Точно не звільняються за порушення jus cogens

 

Права людини

1) Основні, фундаментальні

2) Ті, від яких можна відійти

Абсолютне право – те право, яке не підпадає під обмеження (на життя, честь, гідність): відповідальності неможливо уникнути

Декларація прав людини

15 ст, ЄКПЛ (конвенція) – у разі необхідності держава може відступити

Обставини, що виключають міжнародно-правову відповідальність:

ü Ті, які є результатом згоди держав (від певних положень можна відійти)

ü Та, які не залежать від вольових дій держави: стихійне лихо (питання того, чи можна було запобігти)

! Підвищилася роль інформації в МП (інформування про те, що можна здобути й втратити – обов’язок держави) (?)

Comitas gentium (міжнародна ввічливість) – позитивне зобов’язання держав

Responsibility to protect: 1) держава, яка запускає супутник + 2) держава, яка проводила дослідження = зобов’язання взаємного інформування, якщо ні, може наступити міжнародно-правова відповідальність

Питання щодо можливості запобігання державою того чи іншого факту

ü Чіткі дії, що унеможливлюють настання негативних наслідків для інших країн

ü Якщо держава не може передбачити – не буде міжнародно-правової відповідальності

У випадку самооборони:

- У випадку агресії

- Загальна самооборона (повідомлення РБ ООН)

- Не буде звільнено «ніколи, якщо злочини серйозні» (взяття заручників, міжнародний тероризм, работоргівля, утримування в рабстві, піратство (перший міжнародний злочин, проти якого держави почали об’єднуватися, ІІІ тис. до н.е. – перший випадок об’єднання проти загрози для всіх)

Від Середньовіччя до сьогодення піратство існує, чому не можуть побороти? Через тривале ігнорування цього злочину МП + тяжко впізнати

Акт незаконного втручання – захоплення повітряних чи морських суден – повітряний тероризм, скоювався від початку створення літальних апаратів.

 

Види і форми міжнародної відповідальності

Матеріальна, нематеріальна

Моральна відповідальність vs нематеріальна відповідальність

Нематеріальна відповідальність: сатисфакція, ресторація, обмеження прав держави

Сатисфакція – моральне задоволення країни-жертви; заяви про визнання провини, про вибачення (проста форма) + обмеження прав держави-порушниці (складна форма)

!Сама держава-жертва нічого не отримує!

Реституція – поновлення попереднього стану речей (реституція культурних цінностей – повернення незаконного забраного майна)

Субституція – коли неможливе повернення (повернення аналогу або матеріальної вартості)

Після ІІ Світової війни! До ІІ СВ – Греція, Єгипет – цінності до ВБ, Франції (вивозилися під приводом війни задля спасіння)

Для України теж актуально (ВБ – брама Києво-Печерської лаври):

+ цінні наукові прилади

+ зразки флори і фауни (зараз багато на території Криму)

+ цінні медичні препарати

Ресторація – відновлення попереднього стану (при шкоді довкіллю – відновлення русла ріки, флори й фауни – держава може паралельно нести й матеріальну відповідальність)

Репарація – фінансово визначена форма (сплата державою-порушником відшкодування за порушення (як штраф у національному праві)

Аж до відмежування території (Німеччина після ІІ СВ) як правило внаслідок агресії чи війни.

Лагранд – за порушення Віденської конвенції з консульських представництв = злочин

Україна може вимагати реституції чорнозему

Стосовно культурних цінностей – повернення в будь-який момент (вимагати??)

Відповідальність за правом повідомлення (?)

1978 – проект статуту про відповідальність держав (звідки й почалося обговорення абсолютної відповідальності)

1972 р (Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки вчинені в космічному просторі)

Абсолютна відповідальність – держава нестиме відповідальність за шкоду, нанесену конкретним суб’єктом

Держава діє правом, але має відповідальність (держава не є порушником МП, але зобов’язується відшкодувати всі збитки). Не буде жодних інших санкцій.

Інститут національного права – володіння джерелами підвищеної небезпечності (як обтяжуюча обставина: авто (автомати чи автомобілі, хз, що небезпечне), дикі тварини, технічні засоби). У МП нема поняття джерел підвищеної небезпеки, але є аналогії (космічний корабель, літак, корабель)

 

Система МП

По вертикалі: норма-галузь-інститут-система

По горизонталі: ( в межах спільного об’єкту) норма-норма, інститут-інститут

­Від універсальної системи йде накопичення норм до регіональної (універсальних норм (договорів) менше, регіональних – більше) + різне наповнення в регіональних системах (питання й предмет норми)

Африка: правосуб’єктність + правонаступництво

Захід: гуманітарний х-р (охорона довкілля, ляляля, вам ще не дістало)

Регіональна підсистема не пов’язана з географічним чинником (може бути, але не завжди); фактично визначають цивілізаційні фактори, правова спадщина, культура. (США і Канада + Європа = єдина підсистема, мусульманська)

Правовий плюралізм – співіснування кількох правових систем (федеральні держави) – концепція живого права – поліюридизм = національне законодавство + етнічні (конфесійні) групи: приєднання Кавказу до РФ

Поділ системи МП

1. Універсальна (основні правила, що виставляють певний мінімум поведінки), які потім можуть бути розвинені й доповнені: повага до людського життя, на універсальному рівні – смертна кара

Норми jus cogens, яким не може суперечити жоден договір

2. Регіональні підсистеми – набагато більше, не суперечать МП, але конкретизують його відповідно до регіональних особливостей

Європа: абсолютне право на життя

Мусульманська система: релігійні, сімейні права, а вже потім – на життя

Загальна декларація з прав людини – насамперед право на гідність (у Європі – лише в контексті заборони катувань

Застереження: Хартія прав людини ЄС (1 ст. за аналогом – право на гідність)

Класифікація МП

1. Універсальне – диспозитивні норми; всі норми, створені в системі ООН (Конвенція про вікові обмеження на працю); норми jus cogens

2. Загальне – обов’язкова частина універсального права – норми jus cogens

3. Регіональне – проекція універсального права на певний регіон, створюється компетентними МО, диспозитивні й імперативні норми

4. Партикулярне – норми двосторонніх договорів або багатосторонніх договорів, які зачіпають не такі важливі питання (Дунайська конвенція)

Форми запозичення норм МП

· Акультурація (більш прогресивні системи впливають на менш розвинені): права людини Рада Європи – Україна

· Уніфікація (вироблення в окремому регіоні спільно узгоджений комплекс норм на регіональному рівні): ЄС

· Інтеграція (норми, що поширюються на більшу територію): норми – субрегіон –> регіон; двосторонні норми –> багатосторонні норми; приклад: ЄЕС (екон. Співтовариство) – інтеграція => на р-ні ЄС – уніфікація

· Дифузія (проникнення норм однієї правової системи в іншу систему, якщо там такого нема): європейська сист – азійський регіон (торговельне право)

· Міжнародно-правова колонізація (нав’язування монополії свого права державам колишнім колоніям): інституціональний аспект, конституційне право + не завжди прогресивні норми + недобровільний х-р

Аcquis communautaire – спільне надбання: вимога до гармонізації законодавств у ЄС для держав-членів і кандидатів; повне сприйняття законодавства – уніфікація правових систем, основні принципи і стандарти

Зараз acquis вступу – вимога гармонізації законодавства ще до вступу (раніше після можна було)

Гармонізація правової системи до ЄС

Не варто говорити гармонізація України з правом ЄС, тому що це двосторонній процес. Такий термін не вживається в Угоді про асоціацію.

Адаптація, узгодження, наближення

Універсальний рівень – універсальні МО і регіональні організації (інституційні механізми) – універсальні й регіональні міжнародно-правові документи: універсальні МО - ООН, регіональні МО – ЛАД

Концепції формування МП

© Універсалісти (одна МО, куди входять усі)

© Регіоналісти: Черчилль (універсальна МО як комплекс регіональних МО: Рада Європи, Рада Африки, Рада Америки…); ств. Норм знизу догори

На практиці – універсальний варіант, але ж не можна створити право, що задовольнятиме інтереси всіх

При тому фактично всі організації системи ООН формуються за регіональним принципом (за цивілізаційним чинником – ЕкоСоР, РЄ, МС). Якщо за географічним і політичним чинником, постає питання впливовості.

Прояви універсалізму в ООН: намагання держав підлаштувати норми ближче до себе: США + Європа – Міжнародний пакт про політичні й громадянські права, Африка + Азія – Міжнародний пакт про економічні й соціальні права