Для лабораторно - практичних робіт

Р О Б О Ч И Й З О Ш И Т

З БІОЛОГІЇ

для лабораторних та практичних робіт

 

студентам І та ІІ курсів ВНЗ І –ІІ рівнів акредитації всіх спеціальностей

 

 

КОНКУРС «Педагогічні інновації»

 

 

Номінація: «Інноватика в організації

практичного навчання студентів»

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛНАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БІОРЕСУРСІВ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

«МУКАЧІВСЬКИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ»

Р О Б О Ч И Й З О Ш И Т

З БІОЛОГІЇ

Для лабораторно - практичних робіт

 

студента(ки) групи___________________________________

 

___________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

___________________________________________________

 

___________________________________________________

 

Укладач: Доктор Наталія Мигалівна - викладач агрономічних дисциплін, спеціаліст вищої категорі.

 

Рецензенти:Кнап Надія Василівна - кандитат сільськогосподарських наук,спеціаліст вищої категорії, викладач-методист;

Симочко Віталій Вікторович - кандитат біологічних наук, доцент Ужгородського національного університету;

Бокоч Ольга Сергіївна- завідувач кабінету методики викладання природничо- математичних дисциплін Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

 

Даний методичний посібник з курсу «Біологія» цілком відповідає чинній навчальній програмі 2010 року для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти і сумісний з підручниками із загальної біології, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.

Кожна практична та лабораторна робота містить короткий опорний конспект, та тестові завдання для перевірки знань.

Дані матеріали можуть бути рекомендовані викладачам та студентам для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

 

Рекомендовано цикловою комісією агрономічних дисциплін.

Протокол № 5 від «__ 13 __»_______ грудня _____2013 р.

 

Зміст

Лабораторні роботи

Лабораторна робота № 1

Тема. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей……………………………………………………..……………………………….3

Лабораторна робота № 2

Тема. Вивчення властивостей ферментів……………………………………............................5

Лабораторна робота № 3

Тема. Будова клітин прокаріотів та еукаріотів………………………………………………………6

Лабораторна робота № 4

Тема. Рух цитоплазми, явище плазмолізу і деплазмолізу в клітинахрослин. Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра…………………………………………..8

Лабораторна робота № 5

Тема. Будова хромосом. Мітотичний поділ клітин………………………………………….…9

Лабораторна робота № 6

Тема. Будова тканин тваринного організму і тканин рослинного організму.......................................................................................................................................11

Лабораторна робота № 7

Тема. Форми розмноження організмів. Будова статевих клітин…………………………….12

Лабораторна робота № 8

Тема. Спостереження нормальних i мутантних форм дрозофіл, їхпорівняння………………………………………………………………………………………15

Лабораторна робота № 9

Тема. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої……………………………………………………………………………………………15

Практичні роботи

Практична робота № 1

Тема. Розв’язування елементарних задач з молекулярної біології………..............................11

Практична робота № 2

Тема: Вивчення закономірностей спадковості…………………………………………………...13

Практична робота № 3

Тема. Розв'язування задач з екології…………………………………………………………..10

Практична робота № 4

Тема. Порівняння природного та штучного добору…………………………………………..15

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Висновок

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

 

 

Дата «______________»______________

 

Оцінка викладача _______________________________

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Тема. Вивчення властивостей ферментів

Мета: вивчити властивості ферментів, умови їхньої активності й значення для живих організмів.

Обладнання: мікроскоп, пробірки, лабораторні скельця, листки елодеї (бальзаміну,

пеларгонії), шматочки сирої і вареної картоплі, 3%-й розчин пероксиду водню, дистильована вода, фільтрувальний папір, піпетка.

 

Це потрібно знати

 

Каталітичну функцію в живих організмах – біокаталіз – здійснюють ферменти.Ферменти бувають простими та складними. Прості ферменти – це білкові молекули (пепсин, трипсин тощо), які складаються лише з амінокислотних залишків. Складні ферменти, крім білкової частини, містять і небілкову – кофактор. Кофакторами можуть бути неорганічні катіони або аніони, а також органічні речовини (коферменти), наприклад похідні вітамінів.

Ферментативна реакція перебігає в 10⁶–10¹² разів швидше, ніж у середовищі без ферментів.Каталітична активність ферменту зумовлена не всією його молекулою, а лише її невеликою ділянкою – активним центром. Активність ферменту проявляється лише за певних умов: тих чи інших значень температури, тиску, рН тощо. Існують і спеціальні речовини, здатні регулювати активність ферментів. Вони зв’язуються з активними центрами ферментів і блокують їхню активність. У ролі таких речовин-інгібіторів можуть виступати йони важких металів: Плюмбуму (Pb), Арсену (As), Аргентуму (Ag). Пероксид водню Н₂О₂ утворюється в живих організмах у результаті природних окисно-відновних процесів. Він токсичний, тому в клітинах постійно відбувається процес розщеплення Н₂О₂ до води і кисню.

У звичайних умовах цей процес протікає досить повільно, але в живих клітинах реакція прискорюється ферментом каталазою. Активність каталази різна у різних видів рослин і тва­рин, вона залежить від зовнішніх умов, стану організму і його віку.

Про активність каталази можна судити за такою зовнішньою ознакою, як інтенсивність виділення з тканин бульбашок кисню. Цей процес кожна описати наступною реакцією:

 

2Н₂О₂ ^{каталаза} 2Н₂О+ О₂

 

Хід роботи

1.Приготуйте мікропрепарат листка елодеї, який попередньо витримали протягом 8-10 годин на світлі, і розгляньте під мікроскопом.

2.Нанесіть піпеткою розчин Н₂О₂ на край накривного скельця, а з протилежного боку вбирайте воду фільтрувальним папером доти, поки розчин не опиниться під покривним скельцем.

3.Мікропрепарат розгляньте під мікроскопом. Опишіть побачене.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Який газ виділяється з листків елодеї при додаванніН₂О₂?

4.В одну пробірку помістіть шматочок сирої картоплі, а в іншу – вареної. У кожну з них внесіть по 10 крапель Н₂О₂ і спостерігайте за змінами, що відбуваються. Опишіть побачене.

1-ша пробірка __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

2-га пробірка _________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

5.Використовуючи малюнок, опишіть дії ферментів у каталізуючій реакції. Назвіть речовини і комплекси, позначені цифрами 1—5.

 

1 2 3 4 5

 

 

6.Чому біохімічні процеси в живих організмах відбуваються лише за участю ферментів? Відповідь обґрунтуйте.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

7.Чому активність ферментів може проявлятись лише за певних умов? Відповідь обґрунтуйте.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Виконати тести (вибрати із запропонованих відповідей правильну):

 

1. Високомолекулярні біополімери, мономерами яких є залишки амінокислот, це:

а) білки; б) жири; г)вуглеводи.

2. Ферменти мають природу:

а)білкову; б) ліпідну; в) вуглеводну; г)є видозміненими нуклеїновими кислотами.

3.Прискорення біохімічних реакцій забезпечують:

а) алкалоїди; б) гормони; в) вітаміни; г) ферменти.

4.Каталітичну активність ферменту зумовлює:

а) білкова частина; б) активний центр; в) небілкова частина; г) вся молекула.

5.Укажіть, чим регулюються життєві функції рослин:

а) ферментами; б) АТФ; в) хлорофілом; фітогормонами.

6.Антитіла мають природу:

а)білкову; б) ліпідну; в) вуглеводну; г)є видозміненими нуклеїновими кислотами.

7. Життєві функції в організмі людини регулюють:

а) гормони; б) алкалоїди; в) вітаміни; г) антибіотики; д) солі важких металів.

8.Укажіть, які речовини відносять до біологічно активних:

а) ферменти; б) антитіла; в) вітаміни; г) жири.

9.Назвіть біологічно активні речовини, які синтезують ендокринні залози:

а) вітаміни; б) фактори росту; в) нейромедіатори; г) гормони.

10.Активність складних ферментів визначається:

а)їхнім розташуванням у клітині; б)кількісню амінокислотних залишків;

в)просторовою структурою; г)наявність небілкової частини; д)молекулярною масою.

11.Складовою частиною складних ферментів є:

а)вітаміни; б) моносахариди; в) нуклеотиди; г) іони металів; д) ліпіди.

12.Чим відрізняються ферменти від інших білків:

а) є каталізаторами хімічних реакцій; б) є переносниками кисню; в) є поживними речовинами; г) є будівельним матеріалом.

Занести відповіді в таблицю:

 

 

Висновок ( зробити висновок про властивості ферментів і їхню роль в життєдіяльності організмів):

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Дата «______________»______________

 

Оцінка викладача _______________________________

 

Лабораторна робота № 3

Будова еукаріотичної клітин

 

Хід роботи

 

1.Розгляньте під мікроскопом спочатку при малому, а потім при великому збільшенні рослинні клітини.

2. Порівняйте побачене зі схемою рослинно клітини.

3. Підпишіть схематичну будову рослинної клітини, позначте органоїди.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

4.Розгляньте під мікроскопом клітини тварини спочатку при малому, а потім при великому збільшенні. Порівняйте побачене зі схемою будови тваринної клітини.

5.Підпишіть схематичну будову тваринно клітини, позначте органоїди. ____________________________________________________________­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­_________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6. Підпишіть схематичну будову бактеріальної клітини, позначте органоїди.

 

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

________________________________________

 

 

7. Розгляньте під мікроскопом постійний чи тимчасовий мікропрепарат цвільового гриба. Порівняйте побачене зі схемою будови гриба.

8. Замалюйте будову грибної клітини, зробіть позначення.

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

9.Порівняйте будову рослинної, тваринної, грибної і бактеріальної клітин, заповнивши табли­цю, Позначте наявність органоїдів знаком «плюс» (+) чи «мінус» (-).

Лабораторна робота № 4

Це потрібно знати

Основна функція клітинної стінки – опорна, для підтримання форми клітини. Інші функції – захисна:охорона внутрішнього вмісту клітини від механічних ушкоджень і транспортна: переміщення води та інших сполук у клітину та за її межі.

Вода — головний компонент клітини. Вона надходить до клітини і виходить з неї через плазмалему. Процес дифузії йде у напрямку урівнювання концентрації речовин.

Проникність клітинних стінок рослин проявляється в явищах плаз-молізу і деплазмолізу. Якщо концентрація розчину в навколишньому середовищі вища, ніж у клітині (гіпертонічний розчин), вода залишає клітину і надходить у зовнішнє середовище. У цьому випадку об’єм вакуолей (і частково цитоплазми) зменшується, і пристінкова цитоплазма відшаровується від клітинної стінки. Це явище називається плазмолізом.

Якщо плазмолізовану клітину помістити в чисту воду, то вода з навколишнього середовища буде проникати у клітину, при цьому відновиться її початковий об’єм. Це явище називається деплазмолізом..

Мембрана має вибіркову проникність, що перешкоджає хаотичному транспорту речовину клітину та з неї.

 

А Б В

Плазмоліз в епідермальній клітині листка (схематичний малюнок):

А — в нормальних умовах протоплазма заповнює простір, обмежений клітинною оболонкою;

Б — якщо клітину помістити до концентрованого розчину сахаро­зи, вода починає виходити з клітини в гіпертонічне се­редовище, а плазматична мембрана — скорочуватись; В — перенесена в більш концентрований розчин.

Хід роботи

 

1.Приготуйте тимчасовий мікропрепарат листка елодеї, попередньо витриманого на світлі.

Розгляньте його під мікроскопом. Зверніть увагу на рух цитоплазми, який можна помітити, спостерігаючи за переміщенням хлоропластів Якщо рух не спостерігається, то препарат треба підігріти в гарячій воді.

2.Замалюйте 3-4 клітини, підпишіть малюнок. Позначте органоїди і відзначте стрілками рух цитоплазми.

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

3. Нанесіть на край накривного скельця мікропрепарату листка елодеї чи луски цибулі 3-4 краплі 10%-го розчину NаСІ, а з протилежного боку помістіть фільтрувальний папір. Фільтрувальний папір втягує воду, і розчин солінадійде під скельце до мікропрепарату.

4. Розгляньте мікропрепарат під мікроскопом. Які зміни відбулися вклітинах? Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок, позначте клітинну оболонку, ядро, цитоплазму й опишіть побачене явище.

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

5.Аналогічним способом (за допомогою води і фільтрувального паперу) промийте мікропрепарат і знову розгляньте його під мікроскопом. Які зміни ви спостерігали в клітинах Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок, позначте клітинну оболонку, ядро, цитоплазму й опишіть побачене явище.

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6.Який зв'язок між явищами плазмолізу, деплазмолізу і властивостями цитоплазми клітинної мембрани?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

7.Відомо, що іони натрію знаходяться на зовнішній поверхні мембрани, а кальцію — на внутрішній. Який механізм переміщення іонів натрію в клітину, а іонів кальцію — назовні? А при зворотному русі іонів? Що стане з клітиною, якщо рух іонів припиниться?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

8.Складіть схему «Будова ядра» та заповніть таблицю.

 

Структура ядра

Компоненти ядра	Особливості будови	Функції

 

 

Виконати тести (вибрати із запропонованих відповідей правильну):

1.До складу клітинної стінки у рослин входять:

а) хітин; б) целюлоза; в) пектин; г) ліпіди.

2. Плазмалема, або плазматична мембрана, - це мембрана:

а) зовнішня клітини; б) внутрішня клітини; в) ендоплазматичної сітки; г) мітохондрії.

3. Пасивний транспорт відбувається:

а) за градієнтом концентрації; б) проти градієнта концентрації; в) незалежно від градієнта концентрації.

4. Вказати, які структури клітини мають вибіркову проникність:

а) ядерце; б) клітинний центр;. в) клітинні мембрани; г) рибосоми.

5. Відшаровування пристінкового шару цитоплазми від клітинної стінки має назву:

а) деплазмоліз;.б) плазмоліз; в) циториз; г) піноцитоз.

6.Пелікула притаманна клітинам:

а) бактерій; б) грибів; в) рослин; г) тварин; д) вірусів.

7.Компоненти клітини, які мають ДНК і забезпечують збереження спадкової інформації, - це:

а) ядро; б) мітохондрії; в) рибосоми; г) хлоропласти.

8.У ядерці відбувається:

а) синтез білка; б) синтез рРНК; в) синтез іРНК; г) синтез тРНК.

9.Поверхневий апарат ядра має:

а) одну мембрану; б) дві мембрани; в) білкову пластинку.

10.До складу ядра входять:

а) пластиди; б) мітохондрії; в) лізосоми; г) ядерце.

11.ДНК міститься в структурах ядра:

а) ядерному скелеті; б) мембрані; в) хроматині; г) ядерному соку.

12.Синтез рРНК і утворення субодиниць рибосом відбувається в ядрі в:

а) поверхневому апараті; б) ядерному скелеті; в) ядерці; г) ядерному соку.

Занести відповіді в таблицю:

 

Висновок (зробити висновок про властивості цитоплазми і клітинної мембрани та функції ядра):

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

Дата «______________»______________

 

Оцінка викладача _______________________________

Лабораторна робота № 5

Це потрібно знати

Сукупність хромосом, характерна для клітин організмів даного виду, складає їхній каріо­тип (хромосомний набір).

Хромосоми відіграють головну роль у процесі клітинного поділу, забезпечуючи передачу спадкової інформації від одного покоління до іншого. У клітинах, які не діляться, вони являють собою тонкі нитки ДНК, зв’язані з білками-гістонами. Нитки називаються хроматидами. Вивчаючи хромосоми в період мітозу, визначають стан каріотипу організму, а для того, щоб зрозуміти, як реалізується спадкова інформація, необхідно досліджувати хромосоми в період інтерфази. Це вкрай складно, тому що інтерфазні хромосоми — дуже тонкі, довгі, багаторазово переплетені між собою нитки. Цю задачу можна розв’язати при вивченні політенних хромосом, що були виявлені в де­яких комах. Політенні хромосоми набагато товстіші за звичайні, оскільки складаються із сотень однакових хромосом, вони утворюються в результаті багаторазової реплікації хромо­сом, що не розходяться, а залишаються поруч одне з одним. Збільшення числа ниток ДНК у політенних хромосомах дозволяє клітині інтенсифікувати транскрипцію й утворити велику кількість білка. Забарвлені політенні хромосоми складаються із світлих і темних смуг, що перемежовуються.

