Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відпрацювання пропусків лабораторних занять

Поиск

Журнал

До лабораторних робіт

із дисциплін:«Гідравліка, гідро-та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки:

Автомобільний транспорт»,

Машинобудування»,

6.050502 «Інженерна механіка",

Електромеханіка»,

Нафтогазова справа».

 

 

Студент___________________________

 

Група ____________________________

 

 

Полтава

 

Журнал до лабораторних робіт із дисциплін:«Гідравліка, гідро-та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» для студентів денної та заочної форм навчання напрямку підготовки:

6.070106 «Автомобільний транспорт», 6.050503 «Машинобудування»,

6.050502 «Інженерна механіка», 6.050702 «Електромеханіка»,

6.050304 «Нафтогазова справа»». ­– Полтава: ПолтНТУ, 2015.­–53с.

 

 

Укладач: Г.Ф. Дураченко, старший викладач

 

Відповідальний за випуск: заст. завідувача кафедри будівельних машин та обладнання В.Б. Надобко, к.т.н., доцент.

 

Рецензент: В.Є.Лютенко, к.т.н., с.н.с.

 

 

Затверджено науково- методичною радою Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка

Протокол № 10 від «21» квітня 2015 р.

 

Коректор Л.І. Петренко

 

37.09.05.06

37.10.05.06

37.11.05.06

37.13.05.06

Ó Дураченко Г.Ф., 2015 рік

Ó ПолтНТУ

 
 

Вступ

 


Дисципліни «Гідравліка, гідро- та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» є одними з профілюючих при підготовці інженерів-механіків, інженерів-технологів та інженерів-електриків за спеціальностями «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини та обладнання», «Обладнання нафтових і газових промислів», «Автомобілі та автомобільне господарство», «Технологія машинобудування», «Електромеханічні системи автоматизації та електропривода», «Видобування нафти і газу».

Мета лабораторних робіт ­ здобуття студентами теоретичних знань і практичних навичок, що дозволяють проектувати та експлуатувати машини й обладнання різного призначення, де використовуються гідравлічні та пнематичні приводи.

Лабораторні роботи з дисциплін «Гідравліка, гідро– та пневмоприводи», «Гідропневмоавтоматика», «Гідравліка (розділ 2)» проводяться паралельно з лекціями із цих дисциплін.

Усі роботи виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

До кожної лабораторної роботи студенти повинні бути підготовлені, для чого необхідно:

­ – керуючись вимогами до знань із теми, опрацювати методичні вказівки до лабораторних робіт, розділи підручника і конспекти лекцій;

– ­ознайомитися з інструкціями з техніки безпеки та правилами поведінки в лабораторії.

 

Лабораторна робота №1

 

Вивчення умовних графічних позначень на гідравлічних та пневматичних схемах

 

Мета роботи:__________________________________________________

___________________________________________________________________

Питання для самостійної підготовки

1.1 Умовні графічні позначення основних елементів об’ємного гідро - та пневмоприводів [1 c.175; 7 – 13].

1.2. Терміни та визначення. [7 –10].

 

2 Обладнання:

2.1 Плакати.

2.2 Макети гідро обладнання.

2.3 Зразки гідромашин та гідроапаратів.

2.4 Стенд «Елементи гідросистем» із проектором.

 

Методика виконання роботи

3.1 Заповнити колонки 2 і 3 Журналу для лабораторних робіт.

3.2 Вивчити умовні графічні позначення елементів гідравлічних та пнематичних приводів, а також їх найменування, терміни та визначення.

Основні умовні графічні позначення на схемах наведено в таблиці 1.1.

