Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Уміння збирати матеріал для висловлювання↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 10 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Усвідомлення кожного слова у формулюванні теми, встановлення її меж, визначення свого ставлення до зображуваного— це та відправна точка, що спрямовує пошук фактів, які стосуються теми і підтерджують головну думку. Збираючи необхідний матеріал для твору, автор по- • мічає істотне, відкриває другорядне, що не відповідає задуму. Це складне уміння. Воно включає ряд мислитель-них дій. Штребує чуттєвого досвіду, спостережливості. Навчити дітей способам добору Розвиток сприймання, потрібного для висловлювання МІ^їхНвНзаемоз°в'ТзкуЯ матеріалу (будь-то життєві враження, книга чи картина) учителеві вдасться лише тоді, коли він зуміє збудити пізнавальний інтерес, прагнення все бачити, слухати, сприймати світ довкола. «Вся справа у тому,— зауважує відомий методист М. О. Рибникова,— щоб відкрити очі, здивуватися знайомому, показати давно відоме і бачене з потрібної і важливої точки зору»'. 1 Рибникова М. А. Система письменних работ//Избр. труди- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958 — С. 425. Щоб навчити мистецтву бачити, необхідно організувати систему цілеспрямованих спостережень, які б стали для дітей школою сприймання, засобом оволодіння мислительними прийомами, виробляли у них уміння помічати у предметі яскраве, характерне і зображувати його словом. Виховуючи культуру зору, учитель обирає найбільш плідний шлях — єдність аналізу і синтезу. Вчить у процесі спостережень схоплювати найістотніше у предметах, явищах, виділяючи їх ознаки у певній послідовності, та зображувати ціле через подачу найхарактерніших ознак, властивостей. У хід спостережень включає систему завдань, які орієнтують на певні форми мислительної роботи: виділення суттєвих ознак, зіставлення і протиставлення, конкретизацію і узагальнення, виявлення причинно-наслідкових зв'язків. Такі вправи спонукають дітей вдивлятися у навколишнє, організовують чуттєвий досвід їх, виробляють уміння проникати у сутність явищ. Зразки деяких завдань розкриють їх. 1. Зіставте малюнок снігурів і текст-опис «Хто це?». Невеличкий Покажіть на малюнку ознаки снігурів, за якими можна легко розпізнати цих птахів. 2. Розгляньте гілочку сосни і ялини. Порівняйте голки у сосни і 3. Вугілля, нафта, залізна руда, торф. Як можна одним словом 4. Доповніть речення: Тварини — це комахи, риби,... 5. Уявіть, що вперше приїхав із міста у село семирічний Петрик. Джерелом для розвитку думки, як бачимо, є наочні образи, сприймання навколишнього, враження, здобуті під час спостережень. Із наочного образу думка дитини переключається на відпрацювання інформації про цей образ. Забезпечується, таким чином, основа для розвитку сприймання, мислення і мовлення учнів у їх взаємозв'язку і органічній єдності. Для своїх спостережень діти черпають матеріал із навколишньої дійсності, книг, картин. Тому, формуючи уміння бачити, слід навчати спостерігати за явищами природи і суспільства, працювати з книгою, дивитися картину.
