Ретроспективний аналіз розвитку і становлення інтернатних закладів (VІІІ-ХХ ст.)

Суб’єкти суспільного виховання	Мета, завдання	Зміст роботи	Форми та методи роботи	Час виникнення, місце, засновник	Джерела
Строжки при скудельницях	Надання духовного виховання; забезпе­чення суспільної опіки	Навчання основ релі­гії, лікування "молит­вою"; навчання чисто­писання та читання	Бесіди, взаємонав­чання, наставниц­тво, вправи; групо­ві та індивідуальні форми роботи	VIІІ-IX ст. Київська Русь, общинно-родова допомога	[136; 311; 230]
Монастирські школи, приходи, притулки при церквах	Забезпечення проживання та харчування, духовне і релігійне виховання	Навчання основ релігії, самообслуго­вування, моральне виховання, викоре­нення язичницьких поглядів, книжне вчення	Повчання страху Божого, покаяння; бесіди, наставниц­тво, вправи, спостереження	X-XI ст., Київська Русь, Володимир Великий (996 р.)	[136; 140; 230]
Сирітський приту­лок для хлопчаків, школи при княжих дворах	Забезпечення про­живання і хар­чування; набуття елементарних знань і вмінь та трудове виховання	Навчання священного письма, церковного співу, релігійного читання, різного роду ремесел	Індивідуальна, колективна і групова робота, бригадний метод; взаємонавчання	1016 р., Київ, Ярослав Мудрий, князівська опіка	[63; 230]
Школа для дівча­ток при монастирі Святого Андрія	Забезпечення про­живання і хар­чування; естетичне та трудове вихован­ня; навчання грамоти	Навчання елементар­них наук, спів, шиття, плетіння мережива	Індивідуальні та групові форми навчання; демон­страційний метод	1086 р., Київ, Кн. Ганна з роду Мономахів	[230]
Притулки для дітей-сиріт, аномаль­них дітей при мо­настирях, княжих дворах і церквах	Забезпечення опіки та охорони життя і здоров’я хворих ді­тей; допомога в адаптації до життя в суспільстві	Навчання елементар­них наук; духовне й моральне виховання; елементарне лікування засобами народної медицини	Ігрові форми і мето­ди роботи; прак­тична підготовка; індивідуальна форма роботи	XV ст., Київська Русь. Подаяння і пожертвування заможних осіб, церковні збори	[34]
Богадільні-шпи­талі для дітей убо­гих солдатів і незаконнонаро­джених дітей	Забезпечення опіки, лікування; реабілі­тація хронічно хво­рих дітей; охорона життя та здоров’я; трудове навчання та моральне виховання	Навчання ремесел, грамоти та суспільно-корисної праці	Передача дітей в селянські родини для навчання і ви­ховання; в науку до майстра або на службу; в родину городян. Тілесні покарання	XVI ст., 1551 р., Росія, Іван Грозний, створення системи призріння	[230]
Єзуїтські, соціні­анські, кальвініст­ські навчально-виховні заклади; братські школи при козацьких полках	Забезпечення стій­ких католицьких принципів. Надання місіонерського виховання	Навчання латини, рито­рики, граматики, пое­тики, заняття з кінної їзди, фехтування, плавання, гімнастики	Уроки, індивіду­альні і групові форми роботи; взаємонавчання і самостійне нав­чання	XVI-XVII ст. Білорусь, Україна (1581 р.), Литва (1569 р.)	[135; 183; 201; 207]

 

Продовж. додат. А

Школи для дітей-сиріт і бідних дітей різних станів (інтернатного типу)	Забезпечення жит­лом, харчування; на­дання медичної до­помоги; навчання наукам; прищеп­лення	Навчання священного письма, церковного співу; основ реме­сел (палітурна справа; плетіння кошиків, віників та ін.)	Бесіди, пояснення, індивідуальна форма роботи	1682 р., Росія,, Феофан Про­копович, указ царя Федора Олек­сійовича	[350]
Московський виховний дім	Забезпечення опіки й охорони життя та здоров’я дітей-си­ріт, навчання само­обслуговування, грамоти	Навчання читання, письма, іноземних мов, релігійної справи, мистецтва	Ігрові методи, бесі­ди; індивідуальні і групові заняття	1764 р., Імператриця Марія Федорівна. Пожертвування приватних осіб, І.І. Бецькой	[10; 350]
Миколаївський си­рітський інститут для бідних дівчат-сиріт	Підтримування тра­дицій благодійної діяльності; навчан­ня та виховання за програмою гімназії	Навчання грамоти, спі­ву; духовне та мораль­не виховання, суспіль­но-корисна праця; під­готовка гувернанток	Словесні практич­ні наочні методи; ін­дивідуальні і гру­пові форми роботи; випробу­ван­ня для атестатів	1837 р., виховне това­риство Голіцина Т.В., Плата з приватних пансіонерів; кошти з Держав­ного Казначейства	[350]
Благодійне това­риство – рукоділь­ні школи для дів­чат-сиріт. Дамсь­кий тюремний комітет	Естетичне, мораль­не виховання; тру­дове навчання та загальна освіта в обсязі початкової школи. Корекція девіантної повед­інки дівчат віком до 18 років	Навчання рукоділля, церковних співів, за­кону Божого; слов’­янської мови, ариф­ме­тики та інших наук. Користування біблі­отекою; заняття різ­ни­ми видами мистецтва	Вправи в перекла­дах; сукупне нас­тавляння, тілесні покарання; переведення на повторне нав­чання; ігрові методи, вправи	1848 р., Тучкова О.І., за рахунок дворянства або казни	[140; 230]
Олександрівський притулок для хлопців із бідних сімей	Забезпечення про­живання та харчу­вання. Надання знань з різних наук; фізичне, трудове ви­ховання. Підготовка до самостійного існування; надання елементарних умов проживання	Навчання читання, письма, історії, гео­графії, а також сто­лярного, слюсарного, ковальського ремесла	Робота в групах у часовій майстерні, слюсарно-меха­нічній майстерні; практична робота	1881 р, В.Ф. Одоєвський "Положення про дитячий притулок", пожертвуван­ня приватних осіб	[28; 140]

 

Продовж. додат. А

Московський виховний дім для підкинутих безпритульних дітей	Порятунок та виховання дітей, що залишились без батьків; поєднання догляду з навчанням та вихованням	Навчання читання та письма; самообслуго­вування; основ ре­месел. Ігрові, індиві­дуальні форми навчан­ня та виховання. Навчання іноземних мов; аптекарської справи	Ігрові методи, впра­ви, словесні та на­очні методи; само­стійні та практичні роботи; фронтальні, групові форми навчання	перша половина XVII ст., Росія, І.І. Бецькой, По­жертвування приватних осіб, кошти з державної казни	[10]
Дитячі притулки для дітей вільних батьків і кріпаків.   Ольгинський притулок	Створення умов для навчання і вихован­ня дітей, що зали­шаються вдома без догляду	Навчання грамоти, письма, читання, самообслуговування, навчання основ ремесла	Словесні, наочні методи, практична підготовка, індиві­дуальні і групові форми навчання	1842 р., Україна, м. Хар­ків, міщанин Нек­расов 1899 р., І.І. Злобін	[28]
Товариство "Сетлемент "Дитячий труд і відпочинок". Дитяча колонія "Бадьоре життя"	Створення належ­них умов для вихо­вання і навчання; забезпечення одя­гом, письмовим приладдям, грошо­вою допомогою	Навчання читання, письма; суспільно-корисної праці, само­обслуговування; ос­нов ремісницької справи. Спирались на поєднання посильної праці і есте­тичного виховання	Форми самообслу­го­вування і само­управління; впра­ви, робота з дру­кованим словом, екскурсії, уроки, фронтальні і колективні форми роботи	1911 р. К.Н. Вентцель, О.У. Зеленько, С.Т. Шацький. Пожертвування дворянства, знаті, церковні подаяння	[140; 308]
Санаторна школа-клініка для хронічно хворих дітей	Забезпечення ліку­ванням, житлом, харчуванням; надання естетич­ного, морального, фізичного та трудо­вого виховання та навчання	Лікування, навчання грамоти і письма, руч­ної праці, малювання; фізичне виховання: рухомі ігри, прогу­лянки, гімнастика; трудове виховання (плетіння з соломки, речі із стружки)	Екскурсії, бесіди, мандрівки; робота з підручником; са­мостійна підготов­ка; фронтальна, ін­дивідуальна, бри­гадна форми нав­чання	1905, м. Ялта, А.Г. Готалов-Готліб, 1908, С.-Петербург В.П. Кащенко, відрахування з доходів Міської Думи	[1; 140]
Дитяча трудова колонія "Бадьоре життя"	Трудове, фізичне та естетичне вихован­ня; поєднання всіх видів діяльності із суспільною працею і культурно-освіт­ньою роботою	Робота в майстернях (слюсарна, столярна справа), робота на земельних ділянках	Процес навчання планування на основі самоуправ­ління, на основі зацікавленості й допитливості. Са­мостійний пошук знань	1911 р. Обо­чинськ Калу­зької губернії, С.Т. Шацький, К.Н. Вентцель	[140; 311]
Дитячі притулки для сиріт, напів­сиріт, дітей бідних та непрацездатних батьків	Підготовка всебічно розвинених грома­дян. Надання за­гальної та профе­сійної (політехніч­ної) освіти. Вихо­вання високих мо­ральних якостей; забезпечення добро­го фізичного та ес­тетичного розвитку; підготовка до прак­тичної діяльності	Навчання дівчат крою і шиття, квіт­ництва, догляду за мо­лодшими школярами; хлопців – садівництва, слюсарної та столярної справи. Фізичне виховання	Робота з книгою, картою, глобусом; літературні бесіди, екскурсії, практична підготовка вихованців	1914-1915, Наркомос України, Субсидії Гу­бернського Зем­ства; грошова допомога Повітового земства, різні пожертвування, збори	[302]

Продовж. додат. А

Громадські україн­ські школи-інтер­нати (денні дитячі будинки, дитячі містечка, колонії, клуби)	Виховання та нав­чання дітей протя­гом дня. Надання освіти з основ наук. Моральне, трудове, фізичне, естетичне вихован­ня дітей	Навчання з різних предметів. Робота на земельних ділянках. Робота в майстернях, бібліотеках; створення гуртків для учнів інтернатів	Форми самообслу­говування і само­управління; взає­монавчання; само­стійна підготовка; ігрові методи	1917-1920 Народний Комісаріат Освіти України. Уряд Директорій	[1; 51; 308]
Дитячі будинки	Створення належних умов для виховання та навчання; забезпе­чення житлом, одя­гом; трудове, есте­тичне, фізичне виховання; вихован­ня особистості	Навчання і виховання учнів в обсязі загаль­но­освітньої школи (уроки, семінари, екс­курсії, подорожі, про­фесійна підготовка)	Словесні, наочні, практичні методи, групові, фронталь­ні, колективні та індивідуальні форми навчання і виховання	Постанова 1944 р. Уряду України	[302; 350]
Школи-інтернати подовженого дня	Навчання та виховання дітей протягом тижня, часткове матеріальне забезпечення, моральне, трудове, есте­тичне, фізичне виховання	Восьмирічна загальноосвітня підготовка з базових предметів, робота в майстернях, на земельних ділянках	Колективні та індивідуальні форми навчання і виховання, словесні, наочні, практичні методи, групові, фронталь­ні,	1945-1956 р.р. УРСР	[ 303]
Спеціальні загаль­ноосвітні школи-інтернати для дітей із вадами фізичного або розумового розвитку	Задоволення потреб дітей з вадами фі­зичного або розумо­вого розвитку в загальній освіті, соціальній допомозі і реабілітації Розвиток і формування особистості; виховання загально­людських ціннос­тей, громадянської позиції	Навчання та вихован­ня в обсязі навчальних програм загальноос­вітньої школи. Поєднання навчально-виховного процесу з лікувально-оздоров­чою роботою. Органі­зація відпочинку вихо­ванців влітку; органі­зація лікувально-реа­білітаційної та корек­ційної роботи з учнями	Форми і методи роботи, що відпо­відають спеціаль­ному охоронному режиму хворих дітей; індивідуаль­ні і групові корек­ційні заняття	1956-1962 р.р. УРСР	[308; 358]

 

Додаток Б

Особливості діяльності загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів різних типів

№ п/п	Види загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів	Мета, завдання	Специфіка змісту	Специфіка форм і методів роботи
	Санаторна школа-інтернат для дітей із хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення	Забезпечення єдності процесу навчання з лікувально-оздоровчою роботою, спрямованою на відновлення здоров’я учнів, надання учням із хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення (гастрити, гастродуоденіти, тощо) освіти в обсязі навчальних програм загальноосвітньої школи	Трудове і фізичне навантаження визначається в індивідуальному порядку з урахуванням стану здоров’я кожного учня і систематично контролюється старшим лікарем. Зберігається навчальний зміст програм за винятком вилучення з усіх розділів об’єктів праці і трудомісткі процеси. Фізичне виховання проводиться за програмою предмета “Фізична культура” для спеціальної медичної групи	Загальнорозвивальні, коригувальні та спеціальні дихальні вправи з акцентом на діафрагмальному диханні під час проведення п’ятихвилинної фізичної паузи на уроці, ходіння, дозований біг, органічне поєднання уроків з предмета “Фізична культура”, уроків з плавання з уроками з інших предметів у навчальному процесі
	Санаторна школа-інтернат для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу	Надання учням з малими і затухаючими формами туберкульозу базової освіти в обсязі загальноосвітньої школи, комплексного лікування до повного фізичного одужання	Трудове навантаження визначається з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня та здійснюється під контролем лікарів-педіатрів і фтизіатрів	Рухливі ігри, заняття на свіжому повітрі та в зоні зелених насаджень, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів

 

Продовж. додат. Б

	Санаторна школа-інтернат для дітей із хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання	Надання учням базової середньої освіти, комплексне лікування та профілактичні заходи, спрямовані на реабілітацію здоров’я дітей із захворюваннями органів дихання, створення сприятливих умов для розвитку особистості учнів	Оптимальне поєднання навчально-виховної й лікувальної роботи. Реалізація предмета “Фізична культура” здійснюється згідно з програмою для спеціальної медичної групи	Дихальні вправи під час п’ятихвилинної фізичної паузи кожного уроку, проведення уроків на свіжому повітрі з метою здійснення аерації легенів
	Санаторна школа-інтернат для дітей із психоневрологічними захворюваннями	Поєднання загальноосвітньої підготовки учнів із психоневрологічними захворюваннями в обсязі державних вимог до освіти з тривалим лікуванням та реабілітацією	Лікувально-реабілітаційний комплекс містить лікувальну фізкультуру, гідротерапію, масаж, психологічне розвантаження нервової системи засобами психолого-педагогічної корекції	Форми і методи мають корекційну спрямованість у поєднанні з психологічним розвантаженням і ґрунтуються на принципах індивідуалізації та диференціації навчання
	Санаторна школа-інтернат для дітей, хворих на сколіоз	Надання учням, хворим на сколіоз, кіфоз, учням, що мають порушення функції опорно-рухового апарату, базової середньої освіти у поєднанні з лікувально-реабілітаційною роботою	Лікувально-реабілітаційний комплекс містить: лікувальну фізичну культуру та лікувальне плавання. Профілактичні заходи передбачають: обов’язковий режим розвантаження хребта (за необхідності за допомогою функціонально-корегувального корсета), фізіокінезотерапія, носіння ортопедичних шкарпеток, супінаторів	Проведення навчальних занять і виконання домашніх завдань у навчальних класах у змішаному режимі за призначенням лікаря-ортопеда: при прогресуючих формах – тільки в лежачому; лежачи на кушетці – сидячи за партою; тільки сидячи за партою – учні, які готуються до переходу в масову школу

Продовж. додат.Б

	Санаторна школа-інтернат для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи	Оволодіння учнями, хворими на ревматизм, з тонзилогенними кардіопатіями, іншими захворюваннями серцево-судинної системи базовою середньою освітою у поєднанні з лікувально-реабілітаційною роботою	Проведення медикаментозного лікування, фізкультурно-оздоровчих заходів; організація охоронного режиму	Тривалість уроків: 40 хвилин проведення динамічних пауз через 20 хвилин після початку уроку; уроки з фізичної культури проводяться за програмами спеціальної медичної групи, при цьому час на вивчення основних розділів і тем скорочується вдвічі, із збереженням навчального змісту. Диференційований підхід здійснюється за трьома типами режимів: тренувальний, охоронний або індивідуальний. Учні, що навчаються в охоронному режимі, звільняються від додаткових навантажень (відвідування предметних та художних гуртків, участь у художній самодіяльності, участь у різних видах суспільно-корисної діяльності)
	Санаторна школа-інтернат для дітей хворих на цукровий діабет	Забезпечення єдності процесу навчання з лікувально-оздоровчою роботою, спрямованою на відновлення здоров’я та надання учням із захворюванням на цукровий діабет (у компенсованих, декомпенсованих та субкомпенсованих формах) освіти в обсязі навчальних програм загальноосвітньої школи	Лікувально-реабілітаційний комплекс містить: інсулінотерапію, яка здійснюється під контролем лікарів-ендокринологів та педіатрів, лікувальну фізкультуру, що проводиться за програмою для спеціальної медичної групи визначається в індивідуальному порядку для кожного учня	Форми і методи мають корекційну спрямованість у поєднанні з психологічним розвантаженням і базуються на принципах індивідуалізації та диференціації навчання

Додаток В

Характеристики збагаченого внутрішнього середовища

загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів

1. Різноманітність сенсорних стимулів у внутрішньому середовищі ЗСШІ.

1.1. Сенсорне багатство приміщення ЗСШІ та його території (наявність живих квітів, фітодизайну, картин, куточків іменинників, інформаційних стендів, наявність на території закладу ігрових майданчиків, ігрових споруд, клумб, газонів, зелених насаджень тощо).

1.2. Гармонізація сенсорного середовища (відповідність колористики приміщень їх призначенню, наявність відповідного декору на стінах, вікнах, підлозі).

1.3. Естетичність, багатство засобів навчання (книг, посібників, навчальних засобів, персональних комп’ютерів, Інтернету, лікувально-навчальних, пристроїв, довідкових та інших інформаційних джерел).

2. Пристосованість внутрішнього середовища ЗСШІ для реалізації старшими підлітками своєї активності у різних видах діяльності.

2.1. Комунікативна діяльність (задоволення потреби старшого підлітка у спілкуванні яке є: самоцінною метою (неформальне спілкування на дозвіллі, у ході позакласних занять); засобом організації роботи підліткового колективу (колективне прийняття рішень, планування та організація взаємодії старших підлітків; засобом пізнання (спілкування в гуртках, секціях, клубах за інтересами, у ході пізнавального процесу на уроках та в позаурочній діяльності; засобом громадської діяльності (діяльність навчальної групи, участь старших підлітків у громадському житті, організація шкільного самоврядування, учнівських громадських організацій)).

2.2. Фізична діяльність (задоволення потреб старших підлітків у фізичній активності та фізичному розвитку: фізична діяльність, яка пов’язана із необхідністю вести здоровий спосіб життя; діяльність, що задовольняє одночасно потреби у фізичній активності та спілкуванні; діяльність, спрямована на фізичний саморозвиток старшого підлітка і його організму).

2.3. Естетична діяльність (задоволення потреб у красі, продуктами якої є сенсорне багатство, гармонія, реалізується в естетичній діяльності).

3. Інформаційна насиченість внутрішнього середовища можливостями для пізнавальної діяльності старших підлітків (умови для інтелектуальних комунікацій, самовираження особистості, можливість широкого та вільного доступу до необхідної інформації через використання комп’ютерної мережі Internet, технічних засобів; бібліотеки, комп’ютерна мережа, телебачення, консультації спеціалістів, курси, факультативи тощо).

4. Насиченість внутрішнього середовища можливостями для творчої діяльності старших підлітків.

4.1. Творча діяльність старших підлітків реалізується через потребу у само актуалізації, особливо у виявленні результатів своєї діяльності.

4.2. Творчість у пізнавальній діяльності реалізується у різноманітних формах урочної та позаурочної діяльності, що забезпечується: різноманітністю форм, змісту, спрямованістю творчої пізнавальної діяльності; можливістю достатньо вільного вибору старшими підлітками найбільш адекватних їхньому віку, здібностям та нахилам видів творчої пізнавальної діяльності.

4.3. Творчість старших підлітків у спільній громадській діяльності реалізується у ході роботи старших підліткових груп різних рангів і розглядається як діяльність колективних суб’єктів. При цьому підлітками обираються цілі спільної діяльності, через обговорення та прийняття колективного рішення, враховуючи не тільки думку більшості, а й індивідуальні інтереси кожного підлітка.

4.4. Творчість в естетичній діяльності реалізується старшими підлітками через таки її види: музична, художня, літературна, декоративно-ужиткова. Вона також забезпечується різноманітним змістом, формами та методами.

5. Ступінь свободи вибору різних видів діяльності.

Розвиткові суб’єктивності старших підлітків сприяє можливість вільно вибирати, приймати самостійні рішення. Варіативність досягнення результатів своєї діяльності дозволяє враховувати індивідуальні психологічні особливості кожного підлітка. Стосовно різних видів діяльності, результати яких є необов’язковими, можливість вибору повинна бути досить варіативною (спецкурси, факультативи, клуби, секції тощо).

6. Організація діяльності старших підлітків – така організація, яка найбільше сприяє розвитку особистості підлітка. Важливими при цьому є такі принципи організації:

- принцип глибини та результативності діяльності (зацікавленість, відповідальність відносно діяльності, глибоке проникнення в її сутність, послідовність організації, націленість на одержання значущого результату);

- принцип швидкого темпу діяльності (раціональна організація діяльності, відсутність невиправданих, неструктурованих періодів, підчас яких неможливе якісне виконання завдань. Результатом роботи за додержанням цього принципу буде психологічний та фізичний зріст особистості підлітка та адаптованість в цілому);

- принцип підвищеної трудності діяльності (діяльність, до якої залучаються старші підлітки, повинна бути достатньо важкою, напруженою, але ж доступною для них, повинна враховувати фізичні, інтелектуальні, індивідуальні та вікові можливості; реалізація цього принципу можлива в умовах балансу періодів діяльності та релаксації);

- принцип високої усвідомленості учнями процесу діяльності (розуміння, прийняття та зацікавленість старших підлітків у цілях діяльності, відчуття особистісної значущості діяльності, глибоке проникнення в мету і суть діяльності, усвідомлення свого “Я”, взаємозв’язку і взаємовпливу “Я” та діяльності).

7. Насиченість внутрішнього середовища взаємодією між педагогами та старшими підлітками, між дорослими та підлітками в цілому.

Реалізується у ході спільної значущої для обох сторін діяльності, при цьому педагоги виступають для підлітків як джерело різноманітного досвіду, а підлітки для дорослих – як сфера особистісної само актуалізації. Важливим є те, що тільки за допомогою дорослого, педагога, психолога, батьків, лікаря підліток може здійснити повноцінне самопізнання та дійти до правильного самовизначення.

Особливості внутрішнього (збагаченого) середовища ЗСШІ представлено на рис. В.1.

 

 

Рис. В.1. Вплив пристосованого (збагаченого) внутрішнього середовища на старшого підлітка у ЗСШІ

 

Додаток Д

Механізм подолання дезадаптації старших підлітків

 

 

Додаток Ж

Проблемна організаційно-діяльнісна гра

«Проблеми та причини дезадаптації старших підлітків у ЗСШІ»

Гра складається з підготовчого, основного та заключного етапів. Основним методом проведення гри є метод “мозкова атака” (від англ. “brain-storm – штурм мозку”) – стимуляція творчої активності і продуктивності. В його основу покладено думку про те, що при звичайних прийомах обговорення проблеми виникнення новаторських ідей контролюється механізмами свідомості, що з’являються у ході сталого, стереотипного розв’язання питань. Незалежні експерти аналізують основну масу викладених ідей, розраховуючи на те, що серед них існує декілька вдалих.

Характерними особливостями “мозкової атаки” є:

- різнорівневий спосіб роботи (індивідуальний, загальногруповий, підгруповий і пленарний);

- етапність (аналіз, генерування ідей, оцінка-вибір);

- навмисне нав’язування дефіциту часу, що призводить до виділення головного за рахунок другорядних подробиць і запобігає неконструктивним дискусіям.

Мета гри: виявлення з різних позицій (медичної, психологічної, соціально-педагогічної, управлінсько-адміністративної) утруднення адаптації старших підлітків в загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах та відповідні соціально-педагогічні умови, що сприятимуть подоланню цих утруднень, порівняти результати реальної педагогічної практики щодо адаптації старших підлітків із конструктивними думками учасників “мозкової атаки”; підібрати актив, здатний брати участь у формуючому експерименті з окресленої проблеми.

“Мозкова атака” проходила у п’ять етапів. В ній брали участь 18 представників адміністрації, 12 лікарів і медичного персоналу, 4 психологи, 4 соціальних педагоги, 10 вчителів-предметників і 12 вихователів з чотирьох загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів м. Харкова (всього 60 чоловік).

Гравців було розподілено у чотири групи по 15 чоловік. До кожної групи входили представники медичної, психологічної, соціально-педагогічної служб, вчителі, вихователі, адміністрація.

На першому етапі з учасниками “мозкової атаки” було проведене теоретичне заняття “Адаптація старших підлітків у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах як соціально-педагогічна проблема”, наприкінці якого у групах пропонувалось обговорити утруднення адаптаційного періоду, їх причини та накреслити умови, що сприятимуть прискоренню адаптації дітей та позитивно впливатимуть на цей процес (другий етап роботи).

Робота групи на третьому етапі була такою:

1. Пошук основних утруднень адаптації старших підлітків в ході їх лікування, навчання і виховання (в режимі “мозкової атаки”). Визначені утруднення фіксувались на окремій перфокарті (форма роботи - індивідуальна). Групами керували наукові консультанти з кафедр соціальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Харківської державної академії культури. Участь консультантів в групах виявилась необхідною, особливо в тих, які невпевнено і повільно працювали.

2. Складання переліку адаптаційних утруднень, яких було виявлено в процесі групового обговорення.

3. Обговорення всіма учасниками ділової гри висновків і пропозицій.

На четвертому етапі робота учасників проводилась за планом:

1. Пошук причин виникнення основних утруднень.

В результаті переформування складу учасників було створено нові групи (медична, адміністративно-педагогічна, соціально-педагогічна, психологічна). Завданням новостворених груп була класифікація раніше виявлених причин (кожна причина фіксувалася на перфокарті, з відповідної проблеми).

2. В результаті міжгрупового обговорення було доповнено, конкретизовано та аргументовано класифікацію причин адаптаційних утруднень кожною групою. Виявлені основні напрямки цих причин були пов’язані з:

- недостатнім рівнем обізнаності медико-педагогічного персоналу щодо перебігу адаптаційного процесу старших підлітків;

- психолого-педагогічним діагностуванням і впровадженням результатів діагностування в реальний навчально-виховний процес;

- соціально-педагогічним забезпеченням процесу адаптації старших підлітків;

- організаційно-педагогічним забезпеченням.

За допомогою фіксації причин і утруднень на перфокартах була отримана наочна схема причинно-наслідкових зв’язків проблеми адаптації (див. рис. Ж.1).

Рис.Ж.1. Схема обговорення проблем та шляхів їх подолання

Результати, які було отримано в ході ділової гри оброблялись незалежними експертами із застосуванням інформаційних перфокарт, базуючись на думках учасників “мозкової атаки”.

Узагальнюючи отримані результати, представимо основні причини й утруднення пристосування старших підлітків у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах (п’ятий етап):

- недостатня обізнаність медико-педагогічного персоналу загальноосвітньої школи-інтернату щодо можливих засобів адаптації учнів;

- відсутність комплексної методики діагностування медичних, психолого-педагогічних та соціально-педагогічних особливостей дітей, що потрапляють до інтернатного закладу;

- відсутність функціональної наступності у взаємодії навчального закладу, в якому навчався підліток, і загальноосвітній санаторній школі-інтернаті, в якій йому належить перебувати протягом стабілізації стану здоров’я;

- недостатня пристосованість інтернатних закладів для особистісної самореалізації підлітків, прояву творчих здібностей, нахилів, можливостей;

- “закритість” інтернатного середовища, і, як наслідок, поява явища деінституціалізації;

- відсутність або недостатність належної соціально-педагогічної або психолого-педагогічної допомоги дезадаптованим учням;

- відсутність науково обґрунтованих соціально-педагогічних умов адаптації старших підлітків у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах.

Як бачимо, наведені проблеми з адаптації можливо також умовно розташувати у трьох площинах, що свідчить про необхідність їх реалізації на індивідуальному, особистісному рівні старшого підлітка, через організацію внутрішнього середовища в інтернатному закладі і через налагодження взаємодії старших підлітків із зовнішнім середовищем.

