Інструкція по техніці безпеки при проведенні фізіологічних досліджень

1. Дотримання вимог інструкції обов'язкове для студентів та викладачів

2. Перебування сторонніх осіб у кабінеті у момент проведення експерименту можливе тільки з дозволу викладача.

3. Під час заняття студенти повинні бути в білих халатах.

4. До проведення лабораторної роботи студент допускається у разі здачі теоретичної частини даної теми.

5. При проведенні роботи забороняється використовувати прилади, які вийшли з ладу або мають пошкодження, а також прилади, що не мають прямого відношення до роботи, що виконується. При використанні конкретного приладу слід дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ним.

6. У лабораторії категорично забороняється: вживати їжу, захаращувати проходи особистими речами, виносити будь-які реактиви та обладнання.

7. При травмуванні (порізи, опіки), а також при поганому самопочутті студенти повинні негайно сповістити про це викладача або лаборанта.

8. Забороняється виливати в каналізацію робочі розчини та органічні рідини, вони повинні зливатись у призначений спеціально для цього посуд. Використані препарати та рештки піддослідних тварин (при гострих дослідах) прибираються у спеціально відведені місця.

9. Черговий повинен отримати у лаборанта реактиви та обладнання та підготувати лабораторію до заняття.

10. Після закінчення експерименту проводиться прибирання робочих місць.

11. При виникненні у лабораторії під час заняття аварійної ситуації (пожежа, сторонні запахи, аварії водогону, тощо) не допускати паніки і дотримуватись вказівок викладача.

 

НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

У залежності від ситуації, перша медична допомога полягає у наступному:

Отруєння розбавленими розчинами кислот

a) випити 4-5 стаканів теплої води і викликати блювання,

b) випити стільки ж розчину оксиду магнію у воді і знову викликати блювання.

c) зробити два промивання шлунку чистою теплою водою (не менше 6л).

Отруєння концентрованими розчинами кислот

При потраплянні всередину концентрованих кислот і при втраті свідомості забороняється викликати штучне блювання, застосовувати карбонати та гідрокарбонати як протиотруту (замість оксиду магнію). У цьому випадку необхідно терміново викликати лікаря.

Отруєння лугами

a) випити 4-5 стаканів теплої води і викликати блювання,

b) випити стільки ж водного розчину оцтової кислоти (2%)

c) зробити два промивання шлунку

Опіки

При будь-яких опіках забороняється користуватись жирами для обробки обпеченої ділянки та застосовувати фарбуючи речовини (розчини перманганату калію, брильянтовий зелений, йодну настойку). Опік І ступеня обробляють етиловим спиртом і накладають суху стерильну пов'язку. У всіх інших випадках після охолодження місця опіку накладають стерильну пов'язку і звертаються за медичною допомогою.

При опіках їдкими речовинами останні видаляють з шкіри струшуванням або знімають пінцетом, сухим папером, скляною паличкою.

При опіках розчинами кислот або лугів останні змивають після струшування видимих краплин широким струменем прохолодної води (забороняється обробляти пошкоджену ділянку зволоженим тампоном). Після видалення з шкіри травмуючої речовини пошкоджену ділянку обмивають розчинами оцтової кислоти або гідрокарбонату натрію (2%), потім споліскують водою і накладають пов'язку з риванолом або фурациліном.

Порізи

Необхідно зупинити кровотечу за допомогою джгута або перетискання судин. Якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навколо місця пошкодження, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру навколо рани знезаражують розчином йоду або брильянтовим зеленим і звертаються до медпункту. Якщо після накладання джгута кровотеча продовжується, на рану накладають стерильний тампон, який змочують розчином пероксиду водню (3%), потім стерильну салфетку і туго бинтують.

Потрапляння до очей їдких рідин.

Очі промивають водою, потім розчином борної кислоти або гідрокарбонату натрію, у залежності від характеру речовини, що потрапила до очей. Після промивання очей чистою водою під повіки слід ввести 2 –3 краплі розчину альбуциду (30%).

Після надання першої медичної допомоги потрібно звернутися до лікарні.

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

Бережливе ставлення до піддослідної тварини і однотипні умови проведення досліду є необхідною передумовою для отримання чітких і тотожних результатів у експериментах.

Необхідно уважно слідкувати за тим, щоб під час гострих дослідів відпрепаровані м'язи, нерви, кровоносні судини не підсихали (для цього їх необхідно періодично змочувати фізіологічним розчином).

Нерви у проміжках між подразненнями у ряді випадків доцільно знімати з електродів і занурювати у тканини. В гострих спробах після препарування слід робити 5–10 хвилинну перерву, використовуючи цей час на перевірку апаратури і первинних записів у зошит протоколів досліду.

Кожний дослід повинен супроводжуватись веденням протоколу, в якому виділяють:

· Хід роботи(відмічають усі умови досліду),

· Результати експерименту (бажано представляти у вигляді графіків або таблиць).

· Висновки.

 

Розділ 1.Фізіологія крові

 

Основні поняття розділу

Кров - непрозора червона рідина, яка складається з плазми(плазма, яка не має фібрину – сироватка) та формених елементів: червоних кров’яних тілець(еритроцитів), білих кров’яних тілець(лейкоцитів) і кров’яних пластинок (тромбоцитів).

Кров як тканина – має особливості: складові частини утворюються за межами судинного русла; рідка міжклітинна речовина; основна частина крові знаходиться у постійному руху.

Система крові – складається з крові, органів кровотворення та руйнування, апарату регуляції.

Функції крові – транспортна(дихальна, регуляторна, екскреторна, поживна), гомеостатична, терморегуляторна, забезпечення гуморальної єдності організму та захисна.

Плазма крові – 91 % Н2О, 7-8% білка, 1,1% органічних речовин, 0,9% неорганічних речовин.

Функції білків плазми – забезпечення в’язкості крові; транспорт жирів, гормонів, металів; забезпечення онкотичного тиску; буферні властивості, гемостатична; імунологічна; ферментативно-метаболічна. Розрізняють альбумін, a1-глобуліни, a2-глобуліни,b-глобуліни, g-глобуліни, фібриноген, протромбін.

Функції еритроцитів – транспортна, захисна, регуляторна.

Функції тромбоцитів – адгезивно-агрегаційна, концентраційно-транспортна, ангіотрофічна, гемокоагуляційна, вазоконстрікторна.

Лейкоцитарна формула – кількісне співвідношення всіх лейкоцитів периферичної крові. Розрізняють: гранулоцити (еозинофіли, базофіли, нейтрофіли) та агранулоцити (лімфоцити, моноцити).

Шляхи підтримання рH крові – буферні системи; виведення СО2 із організму; регуляція виведення кислих та лужних речовин.

Буферні системи крові – карбонатна, фосфатна, білки плазми крові, гемоглобінова.

Гемоліз – руйнування оболонки еритроцитів і вихід гемоглобіну в плазму, кров приймає лаковий вигляд.

Кольоровий показник (фарб-індекс Fi) - відносна величина, яка характеризує насичення у середньому одного еритроцита гемоглобіном.

 

Лабораторна робота № 1.