Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Аналіз вихідних даних і розробка конструкції пристрою, його робота↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Для курсового проектування рекомендуються такі типи пристроїв: - монтажно–демонтажні, які призначаються для забезпечення оптимальних умов при розбиранні і складанні збірних одиниць (знімаючі, шарнірноважельні та інші механізми); - верстатні, які забезпечують встановлення і закріплення різального інструменту, орієнтацію Д закріплення деталі відносно різального інструменту (оправки, /патрони, люнети, кондуктори, притискачі, борштанги, шаблони таін.) - контрольні, які забезпечують перевірку деталей у процесі дефектації, після нього і в процесі їх відновлення, а також під час обкатки та випробування (шаблони, індикаторні та мікрометричні пристрої). Конструкції пристроїв можуть бути універсальними, що використовуються у кількох операціях, і спеціальними. Бажано, щоб пристрої розроблялись з пневматичним і гідравлічним або пневмогідравлічним приводом замість ручного. Метою проектування може бути розробка спеціалізованого інструменту, а також реконструкція (удосконалення) існуючих пристроїв, стендів, збірних одиниць, механізмів і машин для поліпшення їх роботи, підвищення точності та збільшення продуктивності. Конструкцію спроектованого пристрою потрібно пов'язувати з розробленим технологічним процесом. Вона повинна бути швидкодіючою, надійною і зручною в експлуатації, безпечною для обслуговуючого персоналу. Крім того, конструкція пристрою повинна забезпечувати технічні вимоги при відновленні деталей або складанні (розбиранні) збірної одиниці. Вибираючи пристрій, можна використовувати відомі аналоги, які є в господарствах або описані в літературі. Забороняється у дипломник проектах подавати пристрої, використані з інших джерел, без їх удосконалення. Конструкцію пристроїв рекомендується розробляти у такій послідовності: описати призначення, його привод, а також технічні вимоги на відновлення (складання, розбирання, контроль) деталей, збірних одиниць, пов'язуючи все це з обладнанням, з яким буде взаємодіяти пристрій; розробити принципіальну схему, для чого необхідно вивчити креслення деталей (збірної одиниці), встановити взаємне розміщення деталей, їх взаємодію у збірній одиниці, а також конфігурацію, розміри, точність, шорсткість і базування окремих деталей; вибрати тип, розміри і матеріал установочних, затискних, захоплюючих, виштовхуючих та інших елементів пристрою; визначити напрямок і величини діючих сил та виконати розрахунки деталей на розтяг, згинання, зріз, зминання для визначення їх розмірів (точність на розміри деталей пристрою повинна бути у 2 –3 рази вищою, ніж деталей, які ремонтуються); розробити ескізи компонування елементів пристрою, пов'язавши його із збірною одиницею (деталлю); накреслити загальний вигляд пристрою у певному масштабі. Для цього спочатку нанести тонкі лінії контуру збірної одиниці (деталі), а потім накреслити контури пристрою (при необхідності у кількох проекціях). Після цього виконати робочі креслення конструйованих деталей пристрою, спочатку установочні елементи, потім затискні, корпусні і допоміжні (кріпильні, з'єднувальні, регулювальні, обмежувальні і т. п.). Раціонально спроектований пристрій дозволяє при ремонті, технічному обслуговуванні та налагодженні машин підвищити продуктивність праці, поліпшити якість роботи, розширити технологічні можливості машин, полегшити умови праці, підвищити безпеку в процесі роботи. В описі конструкції (будови) пристрою необхідно вказати його призначення, технічну характеристику (габаритні розміри, маса, потужність, напруга і т, п.), взаємодію деталей або принцип роботи. При цьому необхідно посилатися на схеми і креслення. При потребі виконуються розрахунки на міцність найбільш завантажених деталей із зображенням діючих сил, епюр згинальних та крутних моментів, які необхідні для визначення розмірів, граничних відхилень, допусків і посадок окремих поверхонь деталей. Якщо конструкція (збірна одиниця) має привод, то виконується його розрахунок, а при необхідності – і розрахунок кінематичних та розмірних ланцюгів, які визначають сумарну точність конструкції. Потім подаються коротка інструкція по експлуатації і обслуговуванню пристрою та вказівки з техніки безпеки. В економічній частині проекту визначають річну ефективність від впровадження розробленого (реконструйованого) пристрою порівняно з старою конструкцією або ручними роботами, а також строком окупності. Загальний вигляд і робочі креслення деталей (деталювання) виконуються на аркуші формату А1. Загальний вигляд займає формат А2, а робочі креслення деталі – решту аркуша. Бажано, щоб проектований пристрій мав не більше 4...6 нестандартних деталей. Стандартні, нормалізовані та уніфіковані деталі, що входять до конструкції пристрою (збірної одиниці), не кресляться. Креслення і схеми оформляються відповідно до вимог стандартів, із зазначенням матеріалу і маси деталей. На зображеннях деталей проставляються граничні відхилення на розміри, форми і розміщення поверхонь, а також шорсткість, термообробку, місця зварювання, склеювання, покриття. ВИСНОВКИ В даному розділі необхідно висвітлити наступні питання:
