Методика побудови та інтерпретації конкурентної карти ринку.

 

Конкурентна карта ринку - матриця 4 х 4, що базується на використанні перехресної класифікації розміру та динаміки ринкових часток підприємств по конкретному типу продукції. Конкурентна карта дозволяє виділити 16 типових положень підприємств, що розрізняються ступенем використання конкурентних переваг та потенційною можливістю протистояти тиску конкурентів. Найбільш значимим статусом володіють підприємства 1-ї групи (лідери ринку з конкурентною позицією, що швидко поліпшується), найбільш слабким - підприємства 16-ї групи (аутсайдери ринку з конкурентною позицією, що швидко погіршується).

Оцінка статусу дає можливість:

· визначити особливості розвитку конкурентної ситуації;

· встановити ступінь домінування підприємств на ринку;

· виокремити найближчих конкурентів серед учасників ринку.

За параметром «темп приросту ринкової частки підприємства» на конкурентній карті ринку виокремлюють такі групи підприємств:

· підприємства з конкурентною позицією, що швидко поліп­шується;

· підприємства з конкурентною позицією, що поліпшується помірними темпами;

· підприємства з конкурентною позицією, що погіршується помірними темпами;

· підприємства з конкурентною позицією, що швидко погір­шується.

За параметром «розмір ринкових часток конкурентів» на кон­курентній карті ринку виокремлюють такі групи підприємств:

· лідери ринку;

· підприємства із сильною конкурентною позицією;

· підприємства зі слабкою конкурентною позицією;

· аутсайдери ринку.

Ринкова частка підприємства Темпи приросту ринкової частки підприємства	Класифікаційна група
Лідери ринку	Підп. із сильною конкурентною позицією	Підп. зі слабкою конкурентною позицією	Аутсайдери ринку
	Підприємство з конкурентною позицією, що швидко поліпшується
Підприємство з конку­рентною позицією, що повільно поліпшується
Підприємство з конку­рентною позицією, що і повільно погіршується
Підприємство з конку­рентною позицією, що швидко погіршується

 

Методика побудови та інтерпретації карти стратегічних груп.

 

Карта стратегічних груп — схематичне зображення на двовимірній площині структури галузі у розрізі груп підприємств–конкурентів, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних конкурентних переваг і однаковими методами, здійснюючи аналогічні стратегії з використанням аналогічних ресурсів.

Аналіз конкурентів за допомогою карти стратегічних груп виконується в такій послідовності:

1. Обирають найсуттєвіші характеристики продукції або підприємств згідно з метою аналізу; відокремлюють два з них (наприклад: співвідношення "ціна-якість" та спеціалізація товарів);

2. Складають матрицю-карту з цих двох характеристик; головне, щоб характеристики не корелювали (не були залежні одна від одної);

3. Розраховують обрані характеристики по підприємствах, після чого розміщують їх на карті;

4. Об'єкти, що опинились близько один до одного, об'єднують у одну стратегічну групу;

5. Навколо кожної стратегічної групи малюють коло відповідно до обсягу продажу підприємств стратегічної групи в галузі.

Кожне підприємство самостійно приймає рішення про кількість параметрів, за якими треба порівнювати окремі підприємства. Тому карт стратегічних груп буде стільки, скільки обрано пар характеристик.

Карта стратегічних груп є корисною технікою аналізу структури галузі. Якщо основні підприємства галузі розподілені за категоріями і виявлені головні конкуренти фірми, можливо розробити і застосувати правильну стратегію бізнесу, відповідну умовам конкуренції.

Ключові чинники успіху: поняття та класифікація.

 

До ключових факторів успіху належить сукупність чинників ринкової та ресурсної орієнтації, які можуть вплинути на формування довгострокової конкурентоспроможності фірми і, відповідно, на її стратегічний успіх. Більшість спеціалістів вважають, що ключові фактори успіху:

- мають виражений галузевий характер;

- є спільними орієнтирами для всіх підприємств певної галузі.

Ключові чинники успіху включають конкурентний потенціал підприємства, ринкові фактори успіху, ключові компетенції та конкурентні переваги, що призводять до стратегічного успіху підприємства.

Ключові фактори успіху можуть бути класифіковані за різними ознаками:

1) за сферою застосування

· загальні (актуальні для багатьох різноманітних галузей), приклад, якість та ціна товару (послуги)

· специфічні (характерні лише для окремих галузей), приклад, репутація швейного підприємства у роздрібних торговців одягом

2) за джерелами походження

· ринкові (пов’язані зі сприйняттям продукції та фірми споживачами), приклад, ціна продукції, імідж підприємства

· ресурсні (засновані на оригінальній комбінації ресурсів підприємства), наприклад, особливі знання персоналу, рівень технології

3) за можливостями реалізації

· інструментальні (їх реалізація безпосередньо залежить від дій фірми) наприклад, розвиненість збутової мережі

· не інструментальні (формуються об’єктивно, незалежно від діяльності підприємства), наприклад, зростання обсягів ринку