Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: законотворча діяльність і адміністрування податків.

Теоретичні засади податкового менеджменту: поняття, об’єкт та суб’єкт управління, їх взаємозв’язок. Навести приклад управлінських рішень у сфері оподаткування, що не відповідають об’єктивним закономірностям розвитку об’єкту.

Податковий менеджмент -сукупність дій, прийомів, методів організації податкових відносин і руху податкових надходжень з метою формування доходної частини бюджету та забезпечення впливу податків на розвиток соціально-економічного життя суспільства. Складовими податкового менеджменту є: законотворча діяльність, планування податків, адміністрування податків -діяльність контролюючих органів з організації сплати податків і контролю за платежами. В процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов’язкових платежів та їх елементи (платники, об’єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом. Планування податків -цей вид діяльності передбачає визначення сум податків та обов’язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджету для фінансування видатків. Контроль за дотриманням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок. Законотворча діяльність та планування податків належать до стратегічного управління в сфері податкової діяльності, а податковий контроль-до оперативного.

Всі складові податкового менеджменту знаходяться у певному взаємозв’язку, наприклад: законотворча діяльність і податковий контроль: недоліки в законодавстві, дискусійні питання призводять до суперечок між податківцями і платниками в процесі проведення перевірок. В результаті в одних випадках несправедливо караються платники, а в інших недораховуються належні суми до бюджету. Законотворча діяльність впливає на пошук шляхів з боку платника зниження податкового тягаря. Це відбувається у разі встановлення високого рівня оподаткування. Рівень оподаткування за офіційною статистикою не досягає 30%.

Об’єкт і суб’єкт управління утворюють єдину систему, більш активним елементом якої є суб’єкт. Але визначальним елементом є об’єкт, тому що нехтування об’єктивними закономірностями розвитку об’єкта призводить до негативних наслідків діяльності суб’єкта. Об’єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою та платниками з приводу сплати до бюджету податків і обов’язкових платежів. Результатом такого впливу має бути, з одного боку, формування централізованого фонду держави, а з іншого-створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності; регулювання соціально-економічного життя суспільства. Вказана мета випливає з двох функцій податків-фіскальної та регулюючої

 

2. Складові податкового менеджменту.

На макрорівні:

Стратегічне управління:

1. Законотворча діяльність. В процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов'язкових платежів та їх елементи (платники, об'єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.

2. Організація оподаткування - це визначення системи уповноважених органів і наділення їх відповідними функціями.

3. Планування та прогнозування податків. Планування податків - передбачає визначення сум податків та обов'язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджету для фінансування видатків.

Оперативне управління:

4. Адміністрування податків - процес організації сплати податків і контролю за цим процесом.

Складові адміністрування:

1) облік платників;

2) облік податкових надходжень;

3) обслуговування платників (роз'яснення податкового законодавства (консультаційне обслуговування платників));

4) управління податковим боргом (податковою заборгованістю);

5) податковий контроль.

На мікрорівні:

1. Податковий облік.

2. Податкове рахівництво - це система принципів, методів та заходів планування, обліку, нарахування та внутрішнього контролю податкових (обов'язкових платежів) та складання податкової звітності. Сучасна економічна наука не зводить податкове рахівництво лише до ведення податкового обліку і складання звітності.

3. Податкове планування - оптимізація оподаткування, з метою зменшення податкового навантаження (тягаря).

Законотворча діяльність, організація і планування податкових надходжень відносяться до стратегічного управління. Адміністрування податків і всі складові мікрорівня належать до оперативного управління.

3. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: законотворча діяльність, консультаційне обслуговування, податкове рахівництво, оптимізація оподаткування.

Законотворча діяльність. В процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов'язкових платежів та їх елементи (платники, об'єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.

Консультаційне обслуговування: за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Податкове рахівництво - це система принципів, методів та заходів планування, обліку, нарахування та внутрішнього контролю податкових (обов'язкових) платежів та складання податкової звітності.

Податкова оптимізація — це зменшення розміру податкового зобов'язання шляхом ціленаправлених правомірних дій платника податку, що включають в себе повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних переваг.

