Коли україна стала повноправним членом Ради митного Співробітництва.

а) 1995;

б) 1953;

в) 1994;

г) 1947;

д) 1992.

25. Знайдіть неправильну відповідь. Україна є учасницею наступних міжнародних митних договорів:

а) Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року;

б) Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства 1977 року;

в) Конвенції про тимчасове ввезення 1990 року;

г) Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в сфері митних відносин 2003 року;

д) Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах 1982 року.

 

Методичні вказівки для викладачів і студентів

Формами самостійної роботи студента зі спецкурсу «Митне право» є:

• ознайомлення з навчальною програмою і робочим тематичним планом (робочою навчальною програмою);

• конспектування (аудіозапис) та опрацювання лекційного матеріалу;

• підготовка до групових занять, що включає:

− підбір необхідних джерел інформації (літератури, Інтернет-видань, нормативно-правової бази);

− конспектування навчально-методичної та наукової літератури;

− опрацювання законів та нормативних актів;

− самоконтроль опрацьованих питань і тем навчальної програми;

• підготовка (написання) письмових робіт – реферату, задачі, що включає:

− підбір необхідних джерел інформації (літератури, Інтернет-видань, нормативно-правової бази) та їх опрацювання;

− написання та редагування тексту роботи;

− належне оформлення письмової роботи.

Ознайомлення з навчальною програмою і робочим тематичним планом зі спецкурсу «Митне право» має на меті попереднє (фактично на початку її викладання), максимально повне усвідомлення студентом мети і завдання навчальної дисципліни, а також її структури і змісту.

Конспектування та опрацювання лекційного матеріалу зі спецкурсу «Митне право» потребує володіння студентом певним набором інструментарію: скоропису (зрозумілі у подальшому скорочення слів, речень, фраз лектора); уміння уважно слухати, одночасно аналізуючи зміст лекційного матеріалу та записуючи лише основні думки, визначення і коментарі до них, чому в значній мірі допомагає попередня підготовка до прослуховування лекції.

Підготовка до групових занять і написання письмових робіт зі зі спецкурсу «Митне право» передбачає оптимальний вибір необхідних джерел інформації, роботу з обраними джерелами інформації у бібліотеках і в домашніх умовах. При цьому, слід мати на увазі, що запропонований викладачем список рекомендованих джерел інформації не є вичерпним і обов’язковим, а лише орієнтовним для студента. Студент має сам визначитися з тими джерелами, що є доступними для нього, корисними і цікавими для опрацювання у відповідності з темами і питаннями, що включені до планів лекцій і групових занять.

Письмова робота студента заочної форми навчання складається з двох частин: перша – реферат, друга – розв’язок практичних задач або тестових завдань Теми рефератів та варіанти завдань наведені окремо.

Реферат є самостійним викладенням опрацьованого студентом матеріалу, спрямованим на повне розкриття пропущеної теми круглого столу. Реферат передбачає наявність плану, цитування та/або посилання на опрацьовані джерела інформації (літературу і нормативно-правові акти), а також, при необхідності та бажанні автора, наявність додатків у вигляді таблиць, витягів з текстів законів та нормативно-правових актів тощо. Обсяг реферату має становити 10-15 сторінок тексту, без врахування плану, списку використаних джерел інформації та можливих додатків до нього.

Задача – це аналіз та юридична кваліфікація запропонованої правової ситуації.

Текст виконаної письмової роботи набирається на комп’ютері, українською мовою без орфографічних, стилістичних, мовних і технічних помилок. Технічні вимоги до оформлення письмової роботи: папір – А 4 (210 х 297 мм); сторінка книжна; поля: верхнє – 2,0 см, ліве – 2,5 см, нижнє – 2,0 см, праве – 1,0 см; шрифт – Times New Roman, розмір 14; відстань між рядками – 1,5. Усі сторінки, включаючи титульну, виконаної контрольної роботи повинні бути пронумеровані, надійно скріплені (зшиті) та вчасно (у встановлені строки) здані до деканату факультету.

