Психологічних, соціально-педагогічних напрямів роботи ЗСШІ (за 7-бальною шкалою)

№ п/п	Напрями роботи	ЗСШІ №11	ЗСШІ №9	ЗСШІ для дітей, хворих на цукровий діабет	ЗСШІ №13	Лівадійська ЗСШІ
	Діагностування стану фізичного здоров’я	4,3	7,0	7,0	6,9	7,0
	Психологічне діагностування	4,5	5,8	5,8	3,5	6,8
	Освіта і моніторинг якості навчального процесу	2,1	3,6	4,7	3,8	4,0
	Здійснення особистісно-орієнтованого підходу	3,4	3,1	4,0	4,6	4,7
	Формування гуманних стосунків у колективі	6,1	4,7	6,2	5,7	6,9
	Створення умов для реалізації підлітками різних видів діяльності	5,8	2,	5,8	3,6	4,4
	Створення „домашніх” умов життєдіяльності підлітків	5,4	2,5	5,4	2,5	3,8
	Організація психолого-педагогічного комфорту	6,2	2,8	6,6	3,0	4,7
	Організація умов для професійного самовизначення підлітків	5,5	4,7	3,2	4,4	5,6
	Організація спільних заходів з різними неподалік розташованими школами	7,0	5,8	5,4	4,6	5,2
	Проведення екскурсій, подорожей до музеїв, бібліотек, театрів, виставок, філармоній	5,3	5,4	3,8	3,7	6,4
	Організація родинних свят, вечорів, зустрічей з друзями, однолітками	6,8	6,6	1,4	4,5	4,7
Середній бал	5,22	4,54	4,94	4,23	5,35
Середній бал експертів	4,33	4,25	4,58	4,08	4,83

Середній бал самооцінки напрямів роботи ЗСШІ (табл. 2.4) приблизно однаковий (від 4,23 до 5,35 балів за 7-бальною шкалою), що відрізняється від оцінки експертів (ЗСШІ №11 – 4,33 бала, Лівадійська ЗСШІ – 4,83 бала, ЗСШІ для дітей хворих на цукровий діабет – 4,58 бала, ЗСШІ №9 – 4,25 бала, ЗСШІ № 13 – 4,08 бала), які коливаються від 4,08 до 4,83 балів. При цьому ранжування за кількістю балів максимуму та мінімуму самооцінки та експертної оцінки збігаються, також збігаються низькі бали самооцінки та експертної оцінки. Найнижчу оцінку надають впровадженню особистісно-орієнтованого підходу, а також освіті та моніторингу навчально-виховного процесу в усіх навчальних закладах, найвищі оцінки самоаналізу надано напрямам діагностики та формування гуманних стосунків. Крім того, низькі бали самооцінки МППП та оцінки експертів різні заклади отримали за такими напрямами: ЗСШІ №11 – психологічна, дидактична діагностика та здійснення особистісно-орієнтованого підходу і відстеження результатів розвитку особистості вихованців; ЗСШІ № 9 – залучення старших підлітків до різних видів діяльності, створення для них «домашніх» умов та психолого-педагогічного комфорту; ЗСШІ для дітей, хворих на цукровий діабет, – організація умов для професійного самовизначення старших підлітків, спільних заходів з батьками, з позашкільними закладами; ЗСШІ №13 – діагностування різних проблем, створення комфортних умов для життєдіяльності вихованців, проведення заходів з позашкільними закладами; Лівадійська ЗСШІ має приблизно однакові досить низькі середні бали (за самооцінкою – 5,35 бала; за експертною оцінкою – 4,83 бала) за усіма напрямами роботи.

Поглиблений аналіз недоліків роботи ЗСШІ, узгодження їх зі змістом виявлених труднощів дозволили виокремити основні їх джерела:

· недоліки в знаннях МППП щодо врахування індивідуальних медичних, психолого-педагогічних та соціально-педагогічних особливостей старших підлітків, їх впливу на процес адаптації;

· недостатнє включення новоприбулих вихованців в активну різноманітну навчально-творчу діяльність, у взаємодію між собою, взаємодію з елементами інтернатного середовища, недооцінка значення самостійної діяльності для розвитку особистості старших підлітків;

· недооцінка значущості взаємодії старших підлітків з різними елементами соціуму (позанавчальними закладами, громадськими організаціями, спортивними і дозвіллєвими клубами тощо).

З цієї позиції ми ще раз розглянули виявлені утруднення та недоліки адаптації старших підлітків у середовищі ЗСШІ. Так, методом опитування вихованців ЗСШІ було встановлено, що незалежно від профілю закладу старші підлітки в адаптаційний період мають однакові труднощі у спілкуванні із дорослими через необхідність у самоствердженні, підвищену або неадекватну самооцінку, підвищений рівень тривожності, низькі показники емоційного комфорту та зниження рівня навчальної успішності. Під час бесід старші підлітки наголошували на проблемах емоційного комфорту в нових умовах, організації їхньої життєдіяльності, а особливо змістовного проведення дозвіллєвої, творчої та пізнавальної діяльності. Опитані старші підлітки вказували на підвищені вимоги з боку медико-педагогічного персоналу щодо виконання режимних моментів, недостатню мотивацію цілодобового перебування в інтернатному закладі. Це є свідченням того, що проблема адаптації старших підлітків до загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів існує та залишається актуальною для усіх досліджуваних ЗСШІ незалежно від профілю.

Такий висновок підтверджується і результатами опитування батьків старших підлітків. Більшість батьків відзначили незадоволеність рівнем психологічного здоров’я своїх дітей у початковий період перебування в інтернатному закладі через підвищену тривожність і нервовість, зниження інтересу і успішності навчання. Батьки виявили й занепокоєння щодо проблем мотивації навчальної діяльності своїх дітей, яка в цьому віці досить нестабільна, профорієнтаційної роботи, психологічної та соціально-педагогічної допомоги старшим підліткам у розв’язанні їх проблем, у тому числі пов’язаних з процесом адаптації. Опитування показало, що близько 70,90 % батьків не повною мірою задоволені процесом пристосування до нових умов життєдіяльності в інтернатному закладі своїх дітей і вважають, що вони потребують спеціальних заходів для поліпшення процесу їхньої адаптації. Опитування МППП та родин, в яких виховуються хронічно хворі старші підлітки, показало, що адаптація вихованців ускладнюється тим, що на вихідні, свята, канікули та протягом періоду лікування простудних захворювань вони перебувають вдома, де умови життєдіяльності, стиль виховання та спілкування серйозно відрізняються від середовища ЗСШІ, у якому старші підлітки зазвичай проводять більшу частину часу. Батьки та МППП відзначають, що така короткотривала але різка і значна зміна внутрішнього середовища негативно впливає на процес адаптації старших підлітків, спричиняючи порушення у поведінці, пов’язані зі станом дезадаптованості. Отже, було підтверджено необхідність у залученні до експериментальної роботи батьків старших підлітків, проведенні з ними просвітницької роботи з проблеми адаптації їхніх дітей, психолого-педагогічного консультування, спеціальних виховних заходів.

Проведене дослідження підтвердило теоретично обґрунтовані нами припущення щодо наявності та характеру специфічних ускладнень пристосування старших підлітків з проблемами здоров’я, що дало підстави для проведення експериментальної роботи саме у загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах.

В ході бесід і опитування МППП досліджуваних навчальних закладів підтвердив наявність труднощів пристосування старших підлітків, пов’язаних з необхідністю відриву від сім’ї, друзів на термін, необхідний для стабілізації стану здоров’я, труднощів, які стосуються організації життєдіяльності в умовах нового соціального середовища. Для додаткового дослідження труднощів адаптації, які мають місце у ЗСШІ, для оцінювання МППП було представлено три групи утруднень, пов’язаних із теоретично обґрунтованою нами сукупністю соціально-педагогічних умов. Ранжування виявлених труднощів (див. додаток Р) дозволило обґрунтовано підійти до вибору експериментальних груп для перевірки як окремих соціально-педагогічних умов, так і їх сукупності, а також підтвердило правильність вибору об’єктів дослідження і можливість створення необхідних для цього умов в експериментальних закладах.

Слід зазначити, що результати самоаналізу напрямів роботи ЗСШІ та ранжування відповідей адміністрації, медико-педагогічного персоналу, старших підлітків та їхніх батьків показало, що в Харківській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІ ступеня №11 для дітей із психоневрологічними захворюваннями перші позиції посідають утруднення, пов’язані із недостатнім урахуванням індивідуальних медико-психолого-соціально-педагогічних особливостей старших підлітків. Так, у ході обговорення здобутих даних для медичного персоналу цього закладу відзначимо, що робота з діагностики, узагальнення і контроля за динамікою стану здоров’я старших підлітків проводиться систематично і на досить високому рівні, але водночас спостерігається недостатня взаємодія старших підлітків із вчителями та вихователями щодо врахування динаміки навчальних навантажень на кожного учня протягом тижня, має місце недостатнє врахування медичних протипоказань при конструюванні виховних заходів, несистематичне відстеження і контроль вчителями показань лікарів у ході навчального процесу, недостатня поінформованість щодо реального стану здоров’я старших підлітків, їх соціального статусу, соціальної ситуації розвитку та умов життєдіяльності старших підлітків, у яких вони навчалися до прибуття у цей навчальний заклад. Проблеми цього рівня підтверджуються низьким середнім показником групи утруднень k1=5,3 (див. додаток Р).

Експертна група відзначила, що специфічна особливість даного інтернатного закладу полягає в його профілізації, що, в свою чергу, вимагає обов’язкового врахування комплексу медичних, психолого-педагогічних і соціально-педагогічних характеристик учнів у їх єдності. Тому ми визначимо цей інтернатний заклад як експериментальний (група Е₁) для перевірки такої соціально-педагогічної умови умови: індивідуалізована соціально-педагогічної допомога старшим підліткам у процесі їхньої адаптації на основі інтеграції зусиль медико-психолого-педагогічного персоналу і батьків.

Аналіз табл. 2.4 і додатку Р показує, що респонденти у Харківській обласній загальноосвітній санаторній школі-інтернаті № 9 для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи вказували на достатній рівень організації життєдіяльності учнів і побудови навчально-виховного процесу. Однак у ході обговорення труднощів адаптації старших підлітків із педагогічним персоналом було виявлено недостатню пристосованість інтернатного середовища для прояву нахилів, здібностей, інтересів, особистісної самореалізації учнів, невисокий рівень сформованості гуманних стосунків між вихователями, учнями та педагогами, недостатнє врахування суб’єктного досвіду учнів в навчально-виховному процесі.

Старші підлітки та їхні батьки відзначали достатній рівень організації виховних заходів, але ці заходи не завжди і не повною мірою враховували інтереси і бажання підлітків. Старші підлітки наголошували на відсутності можливостей для налагодження стосунків із друзями, на недостатньому рівні психолого-педагогічного комфорту в навчально-виховному процесі і відсутності власного особистісного простору. Всі опитані респонденти підкреслили невідповідність інтернатського середовища умовам «домашнього» комфорту (середній показник ранжування утруднень цієї групи низький k2 = 3,6 (див. додаток Р).

За оцінкою експертної групи, в даному інтернатному закладі спостерігається обмаль спеціально організованих соціально-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення високого рівня життєдіяльності старших підлітків, що стало підґрунтям для вибору даного навчального закладу експериментальним (група Е₂) для перевірки такої соціально-педагогічної умови: сприяння взаємодії старших підлітків із середовищем ЗСШІ на основі його збагачення

Як видно з аналізу планів роботи інтернатних закладів, показники в Харківській обласній загальноосвітній санаторній школі-інтернаті для дітей, хворих на цукровий діабет, щодо кількості проведених заходів, спрямованих на взаємодію старших підлітків з оточуючим середовищем, значно нижчі, ніж в інших закладах. Медико-педагогічний персонал даного закладу пояснює це специфічною особливістю захворювання дітей (100% потребують постійного медичного контролю за рівнем інсуліну в крові і дозуванням ін’єкцій). До того ж старші підлітки-учні даного закладу критичніше оцінили ситуацію стосовно невеликої кількості екскурсій, подорожей, недостатнього врахування їхніх інтересів і бажань при плануванні і проектуванні виховних виїзних заходів.

Тим часом і психолого-педагогічний персонал, і батьки одночасно вказують на ізольованість дітей від соціуму, неможливість спілкування з друзями й однолітками у вільний час. Усі ці недоліки в організації взаємодії старших підлітків у соціальному середовищі найяскравіше виражені саме в цьому навчальному закладі.

Отже, Харківська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей, хворих на цукровий діабет, була визначена експертною групою як експериментальний заклад (група Е₃) для дослідження соціально-педагогічної умови адаптації старших підлітків: організація і координація взаємодії старших підлітків із різними соціальними інститутами.