Непрямий поділ клітин носить назву мітозу, або каріокінезу. Мітоз забезпечує збільшення числа клітин багатоклітинних організмів і чисельності одноклітинних організмів. Для мітозу характерний суворо рівномірний поділ хромосом, які несуть спадкову інформацію, між дочір­німи клітинами. У ході мітозу виникають послідовні фази з чіткою морфологічною картиною (про-, мета-, ана-, телофаза). Між фазами поділу клітина перебуває у спокої — інтерфазі, протягом якої протікає підготовка до поділу.

 

 

 

 

 

Хід роботи

1.Розгляньте будову хромосом на схематичному малюнку. Підпишіть його, позначте первинну і вторинну перетяжки, плечі, супутники.

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Зробіть висновок про особливості будови і функції хромосом.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2.Розгляньте фотокаріограму здорової людини. Знайдіть гомологічні хромосоми й позначте пари гомологічних хромосом цифрами 1-23.

 

Мал. 1 Мал. 2 Мал. 3

4.Розгляньте малюнок. Що позначено цифрами 1—5? Скільки молекул ДНК входить до скла­ду метафазної хромосоми?

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

5.У ядрі соматичної клітини мушки дрозофіли чотири пари хромосом. Скільки хромосом буде в цій клітині на стадії анафази мітозу? Чому?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6.Розгляньте мікропрепарат поздовжнього розрізу корінця цибулі і при великому збільшенні, знайдіть зони кореня. Замалюйте клітину на стадіях про-, мета-, ана- і телофази. Порівняйте побачене з мікрофотографіями і схемами. Замалюйте клітини, підпишіть малюнки, зробіть позначення.

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

7.Заповніть таблицю:

 

Лабораторна робота №6

 

Це потрібно знати

Тканина — сукупність клітин і міжклітинної речовини, подібних за будовою, похо­дженням і виконуваними функціями.

Добре розвинені тканини у вищих рослин, у багатоклітинних водоростей вони відсутні. Тка­нини рослинного організму відрізняються незначною кількістю міжклітинної речовини і тим, що до їхнього складу часто входять омертвілі клітини.

Особливістю рослинних тканин є те, що практично всі їхні клітини (крім клітин твірноїтканини) не здатні до поділу.У процесі індивідуального розвитку рослинного організму його тканини формуються з мери­стеми-- твірної тканини. Клітини меристеми ростуть і набувають форми і розмірів, характер­них для тієї чи іншої тканини. У рослин є верхівкова і бічна меристеми. Перша знаходиться на верхівках пагонів і коренів і зумовлює їх ріст у довжину. Бічна меристема забезпечує ріст у товщину. Розрізняють також уставну меристему, що розташована в меживузлях деяких рослин(рис, бамбук, осока).

 

 

Деякі типи рослинних тканин:

А — паренхіма; Б —ситоподібна трубка флоеми та клітина-супутник; В — трахеїда; Г — судина. 1 — міжклітинний простір; 2 — цитоплазма; З — клітинна стінка; 4 — вакуоля; 5 прото­плазма ситоподібної трубки; 6 — клітина-супут­ник.

 

Багатоклітинні тваринні організми відрізняються від колоніальних тим, що їхні клітини диференційовані і, разом з міжклітинною речовиною, формують тканини. Розрізняють чотири основні типи тканин тваринного організму: епітеліальну, сполучну, м’язову, нервову. Тканина формується із клітин певних форм і розмірів, що безпосередньо пов язано із вико­нуваними функціями. Наприклад, витягнуті, веретеноподібні клітини непосмугованої мускула­тури здатні до скорочення, а відростки нервових клітин забезпечують прииом і передачу нервового імпульсу.

Кожен тип тканини включає кілька видів. Так, епітеліальна тканина включає залозистий епітелій, плоский, кубічний, циліндричний, багатошаровий, багаторядний тощо.

Види епітеліальної тканини:

А — плоский епітелій; Б — кубічний епітелій; В — стовпчастий; Г— війча­стий (миготливий) епітелій;

Д - сен­сорний епітелій (клітини з вистілки носової порожнини); Е — залозистий епітелій: показані дві одноклітинні залози (бокалоподібні клітини) в епі­телії кишечника.

1 - війки; 2 — чуттєві волоски; 3- бокалоподібні клітини.

 

 

 

Види сполучної тканини:

А — волокниста сполучна тканина; Б — хрящ; В — мікроскопічна струк­тура кістки.

1 — хрящові клітини; 2 — основна речовина; 3 — волокна; 4 — сполуч­нотканинні клітини; 5 — гаверсів ка­нал; 6 — кісткові клітини; 7 — кон­центричні пластинки.

 

АБ В

Види м’язової тканини:

А — посмугована тканина; Б — гладенькі (непосмуговані) м’язові волокна; В — волокна серцевого м’яза.

 

 

Схема окремого нейрона та його частин:

1 — тіло клітини; 2 — клітинне ядро; З — дендрити; 4 — гола ділянка аксона; 5 — мієлінова оболонка; 6 — частину ак­сона вирізано; 7 — перетяжка Ранв’є; 8 — аксон; 9 — кінцеві розгалуження.

 

Хід роботи

 

1.Розгляньте мікропрепарат і знайдіть покривну тканину. Порівняйте побачене зі схематични­ми малюнками. Розгляньте й опишіть форму клітин, щільність їх прилягання одне до одного, наявність міжклітинної речовини.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

 

Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок і зробіть позначення:

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

2.Знайдіть і розгляньте провідну тканину під мікроскопом. Порівняйте побачене зі схематичними малюнками. Зверніть увагу на форм, розміри клітин, особливості їх будови, товщину оболонок. Опишіть їх.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок і зробіть позначення.

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

3.Знайдіть і розгляньте механічну тканину на мікропрепараті. Порівняйте побачене зі схематичними малюнками. Зверніть увагу на товщину оболонок, наявність або відсутність у них ядер. Опишіть це.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок і зробіть позначення.

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4.Розгляньте мікропрепарат епітельної тканини. Порівняйте побачене зі схемою. Зверніть увагу на форму клітин, щільність їх розташування, наявність міжклітинної речовини. Опишіть їх.

Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок, зробіть позначення.

 

 

 

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

5.Розгляньте мікропрепарат посмугованої м’язової тканини. Порівняйте побачене зі схемою. Зверніть увагу на поперечну посмугованість м’язового волокна, наявність ядер, їх кількість. Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок і зробіть позначення.

 

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

6.Розгляньте мікропрепарат нервової тканини. Порівняйте побачене зі схемою окремого ней­рона і його частин. Зверніть увагу на форму нейрона, його відростків, ядра. Опишіть їх. Яка роль відростків нейронів?

Замалюйте мікропрепарат, підпишіть малюнок і зробіть позначення.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

_____________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

7.Розгляньте мікропрепарати сполучної тканини. Виявіть її характерні особливості. Зверніть увагу на розміщення міжклітинної речовини. Побачене замалюйте і підпишіть.

 

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Виконати тести (вибрати із запропонованих відповідей правильну):

1. До покривних тканин рослин належить:

а) епідерміс; б) основна фото синтезуюча; в) верхівкова меристема; г) корок; д) жирова.

2. Продихи входять до складу:

а) основної фото синтезуючої тканини; б) корка; в) шкірки; г) твірної тканини; д) механічної тканини.

3. Хлоропласти є у клітина

а) основної загасаючої тканини; б) твірної тканини; в) продихів; г) основної фото синтезуючої тканини; д) ситоподібних трубок.

4. Ситоподібні трубки входять до складу:

а) механічної тканини; б) ксилеми; в) флоеми; г) твірної тканини; д) корка.

5. До поділу здатні клітини:

а) корка; б) твірної тканини; в) шкірки; г) ситоподібних трубок; д) механічної тканини.

6. З мертвих клітин побудована:

а) флоема; б) ксилема; в) шкірка; г) корок; д) механічні тканини.

7. Транспорт речовин по рослині забезпечують:

а) механічні тканини; б) корок; в) ситоподібні трубки; г) судини; д) продихи.

8. Добре розвинена міжклітинна речовина у тканині:

а) епітеліальній; б) м’язовій; в) нервовій; г) сполучній.

9. Захисні функції в організмі людини і тварин виконують:

а) епітелій шкіри; б) нервова тканина; в) м’язова тканина; г) кров; д) лімфа.

10. Посмуговані м’язові волокна входять до складу:

а) стінок кровоносних судин; б) серця; в) язика; г) стінок шлунка; д) скелетних м’язів.

11. Нейронам власт