Короткий словник історичних термінів

Автономія – самостійне управління певною частиною держави, що здійснюється в межах загальнодержавної конституції.

Агресія - застосування збройної сили однією або кількома державами проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави, народу, застосування збройної сили будь – яким іншим чином, несумісне зі Статутом ООН.

Барщина - форма феодальної земельної ренти; безкоштовна примусова праця феодально залежного селянина, який використовував власний інвентар, працюючи на користь феодала.

Більшовизм – течія політичної думки, що оформилась у 1903 році внаслідок боротьби російських марксистів за створення партії.

Блокада -військова, економічна або політична ізоляція.

Буржуазія – термін, який спочатку вживався для позначення вільних городян середньовічного французького міста, а пізніше - середнього класу у Франції та інших країнах.

Бюрократія -привілейований прошарок у суспільстві, що спеціалізувався на управлінні державою.

Вандали - група давньогерманських племен.

Вибори - форма здійснення виборчого права.

Війна - надзвичайний стан, до якого спонукають націю, державу чи світову спільноту міждержавні суперечності, що нагромадилися на попередніх етапах суспільного розвитку.

Вікінги - учасники морських торговельно – загарбницьких і завойовницьких походів кінця VIII серед. ХІ ст.. На русі їх називали варягами, в Західній Європі – норманами.

”Воєнний комунізм” – державна політика надзвичайних заходів, запроваджених більшовицьким урядом Радянської Росії в період з 1918 по 1921 рр.

Геноцид -- сукупність дій, або політика, спрямовані цілковито або частково на винищення національної, етнічної, расової, релігійної або соціальної спільності людей.

Гільдія – асоціації періоду раннього західноєвропейського середньовіччя (Х ст..) у формі духовних чи світських об’єднань населення.

Грамоти – найпоширеніша форма актових, справочинних, особових документів часів середньовіччя.

Данина – натуральний або грошовий податок із підкорених племен і народів.

Дворянство – стан світських землевласників, які мали спадкові привілеї; разом із духовенством становили панівний клас у феодальному суспільстві.

Деколонізація – термін. Що набув великого поширення наприк. 50 – х рр., для позначення процесу визволення країн і народів “третього світу” від колоніального гноблення і набуття ними державного суверенітету.

Демократія – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою.

Етнос – стійка, історично сформована на певній території спільність людей – плем’я, народність, нація, - що мають спільні риси, усталені особливості культури та психічного складу, а також усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших подібних утворень, фіксовані у етнонімі.

Жовтневий більшовицький переворот – захоплення влади більшовиками в ході в ході збройного повстання в Петрограді 24 –25.10.1917р.

Заколот, путч – збройний авантюрний виступ групи змовників, здебільшого реакційної вояччини, які не мають опертя і підтримки в масах, з метою вчинити державний переворот.

Інавгурація – урочиста церемонія введення на посаду глави держави або посвячення у вищий духовний сан.

Історіографія – спеціальна галузь наукових знань, що вивчає історію історичної науки.

Касти - ендогамні групи людей (шлюби укладалися лише всередині касти), замкнені соціальні стани, кожен з яких посідає певне місце в суспільній ієрархії.

Клерикалізм – суспільно – політична течія, яка домагається провідної ролі релігії і церкви в політичному й духовному житті суспільства.

Конфронтація - протиборство, протистояння, зіткнення соціальних систем, класових інтересів, ідейно – політичних принципів тощо.

Літописи – категорія нарративних (розповідних) джерел, характерною особливістю яких є виклад історичних подій у хронологічній послідовності за роками.

Магдебурзьке право – скодифіковані у ХІІІ ст.. норми звичаєвого права міста Магдебург (Німеччина), які пізніше запозичили інші міста Німеччини, а пізніше Польщі, Чехії, Угорщини.

Магія – сукупність обрядів і ритуалів, пов’язаних із вірою в можливість людини впливати на природний хід подій, довкілля, тварин тощо.

Мафія – таємна організація, що виникла наприк. ХVIII ст. в Сицилії, спочатку як форма організованої самооборони проти загарбників.

Метрополії - 1. У Давній Греції назва міст – держав (поліси) щодо заснованих ними поселень в інших землях. 2. Держави, які мають колонії.

Монархія – форма управління державою, за якою найвища влада цілковито або частково зосереджена в руках єдиної особи монарха і є здебільшого спадкованою; держава з такою формою правління.

Народ – 1. Усе населення країни. 2. Та чи інша етнічна група. 3. Певна соціальна спільність.

Націоналізм – радикальний політичний напрям; ідеологія, соціальна практика, світогляд, відповідно до яких нація вважається головним і вирішальним чинником історії; її інтересам підпорядковані всі елементи суспільного життя.

Опричнина – система внутрішньополітичних заходів уряду Івана IV Грозного, що здійснювалися в 1565 – 1584 рр. у Росії.

Організація Об’єднаних Націй – міжнародна організація держав, створена для підтримки і зміцнення миру, безпеки й розвитку співробітництва між країнами.

Папа Римський -- глава католицької церкви і держави Ватикан.

Парламент – назва найвищого загальнонаціонального виборного представницького і законодавчого органу державної влади, що діє на постійній основі.

Патріархат – доба в розвитку первіснообщинного ладу, що прийшла на зміну матріархату і характеризувалася панівним становищем чоловіків у сім’ї, господарстві та суспільстві.

Перебудова – політика перетворень в СРСР упродовж 1985 – 1991 рр., спрямована на оновлення життя країни.

Політика – сфера відносин суспільних класів, націй, верств, страт та інших історичних спільнот, яка визначається їхніми інтересами й цілями, спрямованими на засвоєння, утримання й використання державної влади; одна з форм суспільної свідомості; діяльність органів державної влади, державного управління, партій, громадських об’єднань, організацій, рухів.

Політологія – галузь науки, що вивчає політичну організацію і політичне життя суспільства.

Пролетаріат – первісна назва робітничого класу, яка почала поширюватися в комуністичнійсоціалістичній літературі наприкінці ХVIII – на поч. ХІХ ст.

Пунічні війни – війни між Римом і Карфагеном за панування в Середземному морі (264 – 146 рр. до н.е., з перервами).

Пуритани – прихильники кальвінізму в Англії та Шотландії (XVI – XVII ст.); виражали інтереси буржуазії, боролися проти абсолютизму та церкви, вимагаючи очищення її від елементів католицизму.

Революція – 1. Докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового в розвитку явищ природи, суспільства чи пізнання. 2. Соціально – докорінний переворот в соціально – економічному й політичному житті суспільства, спосіб переходу від одного якісного устрою суспільства до іншого, який забезпечує його поступальний розвиток, зміна віджилого суспільного ладу на новий, прогресивніший.

Республіка – форма політичного устрою, де джерелом усіх видів влади є народ і вищі органи державної влади обираються громадянами на певний термін.

Самодержавство – монархічна форма правління в Росії, за якої вся повнота влади належить царю.

Сепаратизм – прагнення спільнот, груп населення чи організацій до відокремлення, відособлення; рух за надання частині держави права автономії чи за її повне відокремлення й створення нової держави.

Сім чудес світу – давня назва найвідоміших пам’яток античного світу, до яких належать єгипетські піраміди, терасні “висячі сади” Семіраміди у Вавилоні (VI – IX ст.. до н.е.), храм Артеміди в Ефесі (бл. 550 р. до н. е.), Мавзолей у Галікарнасі (серед. IV до н.е.), статуя Геліоса на о. Родос – Колос Родоський (бл. 292 – 280 рр. до н. е.), статуя Зевса Олімпійського в м. Олімпія (бл. 430 р. до н. е.), маяк в Олександрії (бл. 280 р. до н. е.).

Смерди – основна маса вільного сільського населення Давньої Русі ХІ – ХІІІ ст..

Соціалізм – учення про суспільний устрій, який характеризується такими рисами: усуспільнення усіх засобів виробництва; вони переходять під юрисдикцію суспільної влади; організацією виробництва і розподілом продуктів виробництва; декларуванням скасування класової структури суспільства та знищення експлуатації людини людиною.

СС – терористична організація німецьких фашистів.

Столітня війна – війна між Англією і Францією за панування у Фландрії, де вироблялося сукно.

Суверенітет – верховенство, повнота і зовнішня незалежність державної влади, які виявляються у відповідних формах будови та внутрішньої і зовнішньополітичної діяльності держави.

Суфражизм – термін, що позначає рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав, взагалі, за право брати участь у політичному житті.

“Талібан” – релігійно – політичний рух в ісламі; форма правління ісламською державою.

Тероризм – злочинна діяльність, що полягає в організації замахів, убивств, викрадень та інших насильницьких актів щодо політичних противників, передусім із числа офіційних державних осіб та громадсько - політичних діячів, з метою вчинити над ними розправу або шляхом залякування змусити змінити урядову чи партійну політику.

Урбанізація – історичний процес зростання ролі міст в економічному й культурному житті суспільства; процес зосередження промисловості й населення в переважно великих містах.

Утопічний соціалізм – вчення про ідеальне суспільство, засноване на спільній власності, обов’язковій праці, справедливому розподілі.

Фашизм – правоекстремістський ідейно – політичний рух, що виник у 1919 р. в Італії внаслідок національного невдоволення результатами першої світової війни, а також як реакція на економічну та політичну нестабільність і зростання ліворадикального руху в країні.

Фракція – організована група членів політичної партії, яка здійснює її політику, погоджує з нею свою діяльність у парламенті, органах місцевого самоврядування.

Халіфат – мусульманська феодальна теократія, очолювана верховним правителем халіфом, що поєднував світську та духовну владу.

Християнство – одна з трьох світових релігій (поряд з буддизмом та ісламом).

Червоний терор – офіційна політика придушення політичних і потенційних противників насильницькими методами, яку здійснювали більшовики в роки громадянської війни.

Шаріат – зведення правових і теологічних норм, які проголошені ісламом “вічним і незмінним” плодом божественних настановлень.

Юліанський календар – система літочислення, запроваджена римським імператором Юлієм Цезарем 46 р. до н.е., в якій чергуються три роки, кожний по 365 діб, та четвертий (високосний), що має 366 діб. Юліанський календар відстає від Григоріанського на одну добу за 128 років.

Ядерна зброя – сукупність ядерних боєприпасів, засобів їх доставки до цілі та засобів управління.

Язичництво – первісна релігія східних слов’ян, сутність якої полягала в обожненні сил природи й культі предків.

Яничари -- особливі підрозділи турецької армії, створені султаном Ураном у 1330 р. на базі регулярної піхоти з метою виховання для війська християнських дітей.

 

Етикетні мовні формули

Звертання

Пане!

Добродію!

Пані!

Добродійко!

Панове!

Шановне панство!

Колеги!

Вельмишановне товариство!

Дорогі друзі!

Господарю!

Шановна громадо!

Вітання

Доброго ранку, добрий ранок!

Доброго дня, добрий день!

Здрастуйте! Здорові будьте!

Доброго вечора! Добривечір!

Доброго здоров’я!

Привіт!

Вітаю!

Слава Україні! –Героям слава!

З Різдвом Христовим!

Христос Воскрес! – Воістину воскрес!

Поздоровляю Вас!

Прийміть найкращі вітання!

Сердечно вітаємо Вас з…

Зі святом Вас!

Наше щире вітання!

На здоров’я!

 

Побажання

Хай щастить Вам!

Щасливо! Щасливої дороги!

Щасливих Вам свят!

Хай здійсняться Ваші мрії!

Смачного!

Бажаю вам приємно провести свята!

 

Прощання

До побачення!

До зустрічі!

До завтра!

До неділі! До зустрічі в неділю!

Усього найкращого!

Бувайте здорові!

Дозвольте попрощатися!

Сподіваюся, ми незабаром побачимося.

Прощавайте!

Передавайте мої щирі вітання!

 

Згода

Добре!

Згода!

Гаразд!

Чудово!

Я не заперечую.

З радістю!

Домовились!

Мене це влаштовує!

Безумовно!

Ви маєте рацію!

 

Відмова

Дякую, не хочу.

Мені дуже шкода, але…

На (превеликий) жаль, ні

Шкодую, але ні

Шкодую, але я мушу відмовитися

На жаль, не можу …

 

Подяка

Дякую!

Спасибі!

Вельми Вам вдячна!

Дозвольте Вам подякувати!

Дуже дякую за Вашу турботу!

Спасибі, я Вам так зобов’язаний!

Дуже вдячні за вашу турботу!

Дякую Вам від щирого серця!

 

Прохання

Будьте люб’язні!

Будь ласка!

Коли Ваша ласка!

Даруйте, можна Вас попрохати…

Прошу Вас…

Чи не могли б Ви…

У мене є прохання…

Чи не бажаєте Ви…

Будьте ласкаві…

Маю до Вас прохання …

 

Вибачення

Я прошу вибачення

Я перепрошую

Вибачте, будь ласка

Прошу мене вибачити

Пробачте за турботу

 

Запрошення

Ласкаво просимо!

Запрошуємо Вас…

Будемо раді бачити Вас.

Будь ласка…

Щиро сподіваємося, що Ви погодитеся…

Проходьте, будь ласка. Прошу, проходьте.

Будьте люб’язні

 

Інші етикетні формули

Дозвольте познайомити Вас з…

Дозвольте відрекомендувати Вам…

Дозвольте нагадати…

Раді Вас бачити…

Дуже приємно! (кажуть, коли знайомляться)

Повідомляємо Вам, що…

Принагідно я хотів би…

Я Вас розумію

Дозвольте висловити мою думку щодо…

Дозвольте Вам запропонувати …