Пристрої резервного копіювання

 

Дані, які обробляють на комп’ютері, як правило, зберігаються на жорстких дисках. Але через фізичне пошкодження диску, дію комп’ютерних вірусів, а також внаслідок неправильного коректування або випадкового знищення файлів ця інформація може бути частково або повністю пошкоджена, або знищена. Втрати від цього можуть бути надзвичайно великими. У багатьох організаціях цінність інформації, яка зберігається на комп’ютерах у сотні і тисячі разів перевищує вартість самих комп’ютерів.

Щоб звести до мінімуму ці втрати, варто мати архівні копії файлів і систематично їх обновляти.

Для архівування даних використовують спеціальні пристрої резервного копіювання, серед яких найпоширенішими є:

ü накопичувачі на гнучких магнітних дисках – дозволяють зберігати до 250 MB інформації;

ü магнітооптичні накопичувачі – до 640 MB;

ü накопичувачі на змінних жорстких магнітних дисках – до 2,2 GB;

ü накопичувачі на оптичних компакт-дисках – до 4,7 GB;

ü накопичувачі на оптичних компакт-дисках із можливістю перезапису – до 2,6GB.

 

 

2.10. Ñòðóêòóðà çàïèñó ³íôîðìàö³¿ íà ìàãí³òí³ äèñêè

 

Ïîâåðõíÿ ìàãí³òíîãî äèñêà ïîä³ëÿºòüñÿ íà êîíöåíòðè÷í³ äîð³æêè. Êîæíà äîð³æêà, ó ñâîþ ÷åðãó, ïîä³ëÿºòüñÿ íà çîíè (ñåêòîðè) (Рèñ. 4.1.).

Ñåêòîð — öå ä³ëÿíêà, на ÿêó çàïèñóºòüñÿ ³íôîðìàö³ÿ. ̳æ ñåêòîðàìè º íåçàïîâíåí³ ïðîì³æêè — ì³æñåêòîðíèé ïðîñò³ð. ʳëüê³ñòü äîð³æîê íà äèñêó ³ ñåêòîð³â íà äîð³æö³ âñòàíîâëþºòüñÿ ïðîãðàìîþ ôîðìàòóâàííÿ äèñêà (òîáòî, âîíа ìîæå çì³íþâàòèñü äëÿ îäíîãî ³ òîãî æ äèñêà). Íîâèé äèñê äî ðîáîòè íåïðèäàòíèé. Éîãî îáîâ'ÿçêîâî потрібно â³äôîðìàòóâàòè, òîáòî óòâîðèòè äîð³æêè, ñåêòîðè íà äîð³æêàõ, à òàêîæ ñïåö³àëüí³ ñëóæáîâ³ îáëàñò³. Ò³ëüêè ï³ñëÿ öüîãî íà äèñê ìîæíà çàïèñóâàòè ³íôîðìàö³þ.

 

 

 

Рис.2.7. Ñòðóêòóðà ãíó÷êîãî ìàãí³òíîãî äèñêà

 

 

Íà IBM-ïîä³áíèõ ÏÅÎÌ âèêîðèñòîâóþòü:

· 5.25 äþéìîâ³ ãíó÷ê³ ìàãí³òí³ äèñêè іç äâîñòîðîíí³ì çàïèñîì ³íôîðìàö³¿, ÿê³ ìàþòü òàêèé ôîðìàò: 80 äîð³æîê õ 15 ñåêòîð³â õ 512 Áàéò (ºìí³ñòü äèñêà 1.2 ÌÁàéò);

· 3.5 äþéìîâ³ ãíó÷ê³ ìàãí³òí³ äèñêè іç äâîñòîðîíí³ì çàïèñîì ³íôîðìàö³¿ ìàþòü ôîðìàò: 80 äîð³æîê õ 18 ñåêòîð³â õ 512 Áàéò (ºìí³ñòü äèñêà 1.44 ÌÁàéò).

 

Íóëüîâà äîð³æêà áóäü-ÿêîãî äèñêà º ñëóæáîâîþ ³, ÿêùî âîíà ç³ïñîâàíà, òî äèñê äî ðîáîòè íåïðèäàòíèé.

