Коригування трудомісткості робіт з ЩО виконуємо за формулою

, (2.4)

де – нормативна трудомісткість робіт ЩО:

– відкоригована трудомісткість робіт ЩО;

– коефіцієнт механізації робіт ЩО.

Визначаємо коефіцієнт механізації робіт ЩО за формулою

(2.5)

де М– доля механізованих робіт в ЩО,%

Нормативні трудомісткості ТО–1,ТО–2 та ПР беремо із таблиці 1, додаток 1

(2.6)

де – трудомісткість робіт СО.

Нормативний пробіг автомобіля до КР () беремо із таблиці додаток 2

Час простою автомобіля в ТО і ремонті ( ) беремо із таблиці, додаток 18

(2.7)

де – час на доставку автомобіля на АРЗ і в зворотному напрямку, днів;

– нормативний час простою автомобіля в КР, днів.

Нормативний час простою автомобіля в КР () беремо із таблиці, додаток 18

(2.8)

де нормативна періодичність до ТО–1 і ТО–2

Періодичність ТО може бути зменшена власником ДТЗ до 20% в залежності від умов експлуатації ДТЗ.

ІІ–ВАРІАНТ

Коригування періодичності ТО–1 виконуємо за формулою:

= (км), (2.9)

де – скоригована періодичність ТО–1 за коефіцієнтами;

– коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації (див. додаток 2, таблиця 4);

– коефіцієнт, що враховує природно – кліматичні умови (див. додаток 2, таблиця 6).

(км), (2.10)

де – скоригована періодичність ТО–2 за коефіцієнтом.

Трудомісткість ЩО, ТО–1. ТО–2, СО коригується за формулами:

= (люд.год.), (2.11)

де – коефіцієнт, що визначає долю механізованих робіт при виконанні обслуговування;

– коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу та організацію робіт з ТО і ПР (див. додаток 2, таблиця 5)

Т_що – відкоригована трудомісткість ЩО.

визначаємо за формулою:

= (2.12)

де М – доля механізованих робіт при проведенні ЩО (%)

нормативна трудомісткість ТО–1.

= (люд.год.), (2.13)

де відкоригована трудомісткість ТО–1;

– нормативна трудомісткість ТО–2;

– коефіцієнт, що враховує пробіг автомобілів з початку експлуатації (див. додаток 2, таблиця 7).

 

(люд.год.), (2.14)

де – відкоригована трудомісткість ТО–2;

– нормативна трудомісткість ТО–2.

Трудомісткість СО визначаємо за формулою, вказаною у І–варіанті.

, (2.15)

де – скоригована трудомісткість поточного ремонту;

– коефіцієнт що враховує кількість технологічного – сумісного рухомого складу (див. додаток 2, таблиця 8).

Визначаємо трудомісткість контрольно–діагностичних робіт при виконані ТО і ПР.

Трудомісткість діагностування входить до трудомісткості ТО і ПР за видами робіт, тому

, (2.16)

де – трудомісткість виконання діагностичних робіт при загальній діагностиці Д1;

– частина трудомісткості ТО–1,яка припадає на загальні діагностичні роботи;

Рекомендується:

=0,005 для причепів і напівпричепів

=0,008 для автобусів, позадорожних автомобілів та автомобілів–самоскидів

=0,15–0,2 для легкових автомобілів.

, (2.17)

де – трудомісткість контрольно–діагностичних робіт при виконані поелементного діагностування

– частина трудомісткості ТО–2,що припадає на поглиблену діагностику.

Рекомендується = 0,02 для причепів і напівпричепів

=0,05–0,08 для автобусів позадорожних автомобілів і автомобілів–самоскидів

= 0,1–0,15 для легкових та вантажних автомобілів.

(2.18)

де – трудомісткість контрольно–діагностичних робіт при виконані ПР;

– частина трудомісткості ПР,яка припадає на загальне та поглиблене діагностування;

Рекомендується:

=0,03 для причепів напівпричепів

=0,02–0,05 для іншого рухомого складу

Визначаємо скорегований пробіг автомобілів до КР за формулою

(2.19)

де – скоригований пробіг автомобіля до КР за коефіцієнтами.

- нормативний пробіг автомобіля до КР (див. додаток 18, таблиця)

Для варіантів І і ІІ

Відкориговані величини періодичності ТО і пробігу до КР перевіряються кратністю до середньодобового пробігу з наступним заокругленням їх до цілих значень сотень, крім того допустиме відхилення . Для розрахунків використовуємо числа кратності , ,

. (2.20)

Звідси відкоригована періодичність пробігу до ТО–1 з врахуванням середньо – добового пробігу становить

. (2.21)

Аналогічно визначається відкоригована періодичність до ТО–2 і пробігу до КР

, (2.22)

, (2.23)

, (2.24)

, (2.25)

де – відкорегована величина періодичності до КР.

