Як відомо, використання SWOT-аналізу дає змогу «очистити» значний масив інформації та виокремити найбільш важливі результати внутрішнього і зовнішнього (щодо обраної іноземної країни) аудиту.

Не усі можливості та загрози закордонного ринку потребують однакової уваги з боку менеджерів суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Керівники повинні зосередити свою увагу на найбільш ймовірних і небезпечних загрозах. Із урахуванням цього студенти повинні виокремити можливості та загрози зовнішнього середовища закордонного ринку, визначити ймовірність їхньої реалізації (настання) та встановити рівень важливості їхнього впливу на діяльність підприємства. Одержані результати доцільно представити у формі табл. 1.1 і 1.2.

Таблиця 1.1

Можливості ПАТ «Агробізнес ЛТД» на закордонному ринку*

Можливості	Ймовірність реалізації	Важливість впливу
висока 7-10	середня 4-7	низька 1-4	висока 7-10	середня 4-7	низька 1-4
1. …		√		√
2. …		√		√
3. …		√			√

* - шкала оцінювання є умовною.

 

Таблиця 1.2

Загрози ПАТ «Агробізнес ЛТД» на закордонному ринку*

Загрози	Ймовірність настання	Важливість впливу
висока 7-10	середня 4-7	низька 1-4	висока 7-10	середня 4-7	низька 1-4
1. …		√		√
2. …		√		√
3. …		√			√

* - шкала оцінювання є умовною.

 

Наступним етапом є побудова матриць сприятливих можливостей та загроз підприємства на закордонному ринку (рис. 1.1 і 1.2) із зазначенням ймовірностей реалізації (настання) кожної із них і важливостей впливу. Після цього слід виокремити ті можливості і загрози, які потрапили у верхній лівий квадрат матриці, і включити їх у підсумкову таблицю SWOT-аналізу, а також розглядати їх у подальшому як можливі напрямки стратегії.

 

Ймовірність реалізації можливості
	10 5
Важливість впливу

Рис. 1.1. Матриця сприятливих можливостей ПАТ «Агробізнес ЛТД» на закордонному ринку

Ймовірність настання загроз
	10 5
Важливість впливу

Рис. 1.2. Матриця загроз ПАТ «Агробізнес ЛТД» на закордонному ринку

Після аналізування можливостей і загроз суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на закордонному ринку слід узагальнити сильні та слабкі боки суб’єкта господарювання. Їхнє вивчення і дослідження дає змогу побачити цілісну загальну картину внутрішнього середовища. Сильні боки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності повинні виступати базою майбутньої стратегії. Натомість, слабкі боки організації – це зони особливої уваги, які визначають її конкурентну вразливість.

Із метою визначення сильних і слабких боків суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності важливо правильно обрати базу порівняння, тобто тих конкурентів, на основі яких будуть оцінюватись сильні та слабкі боки підприємства. Ними мають бути, насамперед, найближчі у стратегічній групі конкуренти. Сильні та слабкі боки доцільно виокремлювати у розрізі 5 основних векторів – маркетинг, виробництво (обслуговування), фінанси, організування, персонал.

Після виокремлення сильних і слабких боків суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності слід їх оцінити за обраною шкалою і присвоїти їм відповідний коефіцієнт вагомості залежно від важливості для цільового ринку. У результаті буде одержано інтегральну оцінку сильних і слабких боків (табл. 1.3). Найбільш значущі сильні і слабкі боки підприємства потрапляють також у підсумкову таблицю SWOT-аналізу.

Таблиця 1.3

Сильні та слабкі боки ПАТ «Агробізнес ЛТД»

 

Сильні/слабкі боки	Позиція, хі	Вагомість, уі	Зважена позиція, хіуі
Сильні боки
…
…
Разом	-
Слабкі боки
…
…
Разом	-

На наступному етапі студент повинен навести узагальнені результати SWOT-аналізу діяльності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності у формі табл. 1.4.

Таблиця 1.4

SWOT-аналіз діяльності ПАТ «Агробізнес ЛТД»

 

Сильні боки	Слабкі боки
Можливості	Загрози

 

Підсумок SWOT-аналізу діяльності підприємства подається необхідними висновками щодо здатності підприємства захищати і покращувати свою позицію з урахуванням рушійних сил, конкурентного тиску, дій суперників тощо. Висновки, зокрема, доцільно проводити у розрізі того, щоб:

- за допомогою сильних боків мінімізувати загрози зовнішнього середовища;

- за допомогою сильних боків використовувати можливості зовнішнього середовища;

- використовувати можливості для створення нейтральних позицій тощо.

SPACE-аналіз

Як відомо, в основі SPACE-аналізу є багатокритеріальний підхід, у межах якого виокремлюють чотири групи критеріїв оцінювання суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності:

- економічний потенціал (або «фінансова сила»);

- конкурентні переваги;

- привабливість галузі (бізнес-напрямку);

- стабільність середовища (зовнішні умови бізнесу).