 

Äëÿ ð³çíèõ îïåðàö³éíèõ ñèñòåì ðîçì³ùåííÿ ñëóæáîâèõ ä³ëÿíîê íà äèñêó íåîäíàêîâå. Íàïðèêëàä, â ÎÑ MS DOS äèñêîâèé ïðîñò³ð ïîä³ëÿºòüñÿ íà 4 îáëàñò³:

ü çàâàíòàæóâàíèé çàïèñ (BOOT RECORD). ³í çàâæäè çàéìຠïåðøèé ñåêòîð íóëüîâî¿ ñòîðîíè íóëüîâî¿ äîð³æêè äèñêà ³, ÿêùî íà äèñêó çàïèñàíà îïåðàö³éíà ñèñòåìà, âì³ùóº ïðîãðàìó ïî÷àòêîâîãî çàâàíòàæåííÿ ÎÑ;

ü ïî÷èíàþ÷è ç 2 ñåêòîðà 0 ñòîðîíè 0 äîð³æêè äèñêà çíàõîäèòüñÿ îñíîâíà òàáëèöÿ ðîçì³ùåííÿ ôàéë³â (File Allocation Table — FAT), à çà íåþ — ¿¿ êîï³ÿ;

ü â³äðàçó çà êîﳺþ FAT, íà ò³é æå 0 ñòîðîí³ 0 äîð³æêè äèñêà, çíàõîäèòüñÿ êàòàëîã äèñêà (Directory);

ü ï³ñëÿ êàòàëîãó äèñêà ðîçì³ùóºòüñÿ ïðîñò³ð äàíèõ, ÿêèé çàéìຠâåñü îñòàíí³é ïðîñò³ð äèñêà.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. З яких частин складається персональний комп’ютер.

2. Які бувають додаткові пристрої комп’ютера.

3. Які бувають логічні пристрої ком’ютера.

4. Яке призначення основних клавіш клавіатури.

5. Які бувають моделі принтерів.

6. Для чого використовуються пристрої резервного копіювання.

7. Яка структура запису інформації на магнітні диски.

3. Програмне забезпечення ÏÅÎÌ

 

3.1. Різновидності програм для комп'ютерів

 

Персональні комп’ютери – це універсальні пристрої для обробки інформації. На відміну від телефону, телевізора, магнітофона, які здійснюють тільки раніше закладені в них функції, персональні комп’ютери можуть виконувати будь-які дії з обробки інформації. Для цього необхідно скласти для комп’ютера на зрозумілій йому мові, точну і детальну інструкцію (програму), як потрібно обробляти інформацію.

Ïðîãðàìà — öå óïîðÿäêîâàíà ñóêóïí³ñòü êîìàíä, ùî ïîâ³äîìëÿþòü ÅÎÌ, ÿê³ ä³¿ íåîáõ³äíî âèêîíàòè. Íàá³ð ïðîãðàì, ùî º â íàÿâíîñò³ ó äàíî¿ ÅÎÌ, íàçèâàþòü ñèñòåìîþ ¿¿ ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ.

 

Сам по собі комп’ютер не володіє знаннями ні в одній області свого застосування, всі ці знання сконцентровані в програмах, які виконуються на комп’ютері. Тому часто вживаний вираз “комп’ютер зробив” (підрахував, намалював) означає те, що на комп’ютері була виконана програма, яка дозволила виконати відповідні дії.

 

Змінюючи програми для комп’ютера, можна перетворити його в робоче місце бухгалтера або конструктора, статиста або агронома, художника або музиканта, редагувати на ньому документи, або бавитися в яку-небудь гру. Таким чином, для ефективного використання комп’ютера потрібно знати призначення і властивості програм, які необхідні для роботи.

 

Програми, працюючі на комп’ютері, можна розділити на три групи:

 

ü Системні програми, виконуючі різні допоміжні функції, наприклад, створення копій інформації, видачу довідкової інформації про комп’ютер, перевірку дієздатності пристроїв комп’ютера.

 

ü Прикладні програми, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт: редагування текстів, малювання картинок, обробка інформаційних масивів, тощо.

 

ü Інструментальні системи (системи програмування, які забезпечують створення нових програм для комп’ютера).

 

 

Рис.3.1. Ñòðóêòóðà ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ ÏÅÎÌ

3.2. Системні програми

Ñèñòåìíå ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ êîìï'þòåðà êåðóº îáðîáêîþ ³íôîðìàö³¿ òà êîíòðîëþº ðîáîòó àïàðàòíî¿ ÷àñòèíè.

 

Ïðè öüîìó îïåðàö³éíà ñèñòåìà (ÎÑ) ³ îáñëóãîâóþ÷³ ïðîãðàìè îðãàí³çóþòü îáðîáêó ³íôîðìàö³¿ ³ êåðóþòü àïàðàòóðîþ êîìï'þòåðà, à òåñòîâ³ ïðîãðàìè êîíòðîëþþòü ïðàâèëüí³ñòü ôóíêö³îíóâàííÿ ö³º¿ àïàðàòóðè. Áåç ñèñòåìíîãî ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ íåìîæëèâà æîäíà îïåðàö³ÿ íà êîìï'þòåð³.

Операційна система

Серед всіх системних програм особливе місце займає операційна система – програма, яка завантажується при ввімкненні комп’ютера. Вона виконує діалог з користувачем, керування комп’ютером, його ресурсами (оперативною пам’яттю, місцем на дисках) та запускає інші (прикладні) програми на виконання.

Операційна система забезпечує користувачу і прикладним програмам зручний спосіб спілкування (інтерфейс) із пристроями комп’ютера.

Драйвери

Важливим класом системних програм є програми-драйвери. Вони розширюють можливості операційної системи з керування пристроями введення-виведення (клавіатурою, жорстким диском, мишкою), оперативною пам’яттю тощо. За допомогою драйверів можливе під’єднування до комп’ютера нових пристроїв, або нестандартне використання пристроїв.

 

3.2.3. Допоміжні програми (Утиліти)

До системних програм належать також велика кількість, так званих, утиліт – програм допоміжного призначення. Часто утиліти об’єднують у комплекси, серед яких найпопулярнішими є Norton Utilities, Nuts & Bolts,PC Tools Deluxe та Mace Utilities.

Програми- пакувальникидозволяють стискати інформацію на дисках – створювати копії файлів меншого розміру, а також об’єднувати копії декількох файлів в один архівний файл.

Програми для створення резервних копій інформації на дисках дозволяють швидко копіювати інформацію з диску на дискети або касети стримера.

Антивірусні програми призначені для запобігання зараження комп’ютерним вірусом та ліквідації наслідків зараження вірусом.

Комунікаційні програми призначені для організації обміну інформацією між комп’ютерами.

Програми-кеші для диску пришвидшують доступ до інформації на диску, шляхом організації оперативної пам’яті кеш-буфера, який містить найбільш часто використовувані ділянки диску. Найчастіше для кеша використовується додаткова і розширена пам’ять комп’ютера.

Програми для оптимізації дисків дозволяють забезпечити швидший доступ до інформації на диску, за рахунок оптимізації розміщення даних на ньому (усувають фрагментацію).

Програми динамічного стискання дисків дозволяють збільшувати кількість інформації, яка зберігається на дисках, шляхом її динамічного стискання.

Програми для керування пам’яттю забезпечують гнучкіше використання оперативної пам’яті комп’ютера.

 

3.2.4. Тестові програми

Програми для діагностики комп’ютера дозволяють перевірити конфігурацію комп’ютера (кількість пам’яті, її використання, типи дисків тощо), а також дієздатність пристроїв комп’ютера.

 

3.2.5. Ïðîãðàìè êåðóâàííÿ êîìï’þòåðíîþ ìåðåæåþ.

Користувачі комп’ютерів, об’єднаних в локальну мережу, можуть передавати один одному повідомлення, одночасно використовуючи бази даних або пристрої (принтери). Це значно підвищує зручність і ефективність колективної праці. Для об’єднання комп’ютерів у локальну мережу, їх необхідно з’єднати спеціальними провідниками (кабелями) і вставити в них плати мережних адаптерів. Але одних провідників і мережних адаптерів недостатньо, необхідні програми, які забезпечують обмін інформацією по локальній мережі.

За наявності великої кількості комп’ютерів у локальній мережі переважно один, або декілька комп’ютерів, виділяють виключно для обслуговування локальної мережі і сумісного використання ресурсів. Такі комп’ютери називаються серверами, або файл-серверами, як правило, це потужні комп’ютери з великою кількістю оперативної і дискової пам’яті.

Äåÿê³ îïåðàö³éí³ ñèñòåìè (òàê³ ÿê Windows 95) ì³ñòÿòü â ñîá³ çàñîáè êåðóâàííÿ êîìï’þòåðíîþ ìåðåæåþ, òîáòî º ìåðåæнèìè îïåðàö³éíèìè ñèñòåìàìè.

