Розділ 1. Порівняння варіантів

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………………………………………...4

Розділ 1. Порівняння варіантів …………………………………………………………….…6

1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень…………………….7

1.2. Аналіз варіантів………………………………………………………………………….10

1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблен-

ня………………………………………………………………………………………………….11

1.4. Науково-дослідна робота (до даного розділу)………………….…...12

 

Розділ 2. Містобудівна ситуація і генплан ……………………………………..16

2.1. Загальна характеристика ділянки…………………………………………17

2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови….17

2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на

оточуюче середовище…………………………………………………….18

2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки...20

2.2. Генеральний план…………………………………………………………………..…21

2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення………………………..…..21

2.2.2. План організації рельєфу……………………………………….…….22

2.2.3. Озеленення території……………………………………………….…..…23

2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів,……………………………………….25

2.2.5. Малі архітектурні форми……………………………………………...27

2.2.6. Освітлення території. Освітлювальні прилади……………28

2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм

та охорони навколишнього середовища……………………29

2.2.8. ТЕП генерального плану……………………………………………..30

2.3. Науково-дослідна робота (до даного розділу)…………………...…..30

..

Розділ 3. Архітектурне вирішення …………………………………………………………..37

3.1. Характеристика технологічного чи функціонального

Процесу………………………………………………………………………………….……38

3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого

рішення та його обґрунтування ……………………………………………..40

3.3. Архітектурно-художнє рішення будівлі…………………………………43

 

Розділ 4. Конструктивні рішення ……………………………………………………45

4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору………………………..46

4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих

конструкцій……………………………………………………………………………….47

4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни…………………..…48

 

Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі……. 51

5.1. Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря…...52

5.2. Водопостачання та каналізація……………………………………………….52

5.3. Електропостачання……………………………………………………………………...53

5.4. Телефонізація, радіофікація і телебачення………………………………53

5.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації……………………………………...…53

5.6. Безпека експлуатації будівлі………………………………………………..……54

 

Розділ 6. Розрахунково-конструктивний …………………………………………..55

6.1 Розрахунок збірного залізобетонного маршу………………...……56

6.2 Визначення навантажень та зусиль…………………………………..……56

6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу……….……….57

6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу………………………………………...………………………………………57

6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу…………………………………………………………………………………...…..58

6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин…………...59

6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями…………...…….64

6.8. Розрахунок маршу на хиткість……………………………………………….66

6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки…………………………………………………………...….67

6.10. Розрахунок плити…………………………………………………………………….67

6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень………………………………………………………………………………70

6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі……………………………………………72

6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента…………………………………………………73

6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями…………………….75

6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки………………………………...76

 

Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва…….78

7.1 Технологічна карта на влаштування тимчасового

шпунтового кріплення підпірної стінки…………………………………..79

7.2 Роботи, що повинні бути виконані до початку основних

Робіт………………………………………………………………………………………….…80

7.3 Методи та послідовність виконання робіт……………………………….81

7.4 Рішення щодо охорони праці………………………………………………..….89

7.5 Визначення техніко-економічних показників………………………..94

Розділ 8. Економіка будівництва ………………………………………………………..96

8.1. Об'єктний кошторис…………………………………………………………………….

8.2. Зведений кошторис……………………………………………………………………….

8.3. Техніко-економічні показники……………………………………………………...

Розділ 9. Охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації …….....108

9.1. Охорона праці …………………………………………………………………..…….109

9.1.1.Організація та управління охороною праці на

підприємстві:…………………………………………………...……………….109

9.1.2. Виробнича санітарія……………………………………...……………….112

9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних

робіт……………………………………………………………………..…………...115

9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана…….118

9.1.5. Заходи з пожежної безпеки……………....…………………...……120

9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях………………………………………124

9.2.1. Вибір кодів НС………………………………………………………………...124

9.2.2. Аналіз показників ознак НС………………………………………124

9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки

9.2.4. Визначення видів небезпеки………………………………………...125

9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних

Ситуацій…………………………………………………………………………..125

Розділ 10. Науково-дослідна робота ………………………………………….………..127

Список літератури ……………………………………………………………….…………………..128

Вступ

У сучасному світі музей відіграє Таблиця 7.1. визначальну роль у розвитку людини. Музей (від дав.-гр. τὸ Μουσεῖον — «дім Муз») — культурно-освітній та науково-дослідний заклад, призначений для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах.

