E. Щільний дуже болісний інфільтрат

 

Через який час відбувається секвестрація зовнішніх стінок альвеол верхніх зубів?

F. 1-2 тиж.

G. *3-4 тиж.

H. 5-6 тиж.

I. 6-7 тиж.

J. 7-8 тиж.

 

Через який час відбувається секвестрація кортикальних ділянок тіла нижньої щелепи при

хронічному остеомієліті щелеп?

F. 1-2 тиж.

G. 3-4 тиж.

H. 5-6 тиж.

I. *6-7 тиж.

J. 7-8 тиж.

 

Які процеси проходять в кістковій тканині при хронічному остеомієліті щелеп?

F. *Утворення нової кісткової тканини

G. Лізис кісткової тканини

H. Надмірне утворення сполучної тканини

I. Надмірна кальцинація кістки

J. Всі відповіді вірні

 

Яке лікування потрібне якщо капішон при перикоронариті складається з слизової оболонки

і кістки?

F. Консервативне

G. *Хірургічне

H. Фізіотерапевтичне

I. Лікування не потрібне

J. Атибіотикотерапія

 

Які ділянки верхньої щелепи найшвидше секвеструються?

F. Альвеолярного відростка і тіла щелепи

G. Тіла щелепи

H. *Альвеолярного відростка

I. Гілки щелепи

J. Кута щелепи

 

Найчастіше на нижній щелепі проходить секвестрація:

F. *Альвеолярного відростка і тіла щелепи

G. Тіла щелепи

H. Альвеолярного відростка

I. Гілки щелепи

J. Кута щелепи

 

Як визначити чи достатньо місця для прорізування нижнього зуба мудрості при перикоронариті?

F. *Рентгенографічно

G. Зондуванням

H. Пальпаторно

I. Полярографічно

J. Термографічно

 

Що з перерахованого відноситься до клінічних ознак хронічного остеомієліту?

F. Наявність нориці

G. Наявність гіперемії слизової оболонки

H. Виділення гною і грануляцій з нориць

I. Рухомість групи зубів

J. *Всі відповіді вірні

 

До якого остеомієліту характерна гніздна форма?

F. Для гострого і хронічного

G. Для гострого і підгострого

H. Для під гострого і хронічного

I. Лише для гострого

J. *Лише для хронічного

 

В якій частині щелепнолицевої ділянки найчастіше розвивається атипова гніздна форма

хронічного остеомієліту?

F. *В ділянці нижньої щелепи

G. В ділянці верхньої щелепи

H. В ділянці кута нижньої щелепи

I. В ділянці орбіти

J. Всі відповіді вірні

 

До якого остеомієліту характерна гніздна форма?

F. Для гострого і хронічного

G. Для гострого і підгострого

H. Для під гострого і хронічного

I. Лише для гострого

J. *Лише для хронічного

 

Які процеси походять в кістковій тканині при гіперостозній формі хронічного

остеомієліту?

F. Утворення нової кісткової тканини

G. Лізис кісткової тканини

H. Надмірне утворення сполучної тканини

I. Надмірна кальцинація кістки

J. *Склероз кістки

 

При гіперостозній формі хронічного остеомієліту секвестри:

F. Невеликого розміру, поодинокі

G. Поодинокі, великого розміру

H. *Секвестри не утворюються

I. Дрібні, множинні

J. Крупні, множинні

 

При хронічному остеомієліті в аналізі крові різко зростає вміст:

F. Еритроцитів

G. *Лімфоцитів

H. Лейкоцитів

I. Тромбоцитів

J. Еозинофілів

 

Які клінічні ознаки характерні для гіперостозної форми хронічного остеомієліту?

F. Відсутність нориць

G. Відсутність секвестрів

H. Збільшення лімфатичних вузлів

I. Нормальний стан м’яких тканин

J. *Всі відповіді вірні

 

Сподіатиися на прорізування 8-го нижнього моляра можна коливільний проміжок між

дистальним краєм коронки і переднім краєм гілки нижньої щелепи становить:

F. 1-2 мм.

G. *5-10 мм.

H. 1-3 мм.

I. 2-4 мм.

J. 3-4 мм

 

Оперативний доступ під час секвестректомії на верхній щелепі:

F. Внтрішньоротовий

G. Позаротовий

H. *Внутрошньоротовий в поєднанні з гайморотомією

I. Немає правильної відповіді

J. Всі відповіді вірні

 

Оперативний доступ під час секвестректомії на нижній щелепі:

F. Внтрішньоротовий

G. *Позаротовий

H. Внутрошньоротовий в поєднанні з гайморотомією

I. Немає правильної відповіді

J. Всі відповіді вірні

 

Які препарати вводяться в кісткову порожнину після видалення з неї секвестрів?

F. Противірусні

G. Імуномодулятори

H. Протизапальні

I. *Антибіотики

J. Немає правильної відповіді

 

Куди може поширитися гній при перикоронариті нижнього зуба мудрості?

F. Нижній відділ щоки

G. Жувальний м’яз

H. Гілка нижньої щелепи

I. Паренхіма привушної залози

J. *Всі відповіді вірні

 

Куди може поширитися гній при перикоронариті нижнього зуба мудрості?

F. Корінь язика

G. *Дно порожнини рота

H. Мигдалик

I. Медіальний крилоподібний м’яз

J. Всі відповіді вірні

 

Під час секвестректомії грануляційна тканина, що покриває стінки кісткових порожнин:

F. Видаляється повністю

G. Видаляється на ½

H. Видаляється на 2/3

I. *Не видаляється взагалі

J. Немає правильної відповіді

 

В чому полягає лікування гіперостозної форми хронічного остеомієліту?

F. В проведенні секвестректомії

G. В проведенні сильної антибіотикотерапії

H. *В проведенні специфічної імунотерапії

I. В проведенні секвестректомії в поєднанні з гайморотомією

J. Всі відповіді вірні

 

 

Хто зробив вагомий внесок у вивчення патогенезу остеомієліту щелеп?

A. М.М. Плотников, В.І. Заусаєв, М.В. Мухін

B. Б.Д. Кабаков, О.І. Рибаков, Ф.М. Хитров

C. *С.М. Дерижанов, Г.І. Семенченко, Г.А. Васильєв

D. Е.А. Магід, Б.М. Шейнберг, І.П. Горзов

E. О.О. Тимофєєв, В.С. Дмитрієва, Г.П. Рузин.

Для якої локалізації гострого одонтогенного остеомієліту характерний симптом парастезії половини нижньої губи (Венсана)?

1. При локалізації процесу у фронтальній ділянці нижньої щелепи
2. При локалізації процесу на верхній щелепі
3. При локалізації процесу в ділянці гілки нижньої щелепи
4. Виникає незалежно від локалізації процесу
5. *При локалізації процесу в ділянці кута і тіла нижньої щелепи.

 

Суперінфекція - це:

1. Повторне зараження цим же захворюванням після видужання хворого;
2. *Повторне зараження тим самим захворюванням у невилікуванного хворого;
3. Зараження іншим захворюванням на фоні невилікуванної хвороби;
4. Приєднання вторинної інфекції;
5. Немає правильної відповіді.

 

Інкубаційний період для первинного сифілісу складає:

1. 1-2 дня;
2. 7-8 днів;
3. *3-4 тижні;
4. 1-2 місяця;
5. Півроку.

 

Сифілітичний склераденіт відрізняється від банального (бактеріального) лімфаденіту:

1. *Безболісністю, відсутністю інтоксикації організму, двобічністю поразки (поліаденіт), відсутністю періаденіту;
2. Болючістю, відсутністю інтоксикації організму, відсутністю поліаденіту і періаденіту;
3. Безболісністю, відсутністю інтоксикації організму, поліаденітом і періаденітом;
4. Болючістю, вираженою інтоксикацією організму, поліаденітом і періаденітом;
5. Безболісністю, відсутністю інтоксикації організму, відсутністю періаденітую

 

Відмінність туберкульозного лімфаденіту від сифілітичного склераденіту:

A. Двобічність поразки, відсутність періаденіту, можуть утворюватися виразки і нориці;

B. Двобічність поразки, розвиток періаденіту, не можуть утворюватися виразки і нориці;

C. *Однобічність поразки, розвиток періаденіту, можуть утворюватися виразки і нориці;

D. Однобічність поразки, відсутність періаденіту, можуть утворюватися виразки і нориці;

E. Однобічність поразки, відсутність періаденіту, не можуть утворюватися виразки і нориці;

 

Сифілітична виразка клінічно виглядає:

1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см, з рівними краями, підстава виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору, нальоту немає;
2. *Округ. форми, безболіс. розміром 0,5-1,0 см з рівними краями, що піднім. трохи над здоровою шкірою, у підставі - хрящеподіб. інфільт., поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищ., може бути наліт сіро-жовтого або темно-червоного кольору;
3. Неправильна форма, різноманітні розміри, легко кровить, краї її вивернуті і поїджені, дно порите і глибоке, підстава щільна, мала болючість;
4. Округла, підриті, м'які краї, що нависають, болючість, дно кровоточиве і покрито дрібними вузликами жовтого кольору;
5. Виразка щільна, інфільтрат розлитий, є вогнища абсцедування, норичні ходи з убогим гнійним виділенням;

 

Посттравматична виразка клінічно виглядає:

1. *Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см, з рівними краями, підстава виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору, нальоту немає;
2. Округ. форми, безбол., розміром 0,5-1,0 см з рівними краями, що піднімаються трохи над здоровою шкірою, у підставі хрящеподіб. інфільт., поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищ., може бути наліт сіро-жовтого або темно-червоного кольору;
3. Неправильна форма, різноманітні розміри, легко кровить, краї її вивернуті і поїджені, дно порите і глибоке, підстава щільна, мала болючість;
4. Округла, підриті, м'які краї, що нависають, болючість, дно кровоточиве і покрито дрібними вузликами жовтого кольору;
5. Виразка щільна, інфільтрат розлитий, є вогнища абсцедування, норичні ходи з убогим гнійним виділенням;
   
   Ракова виразка шкіри клінічно виглядає:

1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см, з рівними краями, підстава виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору, нальоту немає;
2. Округл. форми, безбол., розміром 0,5-1,0 см з рівними краями, що піднім. трохи над здоровою шкірою, у підставі хрящепод. інфільтрат, поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищить, може бути наліт сіро-жовтого або темно-червоного кольору;
3. *Неправильна форма, різноманітні розміри, легко кровить, краї її вивернуті і поїджені, дно порите і глибоке, підстава щільна, мала болючість;
4. Округла, підриті, м'які краї, що нависають, болючість, дно кровить і покрито дрібними вузликами жовтого кольору;
5. Виразка щільна, інфільтрат розлитий, є вогнища абсцедування, норичні ходи з убогим гнійним виділенням;

 

Туберкульозна виразка клінічно виглядає:

1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см, з рівними краями, підстава виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору, нальоту немає;
2. Округл. форми, безбол., розміром 0,5-1,0 см з рівними краями, що піднім. трохи над здоровою шкірою, у підставі хрящеподіб. інфільтрат, поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищить, може бути наліт сіро-жовтого або темно-червоного кольору;
3. Неправильна форма, різноманітні розміри, легко кровить, краї її вивернуті і поїджені, дно порите і глибоке, підстава щільна, мала болючість;
4. *Округла, підриті, м'які краї, що нависають, болючість, дно кровоточиве і покрито дрібними вузликами жовтого кольору;
5. Виразка щільна, інфільтрат розлитий, є вогнища абсцедування, норичні ходи з убогим гнійним виділенням;

 

Актіномікотична виразка клінічно виглядає:

1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см, з рівними краями, підстава виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору, нальоту немає;
2. Округл. форми, безбол., розміром 0,5-1,0 см з рівними краями, що піднім. трохи над здоровою шкірою, у підставі хрящеподіб. інфільтрат, поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищить, може бути наліт сіро-жовтого або темно-червоного кольору;
3. Неправильна форма, різноманітні розміри, легко кровить, краї її вивернуті і поїджені, дно порите і глибоке, підстава щільна, мала болючість;
4. Округла, підриті, м'які краї, що нависають, болючість, дно кровоточиве і покрито дрібними вузликами жовтого кольору;
5. *Виразка щільна, інфільтрат розлитий, є вогнища абсцедування, норичні ходи з убогим гнійним виділенням;

 

Трофічна виразка клінічно виглядає:

1. Неправильної форми, болюча, розміром до 1 см, з рівними краями, підстава виразки - м'яка, поверхня гладка, червоного кольору, нальоту немає;
2. Округл. форми, безбол., розміром 0,5-1,0 см з рівними краями, що піднім. трохи над здоровою шкірою, у підставі хрящеподіб. інфільтрат, поверхня виразки гладка, червоного кольору, блищить, може бути наліт сіро-жовтого або темно-червоного кольору;
3. Неправильна форма, різноманітні розміри, легко кровить, краї її вивернуті і поїджені, дно порите і глибоке, підстава щільна, мала болючість;
4. округла, підриті, м'які краї, що нависають, болючість, дно кровоточиве і покрито дрібними вузликами жовтого кольору;
5. *Виразка має великі розміри, краї набрякші й ущільнені, можуть бути підриті, шкіра навколо виразки ціанотична, інфільтрована і щільна.

 

Вторинний сифіліс характеризується появою:

1. Твердого шанкру;
2. Розеол;
3. Папул або пустул;
4. *Розеол, папул, рідше пустул;
5. Частіше папул і пустул, рідше розеол;

 

Вторинний рецидивуючий сифіліс характеризується:

1. Наявність розеол і папул;
2. *Тенденцією до угруповування папул;
3. Появою шолушіння папул у вигляді вінця ("комірець Бієтта");
4. Появою болючості в центрі папули, тобто симптому Ядассона;
5. Появою гумозних утворень.

 

Остеомієліт - це:

1. Запальний процес, що уражає тканини періодонта і поширюється на прилягаючі до нього кісткові структури;
2. Захворювання, що характеризується поширенням запального процесу з періодонта на окістя альвеолярного відростка і тіло щелепи;
3. Запальний процес у кістковій тканині щелепи;
4. *Інфекційно-алергічний гнійно-некротичний процес, що розвивається в кістці під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників;
5. Некротичний процес тканини періодонта.

 

Який термін не відноситься до синоніму "остеомієліту":

1. Флегмона кістки;
2. Гаверсит;
3. *Антрит;
4. Остеїт;
5. Остит;

 

Яка теорія походження остеомієліту є найбільш правильною:

1. Інфекційно-емболічна теорія;
2. Алергійна теорія Деріжанова;
3. Теорія нейротрофічних розладів;
4. Вплив гормонів кори наднирників;
5. *Усі теорії доповнюють одна одну.

 

Які патоморфологічні зміни спостерігаються при одонтогенному остеомієліті:

1. Запалення і деструкція періодонта;
2. Запалення і деструкція періодонта, гнійно-запальний процес в окісті;
3. *Гнійна інфільтрація кісткового мозку, тромбоз судин, гнійне розплавлення тромбів, ділянки крововиливу й остеонекроза;
4. Гнійно-запальний процес у щелепі і навколишніх тканинах;
5. Гнійно-запальний процес в окісті.

 

У якому віці найбільш часто розвивається одонтогенний остеомієліт:

1. У ранньому дитячому віці;
2. У дитячому віці;
3. У підлітковому віці;
4. У 16-20 років;
5. *У 20-40 років;

 

По поширеності процесу в щелепі розрізняють:

1. Гострий, підгострий, хронічний і що загострився;
2. *Обмежений, вогнищевий і розлитий;
3. Легкої, середньої важкості і важкої форми;
4. Літична і форма, що секвеструє;
5. Гнійний, деструктивний і гіперостозний.

 

По характеру клінічного плину розрізняють остеомієліт:

1. Гострий, підгострий, хронічний і що загострився;
2. *Обмежений, вогнищевий і розлитий;
3. Легкої, середньої важкості і важкої форми;
4. Літична і форма, що секвеструє;
5. Гнійний, деструктивний і гіперостозний.

 

Коли виявляються за допомогою рентгенографії перші кісткові зміни одонтогенного остеомієліту:

1. На 2-5 добу;
2. На 6-10 добу;
3. *На 10-14 добу;
4. Не раніше, ніж через місяць після початку захворювання;
5. На 21 добу.

 

Як довго продовжується хронічна стадія одонтогенного остеомієліту:

1. 1-2 тижні;
2. 3-4 тижні;
3. Не більш 4-6 тижнів;
4. *4-6 тижнів, а іноді декілька місяців і навіть років;
5. Немає правильної відповіді.

 

Перша клінічна ознака відторгнення секвестрів при одонтогенному остеомієліті:

1. Дані рентгенографії;
2. Дані аналізів крові;
3. *Випинання грануляцій із норичного ходу;
4. Рухливість зубів;
5. Поява нориць на альвеолярному відростку щелепи.

 

Які процеси спостерігаються в щелепі при хронічному остеомієліті:

1. Деструкції;
2. Регенерації;
3. *Деструкції і регенерації;
4. Остеопорозу;
5. Остеолізису.

 

Яке лікування проводиться в період формування секвестрів:

1. *Заходи спрямовані на боротьбу з інфекцією, зберігання мікроциркуляції, зниження судинної проникності, секвестректомія;
2. Розкриття вогнища запалення, попередження розвитку інфекції й утворення некрозу по периферії патологічного вогнища, зниження судинної проникності, зменшення інтоксикації, симптоматичне лікування;
3. Підвищення імунітету, зубне протезування, санація порожнини рота і носоглотки;
4. Розкриття вогнища запалення.
5. Зубне протезування, санація порожнини рота і носоглотки.

 

Що, як правило, з'являється в тих випадках, коли одонтогенний остеомієліт у дітей починається з виділень із носа?:

1. Абсцеси підочної області;
2. Абсцеси і флегмони крилопіднебінної ямки;
3. Явища фронтиту і етмоідиту;
4. *Нориці в області нижньоочного краю;
5. Абсцеси головного мозку;

 

Гноєтечія з носа при остеомієліті верхньої щелепи в дітей свідчить про переважне поширення запалення на яку частину кістки?:

1. *Медіальну і верхньощелепну пазуху;
2. Латеральну;
3. Задню і гратчасту пазухи;
4. Передню і кутову вену обличчя;
5. Передню і задню.

 

Як уражається нижньоочний край верхньощелепної кістки при остеомієліті верхньої щелепи в дітей:

1. Тільки цілком;
2. Тільки частково;
3. *Цілком або частково;
4. Не уражається;
5. Немає правильної відповіді.

 

Що є початковим проявом залучення нижньоочного краю в патологічний процес при остеомієліті верхньої щелепи:

1. Нориці в області нижньоочного краю;
2. *Абсцеси у внутрішнього і зовнішнього кута ока;
3. Секвестрація кістки;
4. Підвищення температури;
5. Інтоксикація організму.

Що не є характерним для остеомієліту нижньої щелепи в дітей старше 3-х років:

1. Частіше буває одонтогенного походження;
2. Клінічний плин нагадує такий у дорослих;
3. Процес у дитини ліквідується швидше;
4. Більш бурхливий початок у дітей;
5. *Велика секвестрація.

 

Який остеомієліт нижньої щелепи в дітей протікає найбільш тяжко? При локалізації в області:

1. Альвеолярного відростка;
2. Тіла щелепи, причиною захворювання є премоляри;
3. Тіла щелепи, причина захворювання – моляри;
4. *Кута нижньої щелепи;
5. Немає правильної відповіді.

 

Остеомієліт нижньої щелепи в дітей якої локалізації протікає найбільш легко:

1. *Альвеолярного відростка;
2. Тіла щелепи, причина захворювання - премоляри;
3. Тіла щелепи, причина захворювання - моляри;
4. Кута нижньої щелепи;
5. Немає правильної відповіді.

Секвестрація верхньої щелепи при остеомієліті в дітей відрізняється від такої на нижній:

1. Велика, наступає раніше;
2. *Не велика, наступає раніше;
3. Велика, наступає пізніше;
4. Невелика, наступає пізніше;
5. Немає правильної відповіді.

 

Яка форма остеомієліту на верхній щелепі в дітей зустрічається частіше, ніж на нижній:

1. *Обмежена;
2. Гніздова;
3. Гіперостозна;
4. Розлита;
5. Кортикальний остеомієліт.

 

Рідкозустрічаючіі ускладнення остеомієлітів щелепи в дітей:

1. Сепсис;
2. Тромбофлебіти вен обличчя;
3. *Отіти, дакріоцистити, менінгіти;
4. Гайморит і етмоідит;
5. Запалення регіонарних вузлів;

 

Остеомієліт у людей похилого віку, на відміну від молодих, протікає:

1. Більш гостро з вираженою болючою реакцією й інфільтрацією тканин, секвестрація велика;
2. Не відрізняється від такого в молодих;
3. *Менш гостро, болюча реакція виражена нерізко, невеличка інфільтрація, секвестрація рідко гноєтечія великою;
4. Більш гостро з вираженою інфільтрацією тканин;
5. Секвестрація велика.

 

Для хронічного одонтогенного остеомієліту характерно:

1. *Зменшення кількості лейкоцитів до верхньої межі норми, нормалізація кількості паличкоядерних клітин, зменшення ШОЕ;
2. Поява юних нейтрофільних лейкоцитів;
3. Анізоцитоз;
4. Поява білка в сечі;
5. Пойкілоцитоз.

 

Найбільш грізним у прогностичному відношенні плину гострого одонтогенного остеомієліту є поєднання:

1. Виражене збільшення числа нейтрофільних гранулоцитів і збільшення ШОЕ до 30 мм/г;
2. Наявність змін із боку червоної крові;
3. *Поєднання лейкопенії, моноцитопенії, еозинофілії і ШОЕ (до 30 і більш мм у годину);
4. Виражене збільшення числа лейкоцитів;
5. Збільшення ШОЕ до 40 мм/г

 

Скарги хворого при хронічному одонтогенному остеомієліті щелеп:

1. Різкі болі, висока температура тіла, дрожа, слабкість;
2. *Рухливість групи зубів, стовщення кістки без різких меж, наявність малоболючої припухлості;
3. Висока температура тіла;
4. Наявність сильно болючої припухлості;
5. Гіперемія шкіри.

 

Клінічні ознаки при хронічному остеомієліті щелеп:

1. *Асиметрія обличчя, синюшність шкіри, здуття альвеолярного відростка з двох сторін, наявність нориці з гнійним виділенням;
2. Гіперемія шкіри, западіння м'яких тканин, утруднене відкривання рота;
3. Одностороннє стовщення кістки;
4. Здуття альвеолярного відростка з двох сторін;
5. Утруднене відкривання рота.

 

Хворий віком 49 років звернувся зі скаргами на постійний біль у ділянці нижньої щелепи, що іррадіює у вухо, припухлість м’яких тканин, підвищена температура тіла до 39⁰С. Об’єктивно: припухлість у підщелепній ділянці, колір шкіри не змінений. Слизова оболонка коміркового відростка в ділянці 45, 46 зубів гіперемійована і набрякла з орального та пристінкового боків. 45, 46 зуби зруйновані повністю, рухомі. Симптом Венсана. Установіть діагноз:

A. Гострий серозний періостит нижньої щелепи

B. Флегмона підщелепної ділянки

C. Загострення хронічного остеомієліту

D. *Гострий остеомієліт нижньої щелепи

E. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи

 

У 24-річної дівчини спостерігається підвищена температура тіла, погіршення загального стану. Хворіє 3 доби. Об’єктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 38,6⁰С, дівчина збуджена, бліда. Неприємний запах з рота. Гіперемія і набряк слизової оболонки ясен у ділянці 43, 44, 45 зубів з обох боків коміркового відростка. Зазначені зуби рухомі, під час перкусії – різко болісні, 44 зуб під пломбою. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Гострий одонтогенний періостит нижньої щелепи

B. Гострий сіалоаденіт під нижньощелепної залози

C. Загострення хронічного періодонтиту

D. Нагноєння навколо кореневої кісти нижньої щелепи

E. *Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи?

 

Дитина віком 13 років скаржиться на різкий біль у ділянці нижньої щелепи справа, підвищену температуру тіла до 39⁰С, загальну слабкість. Лице асиметричне за рахунок набряку в підщелепній ділянці справа, реґіонарний лімфаденіт, утруднене відкривання рота і неприємний запах з рота. Під час внутрішньо ротового огляду коронка 46 зуба зруйнована, зуб раніше болів, але хворий до лікаря не звертався. Перкусія різко болісна. У ділянці 44, 45, 46 і 47 зубів гіперемійована слизова оболонка, набряк з обох боків коміркового відростка. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Гострий гнійний періост

B. Хронічний періодонтиту 46 зуба в стадії загострення

C. *Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи

D. Піднижньощелепна флегмона

E. Хронічний остеомієліт нижньої щелепи?

 

У пацієнта віком 30 років протягом 2-3 міс спостерігається не значно болісний інфільтрат правої за щелепної ділянки. Пройшов короткий курс антибактеріальної терапії, який був неефективним. Об’єктивно: асиметрія лиця за рахунок незначно болісного інфільтрату правої за щелепної ділянки, дерев’янистої щільності, шкіра червоно-синюшно-фіолетового кольору. На шкірі є нориці, з яких періодично виділяється крихтоподібний гній, та щільні втягнуті рубці, відзначається безболісний тризм нижньої щелепи. Наведіть захворювання, для якого найбільш характерна описана вище клінічна картина:

A. Одонтогенна гранульома лиця

B. *Актиномікоз

C. Хронічний остеомієліт нижньої щелепи

D. Флегмона за щелепної ділянки

E. Хронічний лімфаденіт за щелепної ділянки

 

У чоловіка віком 45 років після перенесеного грипу раптово заболів 26 зуб. Коронка його зруйнована на ½. З’явилася припухлість прилеглих м’яких тканин та піднебіння. Температура тіла підвищилася до 38⁰С. У наступні дні зазначені явища наростали. З’явилася рухомість і гноєтеча з зубо-ясенних кишень 25, 26 і 27 зубів. Погіршився загальний стан. Установіть діагноз:

A. Гострий гнійний періодонтиту

B. *Гострий одонтогенний остеомієліт

C. Хронічний періодонтиту у стадії загострення

D. Гострий періостит

E. Абсцес піднебіння.

 

Хворій віком 39 років 3 доби тому був видалений 47 зуб, після чого її стан погіршився: хвора бліда, температура тіла 38,1⁰С, нижня щелепа зліва муфтоподібно стовщена, м’які тканини набряклі, відкривання рота утруднене. Перехідна складка на рівні 48, 47, 46 зубів набрякла, слизова оболонка гіперемійована, з комірки 47 зуба виділяється гній, перкусія 48, 46, 45 зубів болісна. У ділянці нижньої губи – парестезія. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Гострий періостит коміркового відростка

B. Флегмона підщелепного трикутника

C. *Гострий одонтогенний остеомієліт тіла нижньої щелпи

D. Гострий періостит тіла щелепи

E. Хронічний остеомієліт коміркового відростка?

 

Хворий віком 49 років скаржиться на рухомість 24, 26, 27 зубів; виділення гною з комірки видаленого 25 зуба. Півтора місяція тому видалено 25 зуб, зроблено розтин по перехідній складці. Об’єктивно: у під очноямковій ділянці незначна припухлість м’яких тканин, збільшені та слабко болісні ліві підщелепні лімфатичні вузли, носове дихання вільне. Слизова оболонка коміркового відростка в ділянці 24, 26, 27 зубів набрякла, синюшна. По перехідній складці - нориця з грануляціями, які випинаються. З комірки видаленого 25 зуба – гнійні грануляції. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Загострення хронічного гаймориту.