Загальні положення

1.1. Самостійна робота студентів зі спецкурсу «Митне право» є основним засобом засвоєння навчального матеріалу. Вона здійснюється з метою: відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, визначеного тематичним планом для самостійних занять зі спецкурсу «Митне право»; закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (курсові роботи [проекти], розрахунково-графічні роботи, реферати тощо), наукових і атестаційних робіт; підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів; формування у студентів культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті знань.

1.2. Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен складати не менше ніж 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення окремої навчальної дисципліни.

Враховуючи, що тижневе навчальне навантаження студента складає 54 години, щотижнева самостійна робота повинна складати не менше, ніж 18 (27) годин.

1.3. Зміст самостійної роботи студента над спецкурсом «Митне право» визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами. завданнями та вказівками викладача.

1.4. Самостійна робота студента зі спецкурсу «Митне право» забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, навчально-методичні посібники, конспекти лекцій, комплекти індивідуальних семестрових завдань, комп'ютерні навчальні комплекси, методичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, які повинні мати також і електронні версії) та матеріально-технічними засобами, передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи студента рекомендуються відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю.

1.5. Самостійна робота студента з вивчення навчального матеріалу зі спецкурсу «Митне право» може проходити в бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, лабораторіях тощо.

1.6. Для забезпечення належних умов самостійної роботи студентів на складному лабораторному обладнанні, у комп'ютерних класах, інших навчальних об'єктах підвищеної складності ця робота може здійснюватися за попередньо складеним графіком під керівництвом викладачів кафедри з наданням необхідної консультації або допомоги.

1.7. Відповідальність за створення умов для проведення самостійної роботи студентів покладається на завідувачів кафедрами університету. Облік самостійної роботи студентів ведуть викладачі у журналі обліку навчальних занять (розділ обліку самостійної роботи).

1.8. Відповідальність за якість самостійної роботи безпосередньо несе студент.

1.9. Виконання індивідуальних завдань з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково – графічні роботи, домашні роботи, курсові, дипломні роботи [проекти]) є невід'ємною складовою самостійної роботи студента.

Роль і місце самостійної роботи в навчальному процесі

2.1. Однією з генеральних складових Болонського процесу є розробка педагогічних технологій, методик та прийомів, які підвищують ефективність студентів в самостійному вивченні програмного матеріалу. Це передбачає різні форми роботи, а саме: вивчення програмного матеріалу через класичні форми – бібліотеки, навчально–методичні класи, Інтернет; виконання різної форми самостійних індивідуальних робіт – реферати, розрахункові, графічні роботи, курсові та дипломні роботи й проекти; практичну роботу в лабораторіях, на об’єктах навчальної та виробничої практик.

Враховуючи, що обсяг самостійної роботи може складати 30 – 70 % від загального навчального навантаження, розробка концептуальних засад методики її проведення та організаційних елементів реалізації на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях («бакалавр», «спеціаліст», «магістр») і формах навчання (денна, заочна), є актуальною, своєчасною та необхідною, як на територіальному рівні, так і у вигляді конкретних методичних розробок.

2.2. На сучасному етапі реформування системи освіти в Україні одне з найважливіших місць займає питання про гуманізацію навчально-виховного процесу. Одним з аспектів гуманізації юридичної освіти є планування та організація самостійної роботи студентів. Саме самостійна робота дає можливість студенту використати право на свободу вибору (що вивчати?, як?, коли?, де?, яким чином себе контролювати?). Правильна організація та планування самостійної роботи дозволяє стимулювати не репродуктивну діяльність, а пошукову, творчу. Під самостійністю слід розуміти не тільки вміння робити самостійні висновки і застосовувати одержані знання в практичній діяльності, але й можливості організувати свою діяльність без сторонньої допомоги.

Види самостійної роботи

3.1. В закладах освіти самостійну роботу називають «проектною діяльністю», всі її види «персональними проектами». Самостійне завдання як "персональний проект" ілюструє розвиток наступних кваліфікаційних вимог:

вміння виявляти проблеми та інтереси соціуму;

вміння ставити адекватну мету, визначати спадковість завдань;

властивість знаходити оптимальні рішення, ефективні засоби й методи для досягнення мети;

вміння знаходити необхідну інформацію з використанням сучасних технологій, класифікувати й систематизувати її;

вміння планувати діяльність, уявляючи весь навчальний процес загалом від початку до кінця;

вміння представляти результати своєї діяльності як в документальному, так і усному вигляді для процедури публічного захисту (презентації);

вміння володіти навичками ділового результативного співробітництва.

