Методика виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами.

До найраціональніших методів формування звички до фізичних вправ належать методи: а) що забезпечують усвідомлене засвоєння знань, вмінь і навичок; б) що розвивають інтерес до занять фізичною культурою; в) що сприяють розвитку самооцінки рухів; г) що забезпечують урахування індивідуальних особливостей учнів при самостійному виконанні домашніх завдань з фізичної культури; д) що виховують звичку до активного відпочинку в режимі дня.

Викликає інтерес і сприяє закріпленню звички раціонально користуватися фізичними вправами елемент новизни. Так, при закріпленні вже відомої вправи її можна виконувати в різному темпі, з різних положень і т.п., рекомендувати виконувати їх у різних умовах – на відпочинку в лісі, в туристичному поході і т.п. Його джерелами можуть бути:

а) завчасна (до початку уроку) підготовка спортивного залу, спортмайданчику, необхідного інвентаря згідно з темою уроку і з конкретними завданнями формування звички;

б) економне використання часу на підготовку учнів до уроку;

в) короткі пояснення вчителем нового матеріалу;

г) збільшення моторної щільності уроку шляхом поділу класу на 10-12 груп по 3-4 учні.

Дотримання правил безпеки у процесі фізичного виховання школярів.

Загальні вимоги

1. До занять допускають учнів, які пройшли медичний огляд та ін­структаж із техніки безпеки.

2. Учні на заняттях повинні бути одягнені в спортивний одяг і мати спортивне взуття з неслизькою підошвою.

3. У місцях проведення занять має бути аптечка, укомплектована необхідними медикаментами й перев’язними матеріалами для на­дання першої допомоги.

4. Керівник занять і учні повинні дотримувати правила пожежної безпеки, знати місця розташування первинних засобів пожежога­сіння.

5. Про кожний нещасний випадок з учнями вчитель повинен негай­но повідомляти адміністрацію установи й надавати першу допомо­гу потерпілому.

6. Учителів, які не виконали або порушили інструкцію з техніки безпеки, притягають до дисциплінарної відповідальності згідно з правилами внутрішнього розпорядку.

Перед початком занять

1. Учні мають одягти спортивну форму й мати спортивне взуття з не­слизькою підошвою.

2. Учитель повинен перевірити надійність установки, кріплення сті­йок і поперечин спортивного інвентаря.

3. Учитель зобов’язаний перевірити стан і відсутність сторонніх предметів на підлозі або спортивному майданчику.

Під час занять

1. Учні мають виконувати фізичні вправи, робити зупинки та завер­шувати виконання вправ лише за командою (сигналом) учителя.

2. Учні повинні суворо дотримувати правила виконання фізичних вправ та проведення рухливих ігор.

3. Учням слід уникати зіткнень з іншими учнями, поштовхів і уда­рів по руках і ногах.

4. У разі падінь учням необхідно групуватися, для того щоб уникну­ти травмування.

5. Учні мають уважно слухати й виконувати всі команди (сигнали) керівника занять.

В аварійних ситуаціях

1. Виявивши несправність спортивного інвентаря, учителеві слід не­гайно припинити заняття й сповістити про це адміністрацію уста­нови. Заняття поновлювати тільки після усунення несправності.

2. У разі травмування учня вчителеві слід негайно надати першу допомогу потерпілому, повідомивши про це адміністрацію устано­ви, за потреби відправити потерпілого до найближчої лікувальної установи.

3. Під час виникнення пожежі в спортивній залі вчитель має негай­но евакуювати учнів через усі наявні евакуаційні виходи, повідо­мити про пожежу адміністрацію установи й найближчу пожежну частину, гасити пожежу за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння.

Після завершення занять

1. Учитель разом із учнями повинні скласти у відведене місце спор­тивний інвентар, технічний персонал має провести вологе приби­рання спортивної зали.

2. Учитель зобов’язаний ретельно провітрити спортивну залу.

3. Учні повинні зняти спортивний одяг і взуття, прийняти душ або вимити обличчя та руки з милом.

57. Основні завдання фізичного виховання школярів. У процесі фізичного виховання вирішується багато завдань, але всі вони можуть бути умовно об’єднані у три групи: освітні, оздоровчі і виховні.

Освітні завдання полягають в тому щоб:

1) зробити надбанням кожного базові науково-практичні знання нагромаджені у сфері фізичної культури;

2) забезпечити раціональне формування індивідуального фонду рухових вмінь і навичок, необхідних у житті, та довести їх до необхідного рівня досконалості;

3) навчити кожного застосовувати набуті знання і навички у повсякденному житті з метою самовдосконалення.

Оздоровчі завдання передбачають:

1) забезпечення оптимального розвитку властивих людині фізичних якостей і на їх основі вдосконалення фізичного розвитку.

2) зміцнення і збереження здоров’я;

3) удосконалення будови тіла і формування постави;

4) забезпечення творчого довголіття як наслідок вирішення попередніх завдань.

Виховні завдання повинні забезпечити соціальне формування особи, виховання членів суспільства, відданих його ідеалам, які відстоюють його інтереси.

 

58. Особливості методики навчання руховим діям у фізичному вихованні школярів. Навчання рухових дій у шкільному віці спрямоване перш за все на формування, поглиблення і розширення спеціальних знань у вигляді уявлень, узагальнень і понять, закономірностей, принципів і правил рухової діяльності. Структура процесу навчання включає етапи: початкове і поглиблене розучування і вдосконалення. Компоненти змісту навчання рухових дій:

· Створення передумов і стимулів навчальної діяльності (визначення задач, завдань, мотивацій, подолання труднощів, що виникають, акцент на засвоєння рішення)

· Сприйняття учнями нового матеріалу.

· Оволодіння технікою рухових дій на основі набутих знань.

· Досвід застосування спеціальних знань, рухових умінь і навичок у більш складних умовах

· Формування гармонійної статури, попередження порушень постави, розвиток рухових якостей, необхідних для засвоєння рухової дії.

· Самоконтроль, аналіз, взаємооцінка і самооцінка учнями досягнутого результату у засвоєнні техніки рухових дій.

Методи навчання рухових дій на кожному етапі навчального процесу фізичного виховання в школі визначаються конкретними завданнями, особливостями учнів, специфікою навчального матеріалу, зовнішніми умовами навчальної роботи.

59. Методика проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі навчального дня ЗОШ. До основних форм фізичного виховання у режимі шкільного дня відносяться: гімнастика до занять, фізкультхвилинки і паузи, організовані перерви, заняття фізичними вправами у групах продовженого дня. Гімнастика до занять. Завдання гімнастики до занять: 1. Оптимізувати рівень збудливості і функціонування ЦНС. 2. Прискорити входження організму в роботу. 3. Сприяти організованому початку занять. 4. Вчити систематично займатися фізичними вправами. 5. Попередження викривлень постави. 6. Загартування організму. Головне призначення гімнастики до уроків – сприяти організації учнів до початку першого уроку. Проводити гімнастику до уроків доцільно на свіжому повітрі, і лише у несприятливу погоду у коридорах (рекреаціях) школи. Добирати вправи необхідно з врахуванням основних рухових дій, передбачених програмою фізичного виховання. До комплексу включають прості і добре засвоєні учнями вправи. Кожен комплекс складається з 6 - 8вправ для основних груп м’язів, починається і закінчується, як правило, ходьбою. Послідовність вправ комплексу: 1–2 вправи, які залучають в роботу великі групи м’язів,2–3 вправи для м’язів рук, тулуба, ніг.1–2 вправи для великих груп м’язів.Ходьба на місці.Вправа на координацію рухів.Під час шикування у колону, дівчата розташовуються за хлопцями. Вправи доцільно проводити із музичним супроводом (ритмічна музика у середньому темпі). Зміст комплексу доцільно змінювати через 2–3 тижні, або поступово змінювати 1-2 вправи кожного тижня. Тривалість гімнастики до уроків 6–7 хвилин. Фізкультхвилини і фізкультпаузи. Основне призначення фізкультхвилини – покращити працездатність учнів на уроці шляхом короткочасного активного відпочинку.Проводити ФК-хвилину найдоцільніше тоді, коли учні починають втомлюватись, стають неспокійними, розсіяними. Враховуючи поведінку учнів, їх самопочуття, вчитель може включати до ФК–хвилини від 3 до 5 вправ тривалістю не більше 3 хв. До комплексу ФК–хвилини включають доступні вправи, які не вимагають складної координації і впливають на основні м’язові групи. Кожну вправу повторюють 4–6 разів, темп виконання середній або повільний. Такі вправи поліпшують кровообіг і дихання, сприяють підвищенню розумової працездатності, позитивно впливають на емоційний стан учнів. За своїм характером вправи мають бути типу „потягування” і деякого розслаблення м’язів, повинні сприяти активізації дихання і діяльності серцево-судинної системи. Вправи не повинні фізично втомлювати або надміру збуджувати учнів, остання вправа має бути спокійнішою від попередніх. Фізкультхвилинки можна використовувати не тільки на 3–4-му, а й на всіх уроках. У 1–3 класах фізкультхвилинки проводяться, як правило з 25 до 30 хвилини уроку. Фізкультурні паузи проводяться у групах продовженого дня і в домашніх умовах тривалістю 10–15 хв, кожних 50–60 хв. навчальної праці. Крім загально розвиваючих вправ, виконують біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Рухова перерва. Найбільшу оздоровчу цінність мають перерви, під час яких учні перебувають на свіжому повітрі. На перервах можна проводити: 1) групові рухові ігри; 2) ігрові вправи; 3) змагання на зразок атракціонів; 4) спортивні розваги з використанням інвентаря ігротеки; 5) спортивні розваги та ігри на спеціально обладнаних місцях. Години здоров’я. Суть її полягає в наступному: щоденно після 2–3 уроку впродовж 45 хв. учні в спортивній формі займаються фізичними вправами просто неба на спортивних спорудах, тренажерних майданчиках, стежках здоров’я тощо. Спортивна година у групах продовженого дня. На початку тривалістю 15 хв. проводиться розминка, 25–30 хв. – це організована частина під керівництвом вихователя, 15–20 хв. – самостійна рухова активність учнів, 5 - 8хв. ігри низької інтенсивності (всього 60 хв.). Складається графік занять груп, прагнуть до урізноманітнення змісту занять у різні дні тижня. Можуть проводитися внутрішньо групові та між групові змагання, конкурси.