Дослідження бізнес-середовища функціонування підприємства та прогнозування параметрів кон’юнктури закордонного ринку

У цьому підпункті студент згідно отриманого варіанту здійснює комплексне дослідження внутрішнього та зовнішнього бізнес-середовища функціонування об’єкта дослідження. Таке дослідження доцільно проводити у наступній послідовності:

 

а) вивчення внутрішнього бізнес-середовища функціонування об’єкта дослідження. Окрім аналізування відомих чинників внутрішнього середовища суб’єкта господарювання (цілей, завдань, структури, існуючих технологій, працівників, забезпеченості ресурсами), студент повинен охарактеризувати кожен стратегічний господарський підрозділ (СГП), тобто відокремлену сферу бізнесу організації, що відповідає за певний вид її ринкової діяльності. СГП може охоплювати важливий підрозділ суб’єкта господарювання, кілька товарних груп, один товар чи торгову марку, яку виробляє організації. Слід також визначити прибуткові та неприбуткові СГП, а також важливість кожного із них для аналізованого підприємства.

б) вивчення внутрішнього ринку функціонування об’єкта дослідження – місткості ринку, конкурентного середовища, цінової політики, науково-технічного прогресу в галузі, інфраструктури, стану економіки, зовнішньоекономічної спрямованості галузі тощо. Зазначена інформація повинна представлятись у текстовій формі, а також у вигляді таблиць, рисунків із обов’язковим наведенням висновків за результатами їхньої побудови.

в) вивчення відповідно до одержаного варіанту ринків конкретних країн із метою виявлення доцільності експорту в одну із них об’єктом дослідження своєї продукції (конкретного СГП – одного чи декількох). Студент, виконуючи це завдання, на підставі вивчення літературних джерел, періодичних видань, інформації із мережі Internet, огляду та узагальнення статистичного матеріалу тощо повинен комплексно дослідити бізнес-середовище кожної із двох країн, що задані відповідно до варіанту. Аналізування, зокрема, доцільно здійснювати у розрізі параметрів, що зазначені у п. б підрозділу 1.1. Окрім того, варто звернути увагу на географічну структуру імпорту у кожній із країн по товару (чи товарах), що виробляється об’єктом дослідження, а також графічно представити обсяги експорту й імпорту такого товару (товарів). Слід, за можливості, розрахувати коефіцієнт імпортної залежності по цьому товару (товарах), а також індекс «чистої» торгівлі по ньому. Необхідно врахувати також політику кожної із країн у сфері захисту внутрішнього ринку цієї продукції, існуючі тарифні та нетарифні бар’єри доступу на ринок й існування дво- чи багатосторонніх угод, що сприяють налагодженню співпраці між об’єктом дослідження та суб’єктами господарювання кожної із країн. Зазначена інформація повинна бути викладена комплексно із обґрунтованими висновками, із проведенням порівнянь по обох аналізованих країнах.

г) узагальнення результатів дослідження та обрання країни, куди найбільш доцільно експортувати продукцію підприємства. Студент повинен на підставі одержаних результатів навести вагомі аргументи на користь обрання однієї із двох країн, куди експортуватиметься продукція. Слід також обґрунтувати доцільність експорту кількох чи одного СГП.

д) визначення конкурентоспроможності експортного товару із використанням методу розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності.

Алгоритм використання цього методу наступний:

На першому етапі оцінювання конкурентоспроможності визначають мету та завдання аналізування конкурентоспроможності (наприклад, одержання інформації про доцільність виходу на певний ринок зі своїм товаром, визначення ринкових позицій існуючого товару тощо).

На другому етапі вивчають ринок, потенційних конкурентів та на основі цього серед ринкових аналогів обирають базу для порівняння – як правило, товар-аналог, який користується найбільшою популярністю у споживачів на даному ринку.

Після вибору бази порівняння на третьому етапі визначають перелік параметрів, за якими порівнюватимуться товари. Найчастіше такі параметри поділяють на дві великі групи:

§ група споживчих параметрів, яка включає технічні, класифікаційні, конструктивні, нормативні, ергономічні, естетичні та інші параметри, які по-суті являють собою конструктивні характеристики товару і характеризують можливу сферу використання даного товару, функції, які він повинен виконувати, а також естетику товару;

§ група економічних параметрів, куди включається не тільки вартість придбання товару, а й витрати, пов’язані з його подальшою експлуатацією протягом періоду його корисної служби (наприклад, витрати на ремонт, монтаж, транспортування, споживання електроенергії, купівлю запасних частин тощо). Сюди також включається можливість одержання цінових знижок, привабливість реклами для споживачів, терміни та умови гарантій, кількість сервісних центрів тощо.