3.2. Виділено такі види самостійної роботи:

1. Робота з підручником, навчальним посібником, дидактичними матеріалам, цифровою інформацією

2. Розв'язування задач

3. Виконання вправ

4. Написання рефератів

5. Самостійні спостереження

6. Лабораторні роботи

7. Дослідницька діяльність

8. Конструювання

9. Моделювання

10. Виконання трудових завдань

11. Виконання:

-описових робіт;

-домашніх завдань;

-розрахункових робіт;

-графічних робіт;

-практичних робіт;

-комп'ютерних графічних робіт;

-контрольних робіт;

-розрахунково-графічних робіт;

-курсових робіт,

-курсових проектів;

-дипломних робіт (проектів)

-магістерських робіт.

3.3. Індивідуальні завдання сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань. Види, термін виконання, виконання і захисту індивідуальних завдань зі спецкурсу «Банківське право» визначаються його робочою програмою та розкладом занять. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання індивідуальних завдань, є необхідною умовою допущення до семестрового контролю з даної дисципліни.

3.4. Розрахунково-графічні роботи (домашні завдання), реферати - це види індивідуальних завдань, які передбачають вирішення конкретних практичних навчальних задач з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Складову частину такої роботи можуть складати програмні продукти та графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог та із застосуванням комп'ютерної графіки.

Ці види індивідуальних завдань повинні сприяти поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів зі спецкурсу «Банківське право», розвивати навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.

3.5. Реферати як форма індивідуального завдання рекомендуються для навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів.

В одному семестрі кількість рефератів з різних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання реферату з дисципліни у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати навчальний час (не менше 10-15 годин). Практична підготовка студентів є необхідним компонентом професійної підготовки випускників Академії.

3.6. Курсова робота (проект) з навчальної дисципліни передбачає розробку сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, графічного, ілюстративного матеріалу. Вона вирішує конкретну задачу щодо об'єктів діяльності фахівця (прогалин, проблемних питань тощо).

3.6.1. Курсова робота виконується студентом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням для курсової роботи (проекту). На основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь.

3.6.2. Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами діяльності майбутнього фахівця.

3.6.3. Студентам надається право вибору теми курсової роботи (проекту) або пропонується висунути власну тему.

Теми курсових робіт (проектів) розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються завідувачем кафедри.

3.6.4. Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяг їх окремих частин, характер висхідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.

3.6.5. В одному семестрі може плануватися не більше двох курсових робіт (проектів). На їх виконання у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати, як правило, від 20 до 40 годин.

3.6.6. Захист курсової роботи (проекту) проводиться перед комісією у складі 2-3 викладачів кафедри, у тому числі і керівника курсової роботи (проекту).

3.6.7. Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюють за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням комісії виконує курсову роботу (проекту) за новою темою або доопрацьовує попередню роботу (проект).

3.6.8. Студент, який без поважної причини не подав курсову роботу (проект) у зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість.

3.6.9. Підсумки курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр. Курсові роботи (проекти) зберігаються протягом одного року.

3.7. Дипломна робота (проект) – це самостійна творча робота студента призначена для оцінки рівня науково-теоретичної та практичної підготовки фахівця.

3.7.1. Дипломна робота (проект) є теоретично-експериментальним дослідженням актуального завдання із спеціальності (спеціалізації) підготовки студента або вирішенням певного інженерного завдання з теоретичним обґрунтуванням, проведенням проектно-конструкторських розробок і експериментальних досліджень.

3.7.2. Виконана дипломна робота (проект) оформляється у вигляді пояснювальної (розрахунково-пояснювальної) записки (текстуальної частини) з додатком розрахунково-графічних матеріалів, креслень, таблиць, малюнків тощо.

3.7.3. Тематика дипломних робіт формується на кафедрах за участю посадових осіб, в інтересах яких здійснюється підготовка фахівців. Студентам надається право пропонувати свою тему дипломної роботи за умови обґрунтування доцільності її розробки.

Перелік тем дипломних робіт погоджується із замовником на підготовку фахівців і затверджується ректором Університету.

3.7.4. Завдання на виконання атестаційних робіт видаються студентам не пізніше ніж за три місяці до початку періоду їх розробки, визначеного робочим навчальним планом.

3.7.5. Наказом ректора Академії за поданням завідувачів кафедр кожному студенту призначається керівник дипломної роботи (проекту) з числа керівного складу Академії, науково-педагогічних або наукових працівників Академії.

Виконана дипломна робота (проект) з відгуком наукового керівника подається на рецензування.

3.7.6. Склад рецензентів затверджується деканом факультету і оголошується не пізніше ніж за два тижні до початку державної атестації. Рецензент не може бути співробітником цієї кафедри.

3.7.7. До захисту дипломних робіт (проектів) допускаються студенти, які одержали за виконану роботу позитивні відгуки керівників (наукових керівників), рецензії рецензентів та рішення завідувачів відповідних кафедр про допущення до захисту.

3.7.8. У разі, якщо завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю випускника та його керівника (наукового керівника). Негативне рішення кафедри подається для розгляду вченою радою факультету, рекомендації якої затверджуються керівником (деканом).

Організація самостійної роботи

4.1. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

4.2. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

4.3. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

4.4. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

4.5. Навчально-методичні матеріали з організації самостійної роботи студента зі спецкурсу «Митне право» повинні містити такі обов’язкові складові:

зміст дисципліни (перелік тем, лабораторних, практичних і семінарських занять та обсяг годин, відведених на їх вивчення, з них на самостійну роботу);

форми самостійної роботи, які рекомендуються;

перелік тем, питань і завдань, які студент, повинен опрацювати самостійно. В цьому переліку наводять, в першу чергу, ті теми, що передбаченні типовою програмою з дисципліни, але не включені в аудиторну роботу (див. рис. 1) і не передбаченні виконанням курсової роботи (проекту) та проходженням навчальної чи виробничої практики;

перелік тем, питань і завдань, що характеризують взаємозв'язок, між окремими процесами, що підкреслюють значимість дисциплін;

форми контролю знань по самостійній роботі;

графік опрацювання тем (питань), винесених на самостійне вивчення, та консультацій;

контрольні питання для самоперевірки, які можуть подаватись у формі тестових завдань;

список рекомендованої літератури (основна і додаткова).

Методичні рекомендації з проведення семінарів та практичних занять:

Організаційно заняття складається з доведення до студентів плану проведення семінару або практичного заняття,переліку рекомендованої літератури, тем реферативних повідомлень та ін.

Для підготовки і проведення заняття студенти використовують бібліотечний фонд, а також навчально-методичні та інші рекомендовані кафедрою джерела і матеріали.

Орієнтовний розрахунок навчального часу складається з:

-перевірки готовності студентів до занять – до 5 хв.;

- вступного слова викладача – до 5 хв.;

- обговорення питань семінару та рефератів – до 60 хв.;

- прикінцевого слова викладача, підбиття підсумків та надання рекомендацій щодо поглиблення знань з даної теми – до 5 хв.

Перевірка готовності студентів до заняття полягає у встановленні кількості відсутніх на занятті студентів та з’ясовуванні причин їх відсутності, а також встановлення того, чи всі присутні на занятті були на лекції і мають конспекти та готові до відповідей.

У вступному слові викладач визначає мету, завдання та порядок проведення заняття і надає студентам коротку установку щодо порядку висвітлення питань та структури їх відповідей.

Під час проведення заняття можуть бути застосовані такі методи перевірки знань студентів:

Опитувальний — метод перевірки знань, при якому суб’єкт перевірки ставить запитання об’єкту (в усній або письмовій формі).

Реферативний — метод перевірки знань, при якому заздалегідь визначені студенти доповідають по контрольній тематиці з наступним обговоренням.

Програмний контроль — метод перевірки знань, при якому зі студентами може проводитися тестування.

Перевірка конспектів лекцій — метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності лекційного матеріалу у зошитах.

Виступам студентів передує вступне слово викладача.