Аналіз результатів основних медико-психолого-педагогічних напрямів діяльності інтернатних закладів, а також ранжування значущості труднощів адаптації старших підлітків свідчить, що найстабільніші, але незначні, у порівнянні з показниками інших шкіл-інтернатів щодо врахування індивідуальних особливостей старших підлітків, організації умов їхньої життєдіяльності та взаємодії з оточуючим середовищем, спостерігаються в Харківській обласній загальноосвітній санаторній школі-інтернаті №13 для дітей, хворих на сколіоз. Це підтвердилося у ході обговорення соціально-педагогічної ситуації, що склалася в даному навчальному закладі.

Аналіз річного плану роботи цього закладу показує, що система роботи МППП спрямована на відновлення здоров’я дітей, духовне виховання особистості, на інтеграцію освітніх чинників школи, сім’ї, внутрішнього і зовнішнього середовища, прищеплення їм здорового способу життя, впровадження елементів особистісно-орієнтованої взаємодії педагогів з учнями. Порівнюючи аналогічні показники серед інших інтернатних закладів (додаток Р), експертна група дійшла висновків, що в Е₄ вони є найнижчими: k1 = 5,2, k 2 = 3,1, k 3 = 4,5.

З метою експериментальної перевірки сукупності соціально-педагогічних умов адаптації старших підлітків у загальноосвітній санаторній школі-інтернаті №13, на основі експертної оцінки цей інтернатний заклад обрано нами як експериментальний (група Е₄) для дослідження сукупності умов, а саме:

- індивідуалізованої соціально-педагогічної допомоги старшим підліткам у процесі їхньої адаптації на основі інтеграції зусиль медико-психолого-педагогічного персоналу і батьків;

- сприяння взаємодії старших підлітків із середовищем ЗСШІ на основі його збагачення;

- організації і координації взаємодії старших підлітків із різними соціальними інститутами.

З метою здобуття об’єктивних даних для експериментального дослідження також було здійснено попередній вибір контрольного закладу з трьох санаторних шкіл-інтернатів Автономної Республіки Крим (Лівадійська республіканська загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей із хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання, Євпаторійська загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей із серцево-судинними захворюваннями, Алупкінська республіканська загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу). Було з’ясовано, що Лівадійська республіканська загальноосвітня санаторна школа-інтернат для дітей із хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання за середніми показниками найбільше відповідає показникам експериментальних закладів (групи Е₁, Е₂, Е₃, Е₄) (див. табл. 2.1 – 2.4, додаток Р) і має високий рівень самооцінки та експертної оцінки за усіма напрямами: k1 = 5,9, k 2 =4,2, k 3 =4,7.

У всіх навчальних закладах (Е₁ - Е₄) що брали участь в експерименті, було створено експериментальні групи, в навчальному закладі К – контрольну групу, які складалися з учнів старшого підліткового віку.

Варіативність експерименту забезпечувалася тим, що:

· по-перше, в кожній експериментальній групі (Е₁, Е₂, Е₃) перевірялася визначена раніше умова, яка відповідала встановленим у даному закладі труднощам адаптації, а в Е₄ – сукупність соціально-педагогічних умов адаптації старших підлітків у ЗСШІ, з метою перевірки дійовості сукупності визначених умов, а не окремо взятої умови адаптації старших підлітків; порівняння результатів дослідження проводилося як між експериментальними групами (Е₁ з Е₂, Е₁ з Е₃, Е₁ з Е₄, Е₂ з Е₃, Е₂ з Е₄, Е₃ з Е₄), так і кожної експериментальної групи з контрольною (Е₁ з К, Е₂ з К, Е₃ з К, Е₄ з К);

· по-друге, варіативністю технології, яка мала динамічні та гнучкі форми і засоби адаптації, які дозволяли швидко реагувати на зміни соціально-педагогічної ситуації, що залежали від часу прийняття старшого підлітка до ЗСШІ, характеру його захворювання, а також рівня його адаптованості.

Як зазначалося вище, у нашому дослідженні критерій адаптації «адаптованість» було поділено на декілька видів з метою виявлення взаємозалежності різних видів адаптованості. У додатку З наочно представлено зведені характеристики критеріїв адаптації для дослідження адаптованості старших підлітків у ЗСШІ. У табл. 2.5 – результати констатувального експерименту за цими критеріями.