Отже, бачимо тісний взаємозв’язок між такими поняттями, як законотворча діяльність та консультаційне обслуговування: податкові органи тлумачать платникам те, що було розроблено законотворцями. Варто сказати, що з прийняттям ПКУ це є дійсно дуже необхідним, оскільки платники самі не здатні розібратися у всіх нюансах ПК. Із результатами законодавчої діяльності та консультаційним обслуговуванням пов’язані схеми оптимізації оподаткування, оскільки це є легальний спосіб зменшення витрат підприємства/особи на виплату податків, і щоб скористатися ним на повну потрібно чітко знати і розуміти податкове законодавство. Податкове рахівництво також побудоване на законодавстві та є важливим елементом при оптимізації податків.

 

4. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: планування і прогнозування податкових надходжень, податковий контроль, управління податковим боргом.

Планування та прогнозування податків - передбачає визначення сум податків та обов'язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджету для фінансування видатків.

Податковий контроль — система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Управління податковим боргом – це сукупність заходів, пов’язаних із мінімізацією податкового боргу.

Взаємозв’язок: податківці прогнозують надходження податків/зборів до бюджету на наступний рік, тобто Кабмін при складанні бюджету розраховує на певну суму надходжень, і виходить з неї. Щоб платники не занижували суми податків у деклараціях, вчасно сплачували свої зобов’язання існує податковий контроль, що вирішує деякою мірою питання касового розриву та наповнення бюджету. Управління податковим боргом також має значний вплив на виконання бюджету, оскільки при прогнозуванні та плануванні податків враховується і сплата платниками боргу за минулі періоди.

 

Нормативні

· Закони:

§ Загальні не фінансові закони – конституційні закони або закони, що містять податкові норми (Митний кодекс, Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, Конституція 57 ст)

§ Загальні фінансові закони – закон «Про державний бюджет» та Бюджетний кодекс

§ Податкові закони – податковий кодекс, закон «Про державну податкову службу»

· Укази президента («Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»)

· Підзаконні акти (постанови КМУ (конкретизують окремі ставки податків і зборів), накази та інструкції ДПА, накази місцевих органів влади)

· Міжнародні договори

· Декрети КМУ

Ненормативні

· Акти застосування права – документи прийняті уповноваженими органами державної влади або посадовими особами, що містять обов’язкові для визначеного кола осіб розпорядження по конкретному питанню (наприклад: акт податкової перевірки, рішення суду)

· Акти офіційного тлумачення – податкові консультації. За зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.

 

Етапи розвитку ДПС України

1 етап. Створена у 1991 році, коли у складі Міністерства фінансів було створено трирівневу структуру Державних податкових інспекцій. Головна ДПІ була підпорядкована Мінфіну. У складі ДПС також була створена податкова поліція, яка підпорядковувалась МВС. Така структура проіснувала до 1996 року.

2 етап. У 1996 році, на підставі Указу Президента, на базі податкових інспекцій усіх рівнів було створено Державні податкові адміністрації. ДПА України стала окремим центральним органом виконавчої влади.

Податкова поліція була перейменована в податкову міліцію, і стала підпорядковуватися ДПА.

3 етап. У 1998 році на базі податкових адміністрацій низової ланки знову були створені податкові інспекції.

4 етап. ДПАУ стала підпорядковуватися КМУ, а саме Мінфіну.

 

18 Державна податкова служба України: склад органів, їх підпорядкування.

 

Державна податкова служба - це система органів оперативного управління, які організовують і контролюють сплату податків і обов'язкових платежів.

Етапи розвитку ДПС України

1 етап. Створена у 1991 році, коли у складі Міністерства фінансів було створено трирівневу структуру Державних податкових інспекцій. Головна ДПІ була підпорядкована Мінфіну. У складі ДПС також була створена податкова поліція, яка підпорядковувалась МВС. Така структура проіснувала до 1996 року.

2 етап. У 1996 році, на підставі Указу Президента, на базі податкових інспекцій усіх рівнів було створено Державні податкові адміністрації. ДПА України стала окремим центральним органом виконавчої влади.

Податкова поліція була перейменована в податкову міліцію, і стала підпорядковуватися ДПА.

3 етап. У 1998 році на базі податкових адміністрацій низової ланки знову були створені податкові інспекції.

4 етап. ДПАУ стала підпорядковуватися КМУ, а саме Мінфіну.

Функції вищої ланки ДПС.

