Міф про шкідливість і протиприродність сексуального утримання.

Це міф про те, що стримувати статевий потяг, закладений в людині самою природою, протиприродно й шкідливо. Уявлення про шкідливість сексуального утримання для здоров'я є найнебезпечнішою брехнею, яка нав'язується молоді зацікавленими в її гріхопадінні дорослими, а також тими, хто заробляє гроші у сфері сексуального бізнесу. Проте, як свід­чить житейська практика, жодна людина не померла від нестачі сексуаль­них стосунків. Навпаки, і це добре відомо з реального життя, кіно та художньо-публіцистичної літератури, вседозволеність та надмірна сексуальна розкутість зіпсувала життя багатьом людям. У свою чергу, як свідчить історія, розпуста й уседозволеність неодноразово призводили до деграда­ції суспільств і народів, спричинювали загибель цілих цивілізацій. Натомість відомо багато прикладів, як цнотливе життя та сексуальне утримання вивільняло духовну й інтелектуальну енергію людини, спрямовувало її на користь служіння людству, давало людині творче натхнення й катарсисі. Уміння володіти собою за всі часи цінилося як найбільша чеснота справжнього мужчини, а однією з ознак особистісної зрілості людини вважається її здатність контролювати власні потяги та поведінку. Особи­ста сила людини полягає також в її умінні відмовлятися від того, що надмірно бентежить уяву й збуджує сексуальні почуття.

Любовна пристрасть та сексуальна розгнузданість ніколи не схва­лювалися слов'янською культурою. Найчастіше вони розглядалися як такі, що стоять поряд із безумством, божевіллям. Не випадково навіть у мові, яка є, як відомо, відображенням народних традицій і презентує культурний спадок народу, сексуальна тематика представлена доволі обмежено, що говорить про певні табу на неї. Так, наприклад, у російсь­кій лексиці вона представлена або лайливими (матірними) словами, або суто науковою термінологією. Що до української лексики, то, хоч у ній поняття «любов» і «кохання» відокремлюються одне від одного і означають більш конкретні сфери людських почуттів, але при цьому ні перше, ні друге не мають сексуального забарвлення. З метою національного самозбереження діти, а особливо дівчатка виховувалися, як правило, у домостроєвській строгості. І справа тут не в дискримінації жіночої статі, про яку невгамовно твердять прибічники емансипації. Просто дорослі розуміли, що неуспішне засвоєння дівчатками уроків статевої зрілості обертається для них значно більшими проблемами, ніж для хлопчиків.

Однак украй важливо пояснити підліткам, що сексуальне утримання має бути свідомим, з доброї волі, а не через страх, сором чи почуття меншовартості. Лише свідомо накладені на себе обмеження дають по­штовх до особистісного зростання і не призводять до формування психо­логічних комплексів.

2. Міф про користь дошлюбного сексуального досвіду для наступних сімейних стосунків між подружжям, згідно з яким вважається, що до­ шлюбний сексуальний досвід убезпечує від помилок при виборі дружини і (чоловіка) і гарантує міцні, гармонійні взаємини між чоловіком і дружиною. Саме по собі виникає питання: чи можуть хлопець і дівчина пізнати одне одного без сексуальних взаємин? Можуть, і при цьому значно краще, ніж маючи такі взаємини. Молодим людям слід добре усвідомити, що сама по собі сексуальна досвідченість, набута через численні статеві зв'язки, але позбавлена довіри і любові, не гарантує гарних подружніх стосунків.

Вона не лише не забезпечує міцних і надійних взаємин між партнерами, а навіть завдає їм збитків.

Любов — це передусім здатність щасливо жити поряд з іншою люди­ною, здатність поважати її, розуміти, співчувати, бути безкорисливим, а у разі потреби жертвувати собою заради її щастя. Що ж до розхожого поняття про «сексуальну несумісність», то воно штучно вигадане й існує заради виправдання для тих, хто не здатний любити. На відміну від тварин, сексуальне задоволення людини міститься не стільки в її геніталіях, скільки в її голові.