За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

- історичні;

- археологічні;

- краєзнавчі;

- природничі;

- літературні;

- меморіальні;

- мистецькі;

- етнографічні;

- технічні;

- галузеві тощо.

На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Що стосується приміщень призначених для виставок експонатів мистецтва та науки, то вони повинні відповідати наступним вимогам:

- охороняти експонати від руйнування і грабежу, захищати від дії вогню, сирості, сонячного проміння, надмірної сухості, пилі;

- забезпечувати найкращі умови для їх огляду.

У сучасному світі дуже велика увага, чомусь приділяється музеям та різним закладам культурно-розважального характеру, і що саме цікаво, вони будуються не так для місцевого населення, а швидше – для туристів. Архітектура сьогодення має дуже багато сучасних прикладів музеїв, але в Україні таких споруд чомусь зовсім не будують, хоча наша культура є досить цікавою та різноманітною.

Прагнення людини до підвищення комфортності життя викликає:

- бажання отримувати високий рівень послуг в сфері

обслуговування;

- необхідність надання належних умов відпочинку та дозвілля, створення відповідних закладів.

Поєднання закладів обслуговування, культури та відпочинку, розважальних об’єктів в цілісні комплекси дає змогу задовольняти широкий спектр потреб різних верств населення. Запроектований музей українського мистецтва, який знаходиться в м. Рівне на куті вулиць Київської та Костромської розроблено відповідно до сучасних норм, що зумовлено не тільки вимогами часу, але й своєрідним стратегічним прагненням сприяти розвитку міста у всіх сферах діяльності.

Якість обслуговування туристів – проблема комплексна. В основу вирішення цієї проблеми покладено системний підхід: єдність і взаємодія організаційних, технічних, економічних, правових заходів.

Основним критерієм, що визначає архітектурну виразність об’єкту є його висотна врівноваженість будівлі відносно міської забудови, що дозволяє гармонійно вписати новостворені об’єми в існуюче середовище.

З огляду на всі ці фактори ділянку для проектування будівлі вибрано не випадково дане місце, оскільки ця територія є потенційно важливою у формуванні рекреаційної зони і створення зв’язку з уже існуючим середовищем міської забудови, а саме оточуючих житлових масивів, шляхом просторової ув’язки елементів міста та створення нових просторових осей сприйняття.

Будівництво нових сучасних громадських споруд - дуже важливе для будь-якого міста, і м. Рівне - не виняток. Присутність у міській забудові таких будівель підвищує статус міста та приваблює туристів. Розглядаючи місто Рівне з архітектурної точки зору, то можна побачити, що в ньому катастрофічно не вистачає музеїв, тому на темою дипломної роботи спеціаліста було вибрано саме розробка проекту музею українського мистецтва.

Оскільки на території України музеї єє майже у кожному місті, але не має музею із використанням новітніх технологій та неординарних архітектурних рішень становить мізерний відсоток, пропонується розглянути європейський досвід в галузі спорудження даних об'єктів, а також надбання нашої нації.

Розділ 1. Порівняння варіантів

Характеристика прийнятих до розгляду рішень

Музей Гуггенхайма в Більбао

Іспанське місто Більбао донедавна могло б похвалитися хіба лише середньовічними церквами, палацами та розкішними особняками знаті. Але в 1997 році на березі річки Нервіон, що протікає через місто, з'явилася споруда, яка привернула до себе увагу всього світу. Філія музею Гуггенхайма зберігає в своїх стінах не тільки унікальну колекцію сучасного мистецтва, але і сам собою є справжнім витвором мистецтва - цю будівлю визнано однією з найкрасивіших у світі з усіх, побудованих в стилі деконструкти- візму.

 

Рис. 1.1. Музей Гуггенхайма в Більбао

 

Автором проекту являється американський архітектор Френк Гері. В результаті експериментів з'явилося унікальна будівля музею. Будова, що нагадує за формою чи то гігантську квітку, чи то футуристичний міжпланетний корабель розкинутий на площі в 24 500 м² прямо на березі річки Нервіон. Пелюстки цієї "квітки" висотою 55 метрів виконані зі скла і бетону, і кожен є, насправді, анфіладою виставкових залів. В основі конструкції будівлі - сталевий каркас, моделювання якого було виконано на комп'ютері, що дозволило створити перші невтілюючі форми.