 

 

Таблиця 1.1 ­– Умовні графічні позначення

 

Позначення Найменування Терміни та визначення
     
     
     
   
     
   
     
   
   

 

Продовження таблиці 1.1

     
     
     
     
     
     
     
     
Продовження таблиці 1.1
     
Поршневий гідроциліндр двобічної дії з підведенням робочого середовища через шток
   
   
 
Поршневий гідроциліндр двобічної дії з постійним гальмуванням у кінці ходу  
   
   
   
 
Поршневий гідроциліндр двобічної дії з регульованим гальмуванням у кінці ходу
   
Детальне Спрощене    
   

 

Продовження таблиці 1.1

     
Гідроциліндр мембранний
   
   
 
Гідроциліндр двокамерний
   
 
Гідролінії
   
   
__ __ __ __ __      
   
     
 
Гідравлічний бак  
   
   

 

Продовження таблиці 1.1

 

     
   
 
Конденсатори робочого середовища:
   
   
 
Акумулятор гідравлічний
   
   
   
   
 
   
     
 

 

 

Продовження таблиці 1.1

     
Клапан напірний (запобіжний)
   
   
   
 
Клапан редукційний  
   
   
 
Гідрозамок  
   
   

 

Продовження таблиці 1.1

 

     
     
     
       
Детальне Спрощене      
Синхронізатори витрат  
     
     


Продовження таблиці 1.1

     
Контрольно-вимірювальні прилади
   
   
   
   
   
   
   
   
     
     
   
  Продовження таблиці 1.1
     
   
   

Гідророзподільники

   
   
   
   
   
   
     
Продовження таблиці 1.1
     

Способи керування

   
   
   
   
   
         

Висновки:_______________________________________________________ ________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

______________________________________________________________

Роботу виконав ________________ Дата

 

Роботу прийняв ________________ Дата

 

Лабораторна робота №2

Питання для самостійної підготовки

1.1 Визначення, конструкція та принцип роботи шестеренних

насосів [1 с.30–35; 2 с. 209–212; 3 с.64–67].

1.2 Параметри шестеренних насосів [1 с.30; 2 с.216–222].

 

Загальні положення

Робочий об’єм насоса ___________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

 

Vp=Vср/ ,

де Vср

 

Методика виконання роботи

 

Dц = м;

= м2.

Виконати схему стенда, наведену на рисунку 2.1.

 

 

 
 

Рисунок 2.1 – ­ Схема стенда:

 

Б –

Н –

Кр –

Ц –

В –

 

 

Таблиця 2.1 ­– Результати вимірювань

Найменування показників Номер вимірювання, і
       
Кількість обертів вала за одне вимірювання   k1= k2= k3=
Початковий рівень рідини в циліндрі Нi, см        
Підйом рівня рідини за одне вимірювання hi=Hі+1 – Hі, см        
Об’єм рідини, що подав насос за kі обертів Vкі=Sц∙hi, см3        
Об’єм рідини, що подав насос за 1 оберт V1=Vki/ki, см3        
Середній об’єм рідини,що подав насос за 1 оберт (робочий об’єм насоса) V1ср= V1/hv, см3  

 

Висновки ______________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

 

Роботу виконав _______________ Дата

 

Роботу прийняв _________________ Дата

 

 

Лабораторна робота №3

 

Питання для самостійної підготовки

1.1 Гідравлічні циліндри: особливості конструкція, принцип дії

[1 с.51–55; 2 с.237–249; 3 с.83–87; 4 с.209–212; 6 с.573–587].

1.2 Схеми підключення гідравлічних циліндрів [1 с.51-57].

1.3 Розрахунок гідро циліндрів [1 с.55–57].

 

Загальні положення

При усталеному режимі руху штока гідроциліндра (Гц) і відсутності зовнішнього навантаження на шток діють сили:

Fп- _______________________________________________________

__________________________________________________________

Fш - ______________________________________________________

__________________________________________________________

Fтр - ______________________________________________________

__________________________________________________________

На стенді «Гідропривод» установлено гідроциліндри з параметрами:

Dц =

dш =

Методика виконання роботи

4.1 Зібрати схему, наведену на рисунку 3.1.

4.2 Увімкнути диференційний режим руху штока та визначити тиск у напірній лінії за допомогою манометра.

Розрахувати величини сил Fп і Fш.

Обчислити величину сили тертя в гідроциліндрі, виходячи із співвідношення

 

Fп – Fш = Fтр.

 

Зусилля Fп та Fш розраховують за формулами

;

,

 

де Fтр.–

Fп

Fш

рп

рш

Dц

dш

 

Результат вимірювань і розрахунків занести в таблицю 3.1.

