ТОП 10:

Організаційне проектування зовнішньоекономічної діяльності та формування послідовності здійснення експортної операції



У цьому підрозділі курсового проекту студент згідно отриманого варіанту із урахуванням базових умов поставки і способу платежу формує загальну послідовність здійснення експортної операції із обраними у попередній структурній частині роботи товаром та країною. Із метою виконання цього завдання студент:

а) здійснює проектування організаційної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю із урахуванням сфери діяльності підприємства, його розмірів, кількості СГП (в т.ч. і тих, що мають чи матимуть відношення до закордонних ринків), обраної стратегії поведінки на закордонному ринку, частки експорту/імпорту у бізнес-портфелі суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, видів закордонних ринків, особливостей іноземних споживачів, перспективних можливостей розширення географії та масштабів зовнішньоекономічної діяльності тощо. Перелік можливих видів зазначених організаційних структур управління зовнішньоекономічною діяльністю розглянутий у літературі.

Виконання цього підпункту слід починати із словесного обґрунтування вибору того чи іншого виду організаційної структури управління зовнішньоекономічною діяльністю (власний комерційний апарат, «приймальні» організації, вбудовані експортні відділи, спільні регіональні підприємства, експортні асоціації, дочірні компанії із управління зовнішньоекономічною діяльністю, залучення закордонних представників тощо) та недоцільності обрання інших таких структур.

На наступному етапі студент наводить фрагмент загальної організаційної структури управління підприємством, що показує усі підрозділи і посадові особи, які безпосередньо (або тісно) пов’язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності. Після цього у формі табл. 1.6 студент відображає посади керівників та фахівців із зовнішньоекономічної діяльності, наводить їхню чисельність, функції, відповідальність і повноваження, що фактично повинно відповідати посадовій інструкції кожного із них.

Таблиця 1.6

Посади, функції, відповідальність і повноваження посадових осіб, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність

Посади Чисельність, ос. Функції Відповідальність і повноваження

За наявності інформації про реально існуючу організаційну структуру управління організацією та її зовнішньоекономічною діяльністю студент порівнює власноруч розроблену органіграму із існуючою.

 

б) графічно зображає кожен етап здійснення експортної операції, починаючи від дослідження закордонного ринку та пошуку партнера, і закінчуючи виконанням усіх імпортних формальностей, пов’язаних із ввезенням товару і підписанням актів приймання-здавання. Побудова графічна схема повинна бути деталізованою і охоплювати кожну ланку майбутньої зовнішньоторговельної операції, в т. ч. укладення угод і співпрацю із рекламними агенціями, посередниками, транспортними організаціями, митно-брокерськими посередниками, органами нетарифного регулювання, митними постами, банківськими та страховими організаціями, торгово-промисловою палатою тощо. Відтак, кожен із цих суб’єктів повинен бути відображений у побудованій схемі. Окрім того, при побудові послідовності слід враховувати базову умову поставки, що задана варіантом, а також форму розрахунків. Вид транспорту студент обирає самостійно.

Побудована графічна схема повинна нижче містити опис кожної операції із зазначенням відповідних документів, що її супроводжують.

в) формує календарний план здійснення експортної операції, де вказує назви усіх необхідних робіт, терміни їхнього виконання та виконавців згідно одержаного варіанту (у формі табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Тривалість здійснення зовнішньоекономічної операції

№з/п Назви операцій Терміни виконання Виконавці

 


РОЗДІЛ 3

Визначення ціни експортної продукції та розрахунок ефективності зовнішньоекономічної операції

Із використанням наведеної у завданні до курсового проекту інформації у цьому підрозділі студент розраховує ціну одиниці експортної продукції та визначає ефективність здійснення експортної операції наступним чином:

а) обчислення постатейних витрат у такій послідовності:

- основна заробітна плата основних робітників;

- додаткова заробітна плата основних робітників;

- відрахування на соціальне страхування (згідно законодавчих норм);

- витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

- цехові витрати;

- загальновиробничі витрати;

- позавиробничі витрати (для внутрішнього ринку і при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності).

Слід зауважити, що розрахунок позавиробничих витрат при експорті залежить від базової умови поставки. Для допомоги студентам у завданні міститься умовна узагальнена цифра сумарних витрат, понесених суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на митній території України у зв’язку із здійсненням експортної операції. Ця цифра умовно включає такі витрати (якщо вони мають місце згідно базової умови поставки): на транспортування в межах України, на навантаження, розвантаження і перевантаження також в межах України, на експедиторське обслуговування, на страхування по території України, на банківське обслуговування тощо. Натомість, якщо базис поставки передбачає виконання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності своїх зобов’язань поза межами митної території України, студент повинен при формуванні повної собівартості врахувати і такі витрати, знайшовши достовірну інформацію про них.

Як результат виконання цієї частини курсового проекту студент усі витрати групує у вигляді матриці витрат (табл. 1.8), а також обчислює цехову, виробничу та повну собівартості продукції у річному еквіваленті.

Таблиця 1.8

Матриця витрат у 20____ р.

 

    ВИТРАТИ Економічні елементи
Матеріальні витрати Витрати на заробітну плату Відрахування на соціальні заходи Амортизація Інші витрати Всього
Калькуляційні статті Витрати на основні матеріали            
Паливо та енергія технологічні цілі            
Основна заробітна плата основних робітників            
Додаткова заробітна плата основних робітників            
Відрахування на соціальні заходи            
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання            
Цехові витрати            
Загальнозаводські витрати            
Позавиробничі витрати            
ВСЬОГО            

 

б) складання калькуляції експортної продукції, що здійснюється у такій послідовності:

- із урахуванням результатів розрахунків, отриманих у п. а, студент визначає процентні показники розподілу витрат для складання калькуляції. При цьому, застосовується метод розподілу витрат пропорційно основній заробітній платі основних робітників;

- на засадах визначених процентних показників відбувається розрахунок основних видів собівартості на одиницю виготовленої експортної продукції, відпускної ціни та заповнення калькуляційної форми (табл. 1.9).

Таблиця 1.9

Калькуляція експортної продукції у загальнорічному вираженні

 

Статті витрат (у загальнорічному вираженні)
Витрати на основні матеріали Паливо та енергія на технологічні цілі Основна заробітна плата основних робітників Додаткова з/п основних робітників Відрахування на соціальне страхування Витрати на утримання та експлуатацію обладнання Цехові витрати ЦЕХОВА СОБІВАРТІСТЬ Загальнозаводські витрати ВИРОБНИЧА СОБІВАРТІСТЬ Позавиробничі витрати ПОВНА СОБІВАРТІСТЬ
                       

 

в) визначення ефективності здійснення експортної операції. Це здійснюється шляхом розрахунку показників, що наведені у табл. 1.10. Такий розрахунок може наводитись як у табличній формі, так і будь-яким іншим способом. Одержані результати повинні супроводжуватись обґрунтованими висновками.

Таблиця 1.10







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.59.154 (0.004 с.)