Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій

 

Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки

Літосферні стихійні лиха

3.2. Гідросферні стихійні лиха

3.3. Атмосферні стихійні лиха

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер.

Збитки від стихійних лих на Землі:

На першому місці - повені (40%),

на другому місці - тропічні циклони (20%),

на третьому і четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи.

Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на:

- літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі);

- гідросферні (повені, снігові лавини, шторми);

- атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавки).

-

Літосферні стихійні лиха

 

Землетруси.

Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис., з яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків.

Землетрус — це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Епіцентр — точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.

Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями. Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають.

Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.

Ідею подав в 1935р. американський сейсмолог Ч.Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 9-бальною шкалою. В останні роки в нашій країні, як і в ряді європейських країн, використовується 12-бальна міжнародна шкала МSК-64 (табл. 3.1).

 

Основними характеристиками землетрусів є:

 

глибина осередку, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі.

Таблиця 3.1 Схематизована сейсмічна шкала

Бал	Сила землетрусу	Коротка характеристика	Зона руйнувань
МSК 64	Ріхтера
		Непомітний	Реєструється тільки сейсмічними приладами	Руйнувань немає
		Дуже слабкі поштовхи	Реєструється сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, що знаходяться у повному спокої
		Слабкий	Відчуває невелика частина населення	Зона слабких руйнувань
Помірний	Визначається за легкою вібрацією шибок, скрипом дверей і стін
		Досить сильний	Просто неба відчуває багато людей, в середині будівель - всі. Рух меблів. Маятники годинника зупиняються. Тріщини у шибках.
		Сильний	Відчувають всі. Картини падають із стін. Окремі частини штукатурки відколюються	Зона середніх руйнувань
		Дуже сильний	Тріщини в стінах кам'яних будівель. Антисейсмічні будівлі не ушкоджуються.
		Руйнівний	Тріщини на схилах і на вологому ґрунті. Будівлі сильно ушкоджуються	Зона сильних руйнувань
	Спустошливий	Сильні пошкодження і руйнування кам'яних будівель. Дерев'яні споруди перекошуються
		Нищівний	Тріщини в ґрунті, іноді до метра шириною. Обвали і зсуви на схилах. Руйнування кам'яних будівель.	Зона повних руйнувань
	Катастрофа	Широкі тріщини в поверхневому шарі землі. Численні обвали і зсуви. Кам'яні будівлі майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних колій.
		Велика катастрофа	Зміни в ґрунті досягають значних розмірів. Численні тріщини, обвали, зрушення. Утворення водопадів, утворення запруд на річках, озерах. Практично всі будівлі руйнуються, жодна будівля не витримує.

 

Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30км, в деяких випадках вона може бути значно більша.

Інтенсивність — це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд.

Помітний струс поверхні землі від головного поштовху триває від 30 до 60с, або навіть до 3-4 хв. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб, тижнів, місяців та навіть років.

На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів та їх наслідків. Однак за зміною характерних властивостей ґрунту, незвичайною поведінкою живих організмів перед землетрусом ученим досить часто вдається складати прогнози.

В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. У минулому тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (наприклад, Ялтинський землетрус 1927р.). Центральні райони України належать до сейсмічно спокійних, хоча й тут інколи реєструються підземні поштовхи, що докочуються з районів Карпат і гір Вранча (Румунія). Так, 1977 р. під час землетрусу у східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії), сейсмічні хвилі досягли Львова, Рівного, Києва і навіть Москви.

Аналіз статистичних даних вказує на те, що майже 120 тис км ² території України знаходяться в зоні можливих землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 6 до 9 балів згідно 12-ти бальною шкалою МSК. На цій території проживає майже 11 млн. людей, які мешкають на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Закарпатської, Ровенської, Одеської та Хмельницької областей.

ЗОНА СИЛЬНИХ ЗЕМЛЕТРУСІВ з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі більш ніж 7 балів охоплює територію площею майже 27 тис. км ², де проживає наше населення, яке перевищує 2 млн. людей і поширюється на території Автономної Республіки Крим, Закарпатської та Одеської областей.