Прищеплення навичок І умінь збирати факти для висловлювань розпочинаємо із розгляду предметів, спостережень за явищами навколишнього світу. Великий інтерес викликає у дітей ігровий метод. Учитель у «чарівне віконце» поміщає щотижня різні предмети: гілочку клена, гроно горобини, опеньки, айстри — для їх розгляду, виділення їх характерних ознак. Особлива роль у вихованні культури зору належить екскурсії. Добре продумана і організована екскурсія примусить говорити і писати кожного. Найголовніше — розробка екскурсійного плану. Плануючи хід спостережень, учитель має так організувати показ об'єктів, щоб наступні сприймання зумовлювалися попередніми, враження дітей контрастували, відтінювали одні одних і самі собою вели до висновку. Така цілеспрямована організація чуттєвого досвіду виробляє у дітей чітку установку на виділення істотного, підказує ідею, план, послідовність, композицію викладу. Відомі три екскурсійні плани, що передбачають три основні шляхи розгортання теми. Перший шлях — контраст, зміна протилежних вражень: старе (нове) селище, наш парк (гай, озеро, річка) погожої і похмурої днини, година занять у школі і перерва. Чіткість сприймань, виявлених силою протиставлення, розташування матеріалу за контрастом, виразність сусідства протилежностей — все це орієнтує на вибір точних деталей, визначає структуру майбутнього висловлювання. Другий шлях — сходинки вражень, градація їх: від закладки фундамента до закінченого будиночка, від льону до сорочки, від паростка зернятка до колоска, як до нас прийшла книжка, іграшка. Ряд вражень, які логічно змінюють одні одних, диктують чітку послідовність у викладі матеріалу. Такі спостереження можуть вестися тривалий час. У цьому разі слід занотовувати зібрані факти у щоденнику спостережень. Орієнтиром у оволодінні цим способом розгортання теми можуть бути твори «Як у полі сорочка виросла?» (К. Ушинського), «Кінь-огонь» (В. Мая-ковського), «Звідки стіл прийшов?» (С. Маршака). Третій екскурсійний план передбачає складання розповіді з послідовним розгортанням подій (у ній чітко виділяються зав'язка, кульмінація, розв'язка). Цей план найбільш доступний і цікавий для дітей (прихід поїзда чи пароплава як кульмінація дії). Для спостережень доцільно обирати небагато предметів або подію, яка триває недовго, інакше увага у дітей буде розпорошуватися, і твір, побудований за такими спостереженнями, може перетворитися на нагромадження фактів і ознак. Учитель визначає також, з якого пункту краще вести спостереження, оскільки сприймання залежить від відстані, з якої ми розглядаємо об'єкт, та його освітлення (наприклад, пропонуємо розглянути озеро здалеку чи зблизька, освітлене сонцем чи оповите туманом). План спостережень має бути сформульований у вигляді завдань, щоб діти відчули потребу пильно придивитися до навколишнього, помітили поруч дивне і загадкове, яке ховається від лінивого ока; як пробуджується від зимового сну ліс, про що дзвенять дощові крапельки, як перемовляються між собою мурашки і умудряються підняти тягар, набагато більший за себе. Важливо націлювати не стільки на повноту ознак, скільки на передачу найхарактерніших із них та загального враження від предмета. Керуючись планом, учитель веде з дітьми бесіду, спрямовуючи пошуки найбільш чіткого, виразного слова для передачі вражень. Учні роблять у блокнотах стислі замітки або малюють невеличкі ескізи. Відразу після екскурсії колективно складають робочі матеріали, добираючи до кожного пункту плану найважливіші для вираження думки слова, словосполучення. Продумують, як об'єднати одну частину з іншою, підшукують варіанти зачину, кінцівки оповідання. Учитель намагається застерегти дітей від засвоєння штампів. Наприклад, план спостережень і робочі матеріали до твору «Ліс уже прокидається!» можуть мати такий вигляд (слова, які служать для зв'язку мікротем висловлювання, підкреслені): Ліс уже прокидається!
Продовження
„,,.. Твори живопису, як і екскурсії, Добір матеріали у }1 „ ■' г д за картиною допомагають навчати дітей зби- рати матеріал, занотовувати його й користуватися ним, будуючи власні висловлювання. Картина — ефективний засіб прищеплення культури зору. «Якщо запропонувати дитині описати ліс, річку, вулицю, які вона бачить, дитина не зуміє цього зробити, вона розгубиться у безлічі деталей, не зуміє виділити суттєве, типове. А ось картини можуть навчити їх бачити» '. На картинах відображаються типові факти з точки зору автора. Зображуючи наочними, яскравими образами події, героїв, обстановку, художник будить спогади, уяву, спрямовує оформлення думки, дає план, спосіб викладу. Тому вчитель має можливість, аналізуючи картину, зосередити увагу дітей на тому, як слід добирати переконливі, вражаючі факти, деталі для втілення свого задуму. Картина «...виправляє неправильний епітет, приводить у порядок неструнку фразу, вказує на пропуск якоїсь частини; словом, виконує на ділі легко те, що учителеві на словах виконати надзвичайно важко» 2. Навчаючи мистецтву сприймати картину, вчитель насамперед створює відповідний емоційний настрій, активізує особистий життєвий досвід дітей, спогади про події, схожі на ті, що змальовуються художником. Прийоми підготовки до сприймання добираються з огляду на тему 1 К р у п с к а я Н. К. Пед. соч. В 10 т.— М.. Изд-во АПН РСФСР, 2 Ушинский К. Д. Родное слово // Собр. соч. В 11 т.— М.; і жанр картини. Це І яскраве вступне слово вчителя з використанням вражаючих фактів, і дидактична гра, відгадування загадок, виконання пісень чи прослуховування грамзапису музики, бесіда. Так, перед розглядом веселих картинок «Кого звірі малювали?» (див.: Азбука мовлення.— К.: Мистецтво, 1986) можна запропонувати відгадати загадки про героїв казки (їжака, зайчика, котика, мишку). Це викликає у дітей пожвавлення, інтерес, привертає увагу до тих ознак тварин, за якими їх можна легко розпізнати. Дає можливість відчути, як важливо помічати найхарактерніше у тому, що бачиш, створює мотив для мовленнєвої творчості. Сприйманню картини, яка зображує прогулянку дітей з учителькою до осіннього лісу, передують прослуховування музики П. І. Чайковського «Пори року», коротка бесіда, читання учнівських творів на однойменну тему. Учитель. Які картини викликає в уяві музика? Які почуття, бажання будить мелодія? (Радість і смуток водночас огортають душу. Хочеться йти і йти осіннім лісом. Вслухатися, як шурхотить під ногами пожовкле листя, стиха порипують поважні сосни, ніжно шепочуться берізки.) Послухайте, як Олег (учень 2 кл.) розповідає про веселу прогулянку своїх однокласників до лісу. «Ранок. Золоте сонце скотилося з кудлатих хмар. Доходимо до великого дубового гаю. Наче стіна, стоїть він. Чуються вигуки. «Дивись, скільки сироїжок!» — кричить Петрик Василькові.. З шапочкою набік виглядає з торішнього листя червоноголовець, наче кличе: «До мене!» Діти побігли далі. Петрик гукнув: «Дивіться, скільки дощовиків, наче дощу чекають!» І справді, весело задзвенів дощик по дубовому листі — бум-бам-бам-бум! Діти сиділи під дубом і слухали, як весело дзвенять крапельки. Дощ пройшов, з'явилася весела райдуга. На зеленому листі, як зелений малахіт, заблищали крапельки». Роботу над картиною героїко-романтичного плану (за твором С. Могилевської «Казка про гучний барабан») методично виправдано розпочати вступним словом учителя, яке вводить в атмосферу напруженої, титанічної боротьби нашого народу за владу Рад. Учитель. Незабаром свято Великого Жовтня. Це день народження Радянської Батьківщини. Ви бували у музеях, усі бачили червоні прапори. Пам'ятаєте і слова, написані на бойовому прапорі: «Вся влада Радам!» Добре відомі вам і слова революційної пісні: Смело мьі в бой пойдем За вдасть Советов!.. У бій за владу Рад! Це був важкий бій. Багато славних героїв віддали своє життя в інтересах майбутніх поколінь, за ваше щастя, діти! У Ленінграді, на Марсовому полі, де поховані полеглі революціонери, є одна гранітна плита, на ній написано: «Юному артисту-агітатору Коті Мгеброву-Чекан. 