Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Коригування трудомісткості робіт з ЩО виконуємо за формулоюСодержание книги
Поиск на нашем сайте
, (2.4) де – нормативна трудомісткість робіт ЩО: – відкоригована трудомісткість робіт ЩО; – коефіцієнт механізації робіт ЩО. Визначаємо коефіцієнт механізації робіт ЩО за формулою (2.5) де М– доля механізованих робіт в ЩО,% Нормативні трудомісткості ТО–1,ТО–2 та ПР беремо із таблиці 1, додаток 1 (2.6) де – трудомісткість робіт СО. Нормативний пробіг автомобіля до КР () беремо із таблиці додаток 2 Час простою автомобіля в ТО і ремонті ( ) беремо із таблиці, додаток 18 (2.7) де – час на доставку автомобіля на АРЗ і в зворотному напрямку, днів; – нормативний час простою автомобіля в КР, днів. Нормативний час простою автомобіля в КР () беремо із таблиці, додаток 18 (2.8) де нормативна періодичність до ТО–1 і ТО–2 Періодичність ТО може бути зменшена власником ДТЗ до 20% в залежності від умов експлуатації ДТЗ. ІІ–ВАРІАНТ Коригування періодичності ТО–1 виконуємо за формулою: = (км), (2.9) де – скоригована періодичність ТО–1 за коефіцієнтами; – коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації (див. додаток 2, таблиця 4); – коефіцієнт, що враховує природно – кліматичні умови (див. додаток 2, таблиця 6). (км), (2.10) де – скоригована періодичність ТО–2 за коефіцієнтом. Трудомісткість ЩО, ТО–1. ТО–2, СО коригується за формулами: = (люд.год.), (2.11) де – коефіцієнт, що визначає долю механізованих робіт при виконанні обслуговування; – коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу та організацію робіт з ТО і ПР (див. додаток 2, таблиця 5) Тщо – відкоригована трудомісткість ЩО. визначаємо за формулою: = (2.12) де М – доля механізованих робіт при проведенні ЩО (%) нормативна трудомісткість ТО–1. = (люд.год.), (2.13) де відкоригована трудомісткість ТО–1; – нормативна трудомісткість ТО–2; – коефіцієнт, що враховує пробіг автомобілів з початку експлуатації (див. додаток 2, таблиця 7).
(люд.год.), (2.14) де – відкоригована трудомісткість ТО–2; – нормативна трудомісткість ТО–2. Трудомісткість СО визначаємо за формулою, вказаною у І–варіанті. , (2.15) де – скоригована трудомісткість поточного ремонту; – коефіцієнт що враховує кількість технологічного – сумісного рухомого складу (див. додаток 2, таблиця 8). Визначаємо трудомісткість контрольно–діагностичних робіт при виконані ТО і ПР. Трудомісткість діагностування входить до трудомісткості ТО і ПР за видами робіт, тому , (2.16) де – трудомісткість виконання діагностичних робіт при загальній діагностиці Д1; – частина трудомісткості ТО–1,яка припадає на загальні діагностичні роботи; Рекомендується: =0,005 для причепів і напівпричепів =0,008 для автобусів, позадорожних автомобілів та автомобілів–самоскидів =0,15–0,2 для легкових автомобілів. , (2.17) де – трудомісткість контрольно–діагностичних робіт при виконані поелементного діагностування – частина трудомісткості ТО–2,що припадає на поглиблену діагностику. Рекомендується = 0,02 для причепів і напівпричепів =0,05–0,08 для автобусів позадорожних автомобілів і автомобілів–самоскидів = 0,1–0,15 для легкових та вантажних автомобілів. (2.18) де – трудомісткість контрольно–діагностичних робіт при виконані ПР; – частина трудомісткості ПР,яка припадає на загальне та поглиблене діагностування; Рекомендується: =0,03 для причепів напівпричепів =0,02–0,05 для іншого рухомого складу Визначаємо скорегований пробіг автомобілів до КР за формулою (2.19) де – скоригований пробіг автомобіля до КР за коефіцієнтами. - нормативний пробіг автомобіля до КР (див. додаток 18, таблиця) Для варіантів І і ІІ Відкориговані величини періодичності ТО і пробігу до КР перевіряються кратністю до середньодобового пробігу з наступним заокругленням їх до цілих значень сотень, крім того допустиме відхилення . Для розрахунків використовуємо числа кратності , , . (2.20) Звідси відкоригована періодичність пробігу до ТО–1 з врахуванням середньо – добового пробігу становить . (2.21) Аналогічно визначається відкоригована періодичність до ТО–2 і пробігу до КР , (2.22) , (2.23) , (2.24) , (2.25) де – відкорегована величина періодичності