Сексуальні переживання на суто фізіологічному рівні та любовна пристрасть здатні цілком підкорити людину, зробити її своїм заручником. Адже добре відомо: коли людиною рухає пристрасть, вона не чує доведень розуму. Піддаючись палким почуттям і чуттєвій насолоді, молоді люди не помічають серйозних розбіжностей, що існують в їхніх стосунках. Але згодом, коли відчуття новизни перших любовних почуттів проходить, і вони входять у нормальне русло (а цей період обов'язково настає у взаєминах подружньої пари), молоді люди починають значно критичніше оцінювати одне одного і часто бувають здивовані своєю недалекоглядністю і гірко розчаровані своїм партнером. Крім того, чуттєвість, і це також добре відомо, є вкрай егоїстичною. Причому егоїзм досить погано підлягає корекції. «Підлітковий» егоїзм у статевих взаєми­нах найчастіше перетворюється на погану звичку, якої практично немож­ливо позбутися й у дорослому віці. Крім того, надмірна чуттєвість не залишає місця для змістовного спілкування. У результаті ті важливі запи­тання, які мають поставити одне одному хлопець і дівчина у період любовних залицянь, так і залишаються нез'ясованими.

Так, розважлива дівчина, яка відповідально ставиться до власного майбутнього, мала б з'ясувати такі основні питання стосовно хлопця, з яким вона зустрічається: З якої він родини? Які взаємини у його родині? Як він ставиться до своїх батьків та людей похилого віку? Хто його друзі? Якою є його репутація? Чи вміє він володіти собою? Чи не вияв­ляє він ознак нетерпимості, вибуховості, жорстокості в суто прагматич­них житейських ситуаціях? Як він ставиться до дітей і як з ними пово­диться? Як він ставиться до грошей? Як він ставиться до алкоголю? Як він ставиться до жінок? Чи гідний він поваги? тощо.

У свою чергу, розумний та уважний хлопець мав би з'ясувати стосовно дівчини таке: Про що вона зазвичай говорить? Якою є її родина? Чи виявляє ця дівчина любов і повагу до батьків? Чи здатна вона турбуватися про інших людей? Чи любить вона дітей? Наскільки вона мудра й працьовита? Чи здатна вона вести господарство? Наскільки обачно вона витрачає гроші? Чи не виявляє вона ознак впертості й сваволі? Чи заслуговує вона на довіру? тощо.

Але надмірна сексуальна стурбованість з приводу об'єкту своєї зако­ханості не дають, як правило, змоги з цим розібратися. Не з'ясувавши через надмірне захоплення сексом цих важливих питань, годі й сподівати­ся на тривалі стосунки чи спокійне подружнє життя у майбутньому. Тож зовсім не випадково, і це підтверджують житейські спостереження та статистичні дані, ймовірність розлучення та подружньої зради є значно вищою у тих подружніх парах, які мали сексуальні стосунки до шлюбу. Крім того, підлітки мають зважати на те, що сексуальні взаємини без шлюбу означають стосунки, позбавлені серйозних зобов'язань сексуаль­них партнерів одне перед одним. Вони мають отримати аргументовану відповідь на запитання про неможливість гарних, довірливих взаємин, у разі, коли вони не засновані на взаємній відповідальності. Так, офіційна статистика свідчить, що подружні пари, які мали дошлюбний секс, вда­ються до розлучення вдвічі частіше.

Також поширеними є міфи про «несучасність» цнотливості, про при­скорення дорослішання з початком сексуального життя, про особисту свободу завдяки сексу, про безпечність раннього сексу, про «золоту середи­ну» між цнотливістю й уседозволеністю, про тотожність любовних і сек­суальних взаємин, про те, що секс зближує і створює кращі стосунки та деякі інші.

Усі ці міфи є хибними, і компетентний дорослий зобов'язаний знайти проти них достойні контраргументи та інформувати підлітків щодо мож­ливих наслідків таких хибних уявлень. Особливо важливо, з нашого по­гляду, пояснювати підліткам умовність поняття «безпечний секс». У разі, коли йдеться про вік неповноліття, небезпечного сексу бути не може. Це завжди секс на межі ризику!

Підліток має знати, що ранній секс — це злочин не лише проти негото­вого до нього тіла, а й проти неготової до нього душі і що «золотої середини» при вирішенні питання: «Мати чи не мати сексуальні взаємини в період неповноліття?» — не існує так само, як не існує її при вирішенні таких питань: «Вживати чи не вживати наркотики?», «Вдаватися до порушення законодавства чи ні?» Але відповіді на всі ці питання — це завжди особистий вибір, і підліток має бути готовий брати на себе особисту відповідальність за можливі наслідки як перед собою, так і перед своїм сексуальним партнером. Про це все слід постійно говорити з ним!