B. Гострий остеомієліт

C. *Хронічний одонтогенний остеомієліт

D. Альвеолі

E. Загострення обмеженого пародонтиту?

 

У хворого під час огляду спостерігається асиметрія лиця внаслідок інфільтрації м’яких тканин, прилеглих до тіла нижньої щелепи. Шкіра над інфільтратом тонка та натягнута. Пальпаторно визначається періостальне стовщення кістки. На рентгенограмі нижньої щелепи зліва відзначаються три вогнища просвітлення неправильної форми з ущільненням кіскової структури по периметру та з тінями затемнення розміром до 0,5 см у діаметрі в центрі. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. *Хронічний одонтогенний остеомієліт

B. Гострий одонтогенний остеомієліт

C. Хронічний періостит

D. Гострий гнійний періостит

E. Актиномікоз щелеп?

 

У хворого відзначається гострий інтенсивний біль і припухлість у ділянці зруйнованого зуба на нижній щелепі справа, погіршення загального самопочуття, підвищення температури тіла до 38,5⁰С, погіршення апетиту та безсоння. Під час огляду спостерігається колатеральний набряк м’яких тканин під нижньощелепної ділянки і нижнього відділу правої щоки. Реґіонарні лімфатичні вузли збільшені справа, болісні при пальпації. Коронка 46 зруйнованого зуба на ½, 45, 46, 47 зуби – рухомі, у ділянці цих зубів відзначається муфтоподібний інфільтрат. Симптом Венсана позитивний. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Хронічний одонтогенний остеомієліт

B. Гострий гнійний одонтогенний періостит

C. Гострий гнійний періодонтиту

D. Хронічний одонтогенний остеомієліт у стадії загострення

E. *Гострий одонтогенний остеомієліт?

 

Хворий віком 25 років скаржиться на набряк і гноєтечу в правій під нижньощелепній ділянці. Об’єктивно: має місце щільний дерев’янистий безболісний інфільтрат у правій під нижньощелепній ділянці. У центрі інфільтрату є нориця, з якої виділяється незначна кількістькрихтоподібного гною. Відкривання рота і зуби інтактні. Установіть діагноз:

A. *Актиномікоз шкіри

B. Туберкульоз шкіри

C. Первинний сифіліс

D. Підшкірна гранульома лиця

E. Аденоабсцес

 

Хворий віком 43 роки скаржиться на рухомість 34, 36, 37 зубів, виділення гною з комірки видаленого зуба. Півтора місяця тому зроблено розтин по перехідній складці та видалено 35 зуб. Об’єктивно: у лівій щічній ділянці щільна припухлість м’яких тканин, лімфатичні вузли лівої підщелепної ділянки збільшені, слабко болісні. Слизова оболонка коміркового відростка в ділянці 34, 36, 37 зубів набрякла, синюшного кольору. По перехідній складці – нориця з грануляціями, які випинають. У комірці видаленого 35 зуба гнійні грануляції. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Хронічний альвеолі

B. Хронічний дифузний остеомієліт

C. Загострення обмеженого пародонти ту

D. Хронічний рарефікуючий періостит

E. *Хронічний обмежений остеомієліт?

 

Чоловік скаржиться на припухлість тканин навколо нижньої щелепи зліва. Наявність нориці з гнійним ексудатом у тіло нижньої щелепи на рівні 36 зуба. Два місяці тому відчув біль у 36 зубі, з’явився щільний інфільтрат у ділянці тіла нижньої щелепи. 36 зуб був повністю видалений, але інфільтрат повністю зник, розвинулася нориця. Установіть діагноз:

A. Хронічний грануляційний періодонтиту

B. *Хронічний одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи

C. Кісткова форма актиномікозк

D. Кіста нижньої щелепи, що нагноїлася

E. Рак нижньої щелепи.

 

Хворому віком 35 років 3 доби тому був видалений 47 зуб, після чого його стан погіршився. Об’єктивно: хворий блідий, температура тіла 38,1⁰С, нижня щелепа зліва муфтоподібно стовщена, м’які тканини навколо неї набряклі, відкриття рота утруднене. Перехідна складка на рівні 48, 47, 46 зубів набрякла, слизова оболонка гіперемійована, з комірки 47 зуба виділяється гній, перкусія 48, 46, 45 зубів болісна. У ділянці нижньої губи – парестезія. Який діагноз є найбільш імовірним:

A. Гострий періостит нижньої щелепи

B. *Гострий остеомієліт нижньої щелепи

C. Флегмона підщелепної ділянки

D. Гострий періодонтиту 47 зуба

E. Нагноєння радикулярної кісти нижньої щелепи?

 

У хворого М. 50 років мешканця сільської місцевості півроку тому в правій щічній ділянці з’явився інфільтрат, пізніше на ньому почали з’являтися пустули, які поступово розкривалися з виникненням нориць з серозним та гнійним ексудатом. Місцево: у хворого налічується 5 нориць в щічній ділянці з незначним виділенням гною. В анамнезі травма шкіри цієї ділянки вісім місяців тому у вигляді садна. Колір шкіри синюшний, місцями “вибухають” грануляції теж з незначними гнійними віділеннями. Інфільтрат щільний. Поставь клінічний діагноз.

