Муніципально-правові відносини (поняття, види, зміст).

Муніципально-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані муніципально-правовими нормами, тобто відносини, юридичні права та обов'язки учасників яких визначені згідно з приписами норм муніципального права.

1.За змістом вони поділяються на такі групи:

відносини, що виникають у зв'язку з організацією місцевого самоврядування;

відносини, що виникають у процесі функціонування місцевого самоврядування;

відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень

2.Залежно від характеру взаємовідносин суб'єктів їх поділяють на:

загальні, конкретні муніципально-правові відносини та муніципально-правові стани.

муніципально-правові відносини мають єдину для всіх правовідносин структуру - об'єкт, суб'єкт та зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

об'єкт муніципально-правових відносин - це матеріальна чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникають суспільні відносини, що регулюються муніципально-правовою нормою. (влада народу; державна влада; права, свободи і обов'язки людини і громадянина; влада територіальних громад;)Суб'єкти муніципально-правових відносин - це особи, спільноти людей (територіальні громади та їх підрозділи), підприємства, органи, установи, організації тощо, які згідно з приписами муніципально-правових норм є носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків.Зміст муніципально-правових відносин характеризується складною структурою. Так, в їх структурі можна виділити юридичний (суб'єктивні права та юридичні обов'язки) та матеріальний (фактична поведінка суб'єктів) зміст.Виникнення муніципально-правових відносин пов'язане з юридичними фактами, які приводять у дію відповідну муніципально-правову норму.Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими муніципально-правові норми пов'язують виникнення, зміну або припинення муніципально-правових відносин. Вони формулюються у гіпотезах муніципально-правових норм і залежно від їх зв'язку з індивідуальною волею суб'єкта поділяються на дві групи: події та дії.Події - це такі юридичні факти, що не залежать від волі суб'єктів (наприклад, досягнення громадянином України вісімнадцятирічного віку є підставою виникнення правовідносин з реалізації активного та пасивного виборчого права при місцевих виборах).Дії - це юридичні фати, що залежать від волі і свідомості суб'єктів муніципально-правових відносин. З точки зору законності дії поділяються на правомірні і неправомірні.Неправомірні дії - це юридичні факти, що суперечать вимогам муніципально-правових норм. Вони можуть стати підставою для притягнення органів та посадових осіб місцевого самоврядування до відповідальності.

 

3.Муніципально-правові норми та муніципально-правові інститути.Муніципально-правові норми - це встановлені державою, територіальною громадою або органами місцевого самоврядування правила поведінки, що регулюють суспільні відносини у сфері організації і здійснення місцевого самоврядування та виконання яких забезпечується примусовою силою держави.

Ознаки: 1) з предметом правового регулювання - його становить особливе коло суспільних відносин - відносини, що складаються в процесі організації та здійснення особливої форми публічної влади (місцевого самоврядування);2) з формою виразу цих норм - значна частина муніципально-правових норм міститься в актах локальної нормотворчості (актах місцевих референдумівта органів місцевого самоврядування);3) з їх полівалентним характером - муніципально-правові норми одночасно виступають нормами основних галузей права (конституційного, адміністративного, земельного, фінансового тощо);4) з їх логічною структурою - переважна більшість муніципально-правових норм не містить санкцій.

за функціональною спрямованістю муніципально-правові норми поділяються на:

регулятивні (правоустановчі) - спрямовані на регулювання муніципально-правових відносин шляхом надання їх учасникам прав і покладання обов'язків;

охоронні - які регламентують засоби юридичної відповідальності і порядок застосування санкцій.за функціональним призначенням можна виділити такі дві групи муніципально-правових норм:1) спеціалізовані (вихідні) - норми, що мають найбільш загальний характер, найвищу форму абстрагування і містять у собі вихідні начала, основи правового регулювання муніципально-правових відносин та які, у свою чергу, поділяються на:

дефінітивні (норми-дефініції) - містять визначення правових категорій та понять муніципального права (наприклад, нормативне визначення місцевого самоврядування міститься в ст. 140 Конституції України);декларативні (норми-принципи) - закріплюють вихідні принципи муніципального права (наприклад, у ст. 7 Конституції України закріплено принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування);оперативні - норми, які відміняють дію інших норм, поширюють їх дію на нове коло суспільних відносин або пролонгують дію цих норм (наприклад, норми, що містяться в п. 8 Перехідних положень Конституції України);2) норми-правила поведінки - безпосередньо регулюють поведінку суб'єктів муніципально-правових відносин.

Муніципально-правові норми систематизуються за муніципально-правовими інститутами - відповідними сукупностями норм, що регулюють певну групу взаємопов'язаних однорідних суспільних відносин умежах галузі муніципального права.

виділяють три різновиди правових інститутів: загальні (генеральні), головні та початкові, що може бути використано й при систематизації муніципально-правових інститутів.

Головні муніципально-правові інститути в межах загальних інститутів об'єднують правові норми, що регулюють певні групи однорідних суспільних відносин. Вони виступають структурними підрозділами загальних інститутів і, на відміну від них, характеризуються більш вузькою предметною й функціональною спеціалізацією.

Початкові муніципально-правові інститути (суб-інститути) у межах головних інститутів об'єднують невелику кількість муніципально-правових норм, що регулюють окрему групу суспільних відносин.

Первинним елементом системи муніципального права є муніципально-правові норми, що визначають місце та роль місцевого самоврядування в системі народовладдя, закріплюють його принципи, основи, компетенцію, форми здійснення, гарантії тощо.

 

Поняття, предмет, система науки муніципального права.

Наука муніципального права являє собою сукупність знань, наукових ідей, концепцій, теорій про місцеве самоврядування, про форми й методи його здійснення, про історію розвитку, співвідносний з державною владою тощо, тобто вчення про муніципальне право як галузь національного права. Наука про місцеве самоврядування вивчає не тільки муніципально-правові норми та інститути, а й процеси, пов'язані з їх реалізацією.

Система науки муніципального права — це впорядкована сукупність відносно самостійних комплексів теоретичних положень, логічний зв'язок між ними. В її основі лежить структурність самого предмета наукового пізнання. Саме предмет науки муніципального права, а також послідовність вивчення муніципально-правової проблематики детермінує систему даної науки. Оскільки предметом науки є однойменна галузь права, природно, що кожному з елементів системи галузі кореспондує самостійний розділ муніципально-правової науки. Однак перед наукою стоять завдання більш складні, чим пізнання кожного із складових елементів галузі. Вона повинна досліджувати загальні риси, притаманні галузі в цілому, специфіку і характер її предмета, різновиди її норм, засоби їх реалізації, особливості виникаючих на їх основі муніципально-правових відносин, її джерела, систему. Наука повинна теоретично визначити і свій власний предмет, систему, методи дослідження, джерела тощо.