 

Таблиця 3.1 –­ Результати вимірювань та розрахунків

Показники Режими руху Гц
K Диференційне. включення Прямий хід Зворотний хід
Pп, МПа k1=      
k2=      
Pш, МПа k1=      
k2=      
Fп, Н k1=      
k2=      
Fш, Н k1=      
k2=      
Fтр, Н k1=      
k2=      

Примітка: k – положення рукоятки дроселя.

 

4.3 Установити за вказівкою викладача положення рукояті дроселя. Увімкнути режим прямого ходу й визначити тиск на лінії напору та лінії зливу за допомогою манометра.

 

Розрахувати величини сил Fп і Fш.

Обчислити величину сили тертя в Гц, результати занести в таблицю 3.1

Fтр= Fп – Fш.

Увімкнути режим зворотного ходу та повторити вимірювання. Розрахувати величину сили тертя в Гц на зворотному ходу

Fтр. = Fш – Fп.

 

Результати занести в таблицю 3.1.

 

4.4 Порівняти величини сил тертя в Гц при різних режимах руху та зробити висновки.

 

Рисунок 3.1 – ­ Схема стенда:

 

Гц – Р –

Н – Кл –

Др – Б –

М1,М2 – З –

 

Висновки: ____________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

 

Роботу виконав _________________________ Дата

 

Роботу прийняв _________________________ Дата


Лабораторна робота №4

 

Питання для самостійної підготовки

1.1 Гідравлічні циліндри: особливості конструкція, принцип дії

[1 с.51–55; 2 с.232–249; 3 с.83–87; 4 с.209–212; 6 с.573–587].

1.2 Схеми підключення гідравлічних циліндрів [1 с.51-57].

1.3 Розрахунок гідро циліндрів [1 с.55–57].

1.4 Дросельне регулювання швидкості вихідних ланок гідро

циліндрів. [1 с.122–125; 3 с.138–140; 5 с.143–152].

 

Загальні положення

Схема гідро циліндра наведена на рисунку 4.1.

Схема гідросистеми з поршневим гідро циліндром і регульованим дроселем на лінії зливу наведена на рисунку 4.2. Ефективне зусилля, котре створюється Гц, визначаємо як

 

Fеф=Fзлзл·Sзл,

де Fеф

Fзл

рзл

Sзл

 

При усталеному русі штока (не враховуючи масу штока, його швидкість руху, режим розгону та гальмування) рівняння сил, діючих на шток, може бути подане у вигляді

 

Fн – Fзл – Fтр=0,

де Fн

Fзл

Fтр

 

Для прямого ходу штока Гц зусилля від тиску напору дорівнює:

 

Fн = рн·( ·D2/4), H,

де D– ­

рн


Рисунок 4.1 ­– Схема гідроциліндра

 

 

Рисунок 4.2 –­ Схема гідроприводу:

 

Гц – Р –

 

 


М1,М2 – З –

Н – Кл –

Др – Б –

 

Зусилля від тиску зливу

 

F1 = рз·[ ·(D2 – d2)/4], H,

де d –

рз

d –

Для зворотного ходу штока зусилля від тиску напору

 

Fн = рн·[ ·(D2 – d2)/4], H;

 

зусилля від тиску зливу

 

Fзл = рзл·( ·D2/4), H.

 

Сила тертя в Гц визначається

 

Fтр = Fн – Fзл.

 

Методика виконання роботи

 

4.1 На стенді зібрати гідропривод, схема якого наведена на рисунку 4.2.

4.2 Увімкнути стенд і провести вимірювання:

рн

Рзл

t –

 

Вимірювання проводити на прямому та зворотному ходах штока Гц при різних положеннях рукояті дроселя.

 

Положення рукояті встановити за вказівкою викладача.

 

4.3 Розрахувати показники роботи Гц:

 

4.3.1 vш = L/t,

де Vш

L –

t –

 

 

4.3.2 Pн = Fн· vш,,

де Pн –­

Fн –­

vш ­

 

4.3.3 Pеф = Fеф ×vш,

де Pеф ­–

Fеф­–

vш ­–

 

4.3.4 Pтр = Fтр ×vш ,,

де Ртр ­–

Fтр ­–

vш ­–

 

3.5 hм = Рефн,,

де hм ­ –

Реф –­

Рн

 

Результати вимірювань і розрахунків занести в таблиці 4.1 та 4.2.

