Усіх спеціальностей заочної форми навчання

 

Затверджено

на засіданні кафедри

українознавства

протокол № 16

від 23.05.2006

Всі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені. Написання

одиниць відповідає

стандартам.

 

Підпис(и) автора(ів) ___________________________

____________________________________________

____________________________________________

“ 23 ” травня_____ 2006 р.

 

Київ – НУХТ 2006

Культурологія: Навчально-методичний комплекс до вивчення дисципліни для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання

// Уклад.: В.О. Колосюк, С.Б. Буравченкова, І.І. Тюрменко та ін. – К.: НУХТ, 2006. – 54 с.

 

Укладачі: В.О. Колосюк

С.Б. Буравченкова

І.І. Тюрменко

С.І. Береговий

Є.Е. Кобилянський

Н.М. Левицька

 

 

Відповідальний за випуск В.О. Колосюк, канд. іст. наук, доцент.

Загальні положення

Культурологія – базова нормативна дисципліна, що має наукове, пізнавальне та виховне значення, несе в собі глибокий гуманістичний зміст, тісно пов’язана з викладанням дисциплін історичного, філософського, політологічного та релігієзнавчого циклів.

Предметом вивчення дисципліни є етапи розвитку культури та основні закономірності культурогенезу, історія світової та вітчизняної культурологічної думки.

Мета дисципліни – формувати систему знань про загальнолюдські цінності й національні пріоритети, закономірності культурного процесу, культуру як специфічний та унікальний феномен людства; розглядати культури в розвитку, в єдності та суперечності різноманітних процесів і тенденцій, розкрити сутність і особливості української культури як складової європейського культурного простору, визначити внесок національних досягнень у світову загальнолюдську скарбницю.

Пропоновані методичні вказівки є комплексом організаційних і навчально–методичних документів, які охоплюють весь процес навчання. До них входять: програма вивчення дисципліни, конспекти лекцій, план семінарського заняття, тематика контрольних робіт, питання для самоконтролю знань студентів, основні програмні вимоги з дисципліни, список рекомендованої літератури.

Завдання дисциплін полягає в оволодінні студентами науковою методологією та основими термінами і поняттями на рівні відтворення та тлумачення, підготовці фахівців харчової промисловості як людей високої культури, добре обізнаних в історії та сучасних проблемах світового культурного ровитку, вмінні застосовувати знання для визначення лінії особистої поведінки в умовах розмаїття культур.

В процесі вивчення предмету студент повинен знати: шляхи та основні тенденції розвитку світової та української культур, досягнення на різних етапах культурогенезу, визначні культурні феномени, сутність понять і термінів. Уміти: критично аналізувати культурні процеси та явища, вміти сприймати людину, природу і культуру в єдиній цілісній системі, вести діалог в умовах розмаїття культур, моделювати свою поведінку у соціокультурному просторі та застосовувати отримані знання в повсякденному житті.

Навчальним планом передбачено вивчення дисципліни студентами заочної форми навчання економічних спеціальностей в обсязі 81 година, всіма іншими спеціальностями – 54 години. Форма контролю – залік (для спеціальності Менеджмент організації – іспит).

Методичні вказівки не є абсолютно імперативним документом. Вони передбачають їх творче використання викладачами та студентами у своїй практичній діяльності.

 

ПРОГРАМА вивчення ДИСЦИПЛІНИ

Вступ.

Культурологія як наука та навчальна дисципліна. Методи культурології. Значення культурології для формування професійних якостей молодого спеціаліста.

 

Тема 1. Теоретичні проблеми культури та цивілізації

Еволюція поглядів на культуру. Сутність поняття “культура”. Культура-природа-людина. Основні підходи до вивчення культури. Функції культури. Традиційна і сучасна культура. Національна і світова культура.

Сучасні концепції культури. Типологія культур. Аполлонійська та діонісійська засади європейської культури. Українська культурологічна думка: представники та особливості культурологічних концепцій. Визначення поняття “цивілізація”. Підходи до визначення поняття “цивілізація”. Ознаки цивілізації. Співвідношення цивілізації і культури. Типологія цивілізацій. Цивілізація як етап розвитку людства. Техніка, культура та природа людини. Поняття технократизму та техноморфізму.

 

Тема 2. Культура і суспільство

Визначення поняття “культурні цінності”. Роль культурних цінностей у суспільстві. Характеристика специфічних рис культурних цінностей у побуті, ідеології, релігії та художній культурі. Процес формування індивідуальної системи цінностей. Поняття “ціннісної орієнтації”.

Поняття домінуючої культури та субкультури. Рівні функціонування субкультур. Субкультури патріархальної, античної, середньовічної епох та Нового часу. Характеристика сучасних субкультур та джерела їх формування. Поняття “базових субкультур”. Периферійні субкультури та їх риси. Моделі архаїчних субкультур. Визначення інноваційних субкультур. Поняття контркультури. Андеґраунд та сфери його прояву.