Згідно ст. 8 Закону «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: 1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із: здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;
здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших
платежів, супроводженням Єдиного реєстру податкових накладних;
проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу; 2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню. У разі якщо зазначені акти є регуляторними, вони розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" 3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби; 4) в порядку, встановленому законом, надає податкові консультації, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби; 5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби; 6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану; 7) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби; 8) розробляє проекти законів України та інших нормативно-правових актів щодо форм та методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням законодавства; 9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю; 10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції; 11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів; 12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;13) надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів реєстраційні номери облікових карток і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з реєстраційним номером облікової картки та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб; 14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету; 15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; 15-1) організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів; 16) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства; 17) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби; 18) здійснює заходи щодо запобігання, виявлення та припинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією;
19) забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків.

 

23. Функції низової ланки ДПС. На низову ланку покладається безпосереднє ведення податкової роботи. Вона здійснюється податковими інспекціями за такими напрямами:1.Облік платників:ведуть Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстр фізичних осіб;забезпечують обмін інформацією між державними податковими органами за місцезнаходженням платника з Державною податковою адміністрацією України;накопичують зміни й доповнення та проводять контроль, звірку й аналіз даних щодо платників податків.2." Облік податкових надходжень:нараховують податки та обов'язкові платежі до сплати;реєструють дані про фактичні суми надходжень;виводять сальдо розрахунків з бюджетом;подають відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів.3.Контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків та зборів:контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів;перевіряють достовірність податних документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та інших обов'язкових платежів;здійснюють контроль за: (законністю валютних операцій;додержанням порядку ведення готівкових розрахунків за товари (послуги);наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності; наявністю марок акцизного збору на пляшках алкогольних напоїв і на пачках тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації); проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій та адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства;подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про:(визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами;стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна);контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників, своєчасність і повноту перерахування цих сум в бюджет;аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства.4.Обслуговування платників податків:надають консультації з питань оподаткування;розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податковихових зобов'язань;ў роз'яснюють через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податку та інші платежі.5." Податкові розслідування:за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції." Інші функції:проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;організують роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці.

Засади обліку платників

Облік платників ведеться з метою створення умов для здійснення податківцями контролю за дотриманням податкового законодавства.

Взяттю на облік підлягають усі платники податків незалежно від наявності обов’язку щодо сплати податку чи збору.

Платник зобов’язаний стати на облік у відповідних інспекціях за основним та неосновним місцем обліку.

Основне місце обліку – місцезнаходження юр особи, її відокремленого підрозділу, місце проживання само зайнятої особи.

Неосновне – місцерозташування підрозділу юр особи, рухомого та не- майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, через які проводиться діяльність.

Взяття на облік може відбуватися за двома принципами:

1. Принцип організаційної автономності (застосовується за неосновним місцем обліку). Суть: держ реєстрація суб’єкта госп діяльності і взяття його на облік як платника податків відбувається відокремлено через певний проміжок часу.

2. Принцип організаційної єдності (за основним місцем обліку). Держ реєстрація і взяття на облік одночасно.

Облік охоплює етапи:

1. Взяття платника на облік.

2. Вживання заходів щодо встановлення повноти обліку.

3. Внесення змін до облікових даних платників.

4. Зняття з обліку.

 

26. Етапи обліку платників податків. Послідовність дій на одному (на вибір студента) з етапів обліку.

Облік охоплює етапи:

1. Взяття платника на облік.

2. Вживання заходів щодо встановлення повноти обліку.

3. Внесення змін до облікових даних платників.

4. Зняття з обліку.

Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинна в 5-денний термін звернутися до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання для взяття на податковий облік з такими документами: 1) заява; 2) копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи; 3) документ, що посвідчує особу (паспорт). Працівники підрозділів з обліку платників податків до взяття суб'єкта підприємницької діяльності на облік як платника податків перевіряють подані документи, дані із заяви заносяться до Реєстру фізичних осіб. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що підпадають під визначення платників податку на додану вартість згідно зі ПКУ, зобов'язані зареєструватися як платники такого податку в органі державної податкової служби за їх місцем проживання (обліку) відповідно до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість. Після взяття платника податків на облік органи державної податкової служби видають йому довідку, яка підтверджує взяття його на податковий облік. Для пред'явлення в установи банків, де він вирішив відкрити поточні рахунки, та інші органи державної влади видаються копії довідки, про що робиться запис у журналі реєстрації копій довідок про взяття платника податків на облік. Платник податків зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня відкриття/закриття рахунку (включаючи день відкриття/закриття) подати особисто або надіслати поштою, з повідомленням про вручення, на адресу органу державної податкової служби, в якому він взятий на облік, повідомлення про відкриття/закриття поточних рахунків в установах банків. Підрозділ з питань оподаткування фізичних осіб вносить інформацію про відкриті/закриті рахунки платників податків до Реєстру фізичних осіб. Підрозділ обліку платників податків після взяття платника податків на облік формує його облікову справу з переліком тих документів, які були подані. Облік фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ведеться в журналі обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) фізичних осіб (далі - журнал). Інформація про взятих на облік платників податків або зміни щодо них щотижня вносяться в зазначений журнал, підписуються керівником органу державної податкової служби, завіряються печаткою і підшиваються.