На завершальному п’ятому етапі здійснюють розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності (К_інт), на основі якого роблять необхідні висновки. Він розраховується за формулою:

де І_сп – індекс споживчих параметрів;

І_еп – індекс економічних параметрів.

 

Індекс споживчих параметрів розраховують за формулою:

де q_i – одиничний показник і- го споживчого параметра;

Р_і – коефіцієнт вагомості і-го споживчого параметра, встановлений експертним методом.

 

У свою чергу одиничний показник і-го споживчого параметра визначається за формулою:

 

де Р_оц – значення параметру товару, що оцінюється (експортного товару);

P_баз – значення аналогічного параметру товару-аналога (базового товару).

 

Індекс економічних параметрів (І_еп) розраховується за формулою:

 

де Ц_оц – ціна споживання товару, що оцінюється (експортного товару);

Ц_баз – ціна споживання товару-аналога (базового товару).

 

У свою чергу ціна споживання включає вартість придбання товару та суму витрат, що пов’язані з експлуатацією (споживанням) товару.

Якщо К_інт<1, то товар, що оцінюється, за визначеними параметрами поступається базовому (товару-аналогу); коли К_інт>1, товар має вищу конкурентоспроможність за товар-аналог; якщо К_інт=1, конкурентоспроможність обох товарів є однаковою.

Кількість виокремлених та аналізованих споживчих параметрів конкурентоспроможності експортних товарів повинна становити не менше 10.

 

е) прогнозування отриманого згідно завдання параметра кон’юнктури закордонного ринку по конкретному товару із використанням кореляційно-регресійного аналізування. Алгоритм використання цього методу наступний:

1. На основі огляду та опрацювання періодичних видань, статистичних щорічників, матеріалів мережі Інтернет тощо студенти збирають статистичну інформацію про отриманий згідно варіанту параметр кон’юнктури вітчизняного чи закордонного ринку за щонайменше 8 останніх років. Допускається аналізування зазначеного параметру помісячно чи поквартально аналогічно не менше 8 періодів.

2. Із використанням зібраної статистичної інформації студенти виявляють взаємозв’язок між аналізованими періодами та параметром кон’юнктури ринку із використанням однофакторної лінійної регресії типу Y=b₀+b₁x.

3. Студенти наводять графічно взаємозв’язок між аналізованими періодами та параметром кон’юнктури ринку, відображаючи при цьому також отриману лінійну регресію.

4. На підставі побудованої моделі студенти дають економічне тлумачення отриманих результатів, пояснюючи взаємозв’язок між факторною та вислідною ознаками.

5. Для побудованої моделі студенти обчислюють коефіцієнти детермінації R² та кореляції r і наводять трактування отриманих результатів:

де - фактичне значення параметра кон’юнктури вітчизняного чи закордонного ринку;

- розрахункове значення параметра кон’юнктури вітчизняного чи закордонного ринку;

- середнє фактичне значення параметра кон’юнктури вітчизняного чи закордонного ринку;

- фактичне значення незалежної змінної.

 

6. Студенти обчислюють F-критерій Фішера та знаходять за таблицею F-розподілу критичне значення при рівні значущості помилки 5%, на підставі чого роблять висновок про адекватність регресійної моделі для прогнозування параметра кон’юнктури вітчизняного чи закордонного ринку:

де n – обсяг сукупності;

m – кількість факторів, які увійшли в модель.

7. Аналогічні дії студенти повторюють із використанням однофакторних квадратичної регресії типу Y=b₀+b₁x+ b₂x², степеневої регресії типу Y=b₀x^b1, логарифмічної регресії типу Y=b₁lgx+b₀, гіперболічної регресії типу Y=b₁/x+b₀.

8. У висновках і пропозиціях студенти порівнюють отримані однофакторні регресії та роблять висновок про доцільність використання одної із них для прогнозування параметрів кон’юнктури закордонного чи вітчизняного ринків для прийняття рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності, детально обґрунтовуючи результати.

 

є) узагальнення результатів дослідження бізнес-середовища підприємства шляхом проведення згідно варіанту SWOT-аналізу чи SPACE-аналізу, а також BCG-аналізу.

SWOT-аналіз