Характеристика рівнів сформованості уявлень про ґендерні ролі старших дошкільників

Рівні	Характеристика рівнів сформованості уявлень про ґендерні ролі
Достатній	Діти усвідомлюють відмінності між чоловіками та жінками, самостійно називають їх та відповідають на запитання; із зацікавленістю відгукуються на такі пропозиції: пригадай, поміркуй, придумай, розкажи. Мають чіткі уявлення про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Наполегливо долають труднощі у процесі виконання завдання. Використовують знання про ґендерні ролі у власній продуктивній діяльності, зокрема, ігровій.
Середній	Діти відповідають на запитання стосовно відмінностей чоловіків та жінок, але за допомогою дорослого. Неохоче відгукуються на пропозиції на зразок: поміркуй, пригадай, придумай. За допомогою дорослого відповідають на запитання щодо ґендерних ролей у родині та суспільстві. Завдання виконують за допомогою дорослого. Можуть вдаватися до продуктивної діяльності за умови постійного контролю і допомоги вихователя.
Низький	У дітей поверхневі уявлення відмінності чоловіків та жінок; про ґендерні ролі. Діти відмовляються виконувати завдання на зразок: поміркуй, подумай, пригадай. Нечітко диференціюють ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Не намагаються використовувати знання про ґендерні ролі у власній продуктивній діяльності (ігровій, мовленнєвій та образотворчій).

 

Для дослідження рівнів сформованості уявлень про ґендерні ролі у старших дошкільників за кожним критерієм нами було розроблено діагностичні методики.

Представляємо опис діагностичних методик та критеріїв їх оцінки.

Методика № 1. Оцінка рівня сформованості уявлень про ґендерні ролі за мотиваційним критерієм (усвідомлення ґендерних відмінностей у поведінці чоловіків та жінок).

Завдання 1. „Правильно – неправильно” ( бесіда на основі проблемних картинок з життєвими ситуаціями).

Мета: оцінити рівень усвідомлення дітьми ґендерних відмінностей у поведінці чоловіків та жінок.

Матеріал: дидактичні сюжетні картинки із зображенням неадекватної поведінки хлопців та дівчат (чоловіків та жінок).

Процедура виконання: Вихователь демонструє сюжетну картинку з проблемною ситуацією: пропонує дитині описати, схарактеризувати ситуацію, визначити помилки, яких припустилися герої; як можна виправити цю ситуацію. Нам було важливо простежити, чи здатна дитина розмірковувати щодо поведінки героїв, виправляти помилки. Експериментатор фіксував результати у протоколі.

Показник „Усвідомлення ґендерних відмінностей у поведінці чоловіків та жінок” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 3 бали (діти самостійно виконали запропоноване завдання); середній рівень – 2 бали (діти виконали завдання з допомогою вихователя); низький рівень – 1 бал (діти описували картинку, але не могли адекватно відповісти на запитання).

Методика № 2. Оцінка рівня сформованості уявлень про ґендерні ролі за когнітивним критерієм (вміння диференціювати ґендерні ознаки).

Завдання 1. „Хлопчики – дівчата”.

Мета: оцінити рівень сформованості знань про зовнішні ознаки хлопців та дівчат.

Матеріал: сюжетні картинки.

Процедура виконання: вихователь пропонує дитині розглянути сюжетні картинки; пояснити, чим хлопчик відрізняється від дівчинки; продовжити речення: Лялькою зазвичай граються…; Хлопчики одягають…; Вінок одягають…; Найбільше мені подобається….

Показник „уміння диференціювати ґендерні ознаки за зовнішністю” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 3 бали (діти самостійно орієнтувалися в полі таблиці, відповідали на запитання та виконували завдання); середній рівень – 2 бали (діти орієнтувалися в полі таблиці, відповідали на запитання та виконували завдання після запитань експериментатора); низький рівень – 1 бал (діти не давали відповідей).

Методика № 2. Оцінка рівня сформованості уявлень про ґендерні ролі за когнітивним критерієм ( уміння диференціювати гендерні відмінності в характері ).

Завдання 2. „Упізнай героя казки”.

Мета: оцінити сформованість у дітей знань про гендерні відмінності характеру казкових героїв.

Матеріал: зображення різних казкових персонажів.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині роздивитися картинки в той час, коли експериментатор описує зовнішні ознаки героя, його поведінку та риси характеру.

Показник „уміння диференціювати ґендерні ознаки за характером” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 3 бали (діти самостійно орієнтувалися в зображеннях, називали задуманий дорослим персонаж); середній рівень – 2 бали (діти орієнтувалися та називали задуманих персонажів після додаткових запитань); низький рівень – 1 бал (діти помилялися у назвах).

Методика 2. Оцінка рівня сформованості уявлень про ґендерні ролі за когнітивним критерієм (сформованість знань про ґендерні ролі в сім’ї).

Завдання 3. „Дорослі – діти”.

Мета: оцінити сформованість знань дитини про ґендерні ролі в сім’ї Матеріал: сюжетні картинки.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині розглянути сюжетну картинку і просить назвати: хто і як, для чого може використовувати предмети.

