Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.

Складові частини ОП.

Охорона праці як комплексна дисципліна під час розв’язання своїх завдань повинна використовувати дані інших наук (технічних природознавчих, суспільних) і складається з таких чотирьох розділів:

Основи трудового законодавства – це розділ, в якому розглядають всі правові питання Оп.

Виробнича санітарія – або гігієна праці – це розділ, в якому розглядаються профілактичні заходи ОП: метеорологічні умови, вентиляція, опалення, вібрація, іонізуючі і лазерні випромінювання.

Техніка безпеки – це комплекс організаційних і технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням (електробезпека, електромагнітні і статичні поля, газо- та електрозварювальні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, посудини, які працюють під тиском, засоби індивідуального захисту)

Пожежна профілактика – комплекс заходів з попередженням пожеж та зменшення їх наслідків.

 

3. Законодавство України з ОП. Нормативно-правові акти з ОП.

Законодавчими актами, що визначають основні положення з ОП, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються Кабінетом Міністрів, Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, МОЗ України, Міністерством енергетики України та ін.. відомствами.

Загальними законами України, що визначають основні положення з ОП, є

· Конституція України;

· Кодекс законів про працю України;

· Закони України:

· « Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »;

· « Проохорону праці » від 21.11.2002р.

· «Про охорону здоров’я»;

· «Про пожежну безпеку» від 18.09.2003р.

· «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист»;

· «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя неаселення» від 2.07.2002р.

Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві і галузеві акти про ОП:

· Норпмативно-правові акти з ОП (НПАОП);

· Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП);

· Державні стандарти України (ДСТУ);

· Будівельні норми і правила БНіП (СНиП);

· Санітарні норми (СН);

· Правила будови електроустановок ПБЕ (ПУЭ);

· Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС);

· Норми радіаційної безпеки (НРБ);

· Правила безпеки при використанні газів.

Основним законодавчим актом в галузі ОП є Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

4. Гарантії прав громадян на ОП

Права громадян (у тому числі працівників), закріплені у відповідних нормативно-правових актах, можуть бути реалізовані тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть установлені для цього необхідні гарантії.

Громадянин при укладанні трудового договору має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про права на пільги та матеріальну чи інші види компенсації за роботу в таких умовах. Забороняється укладання трудового договору з громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Усі працівники згідно із Законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань, які можуть спричинити втрату працездатності.

Однією з гарантій є те, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець мусить перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і в разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігається місце роботи, а також середній заробіток.

Працівникам, зайнятим на роботах важких і зі шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням чи молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, на скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію й інші пільги та компенсації, надані в передбаченому законодавством порядку.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці і колективного договору.

.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.

Види компенсації:

· Додаткова відпускна з тривалістю 3 - 12 робочих днів;

· Скорочений робочий день тривалістю 24 – 36 год на тиждень;

· Підвищена заробітна плата;

· Зниження пенсійного віку;

· Додаткові прерви (обігріванн, охолодження) через кожну годину роботи тривалістю 10 хв;

· Спецхарчування, спецодяг.

ОП жінок. ОП неповнолітніх

Конституція України закріпила рівність прав чоловіків і жінок. Відповідно до ст.. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, обмеження праці жінок у нічні години.

Забороняється залучати жінок для піднімання вантажу, маса якого перевищує встановлені для жінки норми.

 

· Підіймання і переміщення вантажів при чергування з іншою роботою (до 2-х разів на годину) – 10 кг;

· Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом однієї зміни до 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщається протягом години робочої зміни, не повинна перевищувати: - з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг.

Залучення жінок до робіт у нічні години обмежується згідно із ст.. 175 КЗпП. Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 – після.

Згідно ст.. 181 КЗпП надається часткова оплачувана відпустка до трьох років і додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до 6-ти років без оплати. Час по відпустках зараховується в безперервний стаж.

Відповідно до ст.. 19 ЗУ «Про відпустки», жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15р або дитину інваліда, за її бажанням надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

ОП неповнолітніх

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ України від 22.03.1996р. №59.

Неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18р.

Неповнолітні віком від 14 до 15 років приймають на роботу за узгодженням з місцевим комітетом, батьками, міліцією, школою.

Тривалість робочого дня – 24 год на тиждень для неповнолітніх від 14 до 16р, а для неповнолітніх віком від 16 до 18 р. – тривалість 36год у тиждень.

Відпустка тривалістю 30 календарних днів надається тільки влітку (ст. 195 КЗпП).

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, понаднормових та робіт у вихідні дні. (ст1 192 КЗпП). Попередній медичний огляд і надалі до досягнення 21 року неповнолітні щороку підлягають обов’язковому медичному огляду (ст.. 191 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх з ініціативи роботодавця або уповноваженим органом допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.

7. Відповідальність за порушення вимог з ОП

За порушення вимог з ОП притягують до адміністративної, дисциплінарної матеріальної, кримінальної відповідальності.

Адміністративну відповідальність накладають на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про ОП у вигляді грошового штрафу Адміністративній відповідальності підлягають особи віком не менше 16р.

Дисциплінарна відповідальність полягає у виконанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством на робітників на ІТП. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в посаді, переведення на нижче оплачувану роботу на термін до трьох місяців, можливе звільнення.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і роботодавця.. Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку працівника і не перевищує 1/3 місячної заробітної плати. До збитків у зв’язку з порушенням законодавства про ОП можуть входити відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразова допомога, додаткові витрати на лікування, протезування, а також витрати на поховання, одноразова допомога на сім’ю та на утриманців.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та ін. нормативних актів про ОП створило небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку. (0,5 – 8 р позбав волі).

 

8. Організація охорони праці на підприємстві\

- Вибір та формування структури управління ОП на підприємстві.

- практично всі інженерні служби та посадові особи мають бути залучені в керування ОП.

- чітке регламентування обов'язків і прав посадових осіб з ОП

- розроблення полежень на підприємстві по ОП, часто оформленого у вигляді стандарту підприємства

- Створення служби ОП яка виконує організаційно-методичну роботу по управлюнню ОП і контролює їх реалізацію.

- Облік та аналіз дозволяють встановити рівень ОП і ефективність функціювання.

- Контроль

- Регулювання

9. Види інструктажів і навчання безпечним умовам праці

Коли на підприємстві є роботи небезпечні, передбачені щорічні курсові навчання з перевіркою знань. Всі працівники проходять навчання у вигляді інструктажів, якщо на підприємстві нема підвищеної безпеки щорічно. Допуск до роботи тих, хто не пройшов – забороняється.

Види інструктажів:

- Вступний – проводиться при прийомі на роботу.

- Превинний – проводиться на початку робіт перед робочим місцем.

- Повторний – пров. повторно перед роб. місцем. Небезпечна – раз в 3 місяці, всі інші – раз в 6 міс.

- Позаплановий – пров. при зміні технологій на виробництві, при введені нового обладняння, коли стається якийсь нещасний випадок.

- Цільовий – пров. при виконанні одноразових робіт.

Навчання для посадових осіб: всі працівники – посадовці до поч. виконання своїх обов'язків прох. раз на 3 роки навчання з ОП. Створ. комісія для перевірки знань, яку очолює керівник або керівник по ОП. Ті хто не пройшли навчання і перевірку знань, або при поточній перевірці не справились, повинні бути звільнені. Позачергові перевірки відбув. при введенні у дію нових процесів.

 

10. Державний нагляд за станом ОП. Державне управління ОП.

Державний нагляд за ОП

Відповідно до спи 38 ЗУ “Про охорону праці” державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про ОП здійснюють:

· Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за ОП);

· Спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

· Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС);

· Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України (спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці).

Місцева вентиляція

Місцева вентиляція може бути припливною і витяжною.

Місцева припливна вентиляція

При якій здійснюється концентрована подача припливного повітря заданих параметрів (температури, вологості, швидкості руху), виконується у вигляді повітряних душів, повітряних та повітряно-теплових завіс.

Повітряні душі використовуються для запобігання перегріванню робітників у гарячих цехах, а також для утворення так званих повітряних оазисів (простір виробничої зони, що різко відрізняється своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення).

Повітряні та повітряно-теплові завіси призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей чи воріт. Повітряна завіса створюється струменем повітря, що подається з вузької довгої щілини, під деяким кутом назустріч потоку холодного повітря. Канал зі щілиною розміщують збоку, знизу чи зверху воріт або дверей.

Місцева витяжна вентиляція

Забезпечує вловлювання шкідливих виділень (газів, парів, пилу) безпосередньо в місцях їх виділення, а відтак запобігає їх поширенню в приміщенні. У промисловості застосовують різноманітні місцеві відсмоктувачі, які можна умовно поділити на відсмоктувачі відкритого та закритого типу.

Конструкція місцевої витяжки повинна забезпечити максимальне вловлювання шкідливих виділень при мінімальній кількості вилученого повітря. Крім того, вона не повинна бути громіздкою та заважати обслуговуючому персоналу працювати і наглядати за технологічним процесом. Основними чинниками при виборі типу місцевої витяжки е характеристики шкідливих виділень (температура, густина парів, токсичність), положення робітника при виконанні роботи, особливості технологічного процесу та устаткування.

 

Природнє освітлення, кпо,

Природне, або денне, світло – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу. Сонячне світло має величезне біологічне й гігієнічне значення, бактерицидні та оздоровчі властивості, дає змогу мати у приміщенні здоровий контакт з навколишнім світом.

Природне освітлення буває одно – або двостороннє бічне, що здійснюється через вікна у зовнішніх стінах, верхнє (через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях) та комбіноване (поєднання верхнього та бічного освітлення).

Проектування природного освітлення має враховувати:

· світлокліматичні особливості району будівництва;

· призначення будівель;

· характер зорової роботи.

КПО – це відношення освітлення в даній точці приміщення Е , до одночасного зовнішнього освітлення горизонтальної площини, що знаходиться на відкритому просторі Е й освітлюються небосхилом при дифузному світлі небосхилу, %:

КПО= (4)

Природна освітленість залежить від надходження у приміщення прямих сонячних променів, кількості, величини й конструкції вікон, орієнтації їх за сторонами горизонту, а також від величини світла, що відбивається від земної поверхні, суміжних будівель та огороджуючих поверхонь будівлі.

.

Якщо в розрахунку дійсна величина КПО вища за нормативне значення, вікна запроектовані правильно. Якщо ж дійсна величина КПО в розрахунках дещо менша або дорівнює нормативному значенню, то слід змінити їх розміри. Порівняння нормативного значення КПО проводять за графіком Данилюка.

 

Штучне освітлення.

Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.
Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).
Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.
Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.

Світильник

· номінальна напруга живлення, В;

· електрична потужність лампи, Вт;

· світловий потік, лм;

· світлова віддача, лм/Вт;

· термін експлуатації;

· спектральний склад світла.

Світильник — це світловий прилад, що скла дасться із джерела світла(лампи)та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи у просторі або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп.

Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Основними світлотехнічними характеристиками світильників с: світло розподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.

 

Шум

Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину

Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60%,а кількість помилок, що трапляються при" розрахунках, зростає більше, ніж на 50%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражаються нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини.

Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.

Розрізняють такі види шуму:

* ударний (штампування, кування);

* механічний (тертя, биття);

* аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкос­тях руху повітря).

 

Основними фізичними характеристиками звуку є: * частота /(Гц),

Шум характеризується:

Інтенсивністю звуку

Тривалістю дії

Частотою

Звуковим тиском

.

 

Державний пожежний нагляд

Здійснюється у всіх населених пунктах.

Органи що здійснюють пожежний нагляд – державні інспектори пожежного нагляду. Вони мають право у будь який час проводити технічне обстеження при власнику або при присутності заступника, отримувати звіти, про пожежну безпеку. Інспектори дають керівникам розпорядження що до зменшення небезпечних ділянок.

Інспектори можуть притягати до адміністративної відповідальності, застосовувати штрафні санкції.

 

Завдання пожежної охорони:

- запобігання пожеж і нещасних випадків

- гасіння пожеж, рятування людей і надання допомоги.

 

Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну.

Державна п ожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний нагляд.

Підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони створюються на об'єктах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом МіністрівУкраїни.

У сільських населених пунктах, де немає підрозділів Державної пожежної охорони, органами місцевої державної адміністрації створюються сільські пожежні команди.

Поняття про процес горіння

Горіння — це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свічення. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Розрізняють два види горіння: повне — при достатній кількості окислювача, і неповне — при нестачі окислювача. Продуктами повного горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчаний ангідрид та ін. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (оксид вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.). Горіння може бути гомогенним та гетерогеним. При гомогенному горінні речовини, що вступають в реакцію окислення мають однаковий агрегатний стан, наприклад газоподібний. Якщо початкові речовини знаходяться в різних,агрегатних станах і наявна межа поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним.