Поняття “етносу” та “культурної ідентифікації”. Компоненти культурної ідентифікації. Роль історично-релігійної традиції у формуванні національної свідомості. Сутність української національної ідентифікації. Ідея рівноправності культур в сучасному світі. Поняття “етноцентризму” та “культурного релятивізму”. Основні принципи “розуміння” інших культур. Культурні універсалії та їх роль у суспільстві. Чинники, що впливають на формування культурних універсалій. Роль рідної мови в формуванні культурної ідентифікації. Причини культурних конфронтацій. Українська національна культура – поєднання рис культурної ідентифікації та культурного релятивізму.

 

Тема 3. Форми існування прадавніх культур

Поняття “культурного шару”, “археологічної культури” та “блоку культур”. Антропогенез. Чинники, що вплинули на формування людської істоти. Поява Homo sapiens. Предметна діяльність людини. Кремнева індустрія: чопери, чопінги, нуклеуси. Мікроліти, макроліти. Привласнюючий тип господарства. Неолітична революція та її ознаки. Відтворюючий тип господарства. Енеолітичні культури на території України: буго-дністровська та трипільська культури.

Духовне життя людини первісної доби. Синкретизм духовного світу людини. Первісне мистецтво як форма “окультурення” навколишнього середовища та “олюднення” самої людини. Образотворче мистецтво первісної доби: мистецтво малих форм та печерне мистецтво. Петрогліфи. Анімалістичні та антропоморфні сюжети первісного мистецтва. Релігійні вірування та культи: анімізм, тотемізм, магія, фетишизм. Міфологія та міфологічне мислення. Символи міфологічної свідомості. Поховальні обряди та культи.

Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії та Єгипту. Виникнення держав. Поява писемності: клинопис (Месопотамія) та ієрогліфи (Єгипет). Освіта. Заснування бібліотек. Наукові знання, їх прикладний характер. Поява правової системи. Визначні літературні пам’ятки. Релігійні вірування та культи. Міфотворчість. Мистецтво та архітектура. Особливості єгипетського художнього стилю. Значення культури Месопотамії та Єгипту.

Тема 4. Антична культура

Риси античної культури. Крито-мікенська цивілізація – основа для формування грецької культури. Гомерівський період. Період архаїки. Змагальний характер грецької культури (агон) та його прояви. Антропоморфізм релігійної свідомості. Виникнення грецької писемності та розвиток літератури. Архітектура доби архаїки. Ордерна система, храмове будівництво, рання грецька скульптура. Вазопис: чорнофігурна та червонофігурна кераміка.

Культура доби класики. Розквіт філософсько-естетичної думки та наукових знань. Розвиток архітектури. Містобудування. Гармонія і пропорція – риси культури античної Греції. Визначні скульптори доби класики.

Виникнення давньогрецького театру. Визначні драматурги Стародавньої Греції.

Культурний феномен еллінізму: космополітизм та індивідуалізація. Поява нових технологій, досягнення в суднобудуванні та містобудуванні. Розвиток архітектури та живопису. Гігантоманія та скульптурна мініатюра. Пам’ятки патетичного монументалізму доби еллінізму. Натуралістичний напрям у скульптурі. Елліністична література. Перевага побутової та жанрової тематики. “Комедія моралі”. Менандр. Досягнення в розвитку математики, медицини, географії, анатомії. Зміни в релігійних уявленнях греків.

Культура Стародавнього Риму. Внесок культури етрусків у формування давньоримської культури. Розвиток архітектури: використання нових технік і технологій у будівництві. Досягнення римської літератури. Золотий вік римської літератури: Публій Вергілій Марон “Енеїда”. Квінт Горацій Флакк. Технології масової культури в Стародавньому Римі: гладіаторські бої, морські видовища. Розвиток природничих наук. Філософська думка. Утвердження християнства.

Українська культура на перехресті скіфо-сарматського та античного світів. Культура кіммерійської доби. Декоративно–прикладне мистецтво, кам’яне різьбярство та монументальна скульптура. Орнаментальні мотиви кіммерійського мистецтва. Культура скіфів. Скіфська космогонія. Просторові характеристики скіфської моделі світу. Скіфська міфологія. Поховальні обряди скіфів. Скіфська військова культура. Скіфський звіриний стиль. Шедеври золота скіфів. Культура сарматів. Атрибути військової культури сарматів. Кераміка, поховальні обряди, одяг, традиції, міфологія.

Велика грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму. Культура грецьких міст-держав на території України: Ольвії, Херсонесу, Пантікапея, Феодосії, Боспорського царства. Політеїзм релігійних вірувань грецьких міст-полісів. Поєднання в пантеоні богів Північного Причорномор’я грецьких культів та вірувань місцевих племен. Перехід до монотеїзму в Боспорському царстві. Освіта та виховання в грецьких містах-полісах Північного Причорномор’я. Початкові школи та гімназії. Фізичне виховання. Пам’ятки лапідарної епіграфії. Розвиток наукових знань. Досягнення медицини. Літературні пам’ятки. Листування. Містобудування. Архітектурні традиції, пластичне мистецтво античних міст-полісів Північного Причорномор’я. Храмова архітектура, поховальні споруди. Напрями розвитку живопису. Театральне життя, музика, сольний, хоровий спів.

Світове значення античної культури.