 

Таблиця 4.1 –­ Показники Гц на прямому ходу

Кдр Кдр= Кдр= Кдр= Кдр= Кдр= Кдр=
рн, МПа            
рз, МПа            
l, м            
t, c            
vш, м/с            
Fн, Н            
Fеф, Н            
Fтр, Н            
Рн, Вт            
Ртр, Вт            
Реф, Вт            
           

 

Примітка: Кдр – номер положення рукояті дроселя.

 

 

Таблиця 4.2 ­– Показники Гц на зворотному ходу

 

Кдр Кдр= Кдр= Кдр= Кдр= Кдр= Кдр=
рн, МПа            
рз, МПа            
l, м            
t, c1            
vш, м/с            
Fн, Н            
Fеф, Н            
Fтр, Н            
Рн, Вт            
Реф, Вт            
Ртр, Вт            
hм            

 

Примітка: Кдр – номер положення рукояті дроселя.

 

Vшт                
Fеф Pеф                
                 
                 
                 
                 
                Крп

 

Рисунок 4.3 ­– Графік залежності Vшт, Fеф, Pеф залежно від положення рукояті дроселя на прямому та зворотному ході штока гідроциліндра.

 

 

Висновки:______________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

________________________________________________________

 

 

 

Роботу виконав __________________________ Дата

 

Роботу прийняв __________________________ Дата

 

Лабораторна робота №5

 

З регулятором потоку

 

 

Мета роботи: _____________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

Питання для самостійної підготовки

1.1 Гідравлічні циліндри: особливості конструкція, принцип дії

[1 с.51–60; 2 с.237–249; 6 с.573–585].

1.2 Схеми підключення гідравлічних циліндрів [1 с.51-57].

1.3 Розрахунок гідро циліндрів [1 с.55–57].

1.4 Дросельне регулювання швидкості вихідних ланок гідро

циліндрів. [1 с.122–125; 2 с.266–272; 3 с.108–110; 4 с.224–228;

5 с.143–152].

1.5 Регулятор потоку, призначення, конструкція, принцип дії

[1 с.83–84; 2 с.272–274; 3 с.110].

 

Загальні положення

У роботі використовуються гідропривод, схема якого наведена на

рисунку 5.1. Регулятор потоку встановлено в робочу лінію штокової порожнини гідроциліндра. Регулятор має вмонтований зворотний клапан.

 

Методика виконання роботи

4.1 На стенді зібрати схему гідросистеми згідно з рисунком 5.1.

4.2 Положення рукоятей дроселя та регулятора потоку отримати у викладача.

4.3 Увімкнути стенд, провести вимірювання, результати занести в таблицю 5.1.

4.5 Побудувати графік залежності швидкості штока Гц від положень рукоятей керування.

 

 

Рисунок 5.1 –­ Схема гідроприводу:

Гц –

Р –

М1,М2 –

З –

Н –

РП

Кл –

Др –

Б –

 

 

Таблиця 5.1 ­– Пеpеміщення, час пеpеміщення і швидкість руху штока Гц

Крп Кдр Крп= Крп= Крп= Крп= Крп= Крп=
Кдр= l            
t            
Vш            
Кдр= l            
t            
Vш            
Кдр= l            
t            
Vш            
Кдр= l            
t            
Vш            
Кдр= l            
t            
Vш            
Кдр= l            
t            
Vш            

 

Примітка: l -

t –

Vш

Крп

Кдр

 

 

Vш                  
                   
                   
                   
                   
                   
                Кдр  
                 
Крп  

 

Рисунок 5.2 ­– Графік залежності швидкості штока гідроциліндра від положень рукоятей керування.

 

Висновки:________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Роботу виконав __________________________ Дата

Роботу прийняв __________________________ Дата

Лабораторна робота № 6

 

Шестеренні гідромашини

 

Мета роботи: _______________________________________________

__________________________________________________________

_________________________________________________________

Питання для самостійної підготовки

1.1 Визначення, конструкція, принцип дії шестеренних гідромашин

[1 с.31–35; 2 с.209–216; 3 с.64–67; 6 с.456–468].

