Екологічний вплив на оточуюче середовище

При розробленні даного проекту пішохідні доріжки, під'їзд до автостоянки, сплановані таким чином, що атмосферні води збираються в одне місце і потрапляють на місцеві фільтрові колодязі і очисні споруди. Після місцевої очистки води перекачуються у міські каналізаційні мережі.

Виробничі процеси, які відбуваються в приміщенні музею, не пов'язані з шкідливими виробництвами і впливу на екологічний стан оточуючого середовища не мають.

Велике санітарноігієнічне значення в містах мають зелені насадження, тому і в даному проекті було використане максимально-можливе озеленення. Оскільки вони захищають навколишнє середовище від шуму транспорту, виконують архітектурно-оформлюване і транспортно-регулююче призначення.

Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки

В залежності від поєднання схем природних умов і антропогенного навантаження в результаті забудови, у відповідності з п. 2.97 «Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений» (к СниП 2.02.01.-83) М., 1986, ділянка проектованого будівництва відноситься до третього типу територій по потенційній підтоплюваності. Ступінь потенційної підтоплюваності – нижче третього. За умов незадовільно організованого поверхневого стоку, недопустимих витоків із водонесучих внутрішніх і зовнішніх водонесучих мереж і, як наслідок, різкого збільшення прихідних складових водного балансу, ступінь потенційної підтоплюваності ділянки, що вивчається може бути змінений в сторону його підвищення з можливим формуванням техногенного водоносного горизонту на покрівлі суглинків ІГЕ-4, і привести до підтоплення заглиблених частин будівель і комунікацій.

Враховуючи останнє, проектом слід передбачити, а при будівництві і експлуатації забезпечити дотримання заходів по недопущенню причин, що можуть привести до техногенного підтоплення і порушення експлуатаційних якостей будівель, що проектуються.

Сейсмічність району за ДБН В.1.1-12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах України» за шкалою MSK-64-5 балів. Категорія грунтів за сейсмічними властивостями – 3.

Проектом слід передбачити заходи по збереженню та покращенню навколишнього середовища, не допускати забруднення грунтів, грунтових вод.

В геоморфологічному відношенні ділянка під забудову музею знаходиться в межах вододільної частини Сарненського лісового плато і безпосередньо розміщена на середньопологому схилі субмеридіального простягання південної експозиції.

Природній рельєф складний. Абсолютні відмітки поверхні землі змінюються від 211,4 м (в південно-східній частині) до 202,3 м (в північній частині забудови).

В геологічній будові, на вивчену глибину, приймають участь четвертинні відклади еолово-делювіального і озерно-алювіального походження складені супісками твердої і пластичної консистенції, суглинками напівтвердими і пісками кварцовими мілкими. На глибинах 13,0-17,6м. Від поверхні землі четвертинні відклади залягають на верхньокрейдяних утвореннях складених крейдою (ІГЕ-8). З поверхні грунти перекриті грунтово-рослинним (ІГЕ-1) шаром, потужністю 1,5-2,3м.

Категорія складності інженерно-геологічних умов, згідно СніП 1.02.07-87 – друга.

Проведеним аналізом комплексу чинників, що характеризують умови розвитку карсту в даному регіоні (відсутність карстових порожнини у товщі крейди, слідів вимивання у них залягаючих вище грунтів, поверхневих карстових форм) ознак активного протікання цього процесу в районі досліджень не виявлено. Це даєє підставу віднести досліджувану ділянку згідно табл. 45 СниП 1.02.07.-87 до 5 категорії стійкості відносно карстових провалів.

 

2.2. Генеральний план

Обґрунтування прийнятого рішення

Відштовхуючись від результатів аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування, будівництва та експлуатації громадських будівель прийнята, відносно, проста система забудови, де є чітко розмежовані будівлі за функцією, органічно пов’язані між собою не тільки функціонально, але композиційно і конструктивно.

Розміщення музею на даній земельній ділянці відповідає містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарно-гігієнічним нормам і здійснюється згідно з вимогами ДБН 360, ДБН Б.2.4-1.

Для того, щоб розробити генеральний план до даної споруди необхідно було враховувати деякі фактори, а саме: місце розташування та розміри ділянки, оточуюче середовище, композиційно-художні особливості існуючого середовища, систему транспортних і пішохідних шляхів, умови сприйняття будівлі, і саме головне сприйняття будівлі з різних точок міста.

Щодо проектування самого об'єкту, то при його плануванні враховувались такі фактори: особливості рельєфу місцевості, орієнтація по сторонам світу, кліматичні умови (температурно-вологістний режим, вітровий режим, інсоляція, природне освітлення, тощо), а також необхідність максимального збереження зеленої зони міста.

Ділянка, на якій розміщується музей знаходиться на куті вулиць Київської та Костромської, ще хотілося б добавити, що вона відповідає вимогам забезпечення його оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень споруди, хоча для музею це не є настільки важливим, оскільки в ньому обмежується інсоляція.

Влаштовані зручні підходи, під'їзд і автостоянка, організований благоустрій з належним рівнем озеленення. Огорожа сходів, сходових площадок і пандусів на ділянці забудови, а також матеріали шляхового покриття забезпечують безпечне пересування пішоходів, включаючи мало-мобільні групи населення з урахуванням руху колясок для дітей та інвалідів.

При плануванні ділянки та розміщенні на ній комплексу забезпечується можливість проїзду пожежних машин до будівель згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

Генеральний план запроектований таким чином, що будівля розміщена в центрі земельної ділянки, до неї передбачено 3 основних пішохідних входи. Основним є головний парадний вхід запроектований з кута вулиць Київської та Костромської, цей же вхід передбачається для людей з обмеженими можливостями, а також з дитячими візками. Ще один вхід знаходиться з вулиці Київської, який веде від зупинки громадського транспорту, 3-й пішохідний вхід запроектовано зі сторони вул. Костромської – він веде від стоянки автомобільного транспорту, що розрахована на обслуговування самого музею, а також на жителів міста. Крім того для під'їзду транспорту, який буде обслуговувати музей передбачено господарський заїзд, шириною 4 м, який буде слугувати, також для під'їзду пожежної машини. Кругом музею знаходиться протипожежний об'їзд.

 

План організації рельєфу

Відведена під забудову територія має крутий рельєф, з похилом попередніх відміток в різниці 9 м, виходячи з цього були запроектовані підпірні стінки (конструкція див. рис.) тобто зроблено терасне вирішення. Детальніше про підпірні стінки див. пункт 2.3.1. даного розділу. Вертикальне планування виконано методом відміток (ст. 22).

Мінімальні ухили проїздів, тротуарів та майданчиків прийняті згідно норм, ухили в межах від 0,4 до 8%. Талі та дощові води відводяться від будівлі завдяки ухилам на проїзди, звідки вода стікає до водозбірних решіток, звідки в свою чергу здійснюється централізоване відведення стічних вод.

 

Внутрішнє каналізаційне обладнання (вуличні каналізаційні мережі) приймають стічні атмосферні води та транспортують їх до очисних споруд.

В проекті пропонуються слідуючі способи водовідводу з поверхні території: відкритий (корита проїздів та пішохідних доріжок) та закритий (через систему дренажів та водостоків).

Рис. 2.3.

Конструкція підпірної стінки

1) підпірна стінка;

2) те фонд "DRAIN PLUS";

3) цвях;

4) захисний профіль;

5) гравій (щебінь) фракційний 3—25 мм;

6) дренажна труба;

7) грунт;

8)зворотня засипка грунтом;

9) водовідвідний кювет.

 

 

Озеленення території

В сучасних умовах досить важливою є проблема збереження і оздоровлення середовища, яке оточує людину в місті, формування таких місцевих умов, що позитивно впливають на здоров'я людини. Особливо важливим це є в період інтенсивного росту міст, розвитку всіх видів транспорту, підвищення з кожним роком тонусу міського життя. Важливу роль у рішенні цієї проблеми відіграєє озеленення, оскільки зелені насадження виконують ряд функцій: містобудівну, архітектурно-естетичну, санітарно-гігієнічну, рекреаційну.

Норми озеленення зафіксовані в: ДБН 360 - 92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. Розділ №5 Ландшафтно-рекреаційна територія. Дерева підбиралися за наступними декоративними властивостями:

- за формою крони; за щільністю крони;

- за текстурою, що створюється листям, в залежності від його розмірів та форми;

- декоративність за квітами і плодами.

В проекті враховані основні принципи побудови рослинних композицій:

1. Єдність і пропорційність композиції.

2. Принцип контрасту (ярусність насаджень, кольори крон, форми крон, рисунку стовбурів дерев, тощо).

3. Прийом підкреслення лінійної перспективи (для підкреслення композиційних осей).

4. Використання кольору (принцип концентрації на певних ділянках парку одночасно квітучих рослин; групи рослин повинні замінювати одна одну по періоду цвітіння).

5. Врахування освітленості, що пов'язано з густотою крон дерев.

6. Обов'язкове включення в структуру композиції води.

7. Врахування існуючої архітектурно-планувальної ситуації.

Виходячи з цього були використані: Ялина біла; каштан звичайний; клен; частково збережені старі насадження. При проектуванні враховувалися санітарно-гігієнічні властивості зелених насаджень і вплив їх на здоров'я людини, це і збагачення киснем, і виділення фітонцидів (ароматичні бактерії), і протидія хвороботворним бактеріям.

Важлива роль відведена квітково-декоративному оформленню території. Використаний такий види декоративних газонів, як партерний (постійно підстригається і не цвіте).