Зона землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 8 до 9 балів охоплює територію площею майже 1,4 тис. км ² з кількістю населення майже 800 тис. людей, поширюється по значній території Автономної Республіки Крим та Закарпатської області.

ЗОНА НЕБЕЗПЕКИ ускладнюється ще і тим, що на території України знаходиться біля 1000 хімічно-небезпечних об'єктів, 5-АЕС, біля 3тис.км нафтопроводів (на 1км-250т нафти), 814км аміакопроводів (на 1км - 55т аміаку під тиском 90 атм.) і т. д., в тому числі на території Одеської області ми маємо: 135 - хімічно-небезпечних об'єктів, 16 – вибухо- пожежонебезпечних об'єктів, 3- продуктопроводи (аміак – 85км, нафтопроводів - 100км, газопровід — 400км).

Землетруси силою до 8 балів трясли Одеську область в 1977, 1986, 1990р.р.. В цілому рівень; розвитку таких явищ як підтоплення, зсуви, карсти в окремих районах приводять до підвищення сейсмічності на 1-3 бали.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу

Примусьте себе зберегти спокій і не робити нічого, що може дезорганізувати оточуючих (не кричіть, не метушіться, не панікуйте).

Якщо Ви знаходитесь в приміщенні, негайно перейдіть в небезпечне місце. Станьте в отвір дверей несучих стін, або куток кімнати. Оберігайтесь важких меблів та уламків, що можуть впасти. Стійте подалі від вікна, важких предметів, які можуть впасти.

ЗАГАЛЬНЕ ПРАВИЛО — не спішіть вибігати зі споруди. Уламки, що падають поруч з нею чи всередині, є найбільш небезпечними. Краще шукати спасіння там, де Ви знаходитесь, дочекатися кінця землетрусу і згодом спокійно залишити приміщення, якщо це необхідно.

Якщо Ви знаходитесь у високій споруді, не кидайтесь до сходів, ліфту. Вихід із споруди більш всього буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

Якщо Ви знаходитесь в несейсмічному цегляному будинку або в іншій небезпечній будівлі. Краще, покинути приміщення, ніж знаходитись всередині нього. В цьому випадку вибігайте швидко, але обережно, остерігаючись цегли, електричного дроту та інших джерел небезпеки.

Якщо Ви проходите поруч з високою спорудою, станьте в отвір дверей так, щоб уберегтися від уламків, що падають.

Якщо Ви знаходитесь не в приміщенні, намагайтесь вийти у відкритий простір, віддалившись від споруд та ліній електропередач.

Не користуйтесь відкритим вогнем в будівлях, де є газ!

Якщо Ви їдете на автомобілі, спокійно зупиніться, по можливості, подалі від високих споруд, шляхопроводів та мостів. Залишайтесь в автомобілі до припинення коливань ґрунту.

Зсуви.

Зсуви можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20° і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

- повільні (швидкість становить декілька десятків сантиметрів на рік);

- середні (швидкість становить декілька метрів за годину або добу);

- швидкі (швидкість становить десятки кілометрів за годину).

Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги порід.

Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які змішуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чи­ном гребель.

Найбільш дійовими заходами для запобігання зсувів є:

- відведення поверхневих вод;

- штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили);

- фіксація схилу за допомогою підпорів або висадки дерев.

Селі.

Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних часток, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку).

«Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.

В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага складає 1,1-1,5т/куб.м.

грязьові (суміш води з ґрунтом при незначній концентрації каміння, - 1,5-2т/куб.м,);

грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага — 2,1 -2,5т/куб.м,);

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку звичайно становить 2,5 -4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10м/с і більше.

Гідросферні стихійні лиха

Повені.

За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX ст. загинуло 9млн осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Повені завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збитки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактором, який сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок інфільтраційні властивості ґрунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні рубки призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.

Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.

Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбережжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов'язані з циклонами, штормовими вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та землетрусами (цунамі).

