Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема самостійного вивчення №35↑ Стр 1 из 8Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Тема самостійного вивчення №35 Статева просвіта
План 1. Сутність статевої просвіти 2. Основний зміст статевої просвіти у підлітковому віці 3. Формування навичок безпечної сексуальної поведінки
Література Основна 1. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків. — К.: ДЦССМ, 2004. — 80 с. [с. 40-71] 2. Соціальна робота в Україні: Теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації психологів центрів соціальних служб для молоді. — 5-а частина / За ред. А. Я. Ходорчук. — К.: ДЦССМ, 2003. — 264 с. [с. 72-76] 3. Формування сексуальної культури молоді / Балакірєва О. М., Галустян Ю. М., Корегін О. Я., Новицька В. П., Цисар І. В., Яременко О. О. — К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Український інститут соціальних досліджень, 2004. — Кн. 9. — 132 с. — (Сер. «Формування здорового способу життя молоді». У 14 кн.) [с. 25-59] Додаткова 1. Гайдейчук Н. Формуємо відповідальність у підлітка. Корекційно-розвивальна програма для дітей 12-14 років // Соціальний працівник. — 2007. — № 15. — С. 2-22 2. Особливості сексуальної поведінки та орієнтацій неповнолітніх / О. Балакірєва (керівник), Т. Бондар, М. Варбан, О. Яременко. — К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2002. — Вип. 2. — 38 с. — (Серія: Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді. У 3 вип.). [с. 5-30] 3. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. — 3-я ч. / За заг. ред. А.Я. Ходорчук. — К.: ДЦССМ, 2002. — 172 с. [с. 9-31]
Методичні рекомендації Обґрунтувати необхідність статевої просвіти. Дати визначення понять «статева просвіта» та «зміст статевої просвіти». Визначити мету та завдання статевої просвіти. Обґрунтувати принципи статевої просвіти. Проаналізувати етапи статевої просвіти. Визначити зміст знань, яких повинні набути діти та підлітки у процесі статевої просвіти. Розкрити зміст найважливіших інформаційних блоків змісту статевої просвіти підлітків. Розкрити зміст моделі зміни поведінки розробленої Джеймсом Прочаска та Карлом ді Клементе. Визначити види поведінки, що підвищують ризик потрапити у небезпечні ситуації. Охарактеризувати альтернативні форми сексуальної активності. Дати характеристику основних контрацептивних засобів. Розкрити соціально-психологічні аспекти раннього материнства. Висвітлити негативні наслідки абортів. Дати коротку характеристику інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Завдання для самостійної роботи: 1. Скласти конспект за запропонованим планом. 2. Ознайомитися з пам’яткою «Як сказати “Ні”». 3. Виконати практичне завдання № 17 «Пам’ятка-рекомендація для підлітків з безпечної статевої поведінки».
Ключові терміни: статева просвіта, сексуальна девіація, сексуальне збочення, сексуальний злочин, телегонія, статеве здоров’я, сексуальне здоров’я, репродуктивне здоров’я, контрацептивні засоби, аборт, ІПСШ.
Контрольні запитання та завдання 1. Що розуміють під статевою просвітою? 2. У якому віці варто розпочинати статеву просвіту? 3. Назвіть принципи статевої просвіти. 4. Які мета та завдання статевої просвіти? 5. Назвіть блоки змісту статевої просвіти. 6. Що спонукає підлітків до ранніх статевих контактів? 7. Які ви знаєте основні правила спротиву груповому тиску? 8. Назвіть основні міфи, що опосередковують сексуальну поведінку підлітків. 9. Дайте визначення понять «сексуальна девіація», «сексуальне збочення», «сексуальний злочин». 10. Назвіть етапи зміни поведінки. 11. Які види поведінки підвищують ризик потрапити у небезпечні ситуації? 12. Які засоби контрацепції ви знаєте? 13. Назвіть основні альтернативні форми сексуальної активності. 14. Які основні негативні наслідки аборту? 15. Які ви знаєте ІПСШ? Сутність статевої просвіти «За» і «проти» сексуальної просвіти Дискусії з приводу доцільності ранньої (з віку, коли ще не настав період сексуального визрівання) сексуальної просвіти дітей нині набувають дедалі більшої актуальності. Опозиційними у цих дискусіях виступають дві основні точки зору, які традиційно можна позначити як «за» і «проти». Як стверджують прибічники ранньої сексуальної просвіти молоді, і як це доводить життєва практика (яка, як відомо, є найоб’єктивнішим критерієм істини), сексуальні інтереси й потреби неможливо ані приховати, ані заборонити, ані штучно актуалізувати. Вони природно виникають на певному етапі дорослішання, і головною задачею дорослих має бути спрямування їх у певне оптимальне русло, аби убезпечення дітей від цілого ряду необачних кроків, принаймні тих, що несуть загрозу фізичному (репродуктивному) і психічному їх здоров'ю. Навпаки, противники ранньої сексуальної освіти, які найчастіше обстоюють так звану директивну (моралізаторську, орієнтовану на заборони) стратегію статевої соціалізації, переконані у тому, що залучення дітей до таємниць сексуального життя штучно збуджує їхній інтерес до сексу та занадто рано спричинює їхню сексуальну активність. При цьому, з їхнього погляду, психіка дітей аж до підліткового віку є незрілою й несформованою, і це виявляється передусім у неспроможності до антиципації наслідків власних учинків та нездатності брати на себе відповідальність за свою сексуальну поведінку. З погляду противників сексуальної освіти учнів, питання статевого життя є дуже інтимною сферою людського життя, а тому воно не повинно бути предметом публічного колективного обговорення в класі, а тим більше — не повинно бути предметом шкільної програми, оскільки, за їхніми словами, «це не просвітництво, а розбещення й розпуста». Десакралізація інтимної сфери життя, позбавлення її сексуальної сторони романтизму і таємничості призводить, на їх думку, до деіндивідуалізації та знецінення любовних почуттів. У результаті звужується репертуар любовних переживань і, як не дивно, зменшується лібідо. Не випадково, з їхнього погляду, останнім часом психіатри і практичні психологи фіксують дедалі частіші випадки так званої юнацької імпотенції серед молодих і фізично здорових хлопців, які чудово обізнані з питань сексуальної техніки через еротичні й порнографічні фільми. З огляду на такі міркування, штучна актуалізація знань про сексуальну сторону людського життя розглядається ними чи не як злочин дорослих проти дітей. У таких роздумах відчувається щире занепокоєння з приводу непростої ситуації, що склалася, однак все ж таки ефективність директивної, орієнтованої на обмеження і заборони освітньо-виховної стратегії статевої соціалізації молоді видається досить сумнівною. Рання, а саме починаючи з молодшого підліткового віку, сексуальна просвіта конче необхідна. Адже, як показує життєва і психологічна практика, найбільш чутливими й уразливими до сексуального насильства та сексуальних домагань є діти, які нічого не знають про сексуальні взаємини. Крім того, як свідчать соціологічні дослідження, причинами ранньої вагітності є безвідповідальне ставлення до статевих стосунків і до вибору статевого партнера, невпорядковане статеве життя (чимало неповнолітніх вагітних не знають, хто є батьком майбутньої дитини), невміння передбачати наслідки невпорядкованої сексуальної поведінки, відсутність необхідних знань, у тому числі й незнання засобів контрацепції. У період сексуального визрівання сексуальна просвіта набуває особливого значення. Це підтверджують життєва практика, результати опитування дорослих і підлітків, а також досвід інших країн — від слабо розвинених до найрозвинутіших. Як показало експрес-опитування дорослих респондентів та учнів 9-х класів, проведене навесні 2004 року працівниками Інституту соціальної і політичної психології, 88,9% опитаних підлітків та 82,1% їхніх батьків переконані, що вже у 6-8-х класах загальноосвітніх шкіл слід увести спеціальний курс із «сексуальної просвіти». До речі, аналогічні дані були отримані російськими дослідниками. Так, за даними Всеросійського центрального інституту громадської думки, переважна більшість росіян висловилася на користь сексуального виховання і сексуальної просвіти, причому респонденти переважно говорили про доцільність організованої шкільної просвіти. З погляду опитаних під час експрес-опитування підлітків, сексуальна просвіта як необхідна когнітивна складова сексуального виховання підлітків, починаючи з 10-11 років, має проводитися з кількома основними цілями. По-перше, з профілактичною ціллю. Так, понад 80% опитаних підлітків бажають знати про засоби запобігання захворювань на СНІД та інші інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом. Це питання поряд із питанням про те, як не допустити небажаної вагітності, особливо цікавить підлітків-дівчат. За висловами опитаних підлітків, предмет із сексуальної освіти необхідний: 1) щоб кожен підліток знав правила контрацепції і не захворів на СНІД («слід оберігатися СНІДу, хоч, звичайно, зрозуміло: секс з презервативом — все одно, що поцілунки в протигазах»); 2) щоб убезпечити себе від венеричних захворювань; 3) щоб уникнути вагітності і не народити дітей у 14-15 років (не «зіпсувати собі життя», «не поставили хрест на навчанні в інституті», «щоб не нашкодити здоров'ю і не робити абортів»). По-друге, з інформаційною ціллю. Практично кожний другий респондент-підліток цілком слушно вважає, що він і його однолітки мають право бути поінформованими про найголовніші питання стосовно сексуальної сфери людського життя, причому не лише з телевізійних програм (телебаченню як провідному джерелу інформування про сексуальну сферу людських взаємин віддавали перевагу близько 37% опитаних), але й від компетентних фахівців, передусім медичних працівників (їх в якості бажаного інформаційного джерела називають 42% респондентів-підлітків). Що ж до шкільних вчителів та шкільних психологів, то вони, втім, як і власні батьки, не розглядаються підлітками як комфортне для них джерело інформування із сексуальної тематики. Так, учителів у якості бажаного інформаційного джерела називають 10,5% опитаних підлітків, психологів — 13,5%, власних батьків — 14,6%. За словами 9-класників, уроки сексуального виховання необхідні для того, щоб: 1) мати правильне уявлення про СНІД, про те, що це за хвороба, як вона передається і як правильно поводитися з ВІЛ-інфікованими людьми; 2) знати, до чого призводить безпечний секс, що йому загрожує, і, можливо, це знання декого зупинить від ранніх статевих зв'язків; 3) мати достатні знання і правильне уявлення про техніку сексу (тому — що в багатьох у цьому віці виникає бажання займатися сексом, багато підлітків думають, що вже через це ти стаєш «крутішим», багато моїх знайомих вже давно цим займаються; для підлітків секс — це найкраща розвага); 4) знати, що робити у разі виникнення певних ускладнень через сексуальні стосунки, до кого звертатися. По-третє, з виховною ціллю: 1) щоб виховати у підлітків відповідальне ставлення до сексу; 2) щоб виховати повагу і гарні взаємини між чоловіками і жінками. Лише 11,1% опитаних відповіли, що цей предмет у школі не потрібний і пояснювали це так: 1) у 9 класі це вже запізно: кожен учень знає про секс більше за своїх учителів; 2) тому що це не цікаво: розповідають лише про СНІД і безпечний секс; 3) тему що зараз є велика кількість різних джерел, з яких про все це можна дізнатися і поза школою. Необхідність сексуальної просвіти підлітків наші дорослі співвітчизники пояснювали так: 1. Це потрібно тому, що сучасні діти доволі рано вступають у сексуальні взаємини, і, таким чином, слід навчити їх засобам контрацепції, дати їм необхідний об'єм кваліфікованої, що називається з рук фахівців, інформації, аби убезпечити від можливих помилок і небажаних наслідків (від ранньої, небажаної вагітності, від захворювань на ІПСШ, від експериментування одне на одному тощо). 2. Це потрібно тому, що в підлітковому віці інформація сексуального змісту стає вкрай актуальною для дітей, і через це краще, щоб необхідні знання вони отримували від компетентних фахівців. Якщо ж це не буде організовано належним чином, то дітей навчатимуть «вулиця» і телебачення, які вже показали себе як погані вчителі. 3. Це потрібно тому, що більшість батьків з різних причин не вчать своїх дітей (одні думають, що це зарано, другі не вважають це своїм обов'язком, треті роблять це вкрай недолуго тощо), а отже, це мають робити навчально-виховні заклади, як державні (чи приватні) інституції, що є відповідальними перед державою за підростаюче покоління, але це мають робити не звичайні вчителі, а спеціально підготовлені фахівці. 4. Це потрібно тому, що необхідно навчити дітей правил збереження власного репродуктивного здоров'я, правил здорового способу життя, пояснити дітям шкідливість ранніх сексуальних взаємин для їхнього здоров'я, ознайомити дітей з питаннями планування сім'ї тощо. 5. Це потрібно тому, що необхідно цілеспрямовано і з самого дитинства виховувати в дітей гарні взаємини з особами протилежної статі, пропагувати культуру сексуальних взаємин та формувати відповідальність у цих взаєминах. Отже, з приводу запитання про те, чи не краще взагалі огородити дітей від будь-яких нагадувань про секс, ми відповідаємо: «Ні». По-перше, це неможливо. Так чи інакше, але очевидними залишаються ті факти, що, по-перше, практично всі підлітки, незалежно від умов і обставин виховання, у 13-14 років або й раніше починають цікавитися сексуальним питаннями, а по-друге, не лише вітчизняний інформаційний простір, а й увесь простір соціального життя дорослих і дітей перенасичений відповідною інформацією. По-друге, це не доцільно. Практичні психологи розповідають, що часто на лінію довіри звертаються налякані нестандартними ситуаціями у статевих стосунках підлітки, які знаходяться в стресовому стані через незнання елементарних речей у сексуальній області. З батьками ці питання, як правило, не обговорюються, оскільки сексуальні теми є традиційно табуйованими для дитячо-батьківських розмов. З учителями — також. Раніше в школі принаймні раз на тиждень був урок «Етика і психологія сімейного життя», однак коли цей предмет був переведений з розряду обов'язкових до факультативних, його не стало. Нині розмова «про це» начебто передбачається курсом «Валеологія», однак цей урок проходить приблизно так: вчитель говорить учням, на якій сторінці відкрити підручник, і йде з класу. Так само проблемним для сучасних підлітків є обговорення цієї актуальної для них теми з друзями. Ті також здобувають необхідну інформацію не з компетентних та гідних довіри джерел, а переважно з дорослих фільмів і «пікантної» літератури для дорослих. За цих несприятливих умов і незалежно від рішень дорослих діти все одно отримують необхідні їм знання на тему сексу, причому отримують їх із сумнівних джерел. Тому важливим способом запобігання лиху є надання дітям належних знань, починаючи з молодшого підліткового віку. У зв'язку із цим вкотре постає питання про необхідність вироблення виваженої й поміркованої стратегії сексуальної просвіти та про те, хто і в який спосіб доноситиме підліткам ці знання. І це становить предмет окремої розмови. Єдине, про що можна впевнено говорити: програма цих уроків має спиратися на духовно-культурні, гуманістичні цінності і постійно апелювати до понять «честь», «порядність», «відповідальність» і т.п., а проводити їх має не вчитель-сумісник, а спеціально підготовлений, компетентний і відповідальний спеціаліст.
Поняття статевої просвіти Статева просвіта — це інформування дітей з питань анатомії та фізіології статі людини, психосексуального розвитку, виконання статевих ролей. Статева просвіта дітей та юнацтва є важливим компонентом сексуальної соціалізації особистості. Під змістом статевої просвіти розуміють систему знань про репродуктивну функцію людини, природу людської сексуальності, культуру міжстатевих взаємин і нормативи маскулинної та фемінної поведінки, про шлюб та сім'ї. Метою статевої просвіти є розвиток статевої свідомості дитини, її поінформованості, обізнаності щодо питань етики та психології статевої поведінки, готовності людини до створення сім'ї та виконання родинних ролей — подружніх, батьківських, сімейних. Зміст статевої освіти носить, природно, інтегративний характер, тобто включає в себе етичні, психологічні, правові, фізіологічні, гігієнічні, педагогічні та інші аспекти статевої поведінки. Система сексолого-педагогічних знань, зорієнтована на загальнолюдські цінності, становить певний логічний взаємозв'язок різних знань, діапазон яких розширюється разом з віком, індивідуальним досвідом дитини.
Міф «Про Амура та Психею» Було у царя три доньки. Наймолодшу звали Психея. Вона була такою прекрасною, що достойні юнаки з'їжджалися звідусіль, аби тільки на неї поглянути. Психею це ображало, бо вона прагнула не милування, а глибокої любові. Батько, співчуваючи стражданням Психеї, звернувся за допомогою до оракула. Та його провісництво виявилося важким: убрана у поховальний одяг, Психея мала бути відведеною на призначене місце шлюбу з чудовиськом. Коли волю оракула було виконано і Психея залишилася сама, аби чекати чудовиська, поривом вітру, що з'явився раптом невідь-звідки, віднесло її до прекрасного палацу. Там Психея стала дружиною невидимого юнака. Але коли б захотіла дівчина його побачити, то мала б за це кару — розлуку з коханим, тяжкі біди та поневіряння. Сестри Психеї позаздрили їй і спонукали порушити заборону — темної ночі, коли коханий спить, запалити вогонь та подивитися на нього. Зробивши, як порадили сестри, Психея впізнала у своєму чоловікові Амура — бога кохання. Довго милувалась вражена Психея вродою Амура, аж поки крапля гарячої олії зі світильника не розбудила його. Ображений порушенням заборони, Амур полетів геть, а Психея пішла на його пошуки. Немало тяжких бід випало на її долю, та всі вона здолала. Навіть упоралася заради кохання із завданням самої богині Венери — матері Амура. Оцінюючи подвиги Психеї заради любові до Амура, великий бог Зевс дав їй божественне безсмертя та уможливив цим шлюб із богом любові. Психея — від грецького «псюхе», що означає «душа». Отже, знаменита притча про Амура та Психею є притчею про душу людини і бога любові. Психеї (душі) довелося докласти чимало зусиль, аби піднятись на рівень справжньої любові. Спочатку Психея жила передчуттям любові, що є виявом споконвічної людської потреби. Далі — налетів Амур в образі вітру (у римській міфології Купідон, він же Амур, — крилатий бог пристрасті) і захопив Психею. До неї прийшла пристрасть, утім, ще не любов. Пристрасть нестримна, спонтанна, вона важко піддається аналізу, вона бездумна і неуважна до іншого — вона не відповідальна. Психея, спонукувана пристрастю (тобто, незрілою, неокультуреною любов'ю), порушує заборону. Юнак, ображений такою поведінкою, кидає її, і Психеї (душі) доводиться немало вистраждати, зрозуміти й навчитися, аби його повернути. Долаючи перешкоди заради Амура, Психея сама зросла до рівня зрілої любові. За це й дістала винагороду від Зевса. Любов являє людині повноту її душевної реалізації. Завдяки зрілій любові, людина може витримати суворий тиск обставин, залишатися вірною у шлюбі, не зрадити своїх цінностей та ідеалів. Любов — це джерело моральної сили та енергії. Якщо вона вашою працею переросла у любов зрілу, ви здобули безмірно сильну й надійну моральну основу вашої сім'ї.
«Як сказати «ні» Твоє тіло належить тільки тобі. У тебе є право на те, щоб одягатися, митися і спати на самоті. Люди торкаються один одного по-різному. Більшість дотиків приємні — це гарні дотики. Деякі дотики, наприклад, лоскотання, можуть тобі не сподобатися, тому що спочатку вони немовби приємні, а потім, якщо їх не припинять, можуть стати неприємними, недобрими. Деякі дотики можуть бути болісними — вони недобрі. Якщо ти маєш сумніви у якомусь доторканні, в тому, добре воно чи погане, запитай у когось з дорослих, кому ти довіряєш. Якщо хто-небудь доторкнеться до тебе так, що тобі не сподобається, або попросить тебе доторкнутися до нього, а тобі цього не хочеться робити, не потрібно навіть розмовляти з такою людиною. Тобі дозволено відповісти такій людині «ні!» або «Не торкайтеся до мене так!». У тебе є право піти від такої людини. Про те, що сталося, бажано розповісти дорослому, до якого маєш довіру (це можуть бути родичі, знайомі батьків, сусіди, вчителі тощо). Жодна доросла людина, за винятком лікаря, який робить це для твого здоров'я не повинна торкатися до твоїх інтимних частин тіла. Якщо дорослий доторкнеться до тебе і скаже: «Це наша таємниця!», обов'язково треба розповісти про це дорослим, до яких маєш довіру (ніколи не слід зберігати такі таємниці). Жодний дорослий не має права запрошувати тебе торкатися до інтимних частин його тіла. Ти не винен, якщо дорослий торкався до інтимних частин твого тіла. Це дорослий повинен зрозуміти, що так робити не можна. Це зовсім не твоя провина. СТАТЕВА ПРОСВІТА План 1. Сутність статевої просвіти 2. Основний зміст сексуальної просвіти у підлітковому віці 3. Формування навичок безпечної сексуальної поведінки Сутність статевої просвіти Необхідність сексуальної просвіти підлітків наші дорослі співвітчизники пояснювали так: 1. Це потрібно тому, що сучасні діти доволі рано вступають у сексуальні взаємини. 2. Це потрібно тому, що в підлітковому віці інформація сексуального змісту стає вкрай актуальною для дітей. 3. Це потрібно тому, що більшість батьків з різних причин не вчать своїх дітей. 4. Це потрібно тому, що необхідно навчити дітей правил збереження власного репродуктивного здоров'я, правил здорового способу життя. 5. Це потрібно тому, що необхідно цілеспрямовано і з самого дитинства виховувати в дітей гарні взаємини з особами протилежної статі, пропагувати культуру сексуальних взаємин та формувати відповідальність у цих взаєминах. Статева просвіта — це інформування дітей з питань анатомії та фізіології статі людини, психосексуального розвитку, виконання статевих ролей. Під змістом статевої просвіти розуміють систему знань про репродуктивну функцію людини, природу людської сексуальності, культуру міжстатевих взаємин і нормативи маскулинної та фемінної поведінки, про шлюб та сім'ї. Метою статевої просвіти є розвиток статевої свідомості дитини, її поінформованості, обізнаності щодо питань етики та психології статевої поведінки, готовності людини до створення сім'ї та виконання родинних ролей — подружніх, батьківських, сімейних. Принципи сексуальної просвіти: принцип виховуючого навчання, принцип системності і об'єктивності знань, принцип випереджувального впливу, апелювання до загальнолюдських цінностей, заснованих на християнській моралі. Зміст статевої освіти також ґрунтується на таких принципах: · об'єктивність, правдивість, науковість у висвітленні всього спектру питань, пов'язаних з репродуктивною функцією людини, інтимними стосунками; роз'яснення складних для розуміння питань має випливати з усталених законів природи і суспільства і бути з ними в гармонії; · будь-яка інформація та методика її висвітлення має спрямовуватись на формування позитивного ставлення до проблем людської сексуальності, культу сім'ї, особистого щастя — як невід'ємних від почуттів дружби, кохання, піклування про ближнього; · адресність сексуальної просвіти передбачає доступність інформації з огляду на вікові можливості дітей, врахування вихователями індивідуальних і соціальних умов їхнього розвитку, набутого досвіду; · національний компонент змісту навчально-виховної роботи передбачає її здійснення на основі широкого використання різних видів народної творчості, надбань народної педагогіки у вихованні сім'янина; · сексуальна просвіта дітей і юнацтва вимагає природності поведінки дорослих; · авторитетність джерела сексуальної просвіти ґрунтується на тому, що порнографічна література несе в собі брутальний компонент, який вульгаризує зміст інформації;; · послідовність, системність статевої просвіти дітей та юнацтва передбачає наступність у передачі знань, у здійсненні навчально-виховної роботи, необхідної для засвоєння певного обсягу інформації; · виходячи з основних вікових періодів психічного розвитку особистості, важливим є створення умов, сприятливих для правильного усвідомлення дітьми своєї статевої належності, оволодіння обсягом знань і умінь, необхідних для формування майбутньої жінки чи чоловіка. У широкому розумінні головною і найважливішою ціллю статевої просвіти підлітків є успішна статева їх соціалізація, яка полягає в залученні їх до системи статевих взаємин, прийнятої у конкретному суспільстві, та формуванні позитивного досвіду міжстатевих взаємин для гармонійного подружнього життя з метою народження і виховання дітей. Можна також говорити про цілі сексуальної просві ти у більш вузькому їх розумінні: 1. Інформування підлітків про власне тіло, статеві органи та вікові особливості їхнього функціонування. 2. Інформування про основні фактори ризику. 3. Інформування про засоби контрацепції з метою запобігання небажаній вагітності. 4. Інформування щодо правил безпечної сексуальної поведінки і здорового способу життя. Основні цільові завдання сексуальної просвіти: 1) забезпечити дітей достовірною інформацією про сексуальність як важливу характеристику людини; 2) сформувати громадянську позицію у ставленні до власного здоров'я; 3) створити умови для ознайомлення дітей із сферою сексуальних стосунків як передусім відповідальних взаємин; 4) дати уявлення про норми здорового способу життя і безпечної сексуальної поведінки; 5) формувати відповідальне ставлення до власного репродуктивного здоров'я; 6) розвивати особисту відповідальність і наполегливість у прийнятті рішень; 7) навчати засобів саморегуляції й контролю сексуальної поведінки; 8) формувати орієнтацію на профілактику захворювань; 9) навчати правилам піклування про власне репродуктивне здоров'я та правилам безпечного сексу. Тема самостійного вивчення №35 Статева просвіта
План 1. Сутність статевої просвіти 2. Основний зміст статевої просвіти у підлітковому віці 3. Формування навичок безпечної сексуальної поведінки
Література Основна 1. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків. — К.: ДЦССМ, 2004. — 80 с. [с. 40-71] 2. Соціальна робота в Україні: Теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації психологів центрів соціальних служб для молоді. — 5-а частина / За ред. А. Я. Ходорчук. — К.: ДЦССМ, 2003. — 264 с. [с. 72-76] 3. Формування сексуальної культури молоді / Балакірєва О. М., Галустян Ю. М., Корегін О. Я., Новицька В. П., Цисар І. В., Яременко О. О. — К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, Український інститут соціальних досліджень, 2004. — Кн. 9. — 132 с. — (Сер. «Формування здорового способу життя молоді». У 14 кн.) [с. 25-59] Додаткова 1. Гайдейчук Н. Формуємо відповідальність у підлітка. Корекційно-розвивальна програма для дітей 12-14 років // Соціальний працівник. — 2007. — № 15. — С. 2-22 2. Особливості сексуальної поведінки та орієнтацій неповнолітніх / О. Балакірєва (керівник), Т. Бондар, М. Варбан, О. Яременко. — К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2002. — Вип. 2. — 38 с. — (Серія: Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді. У 3 вип.). [с. 5-30] 3. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді. — 3-я ч. / За заг. ред. А.Я. Ходорчук. — К.: ДЦССМ, 2002. — 172 с. [с. 9-31]
Методичні рекомендації Обґрунтувати необхідність статевої просвіти. Дати визначення понять «статева просвіта» та «зміст статевої просвіти». Визначити мету та завдання статевої просвіти. Обґрунтувати принципи статевої просвіти. Проаналізувати етапи статевої просвіти. Визначити зміст знань, яких повинні набути діти та підлітки у процесі статевої просвіти. Розкрити зміст найважливіших інформаційних блоків змісту статевої просвіти підлітків. Розкрити зміст моделі зміни поведінки розробленої Джеймсом Прочаска та Карлом ді Клементе. Визначити види поведінки, що підвищують ризик потрапити у небезпечні ситуації. Охарактеризувати альтернативні форми сексуальної активності. Дати характеристику основних контрацептивних засобів. Розкрити соціально-психологічні аспекти раннього материнства. Висвітлити негативні наслідки абортів. Дати коротку характеристику інфекцій, що передаються статевим шляхом.
Завдання для самостійної роботи: 1. Скласти конспект за запропонованим планом. 2. Ознайомитися з пам’яткою «Як сказати “Ні”». 3. Виконати практичне завдання № 17 «Пам’ятка-рекомендація для підлітків з безпечної статевої поведінки».
Ключові терміни: статева просвіта, сексуальна девіація, сексуальне збочення, сексуальний злочин, телегонія, статеве здоров’я, сексуальне здоров’я, репродуктивне здоров’я, контрацептивні засоби, аборт, ІПСШ.
Контрольні запитання та завдання 1. Що розуміють під статевою просвітою? 2. У якому віці варто розпочинати статеву просвіту? 3. Назвіть принципи статевої просвіти. 4. Які мета та завдання статевої просвіти? 5. Назвіть блоки змісту статевої просвіти. 6. Що спонукає підлітків до ранніх статевих контактів? 7. Які ви знаєте основні правила спротиву груповому тиску? 8. Назвіть основні міфи, що опосередковують сексуальну поведінку підлітків. 9. Дайте визначення понять «сексуальна девіація», «сексуальне збочення», «сексуальний злочин». 10. Назвіть етапи зміни поведінки. 11. Які види поведінки підвищують ризик потрапити у небезпечні ситуації? 12. Які засоби контрацепції ви знаєте? 13. Назвіть основні альтернативні форми сексуальної активності. 14. Які основні негативні наслідки аборту? 15. Які ви знаєте ІПСШ? Сутність статевої просвіти «За» і «проти» сексуальної просвіти Дискусії з приводу доцільності ранньої (з віку, коли ще не настав період сексуального визрівання) сексуальної просвіти дітей нині набувають дедалі більшої актуальності. Опозиційними у цих дискусіях виступають дві основні точки зору, які традиційно можна позначити як «за» і «проти». Як стверджують прибічники ранньої сексуальної просвіти молоді, і як це доводить життєва практика (яка, як відомо, є найоб’єктивнішим критерієм істини), сексуальні інтереси й потреби неможливо ані приховати, ані заборонити, ані штучно актуалізувати. Вони природно виникають на певному етапі дорослішання, і головною задачею дорослих має бути спрямування їх у певне оптимальне русло, аби убезпечення дітей від цілого ряду необачних кроків, принаймні тих, що несуть загрозу фізичному (репродуктивному) і психічному їх здоров'ю. Навпаки, противники ранньої сексуальної освіти, які найчастіше обстоюють так звану директивну (моралізаторську, орієнтовану на заборони) стратегію статевої соціалізації, переконані у тому, що залучення дітей до таємниць сексуального життя штучно збуджує їхній інтерес до сексу та занадто рано спричинює їхню сексуальну активність. При цьому, з їхнього погляду, психіка дітей аж до підліткового віку є незрілою й несформованою, і це виявляється передусім у неспроможності до антиципації наслідків власних учинків та нездатності брати на себе відповідальність за свою сексуальну поведінку. З погляду противників сексуальної освіти учнів, питання статевого життя є дуже інтимною сферою людського життя, а тому воно не повинно бути предметом публічного колективного обговорення в класі, а тим більше — не повинно бути предметом шкільної програми, оскільки, за їхніми словами, «це не просвітництво, а розбещення й розпуста». Десакралізація інтимної сфери життя, позбавлення її сексуальної сторони романтизму і таємничості призводить, на їх думку, до деіндивідуалізації та знецінення любовних почуттів. У результаті звужується репертуар любовних переживань і, як не дивно, зменшується лібідо. Не випадково, з їхнього погляду, останнім часом психіатри і практичні психологи фіксують дедалі частіші випадки так званої юнацької імпотенції серед молодих і фізично здорових хлопців, які чудово обізнані з питань сексуальної техніки через еротичні й порнографічні фільми. З огляду на такі міркування, штучна актуалізація знань про сексуальну сторону людського життя розглядається ними чи не як злочин дорослих проти дітей. У таких роздумах відчувається щире занепокоєння з приводу непростої ситуації, що склалася, однак все ж таки ефективність директивної, орієнтованої на обмеження і заборони освітньо-виховної стратегії статевої соціалізації молоді видається досить сумнівною. Рання, а саме починаючи з молодшого підліткового віку, сексуальна просвіта конче необхідна. Адже, як показує життєва і психологічна практика, найбільш чутливими й уразливими до сексуального насильства та сексуальних домагань є діти, які нічого не знають про сексуальні взаємини. Крім того, як свідчать соціологічні дослідження, причинами ранньої вагітності є безвідповідальне ставлення до статевих стосунків і до вибору статевого партнера, невпорядковане статеве життя (чимало неповнолітніх вагітних не знають, хто є батьком майбутньої дитини), невміння передбачати наслідки невпорядкованої сексуальної поведінки, відсутність необхідних знань, у тому числі й незнання засобів контрацепції. У період сексуального визрівання сексуальна просвіта набуває особливого значення. Це підтверджують життєва практика, результати опитування дорослих і підлітків, а також досвід інших країн — від слабо розвинених до найрозвинутіших. Як показало експрес-опитування дорослих респондентів та учнів 9-х класів, проведене навесні 2004 року працівниками Інституту соціальної і політичної психології, 88,9% опитаних підлітків та 82,1% їхніх батьків переконані, що вже у 6-8-х класах загальноосвітніх шкіл слід увести спеціальний курс із «сексуальної просвіти». До речі, аналогічні дані були отримані російськими дослідниками. Так, за даними Всеросійського центрального інституту громадської думки, переважна більшість росіян висловилася на користь сексуального виховання і сексуальної просвіти, причому респонденти переважно говорили про доцільність організованої шкільної просвіти. З погляду опитаних під час експрес-опитування підлітків, сексуальна просвіта як необхідна когнітивна складова сексуального виховання підлітків, починаючи з 10-11 років, має проводитися з кількома основними цілями. По-перше, з профілактичною ціллю. Так, понад 80% опитаних підлітків бажають знати про засоби запобігання захворювань на СНІД та інші інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом. Це питання поряд із питанням про те, як не допустити небажаної вагітності, особливо цікавить підлітків-дівчат. За висловами опитаних підлітків, предмет із сексуальної освіти необхідний: 1) щоб кожен підліток знав правила контрацепції і не захворів на СНІД («слід оберігатис
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 696; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.198.148 (0.017 с.) |