У процесі сюжетно-рольової гри

У процесі сюжетно-рольової гри

 

Магістерська робота

за спеціальністю 8.01010101 „Дошкільна освіта”

 

Особистий підпис – _______________

Науковий керівник – ______________ к. п. н., доцент О.В. Саприкіна

Зав. кафедри – ___________________ к. п. н., доцент Н.І. Черв’якова

 

 

Cтаробільськ – 2016

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ……………………………………………………………
1.1. Проблема ґендерного виховання дошкільників у психолого-педагогічних дослідженнях…………………………………………………
1.2. Особливості гендерного виховання старших дошкільників………….
1.3. Сюжетно-рольова гра як засіб гендерного виховання старших дошкільників…………………………………………………………………..
Висновки до розділу 1………………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ……………………………….
2.1. Констатувальний етап експериментальної роботи…………………….
2.2. Система роботи з гендерного виховання старших дошкільників у процесі сюжетно-рольової гри………………………………………………
Висновки до розділу 2……………………………………………………… РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ У ПРОЦЕСІ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ………………………….
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..

 

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогодні у час руйнування стереотипів, переоцінки цінностей, зменшення соціальних ролей чоловіків і жінок, посиленої уваги до самореалізації особистості, надзвичайно важливою є проблема гендерного виховання малят.Інтерес обумовлений тим, що сучасні вимоги індивідуального підходу до формування особистості не можуть ігнорувати гендерні особливості дитини, її біосоціокультурні характеристики. Освітня лінія „Особистість дитини” Базового компоненту дошкільної освіти передбачає формування у дошкільників елементарного уявлення про статеву належність та виховання вмінь орієнтуватися в ознаках своєї статевої належності і поважного ставлення до протилежної статі.

Зважаючи на те, що поняття „ґендер” є відносно новим (був запропонований Робертом Столлером у 1968). В історичному аспекті ми досліджували питання статево-рольового виховання, яке висвітлювали класики педагогічної думки: Ж-Ж. Руссо, Я. Коменський, Я. Корчак, А. Макаренко, Й. Песталоці, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.

На сучасному етапі з’являється новий категоріальний апарат, що містить низку термінів з ключовим словом „Ґендер”. Ґендер означає соціальну стать (на відміну від біологічної sex, яка визначається первинними та вторинними статевими ознаками) з притаманними їй особливостями поведінки, мислення, що в цілому визначають соціально-рольовий статус людини.

Проблема впровадження ґендерного підходу в освіту взагалі, а в дошкільну – зокрема, є на сьогодні однією з найменш розроблених у вітчизняних психолого-педагогічних дослідженнях. Труднощі пов’язані передусім із відносним новаторством ґендерного підходу в освітню практику дошкільної освіти, неоднозначним трактуванням як гендерної термінології, так і її змістовного наповнення.

Різні аспекти ґендерного виховання досліджують Л. Арутюнова, Г. Бендес, Г. Говорун, Л. Градусова, О. Кононко, С. Макаренко, М. Машовець, Г. Репіна, О. Шарган та ін. Розвідки цієї проблеми щодо дошкільного віку мають одиничний характер (О.Кудрявцева, Н.Ледовських, І.Євтушенко, Н.Татаринцева, О.Кікінежді, Л.Штильова).

Сучасні пріоритети у вихованні хлопчиків і дівчаток полягають не в закріпленні жорстких стандартів маскулінності і фемінності, а у вивченні потенціалу партнерських взаємин між хлопчиками і дівчатками, вихованні людського в жінці і чоловікові. Серед засобів гендерного виховання дошкільників важливе місце займає сюжетно-рольова гра. У процесі сюжетно-рольової гри відбувається інтенсивна орієнтація у головних спрямуваннях людської діяльності і засвоєння мотивів і норм відносин між людьми. Саме гра викликає якісні зміни у психіці дитини.

Гру як провідний вид діяльності дошкільників досліджували психологи та педагоги (Г. Біленька, Л. Виготський, Д. Ельконін, Р. Жуковська, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, О. Усова, Т. Поніманська та інші.)

Отже, існують певні протиріччя між об’єктивною потребою у ґендерному вихованні, особливо у старшому дошкільному віці, і недостатньою розробленістю організаційно-педагогічних умов, вимогами практики та наявним методичним забезпеченням. Що й зумовило вибір теми магістерського дослідження: „Ґендерне виховання старших дошкільників у процесі сюжетно-рольової гри”.

Об’єкт дослідження: ґендерне виховання старших дошкільників.