Після кожного виступу студенту можуть бути поставлені додаткові запитання, які не були розкриті під час його виступу. У ході виступу, а також і після нього, ставляться запитання до решти студентів, які повинні постійно слідкувати за виступами своїх колег та вчасно висловлювати власний погляд щодо дискусійних проблем.

Виступи студентів здійснюються через вільне викладання питання без використання конспектів.

Можливість використання додаткового матеріалу може бути надана, якщо це є самостійною додатковою працею щодо обробки першоджерел і допомагає детальніше розкрити зміст питань.

Викладач після кожного виступу підбиває короткий підсумок щодо виступів як основного доповідача, так і інших осіб, які брали участь у обговоренні питання. Загальне резюме робиться наприкінці заняття, де викладач має детальніше зупинитися на проблемних питаннях теми, підбити загальний підсумок заняття і оголосити оцінки, а також доручити студентам, які слабо засвоїли тему, більш ретельно опрацьовувати матеріал в індивідуальному плані, а також дати завдання на наступне заняття і рекомендувати найбільш ефективні методи підготовки до нього.

При проведенні практичних занять можуть бути застосовані такі методи перевірки знань студентів:

Опитувальний — метод перевірки знань, при якому викладач ставить
запитання студентам (в усній або письмовій формі) для з’ясування готовності до вирішення практичних завдань.

Реферативний — метод перевірки знань, при якому заздалегідь визначені студенти доповідають по контрольній тематиці з наступним обговоренням.

Програмний контроль — метод перевірки знань, при якому зі студентами може проводитися тестування.

Аналіз і вирішення правових ситуацій – метод аналізу конкретної правової ситуації і пошуку нормативного виходу з неї у межах правового поля та метод перевірки професійної придатності студента і його світоглядних переконань.

Перевірка конспектів лекцій — метод перевірки знань, який полягає у перевірці наявності конспектів лекційного матеріалу у зошитах (виконання домашніх завдань).

Мозковий штурм -один з методів навчання і,особливо, групової роботи. Найбільш ефективний на самому початку процесу вирішення проблеми або у випадку, коли процес вирішення зайшов у глухий кут. Однією з форм мозкового штурму є бліц-опитування, тобто швидке опитування для відтворення у пам’яті аудиторії раніше поставлених питань.

Робота в малих групах - використовується при необхідності вирішення проблеми, з якою складно справитися індивідуально, коли є досвід та інформаційні ресурси для взаємного обміну і є мета сформувати навички роботи студентів у команді.

Рольова гра - метод надання можливості студентам діяти наближено до реальних умов(відчути себе у конкретній ролі правника та розвинути в собі навички критичного мислення і передбачення можливої відповідальності за прорахунки), а також вчитися через досвід та відчуття.

Практичні завдання (ситуації) викладач надає студентам для вивчення і вирішення окремо.

Разом з тим,кожен студент самостійно, до початку практичного заняття, складає змістову ситуацію та готує обгрунтовану(з посиланням на нормативні документи) відповідь.

Приклад вирішення практичного завдання:

Ситуація:

Громадянин України, який перебуває на військовій службі,подав документи на виїзд за кордон на лікування,але йому в цьому відмовлено.

Завдання:

Надайте правову оцінку даної ситуації.

Вирішення ситуації:

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці мають право на виїзд з України на загальних підставах.

Самостійна робота студентів є чи не найголовнішою складовою тазапорукою успішного навчання та становлення юриста-практика.

Вимоги до організації самостійної роботи магістрів та структура навчальних завдань визначаються робочими навчальними програмами дисципліни.

Основними завданнями самостійної роботи студентів є підготовка і виконання поточних семінарських та практичних занять,розробка мультимедійних проектів, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань (рефератів), а також самостійне вивчення окремих тем під керівництвом викладача.

Інформаційно-методичним забезпеченням самостійної роботи студентів слугує перелік питань для самостійної підготовки, що передбачені планами семінарських занять, а також список базової та допоміжної літератури.

Загальною методичною вимогою вивчення курсу є вироблення особистісно-практичного відношення студентів до правових проблем на основі осмислення навчальної і наукової літератури. Основною рекомендацією із самостійного одержання і поглиблення знань з дисципліни може слугувати опрацювання першоджерел права-Законів України,Указів Президента України, Постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, ратифікованих Верховною Радою України міжнародно-правових актів.

