Вивчення механізмів терморегуляції у людини.

Мета. Встановити вплив порушення кровопостачання органа (ділянки тіла) на його температуру. Дослідити роль потовиділення у терморегуляції.

 

Прилади та матеріали. Сфігмоманометр, ртутний або електротермометр, рідина Мінора (кристалічний йод – 1,5; касторова олія – 10; абсолютний алкоголь – доводять до 100), крохмаль, вата, посудина з водою (40 - 45°С).

Об’єкт дослідження Людина.

 

Питання для теоретичної підготовки Процеси теплопродукції та тепловіддачі у організмі. Роль різних органів у терморегуляції.

 

Завдання 1 Роль кровообігу у підтриманні температури різних частин тіла.

Досліджуваний кладе руку на стіл, тримає її спокійно, без напруження. На плече йому накладають манжетку від сфігмоманометра і вимірюють вихідну температуру пальця. Потім у манжетку накачують повітря, щоб тиск у ній досяг 180-200 мм рт.ст. При такому тиску кровоносні судини плеча стискаються і кровообіг у передпліччі й кисті порушується. Слідкують, щоб тиск у манжетці під час досліду не знижувався. Протягом 10 хвилин (з інтервалом 1 хв) реєструють електротермометром температуру кінця пальця. Потім знімають манжетку, кровообіг відновлюється. Продовжують реєструвати температуру пальця, відмічають час відновлення його вихідної температури. При використанні кількох електротермометрів, можна вимірювати температуру у різних точках кисті і передпліччя, а також у відповідних точках другої руки. Отримані результати занести до таблиці 15.

Завдання 2. Дослідження потовиділення по Мінору.

Долоню досліджуваного витирають насухо та змащують рідиною Мінора. Коли після змащування спирт випарується, нерівномірно пофарбовані місця ретельно вирівнюють ваткою. Змащену ділянку припудрюють крохмалем. Здувають частинки крохмалю, що не пристали до шкіри. Долоню держать розкритою. Другу руку занурюють у гарячу воду. Слідкують за змінами кольору крохмалю. Спочатку там, де з протока виділилася крапелька поту, що просякнула крохмаль, з’являються чорні цяточки, потім вони зливаються одна з одною, утворюючи пляму.

Таблиця 15. Реєстрація температури різних ділянок тіла.

Етапи реєстрації	Температура тіла
Пальця	Кисті	Передпліччя
У вихідному стані Після припинення кровообігу Через 1 хв Через 2 хв Через 10 хв Після відновлення кровообігу Через 1 хв Через 2 хв і т. д.

 

 

Питання для самопідготовки та контролю

1. Що таке хімічна терморегуляція?

2. Що таке фізична терморегуляція?

3. Назвіть процеси створення тепла у організмі.

4. Які процеси забезпечують тепловіддачу?

5. Температура повітря +38°С. Роздягнута людина випробовує такі засоби боротьби з перегріванням: а) лягає “калачиком”; б) знаходиться у воді при тій же температурі; в) загортається у мокру простиню; г) стоїть. Розташуйте ці способи у порядку зниження ефективності.

6. Чому при однаковій температурі повітря ми більше мерзнемо у слякіть, ніж у суху погоду?

7. Чи завжди збільшення кількості поту, що виділяється, призводить до збільшення тепловіддачі?

8. Одну тварину періодично поміщали у холодну воду, а іншу – у кімнату з повітрям тієї ж температури. У якої з цих тварин більше зміниться обмін речовин?

9. Чому людина, що знаходиться на морозі у стані алкогольного сп’яніння, особливо підвержена загрозі замерзнути?

10. Чому у нейлоновій сорочці спека переноситься значно гірше, ніж у бавовняній?

11. Мінімальні розміри тіла відомих гомойотермних тварин близько 2 см. Кілька років тому у Італії знайдено вид мишей трохи меншого розміру. Доставка цих мишей із пасток до лабораторії займала 2-3 години. Виявилося, що за цей час багато тварин загинуло. У чому причина?

12. У людей, що адаптовані до теплових впливів, у поті збільшується кількість жирних кислот. У чому полягає присувальне значення цього явища?

13.У багатьох тварин, на відміну від людини, при дії високої температури середовища температура тіла підвищується до досить значного рівня (у деяких антилоп до 46°С), а потім стабілізується на цьому рівні. Поясніть фізіологічний сенс цієї реакції.

 

 

Теми курсових робіт з фізіології людини та тварин

1. Онтогенетичні особливості серцево-судинної системи у різних груп дітей.

2. Дослідження ЖЕЛ у різних вікових групах.

3. Показники адаптації до учбового процесу.

4. Значення процесів збудження у діяльності живих утворень.

5. Енергетичні процеси, що супроводжують хвилю збудження.

6. Сучасні методи дослідження структури та функції нервової системи.

7. Характеристика структурної та функціональної одиниць нервової системи.

8. Специфічний характер реагування нервової системи на дії хімічних подразників.

9. Співвідношення видів гальмування у нервовій системі.

10. Рефлекторна функція спинного мозку та її порушення.

11. Вплив гіпоталамусу на вісцеральні функції.

12. Роль ретикулярної формації у здійсненні функцій організму.

13. Роль лімбічної системи у виникненні емоційних станів.

14. Локалізація функцій у корі головного мозку.

15. Теорія інформації у сенсорній фізіології.

16. Рефракція ока та її порушення.

17. Порівняльна характеристика сучасних теорій слуху.

18. Порушення діяльності вестибулярного апарату.

19. Динамічний стереотип, як основа рухової активності.

20. Взаємозв’язок між залозами внутрішньої секреції.

21. Роль глюкокортикоїдів в процесах адаптації.

22. Позитивні та негативні сторони стресу.

23. Імуногенетика груп крові.

24. Механізми підтримання гомеостазу.

25. Вплив змін гемодинаміки на роботу серця.

26. Види реакцій серцево-судинної системи на зміни навколишнього середовища.

27. Особливості дихання у різних умовах.

28. Значення рефлексів у роботі системи травлення.

29. Основний обмін та його зміни.

30. Механізми терморегуляції

31. Функціональний стан серцево-судинної системи у різних вікових групах.

32. Шкіра як орган виділення.

33. Сомато-вісцеральна сенсорна система.

34. Біль, як захисна реакція організму.

35. Онтогенетичні особливості системи дихання.

36. Роль рефлексів у діяльності серцево-судинної системи.

37. Вплив гіпоталамо-гіпофізарної системи на метаболізм.

38. Механізми кольоросприйняття та їх порушення.

39. Методи визначення адаптаційного потенціалу людини.

40. Вплив гормонів на статевий розвиток дитини.

41. Порушення діяльності залоз внутрішньої секреції.

42. Філогенез серцево-судинної системи.

43. Фактори, що впливають на імунітет людини.

44. Методи дослідження діяльності системи травлення.

45. Вплив емоцій на роботу серця.

46. Фізіологічні основи раціонального харчування.

47. Зміни фізіологічних функцій при вагітності.

48. Вегетативний баланс організму.

49. Фізіологічні зміни функцій організму, що старіє.

50. Вплив іонізуючого опромінення на організм.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1. Основні одиниці вимірювання

Таблиця 16. Найменування та визначення основних одиниць системи СИ

Величина	Найменування	Визначення
Довжина Маса Час Електричний струм Термодинамічна температура Сила світла Кількість речовини	метр кілограм секунди ампер   кельвін кандела моль	м кг с А   К кд моль

Таблиця 17. Найменування та визначення деяких одиниць системи СИ

Величина	Найменування	Значення	Визначення
Частота Сила Тиск Енергія Міцність Електричний заряд Різниця електричних потенціалів Електричний опір Електрична провідність Електрична ємність Світловий струм Освітленість Активність радіоактивної речовини	Герц Н’ютон Паскаль Джоуль Ват Кулон     Вольт Ом   Сіменс   Фарад Люмен Люкс   бекерель	Гц Н Па Дж Вт Кл     В Ом   См   Ф лм лк   Бк	с^-1 м•кг•с^-1 м^-1•кг•с^-1(Н •м^-2) м^2•кг•с^-2(Н •м) м^2•кг•с^-3(Дж •с^-1) с•А     м^2•кд•с^-3•А^-1(Вт •А^-1) м^2•кг•с^-3•А^-2(В •А^-1)   м^2•кг^-1•с^3•А^2(Ом^-1)   м^-2•кг^-1•с^4•А^2(Кл •В^-1) кд•ср кд•ср•м^-2(лм•м^-2)   с^-1

 

Таблиця18. Співвідношення між традиційними одиницями та одиницями СИ

Величина	Співвідношення
Сила	1 дин = 10^-5 Н 1кгс = 9,81 Н	1 Н = 10^5дин 1 Н = 0,102 кгс
Тиск	1 см вод.ст. = 98,1 Па 1 мм рт.ст. = 133 Па 1 атм = 101 кПа 1 бар = 100 кПа	1 Па = 0,0102 см вод.ст. 1 Па = 0,0075 мм рт.ст. 1 кПа = 0,0099 атм 1 кПа = 0,01 бар
Енергія (робота) (кількість теплоти)	1 ерг = 10^-7 Дж 1 м•кгс = 9,81 Дж 1 кал = 4,19 Дж	1 Дж = 10^7 ерг 1 Дж = 0,102 м•кгс 1 Дж = 0,239 кал
Міцність   (тепловий струм) (енергетичний метаболізм)	1 м•кгс/с = 9,81 Вт 1 л.с. = 736 Вт 1 ккал/год = 1,16 Вт 1 кДж/добу = 0,0116 Вт 1 ккал/добу = 0,0485 Вт	1 Вт = 0,102 м•кгс/с 1 Вт = 0,00136 л.с. 1 Вт = 0,860 ккал/год 1 Вт = 86,4 кДж/добу 1 Вт = 20,6 ккал/добу

 

Таблиця 19. Одиниці, що не відносяться до СИ, але використання яких на даний час дозволено

Найменування	Визначення	Еквівалент у СИ
Грам Літр Хвилина Година Доба Градус Цельсія	г л хв год доба ºС	10^-3 1 дм^3 60 с 3,6 кс 86,4 кс (Т – 273,16) К