Свого часу, спостерігаючи за юнаком, якого намагалися спокусити, мудрий Соломон порівняв його із волом, що йде на бійню і який не підозрює, куди саме він йде і що з ним відбудеться невдовзі. Як показу­ють опитування молоді, юнаки та дівчата, які вступають у дошлюбні статеві стосунки, часто навіть не підозрюють, якими наслідками це може для них обернутися, на яку небезпеку вони наражаються. А багато з них, формально розуміючи існуючі небезпеки, відверто ігнорують їх, гадаючи, що «все якось минеться».

Підлітки мають усвідомити, що безпосередніми наслідками ранніх сек­суальних контактів є передусім інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та СНІД. Як свідчать статистичні дані, щороку мільйони юнаків і дівчат заражаються ІПСШ і СНІДом. причому більшість ВІЛ-інфікованих становить молодь віком від 15 до 24 років. А особливо незахищеними проти цих захворювань виявляються неповнолітні дівчата.

Наступним небезпечним наслідком ранніх статевих взаємин, яка зно­ву ж таки найбільшою мірою стосується дівчат, є незапланована вагіт­ність. Звичайно, є дуже мало дівчат, які свідомо хотіли б завагітніти в підлітковому віці, і чи кожна з них, знаючи, до чого можуть призвести статеві стосунки, сподівається, що з нею все буде гаразд. Наприклад, деякі з дівчат бачать, як їхні подруги займаються сексом і при цьому не вагітніють, і на цій підставі роблять висновок, що й з ними цього не відбудеться. Дехто з дівчат гадає, що неможливо завагітніти «одразу», або ж якщо займатися сексом не постійно, а час від часу, інколи. Як свідчать спеціальні дослідження, чим більше часу дівчата не вагітніють, тим безпечнішими вони стають. Рання вагітність є ризикованою як для неї самої, так і для майбутньої дитини. Організм юної матері фізіологічно та психологічно не готовий до того, щоб виносити, вигодувати і виховати дитину. Навіть якщо юній матері поталанить і в неї не виникнуть пробле­ми зі здоров'ям, на її юні плечі ляже відповідальність, пов'язана з мате­ринством. Багато дівчат на власному досвіді переконалися, що прогодува­ти себе і свою дитину не так легко, як це могло видатися спочатку.

Крім безпосередніх і очевидних наслідків, ранні та невпорядковані статеві контакти мають і більш віддалені наслідки.

Так, чоловіки, які мали ранні й особливо численні сексуальні контак­ти до шлюбу, навчаються бути безвідповідальним по відношенню до жін­ки і втрачають повагу до неї. Такий чоловік найскоріше використовувати­ме свою дружину, як раніше використовував інших жінок, і вважатиме її знаряддям власної сексуальної насолоди, яке до того ж має задовольняти його житейсько-побутові потреби. Конфліктний потенціал такої сім'ї є досить високим і конфлікти у ній неминучі.

Ще відчутніше наслідки дошлюбних статевих контактів позначаються на жінках і майбутніх дітях. Цнотливість матері і характер майбутнього її потомства міцно пов'язані між собою. Здавна народна мудрість говорить про те, що в розбещеної, гулящої жінки не може бути гарного потомства. Сучасні генетики також підтверджують цей зв'язок, відкривши явище телегонії та з'ясувавши можливі його наслідки для репродуктивного здоров'я жінки і її потомства. Телегонія (від «теле» — далеко і «гоні» — народження) — це наука, яка стверджує, що на потомство жінки впливають усі її статеві партнери, що передували народженню дітей. Феномен телегонії полягає в тому, що вирішальний вплив на потомство жінки чинить перший чоловік, з яким вона мала перший статевий зв'язок. Саме він, а не безпосередньо батько дитини закладає її майбутній генофонд усього її потомства. Це явище особливо небезпечне тому, що молоді, недосвідчені, легковажні дівчата мають першого і наступних сексуальних партнерів, як правило, з тих хлопців, що ведуть аморальний спосіб життя, є психічно неврівноваженими і т. ін. Не випадково майже всі релігії наполягають на необхідності зберігати дошлюбну цнотливість жінки. В усі часи повій прилюдно били різками, обрізали їм коси, закидали камінням, палили на вогнищі тощо. Такі суворі заходи диктував інстинкт самозбереження народів і суспільств.