Дах музею облицьований титановими панелями, що нагадує риб'ячу луску, а скляні поверхні, вміло вписані в конструкцію, надають внутрішнім приміщенням більше світла, роблячи його практично прозорим.

 

Рис. 1.2. Музей Гуггенхайма в Більбао, інтер'єр

Музей Welios, Вельс (Австрія)

У місті Вельс (Австрія), був побудований новий науковий центр і музей під назвою Welios. Це творіння архітектурної компанії Archinauten Dworschak + Mühlbachler ZT Gmbh має підкреслити тісний зв'язок міста з сучасною енергетикою.

 

Рис. 1.3. Музей Welios, Вельс (Австрія), загальний вигляд

Фасад будівлі оздоблено білими металевими екранами, в які вбудовані зигзагоподібні світлодіодні смуги.

Поруч з музе є м розташований парк і ярмаркова площа, які можуть виступати в якості додатково простору для експонатів під час великих фестивалів. Сама по собі будівля теж може служити прикладом енергетичної ефективності. Його проектували і будували так, щоб музей сучасної екологічної енергетики можна було дорікнути в недружньому ставленні до природи.

Рис. 1.4. Музей Welios, Вельс (Австрія), загальний вигляд

Музей природної історії штату Юта в Солт-Лейк-Сіті (США)
УСолт-Лейк-Сіті, США, з'явилася нова велика будівля Музею природної історії штату Юта. Унікальна будова, збудована завдяки зусиллям архітекторів з компанії Ennead Architects.

 

 

Рис. 1.5. Музей природної історії штату Юта в Солт-Лейк-Сіті (США), загальний вигляд
Архітектори постаралися, щоб будівля музею сприймалася, як абстрактне розширення і трансформація місцевості, на якій воно стоїть.

Якості, якими володі є будова, багато в чому обумовлені природним ландшафтом регіону. Фасад будівлі обшитий довгими мідними панелями. Для того щоб будівля виглядало більш динамічно, між мідними панелями зустрічаються смуги зі сплаву міді з цинком.

 

Рис. 1.6. Музей природної історії штату Юта в Солт-Лейк-Сіті (США), інтер'єр

Будівля розташована неподалік від комплексу університету Юти. Крім виставкових залів, всередині музею знаходиться науковий комплекс, в якому студенти та аспіранти Університету Юти займаються дослідженнями.

Будівля, покликана зробити кордон між культурою і природою більш прозорою, отримало рейтинг Gold за стандартами енергоефективності LEED.

Музей народної архітектури і побуту «Пирогово» в Києві

Музей «Пирогово» це архітектурно-ландшафтний комплекс під відкритим небом. На площі більше 150 га представлені всі історико-етнографічні райони України. Понад 300 пам'яток народної архітектури XVI-XX століть було завезено сюди з різних регіонів України: Придніпров'я, Полтавщини, Полісся, Поділля, Карпат і півдня України.

 

 

Рис. 1.7. Музей народної архітектури і побуту «Пирогово» в Києві

Музей був заснований на околиці Ки є ва в 1976 році. Його територія розбита на сектори по тимчасовим і територіальним принципами. Експонати, представлені в «Пирогово», знайомлять відвідувачів з архітектурою українських сіл, селянським побутом і народною творчістю українців. У кожному будиночку влаштований міні-музей, де показані побут українців минулих сторіч - меблі, посуд, одяг,музичні інструменти.

 

Рис. 1.8. Музей народної архітектури і побуту «Пирогово» в Києві

 

Друге життя одержали перевезені сюди дерев'яні церкви - унікальне явище світової архітектури. Ідейним і композиційним центром «Пирогів» експозиція вітряних млинів, яка розташована на найвищому пагорбі.
Крім того «Пирогово» прекрасне місце для проведення вихідного дня.

 

Рис. 1.9. Музей народної архітектури і побуту «Пирогово» в Києві. Млин.

