Практичне заняття № 1. Ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини

Мета – вивчити методи аналізу ризику.

Завдання – визначення проблем з безпеки і захисту об’єкта господарювання у надзвичайних ситуаціях та рівня його ризику.

Очікувані результати – вміння аналізувати проблеми безпеки складних систем, які охоплюють людину.

 

Питання для обговорення:

Ø Системний аналіз та системний підхід в БЖД. Правило емерджентності.

Ø Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.

Ø Види ризику за ступенем припустимості.

Ø Індивідуальний та груповий ризик. Ідентифікація ризику. Концепція прийнятного ризику.

Ø Методичні підходи до визначення ризику (статистичний метод, метод аналогій, експертні методи).

Ø Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.

 

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття:

· Знати об’єкт, предмет та основні завдання науки «Безпека життєдіяльності (БЖ Д)». Обов’язково звернути увагу на мету та основні завдання навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності».

· Вивчити основні поняття та визначення БЖД. Мати уяву про ризик та його взаємозв’язки з небезпекою та безпекою.

· Навчитися оцінювати ризик та розраховувати ймовірність небезпеки за формулою Р_А = n/N. Знати види ризикуза ступенем припустимості. Мати уяву про концепцію припустимого ризику.

· Знати класифікацію негативних чинників. Чітко розуміти різницю між шкідливими та небезпечними факторами.

· Володіти поняттями системи, системного підходу, системного аналізу. Зрозуміти правило емерджентності.

Основні контрольні запитання:

1. Предмет та об’єкт БЖД. Мета та завдання БЖД.

2. У чому полягає сутність БЖД людини?

3. Поняття “безпека” та “небезпека”. Які суттєві ознаки безпеки?

4. Джерела небезпеки та їх класифікація.

5. Номенклатура, таксономія та квантифікація небезпек.

6. Ризик, ризиковий баланс та оцінка ризику.

7. Серйозність небезпек.

8. Ймовірність небезпек. Ризик.

9. Види ризику за ступенем припущення.

10. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Концепція

прийнятного (припустимого) ризику.

11. Вражаючі, небезпечні, шкідливі фактори та їх класифікація.

12. Поняття системи. Правило емерджентності.

13. Системний аналіз та його застосування у БЖД.

14. Система “людина – життєве середовище” та її компоненти.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

· Матеріали лекції.

· Навчально-методичний комплекс.

· Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С.1–6.

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С. 9–14.

Завдання для практичного заняття:

1. Оцінити величину загального ризику аналітичним методом за умовою завдання (варіанту).

2. Виконати аналітичні розрахунки щодо визначення величини групового ризику за умовою завдання (варіанту).

3. Запропонувати заходи щодо запобіганню ризиків.

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Оцініть рівень безпеки на підприємстві, прийнявши максимально- допустимий рівень ризику рівним 0,0001 1/рік. Визначте середньорічний очікуваний збиток від існуючих на підприємстві небезпек, якщо збиток при травмуванні в середньому складає 400 грн, а у разі загибелі – 2000000 грн.

2. Описати загальну характеристику окремих елементів життєвого середовища людини.

3. Якісний аналіз небезпек, його різновиди.

 

 

Тест для контролю засвоєння матеріалу теми

“Загальні основи безпеки життєдіяльності”

 

1.1 Безпека життєдіяльності – це наука про:

А) Технічні пристрої.

Б) Людину і людське співтовариство.

В) Навколишнє середовище, що оточує людину.

Г) Охорону праці.

Д) Небезпеки навколишнього середовища.

Е) Процес взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Безпека” – це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. Чи тотожні поняття “безпека” та “безпечність”?

А) Так.

Б) Ні.

 

1.3 За джерелами походження небезпеки поділяють на:

А) Природні, техногенні, соціальні, політичні, воєнні.

Б) Побутові, виробничі, спортивні, шляхово-транспортні.

В) Соціальні, технічні, екологічні.

Г) Природні, техногенні, соціально-політичні, комбіновані.

 

Які бувають небезпеки за часом прояви?

 

А) Імпульсивні і перманентні.

Б) Перманентні і кумулятивні.

В) Імпульсивні і кумулятивні.

1.5 Потенціал небезпечного фактора – це:

А) Його кількісна характеристика.

Б) Характеристика, що виражає специфічні особливості, наприклад, агрегатний стан.

В) Шкода, яку заподіяв фактор.

Г) Час дії фактора.

 

1.6 Чинники, які викликають в окремих випадках травми чи різке погіршення здоров’я (головний біль, погіршення зору, зміни психологічного і фізичного стану) і можуть призвести навіть до раптової смерті – це:

 

А) Шкідливі чинники.

Б) Небезпечні чинники.

 

1.7 Ризик – це:

А) Відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу.

Б) Шкода, яку заподіяла небезпека.

В) Ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості.

Г) Частота реалізації небезпеки.

 

Чи можна забезпечити нульове значення величини ризику виникнення травм і аварій у побуті або на виробництві?

 

А) Ні.

Б) Так.

 

 

В) Так – на виробництві, ні – у побуті.

Г) Ні – на виробництві, так – у побуті.

1.9 Будь який …… при певних умовах можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля: (підставити пропущені слова).

 

А) Суб’єкт.

Б) Об’єкт.

В) Ризик та непевність.

Г) Об’єкт, суб’єкт, явище та інформація.

Д) Ризик, об’єкт, суб’єкт, явище, інформація.

1.10 Класифікація та систематизація явищ, процесів тощо, що здатні завдавати шкоди називається:

А) Ідентифікація небезпек.

Б) Номенклатура небезпек.

В) Класиномія небезпек.

Г) Квантифікація небезпек.

Д) Таксономія небезпек.

 

1.11 Класифікація та систематизація явищ, процесів тощо, що здатні завдавати шкоди називається:

А) Класиномія небезпек.

Б) Ідентифікація небезпек.

В) Квантифікація небезпек.

Г) Номенклатура небезпек.

Д) Не має вірної відповіді.

 

1.12 Виявлення типу небезпеки та встановлення її характеристик називається:

 

А) Таксономія небезпек.

Б) Ідентифікація небезпек.

В) Квантифікація небезпек.

Г) Типіфікація небезпек.

Д) Номенклатура небезпек.

 

1.13 Введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки називається:

 

А) Квантифікація небезпек.

Б) Таксономія небезпек.

В) Номенклатура небезпек.

Г) Інтегралізація небезпек.

Д) Ідентифікація небезпек.

 

1.14 Перелік назв, термінів, явищ, що здатні завдавати шкоди систематизованих за певними ознаками називається:

 

А) Таксономія небезпек.

Б) Систематизація небезпек.

В) Ідентифікація небезпек.

Г) Квантифікація небезпек.

Д) Номенклатура небезпек.

Які існують методичні підходи до оцінки ризику?

 

А) Інтуїтивний.

Б) Соціологічний.

В) Інженерний.

Г) Експертний.

Д) Експериментальний.

Е) Модельний.

 

1.16 Обчисліть ймовірність травмування на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих становить 200 осіб, а за останніх 2,5 роки травми одержали дві особи:

 

А) 0,04

Б) 40

В) 0,01

Г) 0,025

Д) 0,004

1.17 Прийнятний рівень ризику у світовій практиці становить (нормоване значення):

 

А) 1/1000

Б) 10⁶

В) 10^-4

Г) 1/1000000

Д) 1/100

Е) 10^-5

1.18 Здебільше небезпека має прихований характер і може перетворюватись в реальну небезпеку за наявності таких умов:

 

А) Небезпека реально існує.

Б) Людина перебуває в зоні дії небезпеки.

В) Людина надмірно ризикує.

Г) Людина не має ефективних засобів захисту, не використовує їх або ці засоби не ефективні.

 

1.19 За ознаками реалізації принципи забезпечення безпеки умовно поділяють на:

А) Технічні, соціальні, економічні, юридичні.

Б) Технічні, управлінські, орієнтуючі, організаційні.

В) Планування, стимулювання, ліцензування, стандартизації.