Аудит дебиторской задолженности



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аудит дебиторской задолженности



Цель аудита состоит в подтверждении реальности и достоверности сумм отраженных в финансовой отчетности, установление полноты отражения обязательства.

Завдання аудиту дебіторської заборгованості:

- установлення реальності дебіторської заборгованості та простроченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності);

- перевірка правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув;

- перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації;

- перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості;

- дослідження правильності оформлення і відображення в обліку заборгованості за виданими авансами, пред'явленими претензіями.

Джерела інформації для перевірки дебіторської заборгованості:

- Реєстри синтетичного обліку і звітність (Баланс Ф-1, Головна книга).

- Реєстри синтетичного й аналітичного обліку розрахунків (журнал № 3 від 3.1-3.6 відповідних машинограм за автоматизованого обліку).

Первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунки-фактури, касові та банківські документи, договори). Аудит розрахунків проводиться в кілька етапів. На першому необхідно встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою, на другому етапі розглядається дебіторська і кредиторська заборгованість, щодо якої минув термін позову, списання заборгованості та правильність ведення обліку.

Спочатку перевіряють дані активу балансу за відповідними рахунками. Ці дані за рахунками 16, 36, 37, 38, 63 та ін. порівнюють з даними журналів та відомостей на певну дату (1-ше число місяця).

Після цього аудитор вивчає договори на поставку продукції, передбачену форму розрахунків, застосування попередньої оплати покупця продукції, зокрема плановими платежами, розрахунковими чеками, векселями, акредитивами, дорученнями, установлює, з чиєї ініціативи обрана невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживаються щодо поліпшення системи розрахунків.

Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Згідно зі Стандартом 10 дебіторська заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку підприємство може мати.

Необхідно також врахувати знижки з ціни, що їх надають клієнтові, а також повернення товарів покупцями.

Для аудиту важливо знати відсоток безнадійної дебіторської заборгованості, для того щоб перевірити інформацію про створення резерву сумнівних боргів. Згідно з принципом обережності підприємство повинно наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її погашення за рахунок витрат поточного року.

Для отримання інформації про реальний стан дебіторської заборгованості можна надіслати листи-запити підприємствам-боржникам про звірку даних та самостійно провести зустрічні перевірки.

Особливу увагу аудитор має зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що значиться на балансі як реальна. Аудитор мусить виявити причини безгосподарності, місце утворення збитків та винних за них осіб.

З'ясовують, чи немає випадків приховування дебіторської заборгованості відбиттям в балансі вгорнутого сальдо замість розгорнутого. Під час вивчення цього питання розглядають такі рахунки: "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" тощо.

Завданням аудиту дебіторської заборгованості є перевірка реальності (правдивості) та правильності її оформлення, правильності визначення ймовірності повернення цієї заборгованості.

Перевіряється заборгованість у розрізі окремих покупців, замовників і дат виникнення заборгованості, термін утворення якої більше року. Необхідно вивчити аналітичні рахунки за кожним дебітором і встановити, чи немає знеособлених аналітичних рахунків. За даними відомості обліку з покупцями і замовниками аудитор може скласти аналітичну таблицю, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за строками виникнення.

Щомісячне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2), визначається цілий ряд показників, що характеризують стан заборгованості, наприклад частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, відсоток, оборотність дебіторської заборгованості тощо. Методика аудиту показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період зіставляються з даними за минулий рік (або за інший звітний період).

Вивчення претензійних сум починається з аналізу та інвентаризації заборгованості за кожною сумою. На підприємствах звіряння розрахунків необхідне. Для цього дебіторам надсилають виписки з особистих рахунків або направляють до них для взаємозвіряння спеціалістів.

Аудит общих документов и СК

Цель аудита общих документов и СК – это подтверждение юридического статуса и права функционирования экономического субъекта в соответствии с действующим законодательством. Объекты аудита: 1)информация учредительных документов о размерах УК, долях учредителей, видах деятельности; 2)Элементы учётной политики; 3)оценка взносов; 4)информация о нарушениях по ведению учёта СК.

Предмет аудита – операции по учёту формирования СК и отношения, возникающие между п/п-ми, собственниками и работниками.

Задачи аудита СК: 1)определить основные сведения о субъекте хозяйствования (полное и краткое название п/п, виды деятельности, код регистрации, количество учредителей и их доли в УК); 2)определить структуру управления (полномочия руководителей различных рангов); 3)подтвердить своевременность и полноту формирования УК; 4)подтвердить правильность применения методов оценки долей учредителей при взносах имущества; 5)в АО подтвердить информацию о количестве и видах акций, их номинальной стоимости, перечень владельцев акций и т.д.; 6)для других п/п подтвердить распределение прав и обязанностей, долей между учредителями; 7)установить структуру СК и проанализировать его изменения; 8)подтвердить информацию об остатках на счетах, формирующих СК; 9)дать оценку системы внутреннего контроля СК; 10)подтвердить полноту, достоверность, законность хозяйственных операций по движению СК; 11)проверить порядок распределения прибыли, остающейся в распоряжении п/п.

Источники аудита: - учредительные документы; - регистрационные свидетельства (налоговая, социальные фонды и др.); - лицензия, патенты, протокол, собрания учредителей; - акты предыдущих проверок; - первичные документы; - регистры учёта и отчётности; хозяйственные, гражданские, земельные кодексы; - Закон «О гос регистрации»; - Закон «Об институтах совместного инвестирования».

Аудит УК осуществляется по следующим направлениям: 1)идентификация экономического субъекта; 2)легитимность УК; 3)контроль операций движения УК.

Внутренний контроль: Есть ли протокол сборов акционеров? Были ли случаи внесения долей в УК нематериальными активами? Есть ли в наличии методика оценок долей, что вносятся в УК в натуральной и нематериальной форме? Если формирование УК обязательно, оговорены ли сроки уплаты долей? Оговорено ли в уставных документах определение долей учредителей п/п? Был ли уплачен минимальный размер УК на момент обращения о разрешении на деятельность торговцев ценными бумагами? Существует ли на п/п механизм исключения по решению сборов участников того участника, который постоянно не выполняет свои обяз-ва? Проводились ли сборы по утверждению статуса организации? Обеспечены ли права собственников организации соответствующими документами на выпущенные акции? Была ли регистрация и публикация информации про выпуск акций? Проверяется ли аудиторской фирмой фин состояние организации? Придерживались ли на данном п/п ограничения на виды взносов учредителей? Были ли в УК изменения заданный период? Было ли решение сборов акционеров про распределение прибыли?

Программные вопросы аудита СК: I.Аудит СК: 1)аудит состава и размера СК; 2)аудит оплаты взносов в СК; 3)аудит изменения СК; 4)аудит паевого капитала; II.Аудит дополнительного капитала; 1)аудит переоценки имущества; 2)аудит дополнит капитала в части бесплатно полученных необор активов; 3)аудит дополнит капитала в части др видов другого дополнит капитала; III.аудит резервного капитала; IV.Аудит обоснованности показателей нераспределённой прибыли; V.Аудит неоплаченного капитала; VI.Аудит извлечённого капитала.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.211.61 (0.011 с.)