 

3.3. Прикладні програми

 

Ïðèêëàäíå ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ — öå îêðåì³ ïðîãðàìè òà ¿õí³ êîìïëåêñè, ÿê³ ïðèçíà÷åí³ äëÿ êîíêðåòíîãî ïðàêòè÷íîãî âèêîðèñòàííÿ.

 

Ïàêåòè ïðèêëàäíèõ ïðîãðàì — öå íàáîðè ïðîãðàì, ïðèçíà÷åíèõ äëÿ âèêîíàííÿ ïåâíèõ ðîá³ò, ùî ôóíêö³îíóþòü ÿê îäíå ö³ëå (Рис.3.2.). Ç ïàêåò³â ïðèêëàäíèõ ïðîãðàì, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ ÏÅÎÌ, ìîæíà â³äçíà÷èòè:

 

Ïðîãðàìè êîðèñòóâà÷à — öå ïðîãðàìè, ÿê³ ñêëàäàþòü êîðèñòóâà÷і äëÿ âëàñíèõ ïîòðåá, òîáòî öå âëàñí³ ïðîãðàìè. Íåîáõ³äí³ñòü ñòâîðåííÿ ïðîãðàì êîðèñòóâà÷ем îáóìîâëåíà òèì, ùî ðîçðîáíèêè ñòàíäàðòíèõ ïàêåò³â ïðèêëàäíèõ ïðîãðàì íå â çìîç³ âðàõóâàòè âñ³ îñîáëèâîñò³ òà ïîòðåáè êîæíîãî êîðèñòóâà÷à êîìï’þòåðà. Òîìó, ùîá çàäîâіëüíèòè âëàñí³ ïîòðåáè, ÿê³ â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ñòàíäàðòíèõ, êîðèñòóâà÷ó äîâîäèòüñÿ ðîçðîáëÿòè âëàñí³ ïðîãðàìè.

 

Для ÏÅÎÌ розроблені сотні тисяч різноманітних прикладних програм різних за призначенням. Найчастіше використовують програми:

 

ü редактори текстів — призначені для підготовки текстів (документів) на комп’ютері;

ü графічні редактори — призначені äëÿ ñòâîðåííÿ òà ðåäàãóâàííÿ ð³çíèõ ìàëþíê³â òà ãðàô³÷íèõ çîáðàæåíü;

ü видавничі системи — призначені для підготовки документів типографічної якості;

ü табличні процесори — призначені для обробки табличних даних;

ü системи управління базами даних (СУБД) — призначені для обробки масивів інформації;

ü системи автоматизованого проектування (САПР) — для креслення і конструювання різних механізмів за допомогою комп’ютера;

ü ïðîãðàìè åêîíîì³÷íîãî ïðèçíà÷åííÿ — для ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності і фінансового аналізу діяльності підприємств.

Деякі з них призначені для автоматизації окремих ділянок бухгалтерського обліку: нарахування заробітної плати, обліку товарів, матеріалів на складах тощо.

Рис.3.2. Êëàñèô³êàö³ÿ ïàêåò³â ïðèêëàäíèõ ïðîãðàì

 

3.4. Інструментальні системи

Інструментальні системи (системи програмування, які забезпечують створення нових програм для комп’ютера).

Навіть при наявності десятків тисяч програм для ІВМ РС, користувачам може знадобитися таке, чого не роблять (чи роблять, але не так) наявні програми. У таких випадках варто використовувати системи програмування – системи для розробки нових програм.

Сучасні системи програмування для персональних комп’ютерів надають користувачу потужні і зручні засоби для розробки програм:

ü компілятор, здійснюючий перетворення програм на мові програмування в програми у машинних кодах, ÿê³ çáåð³ãàþòüñÿ ó ôàéëàõ òèïó “.COM” àáî “.EXE” ³ ÿê³ ìîæíà çàïóñêàòè íà âèêîíàííÿ âæå ñàìîñò³éíî, òîáòî áåç ñèñòåì ïðîãðàìóâàííÿ;

ü інтерпретатор, здійснюючий безпосереднє виконання тексту програми на мові програмування високого рівня;

ü бібліотеки програм, що містять раніше підготовлені програми, якими можуть користуватися програмісти;

ü різні допоміжні програми, наприклад, відлагоджувачі, програми для одержання перехресних посилань тощо.

 

Îñòàíí³ì ÷àñîì ç’ÿâèëàñü âåëèêà ê³ëüê³ñòü ð³çíîìàí³òíèõ çàñîá³â ïðîãðàìóâàííÿ, котрі є êîìïëåêñом, ùî ñêëàäàºòüñÿ ç ïîòóæíîãî òåêñòîâîãî ðåäàêòîðà, â³äëàãîäæóâà÷à, á³áë³îòåêè êîðèñíèõ ïðîãðàì òîùî. Òà îáîâ’ÿçêîâîþ ¿õíüîþ ñêëàäîâîþ º êîìï³ëÿòîð àáî ³íòåðïðåòàòîð. Öå òàê³ ñèñòåìè ÿê Òóðáî-Ïàñêàëü, Òóðáî-Ñ, Òóðáî-Áåéñèê, Delphi, Visual Basic òîùî.

 

3.5. Ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ ÿê òîâàð

 

 óìîâàõ ðèíêîâî¿ åêîíîì³êè, ïðîäóêòè ³íòåëåêòóàëüíî¿ ïðàö³, ÿê ³ ìàòåð³àëüí³, ïåðåòâîðþþòüñÿ íà òîâàð, áî íà ¿õ ðîçðîáêó âèòðà÷àþòüñÿ òðóäîâ³ ðåñóðñè, ÷àñ, åíåðã³ÿ òîùî. Òàêèì ÷èíîì, á³ëüø³ñòü ïðîãðàì ïîøèðþºòüñÿ íà êîìåðö³éí³é îñíîâ³. Âîíè ïðîäàþòüñÿ çàïèñàíèìè íà ìàãí³òíèõ àáî ëàçаðíèõ äèñêàõ ðàçîì ç äîêóìåíòàö³ºþ òà ðåºñòðàö³éíîþ êàðòêîþ, ÿêà íàäຠïîêóïöþ ïðàâî áóòè çàðåºñòðîâàíèì êîðèñòóâà÷åì ïðîãðàìè.

Äåÿê³ ïðîãðàìè ïîøèðþþòüñÿ íà áåçêîøòîâí³é îñíîâ³. ßê ïðàâèëî, öå ðîáлять ïîòóæíі ô³ðìè, з метою çàâîþâàííÿ ðèíêó, òîáòî çàëó÷åííÿ êîðèñòóâà÷³â äî âèêîðèñòàííÿ ïðîãðàì ö³º¿ ô³ðìè. Òàê³ ïðîãðàìè ìîæíà îòðèìàòè ÷åðåç ãëîáàëüíó êîìï’þòåðíó ìåðåæó — ²íòåðíåò (Internet).

ª òàêîæ ³ óìîâíî-áåçêîøòîâí³ ïðîãðàìè (Shareware). Âîíè íàäàþòüñÿ áåçêîøòîâíî äëÿ òèì÷àñîâîãî âèêîðèñòàííÿ, ùîá êîðèñòóâà÷ ì³ã îçíàéîìèòèñü ç ¿õí³ìè ìîæëèâîñòÿìè ³ ïåðåâàãàìè. Òà ÷åðåç âèçíà÷åíèé ÷àñ ö³ ïðîãðàìè ïåðåñòàþòü ïðàöþâàòè. Äåÿê³ ô³ðìè îáìåæóþòü ìîæëèâîñò³ ïðîáíèõ âåðñ³é ïðîãðàì. Ó òàêîìó ðàç³ êîðèñòóâà÷àì íåäîñÿæí³ ÿê³ñü ðåæèìè ðîáîòè ïðîãðàìè, áåç ÿêèõ âàæêî àáî íåìîæëèâî, çðîáèòè ñåðéîçí³ ðîçðîáêè. ßêùî êîðèñòóâà÷ó ñïîäîáàâñÿ öåé ïðîãðàìíèé ïðîäóêò, â³í ïîâèíåí êóïèòè êîìåðö³éíó (ïîâíó) éîãî âåðñ³þ àáî ïðèäáàòè êëþ÷ äëÿ ðîçáëîêóâàííÿ âñ³õ ìîæëèâîñòåé ïðîãðàìè.