 

 

27. Взяття на облік юридичних осіб - платників податків (схема).

Взяття на облік може відбуватися за двома принципами: а)принцип організаційної автономності (за неосновним місцем обліку) – державна реєстрація СГД і взяття його на облік як платника податків відбувається відокремлено через певний часовий лаг б) принцип організаційної єдності (за основним місцем) – реєстрація + взяття одночасно

Облік охоплює так етапи: 1) Взяття на облік .2) Вживання заходів щодо встановлення повноти обліку. 3) Внесення змін до облікових даних платників. 4) Зняття з обліку

Взяття на облік: 1) Надходження до ДПІ повідомлення від держ реєстратора про проведення держ реєстрації юр особи + відомості з реєстраційної картки.

АБО

Надходження від платника заяви за формою 1ОПП, копії свідотства про держ реєстрацію, копію док про присвоєння ЄДРПОУ //10 днів післі реєстрації//

2)Запис в журналі обліку платників інформації про надходженні дану

3)Занесення даних із заяви платника до єдиного банку даних про платників податків юр осіб
//не пізніше наступного дня після отримання відомостей.

4) Передача даних про взяття на облік відповідному держ реєстратору//в день взяття на облік

5) Видача довідки про взяття на облік //Поштою наступного робочого дня/ за згодою платника – не пізніше наст роб дня – безпосередньо платнику(уповноваж особі) в ДПІ//

6) Формування облікової справи платника і передача списків до підрозділів оподаткування юр осіб

7) Відкриття платником рахунку в банк повідомлення банками ДПІ про відкр рах (3дні)

 

Облік податкових надходжень

Податковий обов’язок - обов’язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку до бюджету у встановлені строки. ПО виникає за кожним податком і збором. ПО вважається виконаним коли визначена сума податку була сплачена в бюджет у встановлені строки.

Строк сплати податків та зборів обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівками на подію, що повинна настати або відбутися. Строки встановлюються для кожного податку і збору окремо. Зміна строку можлива у 3 формах:розстрочка, відстрочка, ПК.

Але зміна строку сплати не скасовує діючого і не створює нового податкового обов’язку.

Варіанти визначення сум податкових та грошових зобов’язань

1. Платник самостійно обчислює суму податку грошового зобов’язання або пені, про що зазначає у поданій ним податковій ао митній декларації. В цьому випадку зобов’язання вважається узгодженим у день подачі декларації. Строк подачі декларації залежить від звітного періоду для кожного окремого податку.

2. Контролюючий орган самостійно визначає суму грош зобов’язань, зменшує або збільшує суму бюджетних відшкодування,зменшує або збільшує розмір об’єкта оподаткування податку на прибуток або суму ПДВ.

Податківці можуть це зробити, якщо:

1)платник не подає у встановлені строки податкову чи митну декларацію

2)у результаті перевірки платника встановленно факти заниження або завищення податкового зобов’язання

3)судом визнано платника винним в ухиленні від сплати податків

4)на митниці в результаті контролю визначено заниження або завищення зобов’язань у митних деклараціях

5)в результаті контролю та перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі под. агента, встановлено факти порушення податкового законодавства(нарахування, утримання, сплата ПДФО в бюджет)

6)контролюючий орган відповідальний за нарахування зобов’язань платника.

Платнику податків за кожним окремим податком надсилається окреме рішення, в якому окрім донарахованою суми вказ штрафні санкції. Податкове рішення вваж врученим якщо його передали під розписку платнику або надіслали поштою з повідомленням про вручення. У цьому випадку платник не несе відповідальності за своєчасність,повноту і достовірність нарахування такої суми. Але несе відповідальність за своєчасну і повну сплату узгодженого зобов’язання.