1) аналіз розрахунку річної виробничої програми, вказати недоліки; 2) переваги розроблюваного технологічного процесу і його схеми; 3) переваги використання в ремонтних операціях сконструйованого пристрою; 4) зробити загальний висновок про можливість використання КП в практичних цілях. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.Автомобили КамАЗ: Техническое обслуживание и ремонт/ В.Н. Барун, Р.А. Азаматов, Е.А. 2.Машков и др. – М.: Транспорт, 1988. – 352 с. 3.Говорущенко НЛ. Автомобильное топливо. Как его экономить. – Харьков: Выща шк.: Изд–во при Харьк. ун–те, 1989. – 143 с. 4.Говорущенко НЛГ. Техническая эксплуатация автомобилей. – Харьков: Выща шк.: Изд–во при Харьк. ун–те, 1984. – 312 с. 5.Жегалин О.И., Лупачев ПД. Снижение токсичности автомобильных двигателей. М.: Транспорт, 1985. – 120 с. 6.Канарчук В.Е., Чигринец АД. Бесконтактная тепловая диагностика машин. – М.: 7.Машиностроение, 1987. – 160 с. 8.Канарчук В.Є., Лудченко О А. Система забезпечення роботоздатності автотранспортних засобів: Навч. посіб. – К.: НМК ВО, 1991. – 216 с. 9.Канарчук В.Є., Лудченко ОА~, Чигринець АД. Експлуатаційна надійність автомобілів: Підручник: У 2 ч., 4 кн. – К.: Вища ппс., 2000. – Ч. 1: кн. 1. – 609 е., кн. 2. – 458 е.; Ч. 2: кн. – 321 с., кн. 4. – 552 с. 11.Канарчук Б.Є., Лудченко О А., Чигринець АД. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. – К.: Вища шк., 1994. – Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія: Підручник. – 342 с.; Кн. 2: Організація, планування і управління: Підручник. – 383 с.; Кн. 3: Ремонт автотранспортних засобів. – 495 с. 12.Канарчук В.Е., Лудченко АА., Курников ИЛ., Луйк И А. Техническое обслуживание, ремонт и хранение автотранспортних средств: Учебник. – К.: Выща шк., 1991. – Кн. 1: Теоретические основы: Технология. – 359 е.; Кн. 2: Организация, планирование и управление. – 406 с. 13.Кельман И.И., Курников ИЛЛудченко АА. Использование производственных мощностей автопредприятий. – К.: Техніка, 1990. – 48 с. 14.Кленников Е. В., Мартынов О А., Крылов М.Ф. Газобалонные автомобили: Техническая эксплуатация. – М.: Транспорт, 1986. – 175 с. 15.Колесник ПА., Шейнин В А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. – М.: Транспорт, 1985. – 325 с. 16.Кузнецов Е.С. Управление технической эксплуатацией автомобилей. – М.: Транспорт, 1990. – 272 с. 17.Лудченко АА. Основы технического обслуживания автомобилей. – К.: Выща шк. Головное изд–во, 1987. – 400 с. 18.Лудченко АА., Сова ИЛ. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. К.: Выща шк. Головное изд–во, 1983. – 384 с. 19.Лудченко АА., Салон Н.С. Техническая диагностика и обслуживание автомобилей в сельском хозяйстве. – К.: Урожай, 1985. – 148 с. 20.Могила ВЛ. Использование вторичных ресурсов на предприятиях автотранспорта. – К.: Техніка, 1988. – 175 с. 21.Несвітський ЯІ. Технічна експлуатація автомобілів. – К.: Вища шк., 1971. – 400 с. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранспорт України, 1998. 22.Резник ЛТ., Ромалис ГМ., Чарков С.Т. Эффективность использования автомобилей в различных условиях эксплуатации. – М.: Транспорт, 1989. – 223 с. 23.Техническая эксплуатация автомобилей / Под ред. Е.С. Кузнецова. – М.: Транспорт, 1991. – 413 с. 24.Техническая эксплуатация автомобилей / Под ред. Г.В. Крамаренко. – М.: Транспорт, 1983. – 488 с. 25.Тольский ВН. Виброакустика автомобиля. – М.: Машиностроение, 1988. – 144 с. 26.Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – М.:Транспорт, 1984. 27.Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. –Київ: Наказ Мінтрансу України №102 від 30.03.1998р. 28.Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП – 01 – 86/ Минавтотранс РСФСР, М.:ЦБНТ И Минавтопрома РСФСР, 1986. 29. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1985. 30.Б.Н.Суханов и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по дипломному проектированию.– М.:Транспорт, 1991. 31.5.Б.Н.Суханов и др. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Пособие по курсовому дипломному проектированию.– М.:Транспорт,1985. 32. Крамаренко ПВ. Техническое обслуживание автомобилей.– М.: Транспорт, 1982. 33. АфанасьевЛ.Л. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей. Альбом чертежей.– М:Транспорт, 1980.
