Використання фізичних величин

В тексті рукопису слід вживати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх назви і позначення наведені в табл. 4.2.

Під час наведення ряду числових значень фізичної величини, які виражені однією і тією самою одиницею, їх позначення зазначають тільки за останнім числовим значенням.

Наприклад:

1,0; 1,5; 2,0; 2,5мм.

Наприклад:

Від 1 до 2 мм.

Від 10 до 100 кг.

Не метричні одиниці довжини (верста, сажень, аршин та ін.), площа, об'єм (фут, відро, чарка та ін.) і маса (пуд, фунт, доля та ін.) наведені в табл. 4.3.

Британські та американські одиниці виміру (дюйм, фут, ярд, миля та ін.) наведені в табл. 4.4.

Для утворення десяткових кратних і часткових одиниць застосовують приставки і множини (табл. 4.5.).

 

Таблиця 4.2. Таблиці одиниць міжнародної системи СІ

Величина	Одиниця
Найменування	Позначення
українське	міжнародне
1. Основні одиниці СІ
Довжина Маса Час Сила електричного струму Термодинамічна температура Сила світла Кількість речовини	метр кілограм секунда ампер кельвін кандела моль	м кг с А К кд моль	m kg s A K cd mol
2. Додаткові одиниці СІ
Плоский кут Тілесний кут	радіан стерадіан	рад ср	rad sr
3. Похідні одиниці СІ	Вираз через одиниці СІ
Частоти Сила Тиск Енергія, робота, кількість теплоти Потужність, потік енергії Кількість електрики, електричний заряд Електрична напруга, електричний потенціал Електрична ємність Електричний опір Електрична провідність Потік магнітної індукції Магнітна індукція Індуктивність Світловий потік Освітленість	герц ньютон паскаль джоуль   ватт кулон   вольт   фарада ом сіменс вебер тесла генрі люмен люкс	Гц Н Па Дж   Вт Кл   Вт   Ф Ом См Вб Т Г лм лк	- - Н/м^2 Нм   Дж/с Ас   Вт/а   Кл/В В/А А/В В/с Вб/м^2 Вб/А - -

Таблиця 4.3. Не метричні одиниці (значення СІ - наближені)

Назва одиниці	Значення в одиницях СІ	Назва одиниці	Значення в одиницях СІ
1. Довжина	3. Об’єм, місткість
верста сажень сотка аршин вершок фут дюйм лінія точка	1,0668 2,1336 21,336 0,7112м = 711,2 мм 44,45мм 0,3048 м = 304,8 мм 25,4 мм 2,54 мм 0,254 мм	сажень кубічний аркуш кубічний вершок кубічний фут кубічний дюйм кубічний відро штоф пляшка винна пляшка горілчана чарка четверть (для сипучих матеріалів) четверик   гарнець	9,713 м^3 0,3597 м^3 87,824 см^3 28,317 дм^3 16,387 см^3 12,299 л 1,230 л 0,7687 л 0,6150 л   123,0 см^3 0,2099 м^3   0,2624 м^3 = 26,24 л 3,280 л
2. Площа
верста квадратна десятина сажень квадратна аршин квадратний вершок квадратний фут квадратний дюйм квадратний лінія квадратна	1,138 км^2 10925м^2 4,552 м^2 0,5058 м^2   19,758 см^2   9,290 дм^2 6,452 см^2 6,452 мм^2
4. Маса
берковець пуд фунт лот золотник доля	163,8 кг 16,38 кг 0,4095 кг 12,80 г 4,266 г 44,43 мг

 

 

БРИТАНСЬКІ ТА АМЕРИКАНСЬКІ ОДИНИЦІ ВИМІРУ. МЕТРИЧНІ ОДИНИЦІ.

Одиниці довжини

1 дюйм.....................................................................................	25,4 мм
1 фут = 12 дюймів..................................................................	304,8 мм
1 ярд = 3 фути = 36 дюймів...................................................	91,44 см
1 миля (сухопутна) = 1760 ярдів = 5280 футів....................	1609 м
1 миля (морська) = 6080 фут.................................................	1853,2 м

Одиниці площі

1 кв.дюйм.................................................................................	6,45 см^2
1 кв. фут = 144 кв. дюймів.....................................................	0,093 м^2
1 кв. ярд = 9 кв. футів = 1296 кв. дюймів.............................	0,836 м^2
1 акр = 4840 кв. ярдів = 43560 кв. футів...............................	4047 м^2
1 кв. миля = 640 акрів............................................................	258,99 га

Одиниці об’єму

1 куб. дюймів..........................................................................	16,38 см^3
1 куб. фут = 1728 куб. дюйма................................................	0,028 м^3
1 куб. ярд = 27 куб. футів.......................................................	0,76 м^3

Одиниці виміру сипких речовин

1 брит. рідинна унція..............................................................	0,028 л.
1 брит. пінта = 20 брит. рідинним унціям = 1,2 амер. пінт..	0,57 л
1 брит. кварта = 2 брит. пінтам = 20 брит. рідинним унціям = 1,2 амер. квартам....................................................	1,14 л
1 брит. галон = 4 брит. квартам = 8 брит. пінтам = 160 брит. унціям = 1,2 амер галон..............................................	4,55 л
1 амер. рідинна унція.............................................................	0,029 л
1 амер. пінта = 16 амер. рідинним унціям = 0,83 брит. пінти..........................................................................................	0,473 л
1 амер. кварта = 2 амер. пінтам = 32 амер. рідинним унціям = 0,83 брит. кварти............................................................	0,946 л
1 амер. галон = 4 амер. квартам = 0,83 брит. галона............	3,79 л

Одиниці маси

1 гран*......................................................................................	64,8 мг
1 драм* = 27,34 грана..............................................................	1,77 г
1 унція* = 16 драмам* = 437,5 грамам................................	28,35 г
1 фунт* = 16 унціям -= 256 драмам = 7 000 грамам*..........	456,3 г
1 брит. центнер = 112 фунтам*............................................	50,8 г
1 амер. центнер = 100 фунтам*............................................	45,36 г
1 брит. тонна = 20 брит. центнерам - 2 240 фунтам*..........	1,016 г
1 амер. тонна =- 20 амер. центнерам = 2 000 фунтам.........	0,907 г
1 гран (аптекарський) = 1 грану*.........................................	64,8 г
1 драм (аптекарський) = 60 гранам......................................	3,89 г
1 унція (аптекарська) = 80 драмам (аптекарським)^=480 гранам.....................................................................................	31,1 г
1 фунт (аптекарський) = 12 унціям (аптекарським) = 96 драмам (аптекарським) = 5 760 гранам = 0,823 фунта*.............	373,27 г

__________________________________________________________________

*Британська система одиниць виміру ваги (для всіх товарів, крім благородних металів, коштовного каміння та аптекарських товарів).

Таблиця 4.9. Приставки і множини для утворення

десяткових кратних і долевих одиниць

Назва	Позначення	Множник	Назва	Позначення	Множник
українське	міжнародне	українське	міжнародне
тера	Т	Т	10^12	санті	С	C	10^-2
гіга	Г	G	10^9	мілі	С	m	10^-3
мега	М	M	10^6	мікро	мк	μ	10^-6
кіло	К	k	10^3	нано	н	n	10^-9
гекто	Г	h	10^2	піко	п	p	10^-12
дека	да	da	10^1	фемто	ф	f	10^-15
деці	д	d	10^-1	ато	а	a	10^-18

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РУКОПИСУ

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Рукопис оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використовувати папір форматів у межах 203х288 до 210х297мм. Формати паперу наведено в табл. 5.1.

 

Таблиця 5.1. Формати паперу нормованих рядів А, В і С

Основні форми	Допоміжні форми
А	В	С
Смвол формату	Виміри аркуша, мм	Смвол формату	Виміри аркуша, мм	Смвол формату	Виміри аркуша, мм
(4АО)	1682х2378	-	-	-	-
(2АО)	1189х1682	-	-	-	-
АО	841х1189	ВО	1000х1414	СО	917х1297
А1	594х841	В1	707х1000	СІ	648х917
А2	420х594	В2	500х707	С2	458х648
АЗ	297х420	ВЗ	353х500	СЗ	324х458
А4	210х297	В4	250х353	С4	229х324
А5	148х210	В5	176х250	С5	162х229
А6	105х148	В6	125х176	С6	114х162
А7	74х105	В7	88х125	С7	81х114
А8	52х74	В8	62х88	С8	57х81
А9	37х52	В9	44х62	С9	40х57
А10	25х37	В10	31х44	С10	28х40

Рукопис виконують машинописним або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу. Друкують через два інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Менша кількість рядків допускається на початкових і кінцевих сторінках, перед заголовком і т.п. Абзацний відступ повинен дорівнювати п'яти знакам.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Висота літер і цифр повинна бути не меншою, ніж 1.8 мм.

Текст слід друкувати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору. Кількість виправлень не повинна перевищувати двох на одній сторінці.

Вилучені рядки повинні бути акуратно заклеєні. Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову рукопису, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву. Скорочення слів і словосполучень проводять згідно з чинними стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

При вичитуванні тексту користуються коректурними знаками (див. розділ 4).

Цитати. Тексти цитати повинні точно відповідати джерелу, з якого вона взята. При відсутності першоджерела дозволяється цитувати автора, які приводяться в інших джерелах. В цьому випадку посиланню на джерело цитування передують слова Цит по:.

 

 

РУБРИКАЦІЯ ТА НУМЕРАЦІЯ ТЕКСТУ

Текст, якщо це необхідно, поділяють на розділи. Останні можна поділяти на пункти або підрозділи і пункти. Пункти, за необхідності, можуть поділятися на підпункти. При поділі тексту на пункти і підпун­кти необхідно, щоб кожний пункт мав завершену інформацію. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.

Заголовки повинні чітко і коротко відображати зміст розділів, підрозділів. Як правило, в підпорядкованих заголовках рекомендують повторяти загальних слів старших рубрик. Наприклад:

Рекомендується: Розділ 1. Екологія лісових фітоценозів 1.1. Загальні поняття 1.2. Закономірності дії

Не рекомендується: Розділ 1. Екологія лісових фітоценозів 1.1. Загальні поняття про екологію лісових фітоценозів 1.2. Закономірності дії факторів середовища лісових фітоценозів

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовку не рекомендується. Крапку в кінці назв рубрик не ставлять. Зберігають лише інші розділові знаки: крапки (...), знак питання (?) чи знак оклику (!).

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку N.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозді­лу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти кра­пка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, напри­клад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

 

 

ТАБЛИЦІ

Таблиці застосовують для кращого унаочнення і зручності порів­няння показників. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиць.

Таблиця _______-. Назва таблиці

номер

Заголовки

Головка граф

Підзаголовки

граф

 

Рядки

 

 

Боковик (графи для Графи (колонки)

заголовків рядків)

 

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблиці.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При поділі таблиць на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. Слово "Таблиця _" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці; над іншими частинами пишуть "Продовження таблиці _" з зазначенням номера таблиці.

Кожна таблиця повинна мати тематичний і нумераційний заголовки, які розміщують над таблицею. Заголовок має бути стислим і відбивати зміст таблиці.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами за порядком у межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. У дисертації слово "таблиця" ставлять з правої сторони над її назвою.

Заголовки граф починають з великої літери, а підзаголовки з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великих, якщо вони є самостійними. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині. Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не рекомендується.

Графу з порядковими номерами рядків до таблиць включати не треба. Таблиці повинні мати мінімальну кількість ярусів в головці та максимальний лаконізм кожного заголовка. Позначення одиниці вимірювання (га, м³, м², тощо), загальної для всіх даних у рядку, слід наводити після назви таблиці. Якщо числові значення величини у графах таблиці позначаються у різних одиницях вели­чин, то їхні позначення подають у підзаголовку кожної графи.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі - лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Залишати незаповнені місця в таблиці не рекомендується.

Якщо необхідно зазначити, що число надзвичайно мале, використовують наступні позначення:

0,0 - число значно менше одної десятої;

0,00 - число значно менше однієї сотої, і т.д.

Числа в таблицях розбивають пробілами на цифрові групи, як і в тексті. Наприклад:

50 185 4 050

4 208 280

57 319 50

Крапки в пробілах ставити забороняється.

При наявності у стандарті невеликого за обсягом цифрового матеріалу його недоцільно оформляти у вигляді таблиці, а слід да­вати у вигляді тексту (висновки). При цьому цифрові дані розташовують у вигляді колонок. Наприклад:

 

Тип лісорослинних умов	Сокопродуктивність, %
Свіжий субір, Вз	100,0
Свіжий сугруд, Сз	110,4
Вологий сугруд, Сз	120,0
Свіжа діброва, D2	111,9

Висновки не мають тематичного заголовка. Вони не нумеруються, оскільки Їх завжди розташовують в місці посилання на них в тексті.

 

 

ІЛЮСТРАЦІЇ

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Якщо ілюстрації створені не авто­ром тексту, необхідно при поданні їх у тексті дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ними. За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація починається словом "Рисунок ___", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рис. 3.1. Схема розміщення...".

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами за порядком нумерацією у межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, ри­сунок 3.2 - другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: "Рисунок ___, аркуш _ ".

 

 

ФОРМУЛИ ТА РІВНЯННЯ

Формули та рівняння (дальше формули) розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Їх слід нумерувати за порядком у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Наприклад, формула (1.3) третя формула першого розділу. Номер формул зазначають на рівні формули в дужках справа.

Індекси і показники мають бути чітко надруковані або написані, бути одинакові за величиною та однаково опущені чи підняті відносно лінії основного рядка.

Знак кореня повинен стояти такої величини, щоб він охоплював всі елементи підкорінного виразу.

Знаки над буквами і цифрами повинні бути точно над ними. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад:

"Навантаження на листяні дерева рекомендують визначати за такою формулою:

n = kg, (3.1)

де т - кількість каналів, шт; k - коефіцієнт навантаження; g -площа поперечного перетину стовбура на висоті 1,3 м, см².

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Наприклад:

n =4b + 3 (3.2)

d = 40 + 30/b (3.3)

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). При переносі знак операції повторюють на початку наступного рядка.

ПРИМІТКИ

У разі необхідності пояснити зміст тексту, таблиці або ілюстрації застосовують примітки. Їх розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують. Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Приклад:

Примітка. ___________________________________

____________________________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "примітка" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад:

Примітки:

1. _________________________________________

2. _________________________________________

ВИНОСКИ

Для пояснення окремих даних, наведених у тексті, застосовують виноски. Їх розташовують з абзацного відступу знизу сторінки, на якій вони позначені, і відокремлюють від тексту короткою горизонтальною лінією з лівого боку, а дані, що наведені у таблиці, - в кінці таблиці під лінією, що позначає закінчення таблиці.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, які пояснюють, і перед текстом пояснення. Знак виноски виконують арабськими цифрами з дужкою. Дозволяється замість цифр позначати виноски зірочками: *.

Допускається ставити до чотирьох зірочок.

Приклад:

Цитата у тексті: "На кислих ґрунтах рекомендується вапнування меленим вапном, мергелем *, вапняковим туфом **, крейдою".

Відповідне подання виноски:

______________________________________________

*Мергель - осадова гірська порода, яка складається переважно з вапняку та глини.

**Туф - гірська порода, вулканічний або осадовий матеріал.

ПОСИЛАННЯ

При написанні тексту слід давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які у ньому наводяться.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома дужками, наприклад, "... у працях [1-5]...".

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад:

Цитата в тексті: "Статистика свідчить, що в Україні є понад 10 млн. га земель лісового фонду [17].

Відповідний опис у переліку посилань:

17. Бобко А.М. Нові шляхи підвищення інтенсифікації лісової економіки України //Лісовий журнал. - 1994. - №4. - С. 30-34.

Відповідне подання виноски:

__________________________________

1) 17. Бобко А.М. Нові шляхи підвищення інтенсифікації лісової економіки України // Лісовий журнал. - 1994. - №4. - С. 30-34.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, додатки зазначають їх номери.

Посилання на ілюстрації вказують її порядковим номером, наприклад, "Рис. 1.2".

При посиланні на формули вказують її порядковий номер, наприклад, "... у формулі 2.1".

На всі таблиці дисертації повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "... втабл. 4.1".

При посиланнях слід друкувати: "... у відповідності з розділом 2", "... дивись 2.1...", "... у рівняннях (1.2) - (1.4)..."

СКОРОЧЕННЯ

З цифровими значеннями рекомендуються наступні скорочення: абс. - абсолютний; відн. - відносний; с. - сторінка; р.- рік; рр. - роки; мін. - мінімальний; макс. - максимальний.

Рекомендуються загальноприйняті скорочення: т.т - тобто; і т.д,- і так далі; і т. ін. - і таке інше; див. - дивись; номін. - номінальний; гран. відх. - границі відхилення; змін. - змінення та інші абревіатури, що встановлені правилами української орфографії, а також відповідними державними стандартами.

При інших скороченнях повна назва має бути наведена при першому згадуванні в тексті із зазначенням у дужках скороченої назви або абревіатури, а при наступних згадуваннях слід вживати скорочену назву або абревіатуру

 

 

ЧИСЛОВІ ЗНАЧЕННЯ

Дробові числа слід наводити у вигляді десяткових дробів. У разі неможливості відобразити числове значення у вигляді десяткового дробу, дозволяється друкувати у вигляді звичайного дробу в один рядок, через похилу риску.

Приклад:

5/32; 1/32.

Округлення числових значень величин першого, другого, третього і т. ін. десяткових знаків для різних типорозмірів, марок і т.п. продукції однієї назви має бути однаковим. Наприклад, якщо градація довжини круглих лісоматеріалів для вироблення лущеного шпону 1 см, та весь ряд довжин повинен бути вказаний з такою самою кількістю знаків:

Приклад:

1,30; 1,60; 1,91; 2,23; 2,54 м.

Графічна форма чисел в тексті може бути така:

- цифрова (15, XXII);

- літерна (вісім, п'ятнадцятий);

- літерно-цифрова (5-й, 15-кілометровий, 25 млрд., 2%-ний).

При виборі графічної форми числа виходять із необхідності прискорити і поліпшити сприйняття чисел в тексті відповідно до його характеру.

Знаки №, §, %,^0/00,⁰,',", ⁰С в тексті ставлять тільки при цифрах.

Наприклад:

Правильно	Неправильно
№5; §10; 50%; 5°/^00;   кут 5°10'15"; до температури 40^0С.	№ п'ять; у § вісім; п'ять %; п'ять °/^00; у задачі № десять;
кут п'ять °дві’ три’’;
до температури °С

Якщо знаки N, §, %, і т.п. в тексті вживають без сполучення з числом в цифровій формі, їх слід заміняти словами. Наприклад:... як бачимо з цього параграфа; невеликий процент підросту...

Знаки №, §, % і т.п. при декількох числах не подвоюють і ставлять тільки один раз, до чи після ряду чисел.

Наприклад:

Правильно	Неправильно
№ 5, 6, 7; § 8 і 9.	№№ 5, 6 і 7; §§ 8 і 9.

У художніх творах і близької до неї літератури знаки №, §, % як правило, не вживається.

Математичні позначення =, ІІ, <, > та інші допускається застосовувати тільки у формулах; в тексті їх передають словами дорівнює, паралельно, менше, більше.

Наприклад:

Правильно Довжина колоди дорівнює 2 м

Неправильно Довжина ящика = 2 м

Римські цифри від 1 (І) до 1 млн. (М) наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2. Таблиця римських цифр

І		XXIX		LXXV		DC
ІІ		XXX		LXXIX		DCC
ІІІ		XXXV		LXXX		DCCC
IV		XXXIX		LXXXV		CM
V		XL		LXXXIX		M
VI		XLV		XC		MD
VII		XLIX		XCV		MM
VIII		L		XCIX		MMM
IX		LV		C		MMMM
X		LIX		CI		або MV
XV		LX		CC		V
XIX		LXV		CCC		M 1000000
XX		LXIX		CD
XXV		LXX		D

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС ВИДАНЬ

Джерелом опису є книги в цілому. За основу опису приймають титульний листок, а при його відсутності - обкладинку. Відсутні дані запозичують з інших елементів книги, або встановлюють з бібліографічних та інших довідкових видань.

Найменування місць видання наводять повністю в іменному відмінку, скорочуючи лиш назви трьох міст: Київ (К), Москва (М), Ленінград чи Санкт-Петербург (Л, СпБ). Якщо інформація про місце видання в книзі відсутні та встановити їх неможливо, то в опису проставляють слова "Б.м" (Без місця).

При відсутності року видання проставляють слова "б.р." (без року).

Приклади бібліографічного опису основних видів літературних джерел наведено в табл. 5.3.

 

Таблиця 5.3. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел

Вид видань	Приклад опису
Книга (підручники, навчальні посібники, словники, монографії тощо – один – три автори).	Калінін М. І., Гузь М. М., Дебринюк Ю. М. Лісове коренезнавство: Підручник. – Львів: ІЗМН, 1998. – 386 с.
Книга (чотири більше авторів)	Мисливствознавство (Бондаренко В. Д., Делеган І. В., Татаринов К. А. та ін. – К.: НМК ВО, 1993. – 200 с.
Словник	Орфографічний словник української мови / Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. - К.:Довіра, 1994. – 864 с.
Складові частини: Багатотомних видань	Словник української мови: В 11 т. / АН України. Ін-т мовознавства. - К.: Наукова думка. – Т. VI: Підсочка. – 832 с.
Збірників і наукових праць	Криницький Г. Т. Становлення, здобутки та перспективи розвитку кафедри лісівництва Українського державного лісотехнічного університету // Науковий вісник УкрДЛТУ - Львів, 1996. - Вип. 5. - С. 7-17.
Книг	Гордієнко М. І. Взаємодія ясена і інших де ревних порід // Ясени в Україні. - К.: Сільгоспосвіта, 1996. – С. 224-335.
Журнали	Бондаренко В.Д. Чорна фарба для браконьєра. А що далі? // Лісовий і мисливський журнал. – 1998. - №1. – С. 15.
Матеріалів (тези) конференцій	Рябчук В. П., Осадчук Л. С., Юськевич Т. В. Класифікація дерев сосни звичайної смолопродуктивністю // Проблеми та перс перспективи розвитку лісівничої науки та виробництва: Тези міжнародної науково-практичної конф. - Львів, 14-16 квітня 1999. - Львів, 1999.-С. 106-107.
Енциклопедії	Горошко М. П. Візир таксаційний // Українська енциклопедія лісівництва. – Львів, 1999. - Т.1. – С. 125 – 126.
Продовження табл. 5.3.
Дисертації	Стрямець Г. В. Плодоношення видів роду Rubus L/ в лісових фітоценозах Українського Розточчя. Дис.... канд с.-г. наук: 06.03.03 - Львів, 1997. – 219 с.
Автореферати дисертацій	Заячук В. Я. Біоекологічні особливості зростання та плодоношення калини звичайної в умовах Прикарпаття: Автореф. дис.... канд. с.-г. наук: 06.03.03. // Укр. державний лісотехн. ун-т. - Львів, 1995. - 22 с.
Препринти	Криницький Г. Т., Гут Р. Т. Терпеноїди як фізіологічні тести спадкової основи хвойних. Препринт. - К.: ІСДО, 1995. - 56 с.
Звіт про науково-дослідну роботу	Розробка заходів для збереження популяцій та підвищення продуктивності недеревних компонентів у лісових фітоценозах: Звіт про НДР / Укр. держ. лісотехнічний ун-т. -ДБ 12.04-95. № держреєстр. 0195Н007032; Інв. № 10749517. - Львів, 1998. – 100 с.
Стандарти	ДСТУ 3404-96. Лісівництво. Терміни та визначення. Чинний від 01.07.97. -К.: Держстандарт України, 1997. - 43 с.
Авторські свідоцтва	А.с. 1637060, А 01 G 23/10. Способ подсочки деревьев хвойних пород / Вольф В. В.,. Рябчук В. П., Петушков А. П. - № 4416770; Заявлено 21.03.888: Опубл. 22.10.90. – Бюл. №2. – С. 3.
Нормативна документація	Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України. Затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. № 449. – 7 с.
Інформація з інтернету	Архивы "Лесных новостей" за 1997 – 2002 гг. http://www.forest.ru/rus/periodis/f-news.

 

 

ОБСЯГ РУКОПИСУ

Аркуш авторський (А. а) - одиниця обсягу тексту; виражається в друкованих знаках, рядках або у сантиметрах квадратних. Залежно від матеріалу твору один А. а дорівнює:

Для прозового тексту 40 000 тис друкованих знаків

Для віршованого тексту 700 рядків

Для образотворчого матеріалу 3 000 см² площі зображення

Аркуш друкований (А. д.) - одиниця друкованого обсягу твору. Він дорівнює площі листа паперу, на якому надрукований твір. На одному аркуші паперу міститься 2 А. д.: кожна сторона аркуша - це 1 А. д. Обсяг тексту ніколи не обраховують в А. д. В одному і тому ж А. д. може поміститися матеріал меншого чи більшого обсягу в залежності від розміру полів, розмірів шрифту і т.д.

Розрізняють фізичний та умовний А. д. Фізичний А. д. дорівнює площі тих стандартних форм аркуша паперу, на якому надрукований рукопис. Для порівняння друкованого обсягу рукопису, надрукованого на аркушах паперу різного формату, був введений умовний друкований аркуш (умовн. друк. арк.). Ним став А. д. формату 60х90 см. Для переводу фізичних А. д. в умовні потрібно обсяг рукопису в фізичних А. д. помножити на перевідний коефіці­єнт (відношення площі фізичного А. д. до площі аркуша паперу формату 60х90).

Перевідні коефіцієнти

60х84 0,93 70х100 1,29

70х90 1,17 70х108 1,40

75х90 1,25 84х108 1,68

Приклад переводу. Обсяг рукопису формату 84х108/32-5 фіз. А. д.; 5х1,68=8,4 умовн. друк. арк.

Аркуш обліково-видавничий (обл.-вид. арк.) - одиниця обсягу тексту. Він служить для обліку всього матеріалу твору на відміну від А.а. В ньому береться до уваги обсяг, що не враховується при нарахуванні гонорару (видавнича передмова, зміст тощо). Тому обліково-видавничий аркуш дещо більший ніж А. а).

ЗОЛОТІ СЛОВА ПРО НАУКУ

Без мудрості, яка передається із глибини віків від людини до людини, від книги до книги, від народу до народу, не було б прогресу.

В афоризмах, крилатих словах, прислів'ях, приказках відбивається вікова мудрість людства. Безумовно, ні крупинки, ні цілі томи чужої мудрості ніякою мірою не замінять власної. Однак, досвід минулого, допомагає творити теперішнє і визначати майбутнє.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ МУДРИХ

• Я знаю небагато, але те, що знаю, знаю досконало.

Абу ль Фарадж Аль-Ісфахані

• Справжній вчений - це мрійник, а хто не є ним, той називає себе практиком.

О. Бальзак

• Знання є сила, сила є знання.

• В історії черпаємо ми мудрість; в поезії - дотепність; в математиці - проникливість; у природничих науках - глибину; у моральній філософії - серйозність; у логіці і риториці - вміння сперечатися.

• Невігласи зневажають науку, неосвічені люди захоплюються нею, тоді як мудреці користуються нею.

Ф. Бекон

• Хто в учнях не бував, той вчителем не буде.

А. Боецій

• Вимірюйте висоту вашого розуму за величиною його тіні.

Р. БраунІнг

• Наука є найкращий шлях для того, щоб зробити людський дух героїчним.

Д. Бруно

• Освіта - клад, труд - ключ до нього.

П. Буаст

• Успіх науки - справа часу та сміливості розуму.

Ф. Вольтер

• Перш за все навчай сам себе, а потім ти навчишся чого-небудь від інших.

• Суха, мій друг, теорія всюди, А дерево життя пишно зеленіє.

І. Гете

• Талант - це один відсоток