III. Вимоги безпеки під час роботи.

Постійно стежити за станом обладнання, вживати заходів щодо усунення несправностей.

Бути уважними до дітей – не залишати їх без нагляду.

Подавати дітям їжу з кухні трохи охолодженою.

Подавати їжу з кухні в закритій посудині з маркуванням (група, страва) і в той час, коли в коридорах і на сходах немає дітей.

Не залучати дітей для одержання їжі з кухні і роздачі гарячих страв під час чергування в групі.

Підчас прийому їжі стежити, щоб діти правильно користувалися столовими приборами, попереджати їх про можливі опіки гарячою їжею.

Для пиття дітям давати тільки кип'ячену воду в індивідуальних чашках, зберігати її в чистій закритій посудині, в літній період необхідно стежити, щоб вода не була холодною.

Мити столовий та чайний посуд потрібно тільки за відсутності дітей.

Під час використання технічних засобів навчання дотримуватися інструкцій щодо їх експлуатації та правил електробезпеки: вмикати їх у мережу лише сухими руками, стежити за відповідністю показників напруги в електромережі, користуватися справними електроприладами, розетками, вимикачами.

Не залишати ножиці, голки, ліки, сірники, миючі засоби та інші не безпечні для здоров'я дітей предмети, тримати їх у зачиненій шафі в недоступному для дітей місці; ножиці для занять повинні бути з тупими кінцями.

Під час проведення занять стежити за правильною поставою вихованців: вони повинні рівно тримати корпус, сидіти глибоко на стільці, ступні ніг спираються на підлогу, відстань від очей до поверхні столу – 30-40 см.

Супровід дітей на заняття до спортивного залу, комп'ютерного залу, в кабінет для занять іноземними мовами тощо мають виконувати особи, які проводять заняття.

З метою запобігання занесенню інфекцій не передавати із одного дошкільного закладу в другий для тимчасового користування святкові костюми та різні атрибути.

Негайно ізолювати дитину, яка захворіла в дошкільному закладі. Вимоги безпеки для педагогічних-працівників та помічників вихователів на ігровому майданчику, ділянці.

Підчас виходу дітей із приміщення вихователь повинен йти першим, помічник вихователя – останнім з метою забезпечення нормального руху дітей сходами. Першу групу готових до прогулянки дітей виводить вихователь і чекає з дітьми біля виходу з будинку, інших одягає і супроводжує помічник вихователя. Не дозволяється відправляти дітей на майданчик з групи і в групу з майданчика без супроводу дорослого.

Під час проведення прогулянок забезпечити умови для вільних ігор, вправ на бумі, драбинках тощо з обов'язковою підтримкою дітей, систематично стежити за міцністю кріплення фізкультурного обладнання (як у спортивному залі, так і на майданчику) та за правильною обробкою дерев'яних приладів!

Під час прогулянки весь час тримати в полі свого зору всіх дітей, збираючись у зворотній шлях, перевірити їх наявність: вихователь повинен йти позаду, щоб бачити всіх дітей, в першій парі ставити найбільш організованих дітей.

Вирушаючи на екскурсію, прогулянку за межі дошкільного закладу, вихователь зобов'язаний знати кількість дітей, яких він бере із собою; якщо в дошкільному закладі залишаються деякі діти з групи, то їх передають під відповідальність одного з педагогічних працівників дошкільного закладу (за вказівкою керівника дошкільного закладу).

У разі виходу на прогулянку з дітьми за межі дошкільного закладу треба мати не менше двох працівників, при цьому необхідно дотримуватися правил дорожнього руху, у разі переходу вулиці треба зупинити дітей біля переходу, вихователю або помічнику вихователя – стати з червоним прапорцем на проїжджій частині дороги, що буде сигналом для припинення руху транспорту. Після повної зупинки транспорту діти переходять вулицю з вихователем, останнім переходить вулицю помічник вихователя. Об'єднувати групи (більше двох) не дозволяється.

Не допускати прогулянок-екскурсій дітей поблизу доріг з інтенсивним рухом транспорту, трамвайних, залізничних колій.

Під час проведення занять на ділянці дошкільного закладу, у куточку природи стежити, щоб діти не вживали без дозволу вихователя або помічника вихователя рослини (ягоди, трави), гриби; на ділянці, у куточку природи не повинно бути отруйних рослин, ягід, а також рослин з колючим і гострим листям та плодами.

Під час перебування на території дошкільного закладу стежити, щоб діти не виходили за межі дошкільного закладу. Хвіртка повинна завжди бути замкненою, вихідні двері дошкільного закладу зачинені на засув на висоті, не доступній для дитини.

Стежити, щоб у літній час діти мали легкі головні убори для уникнення перегрівів, сонячні ванни проводити лише за призначенням і під наглядом медичного працівника.

Під час купання дітей у природних водоймищах перевіряти місця купання; дозволяється купання у неглибоких річках, водоймищах, при цьому групу дітей 25-30 осіб супроводжують не менше двох дорослих, один із них – обов'язково вихователь. Одночасно у воді повинно знаходитися 3-5 дітей у супроводі дорослого.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

Вимкнути всі технічні засоби з електромережі, перевірити стан приміщення, передати зміну іншому педагогічному працівникові, при цьому передати кількість дітей за журналом обліку та проінформувати про стан здоров'я дітей і стан обладнання в групі.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

У разі будь-якої аварійної ситуації працівник повинен негайно повідомити відповідні органи і керівника дошкільного закладу.

У випадку відключення електроенергії потрібно терміново вимкнути все електрообладнання, яке працює, підключення його здійснювати тільки після вмикання напруги електромережі, яка відповідає нормам.

У разі витікання газу в газовій мережі необхідно перекрити головний кран газу, викликати аварійну службу газу і сповістити керівника до шкільного закладу.

У випадку аварії в системі водопостачання чи каналізації необхідно терміново перекрити крани водопостачання, викликати аварійну службу водоканалу і сповістити керівника дошкільного закладу.

У випадку пожежі (чи загоряння) необхідно:

- вжити заходів щодо евакуації дітей із приміщення відповідно до плану евакуації, у разі потреби звернутися по допомогу до інших працівників;

- негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101;

- сповістити керівника дошкільного закладу чи особу, яка його заміщує;

- приступити до ліквідації загоряння відповідно до інструкції з пожежної безпеки в дошкільному закладі.

У випадку травмування дітей або працівників дошкільного закладу необхідно звернутися до медпрацівника або в разі необхідності викликати швидку допомогу.

Отже, організація роботи з охорони праці у навчальних закладах повинна сприяти створенню належних умов для всіх працівників; ретельно продумувати план роботи, спільно виховувати здорове покоління, бо саме від нього значною мірою залежить результат навчально-виховної діяльності.

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми готовності майбутніх вихователів до організації образотворчої діяльності з урахуванням ґендерних особливостей дітей дозволяє зробити висновок, що ця тема майже не розкрита. Теоретичною основою дослідження є праці педагогів Ж-Ж. Руссо, Я. Коменський, Й. Песталоці, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін. Проблему ґендерного виховання досліджують Г. Бендес, Г. Говорун, Л. Градусова, О. Кононко, М. Машовець, Г. Репіна та ін. Розвідки цієї проблеми щодо дошкільного віку мають одиничний характер (О.Кочерга, О. Кудрявцева, І. Євтушенко, Т. Титаренко, О. Кікінежді).

Ґендер означає соціальну стать з притаманними їй особливостями поведінки, мислення, що в цілому визначають соціально-рольовий статус людини. Ґендерні ролі – вид соціальних ролей, набір очікуваних зразків поведінки (або норм) у суспільстві для чоловіків і жінок. Засвоєння особистістю ґендерної ролі відбувається в процесі ґендерної диференціації та ідентифікації. Ґендерне виховання – цілеспрямований, організований і керований процес формування соціокультурних механізмів конструювання чоловічих і жіночих ролей, хід діяльності та психологічних характеристик особистості, запропонованих суспільством своїм громадянам залежно від їхньої біологічної статі.

Сюжетно-рольова гра – образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей. Саме сюжетно-рольова гра є засобом формування особистості дитини. У процесі виконання дитиною певної ігрової ролі, відбувається формування гендерних уявлень.

З метою виявлення рівня сформованості уявлень про гендерні ролі було визначено критеріальний апарат дослідження. Мотиваційний критерій з показником усвідомлення ґендерних відмінностей у поведінці. Когнітивний критерій мав такі показники: уміння диференціювати ґендерні ознаки за зовнішністю та характером людини; сформованість знань про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Діяльнісний – передбачав використання уявлень про ґендерні ролі в ігровій діяльності.

Були визначені й схарактеризовані рівні сформованості уявлень про ґендерні ролі. Так, до достатнього рівня відносились діти, які усвідомлюють відмінності між чоловіками та жінками, самостійно називають їх та відповідають на запитання; із зацікавленістю відгукуються на такі пропозиції: пригадай, поміркуй, придумай, розкажи. Мають чіткі уявлення про ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Наполегливо долають труднощі у процесі виконання завдання. Використовують знання про ґендерні ролі у власній продуктивній діяльності, зокрема, ігровій.

Середній рівень посіли діти, які відповідають на запитання стосовно відмінностей чоловіків та жінок, але за допомогою дорослого. Неохоче відгукуються на пропозиції на зразок: поміркуй, пригадай, придумай. За допомогою дорослого відповідають на запитання щодо ґендерних ролей у родині та суспільстві. Завдання виконують за допомогою дорослого. Можуть вдаватися до продуктивної діяльності за умови постійного контролю і допомоги вихователя.

Низький рівень мав такі ознаки: діти мали поверхневі уявлення про відмінності чоловіків та жінок; про ґендерні ролі. Діти відмовляються виконувати завдання на зразок: поміркуй, подумай, пригадай. Нечітко диференціюють ґендерні ролі в сім’ї та суспільстві. Не намагаються використовувати знання про ґендерні ролі у власній ігровій діяльності.

Розроблені діагностичні методики були спрямовані на визначення рівнів сформованості у старших дошкільників уявлень про ґендерні ролі.

Система роботи з гендерного виховання складалась з трьох етапів (підготовчий, основний, творчий). Підготовчий етап спрямовувався на те, щоб учити визначати ґендерні відмінності (зовнішні) чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток; формувати уявлення дітей про специфіку чоловічих і жіночих професій; виховувати повагу до протилежної статі. На цьому етапі було проведено бесіди, дидактичні ігри та сюжетно-рольові ігри: „Сім’я”, „Дитячий садок”, „Магазин” тощо. Метою основного етапу було: учити ідентифікувати (риси характеру) ролі у сюжетно-рольовій грі; збагачувати знання дітей про специфіку чоловічих і жіночих професій; формувати уявлення про ґендерні ролі в сім'ї; виховувати повагу до протилежної статі. На основному етапі було організовано ігри: „Салон краси”, „Кафе”, „Ветеринарна клініка”, „День народження”, „Їдемо до бабусі”. Третій – творчий етап передбачав таку мету: учити використовувати знання про ґендерні ролі у власній сюжетно-ігровій діяльності); формувати у дітей уявлення про ґендерні ролі; виховувати повагу до протилежної статі й культуру поведінки з однолітками і дорослими. На цьому етапі було проведено такі сюжетно-рольові ігри: „Магазин іграшок”, „Пошта”, „Шевська майстерня” тощо.

Проблема гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку у процесі сюжетно-рольової гри не вичерпується результатами виконаної роботи, зокрема подальшого вивчення вимагають питання підготовки педагогічних кадрів до реалізації гендерного підходу у навчанні і вихованні дітей дошкільного віку.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бендас Т. В. Гендерная психология: Учебное пособие / Т.В. Бендас – СПб.:Питер, 2008. – 431 с.:ил. – (Серия «Учебное пособие»).

2. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. - 320 с.

3. Бєлєнька Г.В. Здоров’я дитини − від родини / Г.В.Бєленька, О.Л. Богініч, М.А. Машовець. − К.: СПД Богданова А.М., 2006. − 220 с.

4. Бжиська Ю. А. Статеве виховання як невід’ємна частина морального виховання / Ю.А. Бжиська // Рідна школа. – 2002. – Квітень. – С. 27-31.

5. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. / Л. И. Божович. – М.: Педагогика, 1968. – 426с.

6. Бондарчук О. І. Сім’я як осередок соціалізації дитини / О.І. Бондарчук // Проблеми соціальної захищеності дітей в ринкових умовах. – К.: АЛД, 1998. – С. 105-112.

7. Бреслов Г. М. Пол и образование. / Г.М. Бреслов, Б.И. Хасан. – Красноярск, 1995.

8. Бурова А.П. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку/ А.П. Бурова. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 288 с.

9. Введение в гендерные исследования: Учеб. пособие для студентов вузов / Костикова И. В. и др.; Под общей ред. И. В. Костиковой. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 255 с.

10. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Г. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2003. – 1140 с.

11. Венгер Л.А. Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста: Кн. для воспит. дет. сада / Л.А. Венгер. – М.: Просвещение, 1989. – 124 с.

12. Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково-методичний збірник / За ред. Т.В. Говорун. – К.: Інститут змісту і методів навчання, 1996. – 168с.

13. Волкова Н.В. Педагогіка: Посібник для студ. вищ. навч. закл. – К.: Академія, 2002. – 576 с.

14. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 4. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина – М.: Педагогика, 1984. – 432 с.

15. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – Т. 5. Основы дефектологии / Под ред. Т.А. Власовой. – М.: Педагогика, 1983. – 368 с.

16. Гендерный подход в дошкольной педагогике: теория и практика: 2-х ч. / под ред. Л.В. Штылёвой. – Мурманск, 2001.

17. Говорун Т., Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навч. посібник. / Т. Говорун, О. Кікінеджі. – Тернопіль: Богдан, 1999. – 384 с.

18. Говорун Т. В. Психологічні аспекти гендерної дискримінації / Т. В. Говорун, О. М. Шарган. // Психологія. Зб. наук. праць. Вип. ІІІ. – К., 1998. С. 3

19. Ґендерна педагогіка: Хрестоматія / Переклад з англійської В. Гайденко, А. Пердборської, за ред. Вікторії Гайденко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 313 с.

20. Ґендерний розвиток у суспільстві (конспекти лекцій) / За ред. К.М. Левківського. – 2-ге вид. – К.: ПЦ «Фоліант», 2005. – 351 с.

21. Горностай П. П. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник / П. П. Горностай. – К.: К. І. С., 2004. ˗ С. 132 ˗ 156.

22. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Монографія / А. М. Богуш, О. Л. Варяниця, Н. В. Гавриш, С. М. Курінна, І. П. Печенко / Наук. ред. А. М. Богуш; за заг. ред. Н. В. Гавриш. – Луганськ: Альма- матер, 2006. – 368 с.

23. Жуковская Р.И. Игра и её педагогическое значение / Р.И. Жуковская. – М.: Педагогика, 1975. – 110 с.

24. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. – Т. 1. Психологическое развитие ребенка. – М.: Педагогика, 1986. – 320 с.

25. Захарова М. С. Специфіка статево-рольової соціалізації дітей з неповної сім’ї як психологічна проблема // Зб. наук. праць: Філософія, соціологія, психологія; – Івано-Франківськ: Вид-во «Плай» Прикарпатського університету, Вип. 7.-4.1. – С. 106-113.

26. Игли Е. Межполовые различия в социальном поведении. / Е. Игли. – М., 1996. – 245с.

27. Каган В. Е. Воспитателю о сексологии. / В. Е. Каган. – М.: Педагогика, 1991.- 256с.

28. Каган В. Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет / В. Е. Каган // Вопросы психологии. 2000. – №2. – С.65 – 69.

29. Каган В. Е. Половое воспитание девочки в семье. / В. Е. Каган. – М.: Советский спорт, 1990. – 48 с.

30. Кікінежді О. Гендерний аналіз Базового компоненту дошкільної освіти / О. Кікінежді // http://www.stattionline.org.ua/pedagog/85/15526-%D2%91endernij-analiz-bazovogo-komponentu-doshkilno%D1%97-osviti.html].

31. Кікінежді О. Ґендерне виховання змалку / О. Кікінежді // Дошкільне виховання. – 2006. – № 2. – С. 3-6.

32. Клецина И. С. Гендерная социализация. / И. С. Клецина. – СПб, 1997.

33. Клецина И. С. Гендерные барьеры на пути личностной самореализации дошкольников [Текст] / И.С. Клецина // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 3. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета. – 2007. – С. 154-168.

34. Кон И. С. Психология половых различий / И.С. Кон // Вопросы психологии. – 1981. – №2. – С. 47 – 57.

35. Кон И. С. Ребенок и общество. / И. С. Кон. – М., 1988.

36. Кононко О. Л. Розвиток статевої свідомості хлопчиків та дівчаток у дошкільний період // Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Наук.-метод. збірник / За ред. Т.В. Говорун. – К.: Інститут змісту та методів навчання, 1996. – С. 91 – 110.

37. Корсак К. Приховані небезпеки статевої освіти // Освіта і управління. – 2003. – № 1. – С.162 – 169.

38. Кочерга О. Дівчата: які вони? Психофізіологічні особливості / О. Кочерга // Дошкільне виховання. – 2007. – №3. – С. 5 – 8

39. Кочерга О. Хлопчики та дівчата: міжособистісні взаємини / О. Кочерга // Дошкільне виховання. – 2007. – №4. – С. 8 – 10

40. Кочерга О. Хлопчики: які вони? Психофізіологічні особливості / О.Кочерга // Дошкільне виховання. – 2007. – №2. – С. 5 – 7

41. Кравець В. П. Гендерна педагогіка. Навчальний посібник. / В. П. Кравець. – Тернопіль: Джура, 2003. – 416 с.

42. Кулагина Н. Ю. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учебное пособие для студентов вузов. / Н. Ю. Кулагина, В. Н. Колюцкий. – М.: Юрайт, 2001. – 464с.

43. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я – дошкільник (вікові індивідуальні аспекти психічного розвитку). − К.: Нова-принт, 1996. − 108 с.

44. Леонтьев А.Н. Избранные педагогические произведения: В 2 т. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1983. – 392 с.

45. Луценко В. Морально-статеве виховання / В. Луценко // Дошкільне виховання. – 2008. – №8. – с. 14-16.

46. Люблинская А. А. Детская психология. / А. А. Люблинская. – М, 1971. – 268 с.

47. Мазниченко М. Половое воспитание старших дошкольников / М. Мазниченко, Т. Чхетиани // Дошкольное воспитание. – 2004. – № 5. – С. 45-53.

48. Марущенко, О.А. Дошкільна освіта як джерело ґендерної нерівності [Текст] / О.А. Марущенко // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія: зб. наук. праць. – 2009. – № 1. – С. 220-229.

49. Медведєв Г.П. «А де я взявся?» / Г.П. Медведєв, А.В. Над’ярний // Все починається в сім’ї... Із азбуки сімейного виховання / Пер. з рос. К.М. Маяковської. — К.: Молодь, 1983. — С.63-71.

50. Мороз Л. І. Вплив батьків на формування ціннісних орієнтацій у сфері між статевих взаємин / Л.І. Мороз // Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково-методичний збірник // За ред. Т.В. Говорун, – К.: Ін-т змісту та методів навчання, 1996. – 168с.

51. Морозова О. І. Методика „Blaky Pictures” для дослідження особливостей психосексуального розвитку дітей і дорослих / О.І. Морозова // Практична психологія і соціальна робота. – 2000. – №6. – С. 11 – 16.

52. Мунтян І.С. Ґендерний підхід у професійній підготовці студентів вищих педагогічних закладів: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2004. – 20 с.

53. Мухина В. С. Детская психология: Учеб. Для студентов пед. ин-тов. / Под. ред. Венгера. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1985. – 272 с.

54. Мухоморина Л. Полоролевое воспитание детей дошкольного возраста / Л. Мухоморина. – Симферополь: Крым. Учеб.-пед. гос. Изд-во, 2001. – 92 с.

55. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В 3 кн. / Р. С. Немов. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 2.: Психология образования. – 608 с.

56. Овчарова Р. В. Психология родительства / Р.В. Овчарова: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 368 с.

57. Олійник Л. М. До проблеми статевого виховання дошкільників / Л.М. Олійник // Дошкільна освіта. – 2006. – №2. – с.48-56.

58. Олійник Л. М. Статева соціалізація дошкільнят / Л.М. Олійник // Дошкільне виховання. – 2008. – № 11. – с. 7 – 9.

59. Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти:навчально-методичний посібник / за ред.. Г.С. Тарасенко. – К.: Видавничий дім „Слово”, 2010. – 320с.

60. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. / Т. І. Поніманська. – К.: Академвидав, 2004. – 456 с. – (Альма-матер).

61. Попова Л. В. Гендерные аспекты самореализации личности. / Л. В. Попова. – М., 1996.

62. Попова, Л.В. Гендерная социализация в детстве [Електронний ресурс] / Л.В. Попова. – Режим доступу: http: //community.livejournal.com/feministki/ 224640.html. Загол. з екрану.

63. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 496с.

64. Психология личности: Словарь справочник / Под ред. П. П. Горностая и Т. М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.

65. Психологічна енциклопедія / авт.-упоряд. О. М. Степанов. – К.: Академвидав, 2006. – 424 с.

66. Репина Т. А. Анализ теорий полорлевой социализации в современной западной психологии / Т.А. Репина // Вопр. Психол. – 1987. – №2. – С. 158 –165.

67. Репина Т. А. Проблема полоролевой социализации детей. / Т. А. Репіна. – М.: МПСИ, 2004. – 288с.

68. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т / С. Л. Рубинштейн. − Т. 1. − М.: Педагогика, 1989. − 488 с.

69. Савіна М. І. Статево-рольова ідентифікація дитини / М.І. Савіна // Соціальний працівник. – 2006. – №23. – С. 2 – 27.

70. Словарь-справочник практического психолога / под ред. Н.И. Конюхова. – Воронеж: Изд-во НПО “Модэк”, 1996. – 224с.

71. Столярчук Л. И. Гендерное образование: теоретические аспекты / Л.И.Столярчук // Среднее профессиональное образование. – 2005. – №8. – С. 48–49.

72. Татенко В. О. Зігмунд Фрейд і теорія сексуальності / Т. М. Титаренко // Рад. Школа. – 1990. – №2. – С. 31 – 36.

73. Титаренко Т. Поняття „стать” у психології особистості / Т. М. Титаренко // Психолог. – 2003. – лютий №6. – С. 13 – 15.

74. Титаренко Т. М. Хлопчики та дівчатка: психологічне становлення індивідуальності. / Т. М. Титаренко. – К.: Знання, 1989. – 48 с.

75. Ускембаева М. Методики развития гендерного самосознания детей старшего дошкольного возраста [Електр. ресурс] / М. Ускембаева // Режим доступу: http://www.genderstudies.info/magazin/magazin_07_02.htm

76. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей / Под ред. А.В. Запорожца. − М.: Просвещение, 1976. − 96 с.

77. Фіяло Т. Статеве виховання справа щоденна / Т.Фіяло // Дошкільне виховання. – 2003. – №3. – С. 6 – 9

78. Фролова О.Г. Половое воспитание девочек. / О. Г. Фролова. – М.: Медицина, 1982. – 56с.

79. Хрипкова А. Г. В семье сын и дочь: Кн.. для учителя. / А.Г. Хрипкова, Д.В. Колесов. – М.: Просвещение, 1985. – 240с.

80. Цибко Л. Граємо в дорослих: я буду жінкою, я буду чоловіком: заняття для середньої групи / Лариса Цибко, Валентина Микитченко // Дошкільне виховання. – 2011. – №4, – С. 20-21.

81. Шевченко Н. П. ґендерні стереотипи у виданнях для дошкільнят [Електронний ресурс] / Н.П.Шевченко // Режим доступу: http://www.gendercentre.org.ua/htdocs/dosvid00004.htm. Загол. з екрану.

82. Шлапакова І. С. Урахування психологічних особливостей статі у формуванні статевої само ідентичності особистості // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Випуск 3, частина 1. – К.: Плай, 1999. – С. 176-185.

83. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды / Д.Б. Эльконин. − М.: Педагогика, 1989. – 560 с.

84. Эльконин Д.Б. Психология игры / Д.Б. Эльконин. − 2-е изд. − М.: ВЛАДОС, 1999. − 360 с.

85. Ярская-Смирнова Е. Гендерная социализация в системе образования: скрытый учебный план [Електронний ресурс] / Е. Ярская-Смирнова – Режим доступу: http://edu-action.narod.ru. Загол. з екрану.

86. http://www.sadochok.org/psyholog/gender/.

87. http://samaradnz33.klasna.com/uk/site/stateve-vikhovannya.html

88. http://gender.at.ua/index/0-9.

 

 

 

ДОДАТОК А

Заняття

Тема: Я – дорослий.

Мета (за лініями розвитку):

Пізнавальний розвиток. Формувати у дітей уявлення про соціальні ролі чоловіка та жінки, професійну діяльність жінок та чоловіків у нашому суспільстві; про предмети та речі, якими користуються чоловіки та жінки у своїй професійній діяльності.

Логіко-математичний розвиток. Учити утворювати послідовність і групувати об'єкти та предмети за спільними ознаками.

Соціально-моральний розвиток. Зацікавлювати хлопчиків чоловічими професіями, а дівчаток жіночими. Формувати уявлення про те, що і чоловіки, і жінки роблять багато корисних справ; виховувати працелюбність.

Мовленнєвий розвиток. Поповнювати словниковий запас дієсловами, які характеризують види виробничої діяльності людини; вправляти у побудові словосполучень та складних речень.

Емоційно-ціннісний розвиток. Викликати емоційний відгук на ігрові ролі; формувати вміння обирати за задумом види ігрової діяльності, улюблені ролі.

Фізичний розвиток. Формувати рухову активність, підтримувати бажання виконувати рухливі ігрові вправи, зокрема такі, що зображають трудові процеси.

Креативний розвиток. Активізувати творчу уяву та фантазію під час вибору професій для казкових персонажів.

Художньо-естетичний розвиток. Формувати вміння добирати до силуетів хлопчика та дівчинки спецодяг представників різних професій; закріплювати вміння прикладати його та приклеювати (наносити пензлем клей на фрагменти одягу, притискати серветкою й розгладжувати деталі, які наклеюються).

Матеріал: скринька, намисто, краватка, шпилька, чоловічий капелюх, картуз, фартух, хустка, помада; коробка зі знаряддями праці (молоток, нитки, кельма, фен, кухонна лопатка, кермо, шприц, зошит та ручка, викрутка, гайковий ключ, насос); картки із зображеннями людей різних професій, знарядь праці, результату праці; іграшки; силуети хлопчика і дівчинки; елементи одягу для різних професій.

Хід заняття

1. ПІЗНАВАЛЬНИЙ БЛОК

Вихователь. Діти, зверніть увагу, що нового з'явилось у нашій групі? (Скринька в ігровому куточку). Гляньмо, що там є.

Діти розглядають уміст скриньки.

Вихователь. Візьміть, будь ласка, кожен зі скриньки одну річ, яка вам найбільше сподобалася. Зараз ми все це розглянемо.

У скриньці лежать: намисто, краватка, шпилька, чоловічий капелюх, картуз, жіноча помада, фен, фартух, хустка. Дівчатка беруть жіночі предмети, а хлопчики – чоловічі.

Вихователь. Чим відрізняються і чим схожі ці предмети? Хто ними користується? (Одними користуються лише жінки, а іншими -- найчастіше чоловіки). В які ігри можна грати з цими предметами? Які ролі можна виконувати з ними? (Наприклад, у грі „Сім'я” такі ролі: мама, тато, дідусь, бабуся, братик, сестричка, тьотя, дядя). А тепер покладемо всі речі знову до скрині й глянемо, що ще нового з'явилося в нашій групі.

2. СОЦІАЛЬНО-МОРАЛЬНИЙ БЛОК

Вихователь звертає увагу дітей на коробку в осередку самостійної художньої діяльності.

Пропонує розглянути, що там лежить, і кожному взяти звідти якийсь один предмет. (У коробці лежать знаряддя праці: молоток, нитки, кельма, кухонна лопатка, кермо, шприц, зошит із ручкою, викрутка, гайковий ключ, насос).

Вихователь. Як можна назвати ці предмети одним словом? (Знаряддя праці). Які знаряддя праці взяли дівчатка, а які хлопчики? Чому саме ці? В яких іграх їх можна використовувати? („Будівельники”, „Школа”, „Лікарня”, „Перукарня”, „Водії”). Які в цих іграх жіночі ролі, а які чоловічі? Які ролі можуть бути і жіночими, і чоловічими? (Вчитель, лікар, перукар).

3. ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ БЛОК

Проводиться дидактична вправа „Знайди послідовність” (робота з картками).

Вихователь роздає дітям картки, на яких зображені представники різних професій. Пропонує дібрати до професій і викласти: спочатку знаряддя праці, матеріали, а потім результат відповідної праці: перукар – ножиці, фен, гребінець – зачіска; будівельник – цегла, кельма, пилка – будинок; лікар – шприц, бинт, ліки – здорова, усміхнена дитина; кухар – каструля, сковорідка, м'ясорубка – готова страва; швачка – голка, нитки, тканина – готовий одяг.

4. ФІЗКУЛЬТУРНИЙ БЛОК

Проводиться фізкультхвилинка „Працьовиті жінки та чоловіки”. Діти виконують певні рухи під словесний супровід:

Всі жінки й чоловіки

Завжди працюють залюбки.

Вони вміють працювати:

І будинок будувати,

(Роблять руками дах).

І на літаку літати,

(Розводять руки в сторони, біжать на місці).

Замітати, прибирати

(Імітують замітання).

І картину малювати.

(Імітують рух пензля по полотну).

Ще уміють танцювати

(Роблять танцювальні рухи).

І діток малих навчати.

(„Сидять за партою”, ніби учні).

Прати, шити, вишивати Та всіх хворих лікувати.

(Імітують відповідні трудові рухи).

І ти також не лінись Та робити все навчись.

5. КРЕАТИВНИЙ БЛОК

Проводиться творча гра „Професії казкових героїв”.

Діти вигадують, які професії можуть бути у казкових героїв. Наприклад: Попелюшка – швачка, прибиральниця:. Дюймовочка – садівниця, куховарка; троє поросят – будівельники; Мальвіна – вчителька чи вихователька; Півник – пекар, співак.

6. МОВЛЕННЄВИЙ БЛОК

Проводиться дидактична вправа „Назви свою роль та дію”:'

Вихователь називає дітям сюжетно-рольові ігри, а діти ролі чоловіків і жінок у цих іграх та їхні дії. Наприклад.

Гра „Будівельники”

Жіночі ролі: маляр фарбує стіни, рами вікон, двері; штукатур штукатурить стіни.

Чоловічі ролі: муляр виводить стіни; покрівельник криє і ремонтує дахи; тесля виготовляє вікна і двері.

Спільні ролі: архітектор креслить і малює план будинку; дизайнер дбає про красу облаштування приміщення.

Гра „Магазин”

Жіночі ролі: продавець продає товар; касир бере гроші за товар, видає чек.

Чоловічі ролі: водій привозить товар; вантажник переносить товар.

Спільні ролі: директор керує роботою, товарознавець обирає кращий товар.

Гра „Дитсадок”

Жіночі ролі: вихователь виховує дітей; помічник вихователя допомагає йому, роздає їжу тощо.

Чоловічі ролі: сторож – охороняє дитсадок; двірник – лагодить обладнання.

Спільні ролі: двірник – прибирає територію, лікар – лікує.

7. ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНИЙ БЛОК

Проводиться вправа “Обери іграшку, якою найбільше любиш гратися”. Вихователь пропонує дітям підійти до улюбленої іграшки в ігровому осередку, взяти її та поміркувати: чому саме ця іграшка – улюблена у хлопчиків, у дівчаток? Під час обговорення педагог зосереджує увагу дітей на тому, що хлопчики й дівчатка часто граються різними іграшками, але можуть гратися й однаковими.

8. ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ БЛОК

Виконується аплікація “Одяг для професій”. Вихователь роздає дітям силуети хлопчика та дівчинки й пропонує їх “одягти” (обрати та наклеїти на них елементи одягу: лікаря, міліціонера, будівельника, кухаря, пожежника, космонавта тощо).