Таблиця 2.5

Результати констатувального експерименту, %

Види адаптованості	Показники адаптованості
Фізіологічна адаптованість	Функціональний стан	Емоційний комфорт
Рівні Групи	В	С	Н	В	С	Н
Е1	16,67	25,0	58,33	25,0	41,67	33,33
Е2	36,36	45,45	18,18	18,18	45,45	36,37
Е3	37,5	37,5	25,0	37,5	37,5	25,0
Е4	7,14	28,57	64,29	7,14	35,71	57,14
К	30,0	30,0	40,0	30,0	40,0	30,0
Психологічна адаптованість	Самооцінка	Тривожність
Рівні Групи	В	С	Н	В	С	Н
Е1	25,0	25,0	50,0	50,0	33,33	16,67
Е2	36,36	27,27	36,36	36,36	27,27	36,36
Е3	25,0	25,0	50,0	37,5	50,0	12,5
Е4	14,28	28,57	57,14	50,0	21,43	28,57
К	30,0	30,0	40,0	40,0	30,0	30,0
Дидактична адаптованість	Навчальна успішність	Спрямованість на здобуття знань
Рівні Групи	В	С	Н	В	С	Н
Е1	25,0	33,33	41,67	8,33	33,33	58,33
Е2	18,18	36,36	45,45	18,18	54,55	27,27
Е3	25,0	62,5	12,5	12,5	62,5	25,0
Е4	14,28	28,57	57,14		28,57	71,43
К	20,0	50,0	30,0	20,0	60,0	20,0
Соціально-педагогічна адаптованість	Соціальна взаємодія	Соціальна компетентність
Рівні Групи	В	С	Н	В	С	Н
Е1	25,0	50,0	25,0	16,67	58,33	25,0
Е2	36,36	45,46	18,18		36,36	63,64
Е3	12,5	37,5	50,0	12,5	37,5	50,0
Е4	7,14	42,86	50,0		42,86	57,14
К	30,0	40,0	30,0	20,0	60,0	20,0

Для експериментальної перевірки обґрунтованих нами соціально-педагогічних умов використовувалися різні види та показники адаптованості (табл. 2.5, додатках С.1 – С.3) як результати констатувального експерименту експериментальних (Е₁, Е₂, Е₃, Е₄) та контрольної (К) груп.

Аналіз таблиці 2.5 показав, що за середніми показниками результатів тестування групи є близькими. Для оцінки достовірності порівняння середніх коефіцієнтів нами був використаний критерій Пірсона (критерій c²). Була висунута нульова гіпотеза про тотожність двох сукупностей, наведених у таблиці 2.5. Статистичне значення критерію c² було обчислено за формулою:

(2.1)

де n₁, n₂ - об’єми двох вибірок із двох сукупностей;

О_1i -кількість об’єктів першої вибірки i-ої категорії;

О_2i -кількість об’єктів другої вибірки i-ої категорії.

При повному співпадінні емпіричних та критичних частот å(n₁O_2i - n₂O_1i)² = 0. При не співпадінні необхідно провести порівняння емпіричного значення c² з його критичним значенням, яке визначається за таблицею [88] з урахуванням ступенів свободи n. У даному випадку для рівня значущості a = 0,05 (тобто надійності 95 %, що є загальноприйнятим для педагогічних досліджень) і кількості ступенів свободи n - 1 = 3 - 1 = 2 (n - кількість рівнів: високий, середній, низький за кожним показником) критичне значення критерію Т_табл = 6 [88].

Нульова гіпотеза, яка передбачає, що різниця між обчисленими емпіричними частотами та математичним очікуванням має випадковий характер і між ними немає різниці, відхиляється, якщо Т_екс > Т_табл, для прийнятого рівня значущості a. У цьому випадку приймається альтернативна гіпотеза, тобто розподіл об’єкта на n категорій за станом досліджуваної якості є відмінним в двох розглянутих сукупностях. Для застосування критерію Пірсона за результатами констатуючого експерименту, був визначений розподіл учнів за рівнями: високий, середній, низький і складено табл. 2.5.

Для того, щоб співставити контрольний та всі експериментальні групи між собою і визначити, чи всі групи є приблизно рівними за всіма показниками адаптованості, за формулою (2.1) було визначено значення критерію Т_екс для всіх можливих комбінацій груп між собою. Отримані результати наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6