Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Самостійним дитячим читаннямСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Основний метод Сучасна методика визнає основ- учнів-читачів читання метод читання-розгляду. Він спрямований на те, щоб молодший школяр відповідно до свого віку поєднував обидві сторони сприймання книги: читання і розглядання. По-перше, цей метод здатний викликати інтерес дитини до книги: привабливий малюнок, цікаве художнє оформлення тощо. По-друге, читання-розгляд дозволяє осмислено зробити вибір книжки для читання, якщо необхідно дібрати її за певною темою чи жанром. По-третє, розгляд книги допомагає дитині уточнити своє сприймання прочитуваного в процесі читання і перевірити розуміння прочитаного. З цього методу починається прилучення дітей шестирічного віку до книги, на ньому грунтується вся подальша робота з книгою. Навчити дітей користуватися цим методом — одне із завдань учителя. Його реалізація здійснюється у куточку читача, який повинен функціонувати у кожному класі. Він формується учнями під керівництвом учителя. Виставка книг змінюється протягом року. Доступ до книг вільний, як і вільний обмін наявною літературою між її володарями.
На цьому етапі навчання само- на під^Лвчому стійкому читанню окремі уроки етапі навчання позакласного читання не відводяться. На одному з уроків навчання грамоти (щотижня) відводиться 15—20 хв для проведення заходів, що стосуються позакласного читання. Цей час учитель розподіляє приблизно так': 1 Схему проведення такого типу занять подано в кн.: Методика русского язика. 3-є изд.— М.: Просвещение, 1982.—С. 174, а також у кн. Джежелей О. В., Светловская Н. Н. Учимся любить книгуг- М.: Просвещение, 1982.— С. 5—6. І) коротка бесіда (2—3 хв). Учитель підводить дітей до слухання твору; 2) виразне читання твору (3—7 хв). Учитель читає і перечитує твір; 3) відтворення прослуханого, обговорення прочитаного (4—6 хв); 4) розгляд дитячої книги, в якій надруковано твір, відшукування його (З—4 хв); 5) рекомендація щодо читання книг вдома (1хгв>-.. спеціалісти не радять змінювати ні послідовність ведення занять, ні запропонований для роботи час.
На цьому етапі для позакласного читання відводяться окремі уроки. Структура уроку залишається приблизно такою, як і на підготовчому етапі. Спочатку — коротка бесіда вчителя, за нею — читання вчителем твору з метою збудження інтересу до самостійного читання. За цією частиною уроку іде колективний розгляд книжки і розмова з приводу прочитаного, потім триває кількахвилинний самостійний розгляд нової книги. Після цього дітям пропонується самостійне мовчазне читання твору. Завершується урок бесідою за змістом прочитаного твору. Названа послідовність ходу уроку може бути змінена. До вказаних пунктів уроку може бути внесена додатково робота над загадками, задачами. У чому особливості підготовки і проведення уроків на цьому етапі навчання? Перша — вводиться самостійне мовчазне читання. Діти читають не повністю не знайомий їм твір, а той, який щойно вголос прочитав учитель. Друга — діти працюють на уроці не з одним твором, а з кількома, принаймні — з двома. Третя особливість полягає в тому, що книги для читання на кожен урок позакласного читання відбирає учитель, при потребі пов'язуючи їх з тематикою творів класного читання.
На основному етапі навчання застосовуються два типи уроків. Перший— основний. Він складається з чотирьох структурних елементів: 1) робота з виставкою книг, прочитаних до уроку; 2) бесіда про героїв прочитаних книг і їх авторів; 3) доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду дітей учителем; 4) завдання додому. Другий тип — це урок-звіт. Це форма ігрового літературного звіту, тему і матеріал для якого обирають діти за бажанням, а звіт про прочитане готують колектив- по (жовтенятськими зірочками). Протягом чверті проводяться 1—2 уроки-звіти. Вони будуються за такою схемою: 1) групові виступи (зірочками) за наперед виробленим вчителем планом; 2) виступ учителя, який знайомить дітей з новими можливостями використання книг три організації свого дозвілля; 3) колективна літературна гра (або конкурс) на основі обраної теми з метою виявлення переможця (за кількістю прочитаних творів, умінням орієнтуватися в світі книг, умінням переказати ірочитане). Найбільш ефективними і результативними формами роботи на уроках позакласного читання визнаються фронтальна бесіда, індивідуальні відповіді, групові виступи. Специфіка бесіди в 3 і 4 класах полягає у тому, що вона завжди фронтальна. Не можна підміняти фронтальну роботу з класом індивідуальними відповідями, а тим більше вільним переказом прочитаного. При цьому вчитель натрапляє на певні складності, бо йдеться не про урок класного читання, на якому всі учні працюють над одним твором. На урок позакласного читання учні приходять, прочитавши самостійно різні книги на одну і ту саму тему. Вибір книги учнем може бути вдалим і невдалим. До того ж домашнє читання могло бути осмисленим і формальним. Як же за цих умов учителеві забезпечити максимум активної участі кожного учня? Для цього необхідно знати матеріал з теми уроку, а також уміти ставити для обговорення такі питання, які спонукали б усіх дітей шукати відповідь у тих творах, що їх читав кожен учень. Потрібно вести розмову так, щоб кожен присутній хотів би поділитися прочитаним, зацікавити своїх товаришів змістом прочитаної книги. Запитання і завдання 1. У чому особливості уроків позакласного читання на основ 2. Складіть конспект уроку позакласного читання на тему «Рід 3. Прочитайте першу частину книги О. В. Джежелій і Н. М. Свет- 4. Відвідуючи уроки класного читання в школі, зверніть увагу а) який текст (за жанром) читали учні, хто його автор? б) які форми перевірки домашнього завдання застосовували на в) як учитель готував дітей до сприймання нового матеріалу? г) як було організоване пояснення нових для учнів слів і на яко д) які види роботи для усвідомлення тексту використовував є) які види читання застосовувалися на уроці? є) як учитель працював над розкриттям жанрових особливостей тексту? ж) як удосконалювалися навички правильного, швидкого і ви з) які прийоми розвитку мовлення школярів застосовувалися на и) яка узагальнююча робота була проведена? і) чи здійснювався зв'язок із позакласним читанням? Коли і як? 5. Ознайомтеся із статтею: Ткачук Г. Я. Основні вимоги до по-закласного читання // Початкова школа.— 1986,—№ 8.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 299; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.162.59 (0.01 с.) |