Значного лиха завдають людству цунамі - велетенські хвилі, які виникають в результаті підводних землетрусів. Висота цих хвиль досягає 20м. Хвилі все знищують на своєму шляху й затоплюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, належать Японія, Філіппіни, острови Індонезії.

Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Західний Буг, Тиса та інші.

Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів.

Катастрофічний паводок наприкінці 1988 та впродовж 1999р. в Закарпатті за своїми наслідками, жертвами і залученням сил став найбільшою після Чорнобиля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 годин у 269 населених пунктах було зруйновано 2695 житлових будинків, понад 12тис - серйозно пошкоджено, 10680 осіб опинилися просто неба. Значних руйнувань зазнали водозахисні споруди, водопровідне і каналізаційне господарство, мости, автошляхи, енергетичні лінії і зв'язок, відчутних втрат зазнав агропромисловий комплекс.

Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при сильних вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів. Ці повені небезпечні:

Снігові лавини.

Снігові лавини виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас вздовж схилу.

Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадіння снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування розрихлення в нижніх частинах снігової товщі горизонту.

В історії людства відомо багато лавинних катастроф

На території України снігові лавини поширені в гірських районах Карпат та Криму.

Причини сходження снігових лавин:

- перенапруження снігового покрову

- різкий порив вітру

- звукова хвиля

- різка зміна метеорологічних умов

Що ж можуть зробити снігові лавини, які несуть з собою десятки і сотні тисяч тонн?

Рухаючись зі швидкістю майже 200км/год, лавина спустошує все на своєму шляху. Небезпека руйнівної сили лавини полягає ще в тому, що сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю, а повітряний таран більш небезпечний, ніж удар снігової маси - перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від викликаної вибухом великої бомби.

Існує пасивний та активний захист від лавин. При пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити. При активному захисті проводять обстріл лавинонебезпечних схилів, що викликає сходження невеликих, безпечних лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мас снігу.

 

Атмосферні стихійні лиха

 

Урагани.

Вітри - це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, розганяють хмари і приносять дощові хмари на поля, на яких без них нічого б не росло.

Таким чином, вітер - це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від багатьох стихій.

Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів. Він розподілив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас Табл.3.2.

 

Таблиця 3.2Шкала вітрів (за Бофортом)

Бал	Вітер	Швидкість м/с	Ознаки дії вітру
	Штиль	0 - 0,5	Листя на деревах не ворухнеться, дим із димарів підіймається вертикально
І	Тихий	0.5- 1.7	Листя на деревах не ворухнеться, дим із димарів /підіймається вертикально
	Легкий	1,7-3.3	Дим трохи відхиляється, вітер майже не відчувається обличчям
	Слабкий	3,3-5,2	Вітер гойдає тонкі гілля дерев
	Помірний	5.2- 7,4	Вітер здіймає куряву, гойдаються гілля середньої товщини
	Чималий	7,5- 9,8	Хитаються тонкі стовбури дерев, на воді з з’являються хвилі з гребенями
	Сильний	9,8- 12,4	Хитаються товсті стовбури дерев, гудять телеграфні дроти
	Дуже сильний	12.4- 15,2	Хитаються великі дерева, важко йти проти вітру
	Надзвичайно сильний	15,2- 18,2	Вітер ламає товсті стовбури
	Шторм	18.2- 21.5	Вітер зносить легкі будівлі, валить паркани
	Сильний шторм	21,5-25,1	Вітер валить і вириває з корінням дерева, руйнує міцні будівлі
	Жорстокий шторм	25,1 -29.0	Вітер чинить великі руйнування, валить телеграфні стовпи, перекидає вагони

 

Вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.

Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах великих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

Якщо швидкість вітру досягає 32м/с, то це - ураган.

Ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Пожежі.

Слово "Пожежа" завжди викликає у людини велику тривогу і хвилювання. І це зрозуміло, тому що вогнем нерідко знищується майно, руйнуються і згорають житлові будинки, школи, і громадські будівлі, об’єкти господарської діяльності, завдається значної шкоди навколишньому природному середовищі, страждають люди, зазнаючи опіків, травм, а іноді і гинучи. Сьогодні нема в державі жодного дня щоб вогонь не приводив до важких наслідків з загибеллю людей і значного матеріального ущербу.