Проблемно-пошукові питання до кожної з тем курсу покликані підготувати слухача до проведення ним самостійної дослідницької роботи.

З метою поглиблення вивчення дисципліни «Міграційне право» та набуття навичок і вмінь самостійного аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни, слухачі денної форми навчання готують наукові повідомлення, структурно-логічні схеми, виконують реферат, тема якого враховує специфіку дисципліни. До кожної з проблем курсу пропонуються теми для підготовки рефератів. Реферат має засвідчити, що слухач самостійно опрацював обрану проблему.

Самостійна та індивідуальна робота слухачів покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом. Приступаючи до самостійної роботи, слухач має усвідомити мету курсу та ті завдання, які стоять перед ним.

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи спрямовані на закріплення навчального матеріалу. Разом з тим, виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку студента, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді, оцінювати результати власної роботи та порівнювати їх з іншими, застосовуючи загальнокультурні та професійні компетенції для аналізу як типових, так і нестандартних ситуацій.

 

 

Навчально-методичні матеріали для проміжного
та підсумкового контролю

Питання до модуль-контролю

Модуль 1.

1. Місце митної справи в процесі реалізації митної політики держави?

2. Митне право як наука, галузь законодавства, навчальна дисципліна.

3. Митне право – це інститут, підгалузь адміністративного права чи самостійна або комплексна галузь права?

4. Предмет, метод, джерела митного права.

5. Як співвідносяться митне право та митна справа?

6. Дайте визначення та охарактеризуйте принципи митного права України.

7. Порівняйте митне право України як науку і навчальну дисципліну

8. Що собою являють митні правовідносини? Які ознаки їм притаманні?

9. Як класифікуються митні правовідносини?

10. Дайте визначення норм митного права? Які є види норм митного права?

11. В чому полягає сутність структури норм митного права?

12. Дія норм митного права в часі.

13. Дія норм митного права в просторі.

14. Дія норм митного права за колом осіб.

15. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти митно-правових відносин.

16. В чому сутність правового статусу митного брокера та митного перевізника?

17. Яке місце посідають митні органи в системі органів держави?

18. Назвіть та охарактеризуйте принципи діяльності митних органів?

19. Виконання яких завдань покладається на митні органи?

20. Які методи використовують в своїй діяльності митні органи?

21. В чому сутність правового статусу митної варти?

22. Дайте загальну характеристику правових та організаційних форм діяльності митних органів. У чому полягає відмінність між ними?

23. Які категорії працівників працюють у митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях?

24. Охарактеризуйте правовий статус посадової особи митної служби України.

25. Назвіть загальні та спеціальні обмеження, встановлені для посадових осіб митної служби.

26. Назвіть основні права і обов’язки працівників митної служби України.

27. Порядок проходження митної служби України.

28. Розкрийте порядок прийняття на службу в митні органи, спеціалізовані митні установи і організації на посади державних службовців.

29. Дайте загальну характеристику правовому і соціальному захисту працівників митних органів. У чому їх відмінність?

30. Наведіть поняття митного контролю.

31. Види, принципи та функції митного контролю.

32. Час і тривалість митного контролю.

33. В чому сутність зони митного контролю? Що являє собою режим зони митного контролю?

34. Охарактеризуйте порядок проведення митного контролю.

35. Суб’єкти, об’єкти і предмет митного контролю.

36. Якими є права та обов’язки посадових осіб митних органів під час здійснення митного контролю?

37. Порядок залучення спеціалістів та експертів для участі в здійсненні митного контролю.

 

Модуль 2.

1. Поняття, види, форма та місце декларування.

2. Розкрийте сутність митної декларації та дайте оцінку видам митної декларації.

3. Організація здійснення митного оформлення.

4. Обґрунтуйте процедуру та порядок подання митної декларації.

5. Проаналізуйте правовий статус декларанта.

6. Декларування митної вартості. Митна оцінка товарів. Контроль митної оцінки товарів.

7. Яким є юридичне значення та правові наслідки відмовіи в митному оформленні?

