Навчальна програма дисципліни

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей комплекс поширюється на усі структурні підрозділи Вищого навчального закладу “Національний транспортний університет”, в яких вивчається навчальна дисципліна.

Навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” вивчається згідно навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” напрямів підготовки.

На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства у цілому розглядається як основне питання. Одним із головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки людини. Це відображено у Концепції освіти з напряму “Безпека життя і діяльності людини” та реалізується через вивчення комплексу дисциплін: валеології, екології, ергономіки, цивільного захисту тощо, чільне місце серед яких посідає безпека

життєдіяльності.

Навчально-методичний комплекс, який пропонується, міститьрекомендації, призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу “Безпека життєдіяльності”. Процес навчання передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Безпека життєдіяльності є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Тому при вивченні дисципліни студентам необхідні знання з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту, правознавства тощо

 

 

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Галузі знань	Напрями підготовки
Шифр	Найменування	Код	Назва
	Машинобудування та матеріалообробка	6.050504	“Зварювання” (ТВ)
6.050503	“Машинобудування” (АБ, АД, ДМ, МШ)
	Транспорт і транспортна інфраструктура	6.070106	“Автомобільний транспорт” (АА, ААт)
“Транспортні технології” (ОР, ВП,ТСМ, МП, МК, УТ)
	Педагогічна освіта	6.010104	“Професійна освіта” (транспорт) (ІП)
	Містецтво	6.020207	“Дизайн” (ДН)
	Менеджмент і адміністрування	6.030601	“Менеджмент” (ТМ, МА) “Логістика” (ЛГ)
	Економіка та підприємство	6.030504	“Економіка підприємства” (ЕП)
6.030503	“Міжнародна економіка” (МЕ)
6.030508	“Фінанси і кредит” (ФТ)
6.030509	“Облік і аудит” (ОА)
	Право	6.030401	“Правознавство” (ТП)
	Інформатика та обчислювальна техніка	6.050101	“Комп’ютерні науки” (КН)
	Культура	6.020107	“Туризм” (ТР)
	Природничі науки	6.040106	“Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” (ЕО)
	Гуманітарні науки	6.020303	“Філологія” (ФП)
	Будівництво та архітектура	6.060101	“Будівництво” (БД, БА, МТ, ТК)
	Геодезія та землеустрій	6.080101	“Геодезія, картографія та землеустрій” (ГК)

 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

Навчальна програма дисципліни розроблена відповідно до Типової навчальної програми нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності”, для вищих закладів освіти яка розглянута та схвалена Науково-методичною комісією з цивільної безпеки Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 16 лютого 2011 р., протокол № 03/02, Вченою Радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 23 лютого 2011 р., протокол № 2.та затверджeна Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України 18 березня 2011 року.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Міждисциплінарні зв’язки

Навчальна дисципліна є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо.

 

Цілі та результати навчання

У процесі вивчення навчальної дисципліни студентами передбачається досягти такі цілі:

Ø одержати відповіднісучасним вимогам теоретичні і прикладні знання із правових, економічних і організаційних питань захисту людини від впливу негативних факторів середовища мешкання і праці за звичайних та екстремальних умов;

Ø ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та ймовірність їх прояву;

Ø визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

Ø прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи “людина – життєве середовище”;

Ø використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

Ø розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

Ø запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а у разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

Ø планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”;

Після вивчення курсу студенти повинні:

 

Ø знати сучасні проблеми і головні завдання безпеки життєдіяльності та вміти визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

Ø знати організаційно-правові заходи забезпечення безпечної життєдіяльності;

Ø вміти оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

Ø вміти приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень;

Ø вміти обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

Ø вміти забезпечувати координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

Ø вміти надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

Ø вміти аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії вражаючих факторів.

 

 

Зміст навчальної програми

Професійна складова

Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

 

Професійна складова

Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх вражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру. Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.

 

Професійна складова

Головні вимоги Правил техногенної безпеки галузей господарювання, підприємств, установ та організацій в залежності від профільного напряму ВНЗ.. Загальні вимоги до безпечності технологічного обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд. Особливості структури виробництва. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкту господарювання. Комплекс робіт на об’єкті з попередження НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків за відомими алгоритмами, технологіями з урахуванням чинних галузевих норм і правил.

Професійна складова

Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення. Професії підвищеного ризику. Психофізіологічний вплив оточення на людину. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.

 

Професійна складова

Визначення наявних проблем з безпеки і захисту ОГ у НС, рівня їхнього ризику. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування ОГ та контролю за станом його основних фондів.

Професійна складова

Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. Завдання і повноваження спеціально створених координуючих і постійних органів управління безпекою і захистом у НС.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

Професійна складова

Спеціальні відомчі та позаштатні формування, які залучаються (у межах їхніх тактико-технічних можливостей) до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Визначення порядку їхнього приведення до готовності та організації управління діями у процесі виконання завдань.

Основні засоби, тактика дій і способи виконання робіт у зоні НС в залежності від профільного напряму ВНЗ. Матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах галузі. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

4. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА, ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

Робоча навчальна програма складається з двох навчальних модулів, основою яких є 4 змістовних модулі, а саме:

 

 

Модуль І. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах

ЗМ.1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

ЗМ.2. Небезпеки життєвого середовища.

 

 

Плани лекцій та практичних занять. Завдання

для самостійної роботи студентів

МОДУЛЬ І. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах

 

ЗМ.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

План лекційного заняття

Ø Предмет, завдання і мета дисципліни «Безпека життєдіяльності». Структура курсу.

Ø Основні поняття і терміни: життєдіяльність, безпека, небезпека, прихована небезпека, реалізована небезпека, ризик, прийнятий ризик, небезпечні та шкідливі фактори, потенціал фактора, системний підхід, закон емерджентності.

Ø Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

Ø Номенклатура, таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.

Ø Загальний аналіз ризику його види за ступенем припустимості.

Ø Концепція прийнятного ризику в життєдіяльності людини.

Ø Методологічні підходи до визначення ризику (статистичний метод, метод аналогій, експертні методи).

Ø Надзвичайні ситуації (НС), їх класифікація за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Ø Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

· Матеріали лекції.

· Навчально-методичний комплекс.

· Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 9–16, 25–50.

2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ “Еліта – Стар”, 1999. – С. 4–13.

 

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 14–55.

2. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб.– Л.: банк. Ін-т НБУ; К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – С. 3–12, 35–42.

3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 6–12.

4. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності: Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.26-69.

 

 

План лекційного заняття

Ø Основні поняття і терміни: природні небезпеки, тектонічні стихійні лиха,топологічні стихійні лиха, метеорологічні стихійні лиха, інфекційні захворювання людей.

Ø Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.

Ø Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

Ø Небезпечні гідрологічні процеси і явища.

Ø Пожежі у природних екосистемах.

 

Матеріали для обов’язкового вивчення:

· Матеріали лекції.

· Навчально-методичний комплекс.

· Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

2. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 172–249.

3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 72–142.

 

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С. 169 – 222.

2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ “Еліта – Стар”, 1999. –304 с.

3. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С. 222–239.

Практичне заняття № 2.Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Мета – ознайомити з небезпеками природного, техногенного, соціально-політичного характеру та комбінованими небезпеками.

Завдання – визначення характеру впливу природних небезпек на життєдіяльність людини та життєве середовище.

Питання для обговорення:

Ø Природне середовище та його значення у життєдіяльності людини.

Ø Природні небезпеки, їх класифікація.

Ø Стихійні природні явища та природні катаклізми, їх характеристика.

Ø Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.

Ø Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

Ø Небезпечні гідрологічні процеси і явища.

Ø Пожежі у природних екосистемах.

Ø Погодно-метеорологічні фактори.

Ø Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-

метеорологічних факторів.

 

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття:

· Вивчити основні поняття та визначення

· Визначте види, причини виникнення природних небезпек та наслідки стихійних лих.

· При вивченні цього питання зверніть увагу на одиниці виміру сили землетрусу та вітру.

· Знати класифікацію вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

· Мате уявлення про рівновагу в природному середовищі. Зверніть увагу на три стадії взаємодії людини з природою.

· Володіти поняттям сталого розвитку і мати уявлення про проблеми його реалізації в Україні.

· Розглядаючи тему практичного заняття, звернути увагу на загальні відомості про залежність самопочуття та працездатність людини від погодно-метеорологічних факторів.

 

Основні контрольні запитання:

1. Загальні причини виникнення природних небезпек.

2. Появу яких стихійних лих можна прогнозувати?

3. Характеристика літосферних стихійних лих.

4. Причини виверження вулканів та землетрусів.

5. Атмосферні стихійні лиха.

6. Гідросфері стихійні лиха.

7. Біологічні небезпеки, пандемії, епідемії, масові отруєння людей.

8. Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та методика оцінки рівня патогенної дії.

9. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини.

 

Матеріали для обов’язкового вивчення:

· Матеріали лекції.

· Навчально-методичний комплекс.

· Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 181–232.

2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009.

Завдання для практичного заняття:

1. За умовою завдання (варіанту) визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

Результатом виконання роботи має бути:

· Розрахунок значення середньої добової температури, вологості, швидкості вітру, атмосферного тиску;

· Розрахунок значення між добової зміни атмосферного тиску і температури;

· Розрахунок складових індексів патогенності температури, вологості, швидкості вітру, зміни атмосферного тиску і зміни температури;

· Розрахунок на підставі складових індексів патогенності загального індексу патогенності погоди;

· Оцінка патогенної дії на підставі значень загального індексу патогенності;

· Визначення ступеня подразнювальної дії погоди;

· Розрахунок коефіцієнта жорсткості погоди та виконати оцінку комплексної дії погодно-метеорологічних факторів на організм людини.

 

Завдання для самостійної роботи студентів:

1. Питання для самостійного опрацювання:

· Причини виникнення вулканів та землетрусів.

· Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.

· Наслідки топографічних явищ.

· Особливості забруднення місцевості у разі виникнення аварій з

викидом небезпечних хімічних речовин.

· Атмосферні стихійні лиха.

· Характеристика особливо небезпечних хвороб.

· Торф'яні пожежі.

· Наведіть приклади ситуацій, що створюють екологічну небезпеку.

· Назвіть основні заходи, спрямовані на забезпечення екологічної безпеки.

2. Відмітьте в таблиці ті небезпеки куди вони відносяться за локалізацією.

 

	Атмосфера			Землетруси		Снігова лавина
	Літосфера		Паводки		Смерч
	Гідросфера		Зливи		Град
	Біосфера		Пожежі		Ураган
	Ноосфера		Обвал		Ожеледь
			Селі		Повені

 

3. Методи виявлення вражаючих факторів природних загроз, номенклатура та одиниці виміру:

4. Визначити можливість виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру в регіонах України.

5. Визначити заходи з запобігання природних надзвичайних ситуацій в Україні.

Безпекою життєдіяльності

Лекція № 6. Пожежна безпека

 

Мета – розглянути основи пожежної безпеки підприємств, установ, організацій; з’ясувати основні причини пожеж та небезпечні ішкідливі фактори, пов’язані з пожежами, проаналізувати їх негативний вплив на життєдіяльність людини.

Завдання – визначити структурно-функціональну схему державного управління пожежною безпекою у НС в Україні Надати уяву про системи попередження пожеж та системи пожежного захисту.

Очікувані результати – у результаті вивчення теми студент повинензасвоїти основні положення про пожежну безпеку, способи і засоби гасіння пожежі.

 

План лекційного заняття:

Ø Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання.

Ø Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.

Ø Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

Ø Процес горіння,його види та їх характеристика.

Ø Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

Ø Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Ø Способи і засоби гасіння пожежі.

 

Матеріали для обов’язкового вивчення:

· Матеріали лекції.

· Навчально-методичний комплекс.

· Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 71–72.

2. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.162–164, 252–253,267–270.

 

План лекції

Ø Основні поняття і терміни: управління,менеджмент.

Ø Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС.

Ø Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.

Ø Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

Ø Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

Ø Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.

 

Матеріали для обов’язкового вивчення:

· Матеріали лекції.

· Навчально-методичний комплекс.

· Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Сусло С.Т.,Заплатинський В.М.,Харамда Г.М. Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007. – С.275–294.

2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С.313–368.

 

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. Опорний конспект лекцій.К. КДТЕУ,1999. – С.195–198.

2. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. В.Г. Цапка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – С.111.

3. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. 3-тевид. К.: Знання, 2004., С.274–281.

 

Рекомендована тематика рефератів

1. БЖД як наука та навчальна дисципліна.

2. Системний аналіз та його застосування у БЖД. Правило емерджентності.

3. Система “людина – життєве середовище” та її компоненти.

4. Принципи та проблеми забезпечення БЖД людини.

5. Поняття “безпека” та “небезпека”. Які суттєві ознаки безпеки?

6. Джерела небезпеки та їх класифікація.

7. Номенклатура, таксономія та квантифікація небезпек.

8. Вражаючі, небезпечні, шкідливі фактори та їх класифікація.

9. Кількісна характеристика небезпек. Ризик як критерій небезпеки.

10. Людський чинник у формуванні небезпечної ситуації.

11. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.

12. Будова, властивості аналізаторів. Психофізіологічний закон Вебера – Фехнера, його сутність і наслідки.

13. Характеристика основних аналізаторів та їх роль у безпеці життєдіяльності.

14. Біоритми та їх роль у життєдіяльності людини.

15. Психофізіологічні особливості людини та її психічні характеристики.

16. Адаптація організму до дії зовнішніх факторів середовища.

17. Гомеостаз та його роль у забезпеченні здоров’я та безпеки людини.

18. Природне середовище та середовище життєдіяльності людини, їх характеристика.

19. Хімічні фактори небезпеки. Поняття гранично допустимої концентрації (ГДК).

20. Сильнодіючі отруйні речовини, їх класифікація.

21. Надзвичайна ситуація, її ознаки, види, рівні.

22. Загальні причини виникнення природних небезпек. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.

23. Небезпеки техногенного характеру. Види аварій, їх характеристика. Наслідки аварії на ЧАЕС.

24. Соціально-політичні конфлікти. Види та форми перебігу конфліктів. Постконфліктний синдром.

25. Війна як крайній прояв політичного конфлікту. Причини і наслідки війн.

26. Сучасний тероризм. Види терактів. Індивідуальні та колективні дії під час терактів. Стратегія захисту від терактів.

27. Природно-техногенні небезпеки.

28. Природно-соціальні небезпеки: причини їх виникнення та наслідки.

29. Соціальні хвороби (туберкульоз, венеричні захворювання, СНІ Д). Шляхи профілактики цих захворювань.

30. Види та основні характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань.

31. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

32. Організація ліквідації наслідків НС.

33. Евакуація населення в разі НС.

Рекомендована тематика та форми науково-дослідної

роботи студентів

 

Науково-дослідна робота студентів включає самостійне наукове дослідження наступних питань.

 

1. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

3. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.

4. Модель життєдіяльності людини.

5. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання.

6. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності.

7. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.

8. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

 

Форми науково-дослідної роботи студентів: аналіз літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, обґрунтування та розробка заходів. Одержані результати представляються у вигляді статей, виступів на конференціях тощо.

4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю

1. Предмет, завдання і мета дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

Структура курсу.

2. Основні поняття і терміни: життєдіяльність, безпека, небезпека, прихована небезпека, реалізована небезпека, ризик, прийнятий ризик, небезпечні та шкідливі фактори, потенціал фактора, системний підхід, закон емерджентності, “дерево подій”, “дерево відмов”, “логічне дерево подій”, “імовірність події” і “імовірність ризику”.

3. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

4. Номенклатура, таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Загальний аналіз ризику його види за ступенем припустимості.

5. Концепція прийнятного ризику в життєдіяльності людини.

6. Методологічні підходи до визначення ризику (статистичний метод, метод аналогій, експертні методи).

7. Основні поняття і терміни: природні небезпеки, тектонічні стихійні лиха, топологічні стихійні лиха, метеорологічні стихійні лиха, інфекційні захворювання людей.

8. Природне середовище та його значення у життєдіяльності людини.

9. Природні небезпеки, їх класифікація.

10. Стихійні природні явища та природні катаклізми, їх характеристика.

11. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.

12. Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

13. Небезпечні гідрологічні процеси і явища.

14. Пожежі у природних екосистемах.

15. Погодно-метеорологічні фактори.

16. Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно- метеорологічних факторів.

17. Основні поняття і терміни: негативні фактори, фізичні фактори небезпеки, аварії, катастрофи, електромагнітні поля та випромінювання, електричні фактори, електротравми, іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека, хімічні фактори небезпеки, біологічні фактори небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК).

18. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

19. Аварії та катастрофи, їх причини та наслідки. Характеристика аварій І та ІІ категорій.

20. Фізичні фактори небезпек: віброакустичні шкідливі чинники. шум, вібрація, електромагнітні поля та випромінювання, іонізуюче випромінювання.

21. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

22. Хімічні фактори, їх класифікація. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин.

23. Визначення основних понять і термінів: опік, опікова хвороба, електротравма.

24. Термічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.

25. Хімічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.

26. Характеристика місцевої і загальної дії електричного струму на організм людини, алгоритм першої медичної допомоги

27. Визначення основних понять і термінів: отруєння, отрута, отруєння, антидот, утоплення, асфіксія, “синє” утоплення, “біле” утоплення,

28. Класифікація отруєнь в залежності від умов, де сталося отруєння, характеру дії отрути, ступеня тяжкості.

29. Загальні принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях.

30. Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні:

Ø рослинними отрутами;

Ø отруйними грибами;

Ø зміїною отрутою;

Ø алкоголем, ліками.

31. Утоплення, ознаки, способи порятунку, алгоритм першої медичної допомоги.

32. Основні поняття і терміни:соціально-політичне середовище, соціальні небезпеки, політичні небезпеки, конфлікт, тероризм, натовп

33. Соціальні небезпеки: ВІЛ-інфекція, алкоголізм та наркоманія, злочинність.

34. Політичні небезпеки, принципи їх розвитку.

35. Конфлікт, його види та форми перебігу.

36. Тероризм, як суспільно-соціальна небезпека. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактории. Поведінка людини під час терористичного акту.

37. Поняття,загальні властивості та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

38. Основні поняття і терміни: управління, суб‘єкт управління, об‘єкт управління, функція прогнозування та планування, функція організації та координації, облік, аналіз та оцінка показників, контроль, фінансування та стимулювання, аварія, катастрофа, надзвичайна подія, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.

39. Загальні принципи управління безпекоюжиттєдіяльності. Цілі та завдання управління. Система правового забезпечення життєдіяльності людини.

40. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.

41. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

42. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

43. Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.

44. Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання

45. Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.

46. Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

47. Процес горіння,його види та їх характеристика.

48. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

49. Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

50. Способи і засоби гасіння пожежі

51. Визначення основних понять і термінів: радіація, радіаційна безпека, радіаційна обстановка, доза випромінювання, променева хвороба.

52. Джерела радіаційного випромінювання.

53. Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ.

54. Загальні відомості про гостру променеву хворобу.

55. Правила поведінки в радіаційно-зараженій місцевості.

56. Принципи оцінки радіаційної обстановки.

57. Порядок визначення розмірив зон радіоакти