1913—1922 рік». Дев'ять років було Коті, коли він загинув за революцію. Він був хлопчиком, але у його грудях билося мужнє серце бійця. Котя воював з ворогами революції не з гвинтівкою у руках — він для цього був занадто малий — він читав революційні вірші. Котин голос звучав там, де вибухали снаряди і свистіли ворожі кулі. І люди, слухаючи виступ маленького агітатора, відчували приплив сил. Сьогодні ви почуєте історію про юного героя, безстрашного барабанщика Ларика. Книга ця називається «Казка про гучний барабан» С. Могилевської. Перехід від підготовчого до основного етапу сприймання картини має бути умотивованим, логічним, плавним. Переключаючи увагу дітей на картину, слід відразу виділити головного героя і передусім його дії. Постановкою запитань потрібно ввести дітей у процес сприймання побутового чи комічного, гостродраматичного або героїко-романтичного. З цією метою використовуємо такі типи запитань: 1. Що трапилося? Коли вам було найбільше страшно? 2. Що відбулося? Що викликало у вас почуття жа 3. Розгляньте веселі картинки. Що трапилося? Чим 4. Яка подія сталася у житті дітей. Чому так урочисто Система запитань, підтримуючи увесь час інтерес до головного героя, має вводити все нові і нові деталі (описи зовнішності, одягу, природи, обстановки), інших дійових осіб. Переходячи від аналізу однієї групи фактів до іншої, учитель поєднує і протиставляє їх так, щоб яскравіше і повніше змалювати центральний персонаж, у якому втілюється головна думка твору. Послідовністю питань намагається досягнути найголовнішого — не порушити цілісного сприймання картини. Прагне, щоб діти пройнялися її настроєм, щоб сюжет і герої стали для них емоційно значимими. У процесі розвитку умінь виділяти найсуттєвіше у картині педагог одночасно прищеплює уміння читати її художні деталі, розуміти мову жестів, міміку героїв, кольорову своєрідність, динаміку малюнка. Навчаючи мистецтву бачити, учитель активізує уяву дітей, допомагає глибше проникнути у зображені події, їх причинні зв'язки і залежності, пройнятися настроєм героїв, зрозуміти їх емоційний стан. Постановкою питань орієнтує учнів не тільки на точне і повне сприймання відображеного, а й спонукає логічно обґрунтовувати події, висловлювати свої припущення, здогадки. Проілюструвати ці положення можна фрагментами уроків, присвячених розгляду і аналізу картин (із комплекту «Азбука мовлення»). 1. Аналіз серії картин за казкою В. Сухомлинського «Як їжачок Розгляньте на малюнку (№ 17) постать їжачка за роботою. Пильно розгляньте руки їжака. Як він тримає їх на тачці? Що цим хотів сказати художник про характер їжака? Розгляньте постать їжака на картині (№ 18). Чому так благально дивляться очі їжачка? Чому він так привітно простягнув руки до хатки? Які риси вдачі розкриває художник виразом обличчя, рухом рук? 2. Розгляд і аналіз картини (№ 17). Кому прийшли допомагати діти? Хто командир жовтенятської зірочки? Як він організував вантаження капусти? Хто у кошику підносить капусту? Що б ви почули, коли ближче підійшли б до хлоп'ят? Про що вони розмовляють? Чому так загадково посміхається хлопчик у синій куртці? Що пропонує другові? Чи почули його слова дівчатка, які, стоячи ланцюжком, вантажать капусту на машину? Чому такі радісні, усміхнені їх обличчя? Чому навіть їх кіски весело затанцювали? 3. Розгляньте картини 25—27. Всі вони залиті сріблисто-білим, голубуватим світлом. Сніг, сніг, сніг. Аж до край неба — простелилися ніжнобілі простори. Що чується нам, коли ми ступаємо по цьому сріблисто-білому килимку? Яку веселу пісеньку видзвонюють сніжинки? Придивіться до картини 25. Уявіть, що наближаєтеся до гірки. Які голоси долітають до нас? (Чути скрип санчат, сміх дітей, радісні голоси, крики, гавкання собачки.) Уважно роздивіться дівчаток, які спускаються з гірки? Які у них стали личка від морозу? Чому вони так радісно посміхаються? Чому менша дівчинка простягнула руку? Що вигукує старшій? Чому слідом за санчатами біжить Дружок? Що песик хотів би сказати дівчаткам? А яка весела пригода сталася із хлоп'ятами, які вже з'їхали з гірки? Що, сміючись, говорять один одному хлопчики? Чим зайнята групка дітей, що зображена на передньому плані? (Картина 26.) Яка вийшла у них снігова баба? Що говорить хлопчик, звертаючись до дівчаток? Чому весело розсміялася менша дів чинка? У процесі розгляду картин учитель разом з дітьми складає план і робочі матеріали для майбутнього переказу чи твору. Наприклад, опрацьовуючи серію малюнків «Кого звірята малювали?», учитель розповідає початок казки (за картинами № 2, 3), а далі сюжет казки за наступними картинами (Аг° 4, 5) учні розвивають за колективно складеним планом і робочими матеріалами. Розповідь учителя. Жив-був веселий Іжачок-Лісовичок. Любив він малювати. То синичку намалює, то білочку. От вирішив і себе намалювати. Розвів фарби, дістав три пензлики та й почав трудитися. Старанно водить пензликом. Навіть присів, аж голочки настовбурчив на своєму кожушку Лісовичок. Штрих за штрихом. Штрих за штрихом. Ось уже і носик довгий, як у поросяти, намальований, і кривулясті коротенькі ноги і кожушок — весь із колючок і голочок. Коли це надходить Котик. Він саме з риболовлі повертався. — Добридень, друже! Ти все трудишся? А який малюнок гар — Спасибі, Котику, за добре слово. — Тільки знаєш що, їжаче, треба домалювати на картині вуса. І заходився допомагати художнику. їжачок здивовано поглядав на свою картину. «Хто знає? Може, воно і краще буде»,— подумав художник, а вголос не посмів і слова промовити. План спостережень і робочі матеріали за картинами 4, 5 серії «Кого малювали звірята?»
довгі вуха, розгнівався, аж руки обидві простягнув до друга, крикнув спересердя; довгий, тонкий, як шило, хвостик, розсміявся, дуже вже кумедний вийшов малюнок. У практиці навчання робота з картиною викликає великі труднощі. Часто припускаються методичних помилок. Трапляється, що учителі опускають підготовчий етап до сприймання художнього твору. Ставлять завдання у процесі бесіди, не враховуючи жанрової специфіки, теми твору. Не досить чітко продумують послідовність завдань. Постановкою однотипних запитань: «Що намальовано? Що ви бачите на картині? А що ви бачите ще? А ще?» — порушують цілісність сприймання, призводять до того, що діти перелічують одні факти без зв'язку з іншими, втрачають інтерес до роботи. її Добір матеріалу На уроках рідної мови збиранню проведенням усних і письмових переказів. Тексти майстрів художнього слова є прекрасною школою спостережень. Учитель постійно розкриває дітям живописну роль слова у відтворенні подій, явищ, характерів героїв, навчає обґрунтовувати доцільність вжитих автором засобів виразності. У процесі підготовки до переказу педагог насамперед пояснює спосіб «цільового» читання, за допомогою^ якого учні знаходять потрібний матеріал. Це і факти, і композиція, і мовні засоби, дібрані автором для втілення свого задуму. Одночасно навчає занотовувати найнеоб-хідніше для майбутнього переказу, колективно складати план і робочі матеріали. Наприклад, до переказу за текстом «У глибоких снігах» та однойменною картиною план і робочі матеріали можна оформити так: У глибоких снігах Ліс потонув у глибоких снігах. Поважно похитують важкими кронами могутні сосни. Ніби гномики, туляться до них молоді сосонки. Переказ
УМІННЯ СИСТЕМАТИЗУВАТИ ЗІБРАНИЙ МАТЕРІАЛ (СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ УМІННЯ) Зібраний матеріал на основі спостережень за дійсністю, картиною і текстом — це тільки фактична основа, на якій будується зв'язне висловлювання. Щоб донести до слухача (читача) свій задум, мовцеві необхідно система- тизувати зібрані факти, думки: об'єднати їх в окремі гру«пи (мікротеми), визначити, які з них головні, а які — другорядні, тобто пояснюючі, уточнюючі, знайти мовне вираження зв'язку між цими логічно закінченими частинами і реченнями твору. Навчання способам систематизації матеріалу слід здійснювати на основі теоретичних відомостей про семан-тико-композиційну структуру текстів, визначених програмою. Уже з 2 класу можна проводити цілеспрямовані спостереження над будовою зв'язного висловлювання. Системою вправ треба розкривати учням сутність самого процесу поєднання окремих речень і логічно закінчених частин у смислове ціле — текст. Учні доходять висновку, що будь-яке зв'язне висловлювання — це спосіб передачі думки, яка розкривається не в одному реченні, а у ланцюгу взаємопов'язаних речень. Перше речення-зачин стисло називає предмет (тему) висловлювання, вводить у ситуацію мовлення. Воно зрозуміле само по собі. Наступні речення становлять основ, ну частину тексту — розробку теми. Вони конкретизують, пояснюють, розгортають думку, намічену зачином, так що ми зримо уявляємо зображені події, предмети, явища. Заключне речення інтонаційно завершує повідомлення, намічає дальший розвиток подій. Таким чином, думка, що цементує групу взаємопов'язаних речень, переходить із речення у речення. Кожне наступне речення повторює частку попереднього і додає щось нове про предмет висловлювання. Проникнення частини попереднього речення в наступне забезпечує смисловий зв'язок між ними, який виражається різними мовними засобами. Формуючи уявлення про зв'язність як принцип внутрішньої організації тексту, великої ваги слід надавати бесіді з ілюстративно-текстовою опорою, поєднувати ана-літико-конструктивні вправи з творчими, синтетичними. Можна застосовувати різні варіанти розвитку уявлень про се- Формування уявлень про семантико- композиційну мантико-композицшну структуру структуру тексту тексту. Вправа 1. Спостереження за структурою тексту, за живописною функцією дієслів у мовленні. Мета: Сформувати уявлення про структуру тексту; розвиток умінь розуміти прочитане, вдивлятися в техніку словесної творчості. Про кого розповідається у тексті? Який заголовок придумаємо до цього оповідання? 13 725 Як будується текст?
З ранку до пізнього вечора невтомно клопочуться прудкі білочки. То мчать аж до верхівки ялини, то перестрибують із гілки на гілку, то головою донизу спускаються на землю. Веселішого звірка немає у лісії За допомогою яких слів автор змальовує вдачу прудких білочок? До якої частини мови належать ці слова? Поставте до них питання. Учитель пояснює, як пов'язані речення у тексті. Перше речення називає тему розповіді (клопочуться прудкі білочки). Це речення-зачин. А наступне речення розгортає цю думку у зриму картину: через дії білочок змальовується їх вдача. Останнє речення (заключне) інтонаційно завершує попередню розповідь і намічає дальший розвиток думки. Вправа 2. Аналіз структури тексту, спостереження за влучним вживанням слова автором. Мета: Розвиток умінь встановлювати взаємозалежність, взаємодію, взаємозв'язок речень у тексті. Розізлилась бабуся-зима. Повіяла холодом. Позривала листя з лісів і дібров. Порозкидала його по дорогах. Завалила кучугурами ліси. Одягла дерева у крижану кору. І посилає мороз за морозом (За К. Д. Ушинським). Прочитайте виразно оповідання. Якою вам уявляється зима? (Лихою, лютою, наче Баба Яга.) Учитель при цьому демонструє ілюстрацію С. Караффи-Корбут до вірша Л. Українки «Літо краснее минуло:». Що сказано про зиму у першому реченні? (Розізлилася.) Які слова і словосполучення в наступних реченнях розкривають зміст слова розізлилася? Підкресліть слова. Поставте до них питання. Прочитайте перше речення. Чи можна його назвати зачином? Чому? (Найтісніше пов'язане із заголовком, називає тему розповіді.) Прочитайте оповідання без першого речення. Чи зрозумілий зміст наступних речень без першого? (Ні, оскільки порушився смисловий зв'язок, незрозуміло, про що розповідається.) Вправа 3. Редагування. Встановлення невідповідності змісту основної частини зачину. Мета: Розвиток умінь розгортати, конкретизувати думку, на» мічену зачином. Прочитайте твір Оленки. / Витівниця Моя Мурка — велика витівниця. Вона вся чорна, тільки вушкя і ніс білі, як сніг. Та ще на лівій передній лапці ніби біла шкарпетка одягнена. Шерсть у Мурки гладенька і блищить на сонці. А коли Мурку розчісуєш у темноті, від неї так і летять іскри. Прочитайте перше речення. Чи вдалося Оленці розгорнути думку, намічену у зачині? (Ні, наступні речення відірвані від першого, не продовжують розпочату думку.) Про що слід було обов'язково розповісти Оленці, щоб розкрити тему розповіді? (Про витівки Мурки, як вона, буває, почне гратися з клубком шерсті і заплутає нитки, то вчепиться у штору і гойдається на ній, то раптом вискочить з-під ліжка і почне хапати за п'яти, коли ходиш босоніж по кімнаті.) Складіть