñòðî¿â ÏÅÎÌ

 

Íà êîðïóñ³ ñèñòåìíîãî ïðèñòðîþ ðîçì³ùåí³ êíîïêè (ç â³äïîâ³äíèìè ³íäèêàòîðíèìè ëàìïî÷êàìè, Рис.2.4.):

Power — êíîïêà âìèêàííÿ ÏÅÎÌ (çàãîðÿºòüñÿ îäíîéìåííà ëàìïî÷êà);

Reset — êíîïêà ïåðåçàâàíòàæåííÿ îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè. ßêùî комп'ютер "çàâèñ" ³ íå ðåàãóº í³ íà ÿê³ êëàâ³ø³, òî ñë³ä ïåðåçàâàíòàæèòè ÎÑ (íàòèñíåííÿì ö³º¿ êíîïêè). Âèìèêàòè êîìï'þòåð äëÿ öüîãî íå ðåêîìåíäóºòüñÿ, áî ÷àñòå âìèêàííÿ-âèìèêàííÿ æèâëåííÿ ìîæå ïðèзâåñòè ïðèñòðî¿ ìàøèíè äî øâèäêîãî çíîñó;

Turbo— êíîïêà ïðèñêîðåííÿ ðîáîòè ïðîöåñîðà (äî Intel 486). Turbo-ðåæèì ââ³ìêíåíî, ÿêùî íà ñèñòåìíîìó ïðèñòðî¿ ãîðèòü â³äïîâ³äíà ³íäèêàòîðíà ëàìïî÷êà.

 

 

Рис.2.4. Ðîçì³ùåííÿ êíîïîê ñèñòåìíîãî ïðèñòðîþ

 

Додаткові пристрої

До системного блоку комп’ютера ІВМ РС можна під’єднувати різні пристрої введення-виведення інформації, розширюючи тим самим його функціональні можливості. Більшість пристроїв під’єднуються через спеціальні гнізда (роз’єми), які знаходяться на задній стінці системного блоку комп’ютера.

Крім монітора і клавіатури такими пристроями є:

ü Принтер – для виведення на друк текстової і графічної інформації;

ü Мишка – пристрій, що полегшує ввід інформації в комп’ютер;

ü Графопобудовувач (плотер) – для виведення на друк креслень великих форматів;

ü Сканер – для введення в комп’ютер текстової і графічної інформації;

ü Модем – для обміну інформацією з іншими комп’ютерами через телефонну мережу;

ü Факс-модем – поєднує можливості модему і телефаксу;

ü Стример – для зберігання даних на магнітній стрічці.

ü Джойстик – маніпулятор у вигляді закріпленої на шарнірі ручки з кнопкою, який використовують в основному для комп’ютерних ігор.

 

Логічні пристрої комп’ютера

 

2.3.1. Ñèñòåìíà (ìàòåðèíñüêà) ïëàòà — öå ÿäðî ïåðñîíàëüíîãî êîìï'þòåðà. Òîáòî âîíà º îñíîâîþ ñèñòåìè ³ âèçíà÷ຠòèï ³ ñïðîìîæíіñть êîìï’þòåðà.

2.3.2. Öåíòðàëüíèé ïðîöåñîð — öå îñíîâíèé ïðèñòð³é ìàøèíè, ïðèçíà÷åíèé äëÿ óïðàâë³ííÿ ðîáîòîþ комп'ютера ³ âèêîíàííÿ àðèôìåòè÷íèõ ³ ëîã³÷íèõ îïåðàö³é.

 

̳êðîïðîöåñîðè ìàþòü òàê³ õàðàêòåðèñòèêè:

ü òèï (ìîäåëü), íàïðèêëàä: Intel Pentium II, Intel Pentium III, Intel Pentium IV, Celeron, AMD K6-III, Athlon, Duron;

ü ðîçðÿäí³ñòü, ÿêà ïîâ'ÿçàíà ç òèïîì ì³êðîïðîöåñîðà;

ü òàêòîâа ÷àñòîòа. ̳êðîïðîöåñîð âèêîíóº ñîòí³ ð³çíîìàí³òíèõ îïåðàö³é іç øâèäê³ñòþ äåê³ëüêà äåñÿòê³â ³ íàâ³òü ñîòåíü ì³ëüéîí³â çà ñåêóíäó.