 

Аналіз варіантів

Всі варіанти, які представленні для розгляду і порівняльної характеристики – зовсім різні. Всі вони відрізняються по своїй стилістиці, кожен з них спеціалізується на різному профілі. Якщо, наприклад, порівнювати наш український музей народної архітектури і побуту «Пирогово» в Києві і Музей природної історії штату Юта в Солт-Лейк-Сіті (США), то спільного в них є тільки те, що вони дуже добре вписуються в навколишнє середовище. Якщо розглядати ці два проекти з іншої сторони, то можна сказати, що Музей природної історії штату Юта в Солт-Лейк-Сіті має одну будівлю, в якій представлена вся експозиція, а музей народної архітектури і побуту «Пирогово» у своєму складі нараховує багато будівель, кожна з яких представлена, як міні-музей. Розглядаючи два інших приклади музеїв – вони, навпаки запроектовані для міста. Про ці, та багато інших музеїв можна говорити дуже багато, і в кожного з них є свої переваги та недоліки.

Таблиця 1.1.

Найбільш відувані музеї світу
Місто	Музей	Кількість відвідувачів,млн.
	Лувр, Париж	8,880
	Музей Метрополітен, Нью-Йорк	6,604
	Британский Музей, Лондон	5,848
	Національна Галерея, Лондон	5,253
	Сучасне мистецтво Тейт, Лондон	4,802
	Національна Галерея Мистецтв, Вашингтон	4,392
	Національний музей-палац, Тайбей	3,849
	Центр Помпіду, Париж	3,613
	Національний музей Кореї, Сеул	3,239
	Музей Д'Орсе, Париж	3,154
	Національний музей Прадо, Мадрид	0,938
	Державний музей "Ермітаж", Санкт-Петербург	0,925
	Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк	0,915
	Музей Вікторії і Альберта, Лондон	0,912
	Музей королеви Софії, Мадрид	0,903
	Музей народного мистецтва Кореї, Сеул	0,895
	Бразильський культурний центр Банко, Ріо-де-Жанейро	0,895
	Национальна портретна галерея, Лондон	0,890
	Галерея Уффіци, Флоренція	0,888
	Музей Шанхаю, Шанхай	0,888

Сучасний музей – це дуже складний організм, де зберігаються різноманітні предмети, свідчення ставлення людини до світу, твори мистецтв. Він як інституція має не таку вже й давню історію - десь з початку XVIII ст..

Сучасний музей за останні роки пройшов складну трансформацію від скарбниці до парку освітніх розваг. Він допомагає поширювати знання і через емоційні переживання засвоювати їх кожному відвідувачу, розширюючи горизонти свідомості, викликаючи запитання "Хто я, звідки прийшов і куди йду?", формуючи критичне ставлення до минулого й сучасного.

Музейні колекції – важливий модернізаційний ресурс. Годі й уявити собі сучасне місто без музею.

 

 

Розділ 2. Містобудівна ситуація і генплан

План організації рельєфу

Відведена під забудову територія має крутий рельєф, з похилом попередніх відміток в різниці 9 м, виходячи з цього були запроектовані підпірні стінки (конструкція див. рис.) тобто зроблено терасне вирішення. Детальніше про підпірні стінки див. пункт 2.3.1. даного розділу. Вертикальне планування виконано методом відміток (ст. 22).

Мінімальні ухили проїздів, тротуарів та майданчиків прийняті згідно норм, ухили в межах від 0,4 до 8%. Талі та дощові води відводяться від будівлі завдяки ухилам на проїзди, звідки вода стікає до водозбірних решіток, звідки в свою чергу здійснюється централізоване відведення стічних вод.

 

Внутрішнє каналізаційне обладнання (вуличні каналізаційні мережі) приймають стічні атмосферні води та транспортують їх до очисних споруд.

В проекті пропонуються слідуючі способи водовідводу з поверхні території: відкритий (корита проїздів та пішохідних доріжок) та закритий (через систему дренажів та водостоків).

Рис. 2.3.

Конструкція підпірної стінки

1) підпірна стінка;

2) те фонд "DRAIN PLUS";

3) цвях;

4) захисний профіль;

5) гравій (щебінь) фракційний 3—25 мм;

6) дренажна труба;

7) грунт;

8)зворотня засипка грунтом;

9) водовідвідний кювет.

 

 

Озеленення території

В сучасних умовах досить важливою є проблема збереження і оздоровлення середовища, яке оточує людину в місті, формування таких місцевих умов, що позитивно впливають на здоров'я людини. Особливо важливим це є в період інтенсивного росту міст, розвитку всіх видів транспорту, підвищення з кожним роком тонусу міського життя. Важливу роль у рішенні цієї проблеми відіграєє озеленення, оскільки зелені насадження виконують ряд функцій: містобудівну, архітектурно-естетичну, санітарно-гігієнічну, рекреаційну.

Норми озеленення зафіксовані в: ДБН 360 - 92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. Розділ №5 Ландшафтно-рекреаційна територія. Дерева підбиралися за наступними декоративними властивостями:

- за формою крони; за щільністю крони;

- за текстурою, що створюється листям, в залежності від його розмірів та форми;

- декоративність за квітами і плодами.

В проекті враховані основні принципи побудови рослинних композицій:

1. Єдність і пропорційність композиції.

2. Принцип контрасту (ярусність насаджень, кольори крон, форми крон, рисунку стовбурів дерев, тощо).

3. Прийом підкреслення лінійної перспективи (для підкреслення композиційних осей).

4. Використання кольору (принцип концентрації на певних ділянках парку одночасно квітучих рослин; групи рослин повинні замінювати одна одну по періоду цвітіння).

5. Врахування освітленості, що пов'язано з густотою крон дерев.

6. Обов'язкове включення в структуру композиції води.

7. Врахування існуючої архітектурно-планувальної ситуації.

Виходячи з цього були використані: Ялина біла; каштан звичайний; клен; частково збережені старі насадження. При проектуванні враховувалися санітарно-гігієнічні властивості зелених насаджень і вплив їх на здоров'я людини, це і збагачення киснем, і виділення фітонцидів (ароматичні бактерії), і протидія хвороботворним бактеріям.

Важлива роль відведена квітково-декоративному оформленню території. Використаний такий види декоративних газонів, як партерний (постійно підстригається і не цвіте).

Малі архітектурні форми

Одне із основних завдань зовнішнього благоустрою – підвищення різноманітності і художньої виразності забудови і відкритих озеленених просторів. Елементом міського дизайну, що вирішує естетичні, функціональні і утилітарні завдання є малі архітектурні форми (МАФ).

Як важливий елемент благоустрою малі архітектурні форми дозволяють істотно збагатити архітектурно-естетичний образ будь-якої території. Всі малі архітектурні форми, що присутні на території об’єкту можна розділити на ті, що несуть утилітарну функцію (лави, урни, ліхтарі, вази для квітів) і на ті, що мають суто художньо – естетичне значення (скульптури).

Невід'ємною складовою міського середовища є комунально-побутове устаткування, яке повинно відповідати не тільки функціональним, але і естетичним вимогам. Тому при розробці генерального плану було передбачено розміщення урн для сміття, які знаходяться по периметру ділянки, вони мають круглу форму в плані, що стосується матеріалу, то вони металеві, пофарбовані в чорний колір.

 

Рис. 2.6. Перспективне зображення

Скульптури (МАФ)

 

 

Садово-паркові меблі – обов'язкова приналежність не тільки садів, парків і скверів, але і пішохідних вулиць та інших ділянок міської території. Враховуючи цей факт в даному проекті було запроектовано лави для короткочасного відпочинку; і лави-дивани зі спинкою, які формою повторюють кривизну тіла сидячої людини. Всі лави запроектовані з дерев'яних рейок, які кріпляться на металеві та бетонні опори.

 

Таблиця 4.1.

Розрахункові теплофізичні показники матеріалів шарів стіни

№ ша- ру	Найменування матеріалу шару	Густи­на	і Товщи­на шару, ,м	1 Розрахунко- вий коефіцієнт теплопро­відності,	Термічний опір шару
1.	Гіпсова штукатурка		0,02	0,87	0,02/0,87=0,023
2.	Цегла керамічна звичайна на цементно-піщаному розчині		0,51	0,81	0,51/0,81=0,629
3.	утеплювач - плити з мін. вати на синтетичному в 'яжучому		?	0,046	?

Термічний опір пароізоляції (поліетиленова плівка) є незначним і в даному розрахунку для спрощення не враховується.

Визначимо товщину утеплювача з, за якої опір теплопередачі конструкції відповідатиме нормативній вимозі. Для цього прирівняємо праву частину формули до :

,

де .

.Приймаємо товщину утеплювача 0,10 м. Тоді його термічний опір дорівнюватиме:

Отримані значення заносимо в табл. 4.1.