Явище телегонії детально описане в книзі Ф. Ладантека «Індивід, еволюція, спадковість та неодарвіністи», де в розділі «Телегонія, чи вплив першого самця» описано здійснені сучасниками Ч. Дарвіна досліди. Так, це явище добре знайоме кінологам, які знають: якщо породиста сука хоч раз буде пов'язана з непородистим кобелем, то гарного потомства від неї годі й сподіватися. Проте коли ефект явища телегонії почали з тварин переносити на людей, ця тема була визначена як така, що не підлягає відкритому обговоренню. Вона не відповідала потребам прибічників сек­суальної революції, котра щойно тоді розгорнулася.

Дошлюбний секс спричинює й різноманітні духовні (моральні) та емо­ційні травми, які можуть бути менш чи більш очевидними і часто не загоюються роками.

Так, деякі підлітки начебто не соромляться того, що мають статеві зв'язки. Вони прагнуть понад усе отримати чуттєве задоволення, часто міняють сексуальних партнерів і на перший погляд здаються успішним і розкутими. Однак при більш уважному погляді на них нерідко виявляєть­ся, що їхнє життя загалом є так само невпорядкованим, як невпорядкований і їхній секс. У них відсутні серйозні життєві цілі. Незважаючи на зовнішнє о'кей, вони не задоволені якістю свого життя і самими собою, їм бракує самоповаги і більшість з них погоджується з висновком, що справжнє життя неначе «проходить повз них». Складається враження, що ранні статеві зв'язки, надмірний секс неначе спустошили їх, утворену порожнечу вони вже змушені заповнювати за допомогою сексу.

Інші підлітки, особливо дівчата, довгі роки поспіль відчувають доко­ри сумління, почуття провини за невиважену сексуальну поведінку та необхідність виправдовуватися за скоєне протягом усього життя. Багато жінок згодом говорять, що дошлюбні статеві стосунки були чи найбіль­шою в їхньому житті помилкою і що вони багато чим поступилися б нині, аби повернути все назад.

Ранній секс у багатьох підлітків супроводжується відчуттями розча­рування і втрати: втрати самоповаги, втрати довіри, втрати кохання тощо. Часто після сексу в них істотно погіршується ставлення одне до одного. Найчастіше хлопець буває розчарований, а дівчина почувається так, наче її використали і потім покинули. Так, за відомим біблейським сюжетом, був розчарований Амнон, який палав коханням до цнотливої Фамарі. а після інтимної близькості «зненавидів її лютою ненавистю». Нерідко хло­пець думає, що, коли дівчина мала сексуальні стосунки з ним, то вона здатна на це і з іншими. У свою чергу, дівчина, яка сподівалася, що хлопець кохає її, після сексуального контакту розуміє, що помилялася, і через це жорстоко страждає. Але ще гірше, коли після розмови з хлопцем про свої переживання дівчина чує у відповідь, що вона сама винна в тому, що відбулося, і саме вона мала припинити домагання хлопця.

Психологи наголошують на важливому значенні першого досвіду інтимної близькості для подальшого життя людини, особливо для жін­ки. Йдеться про унікальну його цінність, оскільки такої миті в житті людини більше ніколи не буде. І якщо перша близькість відбулася не як справжній подарунок любові одне одному, якщо, наприклад, дівчи­на була використана як інструмент для задоволення сексуальних претен­зій хлопця, або ж, що ще гірше, якщо це відбулося попри її бажання, то далі інтимна близькість не приноситиме їй задоволення. Найскоріше вона ставитиметься до сексуальних взаємин з острахом, відразою, циніз­мом, презирством або недовірою. Згодом, взявши нарешті шлюб з чоловіком і зважившись на народження дитини, молоді жінки тривалий час не можуть завагітніти і нормально виносити дитину. Через попереднє невпорядковане статеве життя, прийом протизаплідних препаратів, зміну сексуальних партнерів їхній організм розбалансований і перебуває у стані дисфункції. Досить багато молодих жінок мають по кілька викиднів, поки нарешті виносять свою дитину, а третина з них так і залишаються безплідними.

Про все це обов'язково мають знати підлітки, аби припускатися менших помилок і поліпшити свої шанси на створення щасливих сімейних взаємин, заснованих на любові, взаємній відповідальності і гармонійному сексі.