до КР. 2.1.2. Визначення кількості ТО і КР за цикл Визначаємо кількість ТО за цикл формулами: ; (2.26) , тому =1(КР); (2.27) (2.28) де – кількість ТО–2 за цикл; – кількість ТО–1 за цикл. Кількість ЩО за цикл визначається з розрахунком того, що прибирально – мийні роботи рекомендується проводити щоденно в міжзмінний час. (2.29) де – кількість ЩО за цикл. 2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів Коефіцієнт технічної готовності автомобілів визначаєм за допомогою формули: (2.30) де – кількість днів експлуатації автомобіля за цикл, – кількість днів простою автомобіля в ТО і ремонті за цикл. Кількість днів експлуатації автомобіля за цикл дорівнює кількості ЩО за цикл, тобто (2.31) (2.32) де – коефіцієнт зменшення простою автомобілів в ТО і ПР за рахунок часткового виконання робіт в міжзмінний час; Рекомендується приймати = 0,75–0,85. Коефіцієнт використання автомобілів визначаємо за формулою , (2.33) де – кількість робочих днів автомобіля за рік, – кількість календарних днів в році. Рекомендовано приймати =305 (днів) за умови п’ятиденного робочого тижня =331 (день) за умови шестиденного робочого тижня – коефіцієнт простою технічно–справних автомобілів з експлуатаційних причин. Рекомендовано приймати =0,90÷0,98 2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля У випадку різно–маркового складу транспортних засобів у парку автомобілів ВАТ АТП здійснюємо приведення загальної кількості автомобілів до марки автомобілів, що задано завданням на проектування за формулою: = + (автомобілів), (2.34) де – приведена кількість автомобілів; – кількість автомобілів заданої марки; – загальна трудомісткість виконання ТО і ПР автомобілів інших марок; – трудомісткість виконання ТО і ПР автомобіля заданої марки. Річний пробіг парку автомобілів визначаємо за формулою: (2.35) У випадку одномаркового складу парку автомобілів річний пробіг визначаємо за формулою (2.36) де – інвентарна (спискова) кількість автомобілів. Виробнича програма розраховується на поточний рік, тому для розрахунку коефіцієнту переходу від циклу до року використовуємо формулу: (2.37) де – коефіцієнт переходу від циклу до року 2.1.6. Визначення кількості ТО і КР автомобіля за рік Кількість КР за рік становить: (2.38) Визначаємо кількість ТО за рік за формулами: (2.39) (2.39) (2.40) (2.41) Визначаємо кількість обслуговувань на посту поглибленої діагностикиД–2 за рік: = 1,2 , (2.42) де – кількість з діагностичних дій з поглибленої діагностики за рік для парку автомобілів. Визначаємо кількість обслуговувань на постах загальної діагностики Д–1 за рік: =1,1 + , (2.43) де – кількість діагностичних дій загальної діагностики за рік. 2.1.7. Визначення змінної програми ТО автомобілів Змінну програму з ТО, ПР та діагностики визначають з метою вибору методу виконання ТО і ПР, а також вибору устаткування і оснастки. Згідно «Положення про ТО і ремонт ДТЗ автомобільного транспорту» потоковий метод ТО–1 впроваджують для змінної програми не менше 15 обслуговувань, для ТО–2 – 8 обслуговувань, і для ЩО – не менше 50 обслуговувань. Визначаємо змінну програму ТО за формулами: (2.44) де – кількість днів роботи зони ЩО в році; с – кількість змін. (2.45) де – кількість днів роботи зони ТО–1 в році. (2.46) де – кількість днів роботи зони ТО–2 в році. Визначаємо кількість діагностичних дій з загальної діагностики Д–1 за зміну: (2.47) де – кількість днів роботи поста Д–1 в році. Визначаємо кількість діагностичних дій з поглибленої (по елементної діагностики Д–2 за зміну) (2.48) де – кількість днів роботи поста Д–2 в році. На основі розрахунків вибираємо метод ТО і ПР 2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з ТО і ремонту автомобілів Річний обсяг робіт з ТО і ПР визначаємо із трудових затрат на одне обслуговування за формулами ; (2.49) ; (2.50) ; (2.51) ; (2.52) , (2.53) де – річний обсяг робіт ЩО; – річний обсяг робіт ТО–1; – річний обсяг робіт ТО–2; – річний обсяг робіт СО; – річний обсяг робіт ПР. Результати розрахунків зводимо в таблицю Таблиця 2.1 Річний обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 328; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.29.209 (0.008 с.) |