 

3.6. Çàõèñò ïðîãðàì â³ä êîï³þâàííÿ

 

Áåçêîøòîâíå âèêîðèñòàííÿ êîìåðö³éíî¿ ïðîãðàìè ââàæàºòüñÿ êðàä³æêîþ. Îõîðîíà àâòîðñüêèõ ïðàâ âèðîáíèê³â ïðîãðàì çàáåçïå÷óºòücÿ çàêîíàìè áàãàòüîõ ðîçâèíóòèõ äåðæàâ òà ì³æíàðîäíèìè óãîäàìè. Òàêèé çàêîí ³ñíóº ³ â Óêðà¿í³. Òà öå íå çóïèíÿº êîðèñòóâà÷³â. Ùîá çàõèñòèòè ïðîãðàìè â³ä íåñàíêö³îíîâàíîãî êîï³þâàííÿ, ð³çí³ ô³ðìè âèêîðèñòîâóþòü ð³çí³ ñïîñîáè.

 

Öå ìîæå áóòè íàñòðîþâàííÿ ïðîãðàìè íà êîíêðåòíèé êîìï'þòåð. Ó òàêîìó âèïàäêó, ïðè ïåðåïèñóâàíí³ ïðîãðàìè íà ³íøèé êîìï’þòåð, ïðîãðàìà âèçíà÷ຠðîçá³æíîñò³ ó ïàðàìåòðàõ îáëàäíàííÿ ³ ïåðåñòຠïðàöþâàòè. ²íîä³ ó äèñêåò³, çà äîïîìîãîþ ëàçаðíîãî ïðîìåíÿ ðîáëÿòü ì³êðîñêîï³÷íèé îòâ³ð — äåôåêò, íà ÿêèé íàñòðîþºòüñÿ ïðîãðàìà. ßêùî çðîáèòè êîï³þ ç ö³º¿ äèñêåòè, ïðîãðàìà ëåãêî çìîæå âèçíà÷èòè, ùî ó ïîòð³áíîìó ì³ñö³ íîâà äèñêåòà íå ìຠïîøêîäæåííÿ, òîáòî äèñêåòà íå º îðèã³íàëîì. Ïðè öüîìó òàêîæ áëîêóºòüñÿ ðîáîòà ïðîãðàìè.

 

3.7. Íóìåðàö³ÿ âåðñ³é ïðîãðàì

 

ßê ïðàâèëî, ïðîãðàìè, ùî ñòàëè ïîïóëÿðíèìè ó êîðèñòóâà÷³â, óäîñêîíàëþþòüñÿ ðîçðîáíèêàìè. Äî ¿õí³õ ìîæëèâîñòåé äîäàþòüñÿ íîâ³, ðîçøèðþþòüñÿ ò³, ùî áóëè ðàí³øå, âèïðàâëÿþòüñÿ ïîìèëêè, ïîêðàùóºòüñÿ çîâí³øí³é âèãëÿä çîáðàæåíü, ñïðîùóºòüñÿ ñï³ëêóâàííÿ ç êîðèñòóâà÷åì òîùî.

 

Ïðîãðàìè, ï³ñëÿ âíåñåííÿ äî íèõ çì³í, íå îòðèìóþòü íîâî¿ íàçâè. Òà, ùîá ïîêàçàòè, ùî öå îíîâëåíèé ïðîäóêò, ¿ì ïðèñâîþºòüñÿ ÿêèéñü íîìåð — âåðñ³ÿ. Ó òàêîìó ðàç³ ïî÷àòêîâèé âàð³àíò ïðîãðàìè ïîçíà÷àºòüñÿ ÿê âåðñ³ÿ 1.00 (v. 1.00). ßêùî ó ïðîãðàìó âíåñåíî íåâåëèê³ çì³íè, íàïðèêëàä, âèïðàâëåíî ïîìèëêè, òî íîâà âåðñ³ÿ îòðèìóº íîìåð 1.05 àáî 1.10 (v. 1.05., v. 1.10). ßêùî çì³íè áóëè á³ëüø çíà÷íèìè, òî öå ìîæå áóòè âåðñ³ÿ 1.50 (v. 1.50, àáî v. 1.5). Ïðè âíåñåíí³ çíà÷íіших çì³í ìîæóòü ç’ÿâèòèñü âåðñ³¿ 2.00, 3.00 òîùî. (Íàïðèêëàä, MS DOS v.6.20, Turbo Pascal v. 7.00). Îñòàííім ÷àñом äåÿê³ ô³ðìè ïî÷àëè íóìåðóâàòè âåðñ³¿ ïðîãðàìíèõ ïðîäóêò³â çà ðîêîì ¿õíüîãî âèïóñêó.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке програма.

2. З яких груп складається програмне забезпечення ПК.

3. Які програми належать до системних.

4. Які програми належать до прикладних.

5. Для чого призначені інструментальні системи.