Предмет дослідження: гендерне виховання старших дошкільників у процесі сюжетно-рольової гри.

Мета дослідження: на основі аналізу психолого-педагогічної літератури розробити систему гендерного виховання старших дошкільників у процесі сюжетно-рольової гри.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми гендерного виховання дошкільників.

2. Визначити особливості гендерного виховання старших дошкільників.

3. Схарактеризувати сюжетно-рольову гру як засіб гендерного виховання старших дошкільників.

4. Визначити критерії та показники, схарактеризувати рівні засвоєння гендерних ролей старшими дошкільниками.

5. Представити систему роботи з гендерного виховання старших дошкільників у процесі сюжетно-рольової гри.

Гіпотеза дослідження: передбачаємо, що ефективність процесу ґендерного виховання старших дошкільників буде вищою за умови організації сюжетно-рольових ігор гендерної спрямованості.

Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми; аналіз передового педагогічного досвіду роботи вихователів з гендерного виховання старших дошкільників; діагностичне обстеження для з’ясування рівня засвоєння гендерних ролей старшими дошкільниками; педагогічний експеримент (констатувальний етап).

Практична значущість роботи полягає у розробці системи роботи з гендерного виховання старших дошкільників у процесі сюжетно-рольової гри; у розробці діагностичних методик щодо перевірки рівня засвоєння гендерних ролей старшими дошкільниками. Результати дослідження можуть бути використані вихователями та батьками в роботі з дітьми старшого дошкільного віку.

Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ

Висновки до 1 розділу

 

Теоретичний аналіз педагогічних і психологічних наукових джерел дозволив визначити поняття „ґендерˮ, „ґендерні роліˮ, „ґендерне вихованняˮ. Ґендер означає соціальну стать з притаманними їй особливостями поведінки, мислення, що в цілому визначають соціально-рольовий статус людини. Ґендерні ролі – вид соціальних ролей, набір очікуваних зразків поведінки (або норм) у суспільстві для чоловіків і жінок. Засвоєння особистістю ґендерної ролі відбувається в процесі ґендерної диференціації та ідентифікації. У сім років у дітей уже сформована система ґендерної ідентичності, тому старший дошкільний вік є сензитивним періодом для формування уявлень про ґендерні ролі. Ґендерне виховання – цілеспрямований, організований і керований процес формування соціокультурних механізмів конструювання чоловічих і жіночих ролей, хід діяльності та психологічних характеристик особистості, запропонованих суспільством своїм громадянам залежно від їхньої біологічної статі.

Усвідомлення дитиною своєї гендерної приналежності сприяє зародженню елементарних форм дитячого світогляду, який у свою чергу є важливою складовою життєвої компетентності дошкільника. Гендерна приналежність спрямовує активність дитини у діяльності, пізнанні, впливає на когнітивну, афективну й регулятивну сфери особистості, є суттєвим чинником у формуванні інтересів, ціннісних орієнтацій.

Гра як провідний вид діяльності має неперевершене значення для розвитку дитини. Сюжетно-рольова гра – образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей. Такі ігри пов’язані сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Саме у сюжетно-рольовій грі відбувається формування соціальної особистості. Сюжетно-рольова гра має таку структуру: сюжет; ролі; зміст; ігрові дії; ігрові операції; ігрова майстерність; уявна ситуація (фантазії); правила.

 

Уявлень про ґендерні ролі

Критерії	Показники
Мотиваційний	Усвідомлення ґендерних відмінностей у поведінці.
Когнітивний	Уміння диференціювати ґендерні ознаки за зовнішністю та характером людини. Сформованість уявлень про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві.
Діяльнісний	Використання уявлень про ґендерні ролі в ігровій діяльності.

 

Наступним завданням було визначити та схарактеризувати рівні сформованості устарших дошкільників уявлень про ґендерні ролі. Характеристика рівнів (достатній, середній, низький) представлена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Хід гри

Ситуація

До дітей прийшов Копатич і повідомив, що йому подзвонив Їжачок і попросив надіслати яблук та груш на свято. А Копатич не знає, як це зробити і звертається до дітей за допомогою.

Діти пояснюють, як відправити посилку (купити коробку для посилки, укласти яблука, заклеїти, написати адресу від кого і куди, заплатити гроші і віддати приймальнику)

Копатич просить відвести його на пошту. Діти розподіляють ролі. (Приймальник-приймає, ставить печатку, виписує квитанцію про відправлення посилки.