усно розповідь «Мурка-витівниця», намагайтеся чітко розкрити тему висловлювання. Вправа 4. Аналіз зачину у текстах різних типів (описі, розповіді, міркуванні). Сформувати уявлення про те, що зачин будується з урахуванням комунікативної установки автора. Прочитайте початок трьох текстів. Чи можна визначити, який саме текст — розповідь, опис, міркування — хоче побудувати автор? Ми з товаришем побудували снігову фортецю. Ось яка вона вийшла. Ми з товаришем побудували снігову фортецю. А було це так. Ми побудували з товаришем снігову фортецю. А чому саме фортецю? У процесі виконання вправ 1—4 діти спостерігають, як взаємодіють, впливають речення у тексті. Це допомагає їм осмислити закономірність втілення смислової єдності висловлювання у мовній формі. У них виробляються внутрішні орієнтири, як саме домагатися послідовності, логічності у передачі власних вражень. Вони усвідомлюють, що перше речення-зачин будується із урахуванням дальшого розвитку думки у висловлюванні, а ритмічне, послідовне розгортання думки від одного речення до другого забезпечується смисловою і лексичною наступністю. ..., Дальшою сходинкою у роботі над Мовні засоби звязку,. ' г речень у тексті зв язністю висловлювання є спостереження за мовними зв'язками речень у тексті. Ставиться мета — навчити поєднувати два сусідні речення, використовувати перехід частки попереднього речення у наступне, знаходити лексичні способи зв'язку речень з огляду на тему і основну думку висловлювання. Доцільними тут є такі вправи, як аналіз, редагування, лінгвістичний експеримент, відновлення деформованого тексту, побудова висловлювання за опорними словами.
13* Вправа 1. Спостереження за мовними засобами зв'язку речень» у тексті. Бесіда за змістом тексту і картини. Мета: Розвиток діалогічного мовлення. Навчати будувати опис. Наш прапор — червоний. На ньому зірка, серп І молот. Червоний колір нашого прапора —це колір крові бійців за щастя трудового народу. Прочитайте текст. Що у ньому описується? (Прапор Союзу Радянських Соціалістичних Республік.) Прочитайте речення-зачин. Які слова у другому реченні вживаються замість слова прапор? (На ньому.) Чому на прапорі першої у світі держави трудящих зображено серп і молот? (Серп і молот символізують союз робітників і селян, міцну дружбу усіх трудящих нашої Батьківщини.) Що відображає червона' зірка на нашому прапорі? (Єдність народів нашої країни, їхню солідарність з трудящими усієї земної кулі. П'ять її променів ніби осявають Європу, Азію, Америку, Африку й Австралію, де труд бореться проти капіталу.) Усно опишіть прапор Радянського Союзу. Вправа 2. Спостереження за мовними засобами зв'язку речень у тексті. Відновлення частково деформованого тексту. Мета: Розвиток умінь знаходити мовні засоби зв'язку речень у тексті. Конституція....записані всі наші перемоги.............. як прапор, веде до нових перемог. Книга — прапор. Книга — закон. Книга — життя (За Ю. Яковлееим). Прочитайте текст. Про що у ньому розповідається? (Про Конституцію Союзу Радянських Соціалістичних Республік.) Прочитайте речення-зачин. (Конституція.) Які слова у другому і третьому реченнях вжито замість слова «конституція»? Який заголовок ви до нього доберете? Вправа 3. Лінгвістичний експеримент. Мета: Сформувати уявлення про комунікативно доцільне оформлення смислового зв'язку речень у тексті. Шпигуна затримано 1. Вночі ворожий розвідник намагався проникнути на нашу 2. Собака Вірний помітив ворога. 3. Він накинувся на порушника. 4. Радянські прикордонники схопили злочинця. Знайдіть, які близькі за значенням слова вживаються до слів ворожий розвідник. (Порушник, ворог, злочинець.) Учитель звертає увагу, що ці близькі за значенням слова вжива» ються для того, щоб передати зв'язки між реченнями у тексті, уник* нути докучливих повторень. Адже в кожному із речень мова йде про ворожого розвідника: у першому розповідається про його наміри, а у другому, третьому і четвертому — про те, як його було схоп< лено. Спробуйте прочитати цей текст, вживаючи тільки словосполучея-" ня ворожий розвідник замість вжитих у тексті слів шпигун, порушник, ворог, злочинець. Як сприймається такий текст?