В залежності від швидкості поширення полум'я, горіння можна поділити:

нормальна швидкість горіння – наз. швидкість поширення полум'я по нерухомій суміші за нормаллю до її поверхні.

вибух – це швидке перетворення речовини, яке супроводжується виділянням енергії і утворенню стиснутих газів.

Детонація – це горіння, яке поширюється зі швидкістю більшою за швидкість звуку.

Пожежа – наз. неконтрольоване горіння яке наносить матеріальні збитки.

 

Причини появи пожеж

Причинами виникнення пожеж найчастіше є: необережне поводження з вогнем, недотримання правил експлуатації виробничого устаткування й електричних пристроїв, самозаймання речовин і матеріалів, розряди статичного електрики, грозові розряди, підпали.

Причини появи вибухів

Вибухи відбуваються з допомогою вивільнення хімічної енергії (переважно вибухових речовин), внутрішньоядерної енергії (ядерний вибух), механічної енергії (під час падіння метеоритів на поверхні Землі та інших.), енергії стиснутих газів (при перевищенні тиску краю міцності судини - балона, трубопроводу тощо.).

 

 

Складові частини ОП.

Охорона праці як комплексна дисципліна під час розв’язання своїх завдань повинна використовувати дані інших наук (технічних природознавчих, суспільних) і складається з таких чотирьох розділів:

Основи трудового законодавства – це розділ, в якому розглядають всі правові питання Оп.

Виробнича санітарія – або гігієна праці – це розділ, в якому розглядаються профілактичні заходи ОП: метеорологічні умови, вентиляція, опалення, вібрація, іонізуючі і лазерні випромінювання.

Техніка безпеки – це комплекс організаційних і технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням (електробезпека, електромагнітні і статичні поля, газо- та електрозварювальні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, посудини, які працюють під тиском, засоби індивідуального захисту)

Пожежна профілактика – комплекс заходів з попередженням пожеж та зменшення їх наслідків.

 

3. Законодавство України з ОП. Нормативно-правові акти з ОП.

Законодавчими актами, що визначають основні положення з ОП, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються Кабінетом Міністрів, Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, МОЗ України, Міністерством енергетики України та ін.. відомствами.

Загальними законами України, що визначають основні положення з ОП, є

· Конституція України;

· Кодекс законів про працю України;

· Закони України:

· « Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »;

· « Проохорону праці » від 21.11.2002р.

· «Про охорону здоров’я»;

· «Про пожежну безпеку» від 18.09.2003р.

· «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист»;

· «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя неаселення» від 2.07.2002р.

Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві і галузеві акти про ОП:

· Норпмативно-правові акти з ОП (НПАОП);

· Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП);

· Державні стандарти України (ДСТУ);

· Будівельні норми і правила БНіП (СНиП);

· Санітарні норми (СН);

· Правила будови електроустановок ПБЕ (ПУЭ);

· Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС);

· Норми радіаційної безпеки (НРБ);

· Правила безпеки при використанні газів.

Основним законодавчим актом в галузі ОП є Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

4. Гарантії прав громадян на ОП

Права громадян (у тому числі працівників), закріплені у відповідних нормативно-правових актах, можуть бути реалізовані тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть установлені для цього необхідні гарантії.

Громадянин при укладанні трудового договору має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про права на пільги та матеріальну чи інші види компенсації за роботу в таких умовах. Забороняється укладання трудового договору з громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Усі працівники згідно із Законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань, які можуть спричинити втрату працездатності.

Однією з гарантій є те, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець мусить перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і в разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігається місце роботи, а також середній заробіток.

Працівникам, зайнятим на роботах важких і зі шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням чи молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, на скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію й інші пільги та компенсації, надані в передбаченому законодавством порядку.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці і колективного договору.

.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.

Види компенсації:

· Додаткова відпускна з тривалістю 3 - 12 робочих днів;

· Скорочений робочий день тривалістю 24 – 36 год на тиждень;

· Підвищена заробітна плата;

· Зниження пенсійного віку;

· Додаткові прерви (обігріванн, охолодження) через кожну годину роботи тривалістю 10 хв;

· Спецхарчування, спецодяг.

