Кількісні та якісні показники освітлення

Виробниче освітлення характеризується кількісними та якісними показниками (світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість, світимість).

Світловий потік (Ф) — це потужність світлового видимого випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового потоку є люме н (лм)

Сила світла (І) — це величина, що визначається відношенням світлового потоку (Ф) до тілесного кута (ш), в межах якого світловий потік рівномірно розподіляється За одиницю сили світла прийнята кандела (кд)

Яскравість (В) — визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверх І, що світиться Одиницею яскравості є (нт)

Освітленість (Е) — відношення світлового потоку (Ф), що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (S) За одиницю освітленості прийнято люкс (лк)

Розрахунок і вимірювання природного освітлення

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому.

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому.

Розрахунок.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природнього освітлення (КПО):

КПО=

 

.

 

Методи розрахунку штучного освітлення

Для розрахунку штучного освітлення використовують три методи:

-метод коефіцієнта використання світлового потоку;

-метод питомої потужності;

-крапковий метод;

 

1. Для розрахунків загального рівномірного освітлення чистих приміщень застосовують метод коефіцієнта використання світлового потоку.

Світловий потік однієї лампи Ф визначаються за формулою:

 

Ф=

 

Е_н - нормативне значення освітленості, лк;

К_з - коефіцієнт запасу (К=1,3-1,8);

S - площа приміщення, м;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (z=1,1-1,15);

N - кількість світильників;

η - коефіцієнт використання світлового потоку.

 

2. Метод питомої потужності є найпростішим світлотехнічним розрахунком, але через невисоку точність він використовується для наближених розрахунків. Цим методом визначають потужність кожної лампи Вт за формулою:

 

 

- питома потужність, Вт/м;

S- площа приміщення, м;

N - кількість світильників у приміщенні.

 

3. Крапковий метод розрахунку використовується у разі проектування загального місцевого освітлення відкритих просторі і тих приміщень де стіни і стеля мають невисокий коефіцієнт відбиття.

 

На плані приміщення вибирають контрольну крапку з найменшою умовною освітленістю. Освітленість в цій точці визначають за формулою:

І_а - сила світла в напрямку від джерела на задану точку, кд;

α- кут падіння світла в задану крапку, перпендикулярно до осі симетрії світильника.

Нр- висота підвісу світильника над розрахунковою крапкою, м;

К - коефіцієнт запасу.

Світильник

· номінальна напруга живлення, В;

· електрична потужність лампи, Вт;

· світловий потік, лм;

· світлова віддача, лм/Вт;

· термін експлуатації;

· спектральний склад світла.

Світильник — це світловий прилад, що скла дасться із джерела світла(лампи)та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи у просторі або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп.

Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Основними світлотехнічними характеристиками світильників с: світло розподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.

 

Шум

Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину

Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60%,а кількість помилок, що трапляються при" розрахунках, зростає більше, ніж на 50%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражаються нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини.

Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.

Розрізняють такі види шуму:

* ударний (штампування, кування);

* механічний (тертя, биття);

* аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкос­тях руху повітря).

 

Основними фізичними характеристиками звуку є: * частота /(Гц),

Шум характеризується:

Інтенсивністю звуку

Тривалістю дії

Частотою

Звуковим тиском

.