1.2 Параметри шестеренних насосів та гідромоторів, їх взаємозв'язок

[1 с.31; 2 с.209–216; 4 с.203].

 

Порядок виконання роботи

3.1 За зразками шестеренних гідромашин, поданих у лабораторії кафедри, вивчити їх конструкцію, принцип дії, призначення їхніх окремих елементів.

3.2 Накреслити ескіз поданих шестеренних гідромашин та дати відповідь на такі питання:

­ – тип насоса;

­ – марка насоса;

­– кількість робочих камер;

­ – кратність дії;

­ – спосіб регулювання;

­ – принцип ущільнення робочих камер;

­ – принцип розподілу робочої рідини.

3.3 Навести короткий опис конструкції та принципу дії шестеренних гідромашин.

 

Методика розрахунку

3.1 На зразку шестеренної гідромашини, поданої у лабораторії кафедри, визначити: DВ –­

B – ­

z ­ –

На першому етапі визначити модуль зачеплення m зубчатої передачі досліджуваної шестеренної гідромашини

m=Dв/(z+2).

Крок зубів t зубчатого зачеплення дорівнює

t=π∙m.

Висота зубів h шестерень дорівнює

h= 2,2m.

Площа поперечного перерізу f западин шестерень досліджуваної гідромашини дорівнює

f= ht/2

Об’єм западини V досліджуваної гідромашини дорівнює

V=fb.

Робочий об’єм шестеренної гідромашини (питома подача) qн, що відповідає об’єму западин двох шестерень дорівнює

qн= 2Vz.

У загальному випадку робочий об’єм можна розрахувати також за формулою

qн=2πm2zb.

Отримані значення qн порівняти з аналогічним указаним у технічній характеристиці досліджуваної гідромашини. Визначити, чим пояснюється їх відмінність.

3.2 Результати розрахунку та вимірювань занести в таблицю 6.1.

 

Таблиця 6.1 – Результати вимірювань і розрахунків

Тип гідромашини Вимірювальні та розрахункові параметри
DВ, мм h, мм b, мм m, мм t, мм z f,мм2 qн, см3
                 
                 
                 

Висновки: ______________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

 

Роботу виконав __________________________ Дата

Роботу прийняв __________________________ Дата

 

Лабораторна робота 7

 

Питання для самостійної підготовки

1.1 Визначення, конструкція, принцип дії пластинчатих гідромашин

[1 с.35–39; 2 с.209; 4 с.199–202; 6 с.468–474].

1.2 Параметри пластинчатих насосів і гідромоторів, їх взаємозв'язок

([1] с.35–39; 2 с.204–209].

2 Обладнання для виконання лабораторної роботи:

2.1 Плакати.

2.2 Зразки пластинчатих насосів і гідромоторів.

2.3 Вимірювальний інструмент (штангенциркуль).

2.4 Проектор.

Методика розрахунку

4.1 На зразку пластинчатої гідромашини двократної дії, поданої у лабораторії кафедри, заміряти діаметр ротора d і велику вісь еліпса корпуса l, ширину ротора b,товщину пластини , порахувати кількість пластин z.

4.2 За виміряними показниками розрахувати робочий об’єм qн насоса (гідромотора).

4.3 Робочий об’єм пластинчатої гідромашини двократної дії визначається за залежністю

qн = 2 b[0,25π∙(l2­d2)­(l/2­ d/2)∙ z

 

4.4 Розрахунок робочого об’єму qн пластинчатого насосадвократної дії поданої у лабораторії кафедри, та результати розрахунку і вимірювань занести в таблицю 7.1

 

 

Таблиця 7.1 – Результати вимірювань і розрахунків

d, мм l, мм b, мм ,, мм z qн, см3
           
           

 

Висновки: ________________________________________________

________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_______________________________________________________________

_________________________________________________________________

 

Роботу



Поделиться:


Познавательные статьи:




Последнее изменение этой страницы: 2016-12-14; просмотров: 273; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.42.205 (0.014 с.)