Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Відпрацювання пропусків лабораторних занять↑ Стр 1 из 5Следующая ⇒ Содержание книги Поиск на нашем сайте
Журнал До лабораторних робіт із дисциплін:«Гідравліка, гідро-та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки: Автомобільний транспорт», Машинобудування», 6.050502 «Інженерна механіка", Електромеханіка», Нафтогазова справа».
Студент___________________________
Група ____________________________
Полтава
Журнал до лабораторних робіт із дисциплін:«Гідравліка, гідро-та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» для студентів денної та заочної форм навчання напрямку підготовки: 6.070106 «Автомобільний транспорт», 6.050503 «Машинобудування», 6.050502 «Інженерна механіка», 6.050702 «Електромеханіка», 6.050304 «Нафтогазова справа»». – Полтава: ПолтНТУ, 2015.–53с.
Укладач: Г.Ф. Дураченко, старший викладач
Відповідальний за випуск: заст. завідувача кафедри будівельних машин та обладнання В.Б. Надобко, к.т.н., доцент.
Рецензент: В.Є.Лютенко, к.т.н., с.н.с.
Затверджено науково- методичною радою Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Протокол № 10 від «21» квітня 2015 р.
Коректор Л.І. Петренко
37.09.05.06 37.10.05.06 37.11.05.06 37.13.05.06 Ó Дураченко Г.Ф., 2015 рік Ó ПолтНТУ Вступ
Дисципліни «Гідравліка, гідро- та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» є одними з профілюючих при підготовці інженерів-механіків, інженерів-технологів та інженерів-електриків за спеціальностями «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини та обладнання», «Обладнання нафтових і газових промислів», «Автомобілі та автомобільне господарство», «Технологія машинобудування», «Електромеханічні системи автоматизації та електропривода», «Видобування нафти і газу». Мета лабораторних робіт здобуття студентами теоретичних знань і практичних навичок, що дозволяють проектувати та експлуатувати машини й обладнання різного призначення, де використовуються гідравлічні та пнематичні приводи. Лабораторні роботи з дисциплін «Гідравліка, гідро– та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» проводяться паралельно з лекціями із цих дисциплін. Усі роботи виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. До кожної лабораторної роботи студенти повинні бути підготовлені, для чого необхідно: – керуючись вимогами до знань із теми, опрацювати методичні вказівки до лабораторних робіт, розділи підручника і конспекти лекцій; – ознайомитися з інструкціями з техніки безпеки та правилами поведінки в лабораторії.
Лабораторна робота №1
Вивчення умовних графічних позначень на гідравлічних та пневматичних схемах
Мета роботи:__________________________________________________ ___________________________________________________________________ Питання для самостійної підготовки 1.1 Умовні графічні позначення основних елементів об’ємного гідро - та пневмоприводів [1 c.175; 7 – 13]. 1.2. Терміни та визначення. [7 –10].
2 Обладнання: 2.1 Плакати. 2.2 Макети гідро обладнання. 2.3 Зразки гідромашин та гідроапаратів. 2.4 Стенд «Елементи гідросистем» із проектором.
Методика виконання роботи 3.1 Заповнити колонки 2 і 3 Журналу для лабораторних робіт. 3.2 Вивчити умовні графічні позначення елементів гідравлічних та пнематичних приводів, а також їх найменування, терміни та визначення. Основні умовні графічні позначення на схемах наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Умовні графічні позначення
Продовження таблиці 1.1
Гідророзподільники |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Продовження таблиці 1.1
Способи керування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Висновки:_______________________________________________________ ________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
______________________________________________________________
Роботу виконав ________________ Дата
Роботу прийняв ________________ Дата
Лабораторна робота №2
Питання для самостійної підготовки
1.1 Визначення, конструкція та принцип роботи шестеренних
насосів [1 с.30–35; 2 с. 209–212; 3 с.64–67].
1.2 Параметри шестеренних насосів [1 с.30; 2 с.216–222].
Загальні положення
Робочий об’єм насоса ___________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
________________________________________________________
Vp=Vср/ ,
де Vср–
–
Методика виконання роботи
Dц = м;
= м2.
Виконати схему стенда, наведену на рисунку 2.1.