На території України знаходяться десятки тисяч промислових, енергетичних, транспортних, сільськогосподарських та лісогосподарських об’єктів, які знаходяться у незадовільному стані: мають значний знос основних фондів (від 60 до 85 %), часті відключення від енергоносіїв, незадовільний стан пожежної безпеки, відсутність резервів матеріальнотехнічних ресурсів, незадовільний стан комунального господарства, недотримання вимог техніки безпеки виробництва і санітарного стану. Все це приводить до появи значної кількості аварій (катастроф) на об’єктах, які є передумовами пожеж (вибухів), що зачіпають не тільки працюючий персонал, а і населення, яке попадає у зони ураження, а також призводять і до значних екологічних катастроф, що охвачують значні території у всіх реґіонах держави.

Всі пожежі (вибухи) діляться: в спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об’єктів; на об’єктах розвідки, видобування, переробки, транспортування та зберігання легкозаймистих, горючих, а також вибухових речовин; на транспорті; в шахтах, підземних та гірничих виробках; в будівлях та спорудах громадського призначення; на радіаційних, хімічних та біологічних небезпечних об’єктах.

Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха).

Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини і тільки 7-8% спричинені блискавками.

Для характеристики пожеж (вибухів) та дій при їх виникненні вживається ряд термінів і визначень, основні із них:

Пожежа – неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створює небезпеку життю і здоров’ю людей.

Пожежна безпека – стан захисту населення, об’єктів господарської діяльності та іншого призначення, а також довкілля від небезпечних факторів і дії пожежі.

Забезпечення пожежної безпеки – прийняття і дотримання нормативних правових актів, правил і вимог пожежної безпеки, а також виконання протипожежних заходів.

Пожежна небезпека – можливість виникнення або розвитку пожежі, яка міститься у якійсь речовині, становищі або процесі.

Вимоги пожежної безпеки – спеціальна умова або правило організаційного і (або) технічного характеру, що встановлено з метою забезпечення пожежної безпеки спеціально уповноваженим державним органом в діючому законодавстві або нормативних технічних документах.

Протипожежний захід – захід організаційного і (або) технічного характеру, що спрямований на дотримання протипожежного режиму, створення умов для завчасного запобігання і (або) швидкого гасіння пожежі.

Пожежна охорона – головна частина системи пожежної безпеки, що з’єднує органи управління, сили і засоби, які створюються в установленому порядку з метою захисту життя і здоров’я людей, об’єктів господарської діяльності і довкілля від НС, що спричинені пожежами.

Пожежовибухонебезпечний об’єкт об’єкт, що виробляє, використовує, перероблює, зберігає або транспортує легкозаймисті і пожежо та вибухонебезпечні речовини, які створюють реальну загрозу виникнення техногенної надзвичайної ситуації.

Вибух – процес фізичних і хімічних перетворювань речовин, що швидко протікає і супроводжується звільненням значної кількості енергії в обмеженому об’ємі, внаслідок чого в навколишньому просторі виникає і розповсюджується ударна хвиля, яка може привести або приводить до виникнення техногенної надзвичайної ситуації.

Вибухонебезпечна речовина – речовина, яка може вибухнути при дії полум’я або виявляти чуткість до струсу чи тертя більше, ніж динітробензол.

Природна пожежа неконтрольований процес горіння, що стихійно виникає і розповсюджується в довкіллі, який супроводжується інтенсивним виділенням тепла, диму та світловим випромінюванням, що створює небезпеку для людей і завдає шкоду об’єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу.

Зона пожежі – територія, в межах якої в результаті стихійного лиха, аварій, катастроф або необережної дії людей виникають і розповсюджуються пожежі.

Від дотримування кожним громадянином правил пожежної безпеки на виробництві та у побуті дозволяє запобігти виникненню пожеж (вибухів) та підвищити безпеку проживання своїх рідних, знайомих та сусідів та функціонування об’єктів виробничого, громадського, комунальнопобутового та соціального призначення.