Вивчення наукової літератури

Попередній перегляд книги - це по суті ознайомлення з її змістом. Це важливо хоча б з огляду на те, що іноді читання книги обмежується лише попереднім переглядом.

Попередній перегляд книги полягає в ознайомленні з її анотацією, змістом, вступом (передмовою), висновками. Такий перегляд дає змогу ознайомитися з фактичним матеріалом, зрозуміти принцип та особливості побудови книги. Багато видань мають додатки та інші допоміжні матеріали, які дають можливість орієнтуватися в книзі не тільки в процесі читання, але й ще до цього. Крім того, допоміжний матеріал дає змогу прийняти рішення щодо доцільності подальшого вивчення видання.

Ознайомлюючись з необхідною вам книгою, необхідно заповняти бібліографічну карточку для власної бібліотеки. Крім основних даних про книгу (автор, назва видання, видавництво, місто і рік видання), роблять відмітки про її зміст, необхідність подальшого вивчення тощо.

Читання наукової літератури має ряд прийомів:

І. Загальне знайомство з твором у цілому за змістом і його побіжний перегляд.

2. Поступове читання матеріалу і студіювання найбільш важливого тексту.

3. Вибіркове читання матеріалу.

4. Складання плану прочитаного матеріалу, конспекту чи тез; систематизація зроблених виносок.

5. Повторне читання матеріалу і співставлення з іншими джерелами інформації.

6. Переклад тексту з іноземних видань і запис на рідній мові.

7. Читання з одночасним використанням додаткових матеріалів: географічних карт, словників, енциклопедій, карточок тощо.

8. Обдумування прочитаного матеріалу, його критична оцінка, запис власних думок з питання нової інформації.

Записи при роботі з науковою літературою. Наведемо далеко не повний перелік способів запису при роботі з науковою літературою:

• у вигляді дослівних уривків з тексту з відзначенням джерела інформації та автора цитати;

• у вільному викладі з відзначенням джерела інформації та автора;

• складання плану прочитаного твору;

• складання конспекту прочитаної книги, статті і т.д.

• підкреслювання окремих слів, формул, фраз на власному екземплярі книги;

• цитати із декількох літературних джерел з певної теми;

• дослівний запис з коментарями;

• власні зауваження щодо прочитаного матеріалу.

Помітки. Іноді, читаючи книгу, на її полях роблять помітки, підкреслюють, відкреслюють, виносять на поля номерні помітки і віхи. Все це будить думку, загострює увагу.

Враховуючи помітки при поверненні до книги, ми відновлюємо в пам'яті прочитане, швидко отримуємо необхідну інформацію.

У процесі початкового ознайомлення з книгою помітки роблять лише з одного боку аркуша (наприклад, зовнішнього). Внутрішні поля залишаються для подальшої роботи.

Зауважимо, що помітки дозволяється робити лише на особистих екземплярах книги м'яким олівцем. Це дасть змогу при необхідності стерти олівець гумкою, не залишаючи слідів.

Виписки. Вміння робити виписки - це основа роботи над будь-якою книгою (науковою, навчальною, довідковою, популярною тощо). Вони допомагають зібрати величезний матеріал, проаналізувати прочитане, виявити протиріччя.

Виписки можуть бути дослівними (цитати) або вільними - думки автора читач висловлює самостійно. Великі уривки доцільно записувати своїми словами; яскраві та важливі місця краще наводити дослівно.

Іноді корисно приводити точні посилання на джерела, зокрема, на сторінку, а іноді навіть на абзац. Працюючи з книгою робити виписки доцільно лише після того, коли книга прочитана повністю. Тоді виписки будуть сприйматися в контексті цілого твору.

Виписки корисно робити на карточках. Згодом їх легко підібрати за темами, рубриками.

Ще один спосіб систематизації - використання зошитів з пронумерованими сторінками, де на спеціально відведених полях записують теми. У зошиті відводять місце алфавітному покажчику тем - своєрідному змісту. Роблячи будь-яку виписку, у змісті відзначають тему та сторінку.

Плани. Кістяком твору, сукупністю коротко сформульованих думок-заголовків - є план. Він коротко передає зміст прочитаного тексту книги. За формою план може бути простим і складним. Складний план, на відміну від простого, має крім основних пунктів, ще й підпункти, які деталізують, пояснюють зміст.

Його не слід складати за один прийом, без чорновика. Складаючи складний план, об'єднують частину пунктів під одним заголовком, або навпаки - деталізують деякі пункти, розбиваючи їх на частини. Іншими словами, можливі два способи роботи:

- складають найдетальніший простий план, а потім перетворюють його в складний за рахунок узагальнень;

- спочатку складають короткий простий план, згодом, при повторному читанні, формують складний план з окремими деталізованими частинами.

Вдало складений план прочитаної книги свідчить про уміння аналізувати текст і ступінь засвоєння його змісту. Складаючи план під час читання, одночасно відбирають потрібний матеріал і закріплюють його в пам'яті.

Детальний план прочитаного тексту складають при першому читанні. У подальшому його можна доповнювати й уточнювати. Він лишень відбиває зміст літературного джерела, але не наводить інформації, не аналізує його. У такому випадку слід використати тези і конспекти.

Тези. Це положення, висловлене в книжці, доповіді, статті, правдивість якого можна довести. Вони, як будь-яка інша форма запису, дають змогу узагальнити матеріал, викласти його суть в коротких формулюваннях, які розкривають зміст усього твору.

Конспект, як і план, заставляє читача йти слідом за автором книги, часто позбавляючи його творчої ініціативи. Тези вкрай необхідні для критичного аналізу книг, статей або доповідей. Вони полегшують можливість протиставлення своїх думок думкам та переконанням ін­ших. Зверніть увагу, саме переконанням.

Вміння правильно скласти тези матеріалу свідчить про рівень підготовки науковця, розуміння теми, ступінь оволодіння матеріалом і методами самостійної роботи над книгою.

Тези поділяють на основні, прості та складні. Основні тези - це принципово важливі головні положення, які узагальнюють зміст джерела. Іноді такі тези мають характер головних висновків. До кожної основної тези можна скласти декілька (іноді - багато) простих, які її пояснюють.

Прості тези - це положення, які іноді є складовою частиною конспекту чи реферату. Їх можна виділити із всіх частин твору незалежно від загального напрямку. До кожної основної тези можна скласти декілька (іноді - багато) простих тез, які її пояснюють.

Складні тези включають два види тез - прості та основні.

Тези мають бути чіткі та короткі. Їх складають так. Після попереднього ознайомлення текст книги читають повторно. При цьому розбивають його за допомогою плану та без нього на ряд уривків. Після детального аналізу для кожного уривку формулюють тези. Перша теза визначає інші, остання - підсумовує попередні. Не виключено, що ряд тез у подальшому необхідно об'єднати не в порядку змісту книги, а в логічній послідовності.

Окремі тези варто пов'язати з текстом оригіналу. Це спростить пошук в книзі необхідного матеріалу.

У кінцевому, чистому вигляді тези нумерують за порядком. Раціональна послідовність дає змогу зробити тези більш короткими, уникнути повторень. Усе це веде до покращення сприйняття матеріалу, до його глибокого пізнання, аналізу.

Конспект. Це короткий писаний виклад змісту певного виду видань. Одна із основних вимог до конспекту - системний, логічно пов'язаний запис. Конспект містить не тільки основні положення та висновки, але й факти, докази, приклади та ілюстрації.

Конспекти умовно поділяють на чотири типи: планові, текстуальні, вільні та тематичні.

Плановий конспект легко отримати за допомогою попередньо зробленого плану твору. Кожному питанню плану відповідає певна частина конспекту. У випадку, коли пункт плану не вимагає доповнень та пояснень, він не супроводжується текстом. Це одна із особливостей чіткого, стрункого та короткого плану-конспекту.

При певному досвіді конспект складають досить швидко, він короткий, простий і ясний за своєю формою. Однак з часом працювати з ним важко, оскільки не завжди легко відновити в пам'яті зміст джерела.

Текстуальний конспект. Це конспект, створений в основному із уривків літературного джерела - цитат. Виписки-цитати можуть бути пов'язані окремими тезами.

Вільний конспект. Поєднує виписки, цитати, іноді тези; частина тексту може бути забезпечена планом. Цей вид конспекту вимагає вміння самостійно чітко та коротко формулювати основні положення. Для цього необхідне глибоке осмислення матеріалів, великий та активний запас слів. Вільний конспект, можливо, найбільш повноцінний вид конспекту.

Тематичний конспект дає відповідь на поставлене запитання -тему. Цей вид конспекту може повно не відображати зміст твору. Тематичний конспект полегшує роботу над темою при умові використання декількох джерел. Під час його створення слід брати до уваги особистий досвід, спостереження, згадувати події, факти, теорію, нарешті книгу, в якій Ви колись прочитали потрібне в цей момент положення. Робочий каталог автора-дослідника, картотека, конспекти та інші записи повинні цьому допомогти.

Звичайно, для роботи над конспектом спочатку слід оволодіти методикою підготовки виписок, потім - складанням планів і тез. Отже, конспекти - це синтетичні записки, які допомагають використовувати у потрібному об'ємі, в кожному конкретному випадку, різні форми роботи над текстом.

СЛОВО ПРО КНИГУ

 

Книга - безмежний духовний світ людини. Вона конденсує та збільшує його знання, розум, досвід. Книга - це універсальний засіб спілкування людей всіх поколінь.

Пригадаємо висловлювання мудрих світу цього про книгу.

· Книги - пароплави думок, які мандрують на хвилях часу та бережливо несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

· Книги повинні бути наслідком наук, а не науки - результат книги.

· Читання робить людину знаючою, бесіда - винахідливою, а звичка записувати - точною.

· Бібліотеки - це річки, де зберігаються останки великих святих.

Ф. Бекон

· Нехай книга цього Закону (Біблія - прим. автора) не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї в день та в ночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.

Біблія

· Читати, не роздумуючи, те саме, що їсти і не переварювати.

Е. Борк

· Книга - це вікно, через яке душа дивиться на світ.

· Житло без книг теж саме, то кімната без вікон.

Р. Вільсон

· Деякі цінують книги за об'ємом, ніби вони написані для вправ рук, а не розуму.

Б. Грасіан

· В одних книги заповнюють життя; в інших - книжкові полиці.

Л. Гумілевський

· Люди перестають мислити, коли перестають читати.

Д. Дідро

· Не составить бо ся корабль без гвоздия, ни праведник без почитания книжнаго, и яко же пленникам ум стоит у родитель свои, тако й праведнику о почитаний книжном. Красота воину оружие й кораблю ветрило, так й праведнику почитание книжное...

Изборник Святослава

· Колекція книг - той же університет.

Т. Карлейль

· Нахили своє серце до читання.

Кхроді

· Бібліотеки - це скарбниця всіх багатств людського духу.

Г. Лейбніц

· Те, що надруковано, стає надбанням усього світу на вічні часи.

Г. Лессінг

· Книги - це переплетені люди.

А. Макаренко

· Кожний, хто вивчає науки і входить сюди, не грюкай дверима і не ступай грубо ногами - це неприємно музам. Якщо ти найдеш тут сидячого, шанобливо поклонися, мовчи і не займайся балаканиною: тут померлі говорять із відвідувачами.

Напис на дверях бібліотеки XV ст

· Золота полиця - це та, на яку ставлять улюблені книги.

Ю. Олеша

· Кожну книгу потрібно вміти читати.

Б. Паскаль

· Кажуть, що слід читати багато, але не багато що.

Пліній молодший

· Я суджу про місто по кількості в ньому книжних магазинів.

А. Рубінштейн

· Книги - діти розуму.

Д. Свіфт

· Ми не помремо, поки в нас є книги.

М. Севіньє

· Книги вводять нас у ліпше товариство, знайомлять нас з найбільшими умами всіх часів.

· Книги володіють здатністю до безсмертя. Вони найбільш довговічні плоди людської діяльності.

· Людину можна пізнати за тими книгами, які вона читає.

С. Смайлс

· Читати - це ще нічого не означає; що читати і як розуміти прочитане - от у чому головна справа.

К. Ушинський

· Існує мистецтво читання, якому потрібно вчитись.

Е. Фаге

· Будинок, в якому немає книг, позбавлений душі.

М. Ціцерон

· Книги для мене необхідні як хліб насущний.

Т. Шевченко

· Книга для мене дорожче престолу.

У. Шекспір

· Книга є альфа та омега великих знань, початок початку кожної науки.

С. Цвейг

***

· Бережись того, хто прочитав тільки одну книжку (норв.).

· Будинок без книг й - день без сонця (татар.)

· Вчитися без книжки - все одно що решетом набирати воду (лат.).

· Золота не бери - візьми книгу (перс.).

· Золото добувають із землі, а знання - з книг.

· Кажуть, що читати треба не багато, але добірне (лат.).

· Книга вчить як на світі жить.

· Книга - маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

· Книжка мала, а розуму надала.

· Книжки дарують людям і мудрість, і дурість (норв.).

· Книжкова полиця - найкраща сходинка вгору (норв.).

· Навчання - красота, а навчатися - сухота. в Осел скільки книжок не переніс на спині, а не помудрішав (норв.).

· Повторяти і вчити - розум точити.

· Прочитав добру книгу - зустрів друга.

· Хто пише - двічі читає (лат.).

ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

РОБОТА ЗА ПИСЬМОВИМ СТОЛОМ

Письмовий стіл і стілець - лише частина робочого місця вченого. Відповідність їх антропометричним даним наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Антропометричні показники робочого місця

Робоча поза і характер роботи	Стіл і висота робочої поверхні при рості, см	Віддаль від очей до робочої поверхні, см	Стілець і висота сидіння при рості, см
до 162	163-169	понад 170	до 120	163-169	понад 170
Сидячи				35-40
З ЕВМ, друкарською машинкою				-
Стоячи				40-45	-	-	-

 

Для підвищення продуктивності праці та збереження здоров'я необхідно дотримуватись наведених параметрів робочого стола та сидіння.

Для розумової праці раціональне планування робочого місця, крім усього іншого, вивільнює нашу увагу, забезпечує певну "автоматичність" деякої частини робочих рухів. Отже, до планування робочого місця належить:

• досяжність усіх робочих матеріалів;

• оглядання робочих матеріалів;

• постійна готовність до роботи всіх технічних засобів і пристосувань.

Необхідно взяти за правило розташовувати всі матеріали таким чином, щоб кожний окремий предмет знаходився постійно в полі зору.

Важливе значення має освітлення робочого місця. Воно повинне бути таким, лк:

 

читання, писання, друкування креслення робота з каталогами пошук матеріалів на полицях

 

Залежність між освітленістю, силою джерела світла та віддаллю до нього наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Освітлення робочого місця

Відстань до джерела освітлення, см	Потужність електричних ламп, Вт
Освітлення, Лк
	- -

 

Переваги слід віддати денному світлу, яке падає на стіл зліва, або попереду. Нестача світла зумовлює у дітей, наприклад, короткозорість. Надмірне світло призводить до перенапруження очей, їх втоми.

Рекомендують передбачати загальне і місцеве штучне освітлення. Лампи повинні знаходитися збоку або трішечки попереду.

Перевагу слід віддати зеленому, неяскравому жовтому або сірому кольору абажура. Блискучі поверхні дають яскраві відблиски, що втомлює очі. Тому не бажано, щоб у поле зору попадали блискучі, лаковані поверхні (кришки столів, частини меблів тощо). Шкідливе для очей, також, різке пряме освітлення, особливо якщо видно нитку накалювання лампи.

Неабияке значення мають психологічні умови робочого місця дослідника. Із них найголовнішою слід вважати ізольованість. Ступінь ізольованості - один із дуже істотних елементів оцінки робочого місця розумової праці. Для компенсації несприятливих умов праці доводиться затрачувати зайву нервову енергію.

 

 

БІОЛОГІЧНІ РИТМИ ЛЮДИНИ

Біоритми - це відображення циклічності явищ у природі. Для людини найбільш важливий добовий ритм - в ньому змінюються майже 50 фізіологічних функцій: температура тіла, працездатність, активність органів відчуття тощо.

Зміну працездатності необхідно враховувати також людям розумової праці.

Біологічні ритми людини упродовж доби характеризуються такими даними:

 

24 -4 год. 3 - 4 год.   4 -5 год. 9 -10 год. 9 год. 13 год. 30 хв. 13 год. 16-18 год 17-19 год.   18 -20 год. 20 -22 год. 22 год.

- час народження більшості дітей; - краще всього обідати при нічних змінах (падіння працездатності); - найнижчий тиск крові; - найбільша сила рук; - найкращий час для сприйняття шкірою медичних процедур - м'язи найбільш працездатні; - утворення найбільшої кількості шлункової кислоти; - найбільш інтенсивне дихання легень; - найбільш повні смакові відчуття, слухові й нюхові сприйняття; - печінка краще всього сприймає алкоголь; - найбільш гостре відчуття самотності; - найбільший опір організму інфекціям.

Динаміка розумової та фізичної праці має свої піки:

Висока працездатність, год. Низька працездатність, год.

5 - 6 11 - 12 16 - 17 20 - 21 24 -01

9 - 10 І4 - І5 18 - 19 22 - 23 2 - 3

Найкраще лягати спати між 21-22 годинами, оскільки в 22-23 години якраз розпочинається черговий фізіологічний спад. Після півночі Вам довго не вдається заснути.

 

 

АЗБУКА РОБОТИ НАУКОВЦЯ

Щоб успішно зробити більше за менший час, потрібно всього дві речі: організованість і самодисципліна. Ось правила, які допоможуть Вам цього досягти.

1. Точно визначте мету та розробіть план роботи

Чимало людей даремно витрачають свій час та енергію на яку-небудь справу через те, що чітко не уявляють собі, що власне вони збираються зробити. Не маючи мети, вони збиваються ще на старті, гублять дорогу, падають духом і повертають назад.

Зосередьтеся на головному

Запишіть на аркуші за порядком важливості найбільш термінові справи. Наступного дня беріться за справу №1 і не відступайте від неї, поки не завершите. Потім таким самим чином виконайте справу №2, №3 і т.д. Безумовно, якщо їх вирішення залежить від вас.

Не хвилюйтеся, якщо Ви зробили тільки одну-дві важливих справи, назавтра знову зосередьтеся на найголовнішому.

Постійно відчувають нестачу часу ті, хто намагається виконати декілька справ одночасно.