8. Сформулюйте поняття митного кордону, переміщення, пропуску товарів і валютних цінностей.

9. Дайте загальну характеристику правил переміщення товарів через митний кордон України.

10. Обґрунтуйте, порядок переміщення через митний кордон України валюти, валютних цінностей і цінностей.

11. Заборони та обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України.

12. В чому полягає сутність антидемпінгових обмежень.

13. Попередні операції. Попередні повідомлення. Попередні рішення.

14. Дайте характеристику особливостям переміщення через митний кордон України предметів міжнародних та іноземних організацій, які користуються на території України митними пільгами.

15. В чому полягає сутність правових засад переміщення транспортних засобів через митний кордон України?

16. Які ви знаєте правові обмеження на ввезення транспортних засобів на митну територію України?

17. Які існують заборони на ввезення транспортних засобів на митну територію України?

18. Вкажіть документи, необхідні для митного оформлення транспортних засобів.

19. Вкажіть транспортні засоби, які звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України.

20. Особливості митного оформлення тимчасового ввезення транспортних засобів на територію України.

21. Особливості та обмеження щодо транзиту транспортних засобів.

22. Правове регулювання митних режимів, їх загальна характеристика та правова природа.

23. У чому полягає відмінність понять «митний режим» та «режим переміщення»?

24. Поняття і класифікація митних режимів.

25. Проаналізуйте митні режими з точки зору їхнього поділу на:

а) митні режими випуску (випуск у вільне використання (імпорт), експорт, реімпорт, реекспорт);

б) митні режими умовного випуску (тимчасове ввезення (вивезення), транзит, митний склад, магазин безмитної торгівлі);

в) митні режими, пов’язані з переробкою товарів;

г) митний режим екстериторіального типу (спеціальна митна зона); д) митні режими виключення (знищення або руйнування товарів, відмова від товарів на користь держави).

26. У чому полягає зміст митного режиму (умови, заборони та обмеження, вимоги)?

27. Наведіть класифікацію заходів нетарифного регулювання митної політики.

28. Сутність стандартизації та сертифікації в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

29. Розкрийте зміст і назвіть суб’єкти ветеринарного, гемологічного, екологічного, санітарно-гігієнічного, фіто санітарного та радіологічного контролю.

30. Контроль за наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.

31. Квотування, ліцензування, контингентування як заходи нетарифного регулювання.

32. Яка процедура обліку та реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів)?

 

Тести з Митного права

1. ПРЕДМЕТОМ МИТНОГО ПРАВА Є СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ

А. в галузі державної митної справи;

В. в сфері зовнішньоекономічної діяльності;

С. в сфері охорони державного кордону.

 

2. ОСНОВНИМ МЕТОДОМ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН В СФЕРІ МИТНОЇ СПРАВИ Є

А. диспозитивний;

В. економічний;

С. імперативний.

 

3. МИТНЕ ПРАВО

А. є комплексною галуззю права;

В. є фундаментальною галуззю права;

С. до галузей права не відноситься.

 

4. ОСНОВНИМ ЕЛЕМЕНТОМ СТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СПРАВИ Є

А. митна територія;

В. митна політика;

С. імпорт.

 

5. МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ПРОХОДИТЬ

А. тільки по державному кордону;

В. тільки по межах території спеціальних економічних зон;

С. по державному кордону і по межах території спеціальних економічних зон.

 

6. ДО МИТНИХ ОРГАНІВ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ

А. митниця;

В. митна лабораторія;

С. митний склад.

 

7. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ БУВ ПРИЙНЯТИЙ

А. 13 березня 2012 р.;

В. 12 грудня 1995 р.;

С. 7 серпня 2001 р.

 

8. СПОСОБОМ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ НЕ Є

A. політика вільної торгівлі (фрітрейдерство);

B. політика протекціонізму;

C. політика коригування.

 

9. МИТНИЦІ СТВОРЮЄ, РЕОРГАНІЗУЄ ТА ЛІКВІДУЄ

A. Президент;

B. Кабінет Міністрів;

C. Міністерство доходів і зборів

 

10. ПРИНЦИПОМ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Є ПРИНЦИП

A. Лоренца;