Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією. В своїй діяльності Кабінет Міністрів керується Конституцією України, а також указами Президента та постановами Верховної Ради.

До складу Кабінету міністрів входять Прем’єр-міністр України, перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.

Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

До повноважень Кабінет Міністрів України належить:

1) забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживання заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розробка і здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності;

6) здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону;

7) розробка проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подання Верховній Раді України звіту про його виконання;

8) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

9) організація та забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

10) координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.

Дострокове припинення повноважень уряду можливе у випадку його відставки:

1) з ініціативи уряду;

2) відставки Прем’єр-міністра, що означає відставку уряду;

3) прийняття резолюції недовіри до уряду парламентом.

Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Органами виконавчої влади на місцях є місцеві державні адміністрації, що діють в областях, районах і містах Києві та Севастополі. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови адміністрацій призначаються на посаду Президентом України: голова обласної державної адміністрації - за поданням Прем’єр-міністра, голова районної – за поданням голови обласної. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом і Кабінетом Міністрів, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Голови місцевих адміністрацій звільняються з посади Президентом. Також Президент зобов’язаний прийняти рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації у разі висловлення останньому недовіри двома третинами депутатів від складу відповідної Ради.

Повноваження місцевих державних адміністрацій:

1) забезпечення виконання Конституції та законів, актів Президента та Кабінету Міністрів України;

2) підготовка та виконання бюджетів;

3) взаємодія з органами місцевого самоврядування, виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку;

4) забезпечення законності та правопорядку, дотримання прав і свобод громадян.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

 

Судова влада.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами на допускаються.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Конституційний Суд – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Повноваження Конституційного Суду України:

1) вирішує питання щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) дає висновок щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для ратифікації;

3) дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту;

4) здійснює офіційне тлумачення Конституції та законів України.

До Конституційного Суду можуть звертатися: Президент; не менше сорока п’яти народних депутатів; Верховний Суд України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Конституційний Суд складається з 18 суддів і формується шляхом призначення по 6 суддів відповідно Верховною Радою, Президентом та з’їздом суддів України. Суддя Конституційного Суду призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний термін. Ним може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше десяти років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Конституційний Суд шляхом таємного голосування обирає зі свого складу лише на один трирічний термін Голову Конституційного Суду.

Система судів загальної юрисдикції в Україні побудована за принципами територіальності і спеціалізації:

1) Верховний Суд України;

2) Вищі спеціалізовані суди (Вищий господарський та Вищий адміністративний);

3) спеціалізовані суди першої і апеляційної інстанції;

4) Касаційний суд (розглядає справи як касаційна інстанція);

5) апеляційні суди й Апеляційний суд України (розглядають апеляції на рішення судів першої інстанції);

6) місцеві суди (районні у містах, міські та військові).

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Організаційне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, кадрове, організаційно-технічне) здійснює державна судова адміністрація.

Судова система України й надалі залишається малоефективною з погляду надійного захисту прав і свобод громадян. Для неї істотними ознаками є:

1) недостатній рівень фінансування;

2) чотирирівнева організаційна структура, при якій можливий повторний касаційний перегляд судових справ;

3) відсутність процесуального законодавства.

У системі судової влади є також Вища рада юстиції України, до відання якої належить:

1) внесення подання на призначення і звільнення суддів;

2) прийняття рішення щодо порушення суддями принципу несумісності;

3) накладання дисциплінарного стягнення;

4) розгляд скарг апеляційних, місцевих суддів і прокурорів.

Прокуратура в правовій системі України є самостійним централізованим органом. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради Президентом України. Верховна Рада може також висловити недовіру Генеральному прокуророві.

Згідно з Конституцією прокуратура виконує функції:

1) підтримка державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді;

3) нагляд за дотриманням законності органами, які здійснюють дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за дотримання законності при виконанні судових рішень.