Розділ 3. Зразки оформлення ділової кореспонденції

Зміст

Переднє слово

Розділ 1.Лекційний курс з дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)"

1.Українська мова – державна мова українського народу. Норми української літературної мови у професійному спілкуванні. Стилі української літератруної мови. Специфіка та мовні засоби офіційно - ділового стилю. Культура писемного мовлення. Документ – основний вид ОДС.

2. Культура усного професійного мовлення. Мовний етикет ділового спілкування. Лексичне забезпечення професійного мовлення. Терміни та професіоналізми у системі професійної мови.

 

 

Розділ 2. Практичний курс з дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)"

1 Стилі літературної мови. Норми української літературної мови.. Написання цифр і символів у діловому мовленні. Мовний етикет у діловому мовленні. Правила скорочень слів у діловому мовленні. Документи щодо особового складу.

2. Документ – основний вид офіційно – ділового стилю. Класифікація документів. Реквізити документів. Види документів за призначенням. Довідково – інформаційні та обліково – фінансові документи.

3. Культура усного професійного мовлення. Суть і види усного професійного мовлення. Вимоги до усного ділового мовлення. Міжперсональне професійне мовлення. Види публічного ділового мовлення. Невербалні засоби спілкування. Терміни, професіоналізми у професійному мовленні. Розпорядчі документи.

Розділ 3. Зразки оформлення ділової кореспонденції

Розділ 4. Складні випадки правопису

Додатки

Словник труднощів російсько - українського перекладу

Етикетні мовні формули

Перелік графічних скорочень

Короткий тлумачний словник математичних термінів

Короткий тлумачний словник фізичних і технічних термінів

Короткий тлумачний словник історичних термінів

Етикетні мовні формули

Перелік графічних скорочень

Позааудиторна пошуково-аналітична робота

Рекомендована література

 

Переднє слово

 

Предметом вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)” є мова фахової галузі. Тому під час вивчення тем велика увага приділяється засвоєнню мовних стереотипів комунікації певного фаху. Робота над удосконаленням культури мови студентів проводиться з урахуванням двох аспектів: підвищення загально мовної культури майбутніх спеціалістів та їх фахової мовної культури. На заняттях основна увага зосереджується на різних видах словникової роботи, що допомагає збагатити словник студентів термінологічною, фаховою лексикою, навчити вільно орієнтуватися і правильно використовувати словниковий запас української мови залежно від сфери й мети спілкування.

Володіння мовою професійного спілкування – це знання власне мови професійного спілкування, вміння використовувати ці знання на практиці, доречно поєднувати їх відповідно до ситуації, мети, тобто формувати комунікативні навички.

У методичному посібнику вміщені методичні рекомендації та систему завдань для практичних занять. Кожне практичне заняття складається з таких розділів:

1.Теоретичні відомості з теми, винесеної на практичне заняття.

2.Ділове мовлення.

3.Правописний практикум.

4.Практикум з культури мови.

До вищеназваних розділів розроблено систему вправ, завдань, спрямованих на закріплення набутих знань, вироблення навичок грамотного письма і усного мовлення.

Для студентів заочної форми навчання більшість тем винесено на самостійне опрацювання і тому контролем знань є виконання контрольних робіт.

Посібник містить таку структуру:

а) теми лекційних занять;

б) теми практичних занять;

в) теми самостійної роботи;

г) питання до заліку та іспиту;

д) рекомендована література.

 

Програма дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” визначає загальну спрямованість курсу й обов’язковий обсяг знань і умінь, якими повинні оволодіти студенти.

 

Розділ 1

Лекційний курс з дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)"

Лекція 1

Тема: Ук раїнська мова – державна мова українського народу. Норми літературної мови у професійному спілкуванні. Стилі української літературної мови. Специфіка та мовні засоби офіційно- ділового стилю. Культура писемного мовлення. Документ – основний вид ОДС.

 

План

1.Українська мова – національна мова України.

2.Поняття “літературна мова”.

3.Мовна норма. Типи мовних норм.

4.Мовний стиль. Класифікація стилів української літературної мови.

5. Специфіка офіційно – ділового стилю.

6. Науковий стиль та його підстилі.

7. Вимоги до писемного мовлення.

8. Документ – основний вид ОДС. Класифікація документів.

 

Література

1.Ботвина Н.В. Офіційно – діловий та науковий стилі української мови/ Н.В.Ботвина.- К.: Артек,1999.

2.Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови/Г.Й.Волкотруб.- К.: ТОВ “ЛДЛ”, 1998.

3.Головащук С. Українське літературне слововживання/С.Головащук. – К.: Освіта, 1995.

4. Дзюба І. Починаймо з поваги до себе (Сучасна мовна ситуація в Україні)/І.Дзюба. –К.: 2002.- 57с.

3.Зубков М.Г. Мова ділових паперів/М.Г.Зубков.- Х.: Фоліо, 2001.

4.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика/М.І.Пентилюк.- К.: Либідь, 1992.

5.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення/С.В.Шевчук.- К.:Літера,2000.

 

Методичні поради до теми

Для з’ясування того, яке місце посідає професійне спілкування в мовній системі, слід знати, чим різняться такі поняття, як "мова" і "мовлення", коли і як виникла мова і як вона розвивається і функціонує, яким чином співвідносяться поняття "національна мова", "державна мова", "офіційна мова" та як функціонує національна мова в межах різних стилів і різних форм (усної і писемної).

 

1. Національна мова – це мова певного народу в усіх її виявах: літературна мова, діалекти, територіальні і соціальні жаргони, просторіччя.

Правовий статус української мови сьогодні визначає Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року. У статті 10 Конституції записано: “ Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

План

 

1.Основні ознаки усного мовлення.

2.Вимоги до усного ділового мовлення.

3.Ділова бесіда, нарада.

4.Етикет ділової телефонної розмови.

5.Види публічних виступів.

6.Лексика професійного мовлення. Терміни, професіоналізми.

 

 

Література

1.Антисуржик/ За ред. О.Сербенської.- Л., 1994.

2.Антонечко –Давидович Б. Як ми говоримо/Б.Антоненко -Давидович- К.: Либідь,1991.

3.Коваль А.П. Культура ділового спілкування/А.П.Коваль.- К.: Наукова думка, 1982.

4.Муромцева О., Жовтобрюх В. Культура мови вчителя.- Х.:Фоліо, 1998.

5.Пилинський М. Мовна норма і стиль /М.Пилинський.- К.: Либідь, 1976.

6.Томан І. Мистецтво говорити /І.Томан.-К.: Либідь,1996.

7.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення /С.В.Шевчук.- К.: Либідь, 2000.

 

Методичні поради до вивчення теми

Вивчаючи цю тему, необхідно з’ясувати умови та причини виникнення усної форми мовлення, критерії розрізнення форм мовлення (за походженням, за виражальними засобами, за основними одиницями, за сприйманням, за функціонуванням). Опрацьовуючи термінологічну, фахову та інші групи лексики, студенти удосконалююьб правопис, вимову і визначають стилістичні функції аналізованих слів, що сприяє підвищенню рівня загальномовної і фахової мовної культури майбутніх спеціалістів.

 

 

1. Види усного професійного мовлення: залежно від способу сприймання інформації (контактне і дистанційне); залежно від кількості учасників (монологічне, діалогічне, полілогічне); залежно від форми і ситуації спілкування (міжперсональне, публічне).

Основні ознаки усного ділового мовлення:

- це одна із форм словесного спілкування;

- розраховане на слухове сприйняття, тому використовується як засіб спілкування мовця з колективом чи конкретною особою;

- властива спонтанність;

- менше уваги приділяється формі вислову;

- є первинною формою щодо писемної;

- характерна насиченість фактами;

- важливий елемент – інтонація;

- мають місце повтори, логічний наголос;

- допускається варіативність вислову;

- здебільшого діалогічне, хоча може мати й монологічний характер викладу;

- активізація невербальних засобів спілкування – інтонація, міміка, жести;

- наявність неповних речень, зміна прямого порядку слів у реченні на непрямий.

 

3. Вимоги до усного ділового мовлення: точність у формулюванні думки, логічність, стислість, відповідність між змістом і мовними засобами, вживання сталих словосполучень, різноманітність мовних засобів, багатство лексики в активному словнику людини (за підрахунками науковців, у повсякденному спілкуванні люди послуговуються 2 – 3 – ма тисячами найуживаніших слів; активний словник освіченої людини (слова, які людина використовує, а не просто знає) – це 10 – 12 тисяч слів; для порівняння: найбільший “Словник української мови” в 11 – ти томах містить понад 136 ттсяч слів); доречність, виразність дикції, нешаблонність у побудові висловлювання, укладання природних, узвичаєних словосполучень; вдалий порядок слів у реченнях; відповідність між темпом мовлення, силою голосу, з одного боку, і ситуацією мовлення – з другого.

 

3. Бесіда і нарада - форми усного спілкування людей і будуються на трьох основних типах стосунків: начальник – підлеглий, підлеглий – начальник, партнер – партнер. Слід пам’ятати, що бесіда – це не монолог. Її можна правильно побудувати тільки тоді, коли є взаєморозуміння між співрозмовниками, що допомагає спільному вирішенню певної проблеми. Є два види ділових бесід: кадрові та проблемні (дисциплінарні). До кадрових належать співбесіди під час прийому на роботу чи звільнення. Проблемні бесіди відрізняються від кадрових тим, що вони зумовлені фактами порушення дисципліни на виробництві або відхиленнями від встановлених норм у діяльності організацій, підприємств. Вимоги до проведення ділової бесіди: обидві сторони ділової бесіди повинні бути ввічливими, привітними, доброзичливими, виявляти щирий інтерес і повагу до співрозмовника, чемність і стриманість при розв’язанні проблемних питань.

Наради стали невід’ємною частиною нашого життя. Їх проводять для вирішення виробничих питань на підприємствах та в установах, управліннях, організаціях. Залежно від мети і завдань, які потрібно вирішити, ділові наради поділяються на проблемні, інструктивні та оперативні. Проблемні наради проводять у невеликому колі спеціалістів або компетентних осіб для того, щоб знайти оптимальне вирішення обговорюваних питань. Інструктивні наради організовують безпосередньо управлінці з метою доведення до працівників завдань, передачі розпоряджень, відомостей. Оперативні (диспетчерські) наради скликають для отримання інформацій про поточний стан справ за схемою вертикального розподілу інформацій.

Для керівника ділової наради важливо:

1.Почати її вчасно.

2.Повідомити про регламент.

3.Узгодити правила роботи, уточнити порядок денний.

4.Призначити відповідального за регламент і протокол.

5.Попередити про зняття з порядку денного виступів, які не є актуальними.

6.Слідкувати за регламентом виступів.

Успішне проведення наради залежить від головуючого. Комунікабельний, толерантний, увічливий, з почуттям гумору головуючий – це гарант того, що на нараді відбудеться плідна дискусія, а не безконтрольна, стихійна й нудна балаканина із загальних питань.

 

4.Телефонну розмову можна умовно поділити на офіційну і приватну. Кожна з них вимагає відповідного етикету. Надмірна ввічливість, улесливість не прикрашають співрозмовника, а навпаки, свідчать про його низький етичний рівень. Телефонна розмова – один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками. Розмова по телефону має бути спокійною, розбірливою, чемною, лаконічною. Тому потрібно заздалегідь її продумати. Важливим під час телефонної розмови є вміння слухати співрозмовника. Вихована людина не буде перебивати співрозмовника чи поправляти. За етикетом завершує розмову той, хто її розпочав. Часто в державних установах можна почути шаблонну фразу: турбує вас такий – то. Ділова телефонна розмова в роботі установи чи закладу аж ніяк не може турбувати, бо вона для цього й призначена.

Примітка: 1. Поздоровити по телефону зі святом чи сімейною подією можна лише близьких друзів і знайомих. Людей, з якими ви підтримуєте офіційні стосунки, вітати слід особисто.

. 2. Висловлювати співчуття по телефону неприпустимо, лише особисто або листом.

3.Просити про послугу по телефону можна. Але при нагоді подяку варто повторити в особистій розмові.

4.При розмові не повчайте, не нарікайте на свої неприємності, хворобу, родичів.

 

5. Виділяють такі найважливіші жанри публічного мовлення: промова, доповідь, лекція, виступ. Промова – це усний виступ із метою висвітлення певної інформації. Розрізняють такі промови: мітингова, агітаційна, ділова, ювілейна.

Лекція є однією з форм пропаганди, передачі,роз’яснення суто наукових, науково_ навчальних, науково_ популярних та ін. знань шляхом викладу навчального матеріалу, наукової теми. Є такі види лекцій: навчально – програмова, настановча, оглядова, лекція спецкурсу.

Доповідь – одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Є такі види доповідей: звітна, ділова.

 

6. В основу текстів офіційно – ділового стилю покладена загальновживана стилістично нейтральна лексика. При укладанні ділових паперів слід віддавати перевагу книжним словам, які позбавлені емоційного забарвлення.

 

Значну частину лексики української мови становлять іншомовні слова, запозичені як із слов’янських, так і неслов’янських мов. Щоб правильно вживати іншомовні слова, варто дотримуватися таких правил:

1.Не ставити у тексті іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові.

2.Вживання іншомовного слова в діловодстві допустиме лише в тому значенні, в якому воно зафіксоване в словниках і має міжнародне значення..

3.Не слід користуватися в одному і тому ж документі іншомовним словом і його українським відповідником на позначення того самого поняття

 

Термін – це спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з будь - якої галузі знання - науки, техніки, політики, мистецтва. Терміни позбавлені образності, позначають як абстрактні поняття, так і конкретні спеціальні предмети. Терміни повинні вживатися лише в одному, зафіксованому у словнику значенні.

Професіоналізми – це слова або вислови, властиві для мови певної вузької професійної групи людей, поставлених в особливі умови життя. Професіоналізми виникають, коли та чи інша професія, спеціальність не має розвиненої термінології або існують розмовні неофіційні замінники у даній галузі. Професіоналізми не бажано вживати в усному професійному мовленні, а в писемному вони неприпустимі

 

Розділ 2

 

Практичний курс з дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)"

 

Практичне заняття 1

 

Тема: Норми української літературної мови. Стилі літературної мови. Офіційно – діловий стиль, його мовні особливості, підстилі ОДС. Написання цифр, чисел, символів у діловому мовленні. Мовний етикет у писемному діловому мовленні. Правила скорочень слів у діловому мовленні.

Документи щодо особового складу.

 

Контрольні питання:

1. Що таке мовна норма? Які є мовні норми? Навести приклади.

2. Які функціональні стилі української літературної мови ви знаєте?

3. Офіційно – діловий стиль, його мовні особливості.

4. Які є підстилі ОДС?

5. Як пишуться цифри та символи в діловому мовленні?

6. Які є види скорочень? Наведіть приклади. Які є правила скорочень?

7. Мовний етикет у писемному професійному мовленні.

 

Література

1.Бабич Н.Д Культура фахового мовлення: Навчальний посібник /Н.Д.Бабич.-Чернівці: Книги- хх1, 2005.

2.Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник- довідник /C.І.Головащук -К.: Вища школа,1995.

3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика/М.І.Пентилюк.-К.: Либідь, 1992.

 

 

Правописний практикум

1. Повторіть правила вживання апострофа та м’якого знака. Запишіть слова:

Комп...ютер. дез...інформація, волин...с...кий, в...язкий, Лук...ян, зв...язок, об...єднання, дев...ять, п...ять, чотир...ма, тр...ома, без...ядерний, св...то, село Орв...яниця, розв...язувати.

 

2.Запишіть правильно слова:

будь(хто), хто(небудь), чий(небудь), хтозна(який), казна(з ким), казна(при кому), який(небудь), будь(на чому), будь(що).

 

3.Запишіть слова українською мовою:

Лиссабон, анналы, тонна, миллион, шоссе, ванна, мирра, булла, либретто, панно, телеграмма, мадонна, профессия.

 

Практичне заняття 2

 

Тема: Документ – основний вид офіційно – ділового стилю.Класифікація документів. Реквізити документів. Види документів за призначенням (довідково -інформаційні, обліково -фінансові).

 

Контрольні питання:

1.Що таке документ? Які ви знаєте визначення цього терміну?

2.За чим класифікуються документи?

3.Як класифікуються документи за змістом?

4.Які є види документів за призначенням? Наведіть приклад кадрових документів.

5.Які документи належать до інформаційних?

6.Наведіть приклад обліково – фінансових документів.

7.Які документи належать до розпорядчих?

8.Що таке реквізит документа? Назвіть основні та допоміжні реквізити.

9.Що називається бланком та формуляром документа?

10.Які є підстилі ОДС?

 

Література

1.Ботвина Н.В. Офіційно – діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник/ Н.В.Ботвина - К.: Артек, 1998.

2.Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери /С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук.- К.: А.С.К., 1998.

3.Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова/М.Г.Зубков.-Х.: Торсінг., 2001.

4.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення/С.В.Шевчук.- К.: Літера, 2000.

 

 

Навчальні завдання до теми

1.Вкажіть на різницю між поняттями “ документалістика” та “справочинство”.

 

2. Пригадайте і назвіть документальні джерела княжої України Х-Х1У ст.

 

3.Оформіть у документах такі реквізити: дата, підпис, адресат.

 

4 .Продовжіть речення:

До розпорядчих документів належать:...

Службові записки належать до...

Резюме відрізняється від автобіографії...

Реквізити доручення:...

Звіт – це документ...

За походженням документи є:...

До кадрових документів належать:...

 

5.У яких видах документів реквізит “заголовок”:

а) ніколи не ставиться;

б) не обов’язковий, але може бути;

в) обов’язковий.

6. Назвіть реквізити, які обов’язкові у дорученні.

7. Назвіть документи, у яких відсутні такі реквізити:

а) “ назва”;

б) “гриф затвердження”;

в) “заголовок”;

г) “додатки”.

 

Ділове мовлення

 

9. Відредагуйте формулювання:

Заява - це довідково- інформаційний документ, адресований приватній особі, у якому викладається певна пропозиція з її коротким обґрунтуванням.

Характеристика – документ, у якому в неофіційній формі викладено власну думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи.

Автобіографія – документ, у якому особа повідомляє основні факти функціонування установи, у якій вона працює.

 

10 .Прочитайте текст документа

Студенти 12- ї групи спеціальності “ Історія, правознавство” не з’явилися на заняття з української мови 6.03.10 тому, що в розкладі своєчасно не виставили цей предмет.

Визначте, який це документ за: а) найменуванням; б) призначенням; в) походженням; г) місцем виникнення.

 

11. Прочитайте документ, відредагуйте текст, допишіть відсутні відомості.

Доручення

Я, Кравець Микола Петрович, доручаю своєму другу Вітренко І.І. одержати мою стипендію за березень місяць.

27 березня 2010 року (підпис) М.П. Кравець

 

Підпис студента Кравця засвідчую:

Декан історичного факультету Я.Т. Приходько

 

Визначте, який це документ за: а)походженням; б) призначенням.

 

Правописний практикум

1 .Поставте іменники в Р.відм. однини.

Відмінок, парламент, часопис, клас, аудитор, рік, вік, текст, монітор, стенд, корпус, документ, банк, Луцьк, вираз.

2. Утворіть форму родового відмінка множини:

А: Засідання, школа, бандероль, безодня, книгозбірня, відкриття, угіддя, вечеря.

Б: Видання, галузь, відповідь, суддя, копалини, поверхня, металопокриття.

3. Повторіть правопис складних слів. Запишіть правильно слова.

Десяти/ поверховий, чотирьох /томний, двох/значне число, п’ят-десяти/річчя, шестидесяти, сіморазовий, фізико/математичний, кисло /солодкий,всесвітньо/відомий, політико/економічний, соціально/побутовий, загально/державний, мало/населений, цивільно/правовий, друже/любний, південно/східний, жовто/гарячий, військово/зобов’язаний, часто/вживаний.

 

4. Від поданих слів утворіть слова за допомогою суфіксів –ськ(ий), -ств(о).

Черемош, Дрогобич, Прага, Черкаси, Розлуки, Рига, латиш, тюрк, гігант, Гамбург, волох, Галич, Случ, киргиз, товариш, студент, інтелігент.

5.Запишіть графічно: література, метр, міліметр, матеріали, мистецтво, місце народження, полковник, село, селище міського типу, площа, сторінка, комітет, документ, зібрання, інший.

 

 

Практикум з культури мови

 

1.Утворіть сполучення “ прийменник + іменник” за допомогою прийменників по, на, за, від, в(у), через, після, з.

А. Ім’я, професія, замовлення, адреса, народження, вимога, час, освіта, потреба.

Б. Зразок, обставини, автор, використання, доказ, бажання, справи, список, думки, закон.

 

2. Відредагуйте речення:

Більша частина активу осталася і продовжують свою роботу. Роботу відложили на місяць. Місцеві власті заборонили проведення зустрічей. На жаль, справи не змінюються у кращу сторону. Двері закриваються, слідуючи станція “Площа Шевченко”. На святкування ювілею школи зібралося багато бувших випускників. Через дві неділі я маю їхати у зарубіжну командировку.

3. Прорецензуйте мовлення учнів у наведених висловленнях.

Правильне виключення комп’ютера, короче, складається з наступних дєйствій: сохраняють на диску чи дискету результати роботи, потом закривають всі програми, потом диски чи дискети виймають, потом виключають комп’ютер відповідно з вимогами і всі пристрої, що були в роботі.

 

4. Виправте помилки, пов’язані з порушенням норм керування.

Оплачувати за послуги, платити рахунок, інформувати начальникові, дякувати Вас, зазнати невдачу, вживати заходи, хворіти грипом, ігноруввати пропозицією, додержувати тишу, читати на англійській мові, їхати на автобусі, йти по вулиці, діяти всупереч пропозиції.

Практичне заняття 3

Тема: Культура усного професійного мовлення. Суть і види усного мовлення. Вимоги до усного мовлення. Міжперсональне професійне мовлення (ділова бесіда, нарада, ділова телефонна розмова). Види публічних виступів(промова, доповідь,лекція). Невербальні засоби спілкування. Терміни та професіоналізми в діловому мовленні. Розпорядчі документи

 

 

Контрольні питання:

1.Назвіть види усного професійного мовлення. У яких ситуаціях воно відбувається?

2.Які вимоги існують до усного професійного спілкування?

3.Назвіть елементи ділової бесіди.

5. Які вимоги ставляться перед керівником установи, закладу під час проведення наради?

6. Як правильно організувати ділову нараду? Які є види нарад?

7. Які форми звертання властиві діловому спілкуванню?

8. Як використовуються пара лінгвістичні засоби у діловому спілкуванні?

9. Які існують етикетні формули? Наведіть приклад.

10. Які є види публічних виступів? Які є промови?

11. Що таке термін? Яка різниця між терміном та професіоналізмом?

 

 

Література

1. Бабич Н.Д. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник/Н.Д.Бабич.- Чернівці: Книги-ХХ1, 2005.

2. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення/Т.Б.Гриценко –К.: Центр навчальної літератури, 2008.

3. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування /А.П.Загнітко, І.Г.Данилюк.- Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”,2004.

4. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова./М.Г.Зубков – Х.: Торсінг, 2004.

 

 

Ділове мовлення

1. Напишіть наказ по факультету, на якому ви навчаєтеся, про призначення студентові Шевченківської стипендії та про відрахування двох студентів з університету.

2. Відредагуйте формуляр - зразок документа. Визначте, який це документ за найменуванням, походженням, місцем виникнення.

Назва організації, підприємства

Назва виду документа

Заголовок (щодо особового складу) дата

Номер місце укладання

Констатуюча частина тексту:

Підстава:…

Розпорядча частина тексту:

Наказую:

Прізвище, ім’я, по батькові особи, на яку поширюється дія цього наказу, відповідна посада, дата зарахування (переведення, звільнення), термін, на який зараховується особа на певну посаду, умови.

Дата Підпис

Практикум з культури мови

1. Виправте стилістичні помилки.

Я живу по вулиці Грушевського. Сьогодні на дошку Пошани повісили Ковальова.

У збиранні врожаю приймали участь не тільки жителі села, а й школярі школи. Через те, що я захворів, мене лічив доктор. Вони стояли на вірній дорозі. Представники делегацій заключили договір про співпрацю. У засіданні приймали участь представники вищих організацій. Сучасні форми переписки склалися понад сто років тому.

 

2.Побудуйте правильно словосполучення, використовуючи слова, подані в дужках, та ставлячи іменники у потрібному відмінку.

Подати заяву (про, на, по – звільнення). Рішення прийнято (відповідно до, відповідно з, відповідно до, згідно з - наказ).Робота виконана(з, по, відповідно до – інструкція).

Розділ 3

Автобіографія

Я, Савчук Наталія Іванівна, народилася 19 січня 1981 року в м. Рівному.

У 1988 році пішла до першого класу загальноосвітньої школи №1 м.Рівного, яку закінчила в 1999 році.

Під час навчання у школі брала активну участь у спортивних змаганнях з гімнастики, за що неодноразово отримувала призові місця.

1999 року вступила до Національного медичного університету ім.Богомольця, який закінчила 2005 року.

Із 2005 року працюю лікарем міської лікарні №5 м. Києва.

Склад сім’ї:

чоловік –Савчук Назар Миколайович, 1978 року народження, підприємець;

син- Савчук Ілля Назарович, 2009 року народження.

23 липня 2012 року Підпис

Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу, яка бажає зайняти певну вакансію.

Сьогодні однаково поширеними стали паперові й електронні резюме.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст, що містить таку інформацію:

- домашня адреса, телефон;

- прізвище, ім’я та по батькові особи, яка складає резюме;

- мета складання резюме;

- досвід роботи;

- освіта;

- знання мов;

- інша інформація на вимогу роботодавця.

Резюме повинно бути детальним, точним, але лаконічним. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Як правило, цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Пам’ятайте: із тексту резюме має вимальовуватися образ автора – досвідченого, надійного, сумлінного працівника.

 

 

Резюме

Вул. Миру, 43, кв. 95 тел. 432674

м. Рівне- 23

33023

Ольга Назарук

Мета: заміщення вакансії доцента кафедри вищої математики Донецького педагогічного університету.

Особисті дані: українка,1974 року народження, одружена; маю дочку семи років.

Освіта: 1992 – 1997рр. – математичний факультет Донецького педагогічного університету;

1997 – 2000 рр. – аспірантура при Донецькому педагогічному університеті. Маю науковий ступінь кандидата математичних наук.

Досвід: 2000 – 2003рр. – викладач кафедри вищої математики;

2004 –2008 – старший викладач кафедри вищої математики.

Заява – це документ, який містить прохання особи (особиста заява) або установи (службова заява) щодо здійснення своїх прав або захисту своїх інтересів.

Реквізити:

1. Адресат (назва установи або посада та ініціали керівника, на ім’я яких подається заява).

2. Адресант (назва установи або посада, ініціали (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою).

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності.

6. Дата.

7. Підпис.

Деканові факультету української філології

Рівненського державного гуманітарного університету

проф.Стасюку М.П.

студентки 2 –го курсу, гр. У - 23

Красько Марії Іванівни

Заява

Прошу звільнити мене від занять з 12 до 16 жовтня через хворобу. Довідка додається.

12. 10. 2012 Підпис

Характеристика – це документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається характеристика; рік або повна дата народження; посада; якщо треба – місце проживання).

3. Текст, який містить такі відомості:

- трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на цій посаді);

- ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення, заохочення та покарання);

- моральні якості (риси характеру, ставлення до інших членів колективу);

- висновки;

- призначення характеристики (при потребі).

4. Дата складання.

5. Підпис керівника установи (при потребі – інших відповідальних осіб).

6. Печатка.

Характеристика оформляється на стандартному аркуші паперу у двох примірниках: перший видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи.

 

Характеристика

Кедрука В’ячеслава Петровича,

вчителя історії та правознавства

ЗОШ №4 м. Рівного,

1979 року народження, освіта вища

Кедрук С.П. працює на посаді вчителя з 2005 року. У 2004 році закінчив Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю “Історія, правознавство”.

З відповідальністю ставиться до роботи. Покладені на нього обов’язки виконує сумлінно. Має високий професійний рівень з питань методики викладання історії, позакласної роботи, проведення цікавих масових заходів.

Очолює роботу методоб’єднання учителів історії району. Шляхом використання інноваційних методів та прийомів у викладанні історії досяг високих результатів: шкільна команда, очолювана ним, займала неодноразово призові місця на районних та обласних олімпіадах з історії.

Постійно підвищує свою кваліфікацію. Неодноразово проходив місячні курси удосконалення педагогічної майстерності.

Користується повагою й авторитетом у членів колективу, учнів та їх батьків.

Характеристика призначена для подання до атестаційної комісії з метою розгляду питання присвоєння Кедруку С.П. вищої кваліфікаційної категорії.

Директор ЗОШ №4 Л.І.Нечипорук

Голова профспілки О.Б. Непеляк

Доповідна записка – це документ на ім’я керівника установи, в якому повідомляється про певний факт, подію, подається звіт про виконання службових доручень або взятих на себе зобов’язань. Зміст доповідної записки повинен бути точним і лаконічним; для зручності поділяється на частини. У кінці подаються висновки та пропозиції.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Посада, прізвище та ініціали керівника, якому вона подається.

4. Текст.

5. Посада, прізвище та ініціали особи, яка подає записку (може розташовуватися після адресата).

6. Дата складання.

7. Підпис.

 

Деканові факультету математики

Львівського педагогічного інституту

доц. Ковальчуку П.М.

доцента кафедри вищої математики

Діброва Д.Д.

Доповідна записка

Доводжу до Вашого відома, що студент 3 –го курсу Кравець М.О. упродовж 5 семестру пропустив 34 академічні години без поважних причин, не реагує на зауваження. Прошу вжити заходів до студента Кравця М.О.

 

22.10.2011 Підпис

Пояснювальна записка – це документ особистого характеру, в якому пояснюються певні дії особи (найчастіше – порушення дисципліни, невиконання роботи).

Пояснювальна записка пишеться працівником на вимогу адміністрації, в деяких випадках – з ініціативи підлеглого. Пояснювальна записка, яка не виходить за межі установи, оформляється на бланку або стандартному аркуші із зазначенням таких реквізитів:

1. Адресата.

2. Назви виду документа.

3. Прізвища (адреси) адресанта.

4. Заголовка.

5. Тексту.

6. Дати складання.

7. Підпису.

Якщо записка направляється за межі установи, її оформляють на бланку і реєструють.

 

Деканові факультету української філології

доц. Новаку М.М.

старости групи У- 23

Васьковської О.Д.

Пояснювальна записка

Студенти групи У –23 факультету української філології не з’явилися 12 листопада на практичне заняття з філософії, оскільки були на екскурсії в м. Львові.

13.11.2011 Підпис

 

Службовий лист – це найпоширеніший вид документації, один із способів обміну інформацією.

Службові листи належать до основних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, установами, фірмами та закладами.

За функціональними ознаками службові листи поділяють на такі, що потребують відповіді, і такі, що її не потребують.

До листів, що потребують відповіді, належать: листи – прохання, листи – звернення, листи – пропозиції, листи – запит