2.1.2. Визначення кількості ТО і КР за цикл

Визначаємо кількість ТО за цикл формулами:

; (2.26)

, тому =1(КР); (2.27)

(2.28)

де – кількість ТО–2 за цикл;

– кількість ТО–1 за цикл.

Кількість ЩО за цикл визначається з розрахунком того, що прибирально – мийні роботи рекомендується проводити щоденно в міжзмінний час.

(2.29)

де – кількість ЩО за цикл.

2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів

Коефіцієнт технічної готовності автомобілів визначаєм за допомогою формули:

(2.30)

де – кількість днів експлуатації автомобіля за цикл,

– кількість днів простою автомобіля в ТО і ремонті за цикл.

Кількість днів експлуатації автомобіля за цикл дорівнює кількості ЩО за цикл, тобто

(2.31)

(2.32)

де – коефіцієнт зменшення простою автомобілів в ТО і ПР за рахунок часткового виконання робіт в міжзмінний час;

Рекомендується приймати = 0,75–0,85.

Коефіцієнт використання автомобілів визначаємо за формулою

, (2.33)

де – кількість робочих днів автомобіля за рік,

– кількість календарних днів в році.

Рекомендовано приймати =305 (днів) за умови п’ятиденного робочого тижня

=331 (день) за умови шестиденного робочого тижня

– коефіцієнт простою технічно–справних автомобілів з експлуатаційних причин.

Рекомендовано приймати =0,90÷0,98

2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля

У випадку різно–маркового складу транспортних засобів у парку автомобілів ВАТ АТП здійснюємо приведення загальної кількості автомобілів до марки автомобілів, що задано завданням на проектування за формулою:

= + (автомобілів), (2.34)

де – приведена кількість автомобілів;

– кількість автомобілів заданої марки;

– загальна трудомісткість виконання ТО і ПР автомобілів інших марок;

– трудомісткість виконання ТО і ПР автомобіля заданої марки.

Річний пробіг парку автомобілів визначаємо за формулою:

(2.35)

У випадку одномаркового складу парку автомобілів річний пробіг визначаємо за формулою

(2.36)

де – інвентарна (спискова) кількість автомобілів.
2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Виробнича програма розраховується на поточний рік, тому для розрахунку коефіцієнту переходу від циклу до року використовуємо формулу:

(2.37)

де – коефіцієнт переходу від циклу до року

2.1.6. Визначення кількості ТО і КР автомобіля за рік

Кількість КР за рік становить:

(2.38)

Визначаємо кількість ТО за рік за формулами:

(2.39)

(2.39)

(2.40)

(2.41)

Визначаємо кількість обслуговувань на посту поглибленої діагностикиД–2 за рік:

= 1,2 , (2.42)

де – кількість з діагностичних дій з поглибленої діагностики за рік для парку автомобілів.

Визначаємо кількість обслуговувань на постах загальної діагностики Д–1 за рік:

=1,1 + , (2.43)

де – кількість діагностичних дій загальної діагностики за рік.

2.1.7. Визначення змінної програми ТО автомобілів

Змінну програму з ТО, ПР та діагностики визначають з метою вибору методу виконання ТО і ПР, а також вибору устаткування і оснастки.

Згідно «Положення про ТО і ремонт ДТЗ автомобільного транспорту» потоковий метод ТО–1 впроваджують для змінної програми не менше 15 обслуговувань, для ТО–2 – 8 обслуговувань, і для ЩО – не менше 50 обслуговувань.

Визначаємо змінну програму ТО за формулами:

(2.44)

де – кількість днів роботи зони ЩО в році;

с – кількість змін.

(2.45)

де – кількість днів роботи зони ТО–1 в році.

(2.46)

де – кількість днів роботи зони ТО–2 в році.

Визначаємо кількість діагностичних дій з загальної діагностики Д–1 за зміну:

(2.47)

де – кількість днів роботи поста Д–1 в році.

Визначаємо кількість діагностичних дій з поглибленої (по елементної діагностики Д–2 за зміну)

(2.48)

де – кількість днів роботи поста Д–2 в році.

На основі розрахунків вибираємо метод ТО і ПР

2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з ТО і ремонту автомобілів

Річний обсяг робіт з ТО і ПР визначаємо із трудових затрат на одне обслуговування за формулами

; (2.49)

; (2.50)

; (2.51)

; (2.52)

, (2.53)

де – річний обсяг робіт ЩО;

– річний обсяг робіт ТО–1;

– річний обсяг робіт ТО–2;

– річний обсяг робіт СО;

– річний обсяг робіт ПР.

Результати розрахунків зводимо в таблицю

Таблиця 2.1 Річний обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів