Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана

Для будівництва музею в м. Рiвне на кутI вул.. КиськоЇ та КОСТРОМСЬКОЇ використовується підйомний пневмоколісний кран КС-5363.

Стійкість самохідних кранів перевіряють за формулами.

Вантажна стійкість крана повинна задовольняти умову

, де

К₁ – коефіцієнт вантажної стійкості, який приймається для горизонтального шляху без урахування додаткових навантажень рівним 1,4;

М_Г – момент, який виникає від робочого навантаження відносно ребра перекидання;

М_П - момент від всіх інших навантажень, діючих на кран відносно того ж ребра з урахуванням найбільш допустимого похилу шляхів.

Величина вантажного моменту М_Г визначається за формулою

, де

Q – вага найбільшого робочого вантажу в, кг

a – відстань від осі обертання крана до центра ваги найбільшого вантажу, підвішеного до крюка, при встановлені крана на горизонтальній поверхні в м;

b – відстань від осі обертання крана до ребра падіння.

Величина утримуючого моменту М_П виникаючого в крані від дії основних і додаткових навантажень визначаємо за формулою:

М_П=М_В-М_У-М_Ц.С-М_И , де

М_В - відновлюючий момент від дії власної ваги крана

Рис. Розрахункова схема стійкості самохідного крана з вантажем (а),

без вантажу (б)

 

, де

G – вага крана в кг

с – відстань від осі обертання крана до його центра мас в м

α – кут нахилу колії крана в градусах для баштових кранів α=2°

М_У – момент, виникаючий від дії власної ваги крана при ухилі колії крана

М_У=Gh₁sinα

h₁ – відстань від осі центра мас крана до площини про ходячої через точки опорного контура в м

М_Ц.С – момент від дії доцентрових сил

, де

n – число обертів крана навколо своєї вертикальної осі в хв.

h – відстань від оголовка стріли до площини, про ходячої через точки опорного контура, в м

Н – відстань від оголовка стріли до центра ваги мас підвішеного матеріалу

М_И – момент від сили інерції при гальмуванні опускаючого вантажу

, де

v – швидкість піднімання вантажу приймається 15м/сек.

g – прискорення вільного падіння рівне 9,81 м/сек.

t - час гальмування вантажу в сек.

Величину коефіцієнта стійкості крана визначають за формулою

 

1,08

G – вага крана в кг;

b – відстань від осі обертання крана до ребра падіння;

с – відстань від осі обертання крана до його центра мас в м;

h₁ – відстань від осі центра мас крана до площини про ходячої через точки опорного контура в м;

Q – вага найбільшого робочого вантажу в, кг;

n – число обертів крана навколо своєї вертикальної осі в хв.;

a – відстань від осі обертання крана до центра ваги найбільшого вантажу, підвішеного до крюка, при встановлені крана на горизонтальній поверхні в м;

h – відстань від оголовка стріли до площини, про ходячої через точки опорного контура, в м;

Н – відстань від оголовка стріли до центра ваги мас підвішеного матеріалу;

v – швидкість піднімання вантажу приймається 15м/сек;

g – прискорення вільного падіння рівне 9,81 м/сек;

t - час гальмування вантажу в сек;

Умова виконується стійкість крана забезпечується.

Навчання працівників проводиться при підготовці нових робітників, проведення різних видів інструктажів і підвищенні кваліфікації, перед виконанням робіт, безпосередньо пов’язаних із будівництвом, благоустроєм та озелененням місць рекреації. Окремо проводиться вступний інструктаж для всіх, хто поступає на роботу; початковий – при прийомі на роботу нових робітників, розроблений для окремих професій або видів робіт, інструктаж на робочому місці; повторний інструктаж; позаплановий, при зміні правил охорони праці, технологічного процесу, інших факторів; поточний інструктаж, який проводиться при виконанні робіт на які необхідно оформити наряд-допуск.

Заходи з пожежної безпеки

Пожежна безпека будь-якого будівельного об'єкту багато в чому за­ле­жить від ретельної розробки протипожежних заходів в будівельному гене­раль­ному плані, де повинні бути вказані протипожежні розриви між постійними і тимчасовими будівлями, водопровідні мережі, мережі енерго­за­безпечення, дороги із зазначенням пожежних проїздів, пожежні гідранти, місця зберігання будівельних матеріалів, конструкцій, місця для розігріву бітуму і площадок для куріння.

Протипожежні заходи повинні бути виконані у відповідності з вимогами ДБН А.3.2-2-2009 «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ».

Шляхи евакуації

Будинки, споруди та приміщення громадських будинків, їх конструкції, планувальні ви­рішення, обладнання та опорядження повинні відповідати протипожежним вимогам СНіП 2.01.02 і ДБН В.2.5-12, а також вимогам пожежної безпеки будівельних норм за видами будинків та споруд.

На шляхах евакуації всередині громадського будинку відстань від дверей найбільш від­далених приміщень (крім вбиралень, умивалень, кімнат душових та інших обслугову­ючих приміщень) до виходу назовні чи до сходової клітки, забезпеченої зовнішнім виходом, слід приймати згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд.

Ширину проходів, коридорів та інших горизонтальних шляхів евакуації в залежності від виду громадського будинку слід приймати згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд у всіх випадках з урахуванням:

- одномоментної щільності потоку людей, що евакуюються, не більше 5 осіб на 1 м;

- мінімальної ширини проходів - 1. м.

Ухил пандусів на шляхах пересування людей слід приймати: усередині будинку не більше 1:6; зовні – 1:8;

Ухил маршів сходів на шляхах евакуації не повинен перевищувати 1:2.

Ухил маршів сходів, що ведуть у підвальний поверх, а також сходів в надземних поверхах, не призначених для евакуації людей, допускається приймати 1:1,5.

Кількість підйомів в одному марші між площадками повинна бути не менше 3 і не більше 16 (за винятком криволінійних сходів). В одномаршевих сходах у межах першого поверху допускається не більше 18 підйомів.

Марші та площадки сходів повинні мати огорожу заввишки не менше 0,9 м з поручнями з урахуванням розрахункових категорій відвідувачів та вимог будівельних норм за видами будинків та споруд.

Ширину евакуаційного виходу з коридору до сходових кліток та сходових маршів слід встановлювати залежно від кількості осіб, що підлягають евакуації через цей вихід, з розрахунку на 1 м ширини виходу чи маршу з урахуванням ступеня вогнестійкості будинку.

Ширина сходових маршів у будівлі не повинна перевищувати

2,4 м, а також повинна бути не менше ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху, але не менше 1,35 м (у будинках з кількістю осіб, що перебувають у найбільш населеному поверсі, більше 200, а також у кінотеатрах, клубах, центрах культури та дозвілля, лікувальних закладах незалежно від кількості місць).

Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу. Ширина зовнішніх дверей повинна бути не менше ширини маршу сходів.

Вимоги до елементів будівлі

Сходові клітки повинні бути забезпечені природним освітленням через прорізи у зовнішніх стінах (крім сходів у підвальних поверхах).

В разі суцільного заповнення віконних прорізів (склоблоками, склопрофілітом або іншими подібними матеріалами) на кожному поверсі є обов'язковою наявність створок та фрамуг, що відкриваються, площею не менше 1,2 м² на поверх.

3 приміщень громадських будинків незалежно від їх призначення (залів для глядачів, аудиторій, навчальних і торговельних приміщень, читальних залів та ін., крім комор горючих матеріалів та майстерень) один або не більше 50 % виходів можуть бути безпосередньо у вестибюль, гардеробну, поверховий хол та фойє, які примикають до відкритих сходів.

У будинках з кількістю поверхів менше 4-х види склопрозорого заповнення не обмежуються: світлопрозорого заповнення дверей, фрамуг (у дверях, перегородках і стінах, включаючи внутрішні стіни сходових кліток).

В коридорах і холах вико­ристовуються килимові покриття з негорючих або важкогорючих матеріалів, з малою димоутворюючою здатністю та малонебезпечних за токсичністю. Килимові покриття мають бути наклеєні на негорючу основу.

Опорядження стін і стель будівлі, слід передбачати з важкогорючих або негорючих матеріалів.

Системи пожежного захисту. Пожежна сигналізація

Система спрямована на створення умов обмеження, розповсюдження і розвитку пожеж і вибухів за межі осередку при їх виникненні, на виявлення та ліквідацію пожежі, на захист людей та матеріальних цінностей від дії шкідливих та небезпечних факторів пожеж і вибухів.

Обмеження розповсюдження та розвитку пожежі, загалом, забезпечується: потрібною вогнестійкістю будівель та споруд; використанням негорючих матеріалів для внутрішнього оздоблення приміщень; використанням антипіренів і вогнегасних сумішей; улаштуванням протипожежних відстаней між будівлями та спорудами; влаштуванням протипожежних перешкод; встановленням гранично допустимих за техніко-економічними розрахунками площ і поверхів виробничих будівель та поверховості будівель і споруд, улаштуванням протипожежних відсіків та секцій; улаштуванням аварійного відключення та перемикання установок та комунікацій; використанням засобів, що запобігають або обмежують розлив і розтікання пожежонебезпечної рідини під час пожежі; використанням вогнеперешкоджаючих пристроїв в устаткуванні; локалізацією пожежі вогнегасними речовинами, автоматичними установками пожежогасіння, а також шляхом утворення розривів горючого середовища випалюванням вибуховими речовинами, розбиранням (видаленням) горючого матеріалу.

Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень — на відстані 50 м один від одного. В плавких автоматичних оповісниках пружини спаяні легкоплавким сплавом; при підвищенні температури сплав розплавляється, пружини розходяться і замикають сигнальне коло. До аналогічного результату призводить викривлення пластинок біметалевого оповісника при підвищенні температури. Біметалевий сповісник забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після припинення пожежі. В термісторному оповіснику при підвищенні температури знижується опір напівпровідникового шару, через який замикається коло електромагніту, що вмикає пожежну сигналізацію. Фотоелектричні сповісники (фотореле) спрацьовують внаслідок затемнення димом світлового променя, спрямованого на фотоелемент. Дія диму використовується і у швидкореагуючому іонізаційному оповіснику „КИ-1". Дим проникає в камеру з штучно іонізованим повітрям та збільшує опір струму іонізації; потенціал сітки лампи зростає, лампа відкривається і вмикає реле пожежної сигналізації.