Розвиток сюжету - Їжачок отримує посилку, хтось ще приходить на пошту... (роль вихователя другорядна)

Ситуація

Мені треба привітати бабусю з днем ​​народження, вона живе в іншому місті. Як мені її привітати? Йдемо на пошту.

Розподіл ролей - оператор, листоноша, клієнт. Обговорення гендерних особливостей кожної професії, і відповідно ролі.

Уточнюємо уявлення про обов'язки працівників пошти (лист опускаємо в ящик, сортувальник дістає і розкладає по поличках, листоноша доставляє кореспонденцію за адресою). Діти виконують ігрові дії (малюють листівки, купують і приклеюють марки, опускають листи в поштову скриньку, виймають з ящика, доставляють адресату).

Гра „Шевська майстерня”

Сюжет гри можна розгорнути в такий спосіб:

Тато працює в шевської майстерні. Він приходить на роботу, одягає фартух, розкладає інструменти і зразки взуття. До нього приходять клієнти з проханнями прибити відірвалися підошви та каблуки, зробити набійки на каблук (секрет набойок-майстер використовує фольгу), зашити туфлі та інші справи. Клієнт може попросити зробити взуття за індивідуальним замовленням. Тоді необхідно описати які саме черевики або туфлі він хоче (колір, форма, розмір) або вибрати по каталогу, потім прийти на примірку і готовий забрати замовлення.

Поруч з майстром працює його помічник. Він зустрічає клієнтів, чемно вітається, проводжає до майстра, приймає замовлення на чищення взуття щіткою, бере плату за роботу, записує кількість клієнтів.

До майстра часто забігають казкові персонажі. Попелюшка просить туфлі для балу, богатир – чоботи для сутички з Гориничем, хлопчик-з-пальчик – лапоточки просив. Приходили навіть каченята і семеро козенят. Майстер обговорює з ними фасон взуття, розмір, колір, матеріал, призначення, робить замальовку взуття, знімає мірку з ноги або копита.

Одного разу тато приносить додому зроблені ним черевички для своєї доньки на її день народження. Мама хвалить його, описує доньці всю красу її нових туфель і сім'я йде на прогулянку.

Майстер і помічник можуть організувати модний показ готового взуття, запросити всіх бажаючих.

Висновки до 2 розділу

У контексті дослідження було визначено критерії та показники сформованості в старших дошкільників уявлень про гендерні ролі. Мотиваційний критерій характеризувався такими показниками, як усвідомлення ґендерних відмінностей у поведінці. Когнітивний критерій мав такі показники: уміння диференціювати ґендерні ознаки за зовнішністю та характером людини; сформованість знань про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Останнім критерієм став діяльнісний, який передбачав використання уявлень про ґендерні ролі в ігровій діяльності.

Були визначені й схарактеризовані рівні сформованості уявлень про ґендерні ролі (достатній, середній, низький). Розроблені діагностичні методики були спрямовані на визначення рівнів сформованості у старших дошкільників уявлень про ґендерні ролі.

Система роботи з гендерного виховання складалась з трьох етапів (підготовчий, основний, творчий). Підготовчий етап спрямовувався на те, щоб учити визначати ґендерні відмінності (зовнішні) чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток; формувати уявлення дітей про специфіку чоловічих і жіночих професій; виховувати повагу до протилежної статі. Метою основного етапу було: учити ідентифікувати (риси характеру) ролі у сюжетно-рольовій грі; збагачувати знання дітей про специфіку чоловічих і жіночих професій; формувати уявлення про ґендерні ролі в сім'ї; виховувати повагу до протилежної статі. Третій – творчий етап передбачав таку мету: учити використовувати знання про ґендерні ролі у власній сюжетно-ігровій діяльності); формувати у дітей уявлення про ґендерні ролі; виховувати повагу до протилежної статі й культуру поведінки з однолітками і дорослими.

 

Загальні положення.

Керівник дошкільного закладу чи особа, призначена ним, проводить з працівником, який приймається на роботу, вступний інструктаж з охорони праці, знайомить з правилами внутрішнього розпорядку дошкільного закладу, санітарними правилами улаштування й утримання дитячих до шкільних закладів.

Перед допуском до роботи керівник дошкільного закладу чи особа, призначена ним, проводить з працівником первинний інструктаж з охорони праці, знайомить його з умовами праці.

Працівники повинні знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками).

Працівники повинні мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги, у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно викликати медпрацівника.