Показник „сформованість знань про ґендерні ролі в сім’ї” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 3 бали (діти самостійно орієнтувалися в полі таблиці, відповідали на запитання самостійно); середній рівень – 2 бали (діти орієнтувалися в полі таблиці та відповідали на запитання з допомогою дорослого); низький рівень – 1 бал (діти давали однослівні відповіді на додаткові запитання дорослого).

Методика № 2. Оцінка рівня сформованості уявлень про ґендерні ролі за когнітивним критерієм (сформованість знань про ґендерні ролі в суспільстві (професії)).

Завдання 4. „Чоловічі та жіночі професії”.

Мета: оцінити рівень сформованості уявлень про чоловічі та жіночі професії та диференціювання їх у казках.

Матеріал: сюжетні картинки.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині розглянути сюжетні картинки та назвати чоловічі й жіночі професії.

Показник „сформованість знань про ґендерні ролі (професії)” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 3 бали (діти самостійно відповідали на запитання вихователя, згадували багато професій, самостійно розмірковували); середній рівень – 2 бали (діти відповідали на запитання, проте не давали самостійних суджень, погоджувалися з варіантом відповіді дорослого); низький рівень – 1 бал (діти давали обмаль власних відповідей, професії пригадували важко, на питання відповідали „я не знаю”).

Методика № 3. Оцінка рівня сформованості уявлень про ґендерні ролі за діяльнісним критерієм ( використання знань про ґендерні ролі в ігровій діяльності).

Завдання 1. „Зіграй роль… ”.

Мета: оцінити рівеньвикористання знань про ґендерні ролі в ігровій діяльності.

Процедура виконання: вихователь пропонує дітям сюжетно-рольову грута конкретну роль, якої слід дотримуватись протягом гри.

Показник „використання знань про ґендерні ролі в ігровій діяльності” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 3 бали (діти самостійно дотримувались заданої ролі); середній рівень – 2 бали (діти виконували роль з підказками вихователя); низький рівень – 1 бал (відмовлялися виконувати задану роль).

Методика № 3. Оцінка рівня сформованості уявлень про ґендерні ролі за діяльнісним критерієм ( використання знань про ґендерні ролі в ігровій діяльності).

Завдання 2. „Уяви, що…”.

Мета: оцінити рівеньвикористання знань про ґендерні в ігровій діяльності.

Вихователь пропонує дітям такі проблемні ситуації в контексті ігрової діяльності:

1. Тебе на свій День народження покликав хлопець(для дівчат) або дівчина(для хлопців). Який подарунок ти вибереш йому (їй) та які слова-вітання скажеш?

2. Ти – мама (тато). Після робочого дня повернулася (вся) додому, де тебе чекає родина. Як ти їх зустрінеш? Що будеш говорити при зустрічі?

Показник „використання знань про ґендерні ролі у власній продуктивній діяльності” оцінювався за такою шкалою: достатній рівень – 3 бали (діти самостійно вживалися в роль та відповідали на запитання); середній рівень – 2 бали (діти виконували завдання за допомогою дорослого); низький рівень – 1 бал (дітям важко було уявити себе в тій чи іншій ситуації; відмовчувалися).

За результатами констатувального етапу експерименту достатній рівень виявлено в дітей (2,5 % дітей контрольної та 4% ˗ експериментальної групи), які були свідомі відмінності між чоловіками й жінками, самостійно називали їх і відповідали на запитання; з інтересом відгукувалися на такі пропозиції: згадай, подумай, придумай, розкажи. У дітей були чіткі уявлення про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Цим дітям знайомий зміст різних казок, вони характеризують персонажів, мають власні судження щодо ґендерної поведінки. Використовували знання про ґендерні ролі у власній продуктивній діяльності (ігровій, мовній і образотворчій).

Діти, які проявили середній рівень сформованості уявлень про ґендерні ролі (40 % дітей контрольної та 47,8 % експериментальної груп) відповідали на запитання про відмінності між чоловіками й жінками, але за допомогою дорослого. Неохоче відгукувалися на пропозиції на кшталт: подумай, згадай, придумай. За допомогою дорослого відповідали на запитання стосовно ґендерних ролей у сім’ї та суспільстві. Знання змісту окремих казок були недостатніми, щоб самостійно схарактеризувати поведінку казкових героїв. Продуктивні види діяльності здійснювалися за умови постійного контролю та допомоги вихователя.

У дітей з низьким рівнем сформованості уявлень про ґендерні ролі (57,5% контрольної та 48,2 % експериментальної груп) мали поверхові уявлення про відмінності чоловіків і жінок, про ґендерні ролі. Називали тільки один-два найвідоміших казкові персонажі. Діти відмовлялися виконувати завдання на зразок: подумай, подумай, згадай. Нечітко диференціювали ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Чи не намагалися використовувати знання про ґендерні ролі у власній продуктивної діяльності (ігровій, мовній і образотворчій).