Мета і завдання викладання образотворчого мистецтва в школі. Освітня галузь «Мистецтво».

Мета і завдання викладання образотворчого мистецтва в школі. Освітня галузь «Мистецтво».

Загальною метою образотворчої освіти є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

Мета вивчення образотворчого мистецтва в першому класі: опановування учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення, а також ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань; другого класу – ознайомлення з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елементарному рівні; третього класу – актуалізація набутих у 1-2 класах знань з основ образотворчої грамоти («колір», «форма», «простір», «композиція»), їх поглиблення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних художників; четвертого класу – формування в свідомості учнів цілісного художнього бачення світу, тлумачення на пропедевтичному рівні поняття «художній образ» та отримання чіткого уявлення про специфіку вирішення його в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва; ознайомлення з деякими осередками народних художніх промислів України та з передаванням об‘ємних якостей округлих предметів засобами світлотіні.

Головні завдання викладання образотворчого мистецтва

1.Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі, вміння підмічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його.
2.Розвиток специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку п творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприй­няття, спостережливості, зорової пам'яті та ін.
3.Формування знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навиків його сприйняття.
4.Формування потреб і здібностей щодо продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду обра­зотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можли­востями художніх матеріалів та різних видів художніх технік.
5. Розвиток сенсорних здібностей дітей, що більшою мірою сприятиме повноцінності худож­ньо-естетичного сприймання та поліпшенню якісного боку практичної художньо-творчої діяльності

Освітня галузь “Мистецтво”

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Завданнями освітньої галузями є:оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва;формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів;виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

Зміст освітньої галузі передбачає цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шляхом опанування різних видів мистецтва і координації знань, умінь та уявлень, набуття яких необхідне для формування у свідомості учнів полікультурного і поліхудожнього образу світу.

Змістовими лініями освітньої галузі є музична, образотворча, культурологічна.

 

 

Види та особливості художніх технік дукор-ужит мистецт. Орнамент та його види.

ДПМ — це широка галузь мистецтва, яка художньо-естетично формує матеріальне середовище, створене людиною. До нього нале­жать такі види: художня обробка дерева, каменя, кістки й рогу, шкіри; художня кераміка; плетіння, в'язан­ня, ткацтво, килимарство, вишивка, розпис, різьблення, витинанки,; виготовлення посуду, хатніх прикрас, іграшок, одягу, ювелірних виробів тощо.

Види ДПМ.

а) Художня кераміка — вироби з глини —Первісні гончарі формували глиняні вироби вручну. З четвертого тисячоліття до н.е. вироби стали точити на гончарному крузі. Залежно від глини та температури випалювання кераміка поді­ляється на такі основні види: теракота, майоліка, фаянс, порцеля­на (фарфор) — найдосконаліший вид, що з VII ст. виготовляється з високоякісних білих глин китайськими майстрами. Посуд, вази розпису­вали ніжним орнаментом, квітами, драконами.По своєму призначенню художня кераміка утворює сім родів:садово-паркова архітектурна кераміка, обладнання житла, посуд, культові та обрядові предмети, іграшки, прикраси.

б) Декоративний розпис дуже широко використовується, має багато видів.1) Розпис тканин: батик — розпис кольоровими фарбами з до­помогою резервуючої суміші;вільний розпис — нагадує акварельний малюнок;фотофільмодрук — орнаментування тканин за допомогою мат­риць, на які малюнок наносять фотоспособом.2) Розпис по дереву — виконується різними фарбами, з кінця XIX ст. готові вироби покривають лаком.4) Писанкарство — розписування пасхальних яєць. За технікою виконання існує кілька видів писанкарства: кра­шанки — фарбування яйця в один колір; дряпанки (скрябанки, різьбянки) — на поверхню крашанки наносять витончений візеру­нок гостроконечним писаком; мальовки — техніка Пензля олійни­ми фарбами на світлому тілі шкаралупки яйця; крапанки — техні­ка накрапування на яйця крапок і плям з воску з почерговим занурюванням яйця в фарби. Найдосконаліша техніка — писан­ка — восковий розпис трубочкою, писачком. Всі елементи ор­наменту писанок символічні, їх джерело в далекій язицькій дав­нині. Пізніш додалися і символи християнських часів.5) Безпосередньо з архітектурою пов'язаний монументально-де­коративний розпис, Українсь­ку хату розписували і з середини й зовні традиційними малюнками. Техніка розпису — різнокольорові гливи, що накладалися ганчір­кою» щіточками, пучком колосся.

в) Витинанки — орнаментальні і фігурні прикраси житла, ажур­но витяті ножицями, штампиками, ножем з білого або кольорово­го паперу. За технікою витинанки поділяються на ажурні (зображення в прорізях) і силуетні (зображення виступає силуетом, дуже попу­лярним був силуетний портрет), одинарні (з одного аркуша) та складні, аплікаційні (з кількох аркушів, поліхромні). Аплікаційні витинанки бувають накладні (елементи один на одному, гіркою) та складені (в яких елементи розташовуютьсяпоряд).

г) Народна іграшка. Всі народи світу мають свої дитячі іграш­ки. Прототипами іграшки були тотеми. Найдавніші іграшки Київської Русі — дерев'яні коники, пташ­ки, мечі, дзиґи і подібне.В Україні іграшки виготовляли також із лози, рогози, соломи технікою плетіння.

д) Народний одяг і народні свята Народний одяг виник в процесі трудової діяльності людини і нерозривно пов'язаний із її життям і побутом. На території Украї­ни археологами знайдені скрібла, кістяні шила та голки, якими люди обробляли шкіри, зшивали їх, виготовляли прикраси. Люди прикрашали одяг намистом з полірованої кістки, каменю, перла­мутру, з міді.Народний одяг акумулював у собі багато видів де­коративного мистецтва; вишивку, вибійку, вироби з шкіри, ювелірні вироби тощо. Кожен регіон має свої.особливості одягу.

Орнамент - візерунок, заснований на повторі і чергуванні складових його елементів; призначається для прикраси різних предметів (посуд, знаряддя і зброю, текстильні вироби, меблі, книги і т. д.), архітектурних споруд (як ззовні, так і в інтер'єрі), творів пластичних мистецтв (головним чином прикладних), у первісних народів також самого людського тіла (розфарбування, татуювання). Пов'язаний з поверхнею, яку він прикрашає і зорово організовує, орнамент, як правило, виявляє або акцентує архітектоніку предмета, на який він нанесений. Орнамент або оперує абстрактними формами, або стилізує реальні мотиви.

Види орнаменту.

До числа формальних особливостей орнаменту відноситься декоративна стилізація, площинність, органічний зв'язок з несучою орнамент поверхнею, яку він завжди організовує, нерідко виявляючи при цьому конструктивну логіку предмета. Не всякий візерунок можна вважати орнаментом. Так, візерункова тканина з нескінченно повторюваним раппортом, не є орнаментальною. За характером композиції, орнамент може бути стрічковим, центрическим, оздоблюють, геральдичним, що заповнює поверхню або ж поєднує деякі з цих типів у більш складних комбінаціях. Це пов'язано з обумовленою формою декорируемого предмета.По використовуваних в орнаменті мотивами його ділять на: геометричний, що складається з абстрактних форм (точки, прямі, ламані, зигзагоподібні, сітчасто пересічні лінії; кола, ромби, многогранники, зірки, хрести, спіралі; складніші специфічно орнаментальні мотиви - меандр і т. п.); рослинний, стилизующей листя, квіти, плоди та пр. (лотос, папірус, пальметт, акант і т. д.); зооморфний, або тваринний, стилизующей фігури або частини фігур реальних чи фантастичних тварин. Серед мотивів використовуються також людські фігури, архітектурні фрагменти, зброя, різні знаки та емблеми (герби). Особливий рід орнаменту представляють стилізовані написи на архітектурних спорудах (наприклад, на середньоазіатських середньовічних мечетях) або в книгах (т. зв. в'язь). Нерідкі складні комбінації різних мотивів (геометричних і звіриних форм - т. зв. тератологія, геометричних і рослинних - арабеск

Основні види

Батік

Холодний батик

Гарячий батик

Гобелен

Нитяна графіка

Художнє різьблення

Різьблення по каменю

Різьблення по дереву

Різьблення по кістці

Кераміка

Вишивка

Давньоруська лицьове шиття

В'язання

В'язання гачком

В'язання спицями

Макраме

Килимарство

Ворсовий килим

Безворсовий килим

Ювелірне мистецтво

Художня обробка шкіри

Художня обробка металу

Християнська олов'яна мініатюра

Художня ковка

Художнє литво з благородних металів, бронзи і латуні

Художнє литво з чавуну

Пірографія (випалювання по дереву, шкірі, тканини і т. д.)

Робота зі склом

Вітраж

Вітражна розпис

Мозаїка

Набійка

"" "Бісероплетіння"

 

 

 

 

Мета і завдання викладання образотворчого мистецтва в школі. Освітня галузь «Мистецтво».

Загальною метою образотворчої освіти є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

Мета вивчення образотворчого мистецтва в першому класі: опановування учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення, а також ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань; другого класу – ознайомлення з різними видами візуальних мистецтв, їх синтезом та засобами художньої виразності, крім того, освоєння низки композиційних прийомів і просторових завдань на елементарному рівні; третього класу – актуалізація набутих у 1-2 класах знань з основ образотворчої грамоти («колір», «форма», «простір», «композиція»), їх поглиблення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних художників; четвертого класу – формування в свідомості учнів цілісного художнього бачення світу, тлумачення на пропедевтичному рівні поняття «художній образ» та отримання чіткого уявлення про специфіку вирішення його в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва; ознайомлення з деякими осередками народних художніх промислів України та з передаванням об‘ємних якостей округлих предметів засобами світлотіні.