Основні вимоги до виробничого освітлення

 

Задачу створення найкращих умов для бачення можна вирішити освітлювальною установкою, що відповідає наступним вимогам.

Освітленість на робітничому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, тобто не нижче встановлених норм.

Збільшення освітленості (до визначеної межі) збільшує продуктивність праці (оптимальна освітленість підвищує продуктивність праці на 15%). Подальше збільшення освітленості приводить до збільшення відбитої блискучості, що неприємно людському оку.

Необхідно забезпечити рівномірний розподіл блискучості на робочій поверхні, а також у межах оточуючого простору. Враховується коефіцієнт нерівномірності освітлення:

Нерівномірність освітлення у зоні розміщення робочих місць має бути 1,5 для робіт І-ІІІ розряду зорових робіт при люмінесцентних лампах, 2 – при інших джерелах та 1,8 та 3 для робіт ІV-VІІ та VІІІ розрядів відповідно.

На робочої поверхні повинні бути відсутні різкі тіні, розміри, що спотворюють форму об'єктів розрізняння. Ця умова забезпечується завдяки використанню світильників з світлорозсіючим матовим склом.

В полі зору повинна бути відсутня пряма та відбита блискучість, що приводить до погіршення видимості об'єктів. Для обмеження осліплюючої дії світильників загального освітлення (тобто прямої блискучості) їх підвішують на визначеній висоті над рівнем підлоги, або використовують освітлювальну арматуру з відповідним захисним кутом, або арматуру: що розсіює світ. Щоб обмежити відбиту блискучість, наприклад, при освітленні блискучих поверхонь (глянцевий папір, екран дисплею та ін.) треба встановлювати світильники з регульованим направленням світлового потоку чи з розсіювачами світла.

Величина освітленості має бути постійною у часі. Для цього стабілізують напругу живлення, жорстко кріплять світильники, застосовують спеціальні включення світильників.

Для створення правильної кольоропередачі необхідно обирати джерела світла з спектром близьким до природного.

Всі елементи освітлювальних установок не повинні створювати небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Слід виключити або зводити до мінімуму шум, теплові виділення, небезпеку ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпечність світильників.

З метою кращих для зору умов роботи кількість та якість освітлення слід пов'язати з кольоровим оточенням. Світле фарбування інтер’єру, завдяки збільшенню кількості відображеного світла, дозволяє збільшити рівень освітленості при тій же потужності світла. Окрім того, зменшуються різкі тіні, знижуються яскравістні контрасти між світильниками та поверхнями, на яких вони розміщені.

Глибина пульсацій газорозрядних ламп, що живляться від мережі змінного струму, має бути обмежена. Допустимий коефіцієнт пульсації не повинен перевищувати 10…20%.

Освітлювальні установки мають бути надійні, зручні, прості у експлуатації, економічні та естетичні.

НОРМУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯ

Вибір нормованих параметрів, проектування та розрахунок освітлення здійснюються згідно до ДБН В.2.5-28-2006 (на зміну СНиП ІІ-4-79). Згідно цим нормам всі роботи розбиваються на 8 розрядів зорових робіт.

Розряд зорових робіт залежить від мінімального розміру об'єкта розглядання. Перші п'ять мають підрозряди (а, б, в, г), які визначаються фоном та контрастністю об'єкта з фоном.

Внаслідок непостійності природного освітлення протягом дня та пори року, кількісна оцінка цього виду освітлення здійснюється у залежності від розряду зорових робіт по коефіцієнту природного освітлення (КПО, е).

КПО визначається відношенням (у відсотках) освітленості в даній точці у середині приміщення до одночасно виміряної зовнішньої горизонтальної освітленості , що створюється світлом відкритого небосхилу:

Прийнято роздільне нормування КПО для бокового та верхнього освітлення. В приміщенні, що освітлюється тільки боковим світлом, нормується мінімальне значення КПО у межах робочої зони, яке має бути забезпечене у точках, найбільш віддалених від вікон. В приміщенні з верхнім або комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО у межах робочої зони.

Для штучного освітлення нормується абсолютне значення рівня освітленості на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях, також залежно від розряду зорових робіт, фону, контрасту об'єкта з фоном та системи освітлення. Так для обчислювальних центрів величина штучної освітлення при виконанні робіт високої зорової точності (розряд ІІІ, підрозряд "г") при одному загальному освітленні повинна бути не нижче 200 лк.

При визначенні норми освітленості необхідно враховувати ряд умов, що викликають необхідність підвищення або зниження рівня освітленості. Норми освітленості слід підвищувати, наприклад, при виконанні робіт І-ІV розряду, якщо напружена зорова робота виконується на протязі всього робочого дня. В деяких випадках норму освітленості слід знижувати, наприклад, у приміщеннях де виконуються роботи малої та середньої точності, при короткочасному перебуванні людей.