Вправа 4. Відновлення частково деформованого тексту. Мета: Розвивати уміння знаходити мовні засоби зв'язку речень з огляду на тему та основну думку тексту. Ведмежатко зупинилося на галявині. (Воно, звірятко) злякано прислухається до шелестіння дерев. Лячно (йому, малому) самому у лісі. Прочитайте. Які слова, подані у дужках, допоможуть зв'язати речення і яскравіше охарактеризувати ведмежатко та ваше емоційне ставлення до нього? Вправа 5. Редагування. Усунення невиправданих повторень. Мета: Розвиток умінь добирати потрібні за змістом займенники або синоніми для передачі зв'язків між реченнями тексту. Вступна бесіда вчителя про вид вправ — редагування, розгляд зразка. У своїх висловлюваннях ви часто повторюєте одні й ті самі слова. Це збіднює нашу мову. Сьогодні будемо вчитися точно висловлювати свою думку. Будемо виконувати вправу — редагування. Редагувати — це значить виправляти не до ладу вжите слово, незграбне речення. Розгляньте, як відредаговано текст. Моя сестра працює на фермі. Моя сестра працює на фер- До сестри часто приходять школя- мі. До неї часто приходять рі. Школярі допомагають роздава- школярі. Малі помічники роз- ти корми худобі. дають корми худобі. За зразком відредагуйте переказ учня. Усе бачать, усе чують розумні ворони. Тому ворон називають лісовими сторожами. Помітили ворони лисицю, закричали на весь ліс. Злякалася, сховалася у темному лісі лисиця. Вправа 6. Відновлення деформованих речень тексту. Мета: Вчити обґрунтовувати комунікативну доцільність вжитих слів для зв'язку речень у тексті. Із слів кожного рядка складіть речення, щоб продовжити розпочатий текст. Придумайте заголовок до оповідання. 1) Ведмедю захотілося меду; 2) косолапий, забрався, пасіка, на; 3) бджоли, налетіли, на, гість, непроханий, почали жалити, і; 4) відбиватися, Мишко, господарок, від, не відходити, але; 5) дуже, вже, мед, солодкий. Які близькі за значенням слова вжито до слова ведмідь? З якою метою?
Робота над словами, найважливішими для висловлювання у тексті,— ефективний прийом у розкритті процесу формування думки. Навчаючи дітей інтонаційно виділяти найважливіші слова й будувати власне висловлювання за даними опорними словами, слід наочно показувати, що характеристиці теми (предмета) висловлювання підпорядковані всі мовні засоби твору. Однак смисловим каркасом тексту є найважливіші слова. Саме за допомогою їх передається нове про предмет ви-
словлювання (сукупність його ознак), комунікативна установка автора. Найважливіші для вираження думки слова в усному мовленні виділяються логічним наголосом та логічними паузами, а у письмовому — за допомогою порядку слів і поєднанням відповідних синтаксичних конструкцій. Вправа 1. Виразне читання казки. Виділення голосом слів, найважливіших для висловлювання. Мета: Формування уявлень про найважливіші у тексті слова. Заець-Сонько Заєць-Сонько любив
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 219; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.110.113 (0.021 с.) |