Б –
Н –
Кр –
Ц –
В –
Таблиця 2.1 – Результати вимірювань
Найменування показників | Номер вимірювання, і | |||
Кількість обертів вала за одне вимірювання | k1= | k2= | k3= | |
Початковий рівень рідини в циліндрі Нi, см | ||||
Підйом рівня рідини за одне вимірювання hi=Hі+1 – Hі, см | ||||
Об’єм рідини, що подав насос за kі обертів Vкі=Sц∙hi, см3 | ||||
Об’єм рідини, що подав насос за 1 оберт V1=Vki/ki, см3 | ||||
Середній об’єм рідини,що подав насос за 1 оберт (робочий об’єм насоса) V1ср= V1/hv, см3 |
Висновки ______________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Роботу виконав _______________ Дата
Роботу прийняв _________________ Дата
Лабораторна робота №3
Питання для самостійної підготовки
1.1 Гідравлічні циліндри: особливості конструкція, принцип дії
[1 с.51–55; 2 с.237–249; 3 с.83–87; 4 с.209–212; 6 с.573–587].
1.2 Схеми підключення гідравлічних циліндрів [1 с.51-57].
1.3 Розрахунок гідро циліндрів [1 с.55–57].
Загальні положення
При усталеному режимі руху штока гідроциліндра (Гц) і відсутності зовнішнього навантаження на шток діють сили:
Fп- _______________________________________________________
__________________________________________________________
Fш - ______________________________________________________
__________________________________________________________
Fтр - ______________________________________________________
__________________________________________________________
На стенді «Гідропривод» установлено гідроциліндри з параметрами:
Dц =
dш =
Методика виконання роботи
4.1 Зібрати схему, наведену на рисунку 3.1.
4.2 Увімкнути диференційний режим руху штока та визначити тиск у напірній лінії за допомогою манометра.
Розрахувати величини сил Fп і Fш.
Обчислити величину сили тертя в гідроциліндрі, виходячи із співвідношення
Fп – Fш = Fтр.
Зусилля Fп та Fш розраховують за формулами
;
,
де Fтр.–
Fп –
Fш –
рп –
рш –
Dц –
dш –
Результат вимірювань і розрахунків занести в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 – Результати вимірювань та розрахунків
Показники | Режими руху Гц | |||
K | Диференційне. включення | Прямий хід | Зворотний хід | |
Pп, МПа | k1= | |||
k2= | ||||
Pш, МПа | k1= | |||
k2= | ||||
Fп, Н | k1= | |||
k2= | ||||
Fш, Н | k1= | |||
k2= | ||||
Fтр, Н | k1= | |||
k2= |
Примітка: k – положення рукоятки дроселя.
4.3 Установити за вказівкою викладача положення рукояті дроселя. Увімкнути режим прямого ходу й визначити тиск на лінії напору та лінії зливу за допомогою манометра.
Розрахувати величини сил Fп і Fш.
Обчислити величину сили тертя в Гц, результати занести в таблицю 3.1
Fтр= Fп – Fш.
Увімкнути режим зворотного ходу та повторити вимірювання. Розрахувати величину сили тертя в Гц на зворотному ходу
Fтр. = Fш – Fп.
Результати занести в таблицю 3.1.
4.4 Порівняти величини сил тертя в Гц при різних режимах руху та зробити висновки.
Рисунок 3.1 – Схема стенда:
Гц – Р –
Н – Кл –
Др – Б –
М1,М2 – З –
Висновки: ____________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
__________________________________________________________
__________________________________________________________
Роботу виконав _________________________ Дата
Роботу прийняв _________________________ Дата
Лабораторна робота №4
Питання для самостійної підготовки
1.1 Гідравлічні циліндри: особливості конструкція, принцип дії
[1 с.51–55; 2 с.232–249; 3 с.83–87; 4 с.209–212; 6 с.573–587].
1.2 Схеми підключення гідравлічних циліндрів [1 с.51-57].
1.3 Розрахунок гідро циліндрів [1 с.55–57].
1.4 Дросельне регулювання швидкості вихідних ланок гідро
циліндрів. [1 с.122–125; 3 с.138–140; 5 с.143–152].
Загальні положення
Схема гідро циліндра наведена на рисунку 4.1.
Схема гідросистеми з поршневим гідро циліндром і регульованим дроселем на лінії зливу наведена на рисунку 4.2. Ефективне зусилля, котре створюється Гц, визначаємо як
Fеф=Fзл=рзл·Sзл,
де Fеф –
Fзл –
рзл –
Sзл –
При усталеному русі штока (не враховуючи масу штока, його швидкість руху, режим розгону та гальмування) рівняння сил, діючих на шток, може бути подане у вигляді
Fн – Fзл – Fтр=0,
де Fн–
Fзл –
Fтр –
Для прямого ходу штока Гц зусилля від тиску напору дорівнює:
Fн = рн·( ·D2/4), H,
де D–
рн–
Рисунок 4.1 – Схема гідроциліндра
Рисунок 4.2 – Схема гідроприводу:
Гц – Р –
М1,М2 – З –
Н – Кл –
Др – Б –
Зусилля від тиску зливу
F1 = рз·[ ·(D2 – d2)/4], H,
де d –
рз –
d –
Для зворотного ходу штока зусилля від тиску напору
Fн = рн·[ ·(D2 – d2)/4], H;
зусилля від тиску зливу
Fзл = рзл·( ·D2/4), H.
Сила тертя в Гц визначається
Fтр = Fн – Fзл.
Методика виконання роботи
4.1 На стенді зібрати гідропривод, схема якого наведена на рисунку 4.2.
4.2 Увімкнути стенд і провести вимірювання:
рн –
Рзл –
t –
Вимірювання проводити на прямому та зворотному ходах штока Гц при різних положеннях рукояті дроселя.
Положення рукояті встановити за вказівкою викладача.
4.3 Розрахувати показники роботи Гц:
4.3.1 vш = L/t,
де Vш –
L –
t –
4.3.2 Pн = Fн· vш,,
де Pн –
Fн –
vш –
4.3.3 Pеф = Fеф ×vш,
де Pеф –
Fеф–
vш –
4.3.4 Pтр = Fтр ×vш ,,
де Ртр –
Fтр –
vш –
3.5 hм = Реф/Рн,,
де hм –
Реф –
Рн –
Результати вимірювань і розрахунків занести в таблиці 4.1 та 4.2.
Таблиця 4.1 – Показники Гц на прямому ходу
Кдр | Кдр= | Кдр= | Кдр= | Кдр= | Кдр= | Кдр= |
рн, МПа | ||||||
рз, МПа | ||||||
l, м | ||||||
t, c | ||||||
vш, м/с | ||||||
Fн, Н | ||||||
Fеф, Н | ||||||
Fтр, Н | ||||||
Рн, Вт | ||||||
Ртр, Вт | ||||||
Реф, Вт | ||||||
Примітка: Кдр – номер положення рукояті дроселя.
Таблиця 4.2 – Показники Гц на зворотному ходу
Кдр | Кдр= | Кдр= | Кдр= | Кдр= | Кдр= | Кдр= |
рн, МПа | ||||||
рз, МПа | ||||||
l, м | ||||||
t, c1 | ||||||
vш, м/с | ||||||
Fн, Н | ||||||
Fеф, Н | ||||||
Fтр, Н | ||||||
Рн, Вт | ||||||
Реф, Вт | ||||||
Ртр, Вт | ||||||
hм |
Примітка: Кдр – номер положення рукояті дроселя.
Vшт | ||||||||
Fеф Pеф | ||||||||
Крп |
Рисунок 4.3 – Графік залежності Vшт, Fеф, Pеф залежно від положення рукояті дроселя на прямому та зворотному ході штока гідроциліндра.
Висновки:______________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
________________________________________________________
Роботу виконав __________________________ Дата
Роботу прийняв __________________________ Дата
Лабораторна робота №5
З регулятором потоку
Мета роботи: _____________________________________________
__________________________________________________________
__________________________________________________________
Питання для самостійної підготовки
1.1 Гідравлічні циліндри: особливості конструкція, принцип дії
[1 с.51–60; 2 с.237–249; 6 с.573–585].
1.2 Схеми підключення гідравлічних циліндрів [1 с.51-57].
1.3 Розрахунок гідро циліндрів [1 с.55–57].
1.4 Дросельне регулювання швидкості вихідних ланок гідро
циліндрів. [1 с.122–125; 2 с.266–272; 3 с.108–110; 4 с.224–228;
5 с.143–152].
1.5 Регулятор потоку, призначення, конструкція, принцип дії
[1 с.83–84; 2 с.272–274; 3 с.110].
Загальні положення
У роботі використовуються гідропривод, схема якого наведена на
рисунку 5.1. Регулятор потоку встановлено в робочу лінію штокової порожнини гідроциліндра. Регулятор має вмонтований зворотний клапан.
Методика виконання роботи
4.1 На стенді зібрати схему гідросистеми згідно з рисунком 5.1.
4.2 Положення рукоятей дроселя та регулятора потоку отримати у викладача.
4.3 Увімкнути стенд, провести вимірювання, результати занести в таблицю 5.1.
4.5 Побудувати графік залежності швидкості штока Гц від положень рукоятей керування.
Рисунок 5.1 – Схема гідроприводу:
Гц –
Р –
М1,М2 –
З –
Н –
РП –
Кл –
Др –
Б –
Таблиця 5.1 – Пеpеміщення, час пеpеміщення і швидкість руху штока Гц
Крп Кдр | Крп= | Крп= | Крп= | Крп= | Крп= | Крп= | |
Кдр= | l | ||||||
t | |||||||
Vш | |||||||
Кдр= | l | ||||||
t | |||||||
Vш | |||||||
Кдр= | l | ||||||
t | |||||||
Vш | |||||||
Кдр= | l | ||||||
t | |||||||
Vш | |||||||
Кдр= | l | ||||||
t | |||||||
Vш | |||||||
Кдр= | l | ||||||
t | |||||||
Vш |
Примітка: l -
t –
Vш –
Крп –
Кдр –
Vш | |||||||||
Кдр | |||||||||
Крп |
Рисунок 5.2 – Графік залежності швидкості штока гідроциліндра від положень рукоятей керування.
Висновки:________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Роботу виконав __________________________ Дата
Роботу прийняв __________________________ Дата
Лабораторна робота № 6
Шестеренні гідромашини
Мета роботи: _______________________________________________
__________________________________________________________
_________________________________________________________
Питання для самостійної підготовки
1.1 Визначення, конструкція, принцип дії шестеренних гідромашин
[1 с.31–35; 2 с.209–216; 3 с.64–67; 6 с.456–468].
1.2 Параметри шестеренних насосів та гідромоторів, їх взаємозв'язок
[1 с.31; 2 с.209–216; 4 с.203].
Порядок виконання роботи
3.1 За зразками шестеренних гідромашин, поданих у лабораторії кафедри, вивчити їх конструкцію, принцип дії, призначення їхніх окремих елементів.
3.2 Накреслити ескіз поданих шестеренних гідромашин та дати відповідь на такі питання:
– тип насоса;
– марка насоса;
– кількість робочих камер;
– кратність дії;
– спосіб регулювання;
– принцип ущільнення робочих камер;
– принцип розподілу робочої рідини.
3.3 Навести короткий опис конструкції та принципу дії шестеренних гідромашин.
Методика розрахунку
3.1 На зразку шестеренної гідромашини, поданої у лабораторії кафедри, визначити: DВ –
B –
z –
На першому етапі визначити модуль зачеплення m зубчатої передачі досліджуваної шестеренної гідромашини
m=Dв/(z+2).
Крок зубів t зубчатого зачеплення дорівнює
t=π∙m.
Висота зубів h шестерень дорівнює
h= 2,2m.
Площа поперечного перерізу f западин шестерень досліджуваної гідромашини дорівнює
f= ht/2
Об’єм западини V досліджуваної гідромашини дорівнює
V=fb.
Робочий об’єм шестеренної гідромашини (питома подача) qн, що відповідає об’єму западин двох шестерень дорівнює
qн= 2Vz.
У загальному випадку робочий об’єм можна розрахувати також за формулою
qн=2πm2zb.
Отримані значення qн порівняти з аналогічним указаним у технічній характеристиці досліджуваної гідромашини. Визначити, чим пояснюється їх відмінність.
3.2 Результати розрахунку та вимірювань занести в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1 – Результати вимірювань і розрахунків
Тип гідромашини | Вимірювальні та розрахункові параметри | |||||||
DВ, мм | h, мм | b, мм | m, мм | t, мм | z | f,мм2 | qн, см3 | |
Висновки: ______________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Роботу виконав __________________________ Дата
Роботу прийняв __________________________ Дата
Лабораторна робота 7
Питання для самостійної підготовки
1.1 Визначення, конструкція, принцип дії пластинчатих гідромашин
[1 с.35–39; 2 с.209; 4 с.199–202; 6 с.468–474].
1.2 Параметри пластинчатих насосів і гідромоторів, їх взаємозв'язок
([1] с.35–39; 2 с.204–209].
2 Обладнання для виконання лабораторної роботи:
2.1 Плакати.
2.2 Зразки пластинчатих насосів і гідромоторів.
2.3 Вимірювальний інструмент (штангенциркуль).
2.4 Проектор.
Методика розрахунку
4.1 На зразку пластинчатої гідромашини двократної дії, поданої у лабораторії кафедри, заміряти діаметр ротора d і велику вісь еліпса корпуса l, ширину ротора b,товщину пластини , порахувати кількість пластин z.
4.2 За виміряними показниками розрахувати робочий об’єм qн насоса (гідромотора).
4.3 Робочий об’єм пластинчатої гідромашини двократної дії визначається за залежністю
qн = 2 b[0,25π∙(l2d2)(l/2 d/2)∙ z ∙
4.4 Розрахунок робочого об’єму qн пластинчатого насосадвократної дії поданої у лабораторії кафедри, та результати розрахунку і вимірювань занести в таблицю 7.1
Таблиця 7.1 – Результати вимірювань і розрахунків
d, мм | l, мм | b, мм | ,, мм | z | qн, см3 |
Висновки: ________________________________________________
________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_______________________________________________________________
_________________________________________________________________
Роботу
| Поделиться: |
Познавательные статьи:
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-14; просмотров: 273; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!
infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.6.144 (0.009 с.)