Основний зміст сексуальної просвіти у підлітковому віці

Сексуальна просвіта — це не окремі випадкові заходи типу бесід і лекцій. Вона має проводитись постійно, послідовно і систематично; з вибором змісту і форм відповідно до віку та рівня розвитку дітей; у контексті всієї навчально-виховної роботи; за потребою вихованців — як у відповідь на питання учнів, так і за власною ініціативою вихователів; як роздільно — за статевою належністю, так і спільно для обох статей.

Важливим завданням сексуальної просвіти є ознайомлення молоді з основними термінами, що характеризують сферу інтимних стосунків. Розповідаючи дитині про те, як називаються частини тіла, доцільно використовувати нормальні «дорослі» слова, такі як «секс», «еротика», «оргазм», «еякуляція», «клітор», «фрикції», «імпотенція», «вагіна», «пеню», «анус», «матка» — це значно краще, ніж називати статеві органи дитячою чи вуличною мовою, чи шляхом натяків, оскільки дітям властиво проявляти підвищений інтерес до недозволених чи загадкових матерій. Такий підхід виховує в дитині здорове усвідомлення того, що в людському тілі немає нічого заборонного, потаємного, ганебного.

Сексуальну просвіту слід починати з дітьми дошкільного віку, бо саме в цей період з дітьми найлегше говорити. Відкладаючи розмови про проблеми статі, гігієни, можна дочекатись, що хтось інший чи засоби масової інформації зроблять це за батьків за допомогою міфів, натяків, перекручень і експлуатації. Дітям необхідна відповідна інформація і відповідний словниковий запас. Рання статева просвіта має не лише профілактичне значення, але й дає свої плоди, коли діти підростуть. Як свідчать результати наших досліджень, підлітки і молодь, з якими вдома говорили відкрито, проявляють значно меншу сексуальну активність і не вступають у сумнівні стосунки. Крім того, у повсякденному житті вони почувають себе впевненішими і щасливішими.

На першому етапі шкільного навчання (з 7 до 10 років) має бути уточненою, конкретизованою раніше отримана інформація. Другий етап (з 11 до 13 років) статевої просвіти вже має «забарвлення дорослості», оскільки молодші підлітки мають бути в курсі всіх питань, у тому числі і про стосунки статей. Основні педагогічні складнощі цього періоду пов'язані з проявами негативізму, що викликані прагненням підлітків до дорослості. Нерідко вони вступають у конфлікти між собою, з дорослими, здійснюють немотивовані вчинки. Учням необхідно дати знання про природу і особливості протікання статевого дозрівання, про статеві відмінності, про роль сім'ї в особистому і суспільному житті, а також показати підліткам, що вони мають оцінювати своє місце в сім'ї, проявляти терпеливість і делікатність відносно інших її членів.

Розвиток статевої свідомості учнів на початковому етапі шкільного навчання та виховання характеризується розширенням уявлень про роль чоловіка і жінки в народженні дитини та виконанні батьківських функцій, поглибленням розуміння значення дружби, кохання для створення сім'ї.

Маючи на увазі цілеспрямованість поступової сексуальної підготовки, ми розробили перелік знань, якими мають оволодіти діти початкових класів: назви частин тіла взагалі, чоловіка і жінки зокрема, частин тіла, пов'язаних з функціями виділення; назви і розміщення основних внутрішніх органів; позитивна оцінка тілесних почуттів і тілесного вираження їх; різниця між статями і особливості розмноження в світі рослин і тварин. Основні поняття, пов'язані з розмноженням ссавців (яйцеклітина, сперматозоїд, запліднення); основні процеси і етапи розвитку дитини в організмі матері, режим вагітної жінки і допомога їй. Основи догляду за новонародженим. Поняття планування сім'ї. Вплив любові і згода в сім'ї; вміння оцінювати і цінувати тілесну красу. Вираження своїх почуттів словами, мімікою, жестами. Вміння оцінювати власні вияви любові і прив'язаності.

Статева освіта старших підлітків відіграє вирішальну роль у сексуальній соціалізації особистості, оскільки проходить на тлі статевого дозрівання організму, інтенсивного формування внутрішнього світу, самосвідомості особистості. Шкільний компонент змісту статевої освіти передбачає розширення наукових знань про фізіологію та анатомію розвитку організму, про дію статевих гормонів на сексуальні інтереси, потяги, переживання людини Ми звертали увагу школярів експериментальних шкіл на такі питання: відмінності в темпах росту і особливостях розвитку хлопчика і дівчинки; зміни, викликані статевим розвитком; поняття про статеві ролі; культура і гігієна тіла; поняття про менструальний цикл — регулярність, тривалість і особливості протікання менструацій, ведення їх календаря; знайомство з особливостями розвитку чоловічої статевої системи; поняття про порушення менструального циклу для дівчат, про полюції — для хлопчиків; уявлення про гормональні системи чоловічого і жіночого організмів; вміння оцінювати свій фізичний розвиток; гігієна тіла і статевих органів; психологічні проблеми дозрівання; сексуальні реакції дозрівання: полюції, мастурбація; шкідливі звички та їх вплив на майбутніх дітей.

Дефіцит просвіти в питаннях сексуального дозрівання організму, набуття підлітками досвіду перших відчуттів сексуального збудження і розрядки породжують чимало драматичних проблем статевого самовизначення. Пропаганда сексолого-гігієнічних, психологічних знань — необхідна умова формування майбутнього сім'янина. Завершення статевого дозрівання сприяє тому, що в крові дітей цього віку постійно знаходиться значна кількість статевих гормонів. Впливом цих гормонів пояснюється посилення взаємного інтересу між статями. Вся інформація сексуального характеру стає актуальною. Старшим підліткам необхідно знати психологічні, моральні, медичні аспекти статевого життя, особливості чоловічої і жіночої сексуальності, володіти інформацією про сексуальні збочення та захворювання, а також про відповідальність за статеві злочини. У підлітковому віці діти мають: володіти інформацією про зміни, що відбуваються в організмі при статевому дозріванні; про венеричні захворювання; знати правила користування засобами контрацепції; розуміти сутність інтимних стосунків; навчитись будувати стосунки; вміти відмовляти; знати свої межі і поважати межі іншої людини; мати сформоване ставлення до порнографії; протистояти спотвореним уявленням про «ідеальну» зовнішність і фігуру, а також так званим сексуальним міфам. Найбільш типовими несприятливими для цього періоду є моменти, пов'язані з неправильними формами спілкування, хвалькуватістю підлітків, безтурботністю, що призводить часом до асоціальних вчинків. Статеві ексцеси серед старших підлітків, як правило, виникають у зв'язку із залученням їх до поганих компаній. У зв'язку з цим при вихованні старших підлітків треба проводити лінію на диференціювання компанії.

Крім цього, слід мати на увазі й такі рекомендації:

1. Кожна молода людина має знати про існування СНІДу, про те, що це не лише проблема Заходу.

2. Кожний має знати, що це страшна хвороба, на сьогодні у 100 % — смертельна.

3. Всі мають знати, що зараження вірусом СНІДу можна легко уникнути, якщо дотримуватись норм поведінки.

4. Зараження може наступити лише при інтимному контакті з хворим чи ВІЧ-інфікова-ним. Хворі та інфіковані, що живуть серед нас, в нормальних стосунках не є небезпечними: на вулиці, в транспорті, у школі чи навіть у спільному помешканні.

5. Навіть ті, хто не може змінити свій легковажний спосіб життя, можуть уникнути зараження, якщо будуть дотримуватись правил безпечного сексу (використовувати презервативи). Це може на 85 % зменшити ймовірність зараження.

6. Хвороба має надто підступний і довготривалий характер. Заразити інших може навіть особа, яка не підозрює, що є носієм вірусу, і такий стан може тривати дуже довго.7. Кожна людина в цій складній ситуації, яка розвивається в країні, повинна мати необхідну інформацію про СНІД і ділитися з нею в своєму оточенні.

Молодший юнацький вік — період завершення статевого дозрівання особистості, утвердження сексуальних орієнтацій, життєвих цінностей. Розширення міжособистісних контактів, професійне і моральне самовизначення, інтенсифікація впливу соціуму (теле-, відеоінформації, молодіжна періодика, неформальні юнацькі об'єднання) сприяють усвідомленому вибору певної лінії статевої поведінки. Освітній компонент статевого виховання юнацтва передбачає пропаганду сексуальної культури, що полягає у відповідальному ставленні до статевого життя, шлюбу та створення сім'ї. Сексуальність юнацтва розглядається як невід'ємна складова особистісної зрілості, вміння брати відповідальність за долю іншої людини. Організація просвітницько-виховної роботи має бути спрямована на формування обізнаності з етичними, психологічними, гігієнічними, фізіологічними аспектами статевого спілкування, устрою сім'ї та подружнього життя.

Раніше отримані гігієнічні знання необхідно доповнити поняттям про генетичні захворювання й ознайомити їх з призначенням медико-генетичних консультацій, відомостями про фізіологію вагітності і родів, про методи запобігання вагітності тощо. Велику увагу слід приділити фізіологічним аспектам народження дітей, питанням догляду за дитиною, відповідальності батьків за виховання дітей. Розглядаючи питання сім'ї і сімейних стосунків, перевагу слід віддати темам, що пов'язані з плануванням сім'ї. Водночас велику увагу треба приділити питанням надійності сім'ї, психологічної сумісності подружжя, питанням сімейного щастя. Необхідно також дати учням основні відомості про сексуальні взаємини у шлюбі.

Зміст сексуальної просвіти сучасних підлітків ні в якому разі не повинен обмежуватися лише інформаційно-просвітницькими задачами, що полягають у наданні підліткам знань з анатомії й фізіології статевих органів та формуванні у них уявлень про контрацепцію з метою запобігання ВІЛ-інфекції, ІПСШ та небажаної вагітності. Пропоновані підліткам просвітницькі програми мають охоплю­вати такі важливі питання як статева ідентичність і особистісна зрілість людини, сексуальність людини у порівнянні із сексуальністю тварин, особли­вості чоловічої та жіночої сексуальності, етика й естетика міжстатевих взаємин, шлюб як культурно-історичний феномен, відповідальність дівчат (жінок) і відповідальність хлопців (чоловіків) за власне репродуктивне і сексуальне здоров'я тощо. Дуже важливо сформувати в підлітків уявлен­ня щодо психологічних особливостей чоловіків і жінок, у тому числі й про відмінності чоловічої й жіночої сексуальності і статевої поведінки. Крім цього, слід приділити належну увагу питанням про любов, кохання, закоханість. Адже, як показують життєвий досвід і психологічна практика, багато проблем, які виникають у людей в дорослому їх житті, пов'язані з відсутністю належ­них знань у цій сфері.

Найважливішими інформаційними блоками змісту сексуальної просві­ти підлітків мають бути:

1) етика й естетика міжстатевих взаємин;

2) стать і сексуальність;

3) репродуктивне і сексуальне здоров'я та здоровий спосіб життя:

4) сексуальне насильство та способи самозахисту проти нього.