Умови та Швидкість осідання еритроцитів. Визначення реакції та групи крові.

Мета Визначити умови та час осідання еритроцитів. Навчитись розрізняти групи крові. Виявити індивідуальну сумісність груп крові. Визначити реакцію крові.

 

Прилади та матеріали. Пробірки, прилад Панченкова, годинникове скло, піпетки, скляні палички, предметне скло, вата, спирт, фільтрувальний папір, стерильний скарифікатор, водяна баня, парафін, червоний та синій лакмусовий папір, чашка Петрі, 5% розчин цитрату натрію, стандартні сироватки.

Об’єкт дослідження Кров для аналізу.

 

Питання для теоретичної підготовки Механізм зсідання крові. Фізіологічна система, що протидіє зсіданню крові. Групи крові. Фізико-хімічні властивості крові. Буферні системи крові.

 

Завдання 1 Визначення швидкості осідання еритроцитів.

Стабілізована цитратом натрію кров при відстоюванні розділяється на верхній світлий шар плазми та нижній червоний шар формених елементів.

Осідання еритроцитів пов'язане зі зміною їх електростатичних властивостей, і швидкість осідання в основному залежить від властивостей плазми.

В нормі ШОЕ у чоловіків - 3-7 мм/год, у жінок - 7-12 мм/год.

Капіляром з приладу Панченкова набирають 5% розчин цитрату натрію до мітки 50 (Р)і випускають на годинникове скло. Набирають в капіляр досліджуваної крові до мітки О (К) і змішують ЇЇ на годинниковому склі з розчином цитрату натрію. Відразу ж набирають другу порцію крові і повторюють операцію.

Набирають в капіляр суміш до мітки О (К), закривають верхній кінець пальцем і, обіпершись нижнім краєм в гумове нижнє кільце приладу Панченкова, вставляють верхній кінець в гумове кільце зверху.

Відмічають час і через 1 годину визначають висоту стовпчика прозорої плазми в мм.

У нормі ШОЕ (за Панченковим) у чоловіків - 1-10 мм/год, у жінок - 2-15 мм/год.

Збільшення ШОЕ відмічається при запальних, пухлинних захворюваннях, ревматизмі, гострому лейкозі, анеміях, уремії.

Зменшення ШОЕ відмічають при еритремії, серповинноклітинній анемії, опіках, холері, вродженому пороці серця тощо.

 

Завдання 2 Умови прискорення та сповільнення зсідання крові.

Візьміть три пробірки з тільки що взятою кров’ю. Одну пробірку поставте на лід, другу – в термостат або в водяну баню при температурі 40^о С, а стінки третьої пробірки до наповнення кров’ю змажте парафіновим маслом або покрийте парафіном. Зверніть увагу на неодночасне зсідання крові: холод і парафін перешкоджають зсіданню крові, а тепло прискорює. Нормальна кров людини зсідається за 8-10 хв. Пробірку, що нагрівалася, можна перекинути, і кров з неї не виливається. Довге стояння пробірки в теплі спричинить стискання (ретракцію) згустку крові, причому можна помітити витискування світло-жовтої рідини, що називається сироваткою.

 

Завдання 3 Визначення реакції крові.

Змочить листочки червоного та синього лакмусового паперу 10%-ним розчином хлористого натрію і на них нанесіть по краплині крові, які через 0,5 хв змийте. На червоному листочку лакмусового паперу залишається синювата пляма, тобто рН крові має лужну реакцію.

 

Завдання 4 Визначення груп крові.

На предметне скло біля позначення 0(1), А(11), В(111) послідовно наносять по одній краплині сироваток груп 0ab(1), Аb(11) і Вa(111). Три краплини крові переносять скляною паличкою на предметне скло і поміщають поряд з сироватками груп 0ab(1), Аb(11) і Вa(111).

Відмітивши час, іншою скляною паличкою перемішують кров з сироваткою групи 0(1) до одержання рівномірної суміші. Іншою скляною паличкою перемішують другу краплину крові з сироваткою групи Аb(11) і те ж саме роблять з сироваткою групи Вa(111).

Визначення групи крові проводять протягом 5 хв при похитуванні скла. З настанням аглютинацій, проте не раніше 3 хв, до краплини, де відбувається аглютинація, слід додати одну краплину фізіологічного розчину і продовжувати спостереження при похитуванні предметного скла.

Оцінка результатів реакції ізогемаглютинації:

А) При позитивній реакції в суміші з’являються дрібні зернятка, які помітні неозброєним оком; вони складаються з еритроцитів, що склеїлись.

Б) При негативній реакції рідина увесь час залишається рівномірно забарвленою в рожевий колір.

При дослідженні трьома сироватками груп 0ab(1), Аb(11) і Вa(111) можливі чотири комбінації позитивних і негативних реакцій.

Якщо всі три сироватки дали негативну реакцію – досліджувана кров належить до групи 0(1).Якщо негативну реакцію дала лише сироватка групи Аb(11), а сироватки групи 0ab(1) і Вa(111) дали позитивну реакцію, то досліджувана кров належить до групи А(11). Якщо сироватка групи Вa(111)дала негативну реакцію, а сироватка групи 0ab(1) і Аb(11) – позитивну, то досліджувана сироватка належить до групи В(111). Якщо усі три сироватки дали позитивну реакцію, то досліджувана кров належить до групи АВ0 (1V). Перед дослідженням заповнить таблицю 1:

 

Таблиця 1.

Визначення груп крові людини.

ГРУПА СИРОВАТКИ	ГРУПА ЕРІТРОЦИТІВ
0(1)	А(11)	В(111)	АВ(1V)
ab(1)
b(11)
a(111)
(1V)

 

Визначте свою групу крові і результат запишіть у зошит.

 

Завдання 5 Дослід на індивідуальну сумісність.

У чашку Петрі беруть дві краплини сироватки крові піддослідного і добавляють до них краплину консервованої крові донора, все перемішують, після чого чашку ставлять на 10 хв у посудину з водою при температурі 45⁰ С. Якщо кров донора і кров реципієнта сумісні за групою і резус фактором, то аглютинації не буде. Якщо ж відбулася аглютинація, то кров може бути несумісна або за групою, або за резус-фактором.

Цей дослід розрахований на те, щоб виключити несумісність за резус-фактором. Одночасно з цим він виключає групову несумісність.

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Який механізм зсідання крові?

2. Які фактори складають систему зсідання крові?

3. Які фактори відносяться до систем, що протидіють зсіданню крові?

4. Чому в здоровому організмі кров не зсідається?

5. Як прискорити, уповільнити, запобігти зсіданню крові?

6. У чому суть методу визначення групи крові?

7. Яку рН має кров і як здійснюється регуляція рН крові?

8. Які буферні системи крові Ви знаєте?

9. Які фізико-хімічні властивості крові?

10.Чому при наявності у судинах атеросклеротичного процесу підвищується вірогідність утворення тромбу у середині судини?

11.При тривалому голодуванні у людей з’являються голодні набряки. У чому причина цього?

 

 

Розділ 2.Фізіологія серцево-судинної системи

 

Основні поняття розділу

Функції серцево-судинної системи - транспортна, дихальна, поживна, екскреторна, терморегуляційна, гуморальної регуляції.

Функціональні відділи системи кровообігу:

· Генератор тиску і витрату – серце

· Судини високого тиску – аорта

· Судини стабілізатори тиску – артерії

· Судини розподілення капілярного кровообігу – артеріоли та прекапіляри

· Судини обміну – капіляри

· Акумулюючи судини – венули та вени

· Судини венозного повернення крові – порожнисті вени

· Шунтуючи судини – артеріо-венулярні анастомози

Серцевий цикл – період, який охоплює одне скорочення (систола), і одне розслаблення (діастола) передсердь та шлуночків.

Систола шлуночків – складається з періоду напруги, періоду вигнання крові та періоду протодіастолічного.

Діастола шлуночків – складається з періоду ізометричного розслаблення, періоду наповнення кров’ю та пресистолічного періоду.

Основні види регуляції діяльності серця – міогенна саморегуляція, внутрішньосерцева нейрогенна, зовнішньосерцева рефлекторна, внутрішньо серцева гуморальна, зовнішньо серцева гуморальна.

Механізми венозного повернення крові до серця:

1. visa fronte (сила з переду)

а) негативний тиск у грудній порожнині (присисна роль дихання)

б) негативний тиск в устю передсердь в діастолу (присисна роль серця)

2. visa tergo (сила з заду)

а) остаточна кінетична енергія серця у вигляді тиску крові в кінці капілярів

б) скорочувальна діяльність скелетних м’язів

Артеріальний пульс – ритмічні коливання стінки артерії, обумовлені підвищенням тиску у період систоли.

Кров’яний тиск – співвідношення сили, з якою кров діє на стінки судин, до площі цих стінок

 

Лабораторна робота № 4.