Про виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інші небезпечні прояви та нещасні випадки, які трапилися в дошкільному закладі, працівники повинні повідомити керівника дошкільного закладу.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми готовності майбутніх вихователів до організації образотворчої діяльності з урахуванням ґендерних особливостей дітей дозволяє зробити висновок, що ця тема майже не розкрита. Теоретичною основою дослідження є праці педагогів Ж-Ж. Руссо, Я. Коменський, Й. Песталоці, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін. Проблему ґендерного виховання досліджують Г. Бендес, Г. Говорун, Л. Градусова, О. Кононко, М. Машовець, Г. Репіна та ін. Розвідки цієї проблеми щодо дошкільного віку мають одиничний характер (О.Кочерга, О. Кудрявцева, І. Євтушенко, Т. Титаренко, О. Кікінежді).

Ґендер означає соціальну стать з притаманними їй особливостями поведінки, мислення, що в цілому визначають соціально-рольовий статус людини. Ґендерні ролі – вид соціальних ролей, набір очікуваних зразків поведінки (або норм) у суспільстві для чоловіків і жінок. Засвоєння особистістю ґендерної ролі відбувається в процесі ґендерної диференціації та ідентифікації. Ґендерне виховання – цілеспрямований, організований і керований процес формування соціокультурних механізмів конструювання чоловічих і жіночих ролей, хід діяльності та психологічних характеристик особистості, запропонованих суспільством своїм громадянам залежно від їхньої біологічної статі.

Сюжетно-рольова гра – образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей. Саме сюжетно-рольова гра є засобом формування особистості дитини. У процесі виконання дитиною певної ігрової ролі, відбувається формування гендерних уявлень.

З метою виявлення рівня сформованості уявлень про гендерні ролі було визначено критеріальний апарат дослідження. Мотиваційний критерій з показником усвідомлення ґендерних відмінностей у поведінці. Когнітивний критерій мав такі показники: уміння диференціювати ґендерні ознаки за зовнішністю та характером людини; сформованість знань про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Діяльнісний – передбачав використання уявлень про ґендерні ролі в ігровій діяльності.

Були визначені й схарактеризовані рівні сформованості уявлень про ґендерні ролі. Так, до достатнього рівня відносились діти, які усвідомлюють відмінності між чоловіками та жінками, самостійно називають їх та відповідають на запитання; із зацікавленістю відгукуються на такі пропозиції: пригадай, поміркуй, придумай, розкажи. Мають чіткі уявлення про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Наполегливо долають труднощі у процесі виконання завдання. Використовують знання про ґендерні ролі у власній продуктивній діяльності, зокрема, ігровій.

Середній рівень посіли діти, які відповідають на запитання стосовно відмінностей чоловіків та жінок, але за допомогою дорослого. Неохоче відгукуються на пропозиції на зразок: поміркуй, пригадай, придумай. За допомогою дорослого відповідають на запитання щодо ґендерних ролей у родині та суспільстві. Завдання виконують за допомогою дорослого. Можуть вдаватися до продуктивної діяльності за умови постійного контролю і допомоги вихователя.

Низький рівень мав такі ознаки: діти мали поверхневі уявлення про відмінності чоловіків та жінок; про ґендерні ролі. Діти відмовляються виконувати завдання на зразок: поміркуй, подумай, пригадай. Нечітко диференціюють ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Не намагаються використовувати знання про ґендерні ролі у власній ігровій діяльності.

Розроблені діагностичні методики були спрямовані на визначення рівнів сформованості у старших дошкільників уявлень про ґендерні ролі.

Система роботи з гендерного виховання складалась з трьох етапів (підготовчий, основний, творчий). Підготовчий етап спрямовувався на те, щоб учити визначати ґендерні відмінності (зовнішні) чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток; формувати уявлення дітей про специфіку чоловічих і жіночих професій; виховувати повагу до протилежної статі. На цьому етапі було проведено бесіди, дидактичні ігри та сюжетно-рольові ігри: „Сім’я”, „Дитячий садок”, „Магазин” тощо. Метою основного етапу було: учити ідентифікувати (риси характеру) ролі у сюжетно-рольовій грі; збагачувати знання дітей про специфіку чоловічих і жіночих професій; формувати уявлення про ґендерні ролі в сім'ї; виховувати повагу до протилежної статі. На основному етапі було організовано ігри: „Салон краси”, „Кафе”, „Ветеринарна клініка”, „День народження”, „Їдемо до бабусі”. Третій – творчий етап передбачав таку мету: учити використовувати знання про ґендерні ролі у власній сюжетно-ігровій діяльності); формувати у дітей уявлення про ґендерні ролі; виховувати повагу до протилежної статі й культуру поведінки з однолітками і дорослими. На цьому етапі було проведено такі сюжетно-рольові ігри: „Магазин іграшок”, „Пошта”, „Шевська майстерня” тощо.

Проблема гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку у процесі сюжетно-рольової гри не вичерпується результатами виконаної роботи, зокрема подальшого вивчення вимагають питання підготовки педагогічних кадрів до реалізації гендерного підходу у навчанні і вихованні дітей дошкільного віку.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бендас Т. В. Гендерная психология: Учебное пособие / Т.В. Бендас – СПб.:Питер, 2008. – 431 с.:ил. – (Серия «Учебное пособие»).

2. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. - 320 с.

3. Бєлєнька Г.В. Здоров’я дитини − від родини / Г.В.Бєленька, О.Л. Богініч, М.А. Машовець. − К.: СПД Богданова А.М., 2006. − 220 с.

4. Бжиська Ю. А. Статеве виховання як невід’ємна частина морального виховання / Ю.А. Бжиська // Рідна школа. – 2002. – Квітень. – С. 27-31.

5. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. / Л. И. Божович. – М.: Педагогика, 1968. – 426с.

6. Бондарчук О. І. Сім’я як осередок соціалізації дитини / О.І. Бондарчук // Проблеми соціальної захищеності дітей в ринкових умовах. – К.: АЛД, 1998. – С. 105-112.

7. Бреслов Г. М. Пол и образование. / Г.М. Бреслов, Б.И. Хасан. – Красноярск, 1995.

8. Бурова А.П. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку/ А.П. Бурова. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 288 с.

9. Введение в гендерные исследования: Учеб. пособие для студентов вузов / Костикова И. В. и др.; Под общей ред. И. В. Костиковой. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 255 с.

10. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Г. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2003. – 1140 с.

11. Венгер Л.А. Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста: Кн. для воспит. дет. сада / Л.А. Венгер. – М.: Просвещение, 1989. – 124 с.

12. Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково-методичний збірник / За ред. Т.В. Говорун. – К.: Інститут змісту і методів навчання, 1996. – 168с.

13. Волкова Н.В. Педагогіка: Посібник для студ. вищ. навч. закл. – К.: Академія, 2002. – 576 с.

14. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 4. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина – М.: Педагогика, 1984. – 432 с.

15. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 5. Основы дефектологии / Под ред. Т.А. Власовой. – М.: Педагогика, 1983. – 368 с.

16. Гендерный подход в дошкольной педагогике: теория и практика: 2-х ч. / под ред. Л.В. Штылёвой. – Мурманск, 2001.

17. Говорун Т., Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навч. посібник. / Т. Говорун, О. Кікінеджі. – Тернопіль: Богдан, 1999. – 384 с.

18. Говорун Т. В. Психологічні аспекти гендерної дискримінації / Т. В. Говорун, О. М. Шарган. // Психологія. Зб. наук. праць. Вип. ІІІ. – К., 1998. С. 3

19. Ґендерна педагогіка: Хрестоматія / Переклад з англійської В. Гайденко, А. Пердборської, за ред. Вікторії Гайденко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 313 с.

20. Ґендерний розвиток у суспільстві (конспекти лекцій) / За ред. К.М. Левківського. – 2-ге вид. – К.: ПЦ «Фоліант», 2005. – 351 с.

21. Горностай П. П. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник / П. П. Горностай. – К.: К. І. С., 2004. ˗ С. 132 ˗ 156.

22. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Монографія / А. М. Богуш, О. Л. Варяниця, Н. В. Гавриш, С. М. Курінна, І. П. Печенко / Наук. ред. А. М. Богуш; за заг. ред. Н. В. Гавриш. – Луганськ: Альма- матер, 2006. – 368 с.

23. Жуковская Р.И. Игра и её педагогическое значение / Р.И. Жуковская. – М.: Педагогика, 1975. – 110 с.

24. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. – Т. 1. Психологическое развитие ребенка. – М.: Педагогика, 1986. – 320 с.

25. Захарова М. С. Специфіка статево-рольової соціалізації дітей з неповної сім’ї як психологічна проблема // Зб. наук. праць: Філософія, соціологія, психологія; – Івано-Франківськ: Вид-во «Плай» Прикарпатського університету, Вип. 7.-4.1. – С. 106-113.

26. Игли Е. Межполовые различия в социальном поведении. / Е. Игли. – М., 1996. – 245с.

27. Каган В. Е. Воспитателю о сексологии. / В. Е. Каган. – М.: Педагогика, 1991.- 256с.

28. Каган В. Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет / В. Е. Каган // Вопросы психологии. 2000. – №2. – С.65 – 69.

29. Каган В. Е. Половое воспитание девочки в семье. / В. Е. Каган. – М.: Советский спорт, 1990. – 48 с.

30. Кікінежді О. Гендерний аналіз Базового компоненту дошкільної освіти / О. Кікінежді // http://www.stattionline.org.ua/pedagog/85/15526-%D2%91endernij-analiz-bazovogo-komponentu-doshkilno%D1%97-osviti.html].

31. Кікінежді О. Ґендерне виховання змалку / О. Кікінежді // Дошкільне виховання. – 2006. – № 2. – С. 3-6.

32. Клецина И. С. Гендерная социализация. / И. С. Клецина. – СПб, 1997.

33. Клецина И. С. Гендерные барьеры на пути личностной самореализации дошкольников [Текст] / И.С. Клецина // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 3. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета. – 2007. – С. 154-168.

34. Кон И. С. Психология половых различий / И.С. Кон // Вопросы психологии. – 1981. – №2. – С. 47 – 57.

35. Кон И. С. Ребенок и общество. / И. С. Кон. – М., 1988.

36. Кононко О. Л. Розвиток статевої свідомості хлопчиків та дівчаток у дошкільний період // Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Наук.-метод. збірник / За ред. Т.В. Говорун. – К.: Інститут змісту та методів навчання, 1996. – С. 91 – 110.

37. Корсак К. Приховані небезпеки статевої освіти // Освіта і управління. – 2003. – № 1. – С.162 – 169.

38. Кочерга О. Дівчата: які вони? Психофізіологічні особливості / О. Кочерга // Дошкільне виховання. – 2007. – №3. – С. 5 – 8

39. Кочерга О. Хлопчики та дівчата: міжособистісні взаємини / О. Кочерга // Дошкільне виховання. – 2007. – №4. – С. 8 – 10

40. Кочерга О. Хлопчики: які вони? Психофізіологічні особливості / О.Кочерга // Дошкільне виховання. – 2007. – №2. – С. 5 – 7

41. Кравець В. П. Гендерна педагогіка. Навчальний посібник. / В. П. Кравець. – Тернопіль: Джура, 2003. – 416 с.

42. Кулагина Н. Ю. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учебное пособие для студентов вузов. / Н. Ю. Кулагина, В. Н. Колюцкий. – М.: Юрайт, 2001. – 464с.

43. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я – дошкільник (вікові індивідуальні аспекти психічного розвитку). − К.: Нова-принт, 1996. − 108 с.

44. Леонтьев А.Н. Избранные педагогические произведения: В 2 т. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1983. – 392 с.

45. Луценко В. Морально-статеве виховання / В. Луценко // Дошкільне виховання. – 2008. – №8. – с. 14-16.

46. Люблинская А. А. Детская психология. / А. А. Люблинская. – М, 1971. – 268 с.

47. Мазниченко М. Половое воспитание старших дошкольников / М. Мазниченко, Т. Чхетиани // Дошкольное воспитание. – 2004. – № 5. – С. 45-53.

48. Марущенко, О.А. Дошкільна освіта як джерело ґендерної нерівності [Текст] / О.А. Марущенко // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія: зб. наук. праць. – 2009. – № 1. – С. 220-229.

49. Медведєв Г.П. «А де я взявся?» / Г.П. Медведєв, А.В. Над’ярний // Все починається в сім’ї... Із азбуки сімейного виховання / Пер. з рос. К.М. Маяковської. — К.: Молодь, 1983. — С.63-71.

50. Мороз Л. І. Вплив батьків на формування ціннісних орієнтацій у сфері між статевих взаємин / Л.І. Мороз // Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково-методичний збірник // За ред. Т.В. Говорун, – К.: Ін-т змісту та методів навчання, 1996. – 168с.

51. Морозова О. І. Методика „Blaky Pictures” для дослідження особливостей психосексуального розвитку дітей і дорослих / О.І. Морозова // Практична психологія і соціальна робота. – 2000. – №6. – С. 11 – 16.

52. Мунтян І.С. Ґендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2004. – 20 с.

53. Мухина В. С. Детская психология: Учеб. Для студентов пед. ин-тов. / Под. ред. Венгера. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1985. – 272 с.

54. Мухоморина Л. Полоролевое воспитание детей дошкольного возраста / Л. Мухоморина. – Симферополь: Крым. Учеб.-пед. гос. Изд-во, 2001. – 92 с.

55. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В 3 кн. / Р. С. Немов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 2.: Психология образования. – 608 с.

56. Овчарова Р. В. Психология родительства / Р.В. Овчарова: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 368 с.

57. Олійник Л. М. До проблеми статевого виховання дошкільників / Л.М. Олійник // Дошкільна освіта. – 2006. – №2. – с.48-56.

58. Олійник Л. М. Статева соціалізація дошкільнят / Л.М. Олійник // Дошкільне виховання. – 2008. – № 11. – с. 7 – 9.

59. Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти:навчально-методичний посібник / за ред.. Г.С. Тарасенко. – К.: Видавничий дім „Слово”, 2010. – 320с.

60. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. / Т. І. Поніманська. – К.: Академвидав, 2004. – 456 с. – (Альма-матер).

61. Попова Л. В. Гендерные аспекты самореализации личности. / Л. В. Попова. – М., 1996.

62. Попова, Л.В. Гендерная социализация в детстве [Електронний ресурс] / Л.В. Попова. – Режим доступу: http: //community.livejournal.com/feministki/ 224640.html. Загол. з екрану.

63. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 496с.

64. Психология личности: Словарь справочник / Под ред. П. П. Горностая и Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.

65. Психологічна енциклопедія / авт.-упоряд. О. М. Степанов. – К.: Академвидав, 2006. – 424 с.

66. Репина Т. А. Анализ теорий полорлевой социализации в современной западной психологии / Т.А. Репина // Вопр. Психол. – 1987. – №2. – С. 158 –165.

67. Репина Т. А. Проблема полоролевой социализации детей. / Т. А. Репіна. – М.: МПСИ, 2004. – 288с.

68. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т / С. Л. Рубинштейн. − Т. 1. − М.: Педагогика, 1989. − 488 с.

69. Савіна М. І. Статево-рольова ідентифікація дитини / М.І. Савіна // Соціальний працівник. – 2006. – №23. – С. 2 – 27.

70. Словарь-справочник практического психолога / под ред. Н.И. Конюхова. – Воронеж: Изд-во НПО “Модэк”, 1996. – 224с.

71. Столярчук Л. И. Гендерное образование: теоретические аспекты / Л.И.Столярчук // Среднее профессиональное образование. – 2005. – №8. – С. 48–49.

72. Татенко В. О. Зігмунд Фрейд і теорія сексуальності / Т. М. Титаренко // Рад. Школа. – 1990. – №2. – С. 31 – 36.

73. Титаренко Т. Поняття „стать” у психології особистості / Т. М. Титаренко // Психолог. – 2003. – лютий №6. – С. 13 – 15.

74. Титаренко Т. М. Хлопчики та дівчатка: психологічне становлення індивідуальності. / Т. М. Титаренко. – К.: Знання, 1989. – 48 с.

75. Ускембаева М. Методики развития гендерного самосознания детей старшего дошкольного возраста [Електр. ресурс] / М. Ускембаева // Режим доступу: http://www.genderstudies.info/magazin/magazin_07_02.htm

76. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей / Под ред. А.В. Запорожца. − М.: Просвещение, 1976. − 96 с.

77. Фіяло Т. Статеве виховання справа щоденна / Т.Фіяло // Дошкільне виховання. – 2003. – №3. – С. 6 – 9

78. Фролова О.Г. Половое воспитание девочек. / О. Г. Фролова. – М.: Медицина, 1982. – 56с.

79. Хрипкова А. Г. В семье сын и дочь: Кн.. для учителя. / А.Г. Хрипкова, Д.В. Колесов. – М.: Просвещение, 1985. – 240с.

80. Цибко Л. Граємо в дорослих: я буду жінкою, я буду чоловіком: заняття для середньої групи / Лариса Цибко, Валентина Микитченко // Дошкільне виховання. – 2011. – №4, – С. 20-21.

81. Шевченко Н. П. ґендерні стереотипи у виданнях для дошкільнят [Електронний ресурс] / Н.П.Шевченко // Режим доступу: http://www.gendercentre.org.ua/htdocs/dosvid00004.htm. Загол. з екрану.

82. Шлапакова І. С. Урахування психологічних особливостей статі у формуванні статевої само ідентичності особистості // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Випуск 3, частина 1. – К.: Плай, 1999. – С. 176-185.

83. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды / Д.Б. Эльконин. − М.: Педагогика, 1989. – 560 с.

84. Эльконин Д.Б. Психология игры / Д.Б. Эльконин. − 2-е изд. − М.: ВЛАДОС, 1999. − 360 с.

85. Ярская-Смирнова Е. Гендерная социализация в системе образования: скрытый учебный план [Електронний ресурс] / Е. Ярская-Смирнова – Режим доступу: http://edu-action.narod.ru. Загол. з екрану.

86. http://www.sadochok.org/psyholog/gender/.

87. http://samaradnz33.klasna.com/uk/site/stateve-vikhovannya.html

88. http://gender.at.ua/index/0-9.

 

 

 

ДОДАТОК А

Заняття

Тема: Я – дорослий.

Мета (за лініями розвитку):

Пізнавальний розвиток. Формувати у дітей уявлення про соціальні ролі чоловіка та жінки, професійну діяльність жінок та чоловіків у нашому суспільстві; про предмети та речі, якими користуються чоловіки та жінки у своїй професійній діяльності.

Логіко-математичний розвиток. Учити утворювати послідовність і групувати об'єкти та предмети за спільними ознаками.

Соціально-моральний розвиток. Зацікавлювати хлопчиків чоловічими професіями, а дівчаток жіночими. Формувати уявлення про те, що і чоловіки, і жінки роблять багато корисних справ; виховувати працелюбність.

Мовленнєвий розвиток. Поповнювати словниковий запас дієсловами, які характеризують види виробничої діяльності людини; вправляти у побудові словосполучень та складних речень.

Емоційно-ціннісний розвиток. Викликати емоційний відгук на ігрові ролі; формувати вміння обирати за задумом види ігрової діяльності, улюблені ролі.

Фізичний розвиток. Формувати рухову активність, підтримувати бажання виконувати рухливі ігрові вправи, зокрема такі, що зображають трудові процеси.

Креативний розвиток. Активізувати творчу уяву та фантазію під час вибору професій для казкових персонажів.

Художньо-естетичний розвиток. Формувати вміння добирати до силуетів хлопчика та дівчинки спецодяг представників різних професій; закріплювати вміння прикладати його та приклеювати (наносити пензлем клей на фрагменти одягу, притискати серветкою й розгладжувати деталі, які наклеюються).

Матеріал: скринька, намисто, краватка, шпилька, чоловічий капелюх, картуз, фартух, хустка, помада; коробка зі знаряддями праці (молоток, нитки, кельма, фен, кухонна лопатка, кермо, шприц, зошит та ручка, викрутка, гайковий ключ, насос); картки із зображеннями людей різних професій, знарядь праці, результату праці; іграшки; силуети хлопчика і дівчинки; елементи одягу для різних професій.

Хід заняття

1. ПІЗНАВАЛЬНИЙ БЛОК

Вихователь. Діти, зверніть увагу, що нового з'явилось у нашій групі? (Скринька в ігровому куточку). Гляньмо, що там є.

Діти розглядають уміст скриньки.

Вихователь. Візьміть, будь ласка, кожен зі скриньки одну річ, яка вам найбільше сподобалася. Зараз ми все це розглянемо.

У скриньці лежать: намисто, краватка, шпилька, чоловічий капелюх, картуз, жіноча помада, фен, фартух, хустка. Дівчатка беруть жіночі предмети, а хлопчики – чоловічі.

Вихователь. Чим відрізняються і чим схожі ці предмети? Хто ними користується? (Одними користуються лише жінки, а іншими -- найчастіше чоловіки). В які ігри можна грати з цими предметами? Які ролі можна виконувати з ними? (Наприклад, у грі „Сім'я” такі ролі: мама, тато, дідусь, бабуся, братик, сестричка, тьотя, дядя). А тепер покладемо всі речі знову до скрині й глянемо, що ще нового з'явилося в нашій групі.

2. СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНИЙ БЛОК

Вихователь звертає увагу дітей на коробку в осередку самостійної художньої діяльності.

Пропонує розглянути, що там лежить, і кожному взяти звідти якийсь один предмет. (У коробці лежать знаряддя праці: молоток, нитки, кельма, кухонна лопатка, кермо, шприц, зошит із ручкою, викрутка, гайковий ключ, насос).

Вихователь. Як можна назвати ці предмети одним словом? (Знарядд<