Строки сплати податкового обов’язку: Якщо зобов’язання податківцями було донараховано за наслідками порушення податкового законодавства, зобов’язання потрібно сплатити протягом 10 днів з дня отримання податкового повідомлення рішень або оскаржити у цей же строк. Якщо не з вини платника, то податок необхідно сплатити у визначені законодавством строки, якщо вони не встановлені, то протягом 30 календарних днів.

Усі рішення податківців платник має оскаржити в адміністративному чи судовому порядку. Для цього необхідно подати письмову заяву протягом 10 днів з дня отримання податкового повідомлення рішення(при донарах з вини платника) або 30 днів(якщо не пов’язано з порушенням законодавства). Рішення прийняті ДПСУ оскарженню в адміністративному порядку не підлягають, але можуть бути оскаржені в суді. ПЗ самостійно визначене платником оскарженню не підлягає. Скарга розглядається на кожному рівні протягом 20 днів, але не більше 60 днів, про що платника мають повідомити в письмовій формі. Якщо протягом 20 днів платнику не надіслали рішення за скаргою або повідомлення про продовження розгляду скарги, то скарга вважається задоволеною на користь платника повністю.

Рішення, що оскаржується вважається неузгодженим. Процедура оскарження в таких випадках закінчується:

1. В день наступний за днем граничного строку для оскарження рішення податківців.

2. В день отримання платником рішення про повне задоволення скарги.

3. В день отримання рішення від ДПС вищого рівня

В день звернення платника за отриманням розстрочки чи відстрочки зобов’язань, що оскаржується

 

Поняття податкового боргу.

Відповідно до чинного законодавства, податковий борг - це несплачена в установлений термін узгоджена сума податкового зобов'язання. Податковий борг - це не сплачена в установлений термін сума податкового зобов'язання унаслідок невиконання платником обов'язку перед державою зі сплати податків, виходячи з установлених законодавством норм.

Класифікація податкового боргу:

І. Залежно від офіційного визнання (за формою прояву), розрізняють податковий борг: Відкритий - офіційно визнаний, оскільки його виникненню передувала процедура узгодження податкового зобов'язання; Прихований - офіційно не виявлений. Він є результатом допущення помилок при нарахуванні або умисного ухилення від сплати податків. Величина цієї частини боргу не відома.

ІІ. Залежно від взаємодії податкових органів і платника з в процесі управління погашенням податкової заборгованості, розрізняють 2 статуси податкового боргу:інертний;дієвий.

Інертний статус боргу - це статус, у якому органи ДПС не застосовують жодних заходів стягнення, але вживають певні заходи, з метою впливу на фіскальну поведінку платника, спонукаючи його погасити борг. До таких заходів відносяться: вручення податкових вимог, виникнення права податкової застави, адміністративний арешт активів, опис заставленого майна. Розрізняють 3 види інертного статусу:до першої податкової вимоги; перша податкова вимога; друга податкова вимога.

Дієвий статус боргу - це статус податкового боргу, в якому зменшення цього боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження. Розрізняють 5 видів дієвого статусу: 1. Активний - у цьому статусі податковий керуючий застосовує до боржників всі заходи стягнення. 2. Пасивний - це вид статусу, в якому податкові органи не можуть застосовувати заходи стягнення проти боржника (банкрутство підприємства, розшук і т.д.). 3. При процедурі банкрутства - це дії, які застосовує податковий орган при ліквідації платника. 4. Розстрочення, відстрочення. 5. Безнадійний - при якому минув термін позовної давності або податковий борг виник внаслідок дії непереборної сили, або податковий борг фірм, визнаних фіктивними, або податковий борг банкрута при недостатності в нього коштів для ліквідації боргу, або борг фізичної особи, у разі визнання безвісно відсутньої, або у разі недостатності майна для погашення боргу.

На суму податкового боргу нараховується пеня. Для нарахування пені необхідно визначити:1) Початок терміну нарахування пені;2) Закінчення нарахування пені;3) Розмір пені.

Пеня починає нараховуватися з першого дня після закінчення терміну встановленого для сплати (11-й або 31-й). Пеня закінчується нараховуватися у день прийняття банком платіжного доручення на сплату суми боргу (включно). Розмір пені встановлено з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє або на день виникнення податкового боргу, або на день погашення. Використовується більша з двох указаних ставок.

Розмір пені за день = (1,2 * ставка НБУ у %): (365 * 100%)

Сума пені = Сума податкового боргу * Розмір пені за день * Кількість днів прострочення

Пеня не нараховується на пеню та на адміністративні стягнення!

Податковий керуючий –це керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану