Основні вимоги до виконання електромонтажних робіт

Основні вимоги до виконання електромонтажних робіт

Організація робочого місця. Опис інструментів електромонтажника.

При виготовленні радіоелектронної апаратури конструктор виконує роботи по електрорадіомонтажу, по налагодженні вмонтованих конструкцій. Головне місце серед цих робіт займають монтажні і намоточні – монтаж з'єднувальних проводів і кабелів; монтаж на плати провідників, кабелів, радіодеталей (резисторів, конденсаторів, транзисторів, діодів) і інтегральних мікросхем; монтаж цих елементів; установка монтажних (печатних) плат; встановлення магнітних антен,

котушок індуктивності і неформаторів. При виготовленні монтажних плат, шкал, шассі, штирів і яшиків приходиться мати справу з обробкою металів, пластмас і деревини, в тому числі листових матеріалів і фасонних лей, відробкою деталей і вузлів, збірку їх в закінчену інструкцію. Для виконання всіх цих робіт з високою якістю похідні знання, набі інструментів, наявність матеріалів і способлень, правильно організоване робоче місце.

Інструменти робочого місця конструктора залежить від багатьох опорів: складності роботи і її характеру, часу виконання. При із великого числа варіантів організації робочого місця можна виконати наступні п'ять: найпростіше зємне робоче місце на столі, зємне місце біля підвіконника, складний верстак заводського

виготовлення, саморобний верстат або стіл і, на кінець, окрема під майстерську. При цьому треба враховувати, що висота шиці і сидіня крісла повинні відповідати ростові людини. Особливо, коли під час роботи приходиться горбитись або тягнутись.

При організації робочого місця обов'язково треба враховувати потреби техніки безпеки, кожен інструмент має стояти на своєму місці. Якщо він стоїть не полиці, потрібно краскою або фломастером нанести його контур, а якщо в ящику – зробити суцільне гніздо. При організації робочого місця потрібно обов'язкового приймати до уваги зріст, смаки і характер людей, вживаючи разом із радіолюбителем, з тим, щоб його робота не була іншим.

Основний інструмент для виконання електромонтажних робіт – ричний паяльник. Радіолюбителі використовують за звичай ричні паяльники з перервним і імпульсним нагрівачами. Щоб одержати високоякісні електромонтажні зєднання, потрібно виконувати основні правила пайки.

Розмір і форма жала паяльника і температура його нагріву повинна відповідати розмірам і конфігурації спаювальних деталей і фактурі плавлення прирою. Поскільки в практиці зустрічаються кількість паяльних робі, приходиться використовувати декілька типів пальників з жалами різної форми і величини.

Для виконання електромонтажних робіт, крім паяльника на плавці (бажано зі встроєним регулятором температури жала), необхідні пінцет, приспособлення, часто називаєме "третьою рукою”, різноманітні тепло відводи, насадка для спеціальних монтажних робіт, приспособлення для освітлення місця пайки, бокові кусачки, круглогубці і плоскогубці.

В процесі пайки малогабаритних елементів (напівпровідникових), транзисторів, інтегральних мікросхем і ін.) можливий їх перегрів, через що параметри елемента можуть погрішитись, а інколи елементи взагалі виходять з ладу. Для застереження перегріву при пайці використовують тепло відводи. Ними можуть бути мініатюрні плоскогубці, зажим "крокодил” з напаяними повними накладками із міді або латуні, спеціальні пінцети.

При деяких робота дуже зручні різноманітної форми насадки паяльника, які полегшують виконання деяких видів монтажу і монтажу (наприклад для одночасної напайки або розпайки виводів схем, для пайки дуже тонких виводів і т.д.).

Коли освітлення тяжко доступних місць пайки зручні мініатюрне ххххх на довгій ручці і відрізок ізоляційної трубки з винним в нього малогабаритною лампою.

У процесі монтажу часто приміняють малогабаритні бокові – бокорізи. При роботі з товстими проводами необхідно пристуватися кусачками у виді кліщів. Для формування виводів перед їх установкою на плату, для формування кінців щитків під винт використовують мініатюрні плоскогубці або круглогубці. Деколи використовують так звані овалогубці, яким властивості плоскогубців, і круглогубців одночасно.

Корисним інструментом являється об жигалка, яка собою представляє два витка (діаметром 5-6 мм) товстого провода з такою протидією. Спіраль закріплена на теплостійці ізоляційної. При включенні на напругу 2-6 В (не більше) спіраль повинна називатися до температури плавлення зовнішньої пластмасової монтажних проводів і синтетичної внутрішньої обмотки. Це приспособлення дозволяє дуже акуратно і швидко зачищати монтажного провода. Часто бувають необхідні вроботі медицинський скальпель, лезо від безопасної бритви, спиртовка, зернистий наждачний папір.

Розрахунок захисного заземлення

Для запобігання електричних травм, які можуть бути викликані при торканні металевих конструкцій або корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, а також для захисту апаратури влаштовуються захисні заземлення.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею чи її еквівалентом металевих не струмопровідних частин електроустаткування, що можуть опинитися під напругою в аварійній ситуації (внаслідок замикання на корпус, удару блискавки та ін.).

Мета влаштування захисного заземлення – забезпечення безпеки експлуатації електричного устаткування у разі доторкання людини до корпусу чи інших металевих не струмопровідних частин, які потрапили під напругу внаслідок виникнення аварійної ситуації. Ця мета досягається за рахунок зниження потенціалу обладнання, що заземлено, а також вирівнювання потенціалів основи, де стоїть людина, і обладнання, відносно якого виконано захисне заземлення.

Захисному заземленню підлягають металеві не струмопровідні частини обладнання, що є доступними для доторкання людиною і не мають інших засобів електричного захисту.

Захисне заземлення електроустановок слід виконувати:

1) при номінальній напрузі 380 В і вище змінного струму й 440 В і вище постійного струму - у всіх випадках;

2) при номінальній напрузі від 42 В до 380 В змінного струму й від 110В до 440 В постійного струму при роботах в умовах з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних.

Згідно з класифікацією приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (ПУЕ 1.1.6.), приміщення в якому проводяться всі роботи відноситься до першого класу (без підвищеної небезпеки). Під час роботи використовуються електроустановки з напругою живлення 36 В, 220 В, та 360 В. Опір контуру заземлення повинен мати не більше 4 Ом.

Розрахунок проводять за допомогою методу коефіцієнта використання (екранування) електродів. Коефіцієнт використання групового заземлювача η – це відношення діючої провідності цього заземлювача до найбільш можливої його провідності за нескінченно великих відстаней між його електродами.

Коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів η_в в залежності від розміщення заземлювачів та їх кількості знаходиться в межах 0,4…0,99. Взаємну екрануючу дію горизонтального заземлювача (з’єднувальної смуги) враховують за допомогою коефіцієнта використання горизонтального заземлювача η_г.

Послідовність розрахунку.

1. Визначити нормативне значення опору захисного заземлення Rз

згідно з Таблицею – 1.1.1

 

Таблиця 1.1.1 Найбільші значення опорів заземлюючих пристроїв велектро-установках

Характеристика установок	Найбільшіопоризаземлюючогопристрою, Ом
Установки напругою до 1000 В З глухозаземленоюнейтраллю: а) опір заземлюючого пристрою, з урахуванням природних заземлювачів і заземлювачів повторних заземлень нульового проводу:   - для мережі 380/220 В

 

2. Обрати питомий опір грунту.Опір заземлення в значній мірі залежитьвід питомого опору ґрунту ρ, Омм. Питомий опір ґрунту залежить від характеру ґрунту, а також від пори року. Найбільшу величину він має в холодний період у північних районах при промерзанні ґрунту або в теплий період в південних районах.

За таблицею 1.1.2 вибрати приблизне значення питомого опору ґрунту ρ.

Таблиця 1.1.2 – Приблизні значення питомих електричних опорів різних ґрунтів, Омм

Тип ґрунту	Питомий опір ґрунту*, Омм
Межі коливань,	Рекомендоване значення для розрахунків
Глина (г)	8–70
Суглинок (с)	40–150
Чорнозем (ч)	9–53
Садова земля (с.з)	30–60
	Примітки: 1. Питомий електричний опір ґрунту є опір куба ґрунту з ребром 1 м. 2. У випадку малого відсотка вмісту вологи в ґрунті можливі більші значенняопорів. 3.Питомі опори ґрунтів коливаються протягом року, що враховують прирозрахунках введенням так званих сезонних коефіцієнтів опору ґрунту.

 

За таблицею 1.1.3 вибрати значення коефіцієнтів сезонності для вертикальних заземлювачів ψ_в, та горизонтальних ψ_г відповідно до кліматичної зони.

Таблиця 1.1.3 – Коефіцієнти сезонності ψ для однорідної землі при вимірюванні її опору

Кліматична зона	Вологість землі при вимірюванні
підвищена	нормальна	мала	підвищена	нормальна	мала
	ψвдля вертикального електрода довжиною lВ =3 м	ψг для горизонтального електрода довжиною lг =10 м
І II III IV	1,9 1,7 1,5 1,3	1,7 1,6 1,3 1,1	1,5 1,3 1,2 1,0	9,3 5,9 4,0 2,5	5,5 3,5 2,5 1,5	4,1 2,5 2,0 1,1
	ψвдля вертикального електрода довжиною lВ =5 м	ψг для горизонтального електрода довжиною lг 50 м
І II III IV	1,5 1,4 1,3 1,2	1,4 1,3 1,2 1,1	1,3 1,2 1.1 1,0	7,2 4,8 3,2 2,2	4,5 3,0 2,0 1,4	3,6 2,4 1,6 1,12

3. Враховуючи питомий опір ґрунту ρ такоефіцієнти сезонності ψ_в і ψ_г визначити розрахунковий питомий опір ґрунту відповідно для вертикальних заземлювачів ρ_розр.в, і горизонтальних ρ_розр.г, Ом·м

Розрахувати питомий опір ґрунту, ρ_розр, Ом·м, за формулою ρ_розр = ψρ:

ρ_розр.в =1,6·30=48 Ом·м (1.1.1)

ρ_розр.г=3,5·30=105 Ом·м

де ψ – коефіцієнт сезонності (таблиця 6.1.3);

ρ – табличне значення питомого опору ґрунту, Ом·м (таблиця 1.1.2).

Враховуючи питомий опір ґрунту ρ та коефіцієнти сезонності ψ_в і ψ_г визначається розрахунковий питомий опір ґрунтувідповідно для вертикальних заземлювачів ρ_розр.ві горизонтальних ρ_розр.г, Ом·м

4. Розрахувати опір розтікання струму вертикального заземлювача R_о, Ом, за формулою:

)

(1.1.2)

Де l – довжина вертикального заземлювача;

d – діаметр заземлювача, (з таблиці завдання);

t – відстань від поверхні землі до середини заземлювача (Рис.6.1.1), яка визначається за формулою:

(1.1.3)

де h – глибина закладання заземлювачів (з завдання).

 

5. Визначити орієнтовну кількість вертикальних заземлювачів n, штук, без урахування коефіцієнта використання η_в, за формулою:

(1.1.4)

Відповідно до розрахованого значення n за таблицями 6.4, визначається коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів η_в.

 

Табл. 1.1.4- Коефіцієнти використання вертикальних заземлювачів η_{в ..}

Число заземлювачів	Відношення відстані між заземлювачами до їх довжини а/l
Заземлювачі розміщені в ряд	Заземлювачі розміщені пол. контуру
	0,85	0,91	0,94	-	-	-
	0,73	0,83	0,89	0,69	0,78	0,85
	0,65	0,77	0,85	0,61	0,73	0,80
	0,59	0,74	0,81	0,56	0,68	0,76
	0,48	0,67	0,76	0,47	0,63	0,71
	-	-	-	0,41	0,58	0,66
	-	-	-	0,39	0,55	0,64
	-	-	-	0,36	0,52	0,62

 

η_в = 0,69по таблиці 1.1.4

 

Рисунок 6.1.1 – Схема позначення розмірів для розрахунку захисного заземлення

1 – заземлювач; 2 – з’єднувальна стрічка; h_В – глибина закладання вертикальних заземлювачів; L – відстань між заземлювачами; t – відстань від середини заземлювача до поверхні ґрунту; l – довжина заземлювача; b_C – ширина стрічки

6. Визначити необхідну кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта використання, n_в, шт:

(1.1.5)

7. Визначити довжину з’єднувальної стрічки горизонтального заземлювача l_C, м:

l_c=1.05·L_в·(n_в-1)

 

l_c =1,05·2,9·(5-1)=12,18м(1.1.6)

деL_в – відстань між вертикальними заземлювачами, (прийняти за L_в = 3м);

n_в – необхідна кількість вертикальних заземлювачів.

8. Визначається опір розтіканню струму горизонтального заземлювача (з’єднувальної стрічки) Rс, Ом:

(1.1.7)

де d – еквівалентний діаметр смуги шириною b, d =0,95b, b - з таблиці завдання.

9. За таблицею 6.1.6 визначається коефіцієнт використання горизонтального заземлювача η_{г .} відповідно до необхідної кількості вертикальних заземлювачів n_в.

n_{в =0,4}

Таблиця.1.1.5 Коефіцієнти використання горизонтальних заземлювачів η_{г .}

10. Розрахувати еквівалентний опір заземлюючого пристрою з урахуванням з’єднувальної смуги:

 

(1.1.8)

11. Отримане значення еквівалентного опору не повинно перевищувати нормативне значення опору захисного заземлюючого пристрою, що визначене за п. 1 алгоритму.

Rе ≤ Rз.

3< 4 (1.1.9)

Якщо отриманий опір групового заземлюючого пристрою менший за нормативне значення, розрахунок захисного заземлення вважається виконаним.

Якщо опір групового заземлюючого пристрою, що отриманий після розрахунку, перевищує нормативне значення, необхідно коригувати наступні параметри й характеристики захисного заземлення: кількість вертикальних електродів, конфігурацію захисного заземлюючого пристрою. Після коригування треба виконати повторний розрахунок, починаючи з п. 5 алгоритму.

Вихідні дані для виконання розрахунку захисного заземлення наведені в таблиці. 1.

12. Скласти схему захисного заземлення (Рис.1.1.2).

Рис.6.1.2 – Схема захисного заземлення

Форми органiзацii навчання

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здiйснюється у таких формах: навчальнi заняття, виконання iндивiдуальних завдань, самостiйна робота студентiв, практична пiдготовка, контрольнi заходи.

Основнi види навчальних занять у вищих навчальних закладах: - лекцiя; - лабораторне, практичне, семiнарське, iндивiдуальне заняття; - консультацiя. Iншi види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Лекцiя - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладi, призначених для засвоення теоретичного матерiалу. Як правило, лекцiя є елементом курсу лекцiй, який складає основний теоретичний матерiал окремої або кiлькох тем навчальної дисциплiни. Тематика курсу лекцiй визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцiй з проблем, якi стосуються данї навчальної дисциплiни, але не охопленi навчальною програмою. Такi лекцii проводяться провiдними вченими або спецiалiстами для студентiв та працiвникiв вищих навчальних закладiв в окремо вiдведений час.

Лабораторне заняття

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент пiд керiвництвом викладача особисто проводить натурнi або iмiтацiйнi експерименти чи дослiди з метою практичного пiдтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисциплiни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технiкою, вимiрювальною апаратурою, методикою експериментальних дослiджень у конкретнiй предметнiй галузi.

Практичне заняття

Практичне заняття - форма навчального заняття, при якiй викладач органiзує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисциплiни та формує вмiння i навички їх практичного застосування шляхом iндивiдуального виконання студентом вiдповiдно сформульованих завдань. Практичнi заняття проводяться в аудиторiях або в навчальних лабораторiях, оснащених необхiдними технiчними засобами навчання, обчислювальною технiкою.

 

МУЛЬТИМЕТР DT830B

МУЛЬТИМЕТР DT-830B складається з:

-дисплей ж / к

-перемикач багатопозиційний

-гнезда для підключення щупів

-панель для перевірки транзисторів

-задня кришка (буде потрібна длязаміни елемента живлення приладу, елемент типу "Крона" 9 вольт)

Положення перемикача розділені на сектори:

OFF / on -вимикачі живлення приладу

DCV - вимірювання напруги постійного струму (вольтметр)

 

ACV- вимір напруги перепенного струму (вольтметр)

hFe - сектор включення вимірювання транзисторів

1.5v-9v- перевірка елементів живлення.

DCA - вимірювання постійного струму (амперметр).

10А - сектор амперметра для вимірювання великих значень постійного струму (по інструкції

вимірювання проводяться протягом декількох секунд).

Діод -сектор для перевірки діодів.

Ом -сектор вимірювання опору.

Сектор DCV

На даному приладі сектор розділений на 5 діапазонів. Проводяться вимірювання від 0 до 500 вольт. Напруга постійного струму великої величини нам зустрінеться тільки при ремонті телевізора. Цим приладом при великих напругах потрібно працювати вкрай обережно.При включенні в положення "500" вольт на екрані в лівому верхньому кутку загоряється попередження HV. про те, що включений самий верхній рівень вимірювання і при появі великих значень потрібно бути гранично уважним.

Включення приладу здійснюється автоматично при установці перемикача в потрібний межа вимірювань. Отже з'ясуємо що це за межі:

DCV - вимірювання постійної напруги

ACV - вимірювання змінної напруги

DCA - вимірювання постійного струму

hFE - вимірювання коефіцієнта передачі транзистора

 

Основні вимоги до виконання електромонтажних робіт