Додатки Додаток 1 Таблиця 1 Нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ДТЗ
Продовження таблиці 1
Примітка. Нормативи трудомісткості робіт з ТО (людино–год) та ПР (людино–год/1000 км) ДТЗ, які працюють із застосуванням скрапленого (СНГ) та стисненого (СПГ) газу, збільшуються відповідно до видів робіт: ЩО на ОД5 (СНГ) та 0,2 (СПГ); ТО–1 на 0,4 (СНГ) та 0,8 (СПГ); ТО–2 на 1,2 (СНГ) та 2,0 (СПГ); ПР на 0,2 (СНГ) та 0,6 (СПГ). Таблиця 2 Характеристика типу дорожнього покриття
Додаток 2 Таблиця 3 Характеристика технологічно сумісних груп автомобілів
Таблиця 4 Значення коефіцієнтів корегування за категорією умов експлуатації
Таблиця 5 Значення коефіцієнтів корегування за модифікацією рухомого складу
Таблиця 6 Значення коефіцієнтів корегування за кліматичними умовами
Таблиця 7 Значення коефіцієнту корегування за пробігом спочатку експлуатації
Таблиця 8 Значення коефіцієнтів для корегування за технологічною сумісністю рухомого складу
Продовження таблиці 8
Додаток 3 Таблиця 9 – Класифікація умов експлуатації
Продовження таблиці 9
Додаток 4 Таблиця 10 – Розподіл трудовитрат ТО за видами робіт %
Таблиця 11 – Розподіл трудовитрат поточного ремонту за видами робіт %
Таблиця 12 – Річні фонди часу експлуатаційного і виробничого персоналу АТП
Примітка. Згідно із Законом України №785/87-ВР від 1997.12.26, для всіх категорій працюючих в А'ҐП (крім малярів) встановлена тривалість робочого тижня – 40 год. (для малярів 36 год.) і тривалість відпустки – 24 робочих дні. Виходячи із цього тривалість робочої зміни при шестиденному тижні становить: для малярів-36/6=6годин. для всіх інших -40/6=6.7 години; а річний фонд часу робітників можна визначиш за формулою: Таблиця 13 – Чисельність допоміжних робітників у відсотках від чисельності виробничого персоналу
Додаток 5 Таблиця 14 – Спеціалізація постів поточного ремонту
Таблиця 15 – Тривалість повернення рухомого складу в ВАТ АТП після роботи на лінії
Додаток 6 Таблиця 16 – Технічні характеристики установок для миття автомобілів
Таблиця 17 – Технічна характеристика паливозаправних колонок
Додаток 7 Таблиця 18 – Норми мінімальних відстаней між рухомим складом, рухомим складом і елементами будівельних конструкцій у закритих зонах зберігання
Примітки: 1. Довжина автопоїзда визначається довжиною автомобіля -тягача. 2. Норми віддалей при зберіганні рухомого складу на відкритих майданчиках слід збільшувати для поодиноких автомобілів на 0.1 м. дія автопоїздів і зчленованих автобусів на 0,2 м ' 3. Зберігання причепів і напівпричепів допускається відчепленими від автомобілів і сідельних тягачів 4. Для автопоїздів у складі сідельного тягача з напівпричепом і зчленованих автобусів дозволяється виїзді місця зберігання заднім ходом. Додаток 8 Таблиця 19 – Габарити мінімальних наближень при маневруванні рухомого складу один до одного, до елементів будівельних конструкцій і до стаціонарного обладнання в закритих приміщеннях зон зберігання та робочих постів ТО і ПР
|