 

 

Додаток З

Зведена таблиця для дослідження адаптованості старших підлітків до загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів

Критерій	Показники	Методи, методики	Рівні, бали	Характеристики рівнів
Фізіологічна адаптованість	Функціональний стан (самопочуття, активність, настрій, стан здоров’я)	Аналіз медичних карток підлітків, тест “САН”	Високий (В)	Самопочуття, активність, настрій збалансовані, всі показники вище від норми (5,4, 5,0, 5,1); наявність хронічного захворювання у хронічному стані або у стані ремісії, відсутність супутніх патологій
Середній (С)	Самопочуття, активність, настрій, або хоча б один з цих показників нижчий від норми на одну-дві одиниці (3,4-5,4;3,0-5,0;3,1-5,1); хронічне захворювання в стані ремісії, наявність незначних супутніх захворювань, не спричинених основним захворюванням
Низький (Н)	Самопочуття, активність, настрій, або хоча б один з цих показників нижчий від норми на 3 одиниці, хронічне захворювання у прогресуючому стані, наявність супутніх патологій, спричинених основним захворюванням, часті ОРВІ тощо
Емоційний комфорт	Проективний тест-малюнок “Автопортрет”, анкети “Мій настрій”, “Адаптація”	Високий (В)	Результати анкетування („Мій настрій”) від 12до 18 балів; позитивний відгук щодо розпорядку дня, охоронно-лікувального режиму ЗСШІ, задоволення стосунками з товаришами по класу, дорослими, позитивне сприйняття оточуючого середовища (за результатами анкети „Адаптація”)
Середній (С)	Результати анкетування („Мій настрій”) від 19до 26 балів; задовільний відгук щодо режиму і розпорядку дня ЗСШІ, незначні недоліки у спілкуванні з однокласниками в перші два тижні адаптації, позитивне сприйняття оточуючого середовища(за результатами анкети „Адаптація”)
Низький (Н)	Результати анкетування („Мій настрій”) від 27до 36 балів; негативне ставлення до умов життєдіяльності в ЗСШІ, труднощі у пристосуванні до режиму і розпорядку дня, незадовільний рівень стосунків із однокласниками і дорослими, відчуження, сум за родиною і друзями, почуття нікчемності
Психологічна адаптованість	Самооцінка	Твір-роздум “Автопортрет”, методика виявлення самооцінки	Високий (В)	Результати тестування („Самооцінка”) від 0до 25 балів; позитивне ставлення до себе, самосприйняття, підліток не обтяжений „комплексом неповноцінності”, правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії
Середній (С)	Результати тестування („Самооцінка”) від 26до 45 балів; адекватна самооцінка, критичність до себе, самосприйняття, підліток лише іноді намагається підлаштовуватися під думку інших
Низький (Н)	Результати тестування („Самооцінка”) від 46до 128 балів;негативне ставлення до себе, самозвинувачування, неадекватність самосприйняття, болісна реакція на критичні зауваження в свою адресу, „ комплекс неповноцінності”
Тривожність	Тест шкільної тривожності за Філіппсом	Високий (В)	Дуже високі або високі показники екстраверсії (12-26), ригідності (12-23), емоційної збудженості (13-20), активності (14-26), швидкий темп реакцій (14-22)
Середній (С)	Середні показники екстраверсії (7-11), ригідності (7-11), емоційної збудженості (8-12), активності (9-13). темп реакцій (9-13)
Низький (Н)	Інтроверсія (0-6), пластичність (0-6), емоційна врівноваженість (0-7), активності (0-8). темп реакцій (0-8)
Дидактична адаптованість	Навчальна успішність	Усереднений бал оцінювання за предметами гуманітарного і фізико-математичного циклів	Високий (В)	Середній бал від 10 до 12
Середній (С)	Середній бал від 7 до 9
Низький (Н)	Середній бал від 1 до 6
Спрямованість на здобуття знань	Методика вивчення спрямованості наЄ.Ільїна, Н.Курдюкової”	Високий (В)	Висока сформованість мотивації до всіх видів навчальної діяльності: від 9 до 12 балів
Середній (С)	Сформований мотив до вибіркових видів навчальної діяльності: від 5 до 8 балів
Низький (Н)	Несформований мотив навчальної діяльності, або не збігаються вибір з мотивом: від 0 до 4 балів
Соціально-педагогічна адаптованість	Соціальна взаємодія	Методика виявлення соціальних мереж підлітка	Високий (В)	Розмір мережі 15-30 осіб, щільність мережі достатня, велика кількість друзів, однолітків, осіб, що надаю