Конструкцію вважаємо термічно однорідною, тоді опір теплопередачі конструкції' розраховується за формулою:

Отже, умова:

виконується, тобто опір теплопередачі зовнішньої стіни більший за мінімально допустиме значення опору теплопередачі конструкції.

 

 

Електропостачання

Електропостачання відбувається від існуючих мереж. Напруга подається у електрощитові технічних приміщень, звідки відбувається розводка на всі приміщення.

 

Розрахунок плити

Плита площадки опирається по периметру на контурні ребра. Проте, так-як співвідношення сторін плити > 2, то її можна розглядати як балкову з прольотом в короткому напрямку l₀ = l₂ = 0,85 м (див. рис. 2.4.4).

Збір навантажень на плиту наведений в табл. 6.2

Таблиця 6.2.

Навантаження на 1 м² плити

№ п/п	Вид навантаження	Характе ристичне навантаження, кН/м^2	Розрахункове навантаження
Експлуатаційне	Граничне
Коеф. надійності за навантаженням, gfe	Значення навантаження, кН/м^2	Коеф. на­дійності за наван таженням, gfт	Значен ня навантаження, кН/м^2
	Постійна: власна вага плити сходинкової площадки з мозаїчним шаром	2,25	1,0	2,25	1,1	2,475
	Тимчасове короткочасне	1,15	1,0	1,15	1,3	1,495
Разом	qе+pе=3,4	−	q+p= 3,97

Рис. 6.4.. Плита сходинкової площадки

 

З’єднання плити з ребрами жорстке. Проте враховується можливість розвороту ребер (особливо поздовжніх), защемлення плити незначне і її можна розглядати як вільно оперту. Розрахункова схема наведена на рис. 6.4.

 

Рис. 6.5. Розрахункова схема плити сходинкової площадки

Тоді згинальний момент від повного граничного навантаження становить:

кНм.

Розраховуємо площу перерізу робочої арматури за формулою:

.

Нехай а =1,5 см, тоді робоча висота перерізу плити h₀ + 9 − 1,5 = 7,5 см.

Обчислюємо значення ξ_R:

,

де σ_sr = R_s = 365 МПа;

ω = α – 0,008 γ_b2 R_b = 0,85 – 0,008∙0,9∙8,5 = 0,789.

Обчислюємо:

Обчислюємо A₀:

.

Умова виконується.

За таблицями при А₀ = 0,009 знаходимо коефіцієнт .

Площа робочої арматури:

Приймаємо сітку з стержнів Æ 5 Вр-І в поздовжньому напрямку з кроком 150 мм на 1 м довжини і Æ 4 Вр-І в поперечному напрямку з кроком 200 мм на 1 м довжини. см2. Дріт Æ 5 мм в сітці розташовується вздовж коротшого прольоту з відгинами на опорах.

 

Таблиця 7.1.

Операційний контроль якості (допуски)

Технічні вимоги	Відхилення, що допускаються	Контроль (метод, об'їм, вид реєстрації)
1. Число фракцій крупного заповнювача при крупній зерен, мм: до 40; св.40	Не менше двох Не менше трьох	Вимірювальний, по ГОСТ 10260-82, журнал робіт
2. Найбільша крупна заповнювачів: для залізобетонних конструкцій; для плит; для тонкостінних конструкцій; при перекачуванні бетононасосом; у тому числі зерен найбільшого розміру лещадної і голковидної форм	Не більше 2/3 якнайменшої відстані між стрижнями арматури Не більше 1/2 товщини плит Не більше 1/3-1/2 товщини виробу Не більше 0,33 внутрішнього діаметра трубопроводу Не більше 15% по масі	Те ж
4. Міцність поверхонь бетонних підстав при очищенні від цементної плівки, МПа, не менше: водним і повітряним струменем; механічний металевою щіткою; гідропіскоструйною або   механічною фрезою	0,3 1,5 5,0	Вимірювальний, по ГОСТ 10180-90, ГОСТ 18105-86, ГОСТ 22690-90, журнал робіт
5. Висота вільного скидання бетонної суміші в опалубку конструкцій, м, не більш:		Вимірювальний, 2 рази в зміну. журнал робіт
колон	5,0
6. Товщина шарів бетонної суміші, що укладаються: при ущільненні суміші важкими підвісними вертикально розташованими вібраторами; при ущільненні суміші підвісними вібраторами, розташованими під кутом (до 30%) до вертикалі;	На 5-10 см менше довжини робочої частини вібратора Не більш вертикальної проекції довжини робочої частини вібратора	Вимірювальний, 2 рази в зміну, журнал робіт
при ущільненні суміші ручними глибинними вібраторами; при ущільненні суміші поверхневими вібраторами в конструкціях: неармованих; з одиночною арматурою; з подвійною арматурою	Не більше 1,25 довжини робочої частини вібратора     40 25 12

 

 

Таблиця 7.2.

Схеми операційного контролю якості

 

Етапи робіт	Контрольовані операції	Контроль (метод, об'їм)	Документація
Підготовчі роботи	Перевірити: - наявність акту огляду раніше виконаних робіт; - виконання очищення поверхні нижележащего шару від сміття, бруду, снігу і полоу; - рівність поверхні нижележащего шару або фактичну величину заданого ухилу; - виносить відміток чистої підлоги; - установку маякових рейок (відстань між рейками, надійність кріплення, відмітка верху рейок); - установку пробок в місцях розташування отворів отворів, анкерів.	Візуальний   Теж Вимірювальний, не менше 5 вимірювань на 50-70 кв.м поверхні Вимірювальний   Технічний   огляд   Візуальный	Акт огляду прихованих робіт, загальний журнал робіт
Укладання бетонної суміші	Контролювати: -дотримання технології укладання бетонної суміші (якість загладжування поверхні і ступінь ущільнення бетону); - товщину бетону, що укладається; - якість закладення робочих швів.	Візуальний Вимірювальний Візуальний	Загальний журнал робіт
Приймання виконаних робіт	Перевірити: - фактичну величину міцності бетону; - дотримання заданих розмірів товщини, площин, відміток і ухилів; - зовнішній вигляд поверхні підлоги; - зчеплення покриття підлоги з нижележащим шаром.	Вимірювальний Те ж   Візуальний   Технічний огляд	Акт приймання виконаних робіт
Контрольно-вимірювальний інструмент: рулетка, рівень будівельний, двометрова рейка, нівелір, лінійка металева.
Операційний контроль здійснюють: майстер (виконроб), геодезист - в процесі виконання робіт. Приймальний контроль здійснюють: працівники служби якості, майстер (виконроб), представники технагляду замовника.

 

Рішення щодо охорони праці

Бетонування конструкцій будівель і споруд проводити з дотриманням вимог ДБН В. 1.2-12-2008"Будівництво в умовах щільної забудови", ДБН А.3.2-2-2009. "Охорона праці і промислова безпека в будівництві"

1. Вимоги безпеки перед початком роботи

1.1. Перед початком роботи бетоняр повинен вдягти спецодяг, спецвзуття та приготувати і перевірити справність засобів індивідуального захисту.

1.2. До початку роботи бетоняр повинен:

– перевірити наявність потрібного обладнання, інструменту, пристроїв і пересвідчитись зовнішнім оглядом у їх справності;

- перевірити справність підмостків, настилів і огорож);

– переконатись у міцності кріплень завантажувальних воронок, лотків і хоботів до опор;

– очистити від сміття та залишків бетонної суміші підмостки, настили, сходові марші тощо, а в зимовий час, крім того, очистити від снігу і посипати їх піском.

1.3. При подачі інертних матеріалів підйомниками-елеваторами, транспортерами та іншими засобами бетоняру не дозволяється очищати барабани і корита змішувальних машин, транспортерних стрічок і шнеків під час їх роботи.

1.4. Приямок завантажувального ковша бетономішалки слід очищати тільки після надійного закріплення піднятого ковша.

 

2. Вимоги безпеки під час виконання роботи

2.1. При транспортуванні бетонної суміші до місця укладання:

2.1.1. Бетоняр повинен стежити за справністю тари і про всі порушення повідомляти майстра.

2.1.2. Забороняється стояти бетоняру на естакадах і пересувних містках під час подачі бетонної суміші в автомобілі-самоскиди. Містки можна пересувати тільки за відсутності людей і транспорту на шляху їх пересування.

2.2. При укладанні й ущільненні бетонної суміші:

2.2.1. Під час розвантаження бетонної суміші для подачі її на укладання, бетоняр повинен перебувати за межами зони можливого падіння бетону.

2.2.2. При подачі бетонної суміші в котлован за допомогою труб, лотків необхiдно стежити, щоб вони були надійно закріплені.