ОП жінок. ОП неповнолітніх

Конституція України закріпила рівність прав чоловіків і жінок. Відповідно до ст.. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, обмеження праці жінок у нічні години.

Забороняється залучати жінок для піднімання вантажу, маса якого перевищує встановлені для жінки норми.

 

· Підіймання і переміщення вантажів при чергування з іншою роботою (до 2-х разів на годину) – 10 кг;

· Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом однієї зміни до 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщається протягом години робочої зміни, не повинна перевищувати: - з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг.

Залучення жінок до робіт у нічні години обмежується згідно із ст.. 175 КЗпП. Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 – після.

Згідно ст.. 181 КЗпП надається часткова оплачувана відпустка до трьох років і додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до 6-ти років без оплати. Час по відпустках зараховується в безперервний стаж.

Відповідно до ст.. 19 ЗУ «Про відпустки», жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15р або дитину інваліда, за її бажанням надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

ОП неповнолітніх

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ України від 22.03.1996р. №59.

Неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18р.

Неповнолітні віком від 14 до 15 років приймають на роботу за узгодженням з місцевим комітетом, батьками, міліцією, школою.

Тривалість робочого дня – 24 год на тиждень для неповнолітніх від 14 до 16р, а для неповнолітніх віком від 16 до 18 р. – тривалість 36год у тиждень.

Відпустка тривалістю 30 календарних днів надається тільки влітку (ст. 195 КЗпП).

Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, понаднормових та робіт у вихідні дні. (ст1 192 КЗпП). Попередній медичний огляд і надалі до досягнення 21 року неповнолітні щороку підлягають обов’язковому медичному огляду (ст.. 191 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх з ініціативи роботодавця або уповноваженим органом допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.

7. Відповідальність за порушення вимог з ОП

За порушення вимог з ОП притягують до адміністративної, дисциплінарної матеріальної, кримінальної відповідальності.

Адміністративну відповідальність накладають на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про ОП у вигляді грошового штрафу Адміністративній відповідальності підлягають особи віком не менше 16р.

Дисциплінарна відповідальність полягає у виконанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством на робітників на ІТП. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в посаді, переведення на нижче оплачувану роботу на термін до трьох місяців, можливе звільнення.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і роботодавця.. Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку працівника і не перевищує 1/3 місячної заробітної плати. До збитків у зв’язку з порушенням законодавства про ОП можуть входити відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразова допомога, додаткові витрати на лікування, протезування, а також витрати на поховання, одноразова допомога на сім’ю та на утриманців.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та ін. нормативних актів про ОП створило небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку. (0,5 – 8 р позбав волі).

 

8. Організація охорони праці на підприємстві\

- Вибір та формування структури управління ОП на підприємстві.

- практично всі інженерні служби та посадові особи мають бути залучені в керування ОП.

- чітке регламентування обов'язків і прав посадових осіб з ОП

- розроблення полежень на підприємстві по ОП, часто оформленого у вигляді стандарту підприємства

- Створення служби ОП яка виконує організаційно-методичну роботу по управлюнню ОП і контролює їх реалізацію.

- Облік та аналіз дозволяють встановити рівень ОП і ефективність функціювання.

- Контроль

- Регулювання

9. Види інструктажів і навчання безпечним умовам праці

Коли на підприємстві є роботи небезпечні, передбачені щорічні курсові навчання з перевіркою знань. Всі працівники проходять навчання у вигляді інструктажів, якщо на підприємстві нема підвищеної безпеки щорічно. Допуск до роботи тих, хто не пройшов – забороняється.

Види інструктажів:

- Вступний – проводиться при прийомі на роботу.

- Превинний – проводиться на початку робіт перед робочим місцем.

- Повторний – пров. повторно перед роб. місцем. Небезпечна – раз в 3 місяці, всі інші – раз в 6 міс.

- Позаплановий – пров. при зміні технологій на виробництві, при введені нового обладняння, коли стається якийсь нещасний випадок.

- Цільовий – пров. при виконанні одноразових робіт.

Навчання для посадових осіб: всі працівники – посадовці до поч. виконання своїх обов'язків прох. раз на 3 роки навчання з ОП. Створ. комісія для перевірки знань, яку очолює керівник або керівник по ОП. Ті хто не пройшли навчання і перевірку знань, або при поточній перевірці не справились, повинні бути звільнені. Позачергові перевірки відбув. при введенні у дію нових проце