1. *Актиномікоз шкіри правої щічної ділянки (змішана форма)
2. Одонтогення мігруюча гранульома шкіри обличчя правої щічної ділянки
3. Хронічний остеомієліт правої верхньої щелепи
4. Хронічний лімфаденіт правої щічної ділянки
5. Карбункул правої щічної ділянки

 

У чоловіка 33 років, мешканця сільської місцевості, в ділянці шиї та піднижньощелепної области виявлено твердий флегмоноподібний інфільтрат, шкіра навколо синьо-багрового кольору. В центрі інфільрат некротизований, з вогнища вибухають грануляції та виділяється гній з неприємним запахом. Назвіть найбільш вірогідний попередній діагноз.

1. *Актиномікоз щлд.
2. Туберкульоз.
3. Ящур.
4. Флегмона піднижньощелепної ділянки.
5. Рожа (бешиха).

 

Хворий віком 32 роки скар­житься на наявність нориці в підщелепній ділянці. Об'єктивно: припух­лість щоки в ділянці нижньої щелепи зліва, під час пальпації — ущільнен­ня м'яких тканин, нориця з гнійним вмістом і грануляціями; слизова обо­лонка гіперемійована, 35, 36 зуби ру­хомі. На рентгенограмі виявлено де­струкцію кістки, наявність секвестру. Установіть діагноз:

A. Актиномікоз

B. *Хронічний остеомієліт

C. Сифіліс

D. Саркома

E. Остеома.

 

Хворому встановлено діагноз актиномікозу м'яких тканин шиї. Які патоморфологічні прояви характер­ні для актиномікозу:

A. Папула

B. Виразка

C. *Гранульома

D. Бугорок

E. Ерозія

Хворий 30 років скаржиться на наявність виразки на язиці. Об'єктивно: на спинці язика праворуч виразка блюдцеподібної форми 1 см в діаметрі, з припіднятими краями, з щільним інфільтратом навколо, під час пальпації безболісна. Лімфовузли на боці ураження збільшені, щільні, безболісні. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Декубітальна виразка

B. Ракова виразка

C. *Первинний сифіліс

D. Афта Сеттона

E. Міліарно-виразковий туберкульоз

 

Дівчинка 12 років скаржиться на припухлість та пульсуючий біль у ділянці тіла нижньої щелепи з правої сторони, підвищення температури тіла до 39˚C. Об’єктивно: значна асиметрія обличчя за рахунок припухлості у ділянці тіла нижньої щелепи з правого боку та підщелепного трикутника. Відкривання рота болюче, обмежене. Коронка 46 зруйнована. Перкусія 46, 45, 44 болюча, зуби рухомі. Слизова оболонка н/щ з правої сторони різко гіперемована; відзначається двобічна муфтоподібна деформація коміркового відростка, пальпація його болюча. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені та болісні при пальпації. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Одонтогенна флегмона підщелепної ділянки

B. *Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи

C. Гострий бактеріальний субмаксиліт

D. Остеогенна саркома

E. Гострий гнійний періостит нижньої щелепи

 

Пацієнт 30 років скаржиться на наявність інфільтрату у правій защелепній ділянці, який зберігається протягом 2-3 місяців. Прийняв призначений курс антибактеріальної терапії. Покращення не настало. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок слабкоболісного інфільтрату правої защелепної ділянки, дерев’янистої щільності, шкіра червоно-синюшньо-фіолетового відтінку. На шкірі нориці, з яких періодично виділяється гній з крупинками, щільні втягнуті рубці, відзначається безболісний тризм нижньої щелепи. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Одонтогенна гранульома обличчя

B. Хронічний лімфаденіт защелепної ділянки

C. *Актиномікоз защелепної ділянки

D. Флегмона защелепної ділянки

E. Хронічний остеомієліт нижньої щелепи

 

 

Яка форма запалення переважає при флегмонозних процесах в м'яких тканинах?

A. Ексудативно-серозна.

B. Екссудативно-фіброзна.

C. Ексудативно-геморагічна.

D. Ексудативно-гнильна.

E. *Ексудативно-гнійна.

 

Зовнішньою межею крилоподібнощелепного простору є:

A. Щоково-глотковий шов

B. Міжкрилоподібна фасція

C. *Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи

D. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза

E. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза

 

Внутрішньою задньою і нижньою межею крилоподібно-щелепного простору є:

A. Щоково-глотковий шов

B. Міжкрилоподібна фасція

C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи

D. *Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза

E. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза

 

Верхньою межею крилоподібно-щелепного простору є:

A. Щоково-глотковий шов

B. *Міжкрилоподібна фасція

C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи

D. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза

E. Внутрішня поверхня латерального крилоподібного м'яза

 

Передньою межею крилоподібно-щелепного простору є:

A. *Щоково-глотковий шов

B. Міжкрилоподібна фасція

C. Внутрішня поверхня гілки нижньої щелепи

D. Зовнішня поверхня медіального крилоподібного м'яза