Підготовка до вивчення нового матеріалу. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підготовка до вивчення нового матеріалу.



Вступне слово вчителя. Жахливі потрясіння, що у XX ст. випали на долю багатьох поколінь, не могли не впли­нути на людину, на її ставлення до себе та навколишнього світу. Нівелювання гуманістичних ідеалів, руйнація систе­ми моральних цінностей поступово вели до втрати сенсу життя, до його перетворення на абсурд.

Про небезпеку, що загрожує людству, попереджає своїх сучасників відомий швейцарський письменник другої полови­ни XX ст. Фрідріх Дюрренматт, добре знаний у нашій країні як автор п'єс «Ромул Великий», «Гостина старої дами», «Фізики». Один із його персонажів застерігає: «Або ми залишимося в божевільні, або божевільнею стане світ».

Але чому в намаганні «відкрити людству очі на його па­діння у прірву», окреслити «перспективу спасіння, перспек­тиву важкого віднайдення втраченої людяності» Ф. Дюрренматт іноді вдається до трагікомічного? Чому, як ствер­джують дослідники творчості швейцарського письменника, в «його драматургії саме сміх створював тло локальних і загальних катастроф, усіляких «кінців»... >>? Відповіді на ці та інші запитання спробуємо знайти разом із самим Ф. Дюр-ренматтом, звернувшись до вивчення його найкращої п'єси «Гостина старої дами», що з успіхом йшла на багатьох сценах світу і навіть була екранізована режисером М. Козаковим на кіностудії «Мосфільм» у 1989 році.

Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя про основні періоди життя і творчості Ф. Дюрренматта.

План розповіді.

а)«...У світі християнського благочестя» (дитячі та юнацькі роки Ф. Дюрренматта).

б)Перші мистецькі захоплення майбутнього письменника. Театр і література.

в)Розквіт драматургічного таланту Ф. Дюрренматта [«Ро­мул Великий», 1949; «Гостина старої дами» (1956); «Фізики», (1962)].

г)Світове визнання драматургічної творчості Ф. Дюррен­матта. Присудження Мольєрівської (1957) та Шиллерівської (1959) премій.

□ Виразне читання фрагмента першої дії трагікомедії (до слів Першого «Торба з грішми!»).

□ Осмислення читацьких вражень.

□ Бесіда за запитаннями:

Які зовнішні ознаки тексту «Гостини старої дами» свідчать про те, що він призначений не лише для читання, а й для постановки на сцені?

—Яке враження справляють подані на початку першої дії авторські ремарки, що створюють образ провінційного містечка Гюлен? Яку роль вони відіграють у розкритті драматургічного задуму?

—Які деталі опису вокзального приміщення, зовнішнього вигляду мешканців Гюлена свідчать про занепад містечка? Як доповнюється таке враження репліками самих гюленців? Чому драматург не називає імен тих, хто скаржиться на власне життя?

—Чи мають мешканці провінційного містечка хоча б якусь надію на кращу долю? З ким вони пов'язують свої сподіван­ня на позитивні зміни в Гюлені?

Учитель. Змальовуючи життя гюленців, автор «Гостини старої дами» не вдається до моралізаторства, до відкри­тих повчань, у марноті яких він, син сільського пастора, пе­реконався ще в юності. Ф. Дюрренматт не зраджує влас­них естетичних поглядів — лише бере участь у «процесі продумування та програвання можливостей людини».

Продовження читання першої дії п'єси (від слів бургомі­стра «Панове, мільярдерка — наша єдина надія» до слів Іля «Вважайте, що вона вже в мене в кулаці», від слів Клер Цаханасян «Бургомістре, гюленці. Ваша безкорислива радість з приводу моєї гостини...» до її ж слів «Я почекаю»).

Словникова робота.

Бургомістр — голова міської управи в деяких країнах Західної Європи.

Масони — послідовники масонства.

Масонство релігійно-етичний рух, що виник на почат­ку XVIII ст. в Англії, а згодом поширився у вигляді таємних товариств в інших країнах Європи.

Пансіонат — вид закладу для відпочинку.

Ратуша — орган самоврядування в містах феодальної Західної Європи; будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування.

□ Обговорення прочитаних уривків через бесіду за запитаннями:

Як характеризує гюленців той факт, що, сподіваючись на Бога й очікуючи допомоги від Клер Цаханасян, вони віддають перевагу мільярдерці, оскільки Всевишній, на їхню дум­ку, «грошей не платить»?

—Яким чином мешканці Гюлена намагаються отримати від старої дами її мільйони? Наскільки вони впевнені у своїх силах?

—Чому приїзд Клер Цаханасян став несподіваним для гюленців? Чи змінюється протягом першої дії їхнє ставлен­ня до гостини «світської дами»?

—З якою метою драматург намагається викликати іро­нічне ставлення до головної героїні, коли деталізує її зовнішність (у ремарках, у розповіді самої Клер Цаханасян)?

Яких подій у першій дії п'єси стосується вислів бурго­містра про те, що «світські дами мають свої примхи»?

З якою метою у зверненні Клер Цаханасян до гюленців драматург поєднує елементи комічного і трагічного? Ви­значте інтонаційне забарвлення слів головної героїні в цьому епізоді, спробуйте пояснити його поступову зміну.

□ Аналіз мовних особливостей п'єси.

Учитель. Важливого смислового значення в п'єсі Ф. Дюрренматта набуває художня мова. Над нею драматург дуже ретельно працював, аби з максимальною точністю відтво­рити те, що «з мови постає», — думки, дію. На його переко­нання, «...над мовою задля мови, над стилем задля стилю працюють лише дилетанти».

□ Бесіда за запитаннями:

Чому саме так говорять персонажі п'єси «Гостини старої дами»?

—Чому гюленці обдумують кожне слово, готуючи транспарант із привітанням, а стара дама навіть у розмові з учителем слів не добирає («Шкварте, вчителю...»)?

—Яке смислове навантаження мають такі висловлювання: «торба з грішми» (Перший про Клер Цаханасян); «витівки масонів», «єврейська робота», «за цим стоїть великий капітал», «міжнародний комунізм снує своє павутиння» (гюленці про причини зубожіння власного містечка); «має труснути своїми мільйонами» (Іль про Клер Цаханасян)?

Навіщо драматург вводить в репліки персонажів п'єси слова з різним стилістичним забарвленням?

□ Робота з теорії літератури.

1.Робота зі словником літературознавчих термінів. Визначення терміна «трагікомедія».

Трагікомедіядраматичний жанр, якому властиві риси одночасно і трагедії, і комедії. Трагікомічне світобачення, що лежить в основі трагікомедії, пов'язане з відчуттям відносності існуючих критеріїв життя, абсурдності буття, відмовою від моральних абсолютів, непевності в духовних цінностях.

2.Узагальнення спостережень учнів щодо використання в п'єсі елементів трагікомічного зображення подій і персонажів.

□ Закріплення нового матеріалу.

1.Індивідуальна творча робота учнів.

Завдання: визначити в тексті першої дії елементи трагіко­мічного зображення героїв і подій, пояснити їхнє значення в розкритті драматургічного задуму.

2.Обговорення результатів індивідуальної творчої роботи учнів.

Підбиття підсумків уроку.

Слово вчителя. Фігури розставлено, дія розвивається «як постріл». Обираючи такий темп для «Гостини старої дами», драматург закінчує першу дію своєрідним пострілом: Клер Цаханасян вимагає смерті для Альфреда Іля в обмін на мільярд. Гюленці відмовляються, але чи є ця відмова остаточною? Чи зможуть вони захистити Іля і встояти перед спокусою? Ці запитання виникають після того, як ми чуємо впевнені слова старої дами: «Я почекаю».

Читання наступних дій трагікомедії дасть змогу перекона­тися у справедливості зроблених припущень та виявити, на що здатні персонажі Ф. Дюрренматта.

4. Домашнє завдання:

а)прочитати другу і третю дії п'єси;

б)відповісти на запитання до тексту.

Творче завдання.

Підготувати зразок транспаранта, яким мешканці Гюлена вітали приїзд мільярдерки. Відповісти на запитання:

Чому цей транспарант гюленці готували двостороннім?

Які написи і для чого мали з'явитися на ньому?

— Якою фарбою гюленці намалювали б вітання, присвячене Клер Цаханасян, коли б наперед знали про її справжні наміри?

Урок 2.

Тема. «У пошуках втраченої людяності» (Урок-роздум про характери персонажів трагікомедії).

Мета: простежити в наступних діях п'єси розвиток того, що відбувається, з'ясувати основні причини, що зумовили цей розвиток та вплинули на вибір дюрренматтівських персонажів; формувати навички цілісної характеристики драматичних образів; виховувати в учнів особистісне ставлення до тих мо­ральних проблем, що порушуються в п'єсі.

Тип уроку:комбінований.

Ланцюжок навчальних ситуацій:

1.Актуалізація знань, набутих на попередньому уроці.

2.Підготовка до роботи з текстом п'єси.

3.Робота з текстом другої та третьої дій п'єси.

4.Етап творчого осмислення художнього твору.

5.Підсумки уроку.

6.Домашнє завдання.

 

Спокуса надто велика, а ... біда

надто тяжка.

Ф. Дюрренматт





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 147; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.007 с.)