 

Îäíàêîâ³ ìîäåë³ ì³êðîïðîöåñîð³â ìîæóòü ìàòè ð³çíó òàêòîâó ÷àñòîòó. ×èì á³ëüøå çíà÷åííÿ òàêòîâî¿ ÷àñòîòè, òèì âèùà ïðîäóêòèâí³ñòü, áî òàêòîâà ÷àñòîòà âêàçóº, ñê³ëüêè åëåìåíòàðíèõ îïåðàö³é (òàêò³â) ì³êðîïðîöåñîð âèêîíóº çà îäíó ñåêóíäó. Òàêòîâà ÷àñòîòà âèì³ðþºòüñÿ â ÌÃö (ì³ëüéîíàõ ãåðö).

 

2.3.3. Îïåðàòèâíà ïàì'ÿòü

Îïåðàòèâíою ïàì'ÿòü (ÎÏ) є òîìó, ùî âîíà сïðàöьовує äóæå øâèäêî, òàê, ùî ïðîöåñîðó íå äîâîäèòüñÿ ÷åêàòè ïðè ÷èòàíí³ äàíèõ ç ïàì'ÿò³ àáî çàïèñó â ïàì'ÿòü. Îäíàê äàí³, ÿê³ âîíà ì³ñòèòü, çáåð³ãàþòüñÿ ò³ëüêè тоді коли êîìï'þòåð ââ³ìêíåíî. Кîëè éîãî âèìèêàþòü, âì³ñò ÎÏ âòðà÷àºòüñÿ, òîìó ïðè êîæíîìó âìèêàíí³ êîìï'þòåðà â îïåðàòèâíó ïàì'ÿòü äîâîäèòüñÿ çàâàíòàæóâàòè âñþ íåîáõ³äíó ³íôîðìàö³þ.

Îïåðàòèâíà ïàì'ÿòü êîìï'þòåðà ñêëàäàºòüñÿ ç певної ê³ëüêîñò³ ïðîíóìåðîâàíèõ êîì³ðîê, â êîæí³é ç них çíàõîäÿòüñÿ äàí³, ÿê³ îáðîáëÿþòüñÿ, àáî êîìàíäè âèêîíàâ÷èõ ïðîãðàì.

 

Îïåðàòèâíà ïàì'ÿòü ïðèçíà÷åíà:

ü äëÿ çáåð³ãàííÿ îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè (ïðîãðàìè, ÿêà êåðóº ðîáîòîþ êîìï'þòåðà);

ü äëÿ ïåðåäàâàííÿ çîáðàæåííÿ íà åêðàí;

ü äëÿ çáåð³ãàííÿ ïðîãðàì, ùî ðîçøèðþþòü ìîæëèâîñò³ îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè, ÿê³ ïîñòà÷àþòü ðàçîì іç äîäàòêîâèìè ïðèñòðîÿìè êîìï'þòåðà ( “äðàéâåðè");

ü äëÿ çáåð³ãàííÿ ïðîãðàìè, ùî âèêîíóºòüñÿ, òà íåîáõ³äíèõ äëÿ íå¿ äàíèõ.

 

Îäí³ºþ ç îñíîâíèõ õàðàêòåðèñòèê ÎÏ º ºìí³ñòü ì³êðîñõåìè, ÿêà âèì³ðþºòüñÿ â ìåãàáàéòàõ (ÌÁ); ìîæå ïðèéìàòè çíà÷åííÿ: 1ÌÁ, 2ÌÁ, 4ÌÁ, 8ÌÁ, 16ÌÁ, 32ÌÁ, 64ÌÁ, 128ÌÁ, 256ÌÁ òîùî.

 

2.3.4. Êåø-ïàì'ÿòü

Äëÿ øâèäêèõ êîìï'þòåð³â íåîáõ³äíî çàáåçïå÷èòè øâèäêèé äîñòóï äî îïåðàòèâíî¿ ïàì'ÿò³, ³íàêøå ì³êðîïðîöåñîð áóäå ïðîñòîþâàòè ³ øâèäêîä³ÿ êîìï'þòåðà çìåíøèòüñÿ, áî ÷àñ äîñòóïó äî ðåã³ñòð³â ïðîöåñîðà ñòàíîâèòü 5-7 íàíîñåêóíä, à ÷àñ äîñòóïó äî îïåðàòèâíî¿ ïàì’ÿò³ — 60-200 íàíîñåêóíä. Ç ö³ºþ ìåòîþ òàê³ êîìï'þòåðè îñíàùóþòü íàäîïåðàòèâíîþ ïàì'ÿòòþ (êåø-ïàì'ÿòòþ, â³ä Cache — òàéíèê), â³äíîñíî íåâåëèêî¿ ºìíîñò³ (çâè÷àéíî â³ä 64 äî 256 Êáàéò òà ìîæå áóòè é á³ëüøîþ), â ÿê³é çáåð³ãàþòüñÿ ä³ëÿíêè ³íôîðìàö³¿ ç îïåðàòèâíî¿ ïàì'ÿò³, ùî âèêîðèñòîâóþòü íàé÷àñò³øå. Êåø-ïàì'ÿòü ðîçì³ùóºòüñÿ "ì³æ" ì³êðîïðîöåñîðîì òà îïåðàòèâíîþ ïàì'ÿòòþ. Ïðè çâåðíåíí³ ì³êðîïðîöåñîðà äî îïåðàòèâíî¿ ïàì'ÿò³ ñïî÷àòêó âèêîíóºòüñÿ ïîøóê ³íôîðìàö³¿ â êåø-ïàì'ÿò³.

Òàêèì ÷èíîì, êåø-ïàì'ÿòü ïðèçíà÷åíî äëÿ óçãîäæåííÿ øâèäêîñò³ ðîáîòè ïîð³âíÿíî ïîâ³ëüíèõ ïðèñòðî¿â ç â³äíîñíî øâèäêèì ì³êðîïðîöåñîðîì.

Контролери і шина

Для роботи комп’ютера потрібний обмін інформації між оперативною пам’яттю і зовнішніми пристроями. Такий обмін називають введенням-виведенням. Але цей обмін не проходить безпосередньо напряму. Між будь-яким зовнішнім пристроєм і оперативною пам’яттю в комп’ютері є дві перехідні ланки:

а) у кожного зовнішнього пристрою в комп’ютері є електронна схема, яка ним керує. Ця схема називається контролером або ж адаптером. Деякі контролери (наприклад контролери дисків) можуть керувати зразу декількома пристроями;

б) всі контролери і адаптери взаємодіють з мікропроцесором і оперативною пам’яттю через системну магістраль передачі даних, яку називають шиною.

Øèíà — öå çàãàëüíèé êàíàë çâ’ÿçêó, ÿêèì ïåðåäàþòüñÿ äàí³, òîáòî ñèñòåìà äðîò³â, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ îðãàí³çовóºòüñÿ âçàºìîä³ÿ äâîõ àáî á³ëüøå êîìïîíåíò³â ñèñòåìè.

 

Êîíòðîëåðè ââîäó-âèâîäó âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ï³äêëþ÷åííÿ äî êîìï'þòåðà òàêèõ ïðèñòðî¿â ÿê ìèøà, ìîäåì, ïðèíòåð.

ϳäêëþ÷åííÿ ïðèñòðî¿â âèêîíóºòüñÿ ÷åðåç ïîðòè ââîäó-âèâîäó, ÿê³ áóâàþòü:

ü ïàðàëåëüíèìè;

ü ïîñë³äîâíèìè;

ü ³ãðîâèìè.

 

Êîæíèé òèï àäàïòåðà ìຠñâ³é ñòàíäàðòíèé ³íòåðôåéñ, ùî âèçíà÷ຠòèï ³ ð³ä ç'ºäíóâà÷à: ðîçåòêà, àáî âèëêà; 25, àáî 9 êîíòàêò³â; ïðîòîêîëè (ñòàíäàðòè) îáì³íó äàíèìè òîùî.

 

Ïàðàëåëüí³ ïîðòè (Centronics) â MS DOS також ìàþòü ëîã³÷í³ ³ìåíà: LPT1, LPT2, LPT3. Ç'ºäíàííÿ âèêîíóºòüñÿ ÷åðåç 25-êîíòàêòíèé ðîç'ºì.

 

Ïîñë³äîâí³ ïîðòè (RS-232-C) â MS DOS ìàþòü ëîã³÷í³ ³ìåíà: COM1, COM2, COM3, COM4.

 

²ãðîâèé àäàïòåð âèêîðèñòîâóють äëÿ ï³äêëþ÷åííÿ äæîéñòèêà.

 

Çâóêîâ³ ïëàòè (àóä³îïëàòè, íàïðèêëàä, ñàóíäáëàñòåð) ïðèçíà÷åí³ äëÿ ñïîëó÷åííÿ êîìï'þòåðà ç äæåðåëàìè àóä³îñèãíàë³â, à òàêîæ âèõ³äíèìè àóä³îïðèñòðîÿìè òà àêóñòè÷íèìè ñèñòåìàìè (ÿê ïðàâèëî, êîëîíêàìè).

 

2.3.6. BIOS

̳êðîñõåìè BIOS (Basic Input/Output System — îñíîâíà ñèñòåìà ââîäó-âèâîäó), çâè÷àéíî, âèêîíàí³ ó âèãëÿä³ ôëåø-ïàì'ÿò³, òîáòî ïîñò³éíî¿ ïàì'ÿò³ (ïîñò³éíîãî çàïàì’ÿòîâóþ÷îãî ïðèñòðîþ). Ðàí³øå BIOS “çàøèâàâñÿ” â ì³êðîñõåìè, ÿê³ ïðîãðàìóâàëèñü îäíîðàçîâî, òîáòî çì³íèòè ¿õ âì³ñò áóëî íåìîæëèâî àáî äëÿ ïåðåïðîãðàìóâàííÿ ïîòð³áíî áóëî âèòåðòè âì³ñò ì³êðîñõåìè çà äîïîìîãîþ ультрафіолетового âèïðîì³íþâàííÿ. Çàðàç óñå ÷àñò³øå âèêîðèñòîâóþòüñÿ ì³êðîñõåìè ïîñò³éíî çàïàì’ÿòîâóþ÷îãî ïðèñòðîþ ç åëåêòðè÷íèì ïðîãðàìóâàííÿì, òîáòî їх ìîæóòü áàãàòîðàçîâî ïåðåïðîãðàìîâóâàòè êîðèñòóâà÷.

BIOS îòðèìóº óïðàâë³ííÿ ïðè âìèêàíí³ êîìï’þòåðà òà ïðè ïåðåçàâàíòàæåíí³ îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè. ³í ñêëàäàºòüñÿ ç íàáîðó ïðîãðàì, ÿê³ ïåðåâ³ðÿþòü òà îáñëóãîâóþòü àïàðàòóðó êîìï'þòåðà, à òàêîæ çàâàíòàæóþòü ÎÑ.

 

Êð³ì òîãî, BIOS ì³ñòèòü ðÿä ïàðàìåòð³â êîìï'þòåðà, ÿê³ ìîæíà çì³íþâàòè, íàñòðîþþ÷è òàêèì ÷èíîì êîìï'þòåð íà ðîáîòó ç ïðèñòðîÿìè ð³çíèõ òèï³â (íàïðèêëàä, ð³çíîìàí³òíèìè ãíó÷êèìè òà æîðñòêèìè äèñêàìè, CD ROM òîùî).

 

2.4. Ìîí³òîðи

 

Монітор (або дисплей) – пристрій призначений для зображення текстової і графічної інформації.

Äî íàéважливіших õàðàêòåðèñòèê ìîí³òîð³â íàëåæàòü:

ü òèï ê³íåñêîïà (êîëüîðîâèé àáî ìîíîõðîìíèé);

ü ðîçì³ð ê³íåñêîïà çà ä³àãîíàëëþ (14, 15, 17, 19, 21 äþéì);

ü ðîçì³ð зерна íà åêðàí³ (÷èì ìåíøий ðîçì³ð зерна íà åêðàí³, òèì âèùà ÷³òê³ñòü çîáðàæåííÿ; òèïîâèìè º ðîçì³ðè зерен â³ä 0.41 äî 0.24 ìì).

 

2.5. Äèñêîâîäè

 

Äèñêîâîäè (íàêîïè÷óâà÷³ íà ìàãí³òíèõ äèñêàõ) — öå çîâí³øíÿ ïàì'ÿòü ÅÎÌ. Âîíè ïðèçíà÷åí³ äëÿ çàïèñó é ç÷èòóâàííÿ äàíèõ, çàïèñàíèõ íà ìàãí³òí³ äèñêè, що ñëóæàòü äëÿ äîâãîñòðîêîâîãî çáåðåæåííÿ ³íôîðìàö³¿. Îñíîâí³ õàðàêòåðèñòèêè íàêîïè÷óâà÷³â :

äèñêîâîäè ç ãíó÷êèìè ìàãí³òíèìè äèñêàìè FDD (Floppy Disk Drive) ³ ç æîðñòêèìè ìàãí³òíèìè äèñêàìè HDD (Hard Disk Drive), àáî "³í÷åñòåð".

 

Гнучкі диски (дискети) дають можливість переносити документи і програми з одного комп’ютера на інший; зберігати інформацію, яка не використовується постійно на комп’ютері; робити архівні копії інформації, яка міститься на жорсткому диску.

 

Зустрічаються дискети розміром 5,25 і 3,5 дюймові (133 і 89 мм).

Дискети розміром 5,25 дюйма переважно мають ємність 1,2 Мбайта. Дискети розміром 3,5 дюйма переважно мають ємність 1,44 Мбайта. Ці дискети вмонтовані в жорсткий пластмасовий корпус, що значно підвищує їх надійність і довговічність. У зв’язку з цим дискети розміром 3,5 дюйма зараз витісняють дискети розміром 5,25 дюйма, хоча вони й дорожчі.

Вінчестер призначений для постійного зберігання інформації в комп'ютері.

 

2.6. Пристрої CD-ROM

 

Íàêîïè÷óâà÷³ íà êîìïàêò-äèñêàõ (CD-ROM — Compact Disk ROM) - öå äèñêîâîäè, ÿê³ ÷èòàþòü ³íôîðìàö³þ ç äèñê³â, ùî ìàþòü îäíó ô³çè÷íó äîð³æêó ó ôîðì³ áåçïåðåðâíî¿ ñï³ðàë³. Ç÷èòóâàííÿ ³íôîðìàö³¿ ç êîìïàêò-äèñêà âèêîíóºòüñÿ çà äîïîìîãîþ ëàçаðíîãî ïðîìåíÿ. Êîìïàêò-äèñêè îáåðòàþòüñÿ ³ç çì³ííîþ êóòîâîþ øâèäê³ñòþ, з метою çàáåçïå÷ення ïîñò³éíої ë³í³éíої øâèäêоñòі ïðè ÷èòàíí³.

 

2.7. Êëàâ³àòóðà

 

Клавіатура IBM PC призначена для введення в комп’ютер інформації користувача.

 

 
 

Рис.2.5. Схема розміщення пальців на кëàâ³àòóðі

 

Розміщення латинських букв на клавіатурі IBM PC, як правило, таке ж як на англійській друкарській машинці, а букв кирилиці – як на російській машинці.

За який би із сучасних комп'ютерів ви не сіли б, клавіатура буде рідною для вас, якщо вона вам хоча б знайома. Поглянувши на неї вперше – губишся: сотня клавіш із незрозумілими написами. Проте звикнути до неї досить просто, потрібно лише засвоїти декілька простих навиків, а надалі поєднати свою інтуїцію з уважним читанням підказок на екрані монітора.Особливо велике значення, на початку вивчення роботи з клавіатурою, відіграє правильне розташування рук на клавіатурі (Рис.2.5.). Зусилля, затрачені вами при відпрацюванні вправ друку “сліпим десятипальцевим” методом, у майбутньому віддадуть вам сторицею.

 

Тепер звернемося до клавіатури вцілому. Вона чітко розділена на групи клавіш. Найбільша з них займає середину і ліву нижню частину клавіатури та нагадує з вигляду звичайну друкарську машинку. Навіть широка клавіша внизу так само, як у друкарських машинках, робить пробіл.

Êëàâ³àòóðà ÏÅÎÌ IBM PC/AT ñêëàäàºòüñÿ ç ê³ëüêîõ ôóíêö³îíàëüíèõ áëîê³â (Рис.2.6.).

 

 

Рис.2.6. Êëàâ³àòóðà IBM-ñóì³ñíèõ ÏÅÎÌ

 

2.7.1. Àëôàâ³òíî-öèôðîâà êëàâ³àòóðà

 

Àëôàâ³òíà êëàâ³àòóðà ïðèçíà÷åíà äëÿ íàáîðó ð³çíèõ òåêñò³â ³ ââîäó êîìàíä ó ìàøèíó. Íà àëôàâ³òíî-öèôðîâ³é êëàâ³àòóð³ ðîçì³ùåí³ ðîñ³éñüê³ (óêðà¿íñüê³) ³ àíãë³éñüê³ (êèðèëèöÿ ³ ëàòèíèöÿ) букви, öèôðè, ñïåö³àëüí³ ñèìâîëè (+ ! " # $ % & ' ( ) / = ; — :. , òîùî).

 

Àëôàâ³òíî-öèôðîâà êëàâ³àòóðà ì³ñòèòü ðÿä êåðóþ÷èõ êëàâ³ø:

 

Esc (Escape - втікати), як правило, використовують для відміни якої-небудь дії, виходу з пунктів меню, виходу із режиму програми тощо.

Tab (Табуляція) при редагуванні текстів використовують для переходу до наступної позиції табуляції, виконуючи курсором відступ від місця його знаходження зразу ж на декілька позицій вправо. Також клавіша Tab, в деяких програмах, виконує перехід з одного об’єкту на інший.

Клавіша Caps Lock (Caps - верхівки, Lock - фіксатор) служить для переведення клавіатури в режим верхнього регістру (фіксації режиму введення великих букв). Це зручно при введенні тексту. Повторний натиск на Caps Lock відміняє режим введення великих букв.

Так само, як і у всіх друкарських машинках, зліва і справа в клавіатурі є клавіша Shift (зсув), призначена для введення великих букв і символів, що розміщуються на верхньому регістрі клавіатури. Äëÿ ââîäó âåëèêèõ áóêâ і символів, що розміщуються на верхньому регістрі клавіатури, òðåáà íàáèðàòè ¿õ, óòðèìóþ÷è êëàâ³øó Shift â íàòèñíóòîìó ñòàí³.

Клавіші Ctrl (Control - керувати) і Alt (Alter - змінювати) як і клавіша Shift призначені для зміни значень інших клавіш. Їх вводять у комбінації з іншими клавішами.

Клавіша Alt і клавіші 0–9, в правій частині клавіатури, дають можливість вводити в комп’ютер довільні символи, в тому числі і ті, які є на клавіатурі. Для цього потрібно натиснути Alt і, не відпускаючи, набрати десятковий код потрібного символу.

Îäíî÷àñíå íàòèñêàííÿ êëàâ³ø <Ctrl>, <Alt> ³ <Del> (îñòàííÿ ðîçì³ùåíà íà öèôðîâ³é àáî äîäàòêîâ³é êëàâ³àòóð³) — âèêëèêຠïåðåçàâàíòàæåííÿ îïåðàö³éíî¿ ñèñòåìè, ïîä³áíî äî êíîïêè Reset, àëå ïðè öüîìó íå òåñòóþòüñÿ ïðèñòðî¿ ÅÎÌ, тому âåñü ïðîöåñ â³äáóâàºòüñÿ íàáàãàòî øâèäøå.

Клавіша Enter (увійти) призначена для входу в пункти меню, для запуску програм та команд на виконання, а при редагуванні текстів – для закінчення введення рядка.

Клавіша Backspace (стрілка вліво над “Enter”) знищує символ, який знаходиться зліва від курсора (курсор - моргаючий символ, подібний на знак підкреслювання).

 

 


2.7.2. Äåñÿòêîâà öèôðîâà êëàâ³àòóðà

Öèôðîâà êëàâ³àòóðà ïðèçíà÷åíà äëÿ íàáîðó ÷èñåë. Âîíà ðîçì³ùåíà ïðàâîðó÷ â³ä àëôàâ³òíî-öèôðîâî¿ êëàâ³àòóðè. Öèôðà "5" â³äì³÷åíà âèñòóïîì äëÿ îð³ºíòàö³¿ ïðè ðîáîò³ íàîñë³ï. Öèôðîâà êëàâ³àòóðà òàêîæ ì³ñòèòü êëàâ³ø³ çíàê³â àðèôìåòè÷íèõ îïåðàö³é (/, *, -, +), äåñÿòêîâó êðàïêó, êëàâ³øó ââîäó (Enter), а також êëàâ³ø³:

Клавіша Num Lock (блокування цифр) вмикає допоміжну клавіатуру в цифровий режим, коли попередні клавіші (розміщені в правій частині клавіатури) означатимуть цифри 1-9, 0 і крапку. Цей режим зручний для введення цифр.

Ins (insert - вставка) – служить для переключення між двома режимами введення символів: введення з розсуванням символів (вставка) і введення із заміною набраних символів (заміна).

Клавіша Del (Delete - знищити) – використовується для знищення символу, який знаходиться над курсором.

Клавіші ,®, ­, ¯, Home, End, PgUp, PgDn називають клавішами керування курсором.

 

2.7.3. Ôóíêö³îíàëüíà êëàâ³àòóðà

 

Ôóíêö³îíàëüíà êëàâ³àòóðà (êëàâ³ø³ ç ïîçíà÷êàìè F1, F2,... F12), ÿê ïðàâèëî, ðåàë³çóº ôóíêö³¿ îêðåìèõ êîìàíä.  îïåðàö³éí³é ñèñòåì³ ö³ êëàâ³ø³ íå çàä³ÿí³. Функціональні клавіші F1–F12 призначені для різних спеціальних дій. Їх дія визначається робочою програмою.

 

2.7.4. Äîäàòêîâà êëàâ³àòóðà

 

Êëàâ³ø³ êåðóâàííÿ êóðñîðîì ñóì³ùåí³ ç äåñÿòêîâèìè êëàâ³øàìè, à òàêîæ, äëÿ çðó÷íîñò³, ïðåäñòàâëåí³ îêðåìèì áëîêîì. Âîíè âèêîíóþòü òàê³ ôóíêö³¿:

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.184.215 (0.038 с.)