Методики та показники оцінки інтенсивності конкуренції.

 

Інтенсивна конкуренція - результат структурних факторів, що взаємодіють один із одним. Фактори, які визначають інтенсивність конкуренції, можуть мінятися.

Виділяють три агрегованих фактори, які визначають інтенсивність конкуренції, а саме:

 характер розподілу ринкових часток між конкурентами;

 темпи зростання ринку;

 рентабельність ринку.

Серед показників оцінки розподілу ринкових часток між конкурентами та рівня інтенсивності конкуренції, важливо звернути увагу на наступні: індекс концентрації, чотирьохчастковий показник концентрації, індекс Херфіндаля, індекс Херфіндаля-Хіршмана, індекс Розенблюту, індекс Холла-Тайдмана, коефіцієнт відносної концентрації.

Іншим важливим економічним фактором, який визначає інтенсивність конкуренції є коефіцієнт рентабельності даного ринку, який визначається відношенням сукупного прибутку, отриманого підприємством на даному ринку до загального обсягу продаж.

Індекс концентрації	, де — індекс концентрації певної кількості (п) підприємств, %; — частка продажу і-го підприємства, % Значення для трьох найбільших підприємств означає: < 45 % - ринок концентрований; 45 % < < 70 % - ринок помірно концентрований; < 70 % - ринок висококонцентрований.
Чотирьох частковий показник концентрації ()	, де - загальний обсяг реалізації продукції заданого асортименту, тис. грн.; - обсяг реалізації - того підприємства, тис. грн.; для всіх і =1.... п; для всіх і =1…(п- 1); для всіх і =1….(п -2); для всіх і =1…(п -3); n — загальна кількість підприємств, які реалізують максимальні обсяги продукції у загальній кількості реалізації продукції на даному ринку. Показник являє собою загальну частку 4-х перших підприємств ринку, що реалізують максимальний обсяг продукції в загальному обсязі реалізації продукції на даному ринку. Дозволяє оцінити ступінь монополізації ринку та є величиною, оберненою до інтенсивності конкуренції. Суттєвий недолік показника - нечутливість до різних варіантів розподілу часток між конкурентами. Наприклад, буде однаковим і буде дорівнювати 0,8 у двох різних ситуаціях: 1) одне підприємство контролює 77% ринку, а інші три по 1-му %; 2) чотири рівно потужні підприємства володіють по 20% ринку
Індекс Херфіндаля ()	або , за , де - це частка -го підприємства в загальному обсязі реалізації продукції даного асортименту. Показник дає можливість оцінити розподіл ринкових часток за допомогою суми квадратів ринкових часток конкурентів. Значення індексу Херфіндала збільшується по мірі зростання концентрації в галузі и досягає 1 при чистій монополії. В галузі, де діють 100 рівноправних підприємств з рівними частками, .
Індекс Херфіндаля—Хіршмана (	де ННІ— індекс Херфіндаля — Хіршмана, коеф.; - частка продажу кожного з т підприємств галузі, . Для модифікованого індексу суми квадратів часток розраховуються лише для перших 50 найбільших підприємств, які працюють на ринку, що аналізується. Якщо його значення перевищує 0,18, йдеться про низьку інтенсивність конкуренції та про високу концентрацію ринку, що вимагає втручання держави для нормалізації ситуації на ринку. Проте, не враховує ранги підприємств за ринковими частками.
Індекс Розенблюту	Усуває недоліки індексу Херфіндала—Хершмана, оскільки розраховується з урахуванням порядкового номера підприємства, отриманого на основі ранжирування часток від максимуму до мінімуму
Індекс Холла—Тайдмана	, де НТ- індекс Холла—Тайдмана; - позиція (ранг) підприємства на ринку (найбільше має ранг 1); — частка продажу цих самих підприємств у загальному обсягу. Якщо - ринок висококонцентрований, монопольний; - ринок неконцентрований
Коефіцієнт відносної концентрації	Ґрунтується на зіставленні кількості найбільших підприємств та їх частки у обсязі реалізації продукції , де К-— коефіцієнт відносної концентрації; — частка найбільших підприємств у загальній кількості учасників ринку, %; - частка продажу цих самих підприємств у загальному обсягу продажу, %. Якщо - ринок неконцентрований; - ринок висококонцентрований.